25 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 25
Документ Психологічна підтримка сімей працівників МВС України: інноваційні методи, виклики та перспективи розвитку(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Костюк А. В.; Гельбак А. М.; Мухіна Г. В.; Цумарєва Н. В.; Молчанова О. М.; Богучарова О. І.; Kostiuk A. V.; Helbak A. M.; Mukhina H. V.; Tsumarieva N. V.; Molchanova O. M.; Bohucharova O. I.Практикум «Психологічна підтримка сімей працівників МВС України: інноваційні методи, виклики та перспективи розвитку» спрямований на формування професійної компетентності фахівців у сфері психологічного супроводу родин поліцейських і працівників системи МВС. Матеріали практикуму містять сучасні підходи до організації підтримки, інноваційні методи психопрофілактики, зразки діагностичних інструментів, інтерактивні вправи та рекомендації для практичного використання. Видання стане корисним для психологів, викладачів, курсантів, соціальних працівників та керівників підрозділів, які реалізують завдання збереження психологічного благополуччя особового складу і членів їхніх сімей. The workshop «Psychological Support for Families of Employees of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine: Innovative Methods, Challenges and Development Prospects» is aimed at developing professional competence of specialists in the field of psychological support for families of police officers and employees of the Ministry of Internal Affairs system. The workshop materials contain modern approaches to organizing support, innovative methods of psychoprophylaxis, samples of diagnostic tools, interactive exercises and recommendations for practical use. The publication will be useful for psychologists, teachers, cadets, social workers and heads of units who implement the task of maintaining the psychological well-being of personnel and their family members.Документ Психологічні механізми формування та подолання гендерно зумовленого насильства: інтеграція соціально-психологічного та юридико-психологічного підходів у системі превенції(Львівський університет бізнесу та права, 2024) Гельбак А. М.; Цумарєва Н. В.; Умрихіна І. О.; Кіблик Д. В.; Дронік Д. С.; Gelbak A. M.; Tsumarieva N. V.; Umrykhina I. O.; Kiblyk D. V.; Dronik D. S.У статті здійснено комплексний аналіз природи гендерно зумовленого насильства як багатовимірного соціально-психологічного феномена, що формується під впливом когнітивних, емоційних та поведінкових механізмів. Розкрито роль моральної дезактивації, гендерних стереотипів, деформацій емпатії та дисфункцій саморегуляції у підтриманні насильницьких моделей поведінки. Окрему увагу приділено феноменам циклічності насильства та вивченої безпорадності як чинникам, що зумовлюють його повторюваність і ускладнюють вихід постраждалих із травматичних стосунків. Обґрунтовано доцільність переходу від суто каральної парадигми реагування до інтегрованої превентивно-відновлювальної моделі, заснованої на міжсекторальній взаємодії. Запропонована модель передбачає поєднання правових санкцій (обмежувальних приписів, пробаційних програм, адміністративної та кримінальної відповідальності) з обов’язковою психологічною корекцією кривдників, спрямованою на трансформацію їхніх когнітивних установок і формування навичок ненасильницької комунікації. Наголошено на необхідності впровадження травма-інформованого підходу в діяльність правоохоронних органів і соціальних служб, особливо в умовах підвищеної соціальної напруги. Зроблено висновок, що синергія юридико-психологічних та соціально-психологічних інструментів створює підґрунтя для зниження рецидивності, підвищення ефективності превенції та відновлення безпеки в сімейному середовищі. The article provides a comprehensive analysis of the nature of gender-based violence as a multidimensional socio-psychological phenomenon that is formed under the influence of cognitive, emotional and behavioral mechanisms. The role of moral deactivation, gender stereotypes, deformations of empathy and dysfunctions of self-regulation in maintaining violent behavior patterns is revealed. Special attention is paid to the phenomena of cyclicity of violence and learned helplessness as factors that determine its recurrence and complicate the exit of victims from traumatic relationships. The feasibility of transitioning from a purely punitive paradigm of response to an integrated preventive and restorative model based on intersectoral interaction is substantiated. The proposed model involves a combination of legal sanctions (restrictive orders, probation programs, administrative and criminal liability) with mandatory psychological correction of offenders, aimed at transforming their cognitive attitudes and developing non-violent communication skills. The need to implement a trauma-informed approach in the activities of law enforcement agencies and social services is emphasized, especially in conditions of increased social tension. It is concluded that the synergy of legal-psychological and socio-psychological tools creates the basis for reducing recidivism, increasing the effectiveness of prevention and restoring safety in the family environment.