18 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 18
Документ Психологічний контакт: термінологічні проблеми та ефективність допиту(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Богучарова О. І.; Bohucharova O. I.У статті порушується проблема неузгодженості наукових підходів до концептуального визначення явища «психологічний контакт» у контексті криміналістики, юридичної (правової)/судової психології та комунікативістики. Наголошується, що наявне розмаїття дефініцій стосується як розуміння сутності концепту, так і процесу налагодження психологічного контакту. Дані суперечності призводять до невизначеності в теорії дослідження явища психологічного контакту та складнощів у практичній діяльності слідчого, зокрема низької ефективності результативності допиту. Автором обґрунтовується необхідність використання міждисциплінарного комплексу знань і рекомендацій криміналістики, психологічної науки, комунікативної теорії та практики, що мають бути адаптовані до специфіки слідчої діяльності, у якій вони реалізуються, та підвищуватимуть успішність і ефективність таких слідчих дій, як допит. The article problematizes the inconsistency scientific approaches to conceptual definition of the psychological contact” phenomenon in the context of criminalistics, legal/ forensic psychology and communicativistics. Criminalistics’ approach defines the interrogation as tactical series and psychological contact as one of the tactics with psycho-behavioral components. Psychological approach defines the psychological contact as cooperative activity between the investigator and the “guilty” person with emotional, intellectual, psychological impacts of the investigator on the process and the results of the interrogation. Finally, communicative approach defines the psychological contact as ways of resolving conflict and the major factor determining its relevant interrogation’s effects. It is emphasized that the existing variety of definitions relates to both the understanding of the concept essence and the process of establishing the psychological contact. These contradictions between the approaches lead to uncertainty in the theory of studying the psychological contact’ phenomenon and to difficulties in the practical investigative activity in particular, low effectiveness of the interrogation results. It is found out that among factors, which determine whether sychological contact will have constructive or destructive impact on the process and the results of the interrogation, crucial is the type of relations between the investigator and the “guilty” person before their involvement in cooperative activity. Besides this follows from the fact that in the context of cooperative activity the type of relations between both interrogation’s parties as subjects of the legal relations is mediating investigator’s denying of the “confession culture of guiltiness”. The author substantiates the need to use the interdisciplines complex of knowledge and recommendations of criminalistics, psychological science, communicative theory and practice which should be adapted to the specifics of investigative activities in which they are implemented and they make it successful and effective interrogation.Документ The Russia-Ukraine War in Western Mediа: A Psycholinguistic Modelling of the ‘Hybrid’ Phase(Lesya Ukrainka Volyn National University, 2023) Danilyuk I. V.; Bohucharova O. I.; Дaнилюк I. В.; Богучарова О. І.The article presents a conceptualisation of English-language media discourse in the retrospective of the ‘hybrid’ phase of the Russia-Ukraine war from 2014 to 2021. The study aims to analyse the psycholinguistic features of the cognitive modelling of the war in Ukraine in Englishlanguage media and investigate the psychosemantic components of the Western media audience’s attitude towards the war. Psycholinguistic media monitoring, discourse analysis, semantic-cognitive analysis, content analysis, and Semantic Differential (SD) were used to study the media discourse of the Russia-Ukraine war. The results indicate that the discourse is emotionally positive but controversial, which may hinder the Western audience’s understanding of the realities of the war. The newspaper media discourse includes psychosemantic components such as neutral concepts like ‘conflict’ and ‘crisis’. These concepts are often expressed through conceptual metaphors such as ‘war’, which can be viewed as a path, a game, a business, or a theatre. Additionally, euphemisms and abbreviations (such as ATO) are commonly used, along with an abundance of vocabulary that has positive connotations. There has been a shift in emphasis from the strong concept of ‘war’ to neutral academic nominalisations, such as ‘event’. The study’s results confirmed the Western media audience’s paradoxical perception of the war. As military activity intensifies, positive assessments of the victorious war tend to decrease, leading to a drop in media ratings. These findings have potential applications in studying Western attitudes towards war and in the cognitive modelling of media content. This