Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 14
  • Документ
    Кібербезпека: важлива складова національної безпеки України в умовах війни
    (European Scientific Platform, 2023) Габорець О. А.; Haborets O. A.
    У роботі розглянуто роль кібербезпеки як ключового елемента забезпечення національної безпеки України в умовах війни. Проаналізовано сучасні кіберзагрози, особливості функціонування цифрового середовища під час воєнних дій та необхідність посилення заходів кіберзахисту на державному рівні. The paper examines cybersecurity as a key component of Ukraine’s national security during wartime. Modern cyber threats, the specifics of the digital environment under wartime conditions, and the need to strengthen cybersecurity measures at the state level are analyzed.
  • Документ
    Social Engineering in Wartime: Manipulation of Human Behavior in the Information Domain
    (Bookmundo, 2025) Haborets O. A.; Габорець О. А.
    The article examines social engineering as a key instrument of influence in contemporary armed conflicts, where human cognition becomes a primary target within the information domain. The study analyzes mechanisms of behavioral manipulation through digital communication platforms, social media, and messaging services. Wartime conditions intensify psychological vulnerabilities such as fear, uncertainty, and stress, which reduce individuals’ ability to critically evaluate information. The research highlights how impersonation tactics, disinformation campaigns, and emotionally charged narratives are used to achieve strategic objectives within hybrid warfare. The article emphasizes the importance of a comprehensive approach to countering social engineering that combines technical security measures, organizational procedures, and the development of cognitive resilience among users. У статті досліджено соціальну інженерію як один із ключових інструментів інформаційного впливу в умовах сучасних збройних конфліктів. Проаналізовано механізми маніпулювання поведінкою людини через цифрові комунікаційні платформи, соціальні мережі та месенджери. Показано, що в умовах війни людський фактор стає однією з основних цілей інформаційних атак, оскільки психологічні стани страху, невизначеності та стресу знижують здатність до критичного аналізу інформації. Розглянуто використання тактик імітації, дезінформації та емоційного впливу для досягнення стратегічних цілей у межах гібридної війни. Наголошено на необхідності комплексного підходу до протидії соціальній інженерії, що поєднує технічні засоби захисту, організаційні процедури безпеки та розвиток когнітивної стійкості користувачів.
  • Документ
    The impact of cyber threats on community and citizen security: analysis and perspectives on resolution
    (ДонДУВС, 2024) Haborets O. А.; Габорець О. А.
    The paper examines the impact of cyber threats on community and citizen security. It identifies key areas of countering modern cyber threats, including the implementation of technological solutions, the development of cyber education, and the formation of a culture of safe behavior in the digital environment. The importance of cooperation between government institutions, academia, and the public in strengthening cybersecurity is emphasized.
  • Документ
    Кібербезпека в умовах гібридної війни: виклики та шляхи протидії
    (ТВОРИ, 2024) Лунгол О. М.; Lunhol O. M.
    У тезах досліджується ключова роль кібербезпеки в системі національної безпеки в умовах гібридної війни, яка інтегрує кібератаки та інформаційний тиск для дестабілізації держави. Наголошується на особливій вразливості України до нових видів кіберзагроз через тривалу активну агресію з боку російської федерації. Авторка аналізує негативний вплив кібератак та маніпуляцій у соціальних мережах на функціонування критичної інфраструктури, державних інституцій та громадську думку. Визначено, що ефективний кіберзахист має базуватися на принципах превентивності, оперативного виявлення, реагування та відновлення. Для підвищення стійкості національної кіберінфраструктури запропоновано впроваджувати комплексні технологічні рішення, автоматизувати процеси за допомогою штучного інтелекту та поглиблювати міжнародну співпрацю. The abstracts explore the key role of cybersecurity in the national security system under the conditions of hybrid warfare, which integrates cyberattacks and information pressure to destabilize the state. Emphasis is placed on Ukraine's particular vulnerability to new types of cyber threats due to the prolonged active aggression by the Russian Federation. The author analyzes the negative impact of cyberattacks and manipulations in social networks on the functioning of critical infrastructure, state institutions, and public opinion. It is determined that effective cyber defense should be based on the principles of prevention, rapid detection, response, and recovery. To increase the resilience of the national cyber infrastructure, it is proposed to implement comprehensive technological solutions, automate processes using artificial intelligence, and deepen international cooperation.
  • Документ
    Цифрові загрози в умовах війни: роль аналітичних технологій у їх нейтралізації
    (Львівський державний університет внутрішніх справ, 2025) Абзалов Д. В.; Габорець О. А.; Abzalov D. V.; Haborets O. A.
    У публікації розглянуто цифрові загрози, що виникають в умовах війни, та проаналізовано роль аналітичних технологій у їх нейтралізації. Показано, що цифровізація сучасних збройних конфліктів перетворила кіберпростір, інформаційні канали та мережеві системи на ключові поля протистояння. Охарактеризовано комплексний характер загроз, які поєднують кібератаки, інформаційно-психологічні операції, маніпулятивні медіакампанії, використання штучного інтелекту та автоматизованих платформ. Обґрунтовано значення OSINT, великих даних, машинного навчання, штучного інтелекту та платформ кіберзагрозової розвідки для раннього виявлення атак, моніторингу інформаційних потоків, прогнозування ризиків і підтримки стратегічних рішень. Наголошено, що ефективна протидія цифровим загрозам потребує поєднання технологічних інновацій, міжнародної співпраці, розвитку суверенних рішень у сфері штучного інтелекту та людиноцентричного підходу до аналізу й інтерпретації даних. The publication examines digital threats arising in wartime and analyzes the role of analytical technologies in their neutralization. It is shown that the digitalization of modern armed conflicts has transformed cyberspace, information channels, and network systems into key fields of confrontation. The study characterizes the complex nature of threats that combine cyberattacks, information and psychological operations, manipulative media campaigns, the use of artificial intelligence, and automated platforms. The importance of OSINT, big data, machine learning, artificial intelligence, and cyber threat intelligence platforms for early attack detection, information flow monitoring, risk forecasting, and strategic decision support is substantiated. It is emphasized that effective counteraction to digital threats requires a combination of technological innovation, international cooperation, the development of sovereign artificial intelligence solutions, and a human-centered approach to data analysis and interpretation.
  • Документ
    Соціальна інженерія як феномен інформаційного впливу в цифровому середовищі
    (Наукові перспективи, 2025) Габорець О. А.; Лунгол О. М.; Haborets О. А.; Lunhol O. М.
    У статті проведено комплексний аналіз соціальної інженерії як специфічного методу інформаційно-психологічного впливу, що базується на експлуатації людських слабкостей та когнітивних упереджень. Автори досліджують еволюцію методів соціальної інженерії в умовах діджиталізації та визначають її місце в системі сучасних кіберзагроз. Розглянуто основні техніки маніпулювання (фішинг, претекстинг, кід-про-кво тощо) та психологічні тригери, які використовують зловмисники для отримання несанкціонованого доступу до конфіденційної інформації. Особливу увагу приділено розробці стратегій протидії соціальній інженерії, що включають не лише технічні засоби захисту, а й підвищення рівня цифрової грамотності та формування критичного мислення у користувачів. The article provides a comprehensive analysis of social engineering as a specific method of information and psychological influence based on the exploitation of human weaknesses and cognitive biases. The authors explore the evolution of social engineering methods in the context of digitalization and determine its place in the system of modern cyber threats. The main manipulation techniques (phishing, pretexting, quid pro quo, etc.) and psychological triggers used by attackers to obtain unauthorized access to confidential information are considered. Particular attention is paid to the development of strategies to counter social engineering, which include not only technical protection measures but also increasing the level of digital literacy and forming critical thinking among users.
  • Документ
    Аналіз кіберзагроз для громадських структур: виклики та можливості для забезпечення безпеки
    (Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Габорець О. А.; Шаєц Є. О.; Haborets O. A.; Shaets E. O.
    У роботі досліджено основні кіберзагрози для громадських структур у сучасному цифровому середовищі. Визначено ключові ризики, зокрема фішинг, малварні та DDoS-атаки. Обґрунтовано необхідність формування кіберрезилієнтності, підвищення рівня кібергігієни користувачів і впровадження інноваційних технологій, зокрема штучного інтелекту, для посилення захисту інформаційних ресурсів. The paper examines key cyber threats to public structures in the modern digital environment. The main risks, including phishing, malware, and DDoS attacks, are identified. The study substantiates the need to develop cyber resilience, improve users’ cyber hygiene, and apply innovative technologies, particularly artificial intelligence, to strengthen the protection of information resources.
  • Документ
    Методологічні засади атрибуції суб’єктів гібридної агресії в національному кіберпросторі
    (Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2025) Лунгол О. М.; Lunhol O. M.
    У статті розроблено комплексні методологічні засади для атрибуції суб'єктів гібридної агресії в умовах сучасних загроз національній безпеці. Автор аналізує технічні та стратегічні аспекти ідентифікації джерел ворожих дій у кіберпросторі як критично важливий елемент оборони країни. Досліджено інструменти збору та верифікації цифрових доказів, що дозволяють встановити зв'язок між кібератакою та її безпосередніми виконавцями. Визначено роль міжвідомчої взаємодії та міжнародного співробітництва у процесі формування доказової бази щодо актів агресії у віртуальній сфері. Зроблено висновок, що впровадження запропонованої методології значно підвищує ефективність реагування на кіберінциденти та зміцнює державний суверенітет. The article develops comprehensive methodological foundations for the attribution of subjects of hybrid aggression in the conditions of modern threats to national security. The author analyzes technical and strategic aspects of identifying sources of hostile actions in cyberspace as a critically important element of national defense. The tools for collecting and verifying digital evidence that allow establishing a connection between a cyberattack and its direct perpetrators are researched. The role of interagency interaction and international cooperation in the process of forming an evidence base regarding acts of aggression in the virtual sphere is identified. It is concluded that the implementation of the proposed methodology significantly increases the efficiency of responding to cyber incidents and strengthens state sovereignty.
  • Документ
    Ідентифікація небезпек та розвиток стратегій захисту у віртуальному світі
    (КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2024) Лунгол О. М.; Торгало П. Р.
    У статті досліджуються ключові аспекти онлайн-спілкування молоді та ризики, пов'язані з перебуванням у віртуальному просторі. Автори ідентифікують основні загрози, такі як кібербулінг, грумінг, онлайн-шахрайство та вплив небажаного контенту. Особлива увага приділяється розробці стратегій захисту: від технічних засобів (налаштування конфіденційності, використання антивірусів) до розвитку медіаграмотності та критичного мислення. Обґрунтовано необхідність комплексного підходу, що включає співпрацю батьків, педагогів та правоохоронних органів для забезпечення безпеки молоді в мережі. Наведено практичні поради щодо ідентифікації підозрілої активності та алгоритми дій у разі виникнення загроз. The article explores the key aspects of youth online communication and the risks associated with being in a virtual space. The authors identify main threats such as cyberbullying, grooming, online fraud, and exposure to unwanted content. Special attention is paid to the development of protection strategies: from technical means (privacy settings, antivirus software) to the development of media literacy and critical thinking. The necessity of a comprehensive approach involving cooperation between parents, teachers, and law enforcement agencies to ensure the safety of youth online is substantiated. Practical tips for identifying suspicious activity and action algorithms in case of threats are provided.
  • Документ
    Роль кібергігієни у безпеці та розвитку українського суспільства
    (ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2024) Лунгол О. М.; Lunhol O. М.
    У статті розглядається концепція та практика кібергігієни як фундаментального елемента безпеки в сучасному цифровому світі. Автор аналізує важливість дотримання правил кібергігієни для захисту особистих даних, фінансової інформації та конфіденційності користувачів в умовах зростання кількості кіберзагроз. Окрему увагу приділено ролі кібергігієни у забезпеченні національної безпеки України, протидії дезінформації та зміцненні стійкості суспільства до гібридних загроз. Обґрунтовано, що підвищення рівня цифрової грамотності та формування культури безпечної поведінки в Інтернеті є необхідними умовами для сталого розвитку українського суспільства в цифрову епоху. The article examines the concept and practice of cyber hygiene as a fundamental element of security in the modern digital world. The author analyzes the importance of following cyber hygiene rules to protect personal data, financial information, and user privacy in the face of increasing cyber threats. Special attention is paid to the role of cyber hygiene in ensuring the national security of Ukraine, countering disinformation, and strengthening society's resilience to hybrid threats. It is substantiated that increasing the level of digital literacy and forming a culture of safe behavior on the Internet are necessary conditions for the sustainable development of Ukrainian society in the digital age.