128 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 128
Документ Криза духовності епохи постмодерну: цінності ідеалів після пандемії(Postmodern Openings, 2020) Сальнікова Н.; Холтобіна О.; Гавріш І.; Александрова О.; Григор’єва В.; Salnikova N.; Holtobina O.; Gavrysh I.; Aleksandrova O.; Grygor’yeva V.Salnіkova N. The Post-Modern Era Spirituality Crisis : Values of Ideals a Post-Pandemic Day / N. Salnіkova, O. Holtobina, I. Gavrysh. Postmodern Openings. - 2020. - Vol. 12. - № 1. - Р. 100–114. (Web of Science).Документ Гуманітарна освіта в Україні як фактор антропологізації становлення європейських цінностей(Гельветика, 2022) Аксьонова В. І.; Aksenova V. І.Гуманітарна освіта демонструє філософську мудрість і соціальну силу діалектики людини, яка завжди була предметом антропологізації онтологічного дискурсу, подолання суперечності між суспільством та індивідом, особливо в умовах війни. У сучасному духовному просторі України рельєфне йде формування політичної нації, відбуваються складні соціокультурні процеси суспільної трансформації. Під час військового протистояння змінюються філософські концепції взаємодії людини і суспільства. Тому без філософського осмислення гуманітарного адеквату сучасної стадії антропологізму неможливе подолання інерції відчуження людини від влади, людини від людини, людини від природи, що відображає труднощі входження України у складні еволюційно – соціокультурні процеси країн європейського світу, що детерміновані суспільними змінами і трансформаціями становлення політичної нації. В статті розглянута система інноваційних трансформацій патріотичних цінностей. Запропоновано постнекласичний аналіз когнітивних структур цивілізованого буття. Автор розкриває нові антропологічні рівні історичної діалектики особистості, що полягають в оволодінні гуманістичним кодом за екстремальних умов і жанрами дискурсу метафізики та діалектики історії. Відбувається суб’єктивація змін у європейському просторі навколо суверенітету України, становлення нової моделі цивілізованої української людини. В результаті дослідження автор дійшов розуміння, що соціальне значення проблеми антропології гуманітарних цінностей політичної нації полягає у розкритті громадського розуміння аспектів комунікативно-інформаційного усвідомлення сенсу діалектики поточного моменту, визначення аксіологічних вимірів інформації та інформатизації. Гуманітарна освіта, у такому разі, навіть коли дуже критикує небезпечні прояви сфери управлінської діяльності, є необхідний момент громадських зрушень за умов глобальної кризи, – потребує від людини-фахівця пошуку внутрішньої правди, і високих зразків філософської культури. Humanitarian education demonstrates the philosophical wisdom and social power of human dialectics, which has always been the subject of anthropological ontological discourse, overcoming the contradiction between society and the individual, especially in wartime. In the modern spiritual space of Ukraine, the formation of a political nation is taking place in relief; complex socio-cultural processes of social transformation are taking place. Philosophical concepts of interaction between man and society change during military confrontation. Therefore, without a philosophical understanding of the humanitarian adequate of the modern stage of anthropology, it is impossible to overcome the inertia of alienation of man from power, man from man, man from nature, which reflects the difficulties of Ukraine's entry into the complex evolutionary and sociocultural processes of the countries of the European world, which are determined by social changes and transformations of the formation of a political nation. The article examines the system of innovative transformations of patriotic values. A post-classical analysis of the cognitive structures of civilized life is proposed. The author reveals new anthropological levels of the historical dialectics of the individual, which consist in mastering the humanistic code under extreme conditions and the discourse genres of metaphysics and the dialectics of history. There is a subjectivization of changes in the European space around the sovereignty of Ukraine, the formation of a new model of a civilized Ukrainian person. As a result of the study, we came to understand that the social significance of the problem of anthropology of the humanitarian values of the political nation is to reveal a public understanding of the aspects of communicative and information awareness of the meaning of the current moment dialectics, the definition of axiological dimensions of information and informatization. Humanitarian education, in this case, even when it is very criticized by dangerous manifestations of management activity, there is a necessary moment of public shifts in the face of a global crisis-requires a specialist of search for internal truth, and high patterns of philosophical culture.