24 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 24
Документ Центральноукраїнський вісник права та публічного управління. Випуск 3(Гельветика, 2023) Колектив авторівЦентральноукраїнський вісник права та публічного управління є науковим рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних досліджень у сфері юридичної науки та практики, публічного управління та адміністрування. The Central Ukrainian Herald of Law and Public Administration is a scientific, peer-reviewed publication that publishes original articles revealing the results of scientific, practical, educational and methodological research in the field of legal science and practice, public management and administration.Документ Центральноукраїнський вісник права та публічного управління № 3 (7) 2024(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Колектив авторів; The team of authorsЦентральноукраїнський вісник права та публічного управління є науковим рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних досліджень у сфері юридичної науки та практики, публічного управління та адміністрування. The Central Ukrainian Journal of Law and Public Administration is a scientific, peer-reviewed publication that publishes original articles revealing the results of scientific, practical, educational and methodological research in the field of legal science and practice, public management and administration.Документ Центральноукраїнський вісник права та публічного управління. Вип. 1. 2024(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Колектив авторів; The team of authorsЦентральноукраїнський вісник права та публічного управління є науковим рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних досліджень у сфері юридичної науки та практики, публічного управління та адміністрування. The Central Ukrainian Journal of Law and Public Administration is a scientific, peer-reviewed publication that publishes original articles revealing the results of scientific, practical, educational and methodological research in the field of legal science and practice, public management and administration.Документ Державне регулювання системи соціального захисту населення(Гельветика, 2023) Буга В. В.; Буга Г. С.; Buha V. V.; Buha H. S.Дана стаття присвячена державному регулюванню системи соціального захисту населення. Практика довела, що система соціального захисту повинна включати такі елементи, як: правову, економічну та соціальну безпеку; фінансові, інформаційно-інтелектуальні та природні ресурси; бюджетні та позабюджетні механізми; національні, громадські та міжнародні установи. При цьому головна роль повинна належати нагляду за соціальним забезпеченням. Для вирішення питань соціального захисту населення необхідно використовувати соціально-економічні показники рівня життя (низький рівень доходів, прожитковий мінімум, мінімальний бюджет споживання, мінімальна заробітна плата та індекс людського розвитку). Незважаючи на позитивні реформи у сфері соціального захисту в Україні, потреба кардинальних змін у системі соціальних послуг залишається незадовільною. Це зумовлено невідповідністю соціальних послуг новим запитам і потребам суспільства. Державне регулювання системи соціального захисту населення потребує подальшого реформування та удосконалення. Однак все ж таки проведена дуже велика робота у цьому напрямку, а саме створені правові засади діяльності системи соціальних послуг, але аналіз нормативно-правових актів з зазначеної проблематики доводить, що в дії ці правові акти на сьогодні не достатньо ефективні. This article is devoted to state regulation of the system of social protection of the population. During the transition of the economy to market conditions, the problem of assessing the effectiveness of the functioning of the social sphere at the level of public administration of the national economy is especially relevant. It should be noted that the foreign experience of the developed countries of the world convincingly indicates that it is precisely a clear strategy for managing the social sphere and social processes that ensures the solution of economic and social problems of the development of society, high living standards and equal access of citizens to public goods and services. There is a construction of such a socio-economic model that would be capable of innovative self-development and ensuring high-quality growth. The search continues for effective levers for regulating social inequality, citizens' access to such public goods as education, health care, culture, and personal security. Practice has proven that the system of social protection should include such elements as: legal, economic and social security; financial, information-intellectual and natural resources; budgetary and extrabudgetary mechanisms; national, public and international institutions. In this regard, the main role should belong to the supervision of social security. To address the issues of social protection of the population, it is necessary to use socio-economic indicators of the standard of living (low income, subsistence level, minimum consumption budget, minimum wage and human development index). Despite positive reforms in the field of social protection in Ukraine, the need for fundamental changes in the system of social services remains unsatisfactory. This is due to the inconsistency of social services with the new demands and needs of society. State regulation of the system of social protection of the population requires further reform and improvement. However, a lot of work has been done in this direction, namely, the legal foundations for the activity of the system of social services have been created, but the analysis of regulatory legal acts on this issue proves that these legal acts are not effective enough in action todayДокумент Центральноукраїнський вісник права та публічного управління. Випуск 1(Гельветика, 2023) Колектив авторівЦентральноукраїнський вісник права та публічного управління є науковим рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних досліджень у сфері юридичної науки та практики, публічного управління та адміністрування. The Central Ukrainian Herald of Law and Public Administration is a scientific, peer-reviewed publication that publishes original articles revealing the results of scientific, practical, educational and methodological research in the field of legal science and practice, public management and administration.