17 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 17
Документ Аналіз анкетування з гендерної тематики студентів з використанням показників питомої асиметрії(Грані, 2017) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.У статті проаналізовані результати виявлення рівня розуміння різними статями студентів фізико-математичного факультету Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка соціальної обумовленості, різноманіття та специфіки гендерних ролей, що приписуються чоловікам та жінкам. Для цього було організоване анкетування студентів бакалаврату та сформовані бінарні матриці відповідей його учасників, побудовані таблиці спряженості для кількісного аналізу результатів анкетування, виконано якісний аналіз статистичних даних анкетування. Для проведення якісного аналізу використовувався коефіцієнт гендерної питомої асиметрії, який виражав якісну міру відношення розподілу характерних ознак (домінант) у гендерних групах. На основі цього коефіцієнта введені поняття питомого паритету та питомої асиметрії. В результаті проведення дослідження встановлені відношення характерних ознак, що розкривають рівень розуміння різними статями студентів факультету проблем щодо важливості забезпечення рівних можливостей обох статей у професійній самореалізації та виявлення різниці у ставленні до чоловіків та жінок, оцінки власного розуміння змісту основних гендерних понять та відношення до поширення гендерних знань у групі, причин виникнення ситуацій обмежень та незручностей, пов’язаних із статевою належністю, щодо надання переваги викладачам однієї статі та щодо гендерної чутливості методики відбору кандидатур з числа студентів для заохочення та для надання доручень. The survey has been conducted in order to analyze the detection results of different levels of understanding of social conditioning by different genders of students of Physics and Mathematics department of Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University, the diversity and specificity of gender roles, ascribed to men and women. The aim of the study was achieved as a result of solving the following tasks: а) conduction of surveys and formation of binary matrices of participants’ responses; b) construction of contingency tables and their statistical analysis for quantitative analysis of survey results; c) qualitative analysis of statistical data. Gender specific asymmetry coefficient that expresses the quality measure of the distribution ratio of characteristic features (dominant) in gender groups, has been used to conduct the qualitative analysis. The concepts of specific parity and specific asymmetry have been introduced based on this ratio. Parity and asymmetric beliefs of survey participants on specifics of diversity and gender roles attributed to male and female individuals have been set as the result of the study. Among them the following ideas have been set: the understanding by students of different gender of im-portant problems of providing of equal opportunities for both sexes in a professional self-realization, a difference in treatment between men and women, estimation of their understanding of the content of basic gender concepts and gender attitude to the spread of knowledge in the group, the causes of the situations of restrictions and inconveniences related to sexual belonging, identification of gender stereotypes marked as discomfort resulting in a variety of life situations, preference to teachers of the same sex and gender sensitivity techniques to select candidates from among students to encourage and to give tasks, beliefs about the independence of the success of training and identification of leadership qualities in the team depending on gender.Among the resistance of asymmetric evidence is the understanding of the causes of situations of restrictions and incon-veniences related to gender affiliation, the activity of both sexes in the elaboration of additional materials and counseling, understanding of the fact of opposite sex’ gender awareness, the activity of teachers in taking initiative for achieving gender equality, the need for statistical research on gender issues. The fact that both groups of respondents with specific parity showed low motivation for the organization of gender work in general and gender statistical surveys, shows not so much the absence of gender issues among students as a lack of attention to them.