Документ Шляхи подолання стереотипів нетолерантності в освіті у контексті аксіосфери сучасного українського суспільства(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2023) Аксьонова В. І.; Кобзар В. О.; Aksyonova V. I.; Kobzar V. O.Духовний потенціал людини ніколи не буває результатом впливу тільки внутрішніх або зовнішніх цінностей. Він є відображенням цілісності внутрішнього індивідуального світу культури і зовнішнього соціокультурного простору суспільства. Але у реальності внутрішній та зовнішній чинники не завжди відповідають один одному, а іноді діють навпаки. Для оптимізації цього процесу необхідна комунікативна трансформація зовнішніх соціокультурних факторів у внутрішній особистісній стиль. The spiritual potential of a person is never the result of the influence of only internal or external values. It is a reflection of the integrity of the internal individual world of culture and the external socio-cultural space of society. But in reality, internal and external factors do not always correspond to each other, and sometimes act in the opposite way. To optimize this process, a communicative transformation of external socio-cultural factors into an internal personal style is necessary.Документ Соціокультурні засади трансформацій ціннісної сфери життєдіяльності людства в умовах глобалізації(Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2023) Аксьонова В. І.; Aksyonova V. I.Кінець XX – початок ХХІ століття – це час загального зростання масштабів людських перетворень, що стають значимими подіями життя всього Людства. Соціально-економічною основою глобалізації є зростання масштабів предметної діяльності Людини. Охоплення всіх континентів і країн економічними та соціокультурними процесами, що мають глобальний характер, є головними рисами сучасного виробництва. The end of the 20th - the beginning of the 21st century is a time of general growth in the scale of human transformations, which become significant events in the life of all Humanity. The socio-economic basis of globalization is the growth in the scale of Human objective activity. The coverage of all continents and countries by economic and socio-cultural processes of a global nature are the main features of modern production.Документ Антропологічні виміри комунікативно-інформаційного усвідомлення сенсу буття(Український державний університет науки і технологій, 2013) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.Розкрити антропологічні аспекти комунікативно-інформаційного усвідомлення сенсу буття; визначити антропологічні виміри комунікативно-інформаційного усвідомлення сенсу буття, пов’язаного з проникненням інформації та інформатизації; розглянути моделі розвитку інформаційного суспільства, які упроваджені в розвинених країнах світу для вирішення антропологічних проблем людини; проаналізувати проблеми нового сенсу життя, пов’язані з розвитком інформаційного суспільства, та знайти шляхи їх оптимізації. Методологія. Завдяки аналізу когнітивних структур та епісистем розкриваються нові антропологічні площини соціалізації особистості, що полягають в оволодінні кодами і жанрами зовнішнього дискурсу. Наукова новизна. Автор пропонує тезу про те, що соціальна поведінка людей істотно визначається можливими знаковими системами, які створюються культурами конкретних суспільств, і це представляє собою новий підхід в розумінні комунікативних та інформаційних детермінант смисложиттєвих орієнтирів людини і суспільства. Останні детерміновані розширенням комунікативно-інформаційного простору, який потребує формування нових антропологічних засад буття, в контексті яких людина проходить соціалізацію та формує новий сенс буття. Висновки. Антропологічні виміри комунікативноінформаційного усвідомлення сенсу буття зводяться до того, що на нього здійснює вплив мережева культура, нові тип комунікації, зумовлені інформаційними технологіями, в результаті чого з’являється новий тип особистості – віртуальний чи … To reveal the anthropological aspects of the communicative and informational awareness of the meaning of being; to determine the anthropological dimensions of the communicative and informational awareness of the meaning of being associated with the penetration of information and informatization; to consider the models of the development of the information society, which are implemented in the developed countries of the world to solve the anthropological problems of man; to analyze the problems of the new meaning of life associated with the development of the information society, and to find ways to optimize them. Methodology. Thanks to the analysis of cognitive structures and