Документ Центральноукраїнський вісник права та публічного управління № 1 (9) 2025(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Колектив авторів; The team of authorsЦентральноукраїнський вісник права та публічного управління є науковим рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних досліджень у сфері юридичної науки та практики, публічного управління та адміністрування. The Central Ukrainian Journal of Law and Public Administration is a scientific, peer-reviewed publication that publishes original articles revealing the results of scientific, practical, educational and methodological research in the field of legal science and practice, public management and administration.Документ Структура особистості неповнолітньої жертви кримінального правопорушення(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Пономарьова Т. І.; Ponomarova T. I.У статті розглянуто особливості структури неповнолітньої жертви кримінального правопорушення. Вказано, що під структурою особистості неповнолітньої жертви кримінального правопорушення необхідно розуміти сукупність об’єктивних та суб’єктивних чинників та факторів, котрі впливають на індекс ймовірності потрапляння підлітка у кримінально протиправну ситуацію, що зумовлено наявністю сприяючих умов. Зазначено, що будь-яка жертва – це заручник власної поведінки та вміння реагувати на нестандартні ситуації. Детермінація віктимної поведінки не залежить від тяжкості кримінального правопорушення, вона пов’язана насамперед зі ступенем фактичної ролі жертви в механізмі кримінально протиправної поведінки та її інтеракції із суб’єктом правопорушення. Підсумовано, що до структури особистості неповнолітньої жертви кримінального правопорушення має входити: 1) демографічні ознаки – особливості людини, які характеризують її як біологічну, розумну істоту, наділену певними елементарними рольовими функціями (стать, вік, сімейне становище тощо); 2) соціально-побутові – особливості людини, набуті внаслідок дорослішання, якими зумовлено якість виховання в родині, закладах освіти тощо. Соціально-побутові ознаки визначають загальне уявлення неповнолітнього про базові речі; 3) громадянсько-рольові – особливості людини, які формують її як громадянина країни (дотримання конституційних обов’язків); 4) морально-ціннісні – уявлення неповнолітнього про духовність, саморефлексія, розуміння найвищої цінності людського буття та усіх, пов’язаних із цим матерій; 5) психолого-медичні – особливості, які зумовлені відхиленнями у здоров’ї дитини, що сприяє віктимізації; 6) кримінологічні – інтеракція з кримінальним правопорушником та всі пов’язані з цим об’єктивні та суб’єктивні фактори віктимізації. Запропонована структура зумовлює відповідну типологію неповнолітніх жертв кримінальних правопорушень. The article examines the peculiarities of the structure of a minor victim of a criminal offense. It is indicated that the structure of the personality of a minor victim of a criminal offense should be understood as a set of objective and subjective factors and factors that affect the index of the probability of a teenager falling into a criminally illegal situation, which is caused by the presence of enabling conditions. It is noted that any victim is a hostage of his own behavior and ability to react to non-standard situations. The determination of victim behavior does not depend on the severity of the criminal offense, it is primarily related to the degree of the actual role of the victim in the mechanism of criminal illegal behavior and its interaction with the subject of the offense. It is summarized that the structure of the personality of a minor victim of a criminal offense should include: 1) demographic characteristics - human characteristics that characterize him as a biological, intelligent being endowed with certain elementary role functions (gender, age, family status, etc.); 2) social and domestic – human characteristics acquired as a result of growing up, which determine the quality of upbringing in the family, educational institutions, etc. Social and household characteristics determine the general idea of a minor about basic things; 3) civic-role – features of a person that shape him as a citizen of the country (observance of constitutional duties); 4) moral and value – a minor's idea of spirituality, self-reflection, understanding of the highest value of human existence and all related matters; 5) psychological and medical - features that are caused by deviations in the child's health, which contributes to victimization; 6) criminological - interaction with a criminal offender and all related objective and subjective factors of victimization. The proposed structure determines the appropriate typology of minor victims of criminal offenses.Документ Право на працю осіб з інвалідністю: міжнародний досвід кримінально-правового забезпечення(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023, 2023) Назимко О. В.; Ждан М. Д.; Nazymko O. V.; Zhdan M. D.У статті розглядається особливості кримінально-правового захисту права на працю осіб із інвалідністю. Вказано, що у низці норм законодавець виокремлює специфіку захисту прав осіб із інвалідністю. Зокрема це реалізовано шляхом встановлення привілеїв в частині призначення окремих видів покарання (ч. 3 ст. 56 КК України, ч. 3 ст. 61 КК України), визнання вчинення кримінального правопорушення у їх відношенні обставиною, що обтяжує покарання (п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України), заборони дискримінації за ознакою інвалідності (ст. 161 КК України) тощо. При цьому в частині захисту трудових прав передбачено особливо кваліфіковану відповідальність за грубе порушення законодавства про працю виключено щодо осіб, які виховують дітей-інвалідів (ч. 2 ст. 172 КК України). Достатньо широкий перелік міжнародних правових документів, спрямованих на захист прав осіб із інвалідністю вказує на формування толерантного правового суспільства, головною метою якого є створення безпекового середовища в якому не тільки дискримінація за будь-якою ознакою, а і будь-який інший, протиправний вплив на трудові права громадян (із урахуванням актуальних потреб) неминуче матиме наслідком притягнення до кримінальної відповідальності. Зазначено, що є підстава вважати, що відсутність стратегій або окремих програм запобігання кримінальним правопорушенням проти трудових прав громадян пояснюється відсутністю взаємоузгодженості між нормами кримінального та трудового законодавства, що обумовлено значним часовим проміжком між прийняттям вказаних нормативно-правових актів. Підсумовано, що фактична наявність низки положень, спрямованих на захист прав осіб із інвалідністю юридично майже не вирішує жодної проблеми, пов’язаної з усуненням криміногенних загроз в частині охорони трудових правовідносин. Викладено пропозиції щодо удосконалення кримінального законодавства. The article examines the criminal law and criminological protection of the right to work of persons with disabilities. It is indicated that in a number of norms the legislator singles out the specifics of the protection of the rights of persons with disabilities. In particular, this was implemented by establishing certain privileges in terms of the appointment of certain types of punishment (Part 3 of Article 56 of the Criminal Code of Ukraine, Part 3 of Article 61 of the Criminal Code of Ukraine), recognition of the commission of a criminal offense in relation to them as a circumstance that aggravates the punishment (Part 6 of 1, Article 67 of the Criminal Code of Ukraine), prohibition of discrimination based on disability (Article 161 of the Criminal Code of Ukraine), etc. At the same time, in the area of protection of labor rights, specially qualified liability for gross violation of labor legislation is excluded for persons who raise disabled children (Part 2 of Article 172 of the Criminal Code of Ukraine). A fairly wide list of international legal documents aimed at protecting the rights of persons with disabilities indicates the formation of a tolerant legal society, the main goal of which is to create a safe environment in which not only discrimination on any grounds, but also any other illegal influence on constitutional rights citizens may be held criminally liable. It is noted that there is reason to believe that the lack of strategies or separate programs for the prevention of criminal offenses against the labor rights of citizens is explained by the lack of mutual consistency between the norms of criminal and labor legislation, which is due to a significant time interval between the adoption of the specified legal acts. It was concluded that the actual existence of a number of provisions aimed at protecting the rights of persons with disabilities does not legally solve any problem related to the elimination of criminogenic threats in terms of the protection of labor relations. Proposals for improvement of criminal legislation are presented.Документ Феноменологічне розуміння корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних із корупцією(Донецький державний університет внутрішніх справ ; Видавничий дім «Гельветика», 2024) Рева С. І.; Веселов М. Ю.; Reva S. I.; Veselov M. Yu.Стаття присвячена розгляду понять «корупційне правопорушення» та «правопорушення, пов’язане з корупцією» в контексті сучасних феноменологічних ідей у зарубіжній та вітчизняній (українській) правовій науці. У статті висвітлено соціальну та правову сутність цих понять, дослідження торкається причин та умов існування цього явища в українській державі та суспільстві. Провідною ідеєю статті є встановлення одночасного існування двох споріднених феноменів корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією, а також з’ясування аналогії та відмінностей між цими явищами. В основу дослідження покладено використання спеціального методу феноменологічної редукції, з використанням якого реалізована спроба розглянути правопорушення, пов’язані з корупцією, як правовий феномен та на підставі онтологічних і гносеологічних властивостей дослідити його проблеми. Наголошується, що в окремих проявах межа між правопорушенням, пов’язаним з корупцією, і корупційним правопорушенням виявляється дуже умовною, що вказує на органічний зв’язок цих видів порушень антикорупційного законодавства. Відокремленість феномену правопорушення, пов’язаного з корупцією від феномену корупційних правопорушень обумовлена однією з суттєвих і одночасно «парадоксальних» ознак цього виду деліктів – вони не містять ознак корупції. Втім формальність такого підходу простежується у тому, що так само як і у випадку з корупційними правопорушеннями, родовим об’єктом правопорушень, які не містять ознак самої корупції, виступають суспільні відносини у сфері запобігання порушенню законодавством антикорупційних вимог, заборон та обмежень. Існування феноменальних юридичних відмінностей між правопорушеннями, пов’язаними з корупцією та корупційними правопорушеннями на фоні наявності спільних рис, властивостей та детермінант цих двох явищ дає підстави говорити про можливість одночасного існування двох цих споріднених феноменів. The article is devoted to consideration of the concepts of "corruption offense" and "corruption-related offense" in the context of modern phenomenological ideas in foreign and domestic (Ukrainian) legal science. The article highlights the social and legal essence of these concepts, the research touches on the reasons and conditions for the existence of this phenomenon in the Ukrainian state and society. The main idea of the article is to establish the simultaneous existence of two related phenomena of corruption offenses and offenses related to corruption, as well as to clarify the analogy and differences between these phenomena. The research is based on the use of a special method of phenomenological reduction, using which an attempt was made to consider offenses related to corruption as a legal phenomenon and to investigate its problems on the basis of ontological and epistemological properties. It is emphasized that in some cases the boundary between the offense related to corruption and the corruption offense is very conditional, which indicates the organic connection of these types of violations of the anti-corruption legislation. The separation of the phenomenon of offenses related to corruption from the phenomenon of corruption offenses is due to one of the essential and at the same time "paradoxical" features of this type of torts - they do not contain signs of corruption. However, the formality of such an approach can be traced in the fact that, just as in the case of corruption offenses, the generic object of offenses that do not contain signs of corruption itself are public relations in the field of preventing violations of anti-corruption requirements, prohibitions and restrictions by legislation. The existence of phenomenal legal differences between offenses related to corruption and corruption offenses against the background of the presence of common features, properties and determinants of these two phenomena gives reason to talk about the possibility of the simultaneous existence of these two related phenomena.Документ Європейський тип процесуального права(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Васильєв С. В.; Vasyliev S. V.Предметом дослідження виступають природа і зміст різних типів сучасного процесуального права як моделей упорядкування відносин у сфері судочинства, функціонування яких зумовлює відтворення від-повідних правових відносин. Мета статті – аналіз основних типологічних характеристик процесуального права, що функціонує у світі, і обґрунтування існування такого нового типу процесуального права як європейського типу. Визначено, що тип судового процесу характеризує спільність законодавства та конкретних процесуальних інститутів різних правових систем, що дозволяє відмежовувати їх один від одного, диференціювати або об’єднувати в певні групи. Автор проводить класифікацію типів процесу-ального права за такими критеріями (1) за концепцією правових сімей; (2) співвідношення з економічними системами; (3) відповідно до історичного розвитку; (4) ділення на слідчий і змагальний процеси; (5) за правовими механізмами, дією яких забезпечується досягнення порядку в конкретних правозначущих ситуаціях; (6) залежно від статусу особистості у судовому процесі (соціокультурний критерій). Обґрунтовується, що «європейський тип процесуального права» – це формат правового життя судової системи та процедури, що втілює ідеологічний аспект (сукупність вимог та стандартів правової політики суспільства, що відповідає ідеологічним канонам зазначеного суспільства у сфері права) та формальний (реальний, протокольний) аспект (сукупність дій суб’єктів процесуально-правових відносин під час здійснення правосуддя). За своїм змістом європейський тип процесуального права виступає у якості уніфікованого, змішаного типу процесуального права, який враховує національно-історичні правові традиції європейських держав та, зберігаючи переваги континентального типу судового права, долучає у результаті конвергенційних процесів новітні правила та норми, що завжди були притаманні англо-американському (загальному) праву The subject matter of the study is the nature and content of various types of modern procedural law as models of regulation of relations in the field of legal proceedings, and their functioning leads to the reproduction of the relevant legal relations. The purpose of the article is to analyze the main typological characteristics of the procedural law which is functioning in the world and to substantiate the existence of such a new type of procedural law as the European type. The author determines that the type of judicial process characterizes the commonality of legislation and specific procedural institutions of different legal systems, which allows distinguishing them from each other, differentiating them or combining them into certain groups. The author classifies the types of procedural law according to the following criteria: (1) according to the concept of legal families; (2) correlation with economic systems; (3) according to historical development; (4) division into investigative and adversarial processes; (5) according to the legal mechanisms which ensure the achievement of order in specific situations of legal significance; (6) depending on the status of an individual in the trial (socio-cultural criterion). The author substantiates that the ‘European type of procedural law’ is a format of legal life of the judicial system and procedure which embodies the ideological aspect (a set of requirements and standards of legal policy of a society which corresponds to the ideological canons of this society in the field of law) and the formal (real, protocol) aspect (a set of actions of the subjects of procedural and legal relations in the course of administration of justice). In terms of its content, the European type of procedural law is a unified, mixed type of procedural law which takes into account the national and historical legal traditions of European States and, while retaining the advantages of the continental type of judicial law, incorporates, as a result of convergence processes, the latest rules and norms which have always been inherent in the Anglo-American (common) law
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »