5 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Документ Artificial Intelligence Tools in Teaching Social and Humanitarian Disciplines(Інститут цифровізації освіти НАПН України, 2024) Kyrpa А.; Stepanenko О.; Zinchenko V. M.; Datsiuk Т.; Karpan І.; Tilniak N.; Кирпа А.; Степаненко О.; Зінченко В. М.; Дацюк Т.; Карпань І.; Тільняк Н.З огляду на стрімкий розвиток інформаційних технологій використання цифрових рішень в освітніх цілях стає все більш актуальним та перспективним. Це спонукає до оцінки та розвитку нових методів, які забезпечують персоналізований підхід до викладання та навчання, включно з інтеграцією інструментів штучного інтелекту (ШІ), які мають потенціал революціонізувати галузь освіти. Проте залишається недослідженим питання кваліфікації вчителів щодо використання засобів ШІ в педагогічній діяльності, особливо в соціально- гуманітарних дисциплінах. Тому метою статті є дослідження рівня компетентності вчителів соціально-гуманітарних дисциплін щодо використання інструментів ШІ в освітній діяльності, що передбачає навчання користувачів можливостям, обмеженням та правильному використанню цих інструментів, розуміння того, як отримати користь та уникнути неправильного використання ШІ. У статті вивчені переваги та виклики застосування інструментів із ШІ, а також наведено аналіз деяких особливостей впровадження різних інструментів ШІ в соціально-гуманітарних дисциплінах. Реалізуючи педагогічний експеримент, автори не обмежувались використанням інструменту ChatGPT; учителі мали можливість дослідити особливості ряду інструментів ШІ, які сприяють плануванню уроків, а також створюють візуальний контент, текстові матеріали та завдання для них. Було експериментально перевірено доцільність використання інструментів із ШІ та визначено як переваги, так і суттєві недоліки та предметні нюанси. Також було з’ясовано поточний рівень компетентності вчителів соціально-гуманітарних дисциплін щодо роботи із ШІ. На контрольному етапі проаналізовано й узагальнено динаміку рівнів сформованості кожного окремого показника компетентності вчителів: обізнаність щодо використання ШІ в освітній діяльності; гнучкість та вміння адаптуватися в процесі роботи із ШІ; оцінку впевненості та відкритості до впровадження ШІ в освітній діяльності. Кількісні значення рівнів встановлено за допомогою методів математичної статистики. У висновках підкреслено як необхідність подальшого вивчення проблематики використання освітнього потенціалу інструментів із ШІ та розвитку цифрової компетентності вчителя, так і формування свідомого розуміння ризиків та обмежень у цій сфері з боку учнів та вчителів. Due to the rapid development of information technologies, the use of digital solutions for educational purposes is becoming increasingly relevant and promising. This encourages the evaluation and development of new methods that provide a personalized approach to teaching and learning, including integration of artificial intelligence (AI) tools that can revolutionize education. However, the question of teachers’ qualifications regarding the use of AI tools in their pedagogical activities, especially in social and humanitarian disciplines, remains unexplored. Therefore, the research goal is to investigate the level of competence of teachers of social and humanitarian disciplines when using AI tools in educational activities which involves educating users about the capabilities, limitations and proper use of these tools, understanding how to benefit from AI and how to avoid misuse. The article reveals the advantages and challenges of applying AI tools, and provides an analysis of some specifics when implementing various AI tools in social and humanitarian disciplines. During the pedagogical experiment, the authors did not limit themselves to the use of the ChatGPT tool; the teachers had an opportunity to explore the features of a number of AI tools that contribute to lesson planning, and generate visual content, text materials, and tasks for them. The expediency of using various AI tools was experimentally verified. Advantages and significant disadvantages as well as subject nuances were determined in practice. In addition, the authors found out the current level of competence of teachers of social and humanitarian disciplines. At the control stage, the authors analysed and summarized the dynamics of the levels of formation of the indicators of teachers’ competence like awareness of the use of AI tools in educational activities; flexibility and ability to adapt when working with AI tools; assessment of confidence when implementing AI tools in educational activities. The conclusions emphasize both the need for further study of the issues of using the educational potential of AI tools and the development of teachers’ digital competence, as well as the formation of a conscious understanding of the risks and limitations in this area by students and teachers.Документ Socialization of Figher Education Recipients in the Modern Media Space Using Information Technologies(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка ; ВД «Гельветика», 2024) Zinchenko V. M.; Gigin O.; Dzevitska L.; Зінченко В. М.; Гігін О.; Дзевицька Л.