Інформаційно-комунікаційні технології в освіті (Information and communication technologies in education) (13.00.10)
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Інформаційно-комунікаційні технології в освіті (Information and communication technologies in education) (13.00.10) за Автор "Kyrpa А."
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Artificial Intelligence Tools in Teaching Social and Humanitarian Disciplines(Інститут цифровізації освіти НАПН України, 2024) Kyrpa А.; Stepanenko О.; Zinchenko V.; Datsiuk Т.; Karpan І.; Tilniak N.; Кирпа А.; Степаненко О.; Зінченко В.; Дацюк Т.; Карпань І.; Тільняк Н.З огляду на стрімкий розвиток інформаційних технологій використання цифрових рішень в освітніх цілях стає все більш актуальним та перспективним. Це спонукає до оцінки та розвитку нових методів, які забезпечують персоналізований підхід до викладання та навчання, включно з інтеграцією інструментів штучного інтелекту (ШІ), які мають потенціал революціонізувати галузь освіти. Проте залишається недослідженим питання кваліфікації вчителів щодо використання засобів ШІ в педагогічній діяльності, особливо в соціально- гуманітарних дисциплінах. Тому метою статті є дослідження рівня компетентності вчителів соціально-гуманітарних дисциплін щодо використання інструментів ШІ в освітній діяльності, що передбачає навчання користувачів можливостям, обмеженням та правильному використанню цих інструментів, розуміння того, як отримати користь та уникнути неправильного використання ШІ. У статті вивчені переваги та виклики застосування інструментів із ШІ, а також наведено аналіз деяких особливостей впровадження різних інструментів ШІ в соціально-гуманітарних дисциплінах. Реалізуючи педагогічний експеримент, автори не обмежувались використанням інструменту ChatGPT; учителі мали можливість дослідити особливості ряду інструментів ШІ, які сприяють плануванню уроків, а також створюють візуальний контент, текстові матеріали та завдання для них. Було експериментально перевірено доцільність використання інструментів із ШІ та визначено як переваги, так і суттєві недоліки та предметні нюанси. Також було з’ясовано поточний рівень компетентності вчителів соціально-гуманітарних дисциплін щодо роботи із ШІ. На контрольному етапі проаналізовано й узагальнено динаміку рівнів сформованості кожного окремого показника компетентності вчителів: обізнаність щодо використання ШІ в освітній діяльності; гнучкість та вміння адаптуватися в процесі роботи із ШІ; оцінку впевненості та відкритості до впровадження ШІ в освітній діяльності. Кількісні значення рівнів встановлено за допомогою методів математичної статистики. У висновках підкреслено як необхідність подальшого вивчення проблематики використання освітнього потенціалу інструментів із ШІ та розвитку цифрової компетентності вчителя, так і формування свідомого розуміння ризиків та обмежень у цій сфері з боку учнів та вчителів. Due to the rapid development of information technologies, the use of digital solutions for educational purposes is becoming increasingly relevant and promising. This encourages the evaluation and development of new methods that provide a personalized approach to teaching and learning, including integration of artificial intelligence (AI) tools that can revolutionize education. However, the question of teachers’ qualifications regarding the use of AI tools in their pedagogical activities, especially in social and humanitarian disciplines, remains unexplored. Therefore, the research goal is to investigate the level of competence of teachers of social and humanitarian disciplines when using AI tools in educational activities which involves educating users about the capabilities, limitations and proper use of these tools, understanding how to benefit from AI and how to avoid misuse. The article reveals the advantages and challenges of applying AI tools, and provides an analysis of some specifics when implementing various AI tools in social and humanitarian disciplines. During the pedagogical experiment, the authors did not limit themselves to the use of the ChatGPT tool; the teachers had an opportunity to explore the features of a number of AI tools that contribute to lesson planning, and generate visual content, text materials, and tasks for them. The expediency of using various AI tools was experimentally verified. Advantages and significant disadvantages as well as subject nuances were determined in practice. In addition, the authors found out the current level of competence of teachers of social and humanitarian disciplines. At the control stage, the authors analysed and summarized the dynamics of the levels of formation of the indicators of teachers’ competence like awareness of the use of AI tools in educational activities; flexibility and ability to adapt when working with AI tools; assessment of confidence when implementing AI tools in educational activities. The conclusions emphasize both the need for further study of the issues of using the educational potential of AI tools and the development of teachers’ digital competence, as well as the formation of a conscious understanding of the risks and limitations in this area by students and teachers.