episystems, new anthropological planes of the socialization of the individual are revealed, which consist in mastering the codes and genres of external discourse. Scientific novelty. The author proposes the thesis that the social behavior of people is significantly determined by the possible sign systems that are created by the cultures of specific societies, and this represents a new approach to understanding the communicative and informational determinants of the meaningful life orientations of man and society. The latter are determined by the expansion of the communicative and informational space, which requires the formation of new anthropological foundations of being, in the context of which a person undergoes socialization and forms a new meaning of being. Conclusions. The anthropological dimensions of the communicative and informational awareness of the meaning of being are reduced to the fact that it is influenced by network culture, new types of communication, conditioned by information technologies, as a result of which a new type of personality appears - virtual or ...Документ Філософія(Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», 2021) Борінштейн Є. Р.; Аксьонова В. І.; Атаманюк З. М.; Виноградова Н. М.; Врайт Г. Я.; Лісеєнко О. В.; Орленко І. М.; Петінова О. Б.; Поплавська Т. М.; Скловський І. З.; Цибра М. Ф.; Borinshteyn Y. R.; Aksenova V. I.; Atamanyuk Z. M.; Vynogradova N. M.; Vrait H. Y.; Liseyenko O. V.; Orlenko I. M.; Petinova O. B.; Poplavska T. M.; Sklovsky I. Z.; Tsybra M. F.Підручник підготовлено на кафедрі філософії, соціології та менеджменту соціокультурної діяльності Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського». Вперше в сучасній українській навчальній літературі представлена концепція розвитку творчої особистості в рамках дослідження актуальних проблем філософського знання. Філософія на класичній кафедрі в класичному університеті презентована не як традиційне зачерствіле знання, а як жива наука, що розвивається, продукує і акумулює нове буття, нові уявлення про людину і світ, і, одночасно, ґрунтується на традиціях наукового знання, категоричному імперативі моралі. The textbook was prepared at the Department of Philosophy, Sociology and Management of Socio-Cultural Activities of the State Institution “South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushinsky”. For the first time in modern Ukrainian educational literature the concept of development of the creative personality within the limits of research of actual problems of philosophical knowledge is presented. Philosophy in the classical department at the classical university is presented not as a traditional stale knowledge, but as a living science that develops, produces and accumulates a new being, new ideas about man and the world, and is based on the traditions of scientific knowledge, the categorical imperative of morality.Документ Образ Дон Кіхота запорозького, як дух в концепції колективу видатного українського педагога А. С. Макаренка([Електронний ресурс] Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2017) Скловський І. З.; Скловська О. І.; Аксьонова В. І.; Sklovsky I. Z.; Sklovska H. I.; Aksonova V. I.Український педагог Антон Макаренко критично сприймав режим тоталітаризму і войовничий атеїзм влади, її ксенофобські прояви, він діяв, як європейський засновник власної версії філософського піднесення статусу демократичного патріотизму та поступово втілював у життя авторитет козакофільства в освітньому просторі. Образ Дон Кіхота запорозького, як дух в концепції колективу видатного українського педагога А. С. Макаренка допомагає сучасним дослідникам на підґрунті його концепції колективу вивчати сучасний стан мікро- та макро груп в українському суспільстві. Соціологічні дослідження, проведені за участю авторів на кафедрі соціально-гуманітарних наук ЛА НАУ у 2013-2014 роках показали, що поширені в структурі особистості студента/курсанта молодших курсів, прояви «агресивності», «негнучкості», «стурбованості», «емоційної нестійкості», «абстрактності мислення», відірваного від практичної діяльності, мають деструктивний характер, що неминуче веде до помилкових дій в професіональній діяльності. Часто-густо саме ним загрожує гостре почуття побоювання відповідальності, пов’язаного з тим, що “саме від тебе, конкретного виконавця професійних дій” “залежать щохвилинні помилки, що можуть спричинити негативні наслідки, оскільки страх, нерішучість, сумніви – інша сторона «агресивності» носія невігластва (як духовно-політичного феномену), порушуючи внутрішнє стійке уявлення про самого себе і про свою громадську та професійну відповідальність. Сучасна криза філософської освіти свідчить про розпад постійного образу буття, про втрату духовної самототожності, коли вузькі