Перехід людства до нового етапу розвитку – інформаційному суспільству є об’єктивною реальністю і впливає попри всі сфери діяльності суспільства, зокрема і систему освіти. Інформатизація освіти, зумовлена глобальними змінами та, насамперед, зародженням та розвитком інформаційного суспільства, дозволяє вирішити головне завдання – підвищення якості освіти на основі використання сучасних інформаційних технологій. Це забезпечує підготовку суб’єктів освітнього процесу до життєдіяльності за умов інформаційного суспільства, коли більше половини робочих місць передбачає використання комп’ютерів та Internet. The transition of humanity to a new stage of development – the information society is an objective reality and it affects all spheres of society, in particular the education system. Informatization of education, caused by global changes and, above all, the emergence and development of the information society, allows solving the main task – improving the quality of education based on the use of modern information technologies. This ensures the preparation of the subjects of the educational process for functioning under the conditions of the information society, when more than half of the jobs involve the use of computers and the Internet.Документ Специфіка й особливості організації дистанційного навчання в умовах воєнного стану: виклики та стратегії подолання(Перспективи та інновації науки, 2024) Зінченко В. М.; Квітко Н. М.; Михайлова Л. М.; Zinchenko V. М.; Kvitko N. M.; Mykhailova L. M.Під час війни традиційні системи навчання можуть бути порушені, тому досить важливо впроваджувати гнучкі підходи до освіти, які адаптуватимуться до мінливих обставин. Основними такими підходами є мобільні школи, неформальна освіта й дистанційне навчання. Мета статті – аналіз особливостей упровадження дистанційного навчання в умовах воєнного стану в Україні. Визначено, що дистанційною формою навчання є взаємодія між викладачем і студентом, що ґрунтується на використанні сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій, що дають змогу проводити навчання на відстані. У період воєнного стану дистанційне навчання може відбуватися у двох форматах – асинхронному (дозволяє здобувачам освіти навчатися в зручний для них час) і синхронному (відновлює спілкування зі здобувачами освіти й викладачами), які за можливості рекомендовано поєднувати. У статті розглянуто найбільш поширені платформи для дистанційного навчання, такі як: Moodle, Google Classroom, Zoom, Microsoft Teams. Проаналізовано основні виклики, з якими стикаються викладачі та здобувачі освіти під час дистанційного навчання в умовах воєнного стану. До них належить: високе навантаження на навчальні інтернет-ресурси, відсутність кваліфікованих кадрів і ресурсів, відсутність доступу до мережі «Інтернет» і комп’ютера, відсутність самодисципліни в здобувачів освіти, труднощі, пов’язані з перевіркою знань. Розв’язання низки проблем можливе за наявності державної підтримки галузі освіти або підтримки сторонніх організацій. Отриманий викладачами досвід дистанційного навчання під час пандемії COVID-19 виявився важливим і корисним на цей час. Навіть під час евакуації вчителі, які змушені були залишити свої місця проживання через воєнний конфлікт, могли продовжити свою освітню діяльність, використо- вуючи систему дистанційної освіти, навіть перебуваючи за межами території України. Загалом організація ефективного дистанційного навчання в умовах воєнного стану –нелегкий процес, але завдяки систематичній колективній роботі всіх учасників освітнього процесу й інших структур із упровадження і вдосконалення сучасних технологій, дасть змогу досягнути позитивних результатів у майбутньому. During wartime, traditional education systems can be disrupted, so it is quite important to implement flexible approaches to education that will adapt to changing circumstances. The main such approaches are mobile schools, non-formal education and distance learning. The purpose of the article was to analyze the peculiarities of the implementation of distance learning in the conditions of martial law in Ukraine. It was determined that distance learning is the interaction between a teacher and a student, which is based on the use of modern information and telecommunication technologies that allow distance learning. In the period of martial law, distance education can take place in two formats – asynchronous (allows students to study at a time convenient for them) and synchronous (restores communication with students and teachers), which, if possible, is recommended to be combined. The most common platforms for distance learning were considered, including Moodle, Google Classroom, Zoom, Microsoft Teams. The main challenges faced by teachers and students during distance learning in martial law are analyzed. These included a high load on educational Internet resources, a lack of qualified personnel and resources, a lack of access to the Internet and a computer, lack of self-discipline among students, and difficulties associated with testing knowledge. The solution of most problems is possible with the presence of state support of the education sector or support of third-party organizations. The distance learning experience gained by the teachers during the period of the coronavirus pandemic turned out to be important and useful during martial law. Even during the evacuation, teachers who were forced to leave their places of residence due to the military conflict could continue their educational activities using the distance education system, even if they were outside the territory of Ukraine. In general, the organization of effective distance learning in the conditions of martial law is a difficult process, but thanks to the systematic collective work of all participants in the educational process and other structures, on the introduction and improvement of modern technologies, it can lead to the achievement of positive results in the future.