Всесвітня історія (World history) (07.00.02)
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Всесвітня історія (World history) (07.00.02) за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 35
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Внесок УРСР у розвиток радянсько-іранських економічних зв’язків, 1968 – 1990(Дипломатична академія України при МЗС, 2014) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.Автор статті, спираючись на значну джерельну базу, намагається показати географію торгівельно-економічної й науково-технічної українсько-іранської співпраці упродовж 1968 – 1990-х років, що незважаючи на свою перспективність й значні результати, не знайшла свого відображення в українській та зарубіжній історіографії. У ході дослідження робиться висновок, що між УРСР та Іраном було створено своєрідну економічну зону найбільшого сприяння розвитку машинобудування й металургії та закладено підґрунтя для діалогу щодо двосторонньої українсько-іранської політичної співпраці. The article, based on a large source base, trying to show the geography of trade-economic and scientific-technical cooperation between Ukrainian and Iran during 1968 – 1990 years, despite on its prospects, and significant results were not reflected in the Ukrainian and foreign historiography. The study concludes that between the USSR and Iran had created a kind of greatest economic zone to promote engineering and laid the ground for dialogue on bilateral Ukrainian-Iranian political cooperation.Документ Вплив революції в Ірані 1979 р. на «іранську» політику США(Національний університет «Острозька академія», 2014) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.У статті досліджується проблема трансформації політики США щодо Ірану під впливом ісламської революції в Ірані 1979 р. Висвітлюються найбільш показові аспекти, пов’язані з двосторонніми відносинами ІРІ та США. This article is about the problem of transformation of U. S. policy toward Iran under the influence of Islamic revolution in Iran in 1979. Are shown the most important aspects of bilateral relations of Iran with the USA.Документ Диктатура Гая Юлія Цезаря в роботі Франческо Гвіччардіні «Зауваження з приводу «Міркувань щодо першої декади Тита Лівія» Макіавеллі(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Саранов С. В.; Хитровський Д. В.; Saranov S. V.; Khytrovskyi D. V.Здійснено розгляд диктатури Гая Юлія Цезаря (49–44 рр. до н.е.) у трактаті Франческо Гвіччардіні (1483–1540 рр.) «Зауваження з приводу «Міркувань щодо першої декади Тита Лівія». Оцінка Гая Юлія Цезаря (100–44 с. до н.е.) як засновника режиму особистої влади у Стародавньому Римі, в рамках політичної думки епохи Відродження, являє значний інтерес. Серед іншого, зокрема, це питання привертає увагу в науковій спадщині Франческо Гвіччардіні (1483–1540 рр.), сучасника та друга Нікколо Макіавеллі (1469–1527 рр.), політичного та державного діяча. Як відомо, італійське Відродження характеризувалося високим рівнем уваги до античності, з якою видатні інтелектуальні представники епохи відчували тонкий взаємозв’язок. Досягнувши значних висот у культурному розвитку, Італія епохи Відродження, на жаль, не змогла прийти до єдиної національної держави. Це протиріччя та історичний парадокс наполегливо осягалося видатними представниками італійської політичної думки. Наприклад, Макіавеллі безпосередньо заявив про відповідальність італійських правителів за втрату незалежності власної країни. У неповному трактаті «Зауваження з приводу «Міркувань щодо першої декади Тита Лівія» Макіавеллі Гвіччардіні намагається комплексно оцінити цю роботу свого сучасника. Зазначено, що постать Цезаря пригадується Гвіччардіні в широкому контексті питань еволюції політичних режимів, зокрема, політичного режиму Стародавнього Риму. Гвіччардіні критично оцінює диктатуру Цезаря, висловлюючи при цьому розгорнуту аргументацію. Авторами статті відстоюється думка, що Гвіччардіні не звертає достатньої уваги на рушійні сили поведінки Цезаря, спрямованої на створення диктатури. Однією з головних причин створення диктатури Цезарем було його бажання захистити себе від можливого переслідування римським Сенатом. На рівні власного політичного мислення Цезар, скоріш за все, також був прихильником республіки, але був змушений ситуативно вступити в боротьбу з нею з усіма доступними засобами через інстинкт самозбереження. Ось чому він не знав, що робити далі, отримавши одноосібну владу, оскільки він не мав чіткої програми одноосібної влади і був, як відомо, убитий у процесі підготовки до нової військової експедиції. The dictatorship of Gaius Julius Caesar (49–44 BCE) is examined in Francesco Guicciardini’s (1483–1540) treatise Remarks on the “Discourses on the First Decade of Titus Livius.” The assessment of Gaius Julius Caesar (100–44 BCE) as the founder of a regime of personal power in Ancient Rome, within the framework of Renaissance political thought, is of significant interest. Among other things, this issue particularly attracts attention in the scholarly legacy of Francesco Guicciardini (1483–1540), a contemporary and friend of Niccolò Machiavelli (1469–1527), a political and state figure. As is known, the Italian Renaissance was characterized by a high level of attention to antiquity, with which the outstanding intellectual figures of the era felt a subtle connection. Having achieved significant heights in cultural development, Renaissance Italy, unfortunately, failed to form a unified national state. This contradiction and historical paradox were persistently explored by prominent representatives of Italian political thought. For example, Machiavelli directly stated the responsibility of Italian rulers for the loss of independence of their own country. In the incomplete treatise Remarks on the “Discourses on the First Decade of Titus Livius,” Guicciardini attempts to provide a comprehensive assessment of the work of his contemporary. It is noted that Caesar’s figure is recalled by Guicciardini in the broader context of the evolution of political regimes, particularly the political regime of Ancient Rome. Guicciardini critically evaluates Caesar’s dictatorship, providing a detailed argumentation. The authors of the article argue that Guicciardini does not pay sufficient attention to the driving forces behind Caesar’s actions aimed at establishing a dictatorship. One of the main reasons for Caesar’s creation of a dictatorship was his desire to protect himself from potential persecution by the Roman Senate. On the level of his own political thinking, Caesar was most likely also a supporter of the republic, but he was forced, situationally, to confront it by all available means due to self-preservation instincts. This is why he did not know what to do next upon gaining sole power, as he had no clear program for personal rule and, as is known, was killed during preparations for a new military expedition.Документ Дотримання прав людини в Ірані: еволюція проблеми від Махмуда Ахмадінежада до Хасана Рухані.(Донецький національний університет імені Василя Стуса, 2018) Пилипенко В.В.; Pylypenko V.V.Пилипенко В. В. Дотримання прав людини в Ірані : еволюція проблеми від Махмуда Ахмадінежада до Хасана Рухані / В. В. Пилипенко // Історичні і політологічні дослідження. - 2018. - №2 (63). - Вінниця : ДНУ імені Василя Стуса. - С. 111–120.Документ Еволюція політики США щодо Ірану (1989-2009рр.)(ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2012) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.У статті досліджено точку зору і думки екс-держсекретаря США Генрі Кіссінджера про роль Ірану у зовнішній політиці Сполучених Штатів на Близькому і Середньому Сході в епоху «холодної війни». Аналіз робіт дипломата дав можливість встановити, що Іран був стратегічно важливою державою для Сполучених Штатів, без якої реалізація близькосхідної стратегії Вашингтона була неможлива. Саме тому Іран у роки «холодної війни» був головним об’єктом і опорою американської зовнішньої політики на Близькому і Середньому Сході перед обличчям радянської загрози у 1946-1979 рр. The article examines the point of view and opinions of former US Secretary of State Henry Kissinger about the role of Iran in the foreign policy of the United States in the Middle East during the Cold War era. Analysis of the diplomat's works made it possible to establish that Iran was a strategically important state for the United States, without which the implementation of Washington's Middle East strategy was impossible. That is why Iran during the Cold War was the main object and pillar of American foreign policy in the Near and Middle East in the face of the Soviet threat in 1946-1979.Документ Економічний аспект ірано-іракського протистояння: 1972 – 1974 рр.(Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара ;ТОВ «Інновація», 2014) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.Іранська та іракська економіка значною мірою залежить від стану світового енергетичного ринку й коливання цін на нафту, експорт якої формує більшу частину їхніх показників ВНП. Початок нафтодоларової залежності Ірану та Іраку було покладено першою енергетичною кризою 1973 – 1974 рр., яка з одного боку продемонструвала політичну силу «нафтової зброї» у вирішенні проблем близькосхідного регіону, а з іншого – породила залежність країн від непередбачуваної цінової ситуації на світовому нафтовому ринку. The Iranian and Iraqi economies are largely state dependent world energy market and fluctuations in oil prices, the export of which forms most of their GNP figures. The beginning of petrodollar dependence Iran and Iraq were hit by the first energy crisis of 1973-1974, which, on the one hand, demonstrated the political power of "oil weapons" in solving the problems of the Middle Eastern region, and on the other hand, it gave rise to dependence countries from the unpredictable price situation on the world oil market.Документ Елементи політичної філософії в історичній спадщині кардинала Рішельє: чи був кардинал прихильником війни?(Одеса, 2020) Саранов С.В.; Saranov S.V.Саранов С. В. Елементи політичної філософії в історичній спадщині кардинала Рішельє : чи був кардинал прихильником війни? / С. В. Саранов // Правове життя сучасної України – Одеса : Гельветика, 2020. – Т. 1. – С. 30-31.Документ Зовнішньополітична програма А.-Ж. дю Плессі де Рішельє та реалізація завдань державного розвитку Франції у 1620-1640-х роках(Сумський історико-архівний журнал, 2018) Саранов С. В.; Saranov S. V.У статті в загальноісторичному контексті розкривається реалізація зовнішньополітичної програми першого міністра Людовіка XIII А.-Ж. дю Плессі де Ришельє. Автор аналізує основні риси зовнішньополітичної програми кардинала, її зв’язок з міжнародним положенням Франції та результативність з точки зору розвитку французького абсолютизму. Realization of the foreign-policy program of cardinal Richelieu (1585-1642) is examined in the article, her influence on an achievement by France of domination in continental Europe. An author marks that the sources of this program are traced yet at the beginning the XVI century, when opposition of dynasties of Habsburger and Valois got concrete expression.Документ Компаративний аналіз ідеологічних концепцій Радянського Союзу та Ірану(Національний університет «Острозька академія», 2014) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.Автор статті порівнює ідеології СРСР й Ірану роблячи висновок, що радянсько-іранське зближення наприкінці 1980-х рр. частково було зумовлено схожістю ідеологічних концепцій обох держав. The author compares the ideology of the Soviet Union and Iran, concluding that the Soviet-Iranian rapprochement in the late 1980s partly conditional on the similarity of their ideological concepts.Документ Комуністичні партії Ірану та Іраку як ретранслятори близькосхідної політики СРСР, 1972 – 1991.(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017) Пилипенко В.В.; Pylypenko V.V.Пилипенко В. В. Комуністичні партії Ірану та Іраку як ретранслятори близькосхідної політики СРСР, 1972 – 1991 // Історико-краєзнавчі дослідження : традиції та інновації : ІІІ Міжн. наук. конф. Суми, 23-24 лист. 2017 р. - Суми. - Т. 1. - С. 175-181.Документ Міжнародний комітет Червоного Хреста і його діяльність в Ірані протягом 1979 – 1988 рр.(Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2015) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.Ісламська революція 1979 року та ірано- іракська війна 190 -1988рр. спричинили в Ірані низку проблем гуманітарного характеру , вирішити які можна було лише залучивши нейтральні організації, що слідкують за імплементацією норм міжнародного гуманітарного права. The Islamic revolution of 1979, and the Iran-Iraq war of 190-1988. caused a number of humanitarian problems in Iran, which could only be solved by involving neutral organizations that monitor the implementation of the norms of international humanitarian law.Документ Особливості висвітлення радянською історіографією зовнішньої політики СРСР щодо Ірану протягом 1972 – 1991 рр.(Запорізький національний університет, 2015) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.У статті на основі досліджень радянських сходознавців розкривається сутність і основні напрямки реалізації зовнішньої політики Радянського Союзу щодо Ірану, здійснюваної упродовж 1972 – 1991 рр. Автор, послуговуючись хронологічно-проблемним методом, виокремлює наступні періоди у радянській історіографії та головну їх тематичну спрямованість: друга половина 1970-х років «фаза активного втручання СРСР у справи Затоки через подолання наслідків енергетичної кризи», 1980 – 1986 рр. «обґрунтування історичної спільності радянсько-іранської співпраці на основі здобутків революцій», 1987 – 1991 рр. «політологічний аналіз розвитку Ірану, як суб’єкта зовнішньополітичної діяльності Кремля». У кінці роботи подається висновок, що радянська історіографія представлена вузькоспеціалізованими дослідженнями, що не відображають у повній мірі усю сутність політики СРСР щодо Ірану у період його модернізації та постреволюційного становлення. The article is based on the research of the Soviet Orientalists. It reveals the particular features and main directions of the foreign policy of the Soviet Union over Iran, carried out during 1972 – 1991. The author, guided by the chronologically-problematic method distinguishes the periods in the Soviet historiography and their main thematic focus as the following: the second half of the 1970s, «the phase of active intervention of the USSR in the affairs of the Gulf through overcoming the consequences of the energy crisis», 1980 – 1986 «justification of the historical community of interests of the Soviet-Iranian cooperation based on their achievements of the revolution», 1987 – 1991 « the political science analysis of the development of Iran, as a subject of the foreign-policy activity of the Kremlin». At the end of the research there is the conclusion that the Soviet historiography presents ad-hoc studies that do not fully reflect the whole essence of the USSR policy towards Iran during the period of its modernization and post-revolutionary formation.Документ Особливості діяльності політичних партій Ірану після ісламської революції(СНУ імені Володимира Даля, 2019) Пилипенко В.В.; Pylypenko, V.V.Пилипенко В. В. Особливості діяльності політичних партій Ірану після ісламської революції // Модернізація політичної системи сучасної України : стан та перспективи розвитку : ХІІ всеукр. наук.-практ. конференція. - Сєвєродонецьк, 2019. - С. 65-67.Документ Перський вектор зовнішньої політики Росії у період становлення радянської влади.(ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2017) Пилипенко В.В.; Pylypenko V.V.Пилипенко В. В. Перський вектор зовнішньої політики Росії у період становлення радянської влади // Питання сходознавства в Україні : Всеукр. наук.-практ. конф. Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди, 6-7 квіт. 2017 р. Харків, 2017. - С. 86-88.Документ Позиція Ірану щодо політики США в Іраку (1990 – 2011 рр.)(ТОВ «Віртуальна реальність», 2012) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.Район Перської затоки залишається стратегічно важливою зоною, над якою прагне встановити контроль США та Іран. Ісламська Республіка Іран, будучи лідером в поставках нафти та газу на світовому ринку, зацікавлений у розширенні сфери впливу на важливі нафтогазові поклади контрольовані Іраком, при збереженні статусу одноосібного регіонального лідера. Поруч з цим, після революції 1979 р. головним гаслом зовнішньої політики іранського уряду став антиамериканізм та протистояння будь-якому проникненню США в Близькосхідний регіон. The Persian Gulf region remains a strategically important area over which seeks to establish US and Iranian control. The Islamic Republic of Iran, being the leader of supplies of oil and gas on the world market, interested in expanding the sphere of influence on important oil and gas deposits controlled by Iraq, while maintaining the status individual regional leader. Next to this, after the 1979 revolution, the main anti-Americanism and confrontation became the slogan of the Iranian government's foreign policy any penetration of the US into the Middle East region.Документ Позиція Ісламської Республіки Іран щодо введення радянських військ до Афганістану (27.12.1979 – 1980 рр.)(Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського; «Антиква», 2014) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.Ісламська революція 1978 – 1979 рр. змінила розстановку сил на Близькому та Середньому Сході, засвідчивши виникнення нової держави шиїтського толку Ісламської Республіки Іран (ІРІ) з претензіями на регіональне лідерство. Заклики імама Хомейні до «експорту ісламської революції» передбачали активне втручання держави у практично всі політичні процеси локалізовані регіоном Перської затоки. The Islamic Revolution of 1978-1979 changed the balance of power in the Middle East and the Middle East, witnessing the emergence of a new state of Shiite influence of the Islamic Republic of Iran (IRI) with claims to regional leadership. Appeals Imam Khomeini before the "export of the Islamic revolution" was expected to be active state intervention in almost all political processes is localized by the region Persian Gulf.Документ Політизація студентських рухів як невід’ємна частина Ісламської революції в Ірані(Донецький національний університет, 2014) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.Стаття присвячена дослідженню політизації студентських рухів, що розпочали свою діяльність в умовах революційних подій в Ірані. Доведено, що студентські громадсько-політичні організації вплинули на характер ісламської революції, надавши їй яскравого антиамериканського звучання. The article is devoted to research of the stages of the politicization of the student movement and their influence of the Islamic revolution in Iran. It is proved that student socio-political organizations, using radical methods of struggle, have changed the nature of the Islamic revolution, giving it a bright sound anti-American.Документ Проблема Каспію як ключовий момент розвитку російсько-іранських нафтогазових відносин у новітній період.(Поліграфічна фірма ТОВ «Удача», 2012) Пилипенко В. В.; Pylypenko V. V.Сучасна економіка західноєвропейських держав напряму залежить від поставок енергетичних ресурсів з боку держав-експортерів нафти й газу. Питому вагу у нафтогазових поставках Росії й Ірану в країни Західної Європи займають нафтогазові поклади Каспійського моря. Актуальність дослідження проблеми Каспію полягає у залежності нафтогазової політики Росії, Ірану та держав-споживачів нафти й газу, в умовах періодично виникаючих світових енергетичних криз, від встановлених квот на добування енергетичних ресурсів із шельфу Каспійського моря для російських та іранських нафтогазових компаній. The modern economy of Western European countries directly depends on it from the supply of energy resources by the oil-exporting states and gas Specific weight in oil and gas supplies of Russia and Iran to the countries Oil and gas deposits of the Caspian Sea occupy Western Europe. The relevance of the study of the Caspian problem lies in the dependence of the oil and gas policy of Russia, Iran and oil and gas consuming states, v conditions of periodically occurring world energy crises, from established quotas for extraction of energy resources from the shelf of the Caspian Sea for Russian and Iranian oil and gas companies.Документ Проблема рецепції ідей «Государя» Макіавеллі у «Політичному заповіті» кардинала Рішельє(Сумська старовина, 2022) Саранов С. В.; Saranov S. V.У представленій статті розглядається вплив основних ідей глави XVIII «Государя» Макіавеллі на розвиток суспільно-політичної думки Франції раннього Нового часу. Автор пропонує розглядати зазначену проблематики в рамках концепції діалогового характеру італійської та французької политичних традицій, що їм висувається. Це дозволяє побачити провідну роль італійської політичної думки епохи Відродження, її рецепцію у Франції та реакцію на неї в рамках французької суспільно-політичної думки. Найбільш значущої форми з методологічної точки зору ця реакція набуває в «Політичному заповіті» Рішельє. Автор статті, враховуючи висловлені оцінки представників французької та американської історіографії досліджуваного питання, приходить до висновку про суттєвий вплив XVIII глави «Государя» на політичне мислення кардинала Рішельє, вимушеного не лише враховувати думку Макіавеллі, а й полемізувати з нею в «Політичному заповіті». The presented article examine the impact of the main ideas of Chapter XVIII of Machiavelli's "The Prince" on the development of socio-political thought in France in the early modern period. The author proposes to consider the indicated problems within the framework of the concept of the dialogue nature of the Italian and French tiled traditions put forward by him. This allows us to see the leading role of the Italian political thought of the Renaissance, its reception in France and the reaction to it within the framework of French social and political thought. From a methodological point of view, this reaction takes on the most significant form in Richelieu's Political Testament. The author of the article, taking into account the assessments made by representatives of the French and American historiography of the issue under study, comes to the conclusion that the eighteenth chapter of The Sovereign had a significant impact on the political thinking of Cardinal Richelieu, who was forced not only to take into account the point of view of Machiavelli, but also to argue with it in the "Political Testament".Документ Проблема творчості та наукової спадщини Макіавеллі в рамках історіографічних оцінок Франческо де Санктіса(Сумський історико-архівний журнал, 2023) Саранов С. В.; Saranov S. V.У статті розглядається проблема творчості та наукової спадщини Нікколо Макіавеллі у системі історіографічних оцінок Франческо Де Санктіса (1817-1883 рр.). Автор констатує значущість звернення до зазначеної проблематики в епоху глобалізації, оскільки епоха італійського Відродження відобразила кардинальні зміни у трактуванні історичного процесу. Крім цього в епоху глобалізації має значний методологічний потенціал питання про систему формування етапів історіографічних оцінок наукової спадщини Макіавеллі. The article deals with the problem of creativity and scientific heritage of Niccolo Machiavelli in the system of historiographic assessments by Francesco De Sanctis (1817-1883). The author states the importance of addressing this issue in the era of globalization, since the era of the Italian Renaissance reflected cardinal changes in the interpretation of the historical process. In addition, in the era of globalization, the question of the system for forming the stages of historiographic assessments of Machiavelli’s scientific heritage has significant methodological potential.