професійні властивості за аналогією припиняють бути універсальним, розумним чинником, що являє собою виникнення туги за міцним архетипом національної волі. Тоді народжується «тривожна свідомість». Поступово виробляється новий образ патріота-професіонала в умовах виходу з глобальної кризи, невід’ємно пов’язаної з уявленням про внутрішнє багатство носіїв філософії вітчизняної культури. Ukrainian teacher Anton Makarenko had critical attitude to the totalitarian regime and the militant atheism of the authorities, its xenophobic manifestations, he acted as the European founder of his own version of the philosophical elevation of the status of democratic patriotism and gradually embodied the authority of Cossackism in the educational space. The image of Don Quixote of Zaporizhja as a spirit in the concept of the collective of the outstanding Ukrainian teacher A. S. Makarenko helps modern researchers, on the basis of his concept of the collective, to study the current state of micro- and macro groups in Ukrainian society. Sociological research conducted with the participation of the authors at the Department of Social and Humanities of the Department of Law of the National Academy of Sciences in 2013-2014 showed that the manifestations of "aggressiveness", "inflexibility", "worry", "emotional instability", "abstract thinking" divorced from practical activity, common in the personality structure of a junior student/cadet, are destructive in nature, which inevitably leads to erroneous actions in professional activity. Often, it is he who is threatened by an acute sense of fear of responsibility, associated with the fact that “it is up to you, the specific performer of professional actions” “every minute mistakes that can cause negative consequences depend, since fear, indecision, doubts are the other side of the “aggressiveness” of the bearer of ignorance (as a spiritual and political phenomenon), violating the internal stable idea of himself and his public and professional responsibility. The modern crisis of philosophical education testifies to the collapse of a permanent image of being, to the loss of spiritual self-identity, when narrow professional properties by analogy cease to be a universal, reasonable factor, which represents the emergence of longing for a strong archetype of national will. Then an “anxious consciousness” is born. A new image of a patriot-professional is gradually being developed in the conditions of overcoming the global crisis, inextricably linked with the idea of the internal wealth of the bearers of philosophy of national culture.Документ Специфіка художньо-естетичної діяльності в контексті розвитку духовної культури(ЛА НАУ, 2023) Аксьонова В. І.; Шкроба А. А.; Aksyonova V. I.; Shkroba A. A.Художньо-естетична діяльність являє собою унікальний суспільний феномен вивченням якого займається ряд наук. Теоретична складність проблеми не вичерпується розмаїтістю вивчення, а обумовлена глобальністю й багатогранністю самої проблеми культури. Метою даної роботи є розгляд специфіки художньо-естетичної діяльності в контексті розвитку духовної культури на прикладі нашої країни. Нами досліджено розуміння визначення понять «художня» та «естетична» діяльність, світова та національна культура. Акцентовано увагу на дослідженні відмінностей та формуванні особливих, притаманних духовним традиціям українства. Artistic and aesthetic activity is a unique social phenomenon that is studied by a number of sciences. The theoretical complexity of the problem is not limited to the variety of studies, but is caused by the globality and multifaceted nature of the problem of culture itself. The purpose of this work is to consider the specifics of artistic and aesthetic activity in the context of the development of spiritual culture on the example of our country. We investigated the understanding of the definition of the concepts of "artistic" and "aesthetic" activity, world and national culture. Attention is focused on the study of differences and the formation of special, inherent spiritual traditions of Ukrainians.Документ Софократія як проєкт виходу гуманітарного знання із ситуації духовної нестабільності(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2020) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovsky I. Z.У статті обґрунтовується соціокультурний зміст софократії як феномену розумного реформування гуманітарно-філософської освіти в Україні на основі аналізу процесу демократичного подолання протиборства захисників сучасного цивілізованого суспільства з носіями войовничого національного екстремізму; взаємозв’язку носіїв громадянського суспільства з ідеалами великих корифеїв про «сім’ю велику,вільну, нову» (Т.Шевченко), яка актуалізує етноконфесійні мрії про те, що «во Христі немає а ні іудея а ні елліна, а ні римлянина». The article substantiates the socio-cultural content of sophocracy as a phenomenon of reasonable reform of humanitarian and philosophical education in Ukraine based on the analysis of the process of democratic overcoming the confrontation of defenders of modern civilized society with the bearers of militant national extremism; the relationship of the bearers of civil society with the ideals of the great luminaries of the "great, free, new family" (T. Shevchenko), which actualizes ethno-confessional dreams that "in Christ there is neither a Jew nor a Hellen nor a Roman."Документ Philosophical analysis of innovative and creative factors of human consciousness(ДонНУЕТ, 2020) Nikolenko K.V.; Melikova S. O.; Ніколенко К. В.; Мелікова С.О.Досліджені свідомість та сфери суспільної свідомості свідчать, що креативність є необхідною складовою свідомості людини. Вона виникає вже у міфологічній, релігійній та духовних складових. Інновативне виступає джерелом розуміння креативного, розкриває сутнісні складові творення як такого. Свідомість виступає лакмусовим папером різноманітних питань, що не мають однозначної відповіді, проявляючись як і джерело, і результат вирішення цих питань. Креативна складова свідомості породжує різні типи реальності, що обумовлені сучасними досягненнями науки. Інновативно-креативні чинники свідомості людини обумовлені психологічними, анатомічними та соціальними факторами. Креативність розуміється як характерна творча активність свідомості, перетворювальна сила. Мета статті — виокремити проблеми інновативної та креативної діяльності людини у сфері свідомості як структурних елементів перетворювальної діяльності з метою вдосконалення та поглиблення розуміння творчого процесу як такого. Методи. Для вивчення інновативно-креативних чинників свідомості людини використовувались такі методи: природно-онтологічний і суспільно-онтологічний для здійснення аналізу особливостей формування та розвитку свідомості, аксіоло- гічний — при оцінці значущості креативності й інновативності як характерних рис для особистості, морально-етичний метод — при дослідженні наслідків креативно-інновативного процесу для людства взагалі, а також конструктивно-деструктивний підхід до інтерпретації соціальної держави. Науковими принципами дослідження виступають: принцип об’єктивності (при аналізі результатів креативного процесу та фізіологічних особливостей свідомості), детермінізму (використовується для дослідження форм прояву активності свідомості), системності (загальне викладення матеріалу ґрунтується на цілісному сприйнятті креативності в системі індивідуальних, фізіологічних, соціальних та культурних норм). The objective of the article is to identify the problems of innovative and creative human activity in the field of consciousness as structural elements of transformative activity in order to improve and deepen the understanding of the creative process as such. The following methods are used to study the innovative and creative factors of human consciousness: natural-ontological and socio-ontological to analyze the peculiarities of the formation and development of consciousness, axiological — while assessing the importance of creativity and innovation as characteristics for the individual, moral and ethical methods in studying the consequences of creative and innovative process for humanity in general, as well as a constructive and destructive approaches to the interpretation of the welfare state. The scientific principles of the research are the principle of objectivity (in analyzing the results of the creative process and physiological features of consciousness), determinism (used to study the forms of manifestation of activity of consciousness), systematicity (general presentation of the material is based on a holistic perception of creativity in the system of individual, physiological, social and cultural norms). The studied consciousness and spheres of social consciousness show that creativity is a necessary component of human consciousness. It appears in the mythological, religious and spiritual components. The innovative is a source of understanding the creative, it reveals the essential components of creation as such. Consciousness is a litmus test of various questions that do not have an unambiguous answer, manifesting itself as both the source and the result of solving these questions. The creative component of consciousness generates different types of reality, due to modern advances in science. Innovative and creative factors of human consciousness are due to psychological, anatomical and social factors. Creativity is understood as a characteristic creative activity of consciousness, a transformative force.