is particularly relevant given the future dangers of Russian aggression in 2022. У статті представлено концептуалізацію англомовного медійного дискурсу в ретроспективі “гібридної” фази російсько-української війни 2014-2021 років. Мета дослідження – проаналізувати психолінгвістичні особливості когнітивного моделювання війни в Україні в англомовних ЗМІ та дослідити психосемантичні складники ставлення західної медіа-аудиторії до війни. Для дослідження медіа-дискурсу російсько-української війни було використано методи психолінгвістичного моніторингу ЗМІ, дискурс-аналізу, семантико-когнітивного аналізу, контент-аналізу та семантичного диференціалу (СД). Результати свідчать, що дискурс є емоційно позитивним, але суперечливим, що може перешкоджати розумінню західною аудиторією реалій війни. Дискурс газетних ЗМІ включає психосемантичні компоненти, такі як нейтральні поняття “конфлікт” і “криза”. Ці поняття часто виражаються через концептуальні метафори, такі як “війна”, яка може розглядатися як шлях, гра, бізнес або театр. Крім того, широко використовуються евфемізми та абревіатури (наприклад, АТО), а також велика кількість лексики з позитивною конотацією. Відбулося зміщення акцентів від радикального поняття “війна” до нейтральних академічних номінацій, таких як “подія”. Результати дослідження засвідчили парадоксальне сприйняття війни західною медіа-аудиторією. Із посиленням військової активності позитивні оцінки переможної війни мають тенденцію до зниження, що призводить до падіння медіа-рейтингів. Ці висновки мають потенційне застосування у вивченні ставлення Заходу до війни та когнітивному моделюванні медіаконтенту. Це особливо актуально з огляду на майбутню небезпеку російської агресії у 2022 році.Документ Особливості стратегії акультурації та соціокультурної адаптації студентів-переселенців зі сходу України(Факультет психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2021) Богучарова О. І.; Данилюк І. В.; Bogucharova O. I.; Danilyuk I. V.У статті за допомогою лонгiтюдних зрізів впродовж тривалого часу (2015–2019 pp.) досліджувався вибір стратегій акультурації українських внутрішньо переміщених осіб (УВПО) юнацького віку. Як провідні серед стратегій акультурації аналізувалися стратегії інтеграції та асиміляції. Поряд з тим було проаналізовано кореляційний взаємозв’язок між стратегією акультурації та іншими змінними: україномовною компетентністю, психологічною і соціокультурною адаптацією, психологічним благополуччям, толерантністю до невизначеності, тривожністю, акультураційними очікуваннями (атитюди) вибірки домінантної групи місцевих студентів щодо студентів-переселенців. Рішення проблеми акультурації студентської молоді з непідконтрольних територій Сходу України в перспективі можливе за узгодження теоретичних, емпіричних наукових моделей, головне – політичних рішень влади. Оскільки взаємозв’язок вибору стратегій акультурації та психологічного благополуччя, а також ефективної адаптації студентів-переселенців залежить від специфічності – допомагаючого, супроводжувального або потурально-нейтрального соціально-психологічного контексту підтримки вимушеної міграції студентів-переселенців з Сходу України. The article investigates the acculturation strategies chosen by Ukrainian Inner Displaced Persons (UIDPs) who were students from the uncontrolled territories of Eastern Ukraine within the longitudinal experiment (2015–2019 pp.). Among the acculturation strategies, we analyzed, first of all, integration and assimilation. The correlations among variables such as acculturation strategies and Ukrainian languages proficiency, psychological and social-cultural adaptation, psychological well-being, ambiguity (frustration) tolerance, anxiety and dominant acculturation attitudes of local students toward migrated ones were analyzed. The problem of the Eastern Ukraine students’ acculturation can be solved in the perspective if theoretical, empirical models and political decisions are coordinated, because chosen acculturation strategies and psychological well-being of such students and their efficient adaptation depend on specific-helping, accompanying, or indulging-neutral support of forced migrants from Eastern Ukraine.Документ Вплив травмувального досвіду загрози життя на особистісний розвиток українців(Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2023) Данилюк І. В.; Богучарова О. І.; Danilyuk I. V.; Bohucharova O. I.