Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 40
  • Документ
    Антропоніми та упередження
    (Міжнародний центр наукових досліджень, 2023) Чорноус О. В.; Chornous O. V.
    У роботі стверджується, що антропоніми є важливими маркерами, що можуть виявляти стереотипи та упередження в суспільстві, впливаючи на ставлення до людей за їх іменами. Зокрема, це може проявлятися у дискримінації, пов'язаній з етнічною приналежністю, гендером. The paper anthroponyms are important markers that can reveal stereotypes and prejudices in society, influencing attitudes towards individuals based on their names. This is particularly evident in discrimination related to ethnicity, gender.
  • Документ
    Психологічний контакт: термінологічні проблеми та ефективність допиту
    (Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Богучарова О. І.; Bohucharova O. I.
    У статті порушується проблема неузгодженості наукових підходів до концептуального визначення явища «психологічний контакт» у контексті криміналістики, юридичної (правової)/судової психології та комунікативістики. Наголошується, що наявне розмаїття дефініцій стосується як розуміння сутності концепту, так і процесу налагодження психологічного контакту. Дані суперечності призводять до невизначеності в теорії дослідження явища психологічного контакту та складнощів у практичній діяльності слідчого, зокрема низької ефективності результативності допиту. Автором обґрунтовується необхідність використання міждисциплінарного комплексу знань і рекомендацій криміналістики, психологічної науки, комунікативної теорії та практики, що мають бути адаптовані до специфіки слідчої діяльності, у якій вони реалізуються, та підвищуватимуть успішність і ефективність таких слідчих дій, як допит. The article problematizes the inconsistency scientific approaches to conceptual definition of the psychological contact” phenomenon in the context of criminalistics, legal/ forensic psychology and communicativistics. Criminalistics’ approach defines the interrogation as tactical series and psychological contact as one of the tactics with psycho-behavioral components. Psychological approach defines the psychological contact as cooperative activity between the investigator and the “guilty” person with emotional, intellectual, psychological impacts of the investigator on the process and the results of the interrogation. Finally, communicative approach defines the psychological contact as ways of resolving conflict and the major factor determining its relevant interrogation’s effects. It is emphasized that the existing variety of definitions relates to both the understanding of the concept essence and the process of establishing the psychological contact. These contradictions between the approaches lead to uncertainty in the theory of studying the psychological contact’ phenomenon and to difficulties in the practical investigative activity in particular, low effectiveness of the interrogation results. It is found out that among factors, which determine whether sychological contact will have constructive or destructive impact on the process and the results of the interrogation, crucial is the type of relations between the investigator and the “guilty” person before their involvement in cooperative activity. Besides this follows from the fact that in the context of cooperative activity the type of relations between both interrogation’s parties as subjects of the legal relations is mediating investigator’s denying of the “confession culture of guiltiness”. The author substantiates the need to use the interdisciplines complex of knowledge and recommendations of criminalistics, psychological science, communicative theory and practice which should be adapted to the specifics of investigative activities in which they are implemented and they make it successful and effective interrogation.
  • Документ
    Роль емоційного інтелекту поліцейських у формуванні довіри населення до поліції в умовах війни
    (Центральноукраїнське видавництво, 2025) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.
