25 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 25
Документ Психологічна підтримка сімей працівників МВС України: інноваційні методи, виклики та перспективи розвитку(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Костюк А. В.; Гельбак А. М.; Мухіна Г. В.; Цумарєва Н. В.; Молчанова О. М.; Богучарова О. І.; Kostiuk A. V.; Helbak A. M.; Mukhina H. V.; Tsumarieva N. V.; Molchanova O. M.; Bohucharova O. I.Практикум «Психологічна підтримка сімей працівників МВС України: інноваційні методи, виклики та перспективи розвитку» спрямований на формування професійної компетентності фахівців у сфері психологічного супроводу родин поліцейських і працівників системи МВС. Матеріали практикуму містять сучасні підходи до організації підтримки, інноваційні методи психопрофілактики, зразки діагностичних інструментів, інтерактивні вправи та рекомендації для практичного використання. Видання стане корисним для психологів, викладачів, курсантів, соціальних працівників та керівників підрозділів, які реалізують завдання збереження психологічного благополуччя особового складу і членів їхніх сімей. The workshop «Psychological Support for Families of Employees of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine: Innovative Methods, Challenges and Development Prospects» is aimed at developing professional competence of specialists in the field of psychological support for families of police officers and employees of the Ministry of Internal Affairs system. The workshop materials contain modern approaches to organizing support, innovative methods of psychoprophylaxis, samples of diagnostic tools, interactive exercises and recommendations for practical use. The publication will be useful for psychologists, teachers, cadets, social workers and heads of units who implement the task of maintaining the psychological well-being of personnel and their family members.Документ Психологічні механізми формування та подолання гендерно зумовленого насильства: інтеграція соціально-психологічного та юридико-психологічного підходів у системі превенції(Львівський університет бізнесу та права, 2024) Гельбак А. М.; Цумарєва Н. В.; Умрихіна І. О.; Кіблик Д. В.; Дронік Д. С.; Gelbak A. M.; Tsumarieva N. V.; Umrykhina I. O.; Kiblyk D. V.; Dronik D. S.У статті здійснено комплексний аналіз природи гендерно зумовленого насильства як багатовимірного соціально-психологічного феномена, що формується під впливом когнітивних, емоційних та поведінкових механізмів. Розкрито роль моральної дезактивації, гендерних стереотипів, деформацій емпатії та дисфункцій саморегуляції у підтриманні насильницьких моделей поведінки. Окрему увагу приділено феноменам циклічності насильства та вивченої безпорадності як чинникам, що зумовлюють його повторюваність і ускладнюють вихід постраждалих із травматичних стосунків. Обґрунтовано доцільність переходу від суто каральної парадигми реагування до інтегрованої превентивно-відновлювальної моделі, заснованої на міжсекторальній взаємодії. Запропонована модель передбачає поєднання правових санкцій (обмежувальних приписів, пробаційних програм, адміністративної та кримінальної відповідальності) з обов’язковою психологічною корекцією кривдників, спрямованою на трансформацію їхніх когнітивних установок і формування навичок ненасильницької комунікації. Наголошено на необхідності впровадження травма-інформованого підходу в діяльність правоохоронних органів і соціальних служб, особливо в умовах підвищеної соціальної напруги. Зроблено висновок, що синергія юридико-психологічних та соціально-психологічних інструментів створює підґрунтя для зниження рецидивності, підвищення ефективності превенції та відновлення безпеки в сімейному середовищі. The article provides a comprehensive analysis of the nature of gender-based violence as a multidimensional socio-psychological phenomenon that is formed under the influence of cognitive, emotional and behavioral mechanisms. The role of moral deactivation, gender stereotypes, deformations of empathy and dysfunctions of self-regulation in maintaining violent behavior patterns is revealed. Special attention is paid to the phenomena of cyclicity of violence and learned helplessness as factors that determine its recurrence and complicate the exit of victims from traumatic relationships. The feasibility of transitioning from a purely punitive paradigm of response to an integrated preventive and restorative model based on intersectoral interaction is substantiated. The proposed model involves a combination of legal sanctions (restrictive orders, probation programs, administrative and criminal liability) with mandatory psychological correction of offenders, aimed at transforming their cognitive attitudes and developing non-violent communication skills. The need to implement a trauma-informed approach in the activities of law enforcement agencies and social services is emphasized, especially in conditions of increased social tension. It is concluded that the synergy of legal-psychological and socio-psychological tools creates the basis for reducing recidivism, increasing the effectiveness of prevention and restoring safety in the family environment.Документ Мізогінія в домашньому та гендерно зумовленому насильстві: соціально-когнітивні спотворення, емоційні реакції та поведінкові патерни в сучасних сім’ях(ГО «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2026) Цумарєва Н. В.; Белла Л. О.; Tsumarieva N. V.; Bella L. A.