Документ Мізогінія в домашньому та гендерно зумовленому насильстві: соціально-когнітивні спотворення, емоційні реакції та поведінкові патерни в сучасних сім’ях(ГО «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2026) Цумарєва Н. В.; Белла Л. О.; Tsumarieva N. V.; Bella L. A.Предметом пропонованої статті обрано мізогінні настановлення як один із тих латентних, проте надзвичайно дієвих детермінантів домашнього ґендерно зумовленого насильства, що досі залишаються,і це принципово,найменш артикульованими у вітчизняному науковому обігу. Актуальність теми підтверджується статистично. Зважаючи на ратифікацію Стамбульської кон-венції та внесення змін до національного законодавства, кількість звернень до правоохоронних органів з приводу домашнього насильства не зменшується. Беручи до уваги офіційні дані за 2023 рік, було зафіксовано понад 291 тис. таких заяв, що на 20% перевищує показники попереднього року. Повномасштабне вторгнення суттєво вплинуло на соціальну ситуацію в країні. Адже підвищений рівень стресу, втрати, вимушеного переміщення та економічної нестабільності в державі посилили вразливість багатьох родин. При цьому, проблема домашнього насильства нерідко відходить на другий план як у професійних обговореннях, так і в публічному просторі, що ускладнює своєчасні реагування та профілактику. В мехаж цього дослідження увагу зосереджено на аналізі мізогонії як фактору, який впливає на формування спотворених уявлень про гендерні ролі та міжособистісні відносини. Зневажливі установки щодо жінок, здатні закріплювати у свідомості кривдника виправдання агресивної поведінки, підтримуючи повторюваність насильницьких практик і відтворення відповідних моделей взаємодії. До них належать: переконаність у «натуральному праві» чоловіка контролювати партнерку;перекладання провини на потерпілу, котрій приписують «провокативну» поведінку;нарешті –леґітимізація фізичної сили під прикриттям нібито «виховних» інтенцій. Методологічне підґрунтя дослідження становить теоретичний аналіз фахової літератури (як вітчизняної, так і зарубіжної), зведення й інтерпретація статистичних масивів правоохоронних інституцій та міжнародних моніторингових платформ, а також –якісне опрацювання матеріалів корекційних програм для осіб, котрі вчиняють насильницькі дії. Аналіз засвідчив (і цей висновок вважаємо принципово значущим): мізогінні когнітивні схеми не існують відірвано від емоцій.Ревнощі, пароксизмальний гнів, потяг до домінування –усе це зчіплюється з раціо-налізаторськими стратегіями та послідовним звинуваченням жертви, утворюючи ригідний цикл, який сам себе підживлює й відтворює. Окремий фокус роботи –вплив воєнного стану на поведінкові патерни у сім'ях, де насильницькіпрояви реєструвалися ще задовго до вторгнення.Прикладна цінність одержаних результатів визначається їхньою адресованістю фахівцям соціальної сфери, психологам-практикам і правоохоронцям –насамперед у площині вдоско-налення корекційно-інтервенційних програм та розбудови результативнішої підтримки постраждалих. Щодо наукової новизни –вона полягає у спробі виокремити мізогінні когнітивні спотворення як самодостатній об'єкт дослідницької рефлексії стосовно домашнього насильства й зробити це з урахуванням саме воєнних реалій сучасної України, що й відмежовує цю розвідку від попередніх. The subject of the proposed article is misogynistic attitudes as one of those latent, but extremely effective determinants of domestic gender-based violence that still remain, and this is fundamentally, the least articulated in domestic scientific circulation. The relevance of the topic is confirmed statistically. Given the ratification of the Istanbul Convention and amendments to national legislation, the number of appeals to law enforcement agencies regarding domestic violence does not decrease. Taking into account official data for 2023, more than 291 thousand such applications were recorded, which is 20% higher than the previous year. The full-scale invasion significantly affected the social situation in the country. After all, the increased level of stress, loss, forced displacement and economic instability in the state increased the vulnerability of many families. At the same time, the problem of domestic violence often recedes into the background both in professional discussions and in the public sphere, which complicates timely