Документ Analysis of key factors of influence on scientometric indicators of higher educational institutions of Ukraine(Elsevier B. V., 2021) Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.; Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.In the article, the authors set out to determine the degree of influence of factors (the university's profile, the year of its foundation, the number of scientific and pedagogical staff, the population of the city in which the educational institution is located) on the indicators of the publishing activity rating of teachers of Ukrainian universities in Ukraine (according to the Hirsch index, which determined by the indicators of the SciVerse Scopus database). One-way analysis of variance and multiple regression models were used for this. As a result, the influence of all the proposed factors was revealed, although the degree of influence for each of them turned out to be different. The article also determines the degree of influence of these factors on the operational indicator of scientific activity of teachers – the number of citations in 2018-2019 of articles in 2018 per teacher. In this case, the same methods revealed the influence of only two factors - the profile of the university and the number of scientific and pedagogical staff. Conclusions are drawn about the need for building university rankings using operational (rather than cumulative) indicators of scientific activity and the importance of taking into account the profile of educational institutions by introducing weighting factors.Документ Аналіз факторів впливу на наукометричні показники вчених педагогічних закладів вищої освіти України(Національної академії статистики, обліку та аудиту, 2021) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.Стаття присвячена наукометрії закладів вищої освіти педагогічного профілю, а саме, вивченню впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на наукометричні показники вчених педагогічних університетів України, дані за якими отримані з реферативної бази даних Scopus. Для дослідження авторами обрані 17 закладів, що становлять генеральну сукупність українських педагогічних університетів, профілі яких представлені у згаданій базі даних. Як зовнішні фактори взяті такі кількісні величини: число років з моменту заснування вишу, якісний склад науково-педагогічного персоналу, чисельність населення міста, в якому розміщений університет. Як внутрішні фактори впливу обрані характеристики індексованих наукових публікацій, а саме: кількість авторів кожної статті, що входить до ядра h-індексу (один автор; від 2 до 5 авторів; більше 5 авторів); вид доступу до статті (відкритий чи закритий); “вік” статті; фінансування статті (наявне чи відсутнє); квартиль видання, в якому надруковано статтю. Усі проміжні розрахунки виконані авторами у статистичному пакеті SPSS. Для виявлення впливу на показники наукометрії педагогічних закладів вищої освіти зовнішніх факторів авторами визначені коефіцієнти парних кореляцій факторних змінних з індексом Гірша. Щодо внутрішніх факторів була проведена серія однофакторних дисперсійних аналізів для виявлення їх впливу на показники цитування статей, що входять до ядра h-індексів університетів. Пораховані коефіцієнти кореляції Спірмена між h-індексом та факторними змінними свідчать про відсутність значущого зв’язку між зовнішніми факторами та індексом Гірша. Тобто жоден із перелічених зовнішніх факторів не впливає на наукометричні показники закладів вищої освіти педагогічного профілю. Серія однофакторних дисперсійних аналізів показала, що на формування ядра h-індексу педагогічних університетів істотно впливають такі внутрішні фактори: наявність фінансування конкретної публікації, квартиль видання та “вік статті”. Водночас не виявлено впливу таких чинників, як “кількість авторів статті” й “відкритість доступу до статті”. The article is devoted to a scientometric study of pedagogical universities of Ukraine, involving an analysis of the influence of external and internal factors on the scientometric indicators of researchers from this category of universities, which data were extracted from the scientometric Scopus database. The authors selected seventeen universities forming the population of Ukrainian pedagogical universities which profiles are presented in this database. The following variables were used as external factors: the number of years since the university founding, the number of doctors and candidates of sciences, the population of the city where the university is located. The characteristics of the indexed scientific publications were chosen as the internal factors of influence: the number of authors of each article included in the h-index (one author, 2 to 5 authors, more than 5 authors); type of access to the article (open or closed); “age” of the article; article funding (available or absent); quartile of the journal in which the article is published. All the involved computations were made by the authors in the statistical package SPSS. To identify the impact of external factors on the scientometric indicators of the pedagogical universities, the authors calculated pair correlation coefficients of factor variables with Hirsch index. The impact of internal factors was determined by a series of single-factor analyses of variance, to identify their impact on citation rates of the articles included in the nuclei of h-indexes of universities. The calculated Spearman correlation coefficients between the h-index and the factor variables suggest that there is no significant correlation between the external factors and Hirsch index. That is, none of these external factors affect the scientometric indicators of the pedagogical universities. A series of single-factor analyses of variance showed that the formation of the core h-index of the pedagogical universities was significantly influenced by the internal factors “availability of funding for a particular publication”, “journal’s quartile” and “article’s age”. But an impact of the factors “number of the article’s authors” and “open access to the article” on the formation of the core h-index of the pedagogical universities was not found.