Документ Digitalization and professional training in Ukrainian universities: a case study in the health sector(Public Scientific Organization "All-Ukrainian Assembly of Doctors of Sciences in Public Administration, 2024) Dudina O. V.; Haborets O. A.; Lunhol O. M.; Дудіна О. В.; Габорець О. А.; Лунгол О. М.The article features research into the needs and ways to improve training programs on the use of digital technologies in the system of professional training of higher education institutions of Ukraine. The authors argue that the dynamic development of IT makes radical changes in the university system of professional training, requiring adjustment of educational content. The study establishes basic principles of professional self-improvement of future specialists by means of digital technologies and emphasizes the importance of digital tools for continuous professional development. Стаття присвячена дослідженню потреб та шляхів вдосконалення навчальних програм з використання цифрових технологій в системі професійної підготовки закладів вищої освіти України. На основі аналізу наукової літератури та власного педагогічного досвіду автори доводять, що динамічний розвиток інформаційних технологій у світі призводить до радикальних змін в університетській системі професійної підготовки. Автори встановили основні принципи професійного самовдосконалення майбутніх спеціалістів засобами цифрових технологій: послідовності, незалежності, особистої активності, цілеспрямованості, внутрішньої цінності, рефлексивності та взаємодії. Обґрунтовано, що підготовка майбутніх фахівців має ґрунтуватися на поєднанні спеціальної підготовки з науковою діяльністю, самоосвітою та саморозвитком.Документ Розвиток цифрової грамотності здобувачів вищої освіти в Україні як відповідь на воєнні виклики(ЗВО «Львівський університет бізнесу та права», 2024) Шостак І. О.; Ніколенко К. В.; Петровська К. В.; Shostak I. O.; Nikolenko K. V.; Petrovska K. V.Останніми роками перед Україною постали серйозні виклики в розвитку всіх сфер діяльності, а особливо вищої освіти. Одним із пріоритетних шляхів їх подолання є цифровізація системи освіти. Швидкість впровадження цифрових трансформацій стала для української вищої освіти питанням виживання в умовах повномасштабної війни. Метою статті було проаналізувати процес розвитку цифрової грамотності здобувачів вищої освіти як важливої складової цифровізації системи освіти в умовах воєнного стану в Україні. Визначено, що цифрова грамотність є важливою навичкою в умовах війни, яка забезпечує можливість перевіряти, аналізувати інформацію, а також безпечно комунікувати в цифровому середовищі. Цифрова грамотність передбачає цілу низку вмінь та навичок, до яких належать медіаграмотність, інформаційна грамотність, комунікації й співпраця, навички навчання, кар’єра та стиль управління. Однією з ключових умов для розвитку в здобувачів вищої освіти цифрової грамотності є створення цифрового освітнього середовища. В умовах воєнного стану в Україні переважна більшість закладів вищої освіти запровадили дистанційну форму навчання, яка передбачає використання на заняттях інтернет-технологій, мультимедійної продукції навчального призначення, електронного навчального контенту. Важливою потребою сьогодення є розвиток стратегій протидії інформаційній війні в Україні, що передбачає такі заходи, як кіберзахист, співпраця з міжнародними партнерами та підвищення інформаційної грамотності молоді. Для розвитку цифрової грамотності здобувачів освіти активно впроваджуються різні навчальні програми, створюють спеціальні курси та тренінги. Важливим стратегічним завданням для України є створення більшої кількості доступних цифрових курсів на різних платформах. Такі курси можуть бути як складовими навчальних програм закладів вищої освіти, так і самостійними навчальними одиницями, які надаються здобувачам освіти. In recent years, Ukraine has faced serious challenges in the development of all spheres of activity, especially higher education. One of the priority ways to overcome them is digitalization of the education system. The speed of implementation of digital transformations has become a matter of survival for Ukrainian higher education in the conditions of a full-scale war. The purpose of the article was to analyze the process of development of digital literacy of students of higher education as an important component of digitalization of the education system in the conditions of martial law in Ukraine. Digital literacy has been identified as an essential wartime skill that provides the ability to verify, analyze information, and communicate safely in a digital environment. Digital literacy involves a range of skills and abilities, including media literacy, information literacy, communication and collaboration, study skills, career and management skills. One of the key conditions for the development of digital literacy in students of higher education is the creation of a digital educational environment. In the conditions of martial law in Ukraine, the vast majority of higher education institutions have introduced distance education, which involves the use of Internet technologies, educational multimedia products, and electronic educational content in classes. An important need today is the development of strategies for countering the information war in Ukraine, which includes measures such as cyber protection, cooperation with international partners, and increasing the information literacy of young people. To develop the digital literacy of students, various educational programs are actively implemented, special courses and trainings are created. An important strategic task for Ukraine is to create more accessible digital courses on various platforms. Such courses can be both components of educational programs of institutions of higher education, and independent educational units provided to students.