responses and prevention. In the framework of this study, attention is focused on the analysis of misogyny as a factor that influences the formation of distorted ideas about gender roles and interpersonal relationships. Derogatory attitudes towards women are capable of consolidating in the mind of the perpetrator justifications for aggressive behavior, supporting the repetition of violent practices and the reproduction of corresponding interaction models. These include: conviction in the "natural right" of a man to control his partner; shifting the blame to the victim, who is attributed with "provocative" behavior; finally, the legitimization of physical force under the guise of supposedly "educational" intentions. The methodological basis of the study is a theoretical analysis of professional literature (both domestic and foreign), a compilation and interpretation of statistical data from law enforcement institutions and international monitoring platforms, as well as a qualitative study of materials from correctional programs for persons who commit violent acts. The analysis showed (and we consider this conclusion to be fundamentally significant): misogynistic cognitive schemes do not exist in isolation from emotions. Jealousy, paroxysmal anger, a desire for dominance - all this is intertwined with rationalization strategies and consistent victim blaming, forming a rigid cycle that feeds and reproduces itself. A separate focus of the work is the impact of martial law on behavioral patterns in families, where violent manifestations were registered long before the invasion. The applied value of the obtained results is determined by their address to social sphere specialists, practicing psychologists and law enforcement officers - primarily in the field of improving correctional and intervention programs and developing more effective support for victims. As for the scientific novelty, it consists in an attempt to isolate misogynistic cognitive distortions as a self-sufficient object of research reflection on domestic violence and to do this taking into account the military realities of modern Ukraine, which distinguishes this investigation from previous ones.Документ Гендерні стереотипи як причина гендерно зумовленого насильства та шляхи їх подолання в умовах війни(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.Гендерні стереотипи в сучасному суспільстві є потужними чинниками, що підтримують і виправдовують гендерно зумовлене насильство (ГЗН). В умовах російсько-української війни ці чинники посилюються: руйнування соціальних мереж, економічна вразливість, посилена мілітаризація суспільства й обмежений доступ до сервісів роблять жінок і дівчат більш вразливими до різних форм ГЗН. Під гендерними стереотипами розуміють узагальнені уявлення про «притаманні» чоловікам і жінкам риси, ролі й поведінку (наприклад: «чоловік – годувальник, жінка – хранителька домівки», «агресивність – чоловіча», «сором говорити про сексуальне насильство»). Такі стереотипи посилюють культурну нормалізацію насильства: вони зменшують осуд агресора (багато хто вважає побутову агресію «сімейною справою»), схиляють до мовчання, виправдовують покарання і контроль за «порушенням ролей». На міжособистісному рівні стереотипи дають підґрунтя для виправдання контролю, приниження й фізичного насильства; на інституційному – знижують чутливість поліції, медичних та соцслужб до потреб постраждалих. Коментарі й огляди досліджень підкреслюють, що стереотипи значною мірою визначають громадські уявлення про те, що можна вважати «серйозним» випадком насильства, а що – «нормою» (наприклад, недооцінка психологічного насильства). У воєнний час послуги підтримки (кризові центри, медичні, юридичні) часто недоступні; стигма і страх (особливо, якщо суспільство перекладає провину на жертву) примушують постраждалих мовчати. Це підсилює довготривалі наслідки – фізичні, психологічні та соціальні. Шляхами подолання гендерних стереотипів у воєнному контексті є: забечення доступу до правосуддя; упровадження гендерно-чутливої політики у відновленні та гуманітарній допомозі; підтримка ініціатив із змінювання гендерних норм; підсилення мережі спеціалізованих послуг; спеціалізована підготовка персоналу з акцентом на відсутність упереджень і розпізнавання впливу стереотипів; комунікаційні кампанії; підтримка ініціатив, що залучають чоловіків як співактивних учасників у зміні норм; інтеграція ґендерної освіти в навчальні заклади всіх рівнів; медіаграмотність; оганізація індивідуальної та групової робота з постраждалими і потенційними кривдниками; програми реабілітації для кривдників; підтримка економічної автономії жінок та навчання професіям, що знижують економічну залежність. Gender stereotypes in modern society