Всесвітня історія (World history) (07.00.02)
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Всесвітня історія (World history) (07.00.02) за Автор "Саранов С. В."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Зовнішньополітична програма А.-Ж. дю Плессі де Рішельє та реалізація завдань державного розвитку Франції у 1620-1640-х роках(Сумський історико-архівний журнал, 2018) Саранов С. В.; Saranov S. V.У статті в загальноісторичному контексті розкривається реалізація зовнішньополітичної програми першого міністра Людовіка XIII А.-Ж. дю Плессі де Ришельє. Автор аналізує основні риси зовнішньополітичної програми кардинала, її зв’язок з міжнародним положенням Франції та результативність з точки зору розвитку французького абсолютизму. Realization of the foreign-policy program of cardinal Richelieu (1585-1642) is examined in the article, her influence on an achievement by France of domination in continental Europe. An author marks that the sources of this program are traced yet at the beginning the XVI century, when opposition of dynasties of Habsburger and Valois got concrete expression.Документ Проблема рецепції ідей «Государя» Макіавеллі у «Політичному заповіті» кардинала Рішельє(Сумська старовина, 2022) Саранов С. В.; Saranov S. V.У представленій статті розглядається вплив основних ідей глави XVIII «Государя» Макіавеллі на розвиток суспільно-політичної думки Франції раннього Нового часу. Автор пропонує розглядати зазначену проблематики в рамках концепції діалогового характеру італійської та французької политичних традицій, що їм висувається. Це дозволяє побачити провідну роль італійської політичної думки епохи Відродження, її рецепцію у Франції та реакцію на неї в рамках французької суспільно-політичної думки. Найбільш значущої форми з методологічної точки зору ця реакція набуває в «Політичному заповіті» Рішельє. Автор статті, враховуючи висловлені оцінки представників французької та американської історіографії досліджуваного питання, приходить до висновку про суттєвий вплив XVIII глави «Государя» на політичне мислення кардинала Рішельє, вимушеного не лише враховувати думку Макіавеллі, а й полемізувати з нею в «Політичному заповіті». The presented article examine the impact of the main ideas of Chapter XVIII of Machiavelli's "The Prince" on the development of socio-political thought in France in the early modern period. The author proposes to consider the indicated problems within the framework of the concept of the dialogue nature of the Italian and French tiled traditions put forward by him. This allows us to see the leading role of the Italian political thought of the Renaissance, its reception in France and the reaction to it within the framework of French social and political thought. From a methodological point of view, this reaction takes on the most significant form in Richelieu's Political Testament. The author of the article, taking into account the assessments made by representatives of the French and American historiography of the issue under study, comes to the conclusion that the eighteenth chapter of The Sovereign had a significant impact on the political thinking of Cardinal Richelieu, who was forced not only to take into account the point of view of Machiavelli, but also to argue with it in the "Political Testament".Документ Проблема творчості та наукової спадщини Макіавеллі в рамках історіографічних оцінок Франческо де Санктіса(Сумський історико-архівний журнал, 2023) Саранов С. В.; Saranov S. V.У статті розглядається проблема творчості та наукової спадщини Нікколо Макіавеллі у системі історіографічних оцінок Франческо Де Санктіса (1817-1883 рр.). Автор констатує значущість звернення до зазначеної проблематики в епоху глобалізації, оскільки епоха італійського Відродження відобразила кардинальні зміни у трактуванні історичного процесу. Крім цього в епоху глобалізації має значний методологічний потенціал питання про систему формування етапів історіографічних оцінок наукової спадщини Макіавеллі. The article deals with the problem of creativity and scientific heritage of Niccolo Machiavelli in the system of historiographic assessments by Francesco De Sanctis (1817-1883). The author states the importance of addressing this issue in the era of globalization, since the era of the Italian Renaissance reflected cardinal changes in the interpretation of the historical process. In addition, in the era of globalization, the question of the system for forming the stages of historiographic assessments of Machiavelli’s scientific heritage has significant methodological potential.Документ Ступінь макіавеллізму Генрі Кіссинджера в рамках інтерпретації ключових аспектів зовнішньополітичної стратегії Рішельє(Сумська старовина, 2023) Саранов С. В.; Saranov S. V.Стаття присвячена розгляду ключових аспектів зовнішньополітичної стратегії Рішельє у рамках інтерпретації Генрі Кіссінджера. Автор констатує актуальний характер цього питання, оскільки історична спадщина Рішельє належить до тих складових, які входять до найбільш значущих елементів поняття «світовий порядок» у його історичній рефракції. The article is devoted to the key aspects of Richelieu's foreign policy strategy within the framework of Henry Kissinger's interpretation. The author states the topical nature of this issue since the historical heritage of Richelieu is one of those components that are among the most significant elements of the concept of "world order" in its historical interpretation.Документ Історична еволюція алжирської політики Франції, 1564‒1829 рр.(Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, 2010) Саранов С. В.; Saranov S. V.У статті розглянуто основні етапи зовнішньої та колоніальної політики Франції щодо Алжиру. Базуючись на широкому колі джерел та враховуючи результати вивчення цього питання, автор піддає аналізу фактори, що впливали на процес виробки алжирської політики французьких правлячих кіл. In the article the basic stages of foreign and colonial policy of France are considered in relation to Алжиру. Being based on the wide circle of sources and taking into account the results of study of this question, an author exposes to the analysis factors that influenced on the process of making of алжирської politics of the French ruling circles.Документ Історіографічні та методологічні аспекти порівняльного аналізу підходів Франческо Гвіччардіні і Нікколо Макіавеллі у рамках проблематики «державного інтересу» та теорії абсолютизму(EUROPEAN HISTORICAL STUDIES, 2022) Саранов С. В.; Saranov S. V.У поданій статті автор відстоює думку, що система аргументації Квентіна Скіннера (Quentin Robert Duthie Skinner), Мауріціо Віролі (Maurizio Viroli) щодо методологічних основ походження політичної теорії Нікколо Макіавеллі в «Государі» не може поставити під сумнів підхід німецько-американського політичного філософа Лео Штрауса (Leo Strauss). Цей акцент пропонується використовувати здебільшого при підсумкових оціночних судженнях щодо значення «Государя» в рамках проблематики «державного інтересу» (raison d'etat) і теорії абсолютизму. Крім того, комплексно розглядаються сильні та вразливі місця концепції британського історика Ніколаса Хеншелла (Nicholas Henshall). Стверджується, із залученням широкого фону історіографічних оцінок та методологічних зауважень, продуктивність у загальноісторичному контексті порівняльного аналізу позицій Макіавеллі та Гвіччардіні в рамках аналізу теоріїабсолютизму. In the presented article, the author defends the idea that the argumentation system ofQuentin Skinner (Quentin Robert Duthie Skinner), Maurizio Viroli (Maurizio Viroli) regarding the methodologicalfoundations ofthe origin ofthe political theory ofNiccolo Machiavelli in The Sovereign cannot cast doubt on the approach of the German-American political philosopher Leo Strauss (Leo Strauss). The same emphasis is proposed to be usedfor the mostpart in thefinal value judgments regarding the meaning ofthe "Sovereign" -within theframework oftheproblems of "state interest" (raison d'etat) and the theory ofabsolutism. In addition, the strengths and weaknesses of the concept ofthe British historian Nicholas Henshall are comprehensively considered. It is argued, with the involvement of a wide background of historiographical assessments and methodological remarks, theproductivity in the general historical context ofa comparative analysis ofthepositions ofMachiavelli and Guicciardini in theframework ofthe analysis ofthe theory ofabsolutism.