Теоретичні та емпіричні дані підтверджують, що травмувальні ситуації під час війни, які пов'язані з параметрами посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та розладів адаптації (РА), негативно впливають на особистісний розвиток людини. Мета дослідження – надати докази впливу психологічних механізмів травми війни на особистісний розвиток українців під час війни. Результати. За МШ вибірка українців поділилася на дві полярні групи. Одна – 128 (56,9 %) учасників після експозиції травми війни залишаються адаптованими, що свідчить про еволюційну ресурсність їхнього особистісного розвитку. Інша – 97 (43,1 %) через травмувальний досвід загрози життя маніфестує ознаки РА і ПТСР. Дані "Адаптивності" підтвердили статистично значущі відмінності (за t-тестом) між групами, особливо в компонентах "нервово-психічна стійкість" і "моральна нормативність". Достовірно частіше в дотравмувальний період є відмінності в акцентуаціях як потенційних РА / ПТСР ризик-факторів у двох групах (за t-тестом): тривожний, збудливий, емотивний, дистимний, циклотимний, застрягний типи. У періоді пост-травми тенденції до посилення акцентуацій і РА є у: дистимного, застрягного, тривожного, збудливого, демонстратив-ного, педантичного типів. Кореляційний аналіз підтвердив: у добре адаптованих топ-п'ятірка рис Великої п'ятірки є надійним предиктором соціо-культурного особистісного розвитку. В осіб полярної групи п'ятірка рис негативного фокусу – нейротизм, соціальна дезадаптивність, зависока емоційність, депресії, відхилення у поведінці – є предиктором травмувального особистісного розвитку. Установлено: чим вищий рівень розладів адаптації, тим нижчим є рівень позитивних цінностей, таких як "мудрість", "сміливість", "справедливість", але зберігається додатний зв'язок між показниками ПТСР і РА та цінностями "помірність" і "трансцендентність" (за F-Фішера, усі на рівні р = 0,000). Порушення особистісного розвитку українців у періоді посттравми тим легше долати, чим коротша експозиція травми війни та чим швидше травмувальний досвід загрози життя ідентифіковано психологами. Theoretical and empirical data confirm that war-trauma' situations associated with parameters of post-traumatic stress disorder (PTSD) and adjustment disorders (AD) negatively affect personality development. The purpose of the study is to present evidence of the psychological mechanisms of the effect of war-trauma on the personality development of Ukrainians during the war. Results. As to the MS, the sample was divided into two polar groups of Ukrainians. One – 128 (56,9 %) participants after the war-trauma' exposure, remain adjusted, which indicates the evolutionary resourcefulness of their personality development. Another – 97 (43.1 %) has signs of unadjusted – AD and PTSD – due to a life-threatening traumatic experience (36,9 % vs. 6,2 %). The Adaptability-data confirmed statistically significant differences (by t-test) between thеsе polar groups, especially in such components as neuropsychological stability and moral normativity. Significantly more often in the pre-traumatic period, there are differences in character accentuations as potential RA / PTSD risk factors in the two groups (t-test): anxious, excitable, emotional, dysthymic, cyclothymic, stuckic. In the post-trauma, there are other differences in the tendencies to increase accentuations in: dysthymic, stuckic, anxious, excitable, demonstrative, pedantic types. Correlation analysis confirmed that the "top-five" personality traits (Big Five) аre reliable predictors for positive sociocultural personality development in well-adjusted individuals. In the polar group, v. v the "bottom-five" traits – neuroticism, social maladjustment, high emotionality, depression, deviations in behavior are predictors of traumatic personality development. It was established: the higher the level of adjustment disorders, the lower the level of manifestation of such positive values as "wisdom", "courage", "justice", but there is a positive relationship between PTSD / AD indicators and the values "mildness" and "transcendence" (by F-Fisher, all p = 0,000 level). The PTSD, personality-related problems of Ukrainians in the post-trauma period are easier to overcome, the shorter the exposure to the severe war-trauma and the sooner the life-threatening traumatic experience is identified by psychologists.Документ Агресивна поведінка підлітків: соціальні норми, булінг та самооцінка(Видавнича група «Наукові перспективи», 2026) Вертель А. В.; Цумарєва Н. В.; Романовська Д. Д.; Vertel A. V.; Tsumarieva N. V.; Romanovska D. D.Стаття присвячена вивченню агресивної поведінки підлітків у взаємозвʼязку із соціальними нормами, явищем шкільного булінгу та процесами становлення самооцінки. Звернення до цієї теми продиктоване тим, що масштаби цькування серед українських школярів набувають тривожних показників – згідно з даними ЮНІСЕФ, 67% підлітків віком від 11 до 17 років мали досвід зіткнення з тією чи іншою формою булінгу. Ситуацію додатково ускладнює повномасштабний воєнний конфлікт, який відчутно позначається на психоемоційному стані молоді, підвищуючи загальний рівень тривоги, дратівливості та схильності до конфронтації. Мета роботи полягає у тому, щоб проаналізувати, яким чином самооцінка підлітка повʼязана з його схильністю до агресивних форм поведінки і яку роль у цьому відіграють соціальні норми, що регулюють взаємини в учнівському середовищі. Методологічною основою дослідження є теоретичний аналіз наукових джерел, узагальнення статистичних даних моніторингових досліджень, а також опрацювання результатів загальнонаціональних опитувань. У роботі показано, що агресія підлітків має складну, багатошарову природу. Серед чинників, що зумовлюють таку поведінку, можна виокремити кілька рівнів. Передусім це те, що