Предметом пропонованої статті обрано мізогінні настановлення як один із тих латентних, проте надзвичайно дієвих детермінантів домашнього ґендерно зумовленого насильства, що досі залишаються,і це принципово,найменш артикульованими у вітчизняному науковому обігу. Актуальність теми підтверджується статистично. Зважаючи на ратифікацію Стамбульської кон-венції та внесення змін до національного законодавства, кількість звернень до правоохоронних органів з приводу домашнього насильства не зменшується. Беручи до уваги офіційні дані за 2023 рік, було зафіксовано понад 291 тис. таких заяв, що на 20% перевищує показники попереднього року. Повномасштабне вторгнення суттєво вплинуло на соціальну ситуацію в країні. Адже підвищений рівень стресу, втрати, вимушеного переміщення та економічної нестабільності в державі посилили вразливість багатьох родин. При цьому, проблема домашнього насильства нерідко відходить на другий план як у професійних обговореннях, так і в публічному просторі, що ускладнює своєчасні реагування та профілактику. В мехаж цього дослідження увагу зосереджено на аналізі мізогонії як фактору, який впливає на формування спотворених уявлень про гендерні ролі та міжособистісні відносини. Зневажливі установки щодо жінок, здатні закріплювати у свідомості кривдника виправдання агресивної поведінки, підтримуючи повторюваність насильницьких практик і відтворення відповідних моделей взаємодії. До них належать: переконаність у «натуральному праві» чоловіка контролювати партнерку;перекладання провини на потерпілу, котрій приписують «провокативну» поведінку;нарешті –леґітимізація фізичної сили під прикриттям нібито «виховних» інтенцій. Методологічне підґрунтя дослідження становить теоретичний аналіз фахової літератури (як вітчизняної, так і зарубіжної), зведення й інтерпретація статистичних масивів правоохоронних інституцій та міжнародних моніторингових платформ, а також –якісне опрацювання матеріалів корекційних програм для осіб, котрі вчиняють насильницькі дії. Аналіз засвідчив (і цей висновок вважаємо принципово значущим): мізогінні когнітивні схеми не існують відірвано від емоцій.Ревнощі, пароксизмальний гнів, потяг до домінування –усе це зчіплюється з раціо-налізаторськими стратегіями та послідовним звинуваченням жертви, утворюючи ригідний цикл, який сам себе підживлює й відтворює. Окремий фокус роботи –вплив воєнного стану на поведінкові патерни у сім'ях, де насильницькіпрояви реєструвалися ще задовго до вторгнення.Прикладна цінність одержаних результатів визначається їхньою адресованістю фахівцям соціальної сфери, психологам-практикам і правоохоронцям –насамперед у площині вдоско-налення корекційно-інтервенційних програм та розбудови результативнішої підтримки постраждалих. Щодо наукової новизни –вона полягає у спробі виокремити мізогінні когнітивні спотворення як самодостатній об'єкт дослідницької рефлексії стосовно домашнього насильства й зробити це з урахуванням саме воєнних реалій сучасної України, що й відмежовує цю розвідку від попередніх. The subject of the proposed article is misogynistic attitudes as one of those latent, but extremely effective determinants of domestic gender-based violence that still remain, and this is fundamentally, the least articulated in domestic scientific circulation. The relevance of the topic is confirmed statistically. Given the ratification of the Istanbul Convention and amendments to national legislation, the number of appeals to law enforcement agencies regarding domestic violence does not decrease. Taking into account official data for 2023, more than 291 thousand such applications were recorded, which is 20% higher than the previous year. The full-scale invasion significantly affected the social situation in the country. After all, the increased level of stress, loss, forced displacement and economic instability in the state increased the vulnerability of many families. At the same time, the problem of domestic violence often recedes into the background both in professional discussions and in the public sphere, which complicates timely responses and prevention. In the framework of this study, attention is focused on the analysis of misogyny as a factor that influences the formation of distorted ideas about gender roles and interpersonal relationships. Derogatory attitudes towards women are capable of consolidating in the mind of the perpetrator justifications for aggressive behavior, supporting the repetition of violent practices and the reproduction of corresponding interaction models. These include: conviction in the "natural right" of a man to control his partner; shifting the blame to the victim, who is attributed with "provocative" behavior; finally, the legitimization of physical force under the guise of supposedly "educational" intentions. The methodological basis of the study is a theoretical analysis of professional literature (both domestic and foreign), a compilation and interpretation of statistical data from law enforcement institutions and international monitoring platforms, as well as a qualitative study of materials from correctional programs for persons who commit violent acts. The analysis showed (and we consider this conclusion to be fundamentally significant): misogynistic cognitive schemes do not