220 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 220
Документ Механізм захисту конституційних прав і свобод громадян України(Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Бабкова Т. В.; Романенко Л. М.; Юнацький М. О.; Babkova T. V.; Romanenko L. M.; Yunatskyi M. O.В статті висвітлено питання, пов’язані із формуванням в Україні механізму захисту конституційних прав і свобод громадян України. Вказано, що найважливіші суб’єктивні права і свободи закріплено на конституційному рівні, з огляду на це їх називають «основними» або «конституційними правами і свободами». Наголошено, що термін «свобода» використовується законодавцем як мірило максимальної свободи вибору варіанту поведінки особистості в тій або іншій сфері суспільного життя, а при вказівці на можливість користування конкретним благом застосовується термін «право». Визначено градацію прав людини та громадянина в залежності від суб’єкта та приналежності йому конституційних прав на: 1) права, свободи та обов’язки, які належать громадянину; 2) права, свободи та обов’язки, які належать людині. Вказано, що в більшості випадків реалізації права кореспондує відповідний обов’язок зі сторони людини або громадянина, держави, або суспільства в цілому, що слугує гарантією забезпечення права. Зазначено, що наразі не вироблено єдиного підходу серед науковців щодо класифікацій конституційних прав і свобод. Визначено, що найпоши-ренішим теоретично і практично значущим є поділ основних прав і свобод на: 1) особисті права, які торкаються індивідуального, приватного життя людини; 2) політичні права, які реалізуються в політичній сфері суспільного життя; 3) економічні права, які реалізуються в економічній сфері суспільного життя; 5) соціальні права, які пов’язані із задоволенням найважливіших соціальних потреб людей; 6) екологічні права, які забезпечують потреби людини в безпечному навколишньому середовищі; 7) культурні права, які забезпечують потреби людини у сфері культури. Вказано, що механізм захисту прав і свобод людини та громадянина передбачає комплексність у поєднанні таких складових як: 1) сукупність взаємопов’язаних норм права, а саме: а) безпосередньо норми конститу-ційного права; б) норми-принципи; в) норми-гарантії; ґ) норми-обов’язки; д) норми-покарання; е) норми-обмеження; є) інші норми адміністративного права, якими врегульовано діяльність державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, фізичних та юридичних осіб, які покликані забезпечувати реалізацію, дотримання, захист та охорону конституційних прав та свобод громадянина; 2) систему державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, фізичних та юридичних осіб, які в сукупності покликані забезпечувати реалізацію, дотримання, захист та охорону конституційних прав та свобод громадянина. The article highlights issues related to the formation of a mechanism for the protection of constitutional rights and freedoms of Ukrainian citizens in Ukraine. It is indicated that the most important subjective rights and freedoms are enshrined at the constitutional level, therefore they are called "fundamental" or "constitutional rights and freedoms". Attention is drawn to the fact that the term "freedom" is used by the legislator as a measure of the maximum freedom of choice of an individual's behavior in one or another sphere of social life, and the term "right" is used when indicating the possibility of using a specific good. The gradation of the rights of a person and a citizen is defined depending on the subject and his constitutional rights to: 1) rights, freedoms and duties belonging to the citizen; 2) rights, freedoms and duties that belong to a person. It is indicated that in most cases of the realization of the right, there is a corresponding obligation on the part of a person or citizen, the state, or society as a whole, which serves as a guarantee of ensuring the right. It is noted that currently no unified approach has been developed among scientists regarding the classification of constitutional rights and freedoms. It is noted that the most common theoretically and practically significant division of basic rights and freedoms into: 1) personal rights that affect the individual, private life of a person; 2) political rights that are exercised in the political sphere of public life; 3) economic rights that are implemented in the economic sphere of social life; 5) social rights, which are related to the satisfaction of the most important social needs of people; 6) environmental rights that ensure human needs in a safe environment; 7) cultural rights that ensure human needs in the field of culture. It is indicated that the mechanism of protection of the rights and freedoms of a person and a citizen involves complexity in the combination of such components as: 1) a set of interrelated norms of law, namely: a) directly norms of constitutional law; b) norms-principles; c) standards-guarantees; e) norms-obligations; e) norms-punishment; e) norms-restrictions; g) other norms of administrative law, which regulate the activities of state bodies, institutions and organizations, local self-government bodies, their officials, natural and legal entities, which are designed to ensure the implementation, observance, protection and protection of the constitutional rights and freedoms of the citizen; 2) the system of state bodies, institutions and organizations, local self-government bodies, their officials, individuals and legal entities, which are collectively called to ensure the implementation, observance, protection and protection of the constitutional rights and freedoms of the citizen.Документ Правова природа доменних імен в мережі Інтеренет(Сумський державний університет, 2018) Іваненко Д. Д.; Сітак В. О.; Ivanenko D. D.; Sitak V. O.У статті проаналізоване доменне ім’я як новітній, з правової точки зору, засіб індивідуалізації суб’єктів підприємницької діяльності у віртуальній мережі Інтернет. Досліджено правову природу доменних імен. Здійснено аналіз положень законодавства, точок зору вчених щодо охорони доменного імені та визнання його окремим об’єктом права інтелектуальної власності. Розкрито, що доменні імена в мережі Інтернет є засобами адресації і в такій якості є об’єктами цивільного обігу. Досліджено поняття та функції доменного імені, його правову природу. Проаналізовано доменне ім'я як символьне ім'я, що служить для ідентифікації областей – одиниць адміністративної автономії в мережі Інтернет у складі тієї, що є вищою по ієрархії такої області. Кожна така область називається доменом. Комбінований віртуальний простір імен Інтернету функціонує за допомогою DNS – системі доменних імен. Доменні імена надають можливість адресації інтернет-сайтів і розташованих на них мережевих ресурсів (веб-сайтів, серверів електронної пошти, інших служб) у зручній для людини формі. Зазначається, що адміністрування відносин, щодо правової природи доменних імен здійснює ICANN, як некомерційна організація, що діє в громадських інтересах. Її учасники управляють системою доменних імен, розподіляють і привласнюють унікальні ідентифікатори в Інтернеті. Автори роблять висновок, що при визначенні правової природи доменного імені потрібно враховувати його технічну природу, мету та способи реєстрації й використання, комерційну цінність як товару. Розвиток правового інституту доменних імен повинен відбуватися на основі норм загальноприйнятих принципів міжнародного інформаційного права. Це обумовлюється необхідністю регулювання основної групи інформаційних правовідносин, яка започатковується у віртуальному середовищі Інтернет де відсутні кордони. The article analyzes the domain name as the latest, from a legal point of view, means of individualization of business entities in the virtual Internet. The legal nature of domain names is investigated. The analysis of the provisions of the legislation and views of scientists concerning the protection of the domain name and its recognition as a separate object of the intellectual property right is carried out. It is disclosed that Internet domain names are means of addressing in this network and in this quality are already objects of civilian circulation. The concept and functions of the domain name, its legal nature are investigated. The domain name is analyzed as a symbolic name, which serves to identify areas – units of administrative autonomy on the Internet – as part of the one that is higher in the hierarchy of such an area. Each such domain is called a domain. The combined cyberspace of Internet names functions with the help of DNS – system of domain names. Domain names provide the ability to address Internet sites and their network resources (websites, e-mail servers, and other services) in a form that is advantageous to humans. It is noted that the administration of relations regarding the legal nature of domain names is carried out by ICANN as a nonprofit organization operating in the public interest. Its members manage the system of domain names, distribute and assign unique identifiers on the Internet. The authors conclude that in determining the legal nature of the domain name it is necessary to take into account its technical nature, purpose and methods of registration and use, commercial value as a commodity. The development of the legal institute of domain names should take place on the basis of the norms of the generally accepted principles of international information law. This is due to the need to regulate the main group of information legal relationships, which begins in the virtual Internet environment where there are no boundaries.Документ Механізм управління фінансово-економічною безпекою підприємства та його складові(Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, 2019) Юнацький М.О.; Гребенюк І. В.; Yunatskyi M.; Grebenyuk I.Мета - дослідження теоретичних аспектів механізму управління фінансово-економічною безпекою підприємства та розроблення на цій основі відповідної концепції. Методи. Дослідження було проведено за допомогою використання таких методів: загальнонаукові методи пізнання - аналізу та синтезу, індукції та дедукції; методи аналогії, систематизації та узагальнення; метод порівнянь для зіставлення зовнішніх і внутрішніх загроз фінансовій безпеці підприємства. Результати. На сьогодні спостерігаються складні макроекономічні процеси, що зумовлюють необхідність суб’єктів господарювання адаптуватися до мінливого середовища. Значна інфляція, падіння курсу національної валюти, зменшення обсягу внутрішнього ринку та виникнення обмежень на зовнішньому — все це змушує вітчизняні підприємства задуматися про забезпечення фінансово-економічної безпеки у коротко- та довгостроковій перспективі. Отже, зростає актуальність дослідження цього питання, що дозволить розробити практичні рекомендації формування системи управління фінансово-економічною безпекою. У роботі визначено економічну суть та основні підходи до визначення фінансово-економічної безпеки підприємства, сформульовані методологічні підходи до ідентифікації існуючих ризиків і загроз фінансово-економічній безпеці підприємства та сформовано концепцію механізму управління фінансово-економічною безпекою підприємства та її елементи.Документ Рольові та проблематичні аспекти економічної безпеки сучасних підприємств(Донецький юридичний інститут МВС України, 2020) Лопушенко А.; Кадала В. В.; Lopushenko A.; Kadala V. V.У тезах доповіді окреслено рольові та проблематичні аспекти економічної безпеки сучасних підприємств, звернуто увагу на різні позиції науковців, які досліджували види проблем зниження її міцності. Обґрунтовано, що своєчасне запобігання ризиків економічній безпеці, значно покращить роботу підприємства, завдяки правильним стратегічним рішенням можливе зменшення як зовнішніх, так і внутрішніх загроз на підприємстві, що зміцнить економічну безпеку в цілому. The thesis of the report outlines the role and problematic aspects of the economic security of modern enterprises, draws attention to the different positions of scientists who researched the types of problems of reducing its strength. It is substantiated that the timely prevention of economic security risks will significantly improve the operation of the enterprise, thanks to the correct strategic decisions, it is possible to reduce both external and internal threats to the enterprise, which will strengthen economic security as a whole.Документ Обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в країнах ЄС(Донецький юридичний інститут МВС України, 2019) Буга Г. С.; Buha H. S.У більшості країн світу страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов’язковим. Тобто питання про страхування транспортних засобів є дуже актуальним у наш час. З кожним роком даному питанню присвячується все більше і більше уваги, посилюється контроль та запобігання ризиків, які можуть виникнути у процесі експлуатації автомобіля. Отже, у зв’язку з цим, необхідно відмітити, що дана проблема кожного року набуває все більшої та більшої актуальності. In most countries of the world, civil liability insurance of land vehicle owners is mandatory. That is, the issue of vehicle insurance is very relevant in our time. Every year more and more attention is devoted to this issue, and control and prevention of risks that may arise during the operation of the car are strengthened. So, in this regard, it should be noted that this problem is becoming increasingly important every year.Документ Право дитини на участь у сімейних спорах: проблеми практичної реалізації(Praha, České republika, Mezinárodní ekonomický institut, 2023) Абдель Фатах А.С.; Abdel Fatah A.S.У статті порушується важлива проблема практичної реалізації дитиною її права на участь у сімейних спорах. Вказана актуальність даного дослідження, обумовлюється тими обставинами, що не дивлячись на законодавче закріплення цього права, як на міжнародному, так і національному рівнях при розгляді конкретних сімейних спорів, як правило, виникають питання доцільності залучення дітей. Автором здійснено оцінку права дитини на участь у сімейних судових спорах у сукупності з іншими правами дитини, на підставі аналізу Конвенції ООН про права дитини, законодавства України та судової практики. В ході дослідження зазначеної проблематики, автором виділені основні чинники які впливають на вирішення питання на залучення дитини до розгляду спору, гарантуванні права на висловлювання своїх поглядів. До таких чинників автор відносить: не вірне застосування принципу «найкращих інтересів дитини» при застосуванні статті 12 Конвенції ООН про права дитини, бажання захистити дитину через побоювання, що така участь може завдати шкоду; застосування «оціночних критеріїв» здатності дитини сформулювати та висловити свою думку, у тому числі вікові цензи, які на практиці обмежують право дитини бути почутою; недосконалість механізмів забезпечення безпекового середовища; відсутність у суддів необхідних навичок для належного опитування дитини внаслідок чого участь дітей у процесі відбувається через третіх осіб. Автор аналізуючи специфіку участі дітей при розгляді сімейних спорів наголошує на тому, що суддя приймаючи рішення повинен з’ясувати бажання самої дитини бути залученою до розгляду справи. Адже бути почутим, це – право, а не обов’язок дитини. Тільки враховуючи найкращі інтереси дитини, надаючи дитині право вибору бути почутою, гарантуючи їй безпеку можливо говорити про реалізацію дитиною її прав. Окрім того, усі перешкоди, що унеможливлюють повноцінну реалізацію дитиною права на участь у сімейних спорах можливо подолати через усвідомлення цінності голосу дитини, визнаючи що думка дитини є важливою для прийняття процесуальних рішень. Натомість ігнорування права дитини на висловлювання своєї думки, є процесуальною помилкою, що є підставою скасування судового рішення. Розв'язання проблеми практичної реалізації права дитини на участь у сімейних спорах автор також вбачає в організації процесу розгляду самих сімейних спорів, наголошуючи на важливості створення сімейних судів The article raises an important problem of the child's practical implementation of his right to participate in family disputes. The indicated relevance of this study is due to the fact that, despite the legislative consolidation of this right, both at the international and national levels, when considering specific family disputes, as a rule, questions arise about the feasibility of involving children. The author assessed the child's right to participate in family litigation in combination with other child rights, based on the analysis of the UN Convention on the Rights of the Child, Ukrainian legislation and court practice. In the course of the study of the above-mentioned problem, the author highlighted the main factors that influence the decision of the issue on the involvement of the child in the consideration of the dispute, guaranteeing the right to express their views. Among such factors, the author argues that the principle of "best interests of the child" is not applied in the application of Article 12 of the UN Convention on the Rights of the Child, the desire to protect the child by fear that such participation may harm the child; Application of "evaluation criteria" of the child's ability to formulate and express his opinion, including age-based prices, which in practice limit the child's right to be heard; lack of mechanisms for ensuring a safe environment; lack of judges necessary skills for proper child questioning resulting in participation of children in the process through third parties. Analyzing the specifics of children's participation in the consideration of family disputes, the author emphasizes that the judge, when making a decision, must find out the desire of the child to be involved in the consideration of the case. After all, being heard is a right, not a child's duty. Only taking into account the best interests of the child, giving the child the right to choose to be heard, guaranteeing his safety, it is possible to talk about the realization of his rights by the child. In addition, all obstacles that make it impossible for a child to fully exercise the right to participate in family disputes can be overcome through awareness of the value of the child's voice, recognizing that the child's opinion is important for making procedural decisions. Instead, ignoring the child's right to express his opinion is a procedural error, which is the basis for annulment of the court decision. The author also sees a solution to the problem of practical implementation of the child's right to participate in family disputes in the organization of the process of consideration of family disputes themselves, emphasizing the importance of creating family courts.Документ Функції митної політики як базис адаптації правового регулятора(Донецький юридичний інститут МВС України, 2020) Близнюк Є. О.; Кадала В. В.; Blyznyuk E. O.; Kadala V. V.У тезах доповіді окреслено функції митної політики як базис адаптації правового регулятора, звернуто увагу на змістовність існуючих функцій митної політики. Доведено, що визначення функцій митної політики є важливою складовою формування механізму забезпечення митної безпеки держави, що в умовах глобалізації та введення єдиних механізмів, які забезпечують реалізацію митної справи в різних країнах світу, будуть сприяти спрощенню та прозорості митних процедур, їх прискоренню, зменшенню кількості митних документів, їх уніфікації та використанню єдиних документів у різних країнах, обміну інформацією між митними адміністраціями країн, посиленню міжнародної боротьби з митним шахрайством і переходу на принципову, системну основу формування та реалізації митної політики держави. The thesis of the report outlines the functions of customs policy as a basis for adaptation of the legal regulator, and draws attention to the meaningfulness of the existing functions of customs policy. It has been proven that the definition of the functions of customs policy is an important component of the formation of the mechanism for ensuring the customs security of the state, that in the conditions of globalization and the introduction of unified mechanisms that ensure the implementation of customs affairs in different countries of the world, will contribute to the simplification and transparency of customs procedures, their acceleration the reduction of the number of customs documents, their unification and the use of single documents in different countries, the exchange of information between the customs administrations of countries, the strengthening of the international fight against customs fraud and the transition to a principled, systematic basis for the formation and implementation of the customs policy of the state.Документ Правове регулювання договорів про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів(Ужгородський національний університет, 2019) Буга В. В.; Buha V. V.Обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників автотранспортних засобів посідає важливе місце в усіх розвинених країнах світу. Це зумовлено насамперед підвищенням інтенсивності автомобільного руху і транспортних перевезень, зокрема міжнародних, і постійним зростанням у зв’язку із цим кількості дорожньо-транспортних пригод, унаслідок яких гинуть і зазнають травм люди та спричиняються значні матеріальні збитки. Тому важлива роль належить, зокрема, договорам страхування, за допомогою яких опосередковуються відносини, що виникають між особами, зацікавленими у страхуванні свого життя, майна, відповідальності й інших майнових інтересів, що не суперечать чинному законодавству України, і особами, які здійснюють страхування. Compulsory civil liability insurance of vehicle owners occupies an important place in all developed countries of the world. This is primarily due to an in crease in the intensity of road traffic and transportation, including international, and in connection with this constant in crease in the number of road accidents, as a result of which people die and get injured and significant material losses are caused. In this regard, an important role is played, in particular, by insurance contracts, through which relations arising between persons interested in insuring their life, property, liability and other property interests that do not contradict the current legislation of Ukraine and those who carryout insurance are mediated. The Law of Ukraine “On Insurance”, namely.Документ Договірне право України(НУ «Запорізька політехніка», 2024) Куракін О. М.; Кириченко В. М.; Кириченко Ю. В.; Kurakin O. M.; Kirichenko V. M.; Kirichenko Y. V.У підручнику, з урахуванням сучасних методологічних підходів, новітніх послідовно висвітлено основні теоретичні положення з найбільш поширених цивільно-правових питань, охарактеризовано положення про зобов'язання та питання їх виконання, забезпечення та припинення. Значну увагу приділено поняттю та змісту цивільно-правового договору, порядку його укладення, зміни і розірвання, а також питанням правового регулювання договірних відносин та окремим видам договірних зобов'язань. The textbook, taking into account modern methodological approaches, consistently highlights the main theoretical provisions on the most common civil law issues, describes the provisions on obligations and the issues of their execution, enforcement and termination. Considerable attention is paid to the concept and content of a civil law contract, the procedure for its conclusion, amendment and termination, as well as issues of legal regulation of contractual relations and certain types of contractual obligations.Документ Сучасність в питаннях міжнародно-правового регулювання засобів і методів ведення війни(Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля, 2020) Сіхно В. В.; Кадала В. В.; Sikhno V. V.; Kadala V. V.У тезах доповіді окреслено сучасність в питаннях міжнародно-правового регулювання засобів і методів ведення війни, звернуто увагу на змістовність правових регуляторів, які визначають засобів і методів ведення війни. Обґрунтовано, що саме міжнародне право повинно стати гнучким комплексом противаг і гарантій в регулюванні небезпечних та негуманних засобів ведення воєнних конфліктів, задля безпеки і збереження всього людства. The abstracts of the report outline the state of the art in matters of international legal regulation of the means and methods of waging war, attention is paid to the content of legal regulators that determine the means and methods of waging war. It is substantiated that international law itself should become a flexible set of counterbalances and guarantees in the regulation of dangerous and inhumane means of conducting military conflicts, for the safety and preservation of all humanity.