стосується самої особистості підлітка: його вроджені темпераментальні риси, те, наскільки він навчився справлятися з власними емоціями, а також певні викривлення у сприйнятті ситуацій, коли, скажімо, нейтральний жест ровесника трактується як загроза. Водночас не менш вагомим є те, що відбувається на рівні групи – хто займає яке місце в негласній ієрархії класу, чия думка є авторитетною, на кого рівняються. Не варто ігнорувати і той контекст, у якому зараз дорослішає українська молодь: повномасштабна війна, постійне інформаційне перевантаження, агресивний медіапростір – усе це накладає свій відбиток на поведінку і стан підлітків. Принциповим спостереженням є те, що низька самооцінка ставить підлітка у подвійно вразливу позицію. Варто зазначити, що ці школярі перебувають у досить парадоксальній ситуації: з одного боку, вони часто самі зазнають кривди від ровесників, а з іншого – можуть виступати джерелом агресії стосовно інших, інтуїтивно шукаючи у цьому спосіб заглушити внутрішнє відчуття власної нікчемності. Фактично тут запускається процес, що працює за принципом зачарованого кола. Школяр, який сприймає себе як невдаху чи аутсайдера, схильний реагувати на оточення через конфлікт – це, власне, єдина доступна йому мова спілкування у ситуації, коли бракує внутрішнього ресурсу для іншої відповіді. Однокласники, зіткнувшись із такою поведінкою, природно починають дистанціюватися, а для самого підлітка ця дистанція стає черговим доказом власної непотрібності. Практика засвідчує, що припинити цю послідовність без зовнішнього професійного втручання або хоча б цілеспрямованої уваги з боку дорослих вдається рідко. Мова йде про створення профілактичних програм, тренінгових занять, спрямованих на розвиток емоційної компетентності, та про побудову індивідуальних стратегій супроводу для тих учнів, чия поведінка викликає занепокоєння. Наукова новизна дослідження повʼязана насамперед із тим, що в роботі зроблено спробу звести воєдино актуальні українські та закордонні дослідження підліткової агресії, врахувавши при цьому ті суспільні зміни та воєнні обставини, які визначають сьогоднішнє життя країни, і на цій основі запропонувати цілісне бачення того, через які механізми у підлітків закріплюються агресивні моделі поведінки.Документ Психологічні аспекти сакрального змісту репродуктивного здоров’я в персоналізації особистості поліцейського України(ГО «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2023) Кучерган Є. В.; Kucherhan E.V.У статті розглядаються питання впровадження в суспільне життя процесів інтеграції основоположних сакрально-цивілізаційних цінностей обумовлених чоловічим і жіночим початком продовження роду, а також вирішенням гендерних проблем за допомогою встановлення взаємозв’язку стилів поведінки майбутнього працівника поліції, так як від особистості поліцейського, його індивідуально-психологічних особливостей, залежить його взаємодія з суспільством при виконанні службових обов’язків. Тому сакрально-символічний стиль психо-геометрії досить суттєво впливає на підсвідомому рівні на прийняття рішень в тій чи іншій професійній ситуації. Усвідомлення символів і уміння працювати з ними є вагомим впливом на прискорення розвитку процесів персоналізації поліцейського. Осмислення системи сакрального змісту в персоналізації особистості поліцейського допоможе винайти та побудувати гендерні взаємовідносини таким чином, щоб вони як найбільше відповідали сучасним вимогам. Якщо поліцейський буде враховувати сакрально-символічний зміст психо-геометрії в професійній діяльності йому найвірогідніше вдасться знайти такі форми конструктивної поведінки, які усунуть всі недоліки негативних деструктивних впливів на форми мислення та перекосів щодо розподілу гендерних ролей. Лише за умови опанування сакральності можливе втілення нових принципів виваженої особистісного розвитку в становленні та існуванні державності. В зв’язку з тим, що саме нерозуміння сакральності декларує досить поверхневе ставлення до багатьох питань, що пов’язані з професійною діяльністю, які потребують більш глибинного опрацювання з даної проблематики, cлід зауважити, що все більш зростає інтерес до діяльності з використанням таких досліджень, адже це покращує виконання функціональних обов’язків на всіх рівнях персоналізації професійної діяльності, розширює комунікабельність, впливає на урівноваженість особистості поліцейського, підвищує відчуття правосвідомості в дотриманні прав і свобод громадян. The article examines the issue of the introduction into public life of the processes of integration of the fundamental sacral and civilizational values due to the male and female initiation of procreation, as well as the solution of gender problems by establishing the interrelationship of the behavior styles of the future police officer, since the personality of the policeman, his individual and psychological characteristics depend on his interaction with society during the performance of official duties. Therefore, the sacral-symbolic style of psycho-geometry has a significant influence on decision-making in a particular professional situation at a subconscious