are powerful factors that support and justify gender-based violence (GBV). In the context of the Russian-Ukrainian war, these factors are amplified: the destruction of social networks, economic vulnerability, increased militarization of society and limited access to services make women and girls more vulnerable to various forms of GBV. Gender stereotypes are understood as generalized ideas about the “inherent” traits, roles and behavior of men and women (for example: “man is the breadwinner, woman is the keeper of the home”, “aggressiveness is masculine”, “it is shameful to talk about sexual violence”). Such stereotypes reinforce the cultural normalization of violence: they reduce the condemnation of the aggressor (many people consider domestic aggression a “family matter”), incline to silence, justify punishment and control for “violation of roles”. At the interpersonal level, stereotypes provide a basis for justifying control, humiliation and physical violence; at the institutional level, they reduce the sensitivity of police, health and social services to the needs of victims. Commentaries and research reviews highlight that stereotypes largely determine public perceptions of what can be considered a “serious” case of violence and what is “the norm” (for example, underestimating psychological violence). In wartime, support services (crisis centers, medical, legal) are often unavailable; stigma and fear (especially if society shifts the blame to the victim) force victims to remain silent. This exacerbates the long-term consequences – physical, psychological and social. Ways to overcome gender stereotypes in the context of war include: ensuring access to justice; implementing gender-sensitive policies in reconstruction and humanitarian assistance; supporting initiatives to change gender norms; strengthening the network of specialized services; specialized staff training with an emphasis on the absence of prejudice and recognition of the impact of stereotypes; communication campaigns; support for initiatives that involve men as co-active participants in changing norms; integration of gender education into educational institutions at all levels; media literacy; organization of individual and group work with victims and potential perpetrators; rehabilitation programs for perpetrators; support for women's economic autonomy and training in professions that reduce economic dependence.Документ Ключові аспекти організації соціально-психологічної допомоги військовослужбовцям та правоохоронцям, які зазнали полону та тортур(ТОВ «УКРЛОГОС Груп», 2025) Гельбак А. М.; Gelbak A. M.Авторка проаналізувала ключові аспекти організації соціально-психологічної допомоги військовослужбовцям та правоохоронцям, які зазнали полону та тортур. Звернула увагу на наслідки психотравмуючого досвіду, зокрема розвиток тривожних станів, депресивних проявів, Post-traumatic stress disorder та труднощів соціальної адаптації. Навела погляди науковців щодо важливості комплексної психологічної реабілітації, кризового консультування та психосоціального супроводу звільнених осіб. Окреслила основні напрями надання допомоги, які включають міжвідомчу взаємодію, підтримку сімей, розвиток реабілітаційних програм і впровадження травма-орієнтованого підходу. Наголошено на необхідності створення ефективної системи психологічної підтримки як важливої умови відновлення психічного здоров’я та успішної реінтеграції постраждалих. The author analyzed key aspects of organizing social and psychological support for military personnel and law enforcement officers who have been held captive and tortured. She highlighted the consequences of traumatic experiences, including the development of anxiety, depressive symptoms, post-traumatic stress disorder, and difficulties with social adaptation. She cited scholars' views on the importance of comprehensive psychological rehabilitation, crisis counseling, and psychosocial support for the released individuals. She outlined the main areas of assistance, which include interagency cooperation, family support, the development of rehabilitation programs, and the implementation of a trauma-informed approach. The need to create an effective system of psychological support was emphasized as a key condition for restoring mental health and the successful reintegration of victims.Документ Психологічна підтримка працівників МВС перед звільненням зі служби, виходом на пенсію, переходом від військової служби до цивільного життя(Алерта, 2024) Костюк А. В.; Романенко Д. В.; Андросюк В. Г.; Галустян О. А.; Гельбак А. М.; Мухіна Г. В.; Молчанова О. М.; Врадій Р. В.; Цумарєва Н. В.; Kostyuk A. V.; Romanenko D. V.; Androsyuk V. G.; Galustyan O. A.; Gelbak A. M.; Mukhina G. V.; Molchanova O. M.; Vradiy R. V.; Tsumareva N. V.