Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 78
  • Документ
    Художня модель «життя-ярмарок» в українській та англійській літературах: поетика й семіотика
    (2020) Хайруліна Н. Ф.; Khairulina N. F.
    Художня модель «життя-ярмарок» в українській та англійській літературах: поетика й семіотика. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.05 «Порівняльне літературознавство», Луганській національний університет імені Тараса Шевченка, Старобільськ, 2020. Бердянський державний педагогічний університет, Бердянськ, 2020. Дисертація є спробою комплексного дослідження семіотичної моделі «життя-ярмарок» у художній літературі. Велику увагу заакцентовано на природі й функціях терміну «семіотична модель» в літературознавстві, вичерпно аргументовано доцільність дослідження моделі «життя-ярмарок». Обраний за основу дослідження художньо-семіотичний компаративний аналіз долає усталену суперечність між поняттями «аналізу тексту» та «інтерпретацією твору». У дисертації велика увага приділяється жанрам реалістичного та інтелектуального романів української та англійської літератур. Робота вперше вводить в українську компаративістику дослідження певної художньо-семіотичної моделі в низці різножанрових прозових творів в українській та англійській літературах. The artistic model of "fair life" in Ukrainian and English literature: poetics and semiotics. – Qualifying scientific work on manuscript rights. Dissertation for the degree of candidate of philological sciences in the specialty 10.01.05 "Comparative Literature", Luhansk Taras Shevchenko National University, Starobilsk, 2020. Berdyansk State Pedagogical University, Berdyansk, 2020. The dissertation is an attempt at a comprehensive study of the semiotic model of "life-fair" in fiction. Much attention is focused on the nature and functions of the term "semiotic model" in literary studies, the expediency of researching the "life-fair" model is exhaustively argued. The artistic-semiotic comparative analysis chosen as the basis of the research overcomes the established contradiction between the concepts of "text analysis" and "interpretation of the work". In the dissertation, great attention is paid to the genres of realistic and intellectual novels of Ukrainian and English literature. For the first time, the work introduces into Ukrainian comparative studies the study of a certain artistic and semiotic model in a number of prose works of various genres in Ukrainian and English literature.
  • Документ
    Толерантність до вибору особового імені
    (Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Чорноус О. В.; Chornous O. V.
    У роботі досліджується толерантність українського суспільства та держави до вибору батьками особових імен для новонароджених, спираючись на аналіз законодавства та практики іменування у І півріччі 2023 року. Розглядаються культурні, етнічні та релігійні аспекти, що впливають на антропонімні уподобання, демонструючи відкритість до різноманітності та нових тенденцій. The paper examines the tolerance of Ukrainian society and the state toward parents' choices of personal names for newborns, based on an analysis of legislation and naming practices in the first half of 2023. It explores cultural, ethnic, and religious factors influencing anthroponymic preferences, highlighting openness to diversity and emerging trends.
  • Документ
    Толерантність – основоположний принцип освіти у світлі євроінтеграційних процесів
    (ДНУ «Інститут освітньої аналітики», 2024) Огарєнко Т. А.; Ліштаба Т. В.; Oharienko T. A.; Lishtaba T. V.
    Розглянуто основні принципи організації освітнього процесу. Проаналізовано роль толерантності в освіті, визначено європейську спрямованість системи освіти в Україні. The main principles of the organization of the educational process are considered. The role of tolerance in education is analyzed, the European orientation of the education system in Ukraine is determined.
  • Документ
    Частотність уживання антропонімів
    (ТОВ «УКРЛОГОС Груп», 2024) Чорноус О. В.; Chornous O. V.
    У роботі констатовано, що розуміння власних назв людей залежить від стереотипів, особистісних характеристик і соціального контексту, зокрема частоти вживання імен. Частота вживання антропонімів має суттєвий вплив на їхнє сприйняття і може змінюватися через соціальні та культурні фактори. The research paper states that the understanding of people's proper names is influenced by stereotypes, personal characteristics, and social context, especially the frequency of name usage. The frequency of using anthroponyms significantly affects their perception and can change due to social and cultural factors.