exist in isolation from emotions. Jealousy, paroxysmal anger, a desire for dominance - all this is intertwined with rationalization strategies and consistent victim blaming, forming a rigid cycle that feeds and reproduces itself. A separate focus of the work is the impact of martial law on behavioral patterns in families, where violent manifestations were registered long before the invasion. The applied value of the obtained results is determined by their address to social sphere specialists, practicing psychologists and law enforcement officers - primarily in the field of improving correctional and intervention programs and developing more effective support for victims. As for the scientific novelty, it consists in an attempt to isolate misogynistic cognitive distortions as a self-sufficient object of research reflection on domestic violence and to do this taking into account the military realities of modern Ukraine, which distinguishes this investigation from previous ones.Документ Гендерні стереотипи як причина гендерно зумовленого насильства та шляхи їх подолання в умовах війни(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.Гендерні стереотипи в сучасному суспільстві є потужними чинниками, що підтримують і виправдовують гендерно зумовлене насильство (ГЗН). В умовах російсько-української війни ці чинники посилюються: руйнування соціальних мереж, економічна вразливість, посилена мілітаризація суспільства й обмежений доступ до сервісів роблять жінок і дівчат більш вразливими до різних форм ГЗН. Під гендерними стереотипами розуміють узагальнені уявлення про «притаманні» чоловікам і жінкам риси, ролі й поведінку (наприклад: «чоловік – годувальник, жінка – хранителька домівки», «агресивність – чоловіча», «сором говорити про сексуальне насильство»). Такі стереотипи посилюють культурну нормалізацію насильства: вони зменшують осуд агресора (багато хто вважає побутову агресію «сімейною справою»), схиляють до мовчання, виправдовують покарання і контроль за «порушенням ролей». На міжособистісному рівні стереотипи дають підґрунтя для виправдання контролю, приниження й фізичного насильства; на інституційному – знижують чутливість поліції, медичних та соцслужб до потреб постраждалих. Коментарі й огляди досліджень підкреслюють, що стереотипи значною мірою визначають громадські уявлення про те, що можна вважати «серйозним» випадком насильства, а що – «нормою» (наприклад, недооцінка психологічного насильства). У воєнний час послуги підтримки (кризові центри, медичні, юридичні) часто недоступні; стигма і страх (особливо, якщо суспільство перекладає провину на жертву) примушують постраждалих мовчати. Це підсилює довготривалі наслідки – фізичні, психологічні та соціальні. Шляхами подолання гендерних стереотипів у воєнному контексті є: забечення доступу до правосуддя; упровадження гендерно-чутливої політики у відновленні та гуманітарній допомозі; підтримка ініціатив із змінювання гендерних норм; підсилення мережі спеціалізованих послуг; спеціалізована підготовка персоналу з акцентом на відсутність упереджень і розпізнавання впливу стереотипів; комунікаційні кампанії; підтримка ініціатив, що залучають чоловіків як співактивних учасників у зміні норм; інтеграція ґендерної освіти в навчальні заклади всіх рівнів; медіаграмотність; оганізація індивідуальної та групової робота з постраждалими і потенційними кривдниками; програми реабілітації для кривдників; підтримка економічної автономії жінок та навчання професіям, що знижують економічну залежність. Gender stereotypes in modern society are powerful factors that support and justify gender-based violence (GBV). In the context of the Russian-Ukrainian war, these factors are amplified: the destruction of social networks, economic vulnerability, increased militarization of society and limited access to services make women and girls more vulnerable to various forms of GBV. Gender stereotypes are understood as generalized ideas about the “inherent” traits, roles and behavior of men and women (for example: “man is the breadwinner, woman is the keeper of the home”, “aggressiveness is masculine”, “it is shameful to talk about sexual violence”). Such stereotypes reinforce the cultural normalization of violence: they reduce the condemnation of the aggressor (many people consider domestic aggression a “family matter”), incline to silence, justify punishment and control for “violation of roles”. At the interpersonal level, stereotypes provide a basis for justifying control, humiliation and physical violence; at the institutional level, they reduce the sensitivity of police, health and social services to the needs of victims. Commentaries and research reviews highlight that stereotypes largely determine public perceptions of what can be considered a “serious” case of violence and what is “the norm” (for example, underestimating psychological violence). In wartime, support services (crisis centers, medical, legal) are often unavailable; stigma and fear (especially if society shifts the blame to the victim) force victims to remain silent. This exacerbates the long-term consequences – physical, psychological and social. Ways to overcome gender stereotypes in the context of war include: ensuring access to justice; implementing gender-sensitive policies in reconstruction and humanitarian assistance; supporting initiatives to change gender norms; strengthening the network of specialized services; specialized staff training with an emphasis on the absence of prejudice and recognition of the impact of stereotypes; communication campaigns; support for initiatives that involve men as co-active participants in changing norms; integration of gender education into educational institutions at all levels; media literacy; organization of individual and group work with victims and potential perpetrators; rehabilitation programs for perpetrators; support for women's economic autonomy and training in professions that reduce economic dependence.