Здійснено аналіз ключових аспектів психологічного супроводу працівників Міністерства внутрішніх справ України перед звільненням зі служби, виходом на пенсію та переходом до цивільного життя. Акцентовано увагу на психологічних труднощах, пов’язаних зі зміною професійної ідентичності, втратою звичного соціального середовища, емоційною напругою, тривожними та депресивними проявами, а також проблемами соціальної адаптації. Узагальнено наукові підходи щодо важливості своєчасної психологічної підтримки, професійного консультування, психосоціального супроводу та реабілітаційних заходів у період завершення службової діяльності. Окреслено основні напрями надання допомоги, які включають психологічну підготовку до змін, розвиток навичок адаптації до цивільного середовища, підтримку сім’ї, профілактику професійного вигорання та посттравматичних стресових розладів. Наголошено на необхідності створення ефективної системи психологічного супроводу як важливої умови збереження психічного здоров’я, успішної ресоціалізації та підвищення якості життя колишніх працівників МВС України. An analysis of key aspects of psychological support for employees of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine before dismissal from service, retirement and transition to civilian life was carried out. Attention was focused on psychological difficulties associated with a change in professional identity, loss of the usual social environment, emotional tension, anxiety and depressive manifestations, as well as problems of social adaptation. Scientific approaches to the importance of timely psychological support, professional counseling, psychosocial support and rehabilitation measures during the period of completion of service were summarized. The main areas of assistance were outlined, which include psychological preparation for change, development of adaptation skills to the civilian environment, family support, prevention of professional burnout and post-traumatic stress disorder. The need to create an effective system of psychological support as an important condition for maintaining mental health, successful resocialization and improving the quality of life of former employees of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine was emphasized.Документ Гендерно зумовлене насильство щодо жінок в умовах військових конфліктів: соціально‐психологічні механізми виникнення, наслідки для постраждалих та правові аспекти реагування(ФОП Король Ірина Володимирівна, 2024) Цумарєва Н. В.; Умрихіна І. О.; Кіблик Д. В.; Кіцул Ю. С.; Шишкарьова О. Г.; Tsumarieva N. V.; Umrykhina I. O.; Kiblyk D. V.; Kitsul Yu. S.; Shyshkareva O. H.Збройна агресія Російської Федерації проти України зумовила безпрецедентне загострення проблеми захисту прав жінок у ситуації воєнного конфлікту. Війна трансформує соціальну структуру суспільства, руйнує механізми безпеки та посилює гендерну нерівність, що створює умови для поширення гендерно зумовленого насильства (ГЗН) щодо жінок. У сучасному конфліктному контексті ГЗН перестає бути лише кримінально караним діянням і набуває ознак системної тактики терору, інструменту залякування цивільного населення, засобу примусової міграції та елементу геноцидальних практик. Насильство щодо жінок використовується агресором як спосіб приниження гідності, руйнування ідентичності, деморалізації суспільства та підриву соціальної згуртованості. Метою статті є теоретичне обґрунтування соціально-психологічних механізмів виникнення гендерно зумовленого насильства щодо жінок в умовах військового конфлікту, систематизація його наслідків для постраждалих та аналіз ефективності правових інструментів реагування на національному і міжнародному рівнях. У статті здійснено комплексний аналіз сучасних наукових підходів до визначення поняття ГЗН, розкрито його відмінність від суміжних категорій – домашнього, сексуального насильства та насильства щодо жінок. Обґрунтовано, що в умовах війни ГЗН набуває специфічних соціально-психологічних механізмів, зокрема нормалізації агресії, мілітаризації маскулінності, фрустраційно-агресивних реакцій, травматизації та соціальної дезінтеграції. Доведено, що наслідки ГЗН мають багатовимірний характер і охоплюють психопатологічні (комплексний ПТСР, дисоціативні розлади, патологічне почуття провини), психосоматичні та репродуктивні порушення, соціально-комунікативну дезадаптацію, економічну маргіналізацію та міжпоколінну передачу травми. Окрему увагу приділено правовим аспектам реагування, зокрема проблемам кваліфікації сексуального насильства як воєнного злочину, формуванню доказової бази в умовах активних бойових дій та співвідношенню норм національного кримінального законодавства з положеннями міжнародного