Документ Adaptation of the UN’s gender inequality index to Ukraine’s regions(Hungarian Central Statistical Office, 2019) Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.; Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.This article analyses the application of the Human Development Index (HDI) and its derivative indices that take into account the gender factor. Currently, this index is used both for ranking countries based on their level of human development and for studying the situation in regions in the context of the indicators of this index. We proceed from the fact that, for countries for which sub-national regional indicators are very diverse in different spheres, it is expedient to adapt not only the index of human development, but also the indices of the development of human potential, taking into account the gender factor. This study suggests an adaptation of the Gender Inequality Index (GII) in the United Nations’ (UN) basic methodology to the subnational level. The method suggested by the authors enables the use of this adaptation for a revision of the system of indicators for which the index is determined. Our results allowed us to compare the indicators and the trends in the two methods for calculating the sub-national indices based on the corresponding indicators in the observed country from the previous 10 years. We concluded that the GII indicators based on an entire country and those derived by the UN’s basic methodology do not reflect a wide sub-national disparity. The expansion of the base of the indicators for the determination of GII allowed the development of a new method for a subnational GII adaptation. The aim was to adjust GII calculated according to the basic methodology and, therefore, to provide more objective political, economic, and social recommendations in the context of development of human potential, taking into account the gender factor.Документ Gender Equality Indicators in Ukraine: Impact Analysis of Gender Initiatives(State Statistics Service of Ukraine, 2025) Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.; Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.The article presents the results of a study on determining the impact of gender initiatives on indicators of gender equality in Ukraine. For analysis, the authors chose the Gender Development Index and the Gender Inequality Index, as well as their composite indicators. The gradation of gender initiatives was carried out using the following scale: general issues of gender equality; development of gender-sensitive legislation; conducting a gender audit; introducing a gender component into educational programs; combating gender stereotypes and discrimination; protection from gender-based violence; gender-responsive budgeting. The result of the study was the following practical conclusions. Firstly, the correlation analysis between gender indices (Gender Development Index and Gender Inequality Index) and the total number of gender initiatives showed that gender initiatives have a significant impact on key indicators of gender development and gender inequality in Ukraine. Secondly, the forecast of stable values for the Gender Development Index indicates that we should not expect significant changes in this index in the coming years. This may indicate the sustainability of gender policies and the level of equality, but at the same time it indicates that global changes may not be fast enough. Third, the decline in the Gender Inequality Index indicates potential positive changes. The forecast for the coming years shows the possibility of reducing inequality, which could be the result of successful reforms and policies. Fourthly, the forecast of a decrease in the number of gender initiatives is a signal for a review of the current situation in the field of gender equality. A significant decline in activity may indicate that greater efforts should be made to support and implement new programs to combat gender inequality. However, these forecasts only partially take into account possible changes caused by military events in Ukraine. The factor of war can significantly affect these indicators, leading to increased inequality or even decreased access to basic rights and resources for women and minorities. The impact of war on the number of gender initiatives may be even more pronounced because in times of war, states may cut funding for social programs or focus on rebuilding infrastructure rather than promoting gender equality. This could lead to a sharp reduction in the number of initiatives or their cancellation. Taking this factor into account is important for adjusting policy strategies and initiatives that aim to support equality in the face of global upheaval.