level. Awareness of symbols and the ability to work with them make a significant influence on accelerating the development of police officer personalization processes. Understanding the system of sacred content in the personalization of the policeman's personality will help to invent and build gender relations in such a way that they meet modern requirements as much as possible. If a police officer takes into account the sacral-symbolic content of psycho-geometry in his professional activity, he will most likely be able to find such forms of constructive behavior that will eliminate all the disadvantages of negative destructive influences on forms of thinking and distortions regarding the distribution of gender roles. Only under the condition of mastering sacredness is it possible to embody new principles of balanced personal development in the formation and existence of statehood. In connection with the fact that the misunderstanding of sacredness itself declares a rather superficial attitude to many issues related to professional activity, which require more in-depth study of this issue, it should be noted that there is a growing interest to activities using such research, because it improves the performance of functional duties at all levels of personalization of professional activity, expands communication, improves the balance of the policeman’s personality, increases the sense of legal awareness in observing the rights and freedoms of citizens.Документ Соціально-психологічні фактори життєво-професійної самореалізації поліцейського(Видавнича група «Наукові перспективи», 2023) Лопатинська І. С.; Кучерган Є. В.; Lopatynska I. S.; Kucherhan E.V.У статті розглядаються соціально-психологічні впливи факторів на самореалізацію становлення професіоналізму поліцейського шляхом його інтегрування в дану професію. Авторами обумовлено різні пріоритети поєднання зовнішніх факторів суспільства з внутрішніми факторами стану особистості в прийнятті вибору кардинальних рішень на основі життєвого досвіду, бажанню навчатись даній справі, умінню володіти життєвими ситуаціями. Розкрито механізми логічного поєднання особистої мети та мрії з плануванням і професійною реалізацією через зміст та завдання Національної поліції України. Розставлено акценти впливу вікового фактору на самореалізацію служіння суспільству, участі особистих поглядів на підтримання безпеки та порядку, забезпечення прав і свобод людини. Осмислені систему факторів професійної самореалізації, розкриті поняття самореалізація в кар’єрному рості, її ознаки в практичній реалізації. Висвітлені механізми за допомогою яких можливі переходи від одного рівня самореалізації до наступного. Осмислена система факторів професійної самореалізації. Розкриті поняття самореалізація кар’єрного росту, її ознаки в практичній реалізації. Висвітлені механізми за допомогою яких можливі переходи від одного рівня самореалізації до наступного. Систематизовані головні фактори самореалізації, що впливають на кар’єрний ріст особистості та її саморозвиток, де контрольним фактором є чинник самоефективності, який розкривається в незадоволенні своєю персональною діяльністю та гнучкістю своєї поведінки, а також персональне незадоволення своєю здатністю організовувати професійну діяльність, що стимулює почуття кар’єрного зростання. The article examines the social and psychological effects the factors on the self-realization of becoming a police officer by integrating him into this profession. Different priorities of the combination the external factors of society with internal factors of the state of the individual in making cardinal decisions based on life experience, the desire to learn a given business, and the ability to master life situations are also stipulated. Mechanisms of logical combination of personal goals and aims with planning and professional implementation the content of the National Police of Ukraine are revealed. The authors emphasize the influence of the age factor on the self-realization of service to society, the participation of personal views in maintaining security and order, ensuring human rights and freedoms. The system of factors of professional self-realization was understood, the concept of self-realization in career growth, its signs in practical implementation were revealed. The mechanisms by which transitions from one level of self-realization to the next are possible are highlighted. A comprehensive system of factors of professional self-realization. The concept of self-realization in career growth, its signs in practical implementation are revealed. The mechanisms by which transitions from one level of self-realization to the next are possible and they are highlighted in the article. The authors systematize the main factors of self-realization that influence the career growth to an individual and his self-development, where the controlling factor is the factor of self-efficacy, which is revealed in dissatisfaction with one’s personal activity and flexibility of one’s behavior, as well as personal dissatisfaction with one's ability to organize