гуманітарного права. Підкреслено необхідність інтеграції юридичних і психологічних протоколів допомоги у межах моделі правосуддя перехідного періоду та створення комплексної системи реабілітації постраждалих. Зроблено висновок, що гендерно зумовлене насильство щодо жінок у воєнний період є формою тотальної віктимізації, яка потребує міждисциплінарного підходу, поєднання кримінально-правових механізмів притягнення винних до відповідальності та довгострокових програм психосоціального відновлення. The armed aggression of the Russian Federation against Ukraine has led to an unprecedented aggravation of the problem of protecting women's rights in a situation of military conflict. War transforms the social structure of society, destroys security mechanisms and increases gender inequality, which creates conditions for the spread of gender-based violence (GBV) against women. In the modern conflict context, GBV ceases to be only a criminally punishable act and acquires signs of a systematic tactic of terror, a tool for intimidating the civilian population, a means of forced migration and an element of genocidal practices. Violence against women is used by the aggressor as a way to humiliate dignity, destroy identity, demoralize society and undermine social cohesion. The aim of the article is to theoretically substantiate the socio-psychological mechanisms of the emergence of gender-based violence against women in conditions of military conflict, systematize its consequences for victims and analyze the effectiveness of legal instruments of response at the national and international levels. The article provides a comprehensive analysis of modern scientific approaches to defining the concept of GBV, revealing its difference from related categories – domestic, sexual violence and violence against women. It is substantiated that in war conditions GBV acquires specific socio-psychological mechanisms, in particular the normalization of aggression, militarization of masculinity, frustration-aggressive reactions, traumatization and social disintegration. It is proven that the consequences of GBV are multidimensional and include psychopathological (complex PTSD, dissociative disorders, pathological guilt), psychosomatic and reproductive disorders, social and communicative maladaptation, economic marginalization and intergenerational transmission of trauma. Special attention is paid to the legal aspects of the response, in particular the problems of qualifying sexual violence as a war crime, the formation of an evidentiary base in conditions of active hostilities and the correlation of the norms of national criminal legislation with the provisions of international humanitarian law. The need to integrate legal and psychological assistance protocols within the transitional justice model and the creation of a comprehensive system of rehabilitation of victims is emphasized. It is concluded that gender-based violence against women during wartime is a form of total victimization, which requires an interdisciplinary approach, a combination of criminal law mechanisms for bringing perpetrators to justice and long-term psychosocial recovery programs.Документ Соціально-психологічні чинники гендерної соціалізації у профілактичній та просвітницькій діяльності майбутніх фахівців(Видавнича група «Наукові перспективи», 2026) Гельбак А. М.; Мухіна Г. В.; Цумарєва Н. В.; Helbak A. M.; Mukhina G. V.; Tsumarieva N. V.У статті здійснено теоретичне узагальнення та науковий аналіз соціально-психологічних чинників гендерної соціалізації психологів у професійній діяльності. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі психологів у системах освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, секторі безпеки й оборони України, а також у сфері надання психосоціальної допомоги в умовах суспільних трансформацій і воєнних викликів. Обґрунтовано, що ефективність професійної діяльності психолога визначається не лише рівнем фахової підготовки, а й особливостями його особистісного становлення, зокрема процесами гендерної соціалізації. У межах дослідження уточнено сутність і структуру гендерної соціалізації психологів як складника їхнього професійного становлення, що охоплює когнітивний, ціннісно-мотиваційний, рольово-поведінковий та рефлексивно-ідентифікаційний компоненти. Узагальнено сучасні соціально-психологічні та гендерні підходи до розуміння цього процесу, зокрема в контексті первинної та вторинної соціалізації, гендерних схем і соціальних практик. Виокремлено та систематизовано основні соціально-психологічні чинники гендерної соціалізації психологів, серед яких визначено ціннісні, нормативні, рольові, організаційні, комунікативні та стереотипні. Показано, що гендерна соціалізація виконує