Документ Прогностичний аналіз публікаційної активності науковців університетів України у контексті їх входження до рейтингу QS World University Rankings(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2020) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.QS World University Rankings є одним із найавторитетніших рейтингів, що показує ефективність закладу вищої освіти порівняно з іншими. Наукометричний показник цитування, який визначає п’яту частину підсумкового результату, є досить важливим у названому рейтингу і розглядається як показник якості викладацького складу. Ураховуючи це, основною проблемою статті є вивчення перспективи розвитку цитованості науково-педагогічних працівників українських університетів для забезпечення входження до вказаного рейтингу більшої кількості ЗВО нашої держави. Розв’язання окресленої проблеми актуалізується через фактичну відсутність детального наукового аналізу індексування та цитування праць українських науковців, що публікуються у визнаних Міністерством освіти і науки України наукометричних базах. З метою проведення аналізу публікаційної активності вчених українських університетів використані математико-статистичні методи. Для побудови прогностичних моделей розвитку тенденцій публікаційної активності науково-педагогічних працівників вітчизняних ЗВО використовувався метод експоненційного згладжування за моделлю Хольта, яка показала найкращі показники узгодженості емпіричних даних та отриманих теоретичних моделей. Для аналізу публікаційної активності вчених університетів України у контексті врахування методології побудови рейтингу QS проведено відбір університетів за авторською методикою. У результаті дослідження вдалося визначити особливості динаміки розвитку публікаційної активності науково-педагогічних працівників українських університетів протягом останніх 9 років, головна з яких полягала у прискоренні темпів зростання цитування публікацій українських вчених з моменту переорієнтації на європейський досвід розвитку науки й освіти та, як наслідок, прийняття Кабінетом Міністрів України змін до умов провадження освітньої діяльності. Крім того, прогнозування показників цитування наукових праць учених ЗВО України на 2021–2023 роки, які враховуються у 5-й частині розрахунку рейтингу QS за його методикою (нормована кількість цитувань, отриманих статтями університету за 5 років за даними бази Scopus у розрахунку на одного викладача), показало, що для українських університетів недостатність цього показника є досить серйозною проблемою у контексті конкуренції з закордонними університетами. Для її розв’язання як на державному рівні, так і на рівні закладів вищої освіти України слід розробити заходи дієвої підтримки публікаційної активності університетської науки. QS World University Rankings is one of the most prestigious rankings showing the effectiveness of the institutions of higher education in comparison to others. The scientometric citation rate that determines one-fifth of the final score is quite important in this ranking and is considered an indicator of the quality of the teaching staff. With this in mind, the main problem of the article is to study the tendencies of citations for the research and teaching staff from Ukrainian universities, to ensure entry for more Ukrainian universities into this ranking. The problem is a topical one, as there seems to be no detailed scientific analysis devoted to indexing and citing the works of the Ukrainian scientists, published in scientometric databases recognized by the Ministry of Education and Science of Ukraine. To solve the problem, mathematical and statistical methods were used in analyzing the publication activity of researchers from Ukrainian universities. For construction of prognostic models of the tendencies in the publication activity of the research and teaching staff from higher educational institutions of Ukraine, the method of exponential smoothing according to the Holt model was used, which showed the best consistency indicators for the empirical data and the obtained theoretical models. To analyze the publication activity of Ukrainian universities from the perspective of the QS rating methodology, the universities were selected using the authors’ methods. Results of the study allowed the authors to determine the peculiarities of the dynamics of publication activity of research and teaching staff from Ukrainian universities over the last 9 years. The main peculiarity was the accelerating growth of citations of Ukrainian research and teaching staff from the moment of reorientation to the European experience in research and education, with the resulting