Документ Ключові аспекти організації соціально-психологічної допомоги військовослужбовцям та правоохоронцям, які зазнали полону та тортур(ТОВ «УКРЛОГОС Груп», 2025) Гельбак А. М.; Gelbak A. M.Авторка проаналізувала ключові аспекти організації соціально-психологічної допомоги військовослужбовцям та правоохоронцям, які зазнали полону та тортур. Звернула увагу на наслідки психотравмуючого досвіду, зокрема розвиток тривожних станів, депресивних проявів, Post-traumatic stress disorder та труднощів соціальної адаптації. Навела погляди науковців щодо важливості комплексної психологічної реабілітації, кризового консультування та психосоціального супроводу звільнених осіб. Окреслила основні напрями надання допомоги, які включають міжвідомчу взаємодію, підтримку сімей, розвиток реабілітаційних програм і впровадження травма-орієнтованого підходу. Наголошено на необхідності створення ефективної системи психологічної підтримки як важливої умови відновлення психічного здоров’я та успішної реінтеграції постраждалих. The author analyzed key aspects of organizing social and psychological support for military personnel and law enforcement officers who have been held captive and tortured. She highlighted the consequences of traumatic experiences, including the development of anxiety, depressive symptoms, post-traumatic stress disorder, and difficulties with social adaptation. She cited scholars' views on the importance of comprehensive psychological rehabilitation, crisis counseling, and psychosocial support for the released individuals. She outlined the main areas of assistance, which include interagency cooperation, family support, the development of rehabilitation programs, and the implementation of a trauma-informed approach. The need to create an effective system of psychological support was emphasized as a key condition for restoring mental health and the successful reintegration of victims.Документ Гендерний підхід до формування комунікативної компетентності поліцейських(Громадська організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2023) Гельбак А. М.; Gelbak A. М.Зазначено, що для поліцейських служб інтеграція ґендерної перспективи має фундаментальне значення для захисту прав на робочому місці, підвищення ефективності роботи поліції, безпеки суспільства та зміцнення верховенства права. Це пов'язано з тим, що досягнення гендерної рівності в кінцевому підсумку запобігає насильству, захищає права всіх людей і дозволяє кожному робити значущий внесок у суспільне життя. Підкреслено, що гендерно чутливі комунікації працівника поліції мають вибудовуватися на принципах поваги до всіх учасників комунікативного процесу, незалежно від віку, статі, гендерної ідентичності, шлюбного статусу, сексуальної орієнтації, соціального статусу, національної приналежності. Зауважено, що високий рівень комунікативної компетентності в сфері гендерної рівності служить показником професійної успішності працівника поліції, формуванню його позитивного іміджу та підвищенню рівня довіри серед населення. It is noted that for police services, the integration of a gender perspective is of fundamental importance for the protection of rights in the workplace, increasing the effectiveness of police work, public safety and strengthening the rule of law. This is because achieving gender equality ultimately prevents violence, protects the rights of all people and enables everyone to make a meaningful contribution to society. It is emphasized that gender-sensitive communications of a police officer should be based on the principles of respect for all participants in the communication process, regardless of age, gender, gender identity, marital status, sexual orientation, social status, nationality. It was noted that a high level of communicative competence in the field of gender equality serves as an indicator of the professional success of a police officer, the formation of his positive image and an increase in the level of trust among the population.Документ Психологічні та психосоціальні проблеми адаптації українських сімей до змін в умовах війни(ТОВ «УКРЛОГОС Груп», Міжнародний центр наукових досліджень, 2025) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.