125 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 125
Документ Логіка(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.Навчально-методичний посібник «Логіка. Практикум» розроблений на основі програми вивчення навчальної дисципліни «Логіка» («Юридична логіка») у Донецькому державному університеті внутрішніх справ. В межах дисципліни «Логіка» («Юридична логіка») курсанти/курсантки вивчають основні принципи і операції мислення, що сприяє розвитку і вдосконаленню не тільки власне логічних, а й інших розумових навичок. Дисципліна навчає, зокрема, вмінню узагальнювати, абстрагуватися і зосереджуватися, розкривати задум і композицію цілого, пов'язувати його частини, виявляти головне і відокремлювати його від другорядного і побічного, бачити незвичайне в буденному. Спираючись на розвиток навичок і практичних прийомів логічно послідовного мислення, системи морально-етичних принципів, вивчення методології наукового пізнання, навчальна дисципліна сприяє підвищенню культури мислення молодих фахівців в цілому. Логічна грамотність – необхідна риса освіченості людини. Знання логіки є невід'ємною частиною юридичної освіти оскільки основне завдання вивчення логіки – з'ясування умов досягнення істинних знань, вивчення закономірностей і структури мисленнєвого процесу, оволодіння логічним апаратом та методами пізнання. Реалізація цього завдання сприяє оволодінню практичними навичками правильного мислення та формуванню логічної грамотності майбутніх працівників Національної поліції України. Логічно правильна форма мислення є суттєвим компонентом і показником інтелектуальної культури людини. Звертаючись до логіки ми, з одного боку, прагнемо надати мисленню переконливості, чіткості, дієвості. З іншого боку,─ знаходимо достатні підстави для досягнення істинного знання в процесі міркування. Необхідність вивчення логіки майбутніми фахівцями правоохоронної діяльності зумовлена тим, що їх професійні дії у суспільстві пов'язані з істотними потребами та інтересами людей, з безпекою Української держави, що обумовлює особливу необхідність адекватності та точності мислення. Навіть невелика логічна помилка, зумовлена нерозвиненістю логічного мислення (ознаками його є непослідовність, непереконливість, декларативність, безапеляційність), тягне за собою серйозні негативні наслідки. Звертаючись до логіки, ми, по-перше, прагнемо надати мисленню ясності, дієвості, переконливості. По - друге, ми знаходимо достатні підстави для досягнення істинного знання в процесі професійного міркування. Мета даного навчально - методичного посібника - надати майбутнім правоохоронцям, здобувачам та здобувачкам вищої освіти, теоретичну та методичну допомогу у процесі навчання щодо подальшого поглиблення знань з філософського курсу логіки. Практикум опробований авторкою-укладачкою у процесі проведення семінарських занять з курсу навчальної дисципліни «Логіка» («Юридична логіка») в Донецькому державному університеті внутрішніх справ. Посібник містить завдання до кожної теми семінарського заняття з коротким викладом теоретичного матеріалу і може бути корисний курсантам/курсанткам, які навчаються в закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання і викладачам, а також усім, хто цікавиться проблематикою культури мислення та має бажання підвищити свій рівень логічної культури. The teaching and methodical manual "Logic. Practicum" is developed on the basis of the program of studying the academic discipline "Logic" ("Legal Logic") at the Donetsk State University of Internal Affairs. Within the discipline "Logic" ("Legal Logic"), cadets study the basic principles and operations of thinking, which contributes to the development and improvement of not only logical, but also other mental skills. The discipline teaches, in particular, the ability to generalize, abstract and concentrate, reveal the idea and composition of the whole, connect its parts, identify the main thing and separate it from the secondary and incidental, see the unusual in the ordinary. Based on the development of skills and practical techniques of logically consistent thinking, a system of moral and ethical principles, and the study of the methodology of scientific knowledge, the academic discipline contributes to the improvement of the thinking culture of young specialists as a whole. Logical literacy is a necessary feature of human education. Knowledge of logic is an integral part of legal education, since the main task of studying logic is to clarify the conditions for achieving true knowledge, study the patterns and structure of the thinking process, master the logical apparatus and methods of cognition. The implementation of this task contributes to mastering practical skills of correct thinking and the formation of logical literacy of future employees of the National Police of Ukraine. A logically correct form of thinking is an essential component and indicator of human intellectual culture. Turning to logic, we, on the one hand, aim to give thinking persuasiveness, clarity, and effectiveness. On the other hand,─ we find sufficient grounds for achieving true knowledge in the process of reasoning. The need to study logic by future law enforcement specialists is due to the fact that their professional actions in society are related to the essential needs and interests of people, to the security of the Ukrainian state, which necessitates a special need for adequacy and accuracy of thinking. Even a small logical error caused by the underdevelopment of logical thinking (its signs are inconsistency, inconclusiveness, declarativeness, and finality) entails serious negative consequences. Turning to logic, we, firstly, strive to give clarity, effectiveness, and persuasiveness to thinking. Secondly, we find sufficient grounds for achieving true knowledge in the process of professional reasoning. The purpose of this educational and methodological manual is to provide future law enforcement officers, applicants for higher education, with theoretical and methodological assistance in the learning process for further deepening knowledge of the philosophical course of logic. The workshop was tested by the author-compiler in the process of conducting seminar classes on the course of the academic discipline "Logic" ("Legal Logic") at the Donetsk State University of Internal Affairs. The manual contains tasks for each topic of the seminar class with a brief presentation of the theoretical material and can be useful for cadets studying in higher education institutions with specific learning conditions and teachers, as well as for everyone who is interested in the issues of the culture of thinking and has a desire to improve their level of logical culture.Документ Творчість А. С. Макаренка–постнекласичний символ лицарського відношення до ідеалів козакофільства(КЛА НАУ, 2017) Аксьонова В. І.; Aksyonova V. I.Пошук форм лицарського тлумачення виду Homo Liber у боротьбі за волю України у творчості Антона Макаренка є збереженням духу історичної необхідності подолання примітивізму поглядів противників демократичного патріотизму; архетипів національної ідеї. Дух української цивілізації відображує символи національної ідеї, відобразив індуктивну метафізику. The search for forms of chivalric interpretation of the species Homo Liber in the struggle for the freedom of Ukraine in the work of Anton Makarenko is the preservation of the spirit of the historical necessity of overcoming the primitivism of the views of opponents of democratic patriotism; archetypes of the national idea. The spirit of Ukrainian civilization reflects the symbols of the national idea, reflected inductive metaphysics.Документ Проблеми культурно-комунікативної синергії освіти на шляху розвитку громадянського суспільства в Україні(ЛА НАУ, 2022) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.Проблеми синергетичної методології аналізу управління соціальними процесами як методології філософії, синергетична парадигма самоорганізації цивілізованого людства в умовах глобалізації , культурно-комунікативна синергія освіти на шляху розвитку громадянського суспільства в Україні. Problems of the synergistic methodology of analyzing the management of social processes as a methodology of philosophy, the synergistic paradigm of self-organization of civilized humanity in the conditions of globalization, the cultural and communicative synergy of education on the path to the development of civil society in Ukraine.Документ Метафізика української ідеї: в софіологічному контексті реформування освітнього простору(Запорізька державна інженерна академія, 2017) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.В статті представлено метафізичне зрозуміння національної ідеї, яке відображує події, концепції, мрії дуже важливі для того, щоб залишатись на позиції «об’єктивного спостерігача» творчості духовних корифеїв. Адже хода української політичної нації є живий, творчий процес, завдяки громадського осмислення метафізики історії; софіологічний контекст реформування освітнього простору можна зрозуміти адекватно лише тоді, якщо ти сам особисто задіяний в цьому. The article presents the metaphysical understanding of the national idea, which reflects events, concepts, dreams are very important in order to remain on the position of "objective observer" in the work of spiritual coryphaeus. After all, the course of the Ukrainian political nation is a vibrant, creative process, due to public understanding of the metaphysics of history.Документ Соціокультурний контекст інформаційного суспільства – феномен соціальної активності особистості(Гельветика, 2020) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.Термін «глобальне інформаційне суспільство» включає в себе глобальну уніфіковану інформаційну індустрію, для розвитку якої необхідний розвиток інфосфери (інформосфери). На наших очах створюється єдиний інформаційний простір – глобальна мережа Інтернет, зростає все більша роль засобів теле-і радіокомунікацій, що сприяє розвитку мережевого та онлайнового суспільства. Не випадково інфосфера розглядається як новий соціальний концепт міжкультурної комунікації в умовах глобального інформаційного суспільства. У сучасних умовах відбулася реактуалізація терміну концепт, відкритого ще за добу Середньовіччя віки, який сьогодні починає активно використуватися самими різними сферами знань, дозволяючи висвітлювати сучасні моменти міжкультурної комунікації. Завдяки концепту, відтворюється зв’язок мислення і тропів, концепт дистанціє хаос мовного культурного середовища від конкретної екзистенції людського існування, демонструє багатоманітність індивідуальності, підкреслює суверенність кожної «монади». Концепт – свого роду «охоронна грамота» будь-якої креативності, який бере на себе функції того, що дозволяє говорити про процеси смислопородження і «смислоуловлювання», залишаючи за смислом суб’єктивний (особистісний) характер. У контексті концепту інфосфера = ноосфера=семіосфера= техносфера відбувається акцентуація на феномени: інформацію (інфосфера), раціональність (ноосфера), знаковість, смисл, значення (семіосфера), технологічна інструментальність (техносфера). Продовжуючи ряд термінів – антропосфера, соціосфера, ми можемо означити планетарну = глобальну сферу взаємодії природи і суспільства, у межах якої розумна людська діяльність стає головним визначальним фактором розвитку. Являючись визначальним фактором розвитку людей, становлення феномену соціальної активності особистості, інформація виступає найважливішим ресурсом суспільства і засобом побудови інформаційного суспільства поряд з матеріальними і енергетичними ресурсами планетарного значення. Розширення сфери дії і прискорення інформаційних процесів планетарного значення у ХХ ст. перетворює на наших очах техносферу (інформаційне середовище: 1. інформаційні фонди; 2. інформаційні технології; 3. інтеракції (між людьми і обладнанням) - в оптимальному розумінні його феноменології – гіпероб’єм, що вміщує зміст накопичених знань (інформаційного простору). Знання-techne (часткове, технологічне знання) стає інтелігібельним інструментом вираження і втілення знання–episteme (загального, філософського) знання, у чому і проявляється феноменологія суті гіпертрансформатизму інфосфери. Питання про онтологію інформаційного середовища (техносфери) означає морально-етичний імператив космічного статусу людини у кожному інформаційно-комунікативному акті і свідчить про епістемологію інфосфери. Аксіологічна позиція погляду на інфосферу висуває ментальну інструментальність (ризоматика: побудова із зв’язків) у якості адекватного способу розуміння минулого- теперішнього – минулого як одного часу. Ризоматика (структура) інформаційного середовища практично розсуває інтерактивну здатність людини знаходитися у стані діалогу з цією системою а динамічна структура даного діалогу направлена на розуміння Іншого та на діалог з Іншим. The term “global information society” includes a global unified information industry, the development of which requires the development of the infosphere (informosphere). We are witnessing the creation of a single information space - the global Internet, the growing role of television and radio communications, which contributes to the development of network and online society. It is no coincidence that the infosphere is seen as a new social concept of intercultural communication in a global information society. In modern conditions it took place reactualization of the term concept, discovered during the Middle Ages, which today is beginning to be actively used in various fields of knowledge, allowing to cover modern moments of intercultural communication. Thanks to the concept, the connection between thinking and tropes is reproduced, the concept distances the chaos of the linguistic cultural environment from the concrete existence of human existence, demonstrates the diversity of individuality, emphasizes the sovereignty of each “monad”. The concept is a kind of "protection letter" of any creativity, which assumes the functions of what allows us to talk about the processes of meaning generation and "sense capture", leaving the mean ing of subjective (personal) nature. In the context of the concept of the infosphere = noosphere = semiosphere = technosphere, the emphasis is on phenomena: information (infosphere), rationality (noosphere), significance, meaning, meaning (semiosphere), technological instrumentality (techno sphere).Continuing a number of terms - anthroposphere, sociosphere, we can define the planetary = global sphere of interaction between nature and society, within which intelligent human activity becomes the main determining factor of development. Being a determining factor in the develop ment of people, the formation of the phenomenon of social activity of the individual, information is the most important resource of society and a means of building an information society, along with material and energy resources of planetary importance.Expanding the scope and acceleration of information processes of planetary importance in the twentieth century. transforms before our eyes the technosphere (information environment: 1) information funds; 2) information technology; 3) in teractions (between people and equipment) - in the optimal sense of its phenomenology – a hyperobic volume that contains the content of accumulated knowledge (information space). -techne (partial, technological knowledge) becomes an intelligible tool for the expression and embodiment of knowl edge-episteme (general, philosophical) knowledge, which is the phenomenology of the essence of hypertransformatism of the infosphere. The question of the ontology of the information environment (technosphere) means the moral and ethical imperative of the cosmic status of man in each informa tion and communicative act and testifies to the epistemology of the infosphere. The axiological posi tion of the view of the infosphere puts forward mental instrumentality (rhizomatics: construction from connections) as an adequate way of understanding the past-present-past as one time. The rhizomatics (structure) of the information environment practically pushes the interactive abil ity of a person to be in a state of dialogue with this system and the dynamic structure of this dialogue is aimed at understanding the Other and the dialogue with the Other.Документ Константи історії в історологічному проєкті Хосе Ортеги-і-Ґасета(Гілея, 2025) Туренко О. С.; Turenko O. S.Досліджується доктрина констант історії в історологічному проєкті Х. Ортеґа-і-Ґасета. Визначається, що проєкт нової науки ставить за мету розкрити онтологічні константи, ритми й структуру історії. Онтологія історії розкривається її апріорними ядрами – константами: стать, генерації, індивідуальне і колективне, шляхта і маси які не мають автономності і знаходяться в напруженій ієрархічно-структурній взаємозалежності, взаємодії і протиріччі. Коловорот напруженості констант формує епохальні уявлення, ритми інтенсивності подій та історичні періоди. Уявлення і періоди поєднуючись в єдину вібрацію формують унікальну історичну епоху. Будь який період чи епоха не має абсолютної детермінації. Це обумовлено тим, що рух історії залежить від непрогнозованості антропологічного фактору – ключової константи – метафізичного «життєвого світовідчуття» людини, динаміки взаємодії його трьох складових з біологічно-тваринним і зовнішніми обставинами життя, які мають міріади драматичних викликів. The doctrine of the constants of history is investigated in the historiological project of J. Ortega y Gasset. It is determined that the philosophy of history of J. Ortega y Gasset has an existential-phenomenological orientation, which is based on the thesis that life and history form an inseparable unity. In order to live, a person accepts the whole world, its infinitely dramatic circumstances. In order to realize his “I” and become true, an individual must reflect on his feelings, aspirations, images of the past and projections of the future. However, although reflection is a historical truth, it is not eternal. Therefore, a person, like Sisyphus, is doomed to think, find new, clearer, transparent “shades” of life, rise to new heights of comprehension of reality and start all over again. Sisyphus’ fate is a condition of human life, which can become irresistible for a person. To prevent this from happening and for peoples not to fall into a worldview aberration, new methods and principles of studying history should be developed – the movement of explication of the spirit known to us. The Iberian philosopher defined his scientific project with the term “historiology”.Документ Соціально-філософські та правові аспекти розвитку громадянського суспільства (європейський контекст)(Національний центр «Мала академія наук України», 2020) Аксьонова В. І.; Aksyonova V. I.Сучасні цивілізовані країни світу у складному процесі становлення правової держави і демократичного розвитку свого часу постали перед гострою необхідністю створення правової і політичної культури народонаселення на шляху його перетворення у громадянське суспільство. Формування правової і політичної культури особистості відбувалося поступово, іноді драматично, про що свідчить досвід революцій і громадянських війн у добу Нової та Новітньої історії європейських країн. Modern civilized countries of the world in the complex process of forming a legal state and democratic development at one time faced an acute need to create a legal and political culture of the population on the way to its transformation into a civil society. The formation of the legal and political culture of the individual occurred gradually, sometimes dramatically, as evidenced by the experience of revolutions and civil wars in the era of the New and Modern history of European countries.Документ Формування комунікативної особистості в умовах глобалізації суспільства(Запорізька державна інженерна академія, 2012) Аксьонова В. І.; Aksyonova V. I.В статті дається аналіз динаміки особистості – від мовленнєвої до комунікативної і від комунікативної до віртуальної особистсоті, що свідчить про кладний і суперечливий процес становлення «інтернетоманії» глобального комунікаційного суспільства, в основі якого пріоритет «карнавальної особистості» і різного роду «шоу», які являються сурогатами адекватного спілкування. The analysis of dynamics of personality is given in the article – from linguistic to communicative and from communicative to virtual personality, that testifies to the difficult and contradictory becoming «internetomania» of global communicative society, in which basis a priority of «the carnival person» and any «show» that are substitutes of adequate dialogue.Документ Гуманістичні обрії постнекласичної символіки українського козакофільства(Гілея, 2018) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.Національна ідея, як пошук сучасного типу духовного тлумачення боротьби за вимір «власного архетипу» України, корелюється Антоном Макаренком із збереженням історичного оптимізму, щоб подолати примітивний погляд носіїв малоросійщення на демократизацію і патріотизм. The national idea, as a search for a contemporary type of spiritual interpretation of the struggle for measuring its «own archetype» of Ukraine, is correlated with Anton Makarenko, with the preservation of historical optimism, in order to overcome the primitive view of the native speakers of democratization and patriotism.Документ Міжкультурна комунікація як фактор формування глобального інформаційно-комунікативного простору(Запорізька державна інженерна академія, 2013) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.Статтю присвячено пізнавальній проблемі, яка пов’язана з дефіцитом теоретичного та практичного дослідження міжкультурної комунікації як фактору формування глобального інформаційно-комунікативного простору з метою формування концепції міжкультурної комунікації глобального інформаційно-комунікативного соціуму. Здійснено осмислення теоретико-методологічних засад міжкультурної комунікації на етапі трансформації сучасного українського суспільства; проаналізовано трансформацію особистості від мовленнєвої до комунікативної як умови становлення ефективної культури міжкультурної комунікації; розкрито сутність міжкультурної комунікації як фактору формування інформаційно-комунікативного простору постмодерну, яку здійснено на основі синтезу положень загальної теорії систем, діалектико-синергетичного методу, кроскультурного підходу, аксіологічного моделювання. The thesis is devoted to cognitive problem associated with lack of theoretical and practical study of intercultural communication as a factor shaping the global information and communication space to form concepts of intercultural communication global information and communication society. The author presents the comprehension of theoretical and methodological principles of intercultural communication at the stage of transformation of modern Ukrainian society analyzed the transformation of personality from speech communication as a condition to becoming an effective culture intercultural communication essence of intercultural communication as a factor shaping information and communication space of postmodernism, which is carried out on the basis of synthesis provisions of general systems theory, dialectical synergistic method crosscultural approach axiological modeling.