change in the terms of performing education activities, effected by Cabinet of Ministers of Ukraine. In addition, forecasting of citation indexes of scientific papers by researchers from higher educational institutions of Ukraine in 2021–2023, which are taken into account in the 5th part of the calculation of QS rating by its method (normalized number of citations received by university articles for 5 years according to the Scopus database per 1 teacher), shows that this indicator is a very serious problem for Ukrainian universities in the context of competition with foreign universities. For its solution, measures should be developed both at the government level and at the level of higher education institutions of Ukraine to effectively support the publication activity of the university research.Документ Гендерна (не-) рівність у взаємовідносинах працівників факультету на основі аналізу показників питомого паритету(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2017) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.В статті проаналізовані результати виявлення рівня розуміння різними статями учасників навчально-виховного процесу фізико-математичного факультету Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка соціальної обумовленості, різноманіття та специфіки гендерних ролей, що приписуються чоловікам та жінкам. Для цього була проведена одна зі складових частин гендерного аналізу підрозділу – організоване анкетування та сформовані бінарні матриці відповідей його учасників, побудовані таблиці спряженості для кількісного аналізу результатів анкетування та проведений їхній статистичний аналіз, виконаний якісний аналіз статистичних даних анкетування. Для проведення якісного аналізу використовувався коефіцієнт гендерної питомої ваги, який визначався як відношення частки жінок від їх загального числа у відповідній групі до частки чоловіків (також, від їх загального числа у групі) за заданим полем аналізу. На основі цього коефіцієнта введені поняття питомого паритету та питомої асиметрії. В результаті проведення дослідження встановлені відношення характерних ознак, що розкривають рівень розуміння різними статями науково-педагогічного складу факультету проблем щодо важливості забезпечення рівних можливостей обох статей у професійній самореалізації та можливостей поєднання професійних та сімейних обов’язків, з приводу оцінки власного розуміння змісту основних гендерних понять та відношення до поширення гендерних знань у підрозділі, щодо розуміння проблеми відображення гендерних пріоритетів у фінансуванні університету та визнання однакової участі чоловіків та жінок в прийнятті виробничих рішень, щодо врахування гендерної чутливості процедур при прийомі та відборі кадрів на всі види робіт, визнання гендерних стереотипів як найбільш «популярних» гендерно маркованих незручностей та інших проблем. The article analyzes the results of assessing the level of understanding among male and female participants of the educational process at the Faculty of Physics and Mathematics of the Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University regarding the social conditioning, diversity, and specificity of gender roles attributed to men and women. As part of the gender analysis of the faculty, a structured survey was conducted. Binary response matrices were created, contingency tables were constructed for quantitative analysis, and both statistical and qualitative analyses of the collected data were performed. For qualitative analysis, the coefficient of gender-specific weight was used, defined as the ratio of the proportion of women in a given group (relative to their total number) to the proportion of men in the same group according to a specified field of analysis. Based on this coefficient, the concepts of specific parity and specific asymmetry were introduced. The study identified correlations of characteristic features that reveal the degree of gender-based understanding among the academic staff regarding the importance of ensuring equal professional opportunities for both sexes, balancing professional and family responsibilities, understanding the content of basic gender concepts, and attitudes toward promoting gender awareness within the department. It also examined perceptions of gender priorities in university funding, recognition of equal participation of men and women in decision-making processes, sensitivity of hiring and recruitment procedures to gender factors, and acknowledgment of gender stereotypes as the most common sources of gender-related discomfort and inequality.Документ Статистичний аналіз індексу гендерної нерівності за регіонами України(Державна служба статистики України; Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.У статті представлено результати адаптації методології визначення індексу гендерної нерівності до регіонального рівня для України у 2021 році. При цьому використано трансформований набір показників та наочно проілюстрована мінливість значень показників у різних регіонах країни. У процесі проведення дослідження були виявлені такі факти. Досягнення гендерної рівності є важливим пріоритетом у всьому світі, оскільки існуючі гендерні проблеми суттєво перешкоджають раціональному використанню людських ресурсів. Актуальні підходи до дослідження гендерної рівності передбачають використання як на рівні країн, так і на субнаціональному рівні різних індексів – гендерного розвитку, гендерної нерівності, глобального гендерного розриву. Необхідність регіональної адаптації індексу гендерної нерівності для України пов’язана з тим, що методологія, пропонована ООН, не відображає різноманітних регіональних особливостей конкретної країни. Причиною цього є обмежені можливості збирання даних та необхідність універсалізації їхніх типів і видів для всіх країн. Авторам вдалося суттєво скоректувати показники кожної сфери так, щоб визначити різницю між регіонами нашої держави у контексті вимірювання гендерної нерівності. Як наслідок, це дозволяє надавати політикам та урядовцям ефективні, дієві для кожного з регіонів країни політичні, економічні й соціальні рекомендації у контексті розвитку людського потенціалу з огляду на гендерний фактор. Було виявлено, що діапазон зміни показників регіональних індексів гендерної нерівності майже для всіх регіонів (крім м. Києва) перевищив межі визначених значень індексу гендерної нерівності для України за 2021 рік. Можливими причинами цього вважаємо такі: а) показники за регіонами України у сфері “Здоров’я” мають значний розмах варіації, який компенсується при обрахунку даних за всією країною; б) для обчислення регіонального індексу гендерної нерівності у сферах “Розширення прав і можливостей” та “Ринок праці” введено нові показники, доступні на регіональному рівні; разом з тим виявлено суттєві різниці між окремими регіонами нашої держави у контексті дослідження тих сфер суспільного, політичного та економічного життя, де є реальні проблеми з позиції гендерної рівності. The article presents the results of adapting the methodology for determining the Gender Inequality index at the regional level for Ukraine in 2021. At the same time, a transformed set of indicators was used and the variability of indicator values in different regions of the country was clearly illustrated. The following facts were discovered during the research. Achieving gender equality is an important priority around the world, as existing gender problems significantly hinder the rational use of human resources. Current approaches to the study of gender equality involve the use of various indices both at the country level and at the subnational level - gender development, gender inequality, global gender gap. The need for regional adaptation of the Gender Inequality index for Ukraine is due to the fact that the methodology proposed by the UN does not reflect the various regional characteristics of a specific country. The reason for this is the limited possibilities of data collection and the need to universalize their types and types for all countries. In the conditions of Ukraine, the authors managed to significantly adjust the indicators of each area in order to determine the difference between the regions of our country in the context of measuring gender inequality. As a result, it makes it possible to provide politicians and government officials with effective political, economic and social recommendations in the context of human potential development, taking into account the gender factor, which would be effective for each of the regions of the country. It was found that the area of change in indicators of regional indices of gender inequality for almost all regions (except Kyiv city) exceeded the defined values of the Gender Inequality index for Ukraine for the year 2021 for the following possible reasons: a) indicators by regions of Ukraine in the field of “Health” have a significant amount of variation, which is compensated for when calculating the data for the entire country; b) to calculate the regional index of gender inequality in the areas of “Empowerment” and “Labor Market”, new indicators were introduced that were available at the regional level and, at the same time, revealed significant differences between individual regions of our country in the context of the study of those areas of social, political and economic life where there are real problems from the point of view of gender equality.Документ Прогностичний аналіз індексу глобального гендерного розриву для України(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2022) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.У статті проведено дослідження для України часових рядів індексу глобального гендерного розриву (ІГГР), який розраховується за методологією Всесвітнього економічного форуму з 2006 року, та його складових показників протягом 2006–2022 рр., а також спрогнозовано значення ІГГР на 2023-2025 роки. Виявлено, що сфера економічної участі та можливостей характеризується стабільним покращенням лише одного з п’яти показників, а саме, показника купівельної спроможності на одну особу населення у контексті гендерної рівності. Саме цей показник впливає (і швидше за все й далі впливатиме) на значення ІГГР. Сфера освіти в Україні дає можливість перебувати на першому місці за всіма її складовими протягом усього періоду. Показники сфери здоров’я через їх високі рейтингові місця також не впливатимуть у майбутньому на рейтингові місця України. Найбільший вплив на рейтингове місце України за ІГГР справляє сфера розширення політичних можливостей. Тут спостерігається повільне збільшення представництва жінок у парламентів, останні вісім років трохи покращилася ситуація з представництвом жінок на міністерських посадах і поки що незмінна ситуація з показником “Роки з жінкою/чоловіком на чолі держави (останні 50)”. Після проведення аналізу складових загального та нормованого рейтингів країн за ІГГР у статті зроблено висновок, що за швидкістю подолання гендерної нерівності Україна значною мірою поступається іншим країнам світу. Крім того, авторами визначені ті сфери політичних та соціальних рішень, які напряму впливатимуть на покращення ситуації з гендерною рівністю. Це сфера економічної участі й можливостей, яка характеризується стабільним покращенням паритету купівельної спроможності на одну особу населення у контексті гендерної рівності, та сфера розширення політичних можливостей. Дослідження прогнозу ІГГР та рейтингових місць для України на найближчі три роки дало можливість зробити припущення про повільне підвищення показника ІГГР до 0,722 та про стабілізацію нормованого рейтингу України на рівні 50-го місця. The article carried out a study for Ukraine of the time series of the Global Gender Gap Index (GGGI), which has been calculated using the methodology of the World Economic Forum since 2006, as well as the time series of its composite indicators during 2006–2022 and forecasting the GGGI indicator for our country for the next three years . It is found that the sphere Economic Participation and Opportunity is characterized by a stable improvement in the indicator of PPP per capita in the context of gender equality . It is this indicator that influences, and most likely will continue to influence the value of the GGGI itself . Sphere Educational Attainment gives us the opportunity to be in 1st place in all of its indicators throughout the entire period . Indicators of the Health and Survival sphere due to their high rating positions will also not affect the rating positions of Ukraine in the future . The most significant influence on the rating place of Ukraine according to the GGGI indicator has the sphere of Political Empowerment . Here we observe a slow increase in the representation of women in parliament, the situation with the representation of women in ministerial positions has slightly improved over the past 8 years, and so far the situation has not changed for indicator Years with female head of state (last 50) .After analyzing the GGGI and its normalized indicators for countries, the article concluded that the speed of overcoming gender inequality in Ukraine is not more, but rather slower than the speed of overcoming it in other countries of the world . In addition, the authors identified those areas of political and social decisions that will directly affect the improvement of the situation with gender equality . These are Economic Participation and Opportunity sphere, which is characterized by a steady improvement in PPP per capita in the context of gender equality, and the Political Empowerment sphere .The study of the forecast of GGGI indicators and rating places for Ukraine for the next three years made it possible to make an assumption about the slow increase in the IGGR indicator to 0 .722 and about the stabilization of the normalized rating of Ukraine at the level of 50th place .Документ Регіональний аналіз участі закладів вищої освіти України в конкурсах наукових проєктів 2023 року: ефективність та фактори впливу(Державна служба статистики України; Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Акбаш К. С.; Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Луньова М. В.; Akbash K. S.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.; Lunyova M. V.Для закладів вищої освіти (ЗВО) України стає дедалі актуальнішою організація інноваційної діяльності, що охоплює, зокрема, отримання грантів на виконання досліджень та робіт, участь у конкурсах наукових проєктів, підготовку на цій основі наукових кадрів високої кваліфікації. Особливого значення це набуває в контексті розвитку регіонів нашої держави, де університетська наукова діяльність є одним з визначальних факторів інноваційного розвитку територій. Тому метою дослідження є проведення регіонального аналізу участі ЗВО України в конкурсах наукових проєктів 2023 року для визначення ефективності та факторів впливу на таку діяльність. У ході дослідження проаналізовані офіційні результати рейтингування ЗВО України за ефективністю їх участі в головних конкурсах наукових проєктів (міжнародних і вітчизняних), що проводились у 2023 році. За результатами кореляційного аналізу виявлений зв’язок між кількісними показниками рейтингу ЗВО й такими факторами, як h-індекс закладу в базі Scopus, кількість статей у базі Scopus протягом 2019–2023 рр., штат викладачів у 2023 році, досвід участі у проєктах Erasmus+ КА2, кількість проєктів Erasmus+ КА2 у циклі 2014–2020 років, сумарне фінансування за проєктами Erasmus+ КА2 у циклі 2014-2020 рр., кількість іноземних ЗВО партнерів за проектами Erasmus+ КА2 у циклі 2014–2020 рр. Подальша побудова багатофакторної моделі регресії дала можливість виявити значний вплив на позицію ЗВО в загальному рейтингу таких факторів: кількість статей у базі Scopus за 2019–2023 рр., кількість проєктів Erasmus+ КА2 у циклі 2014–2020 рр., штат викладачів у 2023 році. Аналіз відмінностей між приватними та державними ЗВО в контексті їхньої участі в конкурсах наукових проєктів 2023 року проводився із застосуванням непараметричного критерія Краскела – Уолліса і виявив, що такі відмінності статистично відсутні. Ефективність участі ЗВО регіонів у конкурсах наукових проєктів 2023 року оцінювалася за кількісними та якісними параметрами. Кількісний аналіз показав відсутність значущої кореляції між кількістю ЗВО регіону, в яких реалізуються проєкти, та середньою позицією ЗВО регіону в загальному рейтингу. Якісний аналіз дав можливість виділити регіони-лідери організації проєктної діяльності в Україні – це Тернопільська область, а також Львівська, Одеська, Харківська, Полтавська та Сумська області. Вважаємо доцільним повернутися до тематики дослідження після накопичення даних для аналізу як мінімум п’ятирічного часового ряду для виявлення тенденцій участі ЗВО України в конкурсах наукових проєктів. The organization of innovative activities is becoming more and more relevant for the Higher Education Institutions (HEIs) of Ukraine – obtaining grants for research and works, participation in lots, training highly qualified scientists on this basis. This is especially important in the context of the development of the regions of our country, where university scientific activity is one of the significant factors in the innovative development of territories. Therefore, the purpose of our research is to conduct a regional analysis of the participation of higher education institutions of Ukraine in scientific project competitions in 2023 to determine the effectiveness and factors influencing such activity .For the purpose of the study, the official results of rating the effectiveness of higher education institutions of Ukraine in the main competitions of scientific projects (international and domestic), which were conducted based on the results of the universities’ activities in 2023, were analyzed. As a result of the correlation analysis, a relationship between the quantitative indicators of the rating of higher education institutions and such factors as the h-index of the institution in the Scopus database, the number of articles in the Scopus database during 2019–2023, the staff of teachers in 2023, the experience of participating in Erasmus+ projects was revealed KA2, number of Erasmus+ KA2 projects in the 2014–2020 cycle, total funding under Erasmus+ KA2 projects in the 2014-2020 cycle, number of foreign higher education institutions partners under Erasmus+ KA2 projects in the 2014–2020 cycle . Further construction of a multivariate regression model made it possible to reveal a significant influence on the position of higher education institutions in the overall ranking of the following factors: the number of articles in the Scopus database for 2019–2023, the number of Erasmus+ KA2 projects in the 2014–2020 cycle, the number of teachers. The analysis of the differences between private and public higher education institutions in the context of their participation in scientific project competitions in 2023 was carried out using the non-parametric Kruskall – Wallis test and revealed that such differences for private and public higher education institutions are statistically absent .We evaluated the effectiveness of regional higher education institutions’ participation in scientific project competitions in 2023 based on quantitative and qualitative parameters. Quantitative analysis showed the absence of a significant correlation between the number of HEIs in the region, in which projects are implemented, and the average position of HEIs in the region in the overall rating. Qualitative analysis made it possible to identify the leading regions of the organization of project activities in Ukraine – HEIs of Ternopil region, as well as HEIs of Lviv, Odesa, Kharkiv, Poltava and Sumy regions. We consider it expedient to return to the topic of the study after accumulating data for the analysis of at least a 5-year time series to identify trends in the participation of higher education institutions of Ukraine in scientific project competitions.