professional activities, which stimulates a sense of self-worth growth spurt. The article analyzes the psychological and pedagogical literature on the issue of adaptation processes of е the first-year students of high schools with specific learning conditions and reveals the essence of the concept of "social and psychological adjustment" mechanisms and patterns of the students’ adaptation processes. The necessity of compliance with certain psychological and pedagogical conditions of optimization, as an effective social and psychological adaptation of the first-year students of high schools with specific learning conditions. The article highlights the necessity of creation the special conditions aimed at personal and social adaptation of first-year students and prevent their exclusion.Документ Формування комунікації у сфері гендерної рівності(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Лопатинська І. С.; Кучерган Є. В.; Lopatynska I. S.; Kucherhan E. V.У статті розглядаються питання підготовки здобувачів до комунікації з урахуванням гендерної рівності, через забезпечення сприятливого середовища навчально-виховного процесу в освітніх закладах. Автори досліджують педагогічні дії викладачів щодо подолання і пом’якшення труднощів адаптації під час комунікації студентів у колективі на засадах гендерної рівності та незалежності. Наголошується на важливості створення необхідної атмосфери, психологічного комфорту для кожного учасника педагогічного процесу, сформуванні гендерної культури та управління міжособистісними взаєминами в системі «викладач – студент / викладачка студентка», «викладач/викладачка – студентський колектив, студент/студентка – колектив»; розкриваються шляхи подальшого удосконалення діяльності викладачів уникнення однобічності та пом’якшення стереотипів щодо гендерних ролей та підвищення ефективності навчально-виховного процесу, враховуючи змістовий аспект гендерного виховання. Зауважено, що важливим для формування комунікації у сфері гендерної рівності є вивчення міжнародного досвіду із впровадження гендерної освіти; залучення громадських організацій до співробітництва у впровадженні гендерного підходу в освітньому процесі вишу. У публікації наведено модель для формування комунікації у сфері гендерної рівності за чотирма напрямами: (фізична, психічна, соціальна та високоморальна комунікації), а також окреслено їх особливості. Зроблено висновок, що інструментарієм формування комунікацій у сфері гендерної рівності здобувачів вищої освіти є правова основа для розвитку демократичних установок у здійсненні розбудови української держави відповідно до розвитку подібних освітніх систем. Як результат освітнього процесу для здобувачів вищої освіти – сформована орієнтація у життєвих ситуаціях знаходячи урівноважений дисбаланс гендерної відповідності. Здобувачам вищої освіти, необхідно мати певний рівень комунікації у сфері гендерної рівності, який відображається в якісних моделях поведінки і відповідності соціальних рис «чоловічого» та «жіночого» характеру, культурним запитам суспільства. The article deals with the issue of training students for communication, taking into account gender equality, through the ensuring of a favorable environment for the educational process in academic institutions. The authors investigate the pedagogical actions of teachers to overcome and mitigate the adaptation difficulties during the communication of students in the team on the basis of gender equality and independence. The importance of creating the necessary atmosphere, psychological comfort for each participant in the pedagogical process, the formation of a gender culture and the management of interpersonal relationships in the system «teacher – student / female teacher – student», «teacher – student team, male / female student – team» is emphasized; ways to further improve the activities of teachers, to avoid one-sidedness and soften stereotypes regarding gender roles, and to increase the effectiveness of the educational process, taking into account the substantive aspect of gender education, are revealed. It was noted that studying international experience in the implementation of gender education is important for the formation of communication in the field of gender equality; involvement of public organizations in cooperation in implementing a gender approach in the educational process of higher education. The publication provides a model for the formation of communication in the field of gender equality in four directions: (physical, mental, social and highly moral communication), and also outlines their features. It was concluded that the toolkit for the formation of communications in the field of gender equality of higher education students is the legal basis for the development of democratic attitudes in the implementation the construction of Ukraine state in accordance with the development of similar educational systems. As a result of the educational process, students of higher education must navigate life situations by finding a balanced imbalance of gender conformity. Students of higher education must have an appropriate level of communication in the field of gender equality, which is reflected in high-quality models of behavior and the correspondence of social traits of «masculine» and «feminine» character, which meets the cultural demands of society.Документ The Role of Legal Psychology in the Formation of Legal Culture in the Conditions of Military Operations(Pakistan Society of Criminology, 2024) Savishchenko V.; Gelbak A. M.; Kucherhan Y. V.; Hovorun T.; Kiz O.; Савіщенко В.; Гельбак А. М.; Кучерган Є. В.; Говорун Т.; Кізь О.The article aims to determine the possibilities of improving students’ legal culture formation by integrating legal psychology knowledge in times of war. Through testing and a formative experiment, the study confirms the hypothesis that integrating legal psychology positively impacts the formation of students’ legal culture in war conditions. Students showed average indicators of legal culture criteria, which proves that young people as subjects of the law may deliberately violate the law and be prone to illegal behaviour, discrimination, etc. Such data indicate that the students under the study may be prone to criminal behaviour under unfavourable conditions, as they have a basic level of knowledge about the legal system, unstable motivation for legal behaviour, fragmented legal competencies, a predominant orientation towards stereotyped, patriarchal values of gender culture, and different types of personal self-determination in the system of patriarchal and egalitarian coordinates. It can be argued that the legal culture formation programme significantly impacts the formation of respect for human rights in the educational environment and reduces the propensity for illegal and non-violent behaviour. Метою статті є визначення можливостей удосконалення формування правової культури студентів шляхом інтеграції знань з юридичної психології у воєнний час. Шляхом тестування та формуючого експерименту дослідження підтверджує гіпотезу про те, що інтеграція юридичної психології позитивно впливає на формування правової культури студентів в умовах війни. Студенти продемонстрували середні показники критеріїв правової культури, що свідчить про те, що молодь як суб’єкт права може свідомо порушувати закон та бути схильною до протиправної поведінки, дискримінації тощо. Такі дані свідчать про те, що досліджувані студенти можуть бути схильні до злочинної поведінки у несприятливих умовах, оскільки мають базовий рівень знань про правову систему, нестійку мотивацію правової поведінки, фрагментарність правових компетенцій, переважну орієнтацію на стереотипні, патріархальні цінності гендерної культури, різні типи особистісного самовизначення в системі патріархальних і егалітарних координат. Можна стверджувати, що програма формування правової культури суттєво впливає на формування поваги до прав людини в освітньому середовищі та знижує схильність до протиправної та ненасильницької поведінки.Документ Psychological well-being of a pedagogue in the conditions of war(Universidad Bicentenaria de Aragua, 2023) Bolotnikova I.; Kucherhan E. V.; Vyshnyk O.; Shyrobokov Y.; Dzykovych O.; Болотнікова І.; Кучерган Є. В.; Вишник О.; Широбоков Ю.; Дзикович О.The research is aimed at analyzing the process of forming an educator’s psychological well-being in wartime, its consequences, and the peculiarities of interaction. During the study, scientific methods were utilized to examine psychological well-being and its role as a crucial component in creating a positive psychological atmosphere within educational teams. The article highlights the significance of scientific approaches towards shaping the concept of psychological well-being. It explores the use of a pedagogue’s personal psychological well-being in wartime as a means of stabilizing the social sphere and disseminating the quality of such a policy to achieve a strategic victory while countering the information and psychological attacks of the aggressor country. The study’s outcomes have the potential to enhance the ability to respond to external stimuli, leveraging emotional resources to mitigate stress and enhance the quality of the educational process. Дослідження спрямоване на аналіз процесу формування психологічного благополуччя вихователя у воєнний час, його наслідків та особливостей взаємодії. Під час дослідження використовувалися наукові методи для вивчення психологічного благополуччя та його ролі, як вирішального компонента у створенні позитивної психологічної атмосфери в навчальних колективах. У статті висвітлено значення наукових підходів до формування концепції психологічного благополуччя. Досліджується використання особистого психологічного благополуччя педагога у воєнний час, як засобу стабілізації соціальної сфери та поширення якості такої політики для досягнення стратегічної перемоги під час протидії інформаційно-психологічним атакам країни-агресора. Результати дослідження можуть підвищити здатність реагувати на зовнішні подразники, використовуючи емоційні ресурси для пом’якшення стресу та підвищення якості навчального процесу.