Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 40
  • Документ
    Антропоніми та упередження
    (Міжнародний центр наукових досліджень, 2023) Чорноус О. В.; Chornous O. V.
    У роботі стверджується, що антропоніми є важливими маркерами, що можуть виявляти стереотипи та упередження в суспільстві, впливаючи на ставлення до людей за їх іменами. Зокрема, це може проявлятися у дискримінації, пов'язаній з етнічною приналежністю, гендером. The paper anthroponyms are important markers that can reveal stereotypes and prejudices in society, influencing attitudes towards individuals based on their names. This is particularly evident in discrimination related to ethnicity, gender.
  • Документ
    Психологічний контакт: термінологічні проблеми та ефективність допиту
    (Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Богучарова О. І.; Bohucharova O. I.
    У статті порушується проблема неузгодженості наукових підходів до концептуального визначення явища «психологічний контакт» у контексті криміналістики, юридичної (правової)/судової психології та комунікативістики. Наголошується, що наявне розмаїття дефініцій стосується як розуміння сутності концепту, так і процесу налагодження психологічного контакту. Дані суперечності призводять до невизначеності в теорії дослідження явища психологічного контакту та складнощів у практичній діяльності слідчого, зокрема низької ефективності результативності допиту. Автором обґрунтовується необхідність використання міждисциплінарного комплексу знань і рекомендацій криміналістики, психологічної науки, комунікативної теорії та практики, що мають бути адаптовані до специфіки слідчої діяльності, у якій вони реалізуються, та підвищуватимуть успішність і ефективність таких слідчих дій, як допит. The article problematizes the inconsistency scientific approaches to conceptual definition of the psychological contact” phenomenon in the context of criminalistics, legal/ forensic psychology and communicativistics. Criminalistics’ approach defines the interrogation as tactical series and psychological contact as one of the tactics with psycho-behavioral components. Psychological approach defines the psychological contact as cooperative activity between the investigator and the “guilty” person with emotional, intellectual, psychological impacts of the investigator on the process and the results of the interrogation. Finally, communicative approach defines the psychological contact as ways of resolving conflict and the major factor determining its relevant interrogation’s effects. It is emphasized that the existing variety of definitions relates to both the understanding of the concept essence and the process of establishing the psychological contact. These contradictions between the approaches lead to uncertainty in the theory of studying the psychological contact’ phenomenon and to difficulties in the practical investigative activity in particular, low effectiveness of the interrogation results. It is found out that among factors, which determine whether sychological contact will have constructive or destructive impact on the process and the results of the interrogation, crucial is the type of relations between the investigator and the “guilty” person before their involvement in cooperative activity. Besides this follows from the fact that in the context of cooperative activity the type of relations between both interrogation’s parties as subjects of the legal relations is mediating investigator’s denying of the “confession culture of guiltiness”. The author substantiates the need to use the interdisciplines complex of knowledge and recommendations of criminalistics, psychological science, communicative theory and practice which should be adapted to the specifics of investigative activities in which they are implemented and they make it successful and effective interrogation.
  • Документ
    Роль емоційного інтелекту поліцейських у формуванні довіри населення до поліції в умовах війни
    (Центральноукраїнське видавництво, 2025) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.
    У сучасних умовах повномасштабної війни поліція України є ключовим інститутом забезпечення правопорядку та підтримки громадян. Довіра населення до правоохоронців набуває стратегічного значення, адже визначає рівень співпраці та загальну безпеку. Важливим чинником формування цієї довіри є емоційний інтелект поліцейських, який забезпечує ефективну комунікацію, адекватне реагування та психологічну стійкість. Емоційний інтелект розуміється як здатність розпізнавати, розуміти й регулювати емоції власні та інших. У діяльності поліції він є ключовою компетентністю, що визначає успішність взаємодії з громадянами, здатність до деескалації конфліктів і поведінку в умовах стресу. Дослідження свідчать, що високий рівень емоційного інтелекту правоохоронців безпосередньо пов’язаний із підвищенням довіри до поліції, оскільки громадяни оцінюють не лише професійні дії, а й емоційний досвід взаємодії. В умовах війни особливо важливими є такі складові емоційного інтелекту: емоційна обізнаність, саморегуляція, емпатія, соціальна компетентність і стресостійкість. Вони дозволяють поліцейським ефективно взаємодіяти з людьми, які переживають втрати, травми чи вимушене переселення. Емоційний інтелект виступає також інструментом гуманітарної підтримки, формуючи позитивний образ поліції. Крім того, високий рівень емоційного інтелекту пов’язаний із нижчим ризиком професійного вигорання та кращою ефективністю в кризових ситуаціях. У воєнний період це особливо важливо, оскільки саме поліцейські часто першими контактують із громадянами. Отже, розвиток емоційного інтелекту є необхідною умовою підвищення довіри до поліції, ефективної комунікації, забезпечення безпеки та зміцнення соціальної єдності. Він має стати важливою складовою професійної підготовки працівників поліції України. In the current conditions of a full-scale war, the Ukrainian police are a key institution for maintaining law and order and supporting citizens. The public's trust in law enforcement officers is of strategic importance, as it determines the level of cooperation and overall security. An important factor in the formation of this trust is the emotional intelligence of police officers, which ensures effective communication, adequate response and psychological resilience. Emotional intelligence is understood as the ability to recognize, understand and regulate one's own and others' emotions. In police work, it is a key competence that determines the success of interaction with citizens, the ability to de-escalate conflicts and behavior under stress. Studies show that a high level of emotional intelligence of law enforcement officers is directly related to increased trust in the police, since citizens evaluate not only professional actions, but also the emotional experience of interaction. In war conditions, the following components of emotional intelligence are especially important: emotional awareness, self-regulation, empathy, social competence and stress resistance. They allow police officers to effectively interact with people experiencing loss, trauma, or forced displacement. Emotional intelligence also serves as a tool for humanitarian support, shaping a positive image of the police. In addition, a high level of emotional intelligence is associated with a lower risk of professional burnout and better effectiveness in crisis situations. This is especially important in wartime, since police officers are often the first to contact citizens. Therefore, the development of emotional intelligence is a necessary condition for increasing trust in the police, effective communication, ensuring security, and strengthening social unity. It should become an important component of the professional training of Ukrainian police officers.
  • Документ
    Актуальні аспекти дослідження толерантності до невизначеності в умовах воєнного часу
    (Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Гельбак А. М.; Gelbak A. M.
    Авторка проаналізувала актуальні аспекти дослідження толерантності до невизначеності в умовах воєнного часу. Звернула увагу на психологічні труднощі, пов’язані з хронічним стресом, підвищеною тривожністю, емоційною напругою та нестабільністю життєвих обставин. Навела погляди науковців щодо впливу невизначеності на психічне здоров’я, адаптаційні можливості особистості та ризики розвитку стрес-асоційованих розладів. Окреслила основні чинники формування толерантності до невизначеності, серед яких резилієнтність, ефективні копінг-стратегії, соціальна підтримка та емоційна регуляція. Наголошено на важливості розвитку психологічної стійкості та впровадження програм психологічної підтримки населення як необхідної умови успішної адаптації до умов воєнного часу. The author analyzed the relevant aspects of the study of tolerance to uncertainty in wartime conditions. She drew attention to psychological difficulties associated with chronic stress, increased anxiety, emotional tension and instability of life circumstances. She cited the views of scientists regarding the impact of uncertainty on mental health, the adaptive capabilities of the individual and the risks of developing stress-related disorders. She outlined the main factors in the formation of tolerance to uncertainty, including resilience, effective coping strategies, social support and emotional regulation. The importance of developing psychological stability and implementing psychological support programs for the population as a necessary condition for successful adaptation to wartime conditions is emphasized.
  • Документ
    The Russia-Ukraine War in Western Mediа: A Psycholinguistic Modelling of the ‘Hybrid’ Phase
    (Lesya Ukrainka Volyn National University, 2023) Danilyuk I. V.; Bohucharova O. I.; Дaнилюк I. В.; Богучарова О. І.
    The article presents a conceptualisation of English-language media discourse in the retrospective of the ‘hybrid’ phase of the Russia-Ukraine war from 2014 to 2021. The study aims to analyse the psycholinguistic features of the cognitive modelling of the war in Ukraine in Englishlanguage media and investigate the psychosemantic components of the Western media audience’s attitude towards the war. Psycholinguistic media monitoring, discourse analysis, semantic-cognitive analysis, content analysis, and Semantic Differential (SD) were used to study the media discourse of the Russia-Ukraine war. The results indicate that the discourse is emotionally positive but controversial, which may hinder the Western audience’s understanding of the realities of the war. The newspaper media discourse includes psychosemantic components such as neutral concepts like ‘conflict’ and ‘crisis’. These concepts are often expressed through conceptual metaphors such as ‘war’, which can be viewed as a path, a game, a business, or a theatre. Additionally, euphemisms and abbreviations (such as ATO) are commonly used, along with an abundance of vocabulary that has positive connotations. There has been a shift in emphasis from the strong concept of ‘war’ to neutral academic nominalisations, such as ‘event’. The study’s results confirmed the Western media audience’s paradoxical perception of the war. As military activity intensifies, positive assessments of the victorious war tend to decrease, leading to a drop in media ratings. These findings have potential applications in studying Western attitudes towards war and in the cognitive modelling of media content. This is particularly relevant given the future dangers of Russian aggression in 2022. У статті представлено концептуалізацію англомовного медійного дискурсу в ретроспективі “гібридної” фази російсько-української війни 2014-2021 років. Мета дослідження – проаналізувати психолінгвістичні особливості когнітивного моделювання війни в Україні в англомовних ЗМІ та дослідити психосемантичні складники ставлення західної медіа-аудиторії до війни. Для дослідження медіа-дискурсу російсько-української війни було використано методи психолінгвістичного моніторингу ЗМІ, дискурс-аналізу, семантико-когнітивного аналізу, контент-аналізу та семантичного диференціалу (СД). Результати свідчать, що дискурс є емоційно позитивним, але суперечливим, що може перешкоджати розумінню західною аудиторією реалій війни. Дискурс газетних ЗМІ включає психосемантичні компоненти, такі як нейтральні поняття “конфлікт” і “криза”. Ці поняття часто виражаються через концептуальні метафори, такі як “війна”, яка може розглядатися як шлях, гра, бізнес або театр. Крім того, широко використовуються евфемізми та абревіатури (наприклад, АТО), а також велика кількість лексики з позитивною конотацією. Відбулося зміщення акцентів від радикального поняття “війна” до нейтральних академічних номінацій, таких як “подія”. Результати дослідження засвідчили парадоксальне сприйняття війни західною медіа-аудиторією. Із посиленням військової активності позитивні оцінки переможної війни мають тенденцію до зниження, що призводить до падіння медіа-рейтингів. Ці висновки мають потенційне застосування у вивченні ставлення Заходу до війни та когнітивному моделюванні медіаконтенту. Це особливо актуально з огляду на майбутню небезпеку російської агресії у 2022 році.
  • Документ
    Особливості стратегії акультурації та соціокультурної адаптації студентів-переселенців зі сходу України
    (Факультет психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2021) Богучарова О. І.; Данилюк І. В.; Bogucharova O. I.; Danilyuk I. V.
    У статті за допомогою лонгiтюдних зрізів впродовж тривалого часу (2015–2019 pp.) досліджувався вибір стратегій акультурації українських внутрішньо переміщених осіб (УВПО) юнацького віку. Як провідні серед стратегій акультурації аналізувалися стратегії інтеграції та асиміляції. Поряд з тим було проаналізовано кореляційний взаємозв’язок між стратегією акультурації та іншими змінними: україномовною компетентністю, психологічною і соціокультурною адаптацією, психологічним благополуччям, толерантністю до невизначеності, тривожністю, акультураційними очікуваннями (атитюди) вибірки домінантної групи місцевих студентів щодо студентів-переселенців. Рішення проблеми акультурації студентської молоді з непідконтрольних територій Сходу України в перспективі можливе за узгодження теоретичних, емпіричних наукових моделей, головне – політичних рішень влади. Оскільки взаємозв’язок вибору стратегій акультурації та психологічного благополуччя, а також ефективної адаптації студентів-переселенців залежить від специфічності – допомагаючого, супроводжувального або потурально-нейтрального соціально-психологічного контексту підтримки вимушеної міграції студентів-переселенців з Сходу України. The article investigates the acculturation strategies chosen by Ukrainian Inner Displaced Persons (UIDPs) who were students from the uncontrolled territories of Eastern Ukraine within the longitudinal experiment (2015–2019 pp.). Among the acculturation strategies, we analyzed, first of all, integration and assimilation. The correlations among variables such as acculturation strategies and Ukrainian languages proficiency, psychological and social-cultural adaptation, psychological well-being, ambiguity (frustration) tolerance, anxiety and dominant acculturation attitudes of local students toward migrated ones were analyzed. The problem of the Eastern Ukraine students’ acculturation can be solved in the perspective if theoretical, empirical models and political decisions are coordinated, because chosen acculturation strategies and psychological well-being of such students and their efficient adaptation depend on specific-helping, accompanying, or indulging-neutral support of forced migrants from Eastern Ukraine.
  • Документ
    Власні імена людей: перетин ономастики та психології
    (Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Чорноус О. В.; Chornous O. V.
    У пропонованій науковій розвідці виокремлено та схарактеризовано низку параметрів особових імен та прізвищ, що слугують предметом наукового зацікавлення як ономастів, так і психологів: унікальність, написання антропоніма, часові межі функціювання та його етимологія. The proposed research identifies and characterizes a number of parameters of personal names and surnames that are of scientific interest to both onomasts and psychologists: uniqueness, spelling of the anthroponym, time period of functioning and its etymology
  • Документ
    Залучення психологічних ресурсів життєздатності майбутніх поліцейських в психотравмівних ситуаціях
    (Akademie HUSPOL, 2022) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.
    У науковій праці проведено аналіз даних, які було отримано в процесі вивчення здатності майбутніх поліцейських протистояти психотравмівним ситуаціям за допомогою методики BASIC Ph. Зроблено висновки, що використання моделі BASIC Ph допомагає зрозуміти, що стрес можна долати різними способами, оскільки універсальних способів долання стресу не існує. Будь-яка особистість має свої ресурси життєдіяльності, але важливо знати певний перелік ресурсів для подальшого їх залучення під час переживання психотравмівних ситуацій та ефективного комбінування їх між собою. In the scientific work, an analysis of the data obtained in the process of studying the ability of future police officers to resist psychotraumatic situations using the BASIC Ph. It was concluded that using the BASIC Ph model helps to understand that stress can be overcome in different ways, since there are no universal ways to overcome stress. Every person has his own life resources, but it is important to know a certain list of resources for their further involvement when experiencing psycho-traumatic situations and to effectively combine them with each other.
  • Документ
    Особливості роботи психолога мобільної бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього та гендерно зумовленого насильства з дітьми в умовах воєнного часу
    (Пенітенціарна академія України, 2024) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.
    В Україні спостерігається зростання випадків домашнього насильства щодо дітей, особливо в умовах воєнного стану. Офіційна статистика фіксує збільшення звернень, однак реальна кількість постраждалих значно вища, оскільки більшість випадків залишаються латентними. Домашнє насильство має тривалий негативний вплив на психічний розвиток дитини, її емоційний стан, поведінку та соціалізацію. Фіксацією та реагуванням на випадки насильства займаються поліція, служби у справах дітей, центри соціальних служб, заклади освіти та охорони здоров’я, а також громадські організації та гарячі лінії. Відповідно до законодавства України, дитина вважається постраждалою не лише у разі безпосереднього насильства, а й тоді, коли вона є його свідком. Це підкреслює необхідність комплексного підходу до захисту прав дитини. Воєнні дії та соціально-економічні труднощі підвищують рівень стресу в суспільстві, що часто провокує агресію в сім’ях. Водночас держава впроваджує міжнародні стандарти захисту, зокрема ратифікацію Стамбульської конвенції, а також розвиває систему соціальних послуг і програм підтримки постраждалих. Особливу роль відіграють мобільні бригади соціально-психологічної допомоги, які забезпечують оперативне реагування та підтримку дітей. Їх діяльність включає екстрене втручання, психологічну допомогу, соціальний супровід, перенаправлення до спеціалізованих установ і допомогу у забезпеченні безпечного середовища. Психолог працює над встановленням довіри, оцінкою психоемоційного стану дитини, розвитком навичок подолання стресу та подальшою реабілітацією з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей. Ефективна допомога передбачає міжвідомчу взаємодію, дотримання принципів конфіденційності та етичності, а також залучення родини до процесу відновлення. Отже, комплексна система підтримки є необхідною умовою захисту дітей і мінімізації наслідків домашнього насильства в сучасних умовах. Ukraine has seen an increase in cases of domestic violence against children, especially during martial law. Official statistics show an increase in complaints, but the real number of victims is much higher, as most cases remain latent. Domestic violence has a long-term negative impact on a child’s mental development, emotional state, behavior, and socialization. The police, children’s services, social service centers, educational and healthcare institutions, as well as public organizations and hotlines are responsible for recording and responding to cases of violence. According to Ukrainian law, a child is considered a victim not only in the event of direct violence, but also when he or she witnesses it. This emphasizes the need for a comprehensive approach to protecting the rights of the child. Military actions and socio-economic difficulties increase the level of stress in society, which often provokes aggression in families. At the same time, the state is implementing international standards of protection, in particular the ratification of the Istanbul Convention, and is developing a system of social services and programs to support victims. A special role is played by mobile teams of socio-psychological assistance, which provide prompt response and support for children. Their activities include emergency intervention, psychological assistance, social support, referral to specialized institutions and assistance in ensuring a safe environment. The psychologist works to establish trust, assess the child's psycho-emotional state, develop stress-coping skills and further rehabilitation, taking into account age and individual characteristics. Effective assistance involves interagency interaction, adherence to the principles of confidentiality and ethics, as well as involving the family in the recovery process. Therefore, a comprehensive support system is a necessary condition for protecting children and minimizing the consequences of domestic violence in modern conditions.
  • Документ
    Теоретико-методологічні засади формування компетентнісного профілю гаранта освітньої програми «Психологія»
    (Liha-Pres, 2026) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.
    Реформування системи вищої освіти України та впровадження студентоцентрованого підходу актуалізували роль гаранта освітньої програми (ОП) як ключового елемента внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Після ухвалення Закону України «Про вищу освіту» та створення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти було визначено нові вимоги до професійної діяльності гаранта ОП. Для спеціальності «Психологія» роль гаранта виходить за межі адміністрування, оскільки він має забезпечувати баланс між теоретичною підготовкою та формуванням практичних навичок майбутніх психологів. В умовах війни це ускладнюється хронічним стресом, дистанційним навчанням, блекаутами та емоційним виснаженням учасників освітнього процесу. Гарант ОП повинен володіти комплексом компетентностей. Нормативно-правова компетентність передбачає знання законодавства, стандартів освіти та процедур акредитації. Академічна компетентність включає наукову діяльність, фахову експертність та здатність оновлювати зміст програми відповідно до сучасних досліджень. Проєктувальна компетентність охоплює розроблення та вдосконалення освітньої програми, узгодження результатів навчання й освітніх компонентів. Управлінська компетентність пов’язана з координацією роботи проєктної групи, організацією моніторингу якості та підготовкою до акредитації. Комунікативна — забезпечує ефективну взаємодію зі студентами, викладачами, роботодавцями та адміністрацією. Важливими є також аналітична та етична компетентності, що включають оцінювання якості ОП, аналіз ринку праці, дотримання академічної доброчесності та прозорості процедур. Для гаранта психологічної програми особливого значення набуває спеціально-психологічна компетентність: інтеграція етичних стандартів, увага до ментального здоров’я команди, профілактика професійного вигорання викладачів. В тезах узагальнено, що компетентнісний профіль гаранта ОП «Психологія» є інтегративним утворенням, що поєднує управлінські, наукові, комунікативні та психологічні компетентності. Їх розвиток є важливою умовою якісної підготовки майбутніх психологів та успішної акредитації освітньої програми. The reform of the higher education system of Ukraine and the introduction of a student-centered approach have actualized the role of the guarantor of the educational program (GP) as a key element of the internal system of ensuring the quality of education. After the adoption of the Law of Ukraine “On Higher Education” and the creation of the National Agency for Quality Assurance in Higher Education, new requirements were defined for the professional activities of the GP guarantor. For the specialty “Psychology”, the role of the guarantor goes beyond administration, as it must ensure a balance between theoretical training and the formation of practical skills of future psychologists. In war conditions, this is complicated by chronic stress, distance learning, blackouts and emotional exhaustion of participants in the educational process. The GP guarantor must possess a set of competencies. Regulatory and legal competence involves knowledge of legislation, educational standards and accreditation procedures. Academic competence includes scientific activity, professional expertise and the ability to update the content of the program in accordance with modern research. Design competence covers the development and improvement of the educational program, coordination of learning outcomes and educational components. Management competence is associated with the coordination of the work of the project group, the organization of quality monitoring and preparation for accreditation. Communicative - ensures effective interaction with students, teachers, employers and administration. Analytical and ethical competences are also important, which include assessing the quality of the OP, analyzing the labor market, observing academic integrity and transparency of procedures. For the guarantor of the psychological program, special psychological competence is of particular importance: integration of ethical standards, attention to the mental health of the team, prevention of professional burnout of teachers. The theses summarize that the competency profile of the guarantor of the OP "Psychology" is an integrative formation that combines managerial, scientific, communicative and psychological competencies. Their development is an important condition for the high-quality training of future psychologists and successful accreditation of the educational program.