У тезах зазначено, що війна змінює соціальну і демографічну поведінку як чоловіків, які беруть участь у військових діях, так і жінок, котрі в цей час залишаються вдома. Війна значно ускладнює виконання ключових функцій сім’ї тому, що в умовах воєнної загрози головним завданням сім’ї стає не лише соціалізація й виховання наступних поколінь, а першочергово фізичний захист і виживання її членів. Війна активізувала захисну функцію родини, що, зокрема, спричинило масштабні міграційні процеси, переважно серед жінок і дітей, як у межах України, так і за її кордони. The theses state that war changes the social and demographic behavior of both men who participate in military operations and women who stay at home during this time. War significantly complicates the performance of key family functions because, in conditions of military threat, the main task of the family becomes not only the socialization and upbringing of subsequent generations, but primarily the physical protection and survival of its members. The war intensified the protective function of the family, which, in particular, caused large-scale migration processes, mainly among women and children, both within Ukraine and beyond its borders.Документ Рольова й комунікативна компетентність: порівняльний аспект(ГО «Львівська педагогічна спільнота», 2020) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.У науковій роботі зазначається, що освітній процес має забезпечити формування й розвиток інтелектуальної, творчої та ініціативної особистості, здатної жити в принципово нових умовах, реалізувати себе в житті, бути успішною, сприяти розвитку суспільства тощо. Завдання викладача полягає у формуванні в майбутнього фахівця життєвих компетентностей особистості, а рольова й комунікативна компетентності є їхніми важливими складниками. Формування рольової компетентності дозволяє набути людині певного життєвого досвіду щодо спілкування з іншими; вирішення та попередження конфліктів, участі у колективній діяльності тощо. Тоді як формування комунікативної компетентності майбутнього фахівця в закладі вищої освіти можна розглядати як формування системи знань, умінь, навичок, якостей особистості в досягненні мети або досягненні позитивного результату в процесі професійної діяльності. The scientific work states that the educational process should ensure the formation and development of an intellectual, creative, and proactive personality capable of living in fundamentally new conditions, realizing oneself in life, achieving success, and contributing to societal development. The teacher's task is to cultivate the life competencies of future specialists, with role and communicative competencies being key components. The development of role competence allows an individual to gain valuable life experience in communication with others, conflict resolution and prevention, and participation in collective activities. Meanwhile, the formation of communicative competence in higher education can be seen as the development of a system of knowledge, skills, abilities, and personal qualities necessary to achieve goals or attain positive outcomes in professional activities.Документ Інформаційно-психологічний вплив в контексті ментального здоров’я людини(ДДУВС, 2024) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.У науковій роботі окреслено головні ознаки інформаційно-психологічного впливу: насильницьке викривлення інформаційного простору об’єкта впливу; прихованість механізму впливу; використання особливостей психофізіології людини для досягнення мети такого впливу. Аналізуючи інформаційні повідомлення засобів масової інформації, соціальних мереж ми можемо за певними маркерами визначено різні методи та способи маніпуляції. Наведено деякі маркери для розпізнання маніпуляцій. The scientific work outlines the main characteristics of informational and psychological influence: the coercive distortion of the target's informational space, the concealed nature of the influence mechanism, and the use of human psychophysiological features to achieve the intended effect. By analyzing information messages in mass media and social networks, we can identify various methods and techniques of manipulation based on specific markers. Some key markers for recognizing manipulations are provided.Документ Особливості формування національної ідентичності українців в умовах суспільних подій, що можуть спричинити колективну травму(Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2023) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.У тезах зазначено, що під українською національною ідентичністю слід розуміти стійке усвідомлення особою належності до української нації як самобутньої спільноти, об’єднаної назвою, символами, географічним та етносоціальним походженням, історичною пам’яттю, комплексом духовно-культурних цінностей, зокрема українською мовою і народними традиціями. Проаналізовано механізми захисту психіки: раціоналізація, заперечення, проєкція, ідентифікація тощо. Зроблено висновок, що аналізуючи різні психологічні механізми особистості можна простежити різні варіанти впливу суспільних подій на ідентичність і подальші сценарії її розвитку. The theses state that Ukrainian national identity should be understood as a person's persistent awareness of belonging to the Ukrainian nation as an original community united by name, symbols, geographical and ethno-social origin, historical memory, complex spiritual and cultural values, in particular the Ukrainian language and folk traditions. Mechanisms of mental protection are analyzed: rationalization, denial, projection, identification, etc. It was concluded that by analyzing various psychological mechanisms of the individual, it is possible to trace various options for the influence of social events on identity and further scenarios of its development.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »