DSUIAIR
Вітаємо в репозитарії Донецького державного університету внутрішніх справ, який містить книги (монографії, підручники, навчальні посібники), наукові статті, звіти, автореферати дисертацій, дисертації, матеріали конференцій та періодичні видання ДонДУВС у вільному доступі.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Психологічна характеристика особистості злочинця та правопорушника
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2026) Плаксіна Ю. О.; Plaksina Yu. O.
Авторка в своїй роботі здійснила аналіз науково-психологічних джерел щодо проблеми злочинної та протиправної поведінки; визначила ключові детермінанти та структурні компоненти психологічного профілю правопорушника; провела емпіричне дослідження індивідуально-психологічних чинників протиправної поведінки (на базі підліткової вибірки); виявила специфічні особистісні характеристики правопорушників порівняно з особами з нормативною поведінкою; дослідила вплив мікросоціального (сімейного) середовища на формування криміногенних рис особистості; розробила, впровадила та оцінила ефективність групової корекційно-розвивальної програми.
In her work, the author analyzed scientific and psychological sources on the issue of criminal and unlawful behavior; identified the key determinants and structural components of an offender’s psychological profile; conducted an empirical study of individual psychological factors underlying unlawful behavior (based on a sample of adolescents); identified specific personality characteristics of offenders compared to individuals with normative behavior; investigated the influence of the microsocial (family) environment on the formation of criminogenic personality traits; developed, implemented, and evaluated the effectiveness of a group correctional and developmental program.
Психологічні чинники домашнього насильства
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2026) Касяненко О. О.; Kasianenko O. O.
Авторка проаналізувала психологiчну лiтературу з проблем домашнього насильства, дослiдити та окреслила iндивiдуально-психологiчнi особливостi жiнок ‒ жертв домашнього насильства, визначила стилi мiжособистiсного спiлкування, якi переважають у жiнок, що потерпають вiд домашнього насилля, звернула увагу на особливостi агресивних тенденцiй та внутрiшньої конфлiктностi жiнок ‒ жертв домашнього насильства. Отриманi в результатi проведення дослiдження данi можуть бути використанi для пошуку i розробки адекватних методiв профiлактики та психокорекцiї жiнок. У вiдповiдностi до результатiв дослiдження, можливе виявлення категорiї жiнок, що потенцiйно можуть стати жертвою насильства з метою лпрацювання їх психологiчних травм та вiктимних паттернiв поведiнки, а також розробка корекцiйних програм батькiвсько- дитячих стосункiв з метою уникнення майбутньої вiктимiзацiї дитини.
The author analyzed psychological literature on domestic violence, conducted research, and identified the individual psychological characteristics of women — victims of domestic violence, identified the interpersonal communication styles that predominate among women suffering from domestic violence, and highlighted the characteristics of aggressive tendencies and internal conflict in women who are victims of domestic violence. The data obtained as a result of the study can be used to identify and develop appropriate methods for the prevention and psychological rehabilitation of women. Based on the study’s findings, it is possible to identify a category of women who are at risk of becoming victims of violence in order to address their psychological trauma and victimization patterns, as well as to develop intervention programs for parent-child relationships aimed at preventing future victimization of the child.
Психологія мотивів та причин злочинної поведінки
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2026) Марченко О. В.; Marchenko O. V.
Авторка проаналізувала теоретичні підходи до вивчення злочинної поведінки та розкрити сутність понять «мотив», «причини» і «детермінанти». Узагальнила наукові дані про психологічні мотиви та причини злочинної поведінки, систематизувати їх взаємозв’язки та особливості прояву. Емпірично дослідила рівні індивідуально-психологічних характеристик особистості (агресивності, тривожності, імпульсивності), а також особливості мотиваційної сфери та схильності до злочинної поведінки у досліджуваній вибірці. Встановила взаємозв’язок між індивідуально-психологічними характеристиками, особливостями мотиваційної сфери та схильністю до злочинної поведінки як поведінковим індикатором формування деструктивних тенденцій особистості. Розробила програму психологічної профілактики, спрямовану на корекцію деструктивних мотивів шляхом розвитку навичок саморегуляції та емпатії.
The author analyzed theoretical approaches to the study of criminal behavior and elucidated the essence of the concepts of “motive,” “causes,” and “determinants.” She synthesized scientific data on the psychological motives and causes of criminal behavior, systematizing their interrelationships and patterns of manifestation. She empirically investigated the levels of individual psychological characteristics (aggressiveness, anxiety, impulsivity), as well as features of the motivational sphere and predisposition to criminal behavior in the study sample. She established a relationship between individual psychological characteristics, features of the motivational sphere, and a predisposition to criminal behavior as a behavioral indicator of the formation of destructive personality tendencies. She developed a psychological prevention program aimed at correcting destructive motives through the development of self-regulation and empathy skills.
Правове регулювання етичних аспектів прийняття рішень штучним інтелектом у критичних ситуаціях для безпілотних платформ
(УДЛА, 2025) Волобоєв А. О.; Voloboiev A. O.
У тезах доповіді обґрунтовано необхідність правового регулювання етичних аспектів прийняття рішень штучним інтелектом у безпілотних платформах; визначено трирівневу структуру такого регулювання (міжнародно-правовий, регіональний та національний рівні), окреслено базові етичні принципи й запропоновано адаптивну нормативну модель із механізмами сертифікації, валідації та розподілу відповідальності.
The thesis substantiates the need for legal regulation of the ethical aspects of artificial intelligence decision-making in unmanned platforms; it defines a three-level structure of such regulation (international, regional and national levels), outlines the basic ethical principles and proposes an adaptive regulatory model with mechanisms for certification, validation and distribution of liability.
Превентивні технології захисту персональних даних дітей в умовах діджиталізації
(ДНУ «ІІБП НАПрНУ», 2025) Волобоєв А. О.; Voloboiev A. O.
У тезах доповіді запропоновано авторське визначення превентивних технологій захисту персональних даних дітей; систематизовано ключові категорії ризиків (алгоритмічна профілізація, гіперексплуатація даних, технологічна вразливість) та обґрунтовано комплексну модель превентивного захисту, що поєднує технологічний, правовий та освітній виміри.
The thesis proposes the author’s definition of preventive technologies for protecting children’s personal data; it systematises the key categories of risks (algorithmic profiling, data hyper-exploitation, technological vulnerability) and substantiates a comprehensive model of preventive protection combining technological, legal and educational dimensions.
Правове регулювання застосування безпілотних повітряних суден у правоохоронній діяльності: проблеми та перспективи
(УДЛА, 2026) Волобоєв А. О.; Voloboiev A. O.
У тезах доповіді проаналізовано трансформацію правового регулювання застосування безпілотних повітряних суден правоохоронними органами після ухвалення Закону України № 3232-IX; виявлено прогалини у сфері захисту приватності та юридичної відповідальності й запропоновано напрями вдосконалення законодавства, зокрема імплементацію ризик-орієнтованої моделі Регламенту (ЄС) 2019/947.
The thesis analyses the transformation of the legal regulation of the use of unmanned aircraft by law enforcement agencies following the adoption of Law of Ukraine No. 3232-IX; it identifies gaps in privacy protection and legal liability and proposes directions for improving legislation, in particular the implementation of the risk-based model of Regulation (EU) 2019/947.
Щодо дотримання прав осіб, які беруть участь у відсічі та стримуванні збройної агресії, з огляду правил поводження з об’єктами озброєння
(ДонДУВС, 2024) Волобоєв А. О.; Voloboiev A. O.
У тезах доповіді здійснено системно-структурний аналіз правил поводження з вогнепальною зброєю цивільними особами, які беруть участь у відсічі збройної агресії; виявлено прогалини, що створюють ризики порушення прав людини (відсутність механізмів оскарження, ризик дискримінації, нечіткість підстав вилучення), та запропоновано зміни для гармонізації законодавства з міжнародними стандартами прав людини.
The thesis carries out a systemic and structural analysis of the rules for handling firearms by civilians participating in the repulsion of armed aggression; it identifies gaps that create risks of human rights violations (lack of appeal mechanisms, risk of discrimination, vagueness of grounds for seizure) and proposes amendments to harmonise legislation with international human rights standards.
Права жінки як оперуповноваженої у правоохоронній системі в умовах воєнного стану
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Волобоєв А. О.; Скляр А. В.; Voloboiev A. O.; Skliar A. V.
У тезах доповіді розкрито історико-правовий генезис, нормативні засади та соціально-психологічні аспекти професійної інтеграції жінок-оперуповноважених у правоохоронну систему; проаналізовано статистичну динаміку представленості жінок та окреслено перспективні напрями розвитку гендерної інклюзивності в умовах воєнного стану.
The thesis reveals the historical and legal genesis, the regulatory framework and the socio-psychological aspects of the professional integration of women operative officers into the law enforcement system; it analyses the statistical dynamics of women’s representation and outlines promising directions for developing gender inclusivity under martial law.
Впровадження інноваційних методів наукових досліджень у професійну підготовку правоохоронців в умовах збройної агресії
(ДонДУВС, 2026) Волобоєв А. О.; Тулінов В. С.; Voloboiev A. O.; Tulinov V. S.
У тезах доповіді обґрунтовано доцільність упровадження інноваційних методів наукових досліджень (кримінального аналізу, оперативно-розшукового прогнозування, ситуаційного моделювання, цифрових і геоінформаційних інструментів) у професійну підготовку правоохоронців в умовах збройної агресії; розкрито законодавчі засади такої діяльності та значення концепції доказової поліцейської діяльності у контексті євроінтеграції.
The thesis substantiates the expediency of implementing innovative methods of scientific research (criminal analysis, operational and search forecasting, situational modelling, digital and geoinformation tools) into the professional training of law enforcement officers in conditions of armed aggression; it reveals the legislative framework of such activity and the significance of the evidence-based policing concept in the context of European integration.
Формування фахових компетентностей майбутніх працівників Національної поліції у сфері оперативно-розшукової діяльності в умовах воєнного стану
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2026) Волобоєв А. О.; Voloboiev A. O.
У тезах доповіді обґрунтовано потребу перегляду змісту фахової підготовки майбутніх оперативних працівників Національної поліції в умовах воєнного стану; окреслено нові завдання оперативних підрозділів (протидія диверсійно-розвідувальним групам, виявлення колабораційної діяльності тощо) та визначено основні напрями вдосконалення освітнього процесу – посилення тактико-спеціальної складової, міждисциплінарної підготовки та цифрових компетентностей.
The thesis substantiates the need to revise the content of professional training of future operational officers of the National Police under martial law; it outlines the new tasks of operational units (countering sabotage and reconnaissance groups, detecting collaboration activity, etc.) and identifies the main directions for improving the educational process – strengthening the tactical-special component, interdisciplinary training and digital competencies.