    У сучасних умовах повномасштабної війни поліція України є ключовим інститутом забезпечення правопорядку та підтримки громадян. Довіра населення до правоохоронців набуває стратегічного значення, адже визначає рівень співпраці та загальну безпеку. Важливим чинником формування цієї довіри є емоційний інтелект поліцейських, який забезпечує ефективну комунікацію, адекватне реагування та психологічну стійкість. Емоційний інтелект розуміється як здатність розпізнавати, розуміти й регулювати емоції власні та інших. У діяльності поліції він є ключовою компетентністю, що визначає успішність взаємодії з громадянами, здатність до деескалації конфліктів і поведінку в умовах стресу. Дослідження свідчать, що високий рівень емоційного інтелекту правоохоронців безпосередньо пов’язаний із підвищенням довіри до поліції, оскільки громадяни оцінюють не лише професійні дії, а й емоційний досвід взаємодії. В умовах війни особливо важливими є такі складові емоційного інтелекту: емоційна обізнаність, саморегуляція, емпатія, соціальна компетентність і стресостійкість. Вони дозволяють поліцейським ефективно взаємодіяти з людьми, які переживають втрати, травми чи вимушене переселення. Емоційний інтелект виступає також інструментом гуманітарної підтримки, формуючи позитивний образ поліції. Крім того, високий рівень емоційного інтелекту пов’язаний із нижчим ризиком професійного вигорання та кращою ефективністю в кризових ситуаціях. У воєнний період це особливо важливо, оскільки саме поліцейські часто першими контактують із громадянами. Отже, розвиток емоційного інтелекту є необхідною умовою підвищення довіри до поліції, ефективної комунікації, забезпечення безпеки та зміцнення соціальної єдності. Він має стати важливою складовою професійної підготовки працівників поліції України. In the current conditions of a full-scale war, the Ukrainian police are a key institution for maintaining law and order and supporting citizens. The public's trust in law enforcement officers is of strategic importance, as it determines the level of cooperation and overall security. An important factor in the formation of this trust is the emotional intelligence of police officers, which ensures effective communication, adequate response and psychological resilience. Emotional intelligence is understood as the ability to recognize, understand and regulate one's own and others' emotions. In police work, it is a key competence that determines the success of interaction with citizens, the ability to de-escalate conflicts and behavior under stress. Studies show that a high level of emotional intelligence of law enforcement officers is directly related to increased trust in the police, since citizens evaluate not only professional actions, but also the emotional experience of interaction. In war conditions, the following components of emotional intelligence are especially important: emotional awareness, self-regulation, empathy, social competence and stress resistance. They allow police officers to effectively interact with people experiencing loss, trauma, or forced displacement. Emotional intelligence also serves as a tool for humanitarian support, shaping a positive image of the police. In addition, a high level of emotional intelligence is associated with a lower risk of professional burnout and better effectiveness in crisis situations. This is especially important in wartime, since police officers are often the first to contact citizens. Therefore, the development of emotional intelligence is a necessary condition for increasing trust in the police, effective communication, ensuring security, and strengthening social unity. It should become an important component of the professional training of Ukrainian police officers.
  • Документ
    Актуальні аспекти дослідження толерантності до невизначеності в умовах воєнного часу
    (Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Гельбак А. М.; Gelbak A. M.
    Авторка проаналізувала актуальні аспекти дослідження толерантності до невизначеності в умовах воєнного часу. Звернула увагу на психологічні труднощі, пов’язані з хронічним стресом, підвищеною тривожністю, емоційною напругою та нестабільністю життєвих обставин. Навела погляди науковців щодо впливу невизначеності на психічне здоров’я, адаптаційні можливості особистості та ризики розвитку стрес-асоційованих розладів. Окреслила основні чинники формування толерантності до невизначеності, серед яких резилієнтність, ефективні копінг-стратегії, соціальна підтримка та емоційна регуляція. Наголошено на важливості розвитку психологічної стійкості та впровадження програм психологічної підтримки населення як необхідної умови успішної адаптації до умов воєнного часу. The author analyzed the relevant aspects of the study of tolerance to uncertainty in wartime conditions. She drew attention to psychological difficulties associated with chronic stress, increased anxiety, emotional tension and instability of life circumstances. She cited the views of scientists regarding the impact of uncertainty on mental health, the adaptive capabilities of the individual and the risks of developing stress-related disorders. She outlined the main factors in the formation of tolerance to uncertainty, including resilience, effective coping strategies, social support and emotional regulation. The importance of developing psychological stability and implementing psychological support programs for the population as a necessary condition for successful adaptation to wartime conditions is emphasized.
  • Документ
    The Russia-Ukraine War in Western Mediа: A Psycholinguistic Modelling of the ‘Hybrid’ Phase
    (Lesya Ukrainka Volyn National University, 2023) Danilyuk I. V.; Bohucharova O. I.; Дaнилюк I. В.; Богучарова О. І.
    The article presents a conceptualisation of English-language media discourse in the retrospective of the ‘hybrid’ phase of the Russia-Ukraine war from 2014 to 2021. The study aims to analyse the psycholinguistic features of the cognitive modelling of the war in Ukraine in Englishlanguage media and investigate the psychosemantic components of the Western media audience’s attitude towards the war. Psycholinguistic media monitoring, discourse analysis, semantic-cognitive analysis, content analysis, and Semantic Differential (SD) were used to study the media discourse of the Russia-Ukraine war. The results indicate that the discourse is emotionally positive but controversial, which may hinder the Western audience’s understanding of the realities of the war. The newspaper media discourse includes psychosemantic components such as neutral concepts like ‘conflict’ and ‘crisis’. These concepts are often expressed through conceptual metaphors such as ‘war’, which can be viewed as a path, a game, a business, or a theatre. Additionally, euphemisms and abbreviations (such as ATO) are commonly used, along with an abundance of vocabulary that has positive connotations. There has been a shift in emphasis from the strong concept of ‘war’ to neutral academic nominalisations, such as ‘event’. The study’s results confirmed the Western media audience’s paradoxical perception of the war. As military activity intensifies, positive assessments of the victorious war tend to decrease, leading to a drop in media ratings. These findings have potential applications in studying Western attitudes towards war and in the cognitive modelling of media content. This is particularly relevant given the future dangers of Russian aggression in 2022. У статті представлено концептуалізацію англомовного медійного дискурсу в ретроспективі “гібридної” фази російсько-української війни 2014-2021 років. Мета дослідження – проаналізувати психолінгвістичні особливості когнітивного моделювання війни в Україні в англомовних ЗМІ та дослідити психосемантичні складники ставлення західної медіа-аудиторії до війни. Для дослідження медіа-дискурсу російсько-української війни було використано методи психолінгвістичного моніторингу ЗМІ, дискурс-аналізу, семантико-когнітивного аналізу, контент-аналізу та семантичного диференціалу (СД). Результати свідчать, що дискурс є емоційно позитивним, але суперечливим, що може перешкоджати розумінню західною аудиторією реалій війни. Дискурс газетних ЗМІ включає психосемантичні компоненти, такі як нейтральні поняття “конфлікт” і “криза”. Ці поняття часто виражаються через концептуальні метафори, такі як “війна”, яка може розглядатися як шлях, гра, бізнес або театр. Крім того, широко використовуються евфемізми та абревіатури (наприклад, АТО), а також велика кількість лексики з позитивною конотацією. Відбулося зміщення акцентів від радикального поняття “війна” до нейтральних академічних номінацій, таких як “подія”. Результати дослідження засвідчили парадоксальне сприйняття війни західною медіа-аудиторією. Із посиленням військової активності позитивні оцінки переможної війни мають тенденцію до зниження, що призводить до падіння медіа-рейтингів. Ці висновки мають потенційне застосування у вивченні ставлення Заходу до війни та когнітивному моделюванні медіаконтенту. Це особливо актуально з огляду на майбутню небезпеку російської агресії у 2022 році.
  • Документ
    Особливості стратегії акультурації та соціокультурної адаптації студентів-переселенців зі сходу України
    (Факультет психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2021) Богучарова О. І.; Данилюк І. В.; Bogucharova O. I.; Danilyuk I. V.
    У статті за допомогою лонгiтюдних зрізів впродовж тривалого часу (2015–2019 pp.) досліджувався вибір стратегій акультурації українських внутрішньо переміщених осіб (УВПО) юнацького віку. Як провідні серед стратегій акультурації аналізувалися стратегії інтеграції та асиміляції. Поряд з тим було проаналізовано кореляційний взаємозв’язок між стратегією акультурації та іншими змінними: україномовною компетентністю, психологічною і соціокультурною адаптацією, психологічним благополуччям, толерантністю до невизначеності, тривожністю, акультураційними очікуваннями (атитюди) вибірки домінантної групи місцевих студентів щодо студентів-переселенців. Рішення проблеми акультурації студентської молоді з непідконтрольних територій Сходу України в перспективі можливе за узгодження теоретичних, емпіричних наукових моделей, головне – політичних рішень влади. Оскільки взаємозв’язок вибору стратегій акультурації та психологічного благополуччя, а також ефективної адаптації студентів-переселенців залежить від специфічності – допомагаючого, супроводжувального або потурально-нейтрального соціально-психологічного контексту підтримки вимушеної міграції студентів-переселенців з Сходу України. The article investigates the acculturation strategies chosen by Ukrainian Inner Displaced Persons (UIDPs) who were students from the uncontrolled territories of Eastern Ukraine within the longitudinal experiment (2015–2019 pp.). Among the acculturation strategies, we analyzed, first of all, integration and assimilation. The correlations among variables such as acculturation strategies and Ukrainian languages proficiency, psychological and social-cultural adaptation, psychological well-being, ambiguity (frustration) tolerance, anxiety and dominant acculturation attitudes of local students toward migrated ones were analyzed. The problem of the Eastern Ukraine students’ acculturation can be solved in the perspective if theoretical, empirical models and political decisions are coordinated, because chosen acculturation strategies and psychological well-being of such students and their efficient adaptation depend on specific-helping, accompanying, or indulging-neutral support of forced migrants from Eastern Ukraine.
  • Документ
    Вплив травмувального досвіду загрози життя на особистісний розвиток українців
    (Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2023) Данилюк І. В.; Богучарова О. І.; Danilyuk I. V.; Bohucharova O. I.
    Теоретичні та емпіричні дані підтверджують, що травмувальні ситуації під час війни, які пов'язані з параметрами посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та розладів адаптації (РА), негативно впливають на особистісний розвиток людини. Мета дослідження – надати докази впливу психологічних механізмів травми війни на особистісний розвиток українців під час війни. Результати. За МШ вибірка українців поділилася на дві полярні групи. Одна – 128 (56,9 %) учасників після експозиції травми війни залишаються адаптованими, що свідчить про еволюційну ресурсність їхнього особистісного розвитку. Інша – 97 (43,1 %) через травмувальний досвід загрози життя маніфестує ознаки РА і ПТСР. Дані "Адаптивності" підтвердили статистично значущі відмінності (за t-тестом) між групами, особливо в компонентах "нервово-психічна стійкість" і "моральна нормативність". Достовірно частіше в дотравмувальний період є відмінності в акцентуаціях як потенційних РА / ПТСР ризик-факторів у двох групах (за t-тестом): тривожний, збудливий, емотивний, дистимний, циклотимний, застрягний типи. У періоді пост-травми тенденції до посилення акцентуацій і РА є у: дистимного, застрягного, тривожного, збудливого, демонстратив-ного, педантичного типів. Кореляційний аналіз підтвердив: у добре адаптованих топ-п'ятірка рис Великої п'ятірки є надійним предиктором соціо-культурного особистісного розвитку. В осіб полярної групи п'ятірка рис негативного фокусу – нейротизм, соціальна дезадаптивність, зависока емоційність, депресії, відхилення у поведінці – є предиктором травмувального особистісного розвитку. Установлено: чим вищий рівень розладів адаптації, тим нижчим є рівень позитивних цінностей, таких як "мудрість", "сміливість", "справедливість", але зберігається додатний зв'язок між показниками ПТСР і РА та цінностями "помірність" і "трансцендентність" (за F-Фішера, усі на рівні р = 0,000). Порушення особистісного розвитку українців у періоді посттравми тим легше долати, чим коротша експозиція травми війни та чим швидше травмувальний досвід загрози життя ідентифіковано психологами. Theoretical and empirical data confirm that war-trauma' situations associated with parameters of post-traumatic stress disorder (PTSD) and adjustment disorders (AD) negatively affect personality development. The purpose of the study is to present evidence of the psychological mechanisms of the effect of war-trauma on the personality development of Ukrainians during the war. Results. As to the MS, the sample was divided into two polar groups of Ukrainians. One – 128 (56,9 %) participants after the war-trauma' exposure, remain adjusted, which indicates the evolutionary resourcefulness of their personality development. Another – 97 (43.1 %) has signs of unadjusted – AD and PTSD – due to a life-threatening traumatic experience (36,9 % vs. 6,2 %). The Adaptability-data confirmed statistically significant differences (by t-test) between thеsе polar groups, especially in such components as neuropsychological stability and moral normativity. Significantly more often in the pre-traumatic period, there are differences in character accentuations as potential RA / PTSD risk factors in the two groups (t-test): anxious, excitable, emotional, dysthymic, cyclothymic, stuckic. In the post-trauma, there are other differences in the tendencies to increase accentuations in: dysthymic, stuckic, anxious, excitable, demonstrative, pedantic types. Correlation analysis confirmed that the "top-five" personality traits (Big Five) аre reliable predictors for positive sociocultural personality development in well-adjusted individuals. In the polar group, v. v the "bottom-five" traits – neuroticism, social maladjustment, high emotionality, depression, deviations in behavior are predictors of traumatic personality development. It was established: the higher the level of adjustment disorders, the lower the level of manifestation of such positive values as "wisdom", "courage", "justice", but there is a positive relationship between PTSD / AD indicators and the values "mildness" and "transcendence" (by F-Fisher, all p = 0,000 level). The PTSD, personality-related problems of Ukrainians in the post-trauma period are easier to overcome, the shorter the exposure to the severe war-trauma and the sooner the life-threatening traumatic experience is identified by psychologists.
  • Документ
    Попередження суїцидальної поведінки працівників правоохоронної сфери в умовах воєнного стану
    (International Science Group, 2022) Кучерган Є. В.; Поплінська А. С.; Kucherhan E. V.; Poplinska A. S.
    В зв’язку з тим, що саме нерозуміння сакральності декларує досить поверхневе ставлення до багатьох питань, що пов’язані з професійною діяльністю, які потребують більш глибинного опрацювання з даної проблематики, слід зауважити, що все більш зростає інтерес до діяльності з використанням таких досліджень, адже це покращує виконання функціональних обов’язків на всіх рівнях персоналізації професійної діяльності, розширює комунікабельність, впливає на урівноваженість особистості поліцейського, підвищує відчуття правосвідомості в дотриманні прав і свобод громадян. У зв’язку з веденням військового стану в Україні виникла соціально-політична криза, яка об’єднала суспільство навколо небезпечного стану для життя. На сьогоднішній день велика кількість родин, у зв’язку з бойовими діями, втратила своє житло та стала переселенцями. Як наслідок, посилилась економічна криза, яка спровокувала підвищений тривожний стан населення, унеможливлюючи задоволення елементарних потреб, що призвело до фрустрації дій і майбутніх планів. Неможливість змінити обставини стало причиною ригідності мислення та агресивності взаємовідносин. Усі названі компоненти: посилення агресивності, ригідності, фрустрації та тривожності являються фундаментальною складовою суїцидальної поведінки. На сьогодні суїцидальна поведінка немає однозначного визначення, як патологія. Така поведінка властива багатьом нормальним людям у період бойових дій в країні, які провокують загострення психічних станів. У зв’язку з тим, що в мирний час такий психологічний стан людини веде до самознищення і є патологічним, він потребує окремої корекції та психологічної допомоги. Таким чином, суїцид (англ. suicide – самогубство) є поведінка людини, яка веде до самогубства, самознищення при повному душевному розладі та взаємодії психічного захворювання. У наукових дослідженнях накопичено досить суттєвий багаж термінів, які в деталях розкривають поглиблений зміст визначення поведінки, як: суїцидальна, агресивна, саморуйнівна та деструктивна. Слід також зазначити, що суїцидальну поведінку, в більшості випадків, трактують як девіантну поведінку, відхилення від норми. Можемо констатувати той факт, що суїцидальна поведінка може визначатись за різними формами активності самої людини в її прагненні до кінцевої мети закінчити своє життя під тиском особистісних кризових станів, які виникають під тиском соціально-економічних негараздів у вирішенні її фундаментальних потреб. Під впливом загострення емоційних станів людина губить логічність роздумів і раціональність поведінки та втрачає зміст подальшого існування, сенс життя. In connection with the fact that the lack of understanding of sacredness itself declares a rather superficial attitude to many issues related to professional activity, which require more elaboration on this issue, it should be noted that there is an increasingly deep interest in activities using such research. , however, it improves the performance of functional duties at all levels of personalization of professional activity, expands sociability, affects the balance of the police officer's personality, feels legal awareness in observing the rights and freedoms of citizens. In connection with the maintenance of martial law in Ukraine, a socio-political crisis arose, which united society around a dangerous state for life. To date, a large number of families have lost their homes and become displaced persons due to hostilities. As a result of this, the economic crisis intensified, which provoked a heightened state of anxiety among the population, making it impossible to meet elementary needs, which led to the frustration of actions and future plans. The impossibility of changing different things became the reason for the rigidity of thinking and the aggressiveness of relationships. All of these components: increased aggressiveness, rigidity, frustration, and anxiety are fundamental components of suicidal behavior. Today, suicidal behavior does not have a clear definition as a pathology. Such behavior of the authorities to many normal people during the period of hostilities in the country, which provokes exacerbation of mental conditions. Due to the fact that in peacetime such a psychological state of a person leads to self-destruction and is pathological, it needs separate correction and psychological help. Thus, suicide is the behavior of a person that leads to suicide, self-destruction in the case of a complete mental disorder and the interaction of a mental illness. Scientific research has accumulated quite a significant baggage of terms that reveal in detail the in-depth meaning of the definition of behavior, such as: suicidal, aggressive, self-destructive and destructive. It should also be noted that suicidal behavior in an international conflict is interpreted as deviant behavior, a deviation from the norm. We can state the fact that suicidal behavior can be determined by the best forms of activity of the person himself in his pursuit of the final goal of ending his life under the pressure of personal crisis states, which are manifested under the pressure of socio-economic troubles in solving his fundamental needs. Under the influence of aggravation of emotional states, a person loses the logic of thinking and the rationality of behavior and loses the further meaningful environment, the meaning of life.
  • Документ
    Агресивна поведінка підлітків: соціальні норми, булінг та самооцінка
    (Видавнича група «Наукові перспективи», 2026) Вертель А. В.; Цумарєва Н. В.; Романовська Д. Д.; Vertel A. V.; Tsumarieva N. V.; Romanovska D. D.
    Стаття присвячена вивченню агресивної поведінки підлітків у взаємозвʼязку із соціальними нормами, явищем шкільного булінгу та процесами становлення самооцінки. Звернення до цієї теми продиктоване тим, що масштаби цькування серед українських школярів набувають тривожних показників – згідно з даними ЮНІСЕФ, 67% підлітків віком від 11 до 17 років мали досвід зіткнення з тією чи іншою формою булінгу. Ситуацію додатково ускладнює повномасштабний воєнний конфлікт, який відчутно позначається на психоемоційному стані молоді, підвищуючи загальний рівень тривоги, дратівливості та схильності до конфронтації. Мета роботи полягає у тому, щоб проаналізувати, яким чином самооцінка підлітка повʼязана з його схильністю до агресивних форм поведінки і яку роль у цьому відіграють соціальні норми, що регулюють взаємини в учнівському середовищі. Методологічною основою дослідження є теоретичний аналіз наукових джерел, узагальнення статистичних даних моніторингових досліджень, а також опрацювання результатів загальнонаціональних опитувань. У роботі показано, що агресія підлітків має складну, багатошарову природу. Серед чинників, що зумовлюють таку поведінку, можна виокремити кілька рівнів. Передусім це те, що стосується самої особистості підлітка: його вроджені темпераментальні риси, те, наскільки він навчився справлятися з власними емоціями, а також певні викривлення у сприйнятті ситуацій, коли, скажімо, нейтральний жест ровесника трактується як загроза. Водночас не менш вагомим є те, що відбувається на рівні групи – хто займає яке місце в негласній ієрархії класу, чия думка є авторитетною, на кого рівняються. Не варто ігнорувати і той контекст, у якому зараз дорослішає українська молодь: повномасштабна війна, постійне інформаційне перевантаження, агресивний медіапростір – усе це накладає свій відбиток на поведінку і стан підлітків. Принциповим спостереженням є те, що низька самооцінка ставить підлітка у подвійно вразливу позицію. Варто зазначити, що ці школярі перебувають у досить парадоксальній ситуації: з одного боку, вони часто самі зазнають кривди від ровесників, а з іншого – можуть виступати джерелом агресії стосовно інших, інтуїтивно шукаючи у цьому спосіб заглушити внутрішнє відчуття власної нікчемності. Фактично тут запускається процес, що працює за принципом зачарованого кола. Школяр, який сприймає себе як невдаху чи аутсайдера, схильний реагувати на оточення через конфлікт – це, власне, єдина доступна йому мова спілкування у ситуації, коли бракує внутрішнього ресурсу для іншої відповіді. Однокласники, зіткнувшись із такою поведінкою, природно починають дистанціюватися, а для самого підлітка ця дистанція стає черговим доказом власної непотрібності. Практика засвідчує, що припинити цю послідовність без зовнішнього професійного втручання або хоча б цілеспрямованої уваги з боку дорослих вдається рідко. Мова йде про створення профілактичних програм, тренінгових занять, спрямованих на розвиток емоційної компетентності, та про побудову індивідуальних стратегій супроводу для тих учнів, чия поведінка викликає занепокоєння. Наукова новизна дослідження повʼязана насамперед із тим, що в роботі зроблено спробу звести воєдино актуальні українські та закордонні дослідження підліткової агресії, врахувавши при цьому ті суспільні зміни та воєнні обставини, які визначають сьогоднішнє життя країни, і на цій основі запропонувати цілісне бачення того, через які механізми у підлітків закріплюються агресивні моделі поведінки.
  • Документ
    Психологічні аспекти сакрального змісту репродуктивного здоров’я в персоналізації особистості поліцейського України
    (ГО «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2023) Кучерган Є. В.; Kucherhan E.V.
    У статті розглядаються питання впровадження в суспільне життя процесів інтеграції основоположних сакрально-цивілізаційних цінностей обумовлених чоловічим і жіночим початком продовження роду, а також вирішенням гендерних проблем за допомогою встановлення взаємозв’язку стилів поведінки майбутнього працівника поліції, так як від особистості поліцейського, його індивідуально-психологічних особливостей, залежить його взаємодія з суспільством при виконанні службових обов’язків. Тому сакрально-символічний стиль психо-геометрії досить суттєво впливає на підсвідомому рівні на прийняття рішень в тій чи іншій професійній ситуації. Усвідомлення символів і уміння працювати з ними є вагомим впливом на прискорення розвитку процесів персоналізації поліцейського. Осмислення системи сакрального змісту в персоналізації особистості поліцейського допоможе винайти та побудувати гендерні взаємовідносини таким чином, щоб вони як найбільше відповідали сучасним вимогам. Якщо поліцейський буде враховувати сакрально-символічний зміст психо-геометрії в професійній діяльності йому найвірогідніше вдасться знайти такі форми конструктивної поведінки, які усунуть всі недоліки негативних деструктивних впливів на форми мислення та перекосів щодо розподілу гендерних ролей. Лише за умови опанування сакральності можливе втілення нових принципів виваженої особистісного розвитку в становленні та існуванні державності. В зв’язку з тим, що саме нерозуміння сакральності декларує досить поверхневе ставлення до багатьох питань, що пов’язані з професійною діяльністю, які потребують більш глибинного опрацювання з даної проблематики, cлід зауважити, що все більш зростає інтерес до діяльності з використанням таких досліджень, адже це покращує виконання функціональних обов’язків на всіх рівнях персоналізації професійної діяльності, розширює комунікабельність, впливає на урівноваженість особистості поліцейського, підвищує відчуття правосвідомості в дотриманні прав і свобод громадян. The article examines the issue of the introduction into public life of the processes of integration of the fundamental sacral and civilizational values due to the male and female initiation of procreation, as well as the solution of gender problems by establishing the interrelationship of the behavior styles of the future police officer, since the personality of the policeman, his individual and psychological characteristics depend on his interaction with society during the performance of official duties. Therefore, the sacral-symbolic style of psycho-geometry has a significant influence on decision-making in a particular professional situation at a subconscious level. Awareness of symbols and the ability to work with them make a significant influence on accelerating the development of police officer personalization processes. Understanding the system of sacred content in the personalization of the policeman's personality will help to invent and build gender relations in such a way that they meet modern requirements as much as possible. If a police officer takes into account the sacral-symbolic content of psycho-geometry in his professional activity, he will most likely be able to find such forms of constructive behavior that will eliminate all the disadvantages of negative destructive influences on forms of thinking and distortions regarding the distribution of gender roles. Only under the condition of mastering sacredness is it possible to embody new principles of balanced personal development in the formation and existence of statehood. In connection with the fact that the misunderstanding of sacredness itself declares a rather superficial attitude to many issues related to professional activity, which require more in-depth study of this issue, it should be noted that there is a growing interest to activities using such research, because it improves the performance of functional duties at all levels of personalization of professional activity, expands communication, improves the balance of the policeman’s personality, increases the sense of legal awareness in observing the rights and freedoms of citizens.