  • Документ
    Прізвище як елемент представлення поліцейського
    (Національна академія внутрішніх справ, 2023) Чорноус О. В.; Chornous O. V.
    У статті розглядається практика використання прізвища як основного елемента звертання в українських пенітенціарних та військових системах. Вона аналізує юридичні підстави, а також функціональні аспекти такої практики в контексті формалізації комунікації та збереження професійної дистанції між співрозмовниками. The article discusses the practice of using surnames as the main form of address in Ukrainian penitentiary and military systems. It analyzes the legal basis and functional aspects of this practice in the context of formalizing communication and maintaining professional distance between interlocutors.
  • Документ
    Мовленнєвий етикет правника – показник толерантності в сучасних соціокультурних реаліях
    (SPC «Sci-conf.com.ua», 2024) Огарєнко Т. А.; Oharienko T. A.
    Розглянуто значення мовленнєвого етикету в діяльності правника, проаналізовано роль мовлення у формуванні толерантності The importance of speech etiquette in the activities of a lawyer is considered, the role of speech in the formation of tolerance is analyzed.
  • Документ
    Аквафоносеми в україномовних та англомовних поетичних творах: особливості функціонування
    (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2022) Козій О. Б.; Kozii O. В.
    Вода – універсальний символ чи не у всіх світових традиціях. Водночас її наділено найрізноманітнішими функціями. Окремі особливості води зумовили її персоніфікацію, зробили символом вічного руху, очищення, а разом з тим і руйнації. Тож невипадково воду розглядають як основу основ, повноту можливостей, синтез і детермінізм усіх елементів. Ця стаття є спробою порівняльного аналізу особливостей функціонування звукових образів, пов’язаних в українській та англійській мовах із водою. Для зіставлення цих аквафоносем обрано низку поетичних творів українських шістдесятників та яскраві приклади пейзажної лірики австралійських письменників. Вибір останніх зумовлений тим, що цей шар англомовної літератури ще недостатньо вивчений. Способи створення образів у літературі перебувають у сферах дослідження двох наук – літературознавства та мовознавства. Звук в описах картин природи – це художній елемент, що допомагає розкрити їхній психологічний підтекст та емоційне наповнення. Компактність віршованого тексту обумовлює вибір слів із багатоплановою семантикою: чим більшою кількістю смислів наповнене слово, тим змістовно багатшим і образно яскравішим є текст, тим сильнішим є його емотивний резонанс. Створення звукових образів, або звукосимволізм, передбачає генерування художніх смислів звуковою оболонкою слова. На фонетичному рівні мови художнього твору маємо справу з художнім звукописом. Під звукописом розуміємо систему звукового інструментування, спрямовану на створення звукового образу. Основними елементами художнього звукопису є: гармонія й дисгармонія, евфонія й какофонія, алітерація та асонанс, звукові повтори і звуконаслідування. Часто саме завдяки семантично навантаженим звукосполученням та їхній здатності до взаємодії читач може пройнятися віршем, побачити й відчути його. Water is a universal symbol of almost all world traditions. At the same time, it is endowed with a wide variety of functions. Its individual features determined its personification, made it a symbol of eternal movement, purification and at the same time destruction. It is considered as the basis of the foundations, the fullness of all possibilities, the synthesis and determinism of elements. This article is an attempt at a comparative analysis of the functioning of sound images related to water in the Ukrainian and English languages. A number of poetic works of the Ukrainian sixties and vivid examples of landscape lyrics by Australian writers were chosen to compare these aquaphonos. The choice of the latter is due to the fact that this layer of English-language literature remains insufficiently studied. Ways of creating images in literature are in the spheres of research of two sciences — literary studies and linguistics. The sound content of nature paintings is analyzed from the perspective of sound in landscape descriptions as an artistic element, which allows us to reveal the psychological subtext and emotional content of nature descriptions. The compactness of the poetic text dictates the selection of words with multifaceted semantics, the more meanings a word has, the richer the text is in terms of content and imagery, and the stronger the emotional resonance. The creation of sound images or sound symbolism involves the generation of artistic meanings by the sound envelope of words. At the phonetic level of the language of an artistic work, we are dealing with artistic sound recording. Sound recording is a system of sound instrumentation aimed at creating a sound image. The main elements of artistic sound recording are: harmony and disharmony, euphony and cacophony, alliteration and assonance, sound repetitions and sound imitation. In many ways, it is thanks to the semantically loaded sound combinations and their ability to interact that the poet can more clearly give the reader the opportunity to listen and hear his poem, as well as see and feel it.
  • Документ
    Про імплікативний зв’язок головного дієслова та його інфінітивного комплемента
    (European Scientific Platform, 2022) Снісаренко І. Є.; Snisarenko I. Ye.
    Закономірності та зв’язки об’єктивної дійсності залишаються незмінними щодо системи певної мови, але неоднаковим є внутрішній взаємозв’язок між її елементами, адже перший визначається не реальною дійсністю, а внутрішніми законами мови, створеної її носіями. Відтак, досліднику слід шукати пояснення закономірностей мовних явищ, перш за все, усередині самої системи, у її змінах протягом всіх історичних періодів. В історичному мовознавстві традиційно виділяють внутрішні (пов’язані із специфікою самої мови) та зовнішні (зміни культури і суспільства й оточення, в якому вони відбуваються) чинники, які впливають на процес мовних змін. Особливий інтерес викликає вивчення “незаповнених” граматичних категорій, або ‘лакун’, в історичному аспекті з урахуванням характеру змін, що відбуваються на всіх рівнях мови, і спричиняють категоріальну реінтерпретацію окремих мовних одиниць, зокрема інфінітива. Для розуміння механізму такої реінтерпретації необхідними є аналіз мовних і позамовних чинників, які зумовили виникнення цього явища. The regularities and relationships of objective reality remain unchanged in relation to the system of a certain language, but the internal relationship between its elements is unequal, because the first is determined not by real reality, but by the internal laws of the language created by its speakers. Therefore, the researcher should look for an explanation of the regularities of language phenomena, first of all, within the system itself, in its changes during all historical periods. Historical linguistics traditionally distinguishes internal (related to the specifics of the language itself) and external (changes in culture and society and the environment in which they occur) factors that influence the process of language changes. Of particular interest is the study of "unfilled" grammatical categories, or "gaps", in a historical aspect, taking into account the nature of changes that occur at all levels of the language, and cause a categorical reinterpretation of individual linguistic units, in particular the infinitive. In order to understand the mechanism of such reinterpretation, it is necessary to analyze the linguistic and non-linguistic factors that led to the emergence of this phenomenon.
  • Документ
    Особові імена в контексті мовних контактів та соціокультурних факторів
    (Український державний університет імені Михайла Драгоманова, 2025) Чорноус О. В.; Chornous O. V.
    У роботі досліджено вплив соціокультурних змін і мовних контактів на сучасні практики іменування. Розглянуто адаптацію антропонімів як засіб інтеграції, самоідентифікації та міжкультурної комунікації в глобалізованому суспільстві. The paper explores the impact of sociocultural changes and language contact on modern naming practices. It examines the adaptation of personal names as a means of integration, self-identification, and intercultural communication in a globalized society.
  • Документ
    Психологічні бар’єри на шляху до української мови та національна безпека
    (Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, 2025) Чорноус О. В.; Chornous O. V.
    У роботі досліджуються психологічні бар’єри, що ускладнюють перехід до української мови, та їхній вплив на національну безпеку. Зазначається, що страх осуду, занижена самооцінка та тривога гальмують мовну інтеграцію. Акцентовано на важливості подолання цих бар’єрів як передумові консолідації суспільства та його опору зовнішнім загрозам. This paper explores the psychological barriers that hinder the transition to the Ukrainian language and their impact on national security. It highlights how fear of judgment, low self-esteem, and anxiety obstruct language integration. The author emphasizes the importance of overcoming these obstacles to foster societal unity and resilience against external threats.