регулятивну функцію у професійній діяльності психолога (зокрема у профілактичній та просвітницькій діяльності), впливаючи на формування професійної ідентичності, стиль взаємодії, рівень професійної ефективності та задоволеності діяльністю. Обґрунтовано доцільність упровадження гендерно чутливих підходів у систему професійної підготовки та підвищення кваліфікації психологів. The article provides a theoretical generalization and scientific analysis of the socio-psychological factors of gender socialization of psychologists in professional activities. The relevance of the study is due to the growing role of psychologists in the education, healthcare, social protection, security and defense sectors of Ukraine, as well as in the field of providing psychosocial assistance in the context of social transformations and military challenges. It is substantiated that the effectiveness of a psychologist's professional activity is determined not only by the level of professional training, but also by the peculiarities of his personal formation, in particular, by the processes of gender socialization. The study clarifies the essence and structure of gender socialization of psychologists as a component of their professional formation, which includes cognitive, value-motivational, role-behavioral and reflective-identification components. Modern socio-psychological and gender approaches to understanding this process are summarized, in particular in the context of primary and secondary socialization, gender schemes and social practices. The main socio-psychological factors of gender socialization of psychologists are identified and systematized, including value, normative, role, organizational, communicative and stereotypical factors. It is shown that gender socialization performs a regulatory function in the professional activity of a psychologist (in particular, in preventive and educational activities), influencing the formation of professional identity, interaction style, level of professional effectiveness and satisfaction with activities. The feasibility of introducing gender-sensitive approaches into the system of professional training and advanced training of psychologists is substantiated.Документ Гендерні стереотипи в секторі безпеки і оборони України: проблеми та перспективи подолання(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Гельбак А. М.; Мухіна Г. В.; Gelbak A. M.; Mukhina H. V.У статті розглядається проблема гендерних стереотипів у секторі безпеки й оборони України, акцентується увага на специфіці формування гендерних уявлень у військовому середовищі. Водночас підкреслюється, що подолання стереотипів сприятиме не лише гендерній рівності, а й фор-муванню інклюзивного та професійного середовища в секторі безпеки, а також пропонуються напрями вдосконалення гендерної політики, серед яких – інформаційно-просвітницькі кампанії, підготовка керівного складу до роботи з гендерними питаннями, удосконалення нормативно-правової бази. The article examines the problem of gender stereotypes in the security and defense sector of Ukraine, attention is focused on the specifics of the formation of gender perceptions in the military environment. Water-time it is emphasized that overcoming stereotypes will contribute not only to gender equality, but also to the fostering an inclusive and professional environment in the security sector, and are also offered directions for improving gender policy, including information and educational campaigns, training of management staff to work with gender issues, improvement of regulatory military base.Документ Використання штучного інтелекту у кризовому консультуванні(ТОВ «УКРЛОГОС Груп», Міжнародний центр наукових досліджень, 2025) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.У тезах зазначено, що сьогодні штучний інтелект все активніше впроваджується в різні сфери людської діяльності, зокрема в психологічне консультування та психологічну кризову підтримку. Дослідження використання штучного інтелекту у кризовому консультуванні є відносно новою та перспективною галуззю. Одним із напрямів застосування ШІ у кризовому консультуванні – це використання автоматизованих чат-ботів та віртуальних консультантів (розмовних агентів). The abstracts state that today artificial intelligence is increasingly being implemented in various spheres of human activity, in particular in psychological counseling and psychological crisis support. Research into the use of artificial intelligence in crisis counseling is a relatively new and promising field. One of the areas of application of AI in crisis counseling is the use of automated chatbots and virtual consultants (conversational agents).
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »