Перегляд за Автор "Buha V. V."
Зараз показуємо 1 - 20 з 30
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ De-shadowing of the economy in the field of non-bank financial institutions(Publishing House of Polonia University “Educator” and ISMA University of Applied Sciences are the co-publishers of this periodical, 2023) Buha V. V.; Svir P. V.; Tkachenko R. O.; Буга В. В.; Свір П. В.; Ткаченко Р. О.The purpose of the article is to define the de-shadowing of the economy in the sphere of non-bank financial institutions. The author presents the peculiarities of the domestic shadow economy and defines the concept of the shadow economy in the non-banking financial sector, identifies the components of the shadow economy, and proposes measures to overcome shadow economic processes. Subject of the research – de-shadowing economy in the sphere of activities of non-banking financial institutions. The shadow economy in the NFI is a complex socio-economic phenomenon, which is presented as a set of uncontrolled and unregulated, both illegal and legal, but immoral financial and economic relations in the sphere of activity of the NFI, which are in conflict with the legislation in force and are characterised by deliberate illegal acts of individuals, committed with the aim of concealing their income from the state and its bodies, making profits, evading taxes, etc. The shadow economy has three components: the informal, the hidden and the underground (criminal) economy. The informal economy is characterised by unregulated production of goods and provision of services; the hidden economy is the legal production and sale of unregistered goods and services; the underground (criminal) economy – prohibited activities (corruption, drug trafficking, etc.). Methodology – the article uses general scientific methods of formal logic (analysis, synthesis, deduction, induction, analogy, abstraction and modeling). It should be noted that the content analysis method made it possible to determine the influence of the shadow economy on the commission of violations in the field of activity of NFIs, to show in a qualitative and quantitative ratio, in general, the trends in the level of spread of violations in their activities. Results. The definition of the concept of the shadow economy in the non-banking financial sphere is given – it is a complex socioeconomic phenomenon, which is a set of uncontrolled and unregulated, both illegal and legal, but immoral financial and economic relations in the sphere of activity of NFIs, which are in conflict with the legislation in force and are characterised by deliberate illegal actions of persons with the purpose of concealing their income from the state and its bodies, making profits, evading taxes, etc.; the components of the shadow economy are defined; it has been proved that Ukraine has a fairly extensive shadow economy in its economy, which actually serves as the basis of the country's entire financial policy. The NBU acts as a state regulator of social relations arising during the conduct of economic activities related to finance (public or private).Документ Legal regulation of control and supervision of non-banking financial institutions(Publishing House of Polonia University “Educator” and ISMA University of Applied Sciences are the co-publishers of this periodical, 2022) Buha V. V.; Buha H. S.; Yali A. H.; Буга В. В.; Буга Г. С.; Ялі А. Г.The purpose of the article is to distinguish between the regulatory and legal approaches to the interpretation of the definitions of "supervision" and "control"; to establish the general purpose of control and supervision over the activities of non-bank financial institutions; to consider the methods of regulatory and legal regulation of verification and identification of the client when concluding a loan agreement. The scientific discussion on the problem of legal regulation of control and supervision over the activities of non-banking financial institutions is presented. It is established that the need to form an effective state regulation of the development of the national economy and economic institutions in a market environment leads to the creation of an effective system of financial control. The concepts of "financial control" and "control function of finance" are distinguished. It is determined that the basis of the control function of finance is the movement of financial resources, and through the implementation of financial control the possibility of influencing the process of production, accounting and consumption is realized. The conclusion is made that rating agencies and credit history bureaus should become necessary elements of the system of state regulation and supervision by the National Bank of Ukraine over the activities of non-state financial institutions, which should occupy a mandatory place in information stories related to the regulation of supervision and the use of other administrative and legal means of control over the activities of non-state financial institutions. Results. The concepts of control and supervision over the activities of non-banking financial institutions are distinguished; the peculiarities of the formation of rating agencies and ensuring the effective operation of credit history bureaus are established; indicative criteria for assessing the necessary degree of supervision over the activities of a credit company were determined, which include: the book value of assets; market share of the credit company; the number of previous violations of the law. It is established that the main control and supervisory functions of the National Bank of Ukraine are: protection of clients' rights, compliance with the standards of service provision and requirements for their advertising; ensuring transparency and disclosure of information; ensuring impeccable business reputation of owners and managers; counteracting anti-competitive activities; combating abuse and illegal activities; control over the exercise of their powers.Документ Legal regulation of the institute of control in the field of housing construction in the conditions of armed aggression of the Russian Federation(Instituto de Estudios Políticos y Derecho Público "Dr. Humberto J. La Roche" de la Facultad de Ciencias Jurídicas y Políticas de la Universidad del Zulia Maracaibo, Venezuela, 2022) Buha V. V.; Iakubin O. L.; Mazur T. V.; Rezvorovich K. R.; Daraganova N. V.; Буга В. В.; Якубін О. Л.; Мазур Т. В.; Резворович К. Р.; Дараганова Н. В.Housing and social infrastructure have suffered significant damage during the Russian armed aggression, and it needs to be restored in a short time. So, the aim of the study was to analyses the legal background for construction control and determine its importance for the development of the construction industry. The chosen topic was comprehensively studied through empirical and theoretical methods of scientific knowledge, as well as the comparative analysis. The legal basis of control in the field of housing construction in the conditions of armed aggression is determined. It is established that сconstruction control is exercised by inspecting construction sites, issuing construction permits, conducting examinations of construction projects for compliance with building codes, rules and standards, and identifying violations of construction legislation in order to eliminate them. The mechanism of legal regulation of construction control consists of construction and legal rules that ensure control in the construction industry; subjects of architectural and construction control; construction control tools; the control procedure. The prospect of further research is the organizational support of effective control in the field of housing construction in the context of the armed aggression of the Russian Federation in order to restore the quality of housing in Ukraine. Житлова та соціальна інфраструктура значно постраждали пошкоджень під час російської збройної агресії, і це необхідно відновлено за короткий час. Отже, метою дослідження було проаналізувати правову основу для контролю за будівництвом та визначити його важливо для розвитку будівельної галузі. Обрану тему було всебічно досліджено за допомогою емпіричних та теоретичних методів наукового пізнання, а також порівняльного аналізу. Визначено правові основи контролю у сфері житлового будівництва в умовах збройної агресії. Встановлено, що будівельний контроль здійснюється шляхом обстеження будівельних майданчиків, видачі дозволів на будівництво, проведення експертиз будівельних проектів на відповідність будівельним нормам, правилам і стандартам, а також виявлення порушень будівельного законодавства з метою їх усунення. Механізм правового регулювання будівельного контролю складається з будівельно-правових норм, що забезпечують контроль у будівельній галузі; суб'єкти архітектурно-будівельного контролю; інструменти контролю будівництва; процедура контролю. Перспективою подальших досліджень є організаційне забезпечення ефективного контролю у сфері житлового будівництва в умовах збройної агресії Російської Федерації з метою відновлення якості житла в Україні.Документ Адміністративно-деліктна характеристика правопорушень у сфері будівництва в Україні(Гельветика, 2023) Буга В. В.; Buha V. V.У статті надана адміністративно-деліктна характеристика правопорушень у сфері будівництва. яка включає в себе нормативно-правове забезпечення регулювання сфери будівництва, об’єктивні та суб’єктивні ознак правопорушень, що вчиняються у будівельній галузі господарювання. Проведений аналіз надав змогу узагальнити нормативно-правове забезпечення сфери будівництва за напрямами: норми, які визначають правила належної поведінки в досліджуваній сфері; норми, які встановлюють відповідальність за вчинення порушень у зазначеній сфері; норми, які визначають алгоритм дій державних органів під час здійснення будівництва, у тому числі спрямовані на нагляд та контроль за дотриманням законодавства. Найбільш суттєвим кроком з удосконалення нормативно-правового забезпечення будівництва визначено розробку оптимальної моделі кодифікації будівельного законодавства, що сприятиме узгодженню та впорядкуванню чисельних нормативно-правових актів у відповідній сфері. Складом адміністративного правопорушення визнається сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, за наявності яких діяння стає адміністративним правопорушенням (деліктом). Об’єктивна сторона адміністративного правопорушення у сфері будівництва знаходить прояв у дії (будівництво на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети; без відповідного документа; недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміна окремих конструктивних елементів житлового будинку та ін.) чи бездіяльності (ігнорування технічних вимог, протипожежної безпеки, будівельних стандартів та ін.). До суб’єктів адміністративних правопорушень у сфері будівництва необхідно віднести: посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності; працівників об’єкта, на якому здійснюється будівництво, зокрема службові особи, які працюють на ньому і виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції; осіб, які причетні до процесу будівництва на підставі угод, офіційно працюючі особи, оформлені на підприємстві, установі чи в організації будь-якої форми власності, відповідно до вимог трудового законодавства та вимог інших нормативно-правових актів, що регламентують трудові відносини; осіб, які працюють без укладання будь-яких договорів; замовників будівництва; осіб, які здійснюють проєктування об’єктів та експертизу проєктів будівництва; осіб, які наділені повноваженнями архітектурно-будівельного контролю; осіб, що надають технічні умови інженерного забезпечення об’єкта будівництва Структуру вини складають інтелектуальний та вольовий аспекти, перший з яких передбачає бажання правопорушника здійснити протиправне діяння, тоді як другий – усвідомлення настання шкідливих наслідків від їхньої реалізації. Факультативними ознаками суб’єктивної сторони, мета і мотив мають кваліфікуюче значення лише тоді, коли вони включені до опису конкретного адміністративного правопорушення в Особливій частині Кодексу України про адміністративні правопорушення або в іншому акті адміністративно-деліктного законодавства. Якщо ж у законодавчому описі правопорушення ці ознаки прямо не вказані, це означає, що вони виносяться за межі складу такого правопорушення, а отже, не підлягають встановленню при його кваліфікації. The article provides an administrative and delict description of offenses in the field of construction. which includes regulatory and legal support for the regulation of the construction industry, objective and subjective signs of offenses committed in the construction industry. The conducted analysis made it possible to generalize the regulatory and legal support of the construction sector in the following directions: norms that determine the rules of proper behavior in the researched field; norms that establish responsibility for committing violations in the specified area; norms that determine the algorithm of actions of state bodies during construction, including those aimed at supervision and control of compliance with legislation. The development of the optimal model of the codification of construction legislation, which will contribute to the harmonization and ordering of numerous normative legal acts in the relevant field, is defined as the most significant step in improving the regulatory and legal support of construction. The composition of an administrative offense is recognized as a set of objective and subjective signs, in the presence of which the act becomes an administrative offense (delict). The objective side of an administrative offense in the field of construction is manifested in action (construction on a plot of land that was not allocated for this purpose; without an appropriate document; non-compliance with architectural, sanitary, ecological, fire-fighting and other requirements and rules, as well as changing individual constructive elements of a residential building, etc.) or inaction (ignoring technical requirements, fire safety, construction standards, etc.). Subjects of administrative offenses in the field of construction should include: officials of enterprises, institutions, organizations, regardless of the forms of ownership; employees of the object on which construction is being carried out, in particular officials who work there and perform organizational-management or administrative-economic functions; persons who are involved in the construction process on the basis of agreements, officially employed persons registered at an enterprise, institution or organization of any form of ownership, in accordance with the requirements of labor legislation and the requirements of other normative legal acts regulating labor relations; persons who work without concluding any contracts; construction customers; persons who design objects and examine construction projects; persons who are empowered with the authority of architectural and construction control; persons providing technical conditions for engineering support of the construction facility. The structure of guilt consists of intellectual and volitional aspects, the first of which involves the offender's desire to commit an illegal act, while the second is awareness of the onset of harmful consequences from their implementation. As optional features of the subjective side, purpose and motive have a qualifying value only when they are included in the description of a specific administrative offense in the Special Part of the Code of Ukraine on Administrative Offenses or in another act of administrative-delict legislation. If these features are not explicitly specified in the legal description of the offense, this means that they are outside the scope of such an offense and, therefore, cannot be established during its qualification.Документ Адміністративно-попереджувальні заходи запобігання правопорушенням у сфері будівництва(Гельветика, 2022) Буга В. В.; Buha V. V.У статті наголошено, що адміністративні примусові заходи у сфері будівництва застосовують для запобігання правопорушенням, недопущення настання негативних наслідків, утворення певної ситуації недопущення протиправних дій; переривання протиправної поведінки, припинення розпочатого або вже вчиненого протиправного діяння, що посягає на встановлений порядок здійснення будівництва та проведення будівельних робіт, забезпечення провадження в справах про адміністративні проступки; покарання осіб, які вчинили адміністративні правопорушення. Усі фактори, які впливають на здійснення заходів адміністративного примусу у сфері будівництва, розподілено за критеріє безпосередності їх впливу на процес на опосередковані (загальні) та безпосередні (основні). Адміністративно-попереджувальні заходи запобігання порушенням у сфері будівництва в Україні визначено як діяльність органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та громадських організацій щодо формування у правопорушників законослухняної поведінки, запобігання правопорушенням, що посягають на порядок ведення будівництва (здійснення будівельних робіт тощо), з урахуванням обставин та умов, що негативно впливають на індивідуальну, або групову протиправну поведінку осіб. Адміністративно-попереджувальним заходам запобігання властиві певні особливості, які характеризують їх місце в єдиній системі заходів адміністративного примусу. Суть цих особливостей полягає в тому, що адміністративно-попереджувальні заходи тісно пов’язані із заходами припинення і заходами стягнення. Зв’язок адміністративно-попереджувальних запобіжних заходів із заходами адміністративного припинення виявляється, перш за все, у тому, що вони в багатьох випадках є попередниками заходів адміністративного припинення. У той же час застосування заходів припинення часто передує застосуванню адміністративних стягнень, оскільки забезпечує можливість притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності. Разом з тим адміністративно-попереджувальні заходи запобігання у сфері будівництва виконують свої особливі охоронні функції, які відрізняють їх від інших заходів адміністративного примусу, що і визначає їх самостійне місце в системі цих заходів. The article emphasizes that administrative coercive measures in the field of construction are used to prevent offenses, prevent the occurrence of negative consequences, and create a certain situation of preventing illegal actions; interruption of illegal behavior, termination of a started or already committed illegal act that encroaches on the established order of construction and construction works, ensuring proceedings in cases of administrative misdemeanors; punishment of persons who have committed administrative offenses. All factors affecting the implementation of administrative coercion measures in the field of construction are divided into indirect (general) and direct (main) factors based on the criterion of immediacy of their impact on the process. Administrative and preventive measures for the prevention of violations in the field of construction in Ukraine are defined as the activities of executive authorities, local self-governments and public organizations regarding the formation of law-abiding behavior in offenders, the prevention of offenses that encroach on the order of construction (construction work, etc.), taking into account the circumstances and conditions that negatively affect individual or group illegal behavior of persons. Administrative and preventive measures of prevention are characterized by certain features that characterize their place in the unified system of measures of administrative coercion. The essence of these features is that administrative preventive measures are closely related to termination measures and enforcement measures. The connection of administrative preventive measures with measures of administrative termination is revealed, first of all, in the fact that in many cases they are precursors of measures of administrative termination. At the same time, the application of termination measures often precedes the application of administrative penalties, as it provides the possibility of bringing the offender to administrative responsibility. At the same time, administrative and preventive measures of prevention in the field of construction performtheir specialprotectivefunctions,whichdistinguishthemfromothermeasuresofadministrative coercion, which determines their independent place in the system of these measures.Документ Будівельна галузь як об’єкт адміністративно-правового дослідження(Гельветика, 2023) Буга В. В.; Buha V. V.У статті наголошено, що будівельна галузь – одна зі стратегічних галузей економіки з важливою соціальною складовою, яка спрямована на будівництво, реконструкцію, реставрацію, ремонт житла, інфраструктурної мережі, транспортного сполучення й посідає одне з ключових місць за темпами розвитку і капіталізації в економіці країни, порівняно з іншими її сегментами. Водночас, така галузь є комплексом суспільних відносин в яких беруть участь як фізичні, так і юридичні особи (органи державної влади та органи місцевого самоврядування), які наділені цивільно-правовими й публічними правами, а їх призначенням є досягнення високоякісних, позитивних змін життєдіяльності суспільства, створення об’єктів нерухомості, їх охорона й захист, у тому числі й застосуванням заходів адміністративного впливу до осіб, які порушують встановлений порядок здійснення будівельної діяльності. З’ясовано, що особливостями будівельної галузі є такі: будівництво є комплексним явищем, яке має важливе соціальне, економічне та політичне значення; наявність спеціального кола суб’єктів адміністративно-правового забезпечення, кожен з яких реалізує свою діяльність у відповідному напрямі на певному рівні державного управління та будівельного процесу; нормами адміністративного права регулюються фактично всі правовідносини, які виникають у процесі будівництва, зокрема, щодо: нормування, ліцензування, управління у відповідній сфері, регламентації діяльності як самих суб’єктів будівництва, так і органів державної влади, що відповідають за реалізацію державної політики у досліджуваній сфері, тощо; відповідна діяльність забезпечується через сукупність визначених заходів та засобів; залежно від виду будівництва (наприклад: індивідуального житлового будівництва; будівництва багатоповерхових житлових будинків, будинків спеціального призначення) залежить і його нормативне забезпечення. Адміністративно-правове дослідження будівництва включає в себе розгляд різних правових блоків, які стосуються цієї галузі. Серед основних виділено наступні: аналіз законів, постанов, нормативів та правил, які визначають порядок та умови будівництва; дослідження механізмів отримання ліцензій та дозволів для будівництва, включаючи процедури звернення, видачі та умови ліцензування, а також вимог до проєктно-кошторисної документації; нагляд та контроль; права та обов’язки учасників будівельного процесу; вивчення нормативів та стандартів, спрямованих на забезпечення безпеки будівельних об’єктів та якості будівельних матеріалів і конструкцій; аналіз механізмів вирішення конфліктів у сфері будівництва, а також заходів щодо правового захисту учасників будівельного процесу. The article emphasizes that the construction industry is one of the strategic sectors of the economy with an important social component, which is aimed at the construction, reconstruction, restoration, repair of housing, infrastructure network, transport connections and occupies one of the key places in terms of development and capitalization rates in the country’s economy. Сompared to its other segments. At the same time, such an industry is a complex of social relations in which both physical and legal entities (state authorities and local self-government bodies) participate, which are endowed with civil and public rights, and their purpose is to achieve high-quality, positive changes in the life of society, creation of real estate objects, their protection and protection, including the application of measures of administrative influence to persons who violate the established procedure for carrying out construction activities. It was found that the features of the construction industry are as follows: construction is a complex phenomenon that has important social, economic and political significance; the presence of a special circle of subjects of administrative and legal support, each of which implements its activities in the appropriate direction at a certain level of state administration and the construction process; the norms of administrative law regulate virtually all legal relations that arise in the construction process, in particular, in relation to: regulation, licensing, management in the relevant field, regulation of the activities of both the construction entities themselves and the state authorities responsible for the implementation of state policy in the studied field, etc.; relevant activity is provided through a set of defined measures and means; depending on the type of construction (for example: individual housing construction; construction of multistory residential buildings, special-purpose buildings), its regulatory support also depends. The administrative and legal study of construction includes consideration of various legal blocks that relate to this field. Among the main ones, the following are highlighted: analysis of laws, resolutions, regulations and rules that determine the order and conditions of construction; study of mechanisms for obtaining licenses and permits for construction, including application procedures, issuance and licensing conditions, as well as requirements for project and estimate documentation; supervision and control; rights and obligations of construction process participants; study of regulations and standards aimed at ensuring the safety of construction objects and the quality of construction materials and structures; analysis of conflict resolution mechanisms in the field of construction, as well as measures for legal protection of participants in the construction process.Документ Взаємодія суб’єктів запобігання правопорушенням у сфері будівництва(Гельветика, 2022) Буга В. В.; Buha V. V.У статті зазначено, що взаємодія правоохоронних, контрольно-ревізійних та інших суб’єктів щодо запобігання правопорушенням у сфері будівництва – це побудований на адміністративно-правових засадах, взаємний, узгоджений за часом, місцем і змістом зв’язок відповідних суб’єктів, який передбачає диференціацію їх функцій і завдань, спрямований на досягнення певного визначеного результату із можливістю внесення пропозицій та впливу на прийняття рішень із конкретних питань щодо профілактики протиправної діяльності, запобігання і протидії правопорушенням у сфері будівництва, що забезпечує притягнення винних у вчиненні таких порушень до відповідальності, а так само усунення причин та умов, які сприяють вчиненню таких правопорушень Встановлено, що під час здійснення взаємодії застосовуються різні за своїм характером методи, спрямовані на організацію й забезпечення ефективної співпраці щодо запобігання правопорушенням у сфері будівництва. Однак, вони не мають належного нормативного оформлення. Саме тому, вважаємо, що логічним буде розширити напрями відомчої та міжвідомчої взаємодії у досліджуваній сфері, через деталізацію їх у спільному наказі правоохоронних та контролюючих органів і сформулювати у такий спосіб: організація реалізації державної політики із забезпечення економічної (фінансової) безпеки у сфері будівництва через здійснення заходів щодо запобігання правопорушенням; забезпечення комплексного розвитку будівельної галузі на території України; реалізація заходів зі зміцнення безпеки та правопорядку у сфері будівництва (профілактика правопорушень; виявлення, припинення й розслідування правопорушень; притягнення осіб, які вчиняють правопорушення до відповідальності (забезпечення невідворотності покарання); удосконалення правової бази протидії загрозам у будівельній сфері тощо). Такий нормативно-правовий акт відповідав би вимогам європейських та міжнародних конвенцій і повністю регулював б питання взаємодії правоохоронних органів з контролюючими та іншими суб’єктами (органами місцевого самоврядування, громадськості тощо) щодо запобігання правопорушенням у сфері будівництва. Наголошено, також, на доцільності поширення засобах медіа висвітлення змісту правопорушень у сфері будівництва та наслідків, що слідують за ним як профілактичний захід, тим більше, що для цього необхідно тільки узгодити діяльність центру зв’язків з громадськістю з відповідними службами поліції та органами архітектурно-будівельного контролю, які б надавали таку інформацію. The article states that the interaction of law enforcement, control and audit and other subjects regarding the prevention of offenses in the field of construction is a relationship of the relevant subjects built on administrative and legal principles, mutual, coordinated in terms of time, place and content, which provides differentiation of their functions and tasks, aimed at achieving a certain defined result with the possibility of making proposals and influencing decision-making on specific issues regarding the prevention of illegal activities, prevention and countermeasures against offenses in the field of construction, which ensures the prosecution of those guilty of such violations, as well as the elimination of the causes and conditions that contribute to the commission of such offenses It was established that during the implementation of the interaction, methods of different nature are used, aimed at organizing and ensuring effective cooperation in the prevention of offenses in the field of construction. However, they do not have the proper regulatory design. That is why we believe that it would be logical to expand the directions of departmental and interdepartmental cooperation in the researched area, by detailing them in a joint order of law enforcement and control bodies and formulating in the following way: the organization of the implementation of the state policy to ensure economic (financial) security in the field of construction through the implementation measures to prevent offenses; ensuring comprehensive development of the construction industry on the territory of Ukraine; implementation of measures to strengthen safety and law and order in the field of construction (prevention of offenses; detection, termination and investigation of offenses; bringing persons who commit offenses to justice (ensuring the inevitability of punishment); improvement of the legal framework for countering threats in the construction sector, etc.). Such a normative legal act would meet the requirements of European and international conventions and would fully regulate the issue of interaction of law enforcement agencies with controlling and other subjects (local self-government bodies, the public, etc.) regarding the prevention of offenses in the field of construction. It was also emphasized the expediency of media coverage of the content of offenses in the field of construction and the consequences that follow it as a preventive measure, especially since for this it is only necessary to coordinate the activities of the public relations center with the relevant police services and bodies of architectural of construction control, which would provide such information.Документ Державна політика щодо запобігання правопорушенням у сфері будівництва в Україні(Гельветика, 2023) Буга В. В.; Buha V. V.У статті наголошено, що будівельна галузь – одна зі стратегічних галузей економіки має важливе соціальне значення, адже забезпечує основні потреби населення, серед яких житло, інфраструктурна мережа, транспортне сполучення й посідає в економіці країни одне з ключових місць за темпами розвитку і капіталізації, порівняно з іншими її сегментами. Державна політика є не лише суто управлінською діяльністю державних органів чи діяльністю-відповіддю на те, що вимагає реакції держави, а також – стратегічною діяльністю, постаючи в якості складного соціально-правового, політичного та економічного феномену, що: має чітку юридичну форму, наповнену конкретним змістом; об’єктивується на підставах й умовах, визначених законодавством; передбачає існування адміністративно-правового механізму її формування й реалізації відповідно до певних стратегій і програм, а також нагальних потреб суспільства й держави. Критично аналізуючи різні підходи науковців до визначення сутності державної політики, автор дійшов висновку, що їх можна поділити на такі основні групи інтерпретаційних підходів: пояснення сутності державної політики через діяльнісний аспект вияву державної політики (формальний підхід); пояснення сутності державної політики через реагувальний аспект вияву державної політики (змістовий підхід); пояснення сутності державної політики через планово-стратегічний аспект вияву державної політики (прогностично-стратегічний підхід). У зв’язку з цим, державна політика у сфері будівництва повинна включати такі ознаки: когерентність – узгодження усіх складових політики між собою, утворюючи одне організаційне ціле, одну систему, розвиток якої її визначає; ієрархічність – органи державної влади приймають рішення, передають їх «по вертикалі» для виконання за встановленою ієрархією повноважень; повноцінність – наявність комплексу засобів для прийняття рішень, їх виконання, коригування, залучення необхідних або додаткових ресурсів, оцінка реалізації. It is common knowledge that state policy plays an extremely important role in public life. It is she who is called to timely identify the ripe problems of the development of society, analyze them, establish the causes of their occurrence, difficulties, contradictions and find ways to solve these problems. In the sphere of state policy, appropriate state-political decisions are made, appropriate tools are developed, and a mechanism for their implementation is created. The article emphasizes that the construction industry is one of the strategic sectors of the economy and has an important social significance, because it provides the basic needs of the population, including housing, infrastructure network, transport connections, and occupies one of the key places in the country’s economy in terms of development and capitalization rates, compared to its other segments. State policy is not only a purely managerial activity of state bodies or an activity that is a response to what requires a state reaction, but also a strategic activity, appearing as a complex socio-legal, political and economic phenomenon that: has a clear legal form, filled with concrete content; is objectified on the grounds and conditions determined by legislation; presupposes the existence of an administrative and legal mechanism for its formation and implementation in accordance with certain strategies and programs, as well as the urgent needs of society and the state. Critically analyzing various approaches of scientists to determining the essence of state policy, the author came to the conclusion that they can be divided into the following main groups of interpretive approaches: explaining the essence of state policy through the operational aspect of the manifestation of state policy (formal approach); explanation of the essence of state policy through the responsive aspect of the manifestation of state policy (content approach); explanation of the essence of state policy through the planning and strategic aspect of the manifestation of state policy (prognostic and strategic approach). In this regard, the state policy in the field of construction should include the following features: coherence – coordination of all policy components among themselves, forming one organizational whole, one system, the development of which determines it; hierarchy – state authorities make decisions, transfer them «vertically» for implementation according to the established hierarchy of powers; completeness – availability of a set of means for decision-making, their implementation, adjustment, attraction of necessary or additional resources, evaluation of implementation.Документ Державне регулювання системи соціального захисту населення(Гельветика, 2023) Буга В. В.; Буга Г. С.; Buha V. V.; Buha H. S.Дана стаття присвячена державному регулюванню системи соціального захисту населення. Практика довела, що система соціального захисту повинна включати такі елементи, як: правову, економічну та соціальну безпеку; фінансові, інформаційно-інтелектуальні та природні ресурси; бюджетні та позабюджетні механізми; національні, громадські та міжнародні установи. При цьому головна роль повинна належати нагляду за соціальним забезпеченням. Для вирішення питань соціального захисту населення необхідно використовувати соціально-економічні показники рівня життя (низький рівень доходів, прожитковий мінімум, мінімальний бюджет споживання, мінімальна заробітна плата та індекс людського розвитку). Незважаючи на позитивні реформи у сфері соціального захисту в Україні, потреба кардинальних змін у системі соціальних послуг залишається незадовільною. Це зумовлено невідповідністю соціальних послуг новим запитам і потребам суспільства. Державне регулювання системи соціального захисту населення потребує подальшого реформування та удосконалення. Однак все ж таки проведена дуже велика робота у цьому напрямку, а саме створені правові засади діяльності системи соціальних послуг, але аналіз нормативно-правових актів з зазначеної проблематики доводить, що в дії ці правові акти на сьогодні не достатньо ефективні. This article is devoted to state regulation of the system of social protection of the population. During the transition of the economy to market conditions, the problem of assessing the effectiveness of the functioning of the social sphere at the level of public administration of the national economy is especially relevant. It should be noted that the foreign experience of the developed countries of the world convincingly indicates that it is precisely a clear strategy for managing the social sphere and social processes that ensures the solution of economic and social problems of the development of society, high living standards and equal access of citizens to public goods and services. There is a construction of such a socio-economic model that would be capable of innovative self-development and ensuring high-quality growth. The search continues for effective levers for regulating social inequality, citizens' access to such public goods as education, health care, culture, and personal security. Practice has proven that the system of social protection should include such elements as: legal, economic and social security; financial, information-intellectual and natural resources; budgetary and extrabudgetary mechanisms; national, public and international institutions. In this regard, the main role should belong to the supervision of social security. To address the issues of social protection of the population, it is necessary to use socio-economic indicators of the standard of living (low income, subsistence level, minimum consumption budget, minimum wage and human development index). Despite positive reforms in the field of social protection in Ukraine, the need for fundamental changes in the system of social services remains unsatisfactory. This is due to the inconsistency of social services with the new demands and needs of society. State regulation of the system of social protection of the population requires further reform and improvement. However, a lot of work has been done in this direction, namely, the legal foundations for the activity of the system of social services have been created, but the analysis of regulatory legal acts on this issue proves that these legal acts are not effective enough in action todayДокумент Доктринальні підходи до визначення адміністративно-правового механізму запобігання правопорушенням у сфері будівництва(Гельветика, 2022) Буга В. В.; Buha V. V.У статті надано поняття правопорушення у сфері будівництва як недотримання обов’язкових вимог державних стандартів, технічних умов, норм і правил, проектів, інших нормативних актів, що призводить до зменшення і втрати міцності, стійкості, надійності будівель, споруд, їх частин або окремих конструктивних елементів, силових параме- трів будівельних матеріалів, конструкцій і виробів, а також дії, що порушують встановлений організаційно-правовий порядок будівництва об’єктів і приймання їх в експлуатацію. Запобіганням правопорушенням у сфері будівництва – система заходів, спрямованих на виявлення та припинення порушень законодавства в галузі та забезпечення дотримання правил і норм, пов’язаних із будівництвом. Окремими аспектами запобігання правопорушенням в цій сфері є забезпечення безпеки та легальності будівельних проектів і процесів, підвищення якості будівельних робіт, сприяння ефективному використанню ресурсів у галузі будівництва. Метою запобігання правопорушенням у сфері будівництва насамперед є: обмеження дії негативних явищ та процесів, що мають місце у галузі; усунення або взагалі нейтралізація причин правопорушень та умов, що їм сприяють; вирішення конфліктів та суперечок між учасниками будівельних процесів; посилення відповідальності за вчиненні учасниками будівельної галузі правопорушення. Адміністративно-правовий механізм запобігання правопорушенням – це сукупність адміністративно-правових засобів, які організовані відповідно до свого нормативного закріплення та спрямовані на врегулювання суспільних відносин у діяльності суб’єктів запобігання. Розглядаючи структуру цього механізму, автором наголошено на складових елементах, без яких його існування позбавлене змісту (основні: норми права, які регламентують специфіку будівельних відносин та запобіжну діяльність; акти реалізації норм права; правовідносини; адміністративна відповідальність як засіб попередження правопорушень) та без яких його функціонування не буде достатньо ефективним (факультативні). Його дієвість забезпечується через специфічні заходи, засоби, форми, методи адміністративно-правового характеру, які спрямовані на запобігання правопорушенням у будівельній сфері, шляхом: упорядкування будівельних відносин через створення та вдосконалення відповідної нормативно-правової бази; розроблення стратегії, програм, планів з питань сталого розвитку; інституційне забезпечення адміністративно-правових інструментів запобігання; здійснення контрольно‒наглядової діяльності; удосконалення системи запобіжних заходів шляхом реагування на протиправні дії. The article provides the concept of an offense in the field of construction as non-compliance with the mandatory requirements of state standards, technical conditions, norms and rules, projects, other regulatory acts, which leads to a decrease and loss of strength, stability, reliability of buildings, structures, their parts or individual constructive elements, power parameters of building materials, structures and products, as well as actions that violate the established organizational and legal order of construction of objects and their commissioning. Crime prevention in the field of construction is a system of measures aimed at identifying and stopping violations of legislation in the field and ensuring compliance with rules and regulations related to construction. Certain aspects of crime prevention in this area are ensuring the safety and legality of construction projects and processes, improving the quality of construction works, and promoting the effective use of resources in the construction industry. The goal of prevention of offenses in the field of construction is primarily: limiting the effect of negative phenomena and processes taking place in the industry; elimination or general neutralization of the causes of offenses and the conditions that contribute to them; resolution of conflicts and disputes between participants in construction processes; strengthening of responsibility for the commission of offenses by participants in the construction industry. The administrative-legal mechanism for the prevention of offenses is a set of administrative-legal means that are organized in accordance with their normative establishment and are aimed at regulating social relations in the activities of prevention subjects. Examining the structure of this mechanism, the author emphasized the constituent elements without which its existence is devoid of meaning (the main ones: legal norms that regulate the specifics of construction relations and preventive activities; acts of implementation of legal norms; legal relations; administrative responsibility as a means of preventing offenses) and without which its functioning will not be efficient enough (optional). Its effectiveness is ensured through specific measures, means, forms, methods of an administrative and legal nature, which are aimed at preventing offenses in the construction sector, by: streamlining construction relations through the creation and improvement of the appropriate regulatory and legal framework; development of strategy, programs, plans on issues of sustainable development; institutional provision of administrative and legal tools for prevention; implementation of control and supervision activities; improving the system of preventive measures by responding to illegal actions.Документ Зарубіжний досвід запобігання правопорушенням у сфері будівництва(Гельветика, 2022) Буга В. В.; Buha V. V.У статті узагальнені заходи запобігання правопорушенням у сфері будівництва у провідних країнах світу (Польща, Франція, Іспанія, Німеччина, Велика Британія, США та ін.) з романогерманською та англо-саксонською правовими системами засвідчили, що система планування будівництва в таких країнах є ієрархічною, ретельно законодавчо регламентованою актами різної юридичної сили (директиви, постанови, програмне сприяння ЄС та насамперед будівельні кодекси), забезпеченою адміністративним інструментарієм (Європейська програма з розвитку інфраструктури (EUREK), федеральні, регіональні, місцеві плани використання територій і плани забудови та планування на рівні громад) та здійснюється відповідно до певної процедури, коли рішення ухвалюється місцевими органами та зборами об’єднання після численних громадських слухань щодо дотримання заходів безпечності й екологічності. На відношення європейських національних законодавців до запобігання правопорушенням основний вплив мали історичні події та практика міжнародної юстиції. Розвиток адміністративно-правового законодавства європейських країн в основному зумовили такі чинники: міжнародні правові акти; практика Європейського Суду з прав людини; право Європейського Союзу); внутрішня соціально-політична ситуація в країні та запити суспільства. Встановлено, що запобігання правопорушенням в сфері будівництва в зазначених країнах, як і в Україні, здійснюється в межах різних галузей права. Однак, у адміністративно-правовій площині забезпечується шляхом застосування до суб’єкта вчинення каральних і (або) альтернативних їм інших, некаральних заходів впливу. Особливістю каральних заходів більшості європейських країн є великі розміри штрафних санкцій, порівняно з Україною, за порушення норм, стандартів та правил будівельного законодавства. На основі вивченого зарубіжного досвіду стало очевидно, що подальше зниження показників вчинених правопорушень в сфері будівництва неможливе без проведення комплексу запобіжних заходів, основою яких повинен бути аналіз факторів, що зумовлюють вчинення таких правопорушень. The article summarizes the measures to prevent offenses in the field of construction in the leading countries of the world (Poland, France, Spain, Germany, Great Britain, the USA, etc.) with Romano-Germanic and AngloSaxon legal systems, and it is proved that the construction planning system in such countries is hierarchical, carefully legislated by acts of various legal force (directives, resolutions, EU program assistance and, above all, building codes), provided with an administrative toolkit (European Infrastructure Development Program (EUREK), federal, regional, local plans for the use of territories and plans for development and planning on community level) and is carried out according to a certain procedure, when the decision is made by local bodies and meetings of the association after numerous public hearings regarding compliance with safety and environmental measures. Historical events and the practice of international justice had the main influence on the attitude of European national legislators to crime prevention. The development of administrative and legal legislation of European countries was mainly determined by the following factors: international legal acts; practice of the European Court of Human Rights; European Union law); the internal socio-political situation in the country and the demands of society. It has been established that the prevention of offenses in the field of construction in the mentioned countries, as well as in Ukraine, is carried out within the limits of different branches of law. However, at the administrative and legal level, it is ensured by applying punitive and (or) other, non-punitive measures of influence to the subject of the crime. A feature of punitive measures in most European countries is the large amount of fines, compared to Ukraine, for violation of norms, standards and rules of construction legislation. On the basis of the studied foreign experience, it became obvious that a further reduction in the number of offenses committed in the field of construction is impossible without carrying out a set of preventive measures, the basis of which should be the analysis of the factors that lead to the commission of such offenses.Документ Заходи адміністративного припинення порушень у сфері будівництва(Гельветика, 2022) Буга В. В.; Buha V. V.У статті адміністративні заходи припинення порушень у сфері будівництва визначено як примусове зупинення правопорушень та попередження можливих шкідливих наслідків і забезпечення застосування щодо порушника адміністративних стягнень. Такі заходи запобігання систематизовано на загальні та спеціальні, які залежно від виду правопорушення застосовують правоохоронні, наглядові та контрольно-ревізійні органи, а їх застосуванню передує стадія виявлення правопорушення, що вже розпочалося або триває. Адміністративні заходи припинення правопорушень у сфері будівництва класифіковано за правом особи-правопорушника, яке обмежується (створюється загроза обмеження такого права) на: заходи адміністративного припинення, що спрямовані на обмеження свободи пересування та вчинення певних дій особи-правопорушника (вимога припинити протиправну поведінку; доставлення порушника; привід осіб, які ухиляються від явки за викликом; адміністративне затримання); заходи адміністративного припинення, що спрямовані на обмеження особистої недоторканості особи-правопорушника (особистий огляд, огляд речей); заходи адміністративного припинення, що спрямовані на обмеження права власності особи-правопорушника (вилучення речей і документів; заборона експлуатації об’єктів будівництва); заходи адміністративного припинення, що спрямовані на обмеження права особи-правопорушника на «здоров’я» (застосування заходів фізичного впливу; застосування спеціальних засобів). Розкрито сутність зазначених заходів у взаємозв’язку із досягненням мети їх застосування (запобігання вчиненню адміністративних правопорушень у сфері будівництва та забезпечення невідворотності покарання для тих, хто їх вчиняє). In the article, administrative measures to stop violations in the field of construction are defined as forced stopping of violations and prevention of possible harmful consequences and ensuring the application of administrative sanctions against the violator. Such prevention measures are systematized into general and special ones, which, depending on the type of offense, are applied by law enforcement, supervisory and controlrevision bodies, and their application is preceded by the stage of detection of an offense that has already begun or is ongoing. Administrative measures to stop offenses in the field of construction are classified according to the right of the offender, which is limited (there is a threat of restriction of such a right) to: administrative measures aimed at restricting the freedom of movement and committing certain actions of the offender (requirement to stop illegal behavior; delivery of the offender ; pretext for persons who avoid appearing on summons; administrative detention); administrative termination measures aimed at limiting the personal integrity of the offender (personal inspection, inspection of belongings); administrative termination measures aimed at limiting the property rights of the offender (seizure of things and documents; prohibition of operation of construction facilities); administrative termination measures aimed at restricting the offender’s right to «health» (application of physical impact measures; use of special means). The essence of the specified measures in relation to the achievement of the goal of their application (prevention of the commission of administrative offenses in the field of construction and ensuring the inevitability of punishment for those who commit them) is disclosed.Документ Методологія дослідження адміністративно-правового забезпечення запобігання правопорушенням у сфері будівництва(Гельветика, 2022) Буга В. В.; Buha V. V.У статті автором на основі абстрагування методу правового регулювання на галузевому рівні здійснене узагальнення характеристик його одиничних (на рівні юридичної норми) виявів. З іншого боку, лише з’ясувавши властивості загального методу правового регулювання і спираючись на ці, пронизуючі усі підпорядковані ланки права характеристики, автор зміг звернутись до методу правового регулювання сфери будівництва. Саме у такому русі від одиничного до загального, а слідом за цим і в зворотному напрямку – від загального до одиничного, полягає гносеологічний аспект пізнання методології дослідження адміністративно-правового забезпечення запобігання правопорушенням у сфері будівництва як явища об’єктивної дійсності, на всіх рівнях його екзистенції, у тому числі в адміністративному праві. Наголошено, що специфіка структури предмета правового регулювання не може не обумовлювати системного характеру його загального методу. Системна природа об’єкта регуляторного впливу методу права свідчить про притаманність йому однієї з трьох визнаних філософською наукою ознак, іманентних будь-якому системному явищу взагалі, а саме: чіткої функціональної спрямованості його компонентів на системному рівні. Методологія дослідження є багаторівневою системою і передбачає застосування методів різної складності, які узгоджуються між собою та зорієнтовані на вирішення визначених автором завдань. Методи вивчення адміністративно-правового забезпечення запобігання правопорушенням у сфері будівництва в Україні – це сукупність спеціальних способів, прийомів і засобів дослідження процесів, пов’язаних із: ретельним аналізом стану правопорушень у сфері будівництва, виявлення їх конкретних причин та умов; розробкою та прийняттям загальнодержавних програм запобігання цим правопорушенням; організацією та здійсненням комплексу різноманітних заходів із запобігання правопорушенням у сфері будівництва; вжиттям заходів з виявлення суб’єктів правопорушень. Доведено, що не існує універсального методу дослідження адміністративно-правового забезпечення запобігання правопорушенням у сфері будівництва, а усі вищеперераховані повинні використовуватись у їх діалектичному взаємозв’язку і дозволяють вийти на нові наукові знання та алгоритми дій щодо запобігання правопорушенням. Тобто, запропонована методологія не тільки створює ефективні та оптимальні умови для пізнання змісту об’єкта і предмета дослідження, але і є необхідною для проведення такого дослідження та впровадження його результатів на практиці . In the article, based on the abstraction of the method of legal regulation at the branch level, the author summarizes the characteristics of its individual (at the level of legal norms) findings. On the other hand, only after clarifying the properties of the general method of legal regulation and relying on these, permeating all subordinate links of the law of characteristics, the author was able to turn to the method of legal regulation of the construction sector. It is in such a movement from the individual to the general, and following this and in the reverse direction - from the general to the individual, that the epistemological aspect of knowing the research methodology of administrative and legal support for the prevention of offenses in the field of construction as a phenomenon of objective reality, at all levels of its existence, lies, including in administrative law. It is emphasized that the specificity of the structure of the subject of legal regulation cannot but condition the systemic nature of its general method. The systemic nature of the object of regulatory influence of the method of law indicates that it possesses one of the three features recognized by philosophical science, immanent to any systemic phenomenon in general, namely: a clear functional orientation of its components at the systemic level. The research methodology is a multi-level system and involves the use of methods of different complexity, which are consistent with each other and are aimed at solving the tasks defined by the author. Methods of studying the administrative and legal support for the prevention of offenses in the field of construction in Ukraine are a set of special methods, techniques and means of researching processes related to: thorough analysis of the state of offenses in the field of construction, identification of their specific causes and conditions; development and adoption of national programs for the prevention of these offenses; organization and implementation of a complex of various measures to prevent offenses in the field of construction; by taking measures to identify the subjects of offenses. It has been proven that there is no universal method of researching the administrative and legal support for the prevention of offenses in the field of construction, and all of the above should be used in their dialectical interrelationship and allow access to new scientific knowledge and action algorithms for the prevention of offenses. That is, the proposed methodology not only creates effective and optimal conditions for learning the content of the object and the subject of research, but is also necessary for conducting such research and implementing its results in practice.Документ Напрямки удосконалення дозвільної діяльності суб’єктів публічного адміністрування у сфері охорони земель(Гельветика, 2024) Буга В. В.; Чорна М. В.; Сахно А. П.; Buha V. V.; Chorna M. V.; Sakhno A. P.У статті проаналізовано теоретико-правові засади дозвільної діяльності суб’єктів публічного адміністрування у сфері охорони земель та сформульовано напрямки його удосконалення. Наголошено, що сучасне законодавче забезпечення дозвільних процедур залишається фрагментарним і недостатньо чітким. Встановлено, що Земельний кодекс України, Закон України «Про охорону земель» та інші акти не містять цілісного визначення дозвільної діяльності суб’єктів публічного адміністрування, не закріплюють її видів та цілісної системи суб’єктного складу. Обґрунтовано необхідність розроблення та ухвалення спеціального законодавчого акту, норми якого спрямовані на комплексне врегулювання питань надання дозвільних адміністративних послуг у сфері охорони земель. Доведено наявність дисбалансу повноважень між окремими суб’єктами публічного адміністрування, зокрема, органами місцевого самоврядування, територіальними підрозділами Держгеокадастру та іншими суб’єктами у сфері надання дозвільних послуг. З’ясовано, що відсутність нормативно встановлених меж відповідальності унеможливлює належну координацію дій, що негативно впливає на ефективність дозвільної системи, та вимагає уточнення компетенції кожного органу й запровадження чітких процедурних регламентів цієї діяльності. Встановлено, що сутнісною ознакою дозвільної діяльності у сфері земельних відносин є її адміністративно-процедурна природа, що проявляється у здійсненні комплексних організаційно-правових та реєстраційних дій, пов’язаних із наданням адміністративних послуг, передбачених чинним законодавством. Розкрито ознаки дозвільної діяльності суб’єктів публічного адміністрування у сфері охорони земель, в контексті науки адміністративного права, а саме: публічно-правовий характер, владно-субординаційну природу, ініціативу з боку заінтересованих осіб та імперативну компетенцію адміністративного суб’єкта. The article analyzes the theoretical and legal foundations of the permitting activities of public administration entities in the fi eld of land protection and formulates directions for its improvement. It is emphasized that the modern legislative support for permitting procedures remains fragmentary and not clear enough. It is established that the Land Code of Ukraine, the Law of Ukraine “On Land Protection” and other acts do not contain a holistic definition of the permitting activities of public administration entities, do not establish its types and a holistic system of subject composition. The need to develop and adopt a special legislative act is substantiated, the norms of which are aimed at comprehensively regulating the issues of providing permitting administrative services in the field of land protection. The existence of an imbalance of powers between individual public administration entities, in particular, local governments, territorial divisions of the State Geocadastre and other entities in the field of providing permitting services is proven. It was found that the absence of regulatory limits of responsibility makes it impossible to properly coordinate actions, which negatively affects the effectiveness of the permitting system, and requires clarification of the competence of each body and the introduction of clear procedural regulations for this activity. It was established that the essential feature of permitting activity in the field of land relations is its administrative and procedural nature, which is manifested in the implementation of complex organizational and legal and registration actions related to the provision of administrative services provided for by current legislation. The features of the permitting activity of public administration entities in the fi eld of land protection are revealed in the context of the science of administrative law, namely: public-legal nature, power-subordination nature, initiative on the part of interested persons and imperative competence of the administrative entity.Документ Наукове забезпечення запобігання правопорушенням у сфері будівництва в Україні(Гельветика, 2023) Буга В. В.; Buha V. V.У світлі нових викликів сучасності та потреб українського суспільства у відбудові житлових кварталів, адміністративних будівель інших об’єктів інфраструктури, які були знищені чи пошкоджені внаслідок воєнних дій, розпочатих російським агресором, сфера будівництва набирає якісно та кілько нових обертів. Відповідно особливу значущість становить адміністративно-правовий механізм запобігання правопорушенням у означеній сфері. У статті автором здійснений аналіз наукових праць, присвячених запобіганню правопорушенням у сфері будівництва в Україні, дозволив встановити, що основна увага вчених та юристів-практиків в частині предмету дослідження зосереджена на питаннях: адміністративно-правового регулювання правовідносин та реалізації державної політики у сфері будівництва; визначення шляхів та методів протидії правопорушенням; розробку і вдосконалення методів екологічної оцінки впливу, яка допомагає передбачати та оцінювати можливі негативні впливи будівельних проєктів на довкілля; соціального впливу будівництва на місцеві громади та способи забезпечення етичної практики в будівельних проєктах; методів взаємодії з громадськістю та спільної участі у прийнятті рішень, щоб забезпечити більшу відкритість і врахування думок громадськості в плануванні та виконанні будівельних проєктів; розробки нових методів та підходів до будівництва, які сприяють сталості та довкіллю (включає планування зелених будівельних проєктів та використання відновлюваних джерел енергії); удосконалення будівельних процесів за рахунок використання сучасних технологій (смарт, штучний інтелект тощо) для підвищення ефективності будівництва та контролю екологічних стандартів. Такі наукові здобутки сприяють вдосконаленню практики запобігання правопорушенням в сфері будівництва, однак у більшості допомагають вирішувати лише завдання кримінального провадження, технічні, господарські, екологічні, економічні та соціальні виклики у різних галузях будівельної діяльності, що обумовлює необхідність подальшого наукового пошуку, зокрема, щодо визначення стратегічних напрямів для суб’єктів запобігання протиправним діям з врахуванням, як тенденцій реалій суспільства, так і масштабного плану майбутньої післявоєнної відбудови. У цьому контексті важливим кроком є концептуалізація наукових ідей і підходів до створення якісно нового адміністративно-правового механізму забезпечення безпеки, аналізу складових організації та здійснення будівельної діяльності, виявлення й профілактика порушень у означеній діяльності, удосконалення регулятивного законодавства й правозастосовної практики. In light of the new challenges of modernity and the needs of Ukrainian society in the reconstruction of residential quarters, administrative buildings and other infrastructure objects that were destroyed or damaged as a result of military operations initiated by the Russian aggressor, the field of construction is gaining quality and several new momentum. Accordingly, the administrative and legal mechanism for the prevention of offenses in the specified area is of particular importance. In the article, the author’s analysis of scientific works devoted to the prevention of offenses in the field of construction in Ukraine made it possible to establish that the main attention of scientists and legal practitioners in the part of the research subject is focused on the issues of: administrative and legal regulation of legal relations and implementation of state policy in the field of construction; determination of ways and methods of countering offenses; development and improvement of environmental impact assessment methods, which helps predict and assess possible negative impacts of construction projects on the environment; the social impact of construction on local communities and ways to ensure ethical practice in construction projects; methods of interaction with the public and joint participation in decision-making to ensure greater openness and consideration of public opinion in the planning and implementation of construction projects; developing new methods and approaches to construction that promote sustainability and the environment (including planning green building projects and using renewable energy sources); improvement of construction processes due to the use of modern technologies (smart, artificial intelligence, etc.) to increase the efficiency of construction and control of environmental standards. Such scientific achievements contribute to the improvement of the practice of crime prevention in the field of construction, but in most cases they help to solve only the tasks of criminal proceedings, technical, economic, environmental, economic and social challenges in various fields of construction activity, which necessitates the need for further scientific research, in particular, regarding the defi nition of strategic directions for the subjects of the prevention of illegal actions, taking into account both the trends of the realities of society and the large-scale plan of the future post-war reconstruction. In this context, an important step is the conceptualization of scientific ideas and approaches to the creation of a qualitatively new administrative and legal mechanism for ensuring safety, analyzing the components of the organization and carrying out construction activities, identifying and preventing violations in the specified activity, improving regulatory legislation and law enforcement practice.Документ Нормативно-правове забезпечення сфери будівництва(Гельветика, 2023) Буга В. В.; Buha V. V.У статті наголошено, що адміністративно-правове регулювання займає важливе місце у процесі реалізації державної політики в сфері будівництва України. Нормативно-правове забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері включає в себе систему норм права, які закріплені в законодавстві, стратегічних та програмних документах держави, і які встановлюють мету, завдання, правила, порядок, процедури діяльності уповноважених суб’єктів тощо. Будівельне законодавство – це система нормативно-правових актів, які регулюють відносини щодо організації та безпосереднього здійснення будівництва. Особливістю будівельного законодавства є те, що власне правові норми тісно переплетені з нормами технічного характеру. Вони нерідко включаються в єдині нормативно-правові документи. Нормативно-правове забезпечення cфери будівництва – єдина сукупність правових засобів, за допомогою яких відбувається впорядкування відносин у цій сфері відповідно до мети й завдань, які постають перед державою під час виконання нею своїх функцій. Проведений аналіз надав змогу узагальнити нормативно-правове забезпечення сфери будівництва за напрямами: норми, які визначають правила належної поведінки в досліджуваній сфері; норми, які встановлюють відповідальність за вчинення порушень у зазначеній сфері; норми, які визначають алгоритм дій державних органів під час здійснення будівництва, у тому числі спрямовані на нагляд та контроль за дотриманням законодавства. Найчисленнішими є норми, які визначають правила належної поведінки в досліджуваній сфері та алгоритм дій державних органів під час здійснення контролю та нагляду за будівництвом. Однак, стан законодавчого забезпечення запобігання правопорушенням у означені сфері характеризується недосконалістю та розбалансованістю актів усіх рівнів, відсутністю офіційно визнаної концепції розвитку нормативно-правової бази, яка стосується організації та функціонування системи боротьби з правопорушеннями, роз’єднаністю суб’єктів, невиправданим дублюванням окремих їх функцій, недостатнім рівнем правового забезпечення взаємодії й координації правоохоронних та інших державних (контролюючих) органів. Найбільш суттєвим кроком з удосконалення нормативно-правового забезпечення будівництва визначено розробку оптимальної моделі кодифікації будівельного законодавства, що сприятиме узгодженню та впорядкуванню чисельних нормативно-правових актів у відповідній сфері The article emphasizes that administrative and legal regulation occupies an important place in the process of implementing state policy in the field of construction in Ukraine. Regulatory and legal support for the implementation of state policy in the relevant field includes a system of legal norms, which are enshrined in legislation, strategic and program documents of the state, and which establish the purpose, tasks, rules, order, procedures of activities of authorized entities, etc. Construction legislation is a system of normative legal acts that regulate relations regarding the organization and direct implementation of construction. The peculiarity of construction legislation is that the actual legal norms are closely intertwined with norms of a technical nature. They are often included in single legal documents. Normative and legal provision of the sphere of construction is a single set of legal means, with the help of which relations in this sphere are regulated in accordance with the goals and tasks that appear before the state during the performance of its functions. The conducted analysis made it possible to generalize the regulatory and legal support of the construction sector in the following directions: norms that determine the rules of proper behavior in the researched field; norms that establish responsibility for committing violations in the specified area; norms that determine the algorithm of actions of state bodies during construction, including those aimed at supervision and control of compliance with legislation. The most numerous are the norms that determine the rules of proper behavior in the researched area and the algorithm of actions of state bodies during the implementation of control and supervision of construction. However, the state of legislative support for the prevention of offenses in the specified area is characterized by the imperfection and imbalance of acts of all levels, the absence of an officially recognized concept of the development of the legal framework, which concerns the organization and functioning of the system for combating offenses, the disunity of subjects, the unjustified duplication of their individual functions , insufficient level of legal support for interaction and coordination of law enforcement and other state (controlling) bodies. The development of the optimal model of the codification of construction legislation, which will contribute to the harmonization and ordering of numerous normative legal acts in the relevant field, is defined as the most significant step in improving the regulatory and legal support of construction.Документ Об’єктивні ознаки правопорушень у сфері будівництва(Гельветика, 2022) Буга В. В.; Buha V. V.У статті встановлено, що складом адміністративного правопорушення визнається сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, за наявності яких діяння стає адміністративним правопорушенням (деліктом). У складах конкретизуються загальні ознаки адміністративних правопорушень, тим самим законодавець диференціює кожен випадок протиправних діянь (дій чи бездіяльності), а особи, які застосовують право, здійснюють кваліфікацію адміністративних правопорушень. Сукупність головних, визначальних ознак складу адміністративного правопорушення виділена законодавцем як типові, необхідні і водночас достатні для притягнення особи до юридичної відповідальності ознаки. Встановлення об’єкта адміністративного правопорушення у сфері будівництва – це ключовий аспект визначення його суспільно-шкідливих наслідків та механізмів негативного впливу на суспільні відносини. Будучи інтегральним елементом складу адміністративного правопорушення, об’єкт посягання відіграє важливу роль як у застосуванні адміністративно-деліктних норм, так і в процесах їх творення та систематизації. Від правильності його визначення великою мірою залежать результати юридичної кваліфікації, підсумки розгляду кореспондуючих адміністративних справ та обґрунтованість рішень про накладення адміністративних стягнень. Включення адміністративно-деліктної норми до певної глави Кодексу України про адміністративні правопорушення означає, що саме відносини, охоплені назвою цієї глави, законодавець розглядає як основний об’єкт правопорушення. Решта правовідносин розглядаються як додаткові об’єкти. Звідси випливає цілком закономірний висновок про те, що для систематизації адміністративно-деліктного законодавства вирішальне значення має тільки той з об’єктів, який лежить у площині родового об’єкта (основний об’єкт). Інші (додаткові) об’єкти, хоча й потерпають від того самого проступку, але безпосередньо не впливають на його законодавче віднесення до певної категорії правопорушень. Об’єктивна сторона адміністративного правопорушення у сфері будівництва знаходить прояв у дії (будівництво на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети; без відповідного документа; недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміна окремих конструктивних елементів житлового будинку та ін.) чи бездіяльності (ігнорування технічних вимог, протипожежної безпеки, будівельних стандартів та ін.). The article establishes that the composition of an administrative offense is recognized as a set of objective and subjective signs, in the presence of which the act becomes an administrative offense (delict). The general features of administrative offenses are specified in the articles, thereby the legislator differentiates each case of illegal acts (actions or inactions), and the persons who apply the law carry out the qualification of administrative offenses. The set of main, defining signs of an administrative offense is highlighted by the legislator as typical, necessary and at the same time sufficient signs to bring a person to legal responsibility. Establishing the object of an administrative offense in the field of construction is a key aspect of determining its socially harmful consequences and mechanisms of negative impact on social relations. Being an integral element of the composition of an administrative offense, the object of encroachment plays an important role both in the application of administrative-delict norms and in the processes of their creation and systematization. The results of legal qualifications, the results of consideration of corresponding administrative cases, and the validity of decisions on imposing administrative fines largely depend on the correctness of its definition. The inclusion of an administrative-delict rule in a certain chapter of the Code of Ukraine on Administrative Offenses means that it is the relations covered by the title of this chapter that the legislator considers as the main object of the offense. The rest of the legal relations are considered as additional objects. From this follows a completely natural conclusion that for the systematization of administrative-delict legislation, only the one of the objects that lies in the plane of the generic object (the main object) is of decisive importance. Other (additional) objects, although suffering from the same misdemeanor, do not directly affect its legal assignment to a certain category of offenses. The objective side of an administrative offense in the field of construction is manifested in action (construction on a plot of land that was not allocated for this purpose; without an appropriate document; non-compliance with architectural, sanitary, ecological, fire-fighting and other requirements and rules, as well as changing individual constructive elements of a residential building, etc.) or inaction (ignoring technical requirements, fire safety, construction standards, etc.).Документ Окремі питання визначення суб’єкта вчинення правопорушень у сфері будівництва(Гельветика, 2023) Буга В. В.; Buha V. V.У статті наголошено, що важливе значення для вибору напрямів запобігання правопорушенням у сфері будівництва, подальшого розвитку адміністративної деліктології й удосконалення юрисдикційної роботи має дослідження суб'єкта даних протиправних діянь. Юридична характеристика суб'єкта, що посягає на суспільні відносини в будівельній сфері, дозволяє визначити соціально-правову сутність цього виду адміністративних правопорушень. Вивчення і використання класифікаційних характеристик ознак суб'єкта порушень будівельних правил і адміністративних правопорушень, що посягають на нормальну діяльність органів у сфері будівництва, допомагає також краще усвідомити спільне і відмінне між ними, а також сприяє полегшенню виявлення та припинення адміністративних правопорушень. З’ясовано, що уповноважені органи адміністративної юрисдикції зіштовхуються з цілою низкою проблем, зумовлених відсутністю єдиного розуміння суб’єкта делікту в адміністративному праві та вадами законодавчого опису суб’єктів конкретних адміністративних правопорушень. До суб’єктів вчинення правопорушень у сфері будівництва віднесено: загальний та спеціальний (уповноважена посадова особа юридичної особи – замовника, уповноважена посадова особа юридичної особи – генерального підрядника або підрядника, головний архітектор проекту, головний інженер проекту, експерт, посадова особа, яка здійснює технічний нагляд на будівництві (інженер технічного нагляду), відповідальні виконавці окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, посадова особа підприємства, яке здійснює виробництво або виготовлення будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та ін.). На основі проведеного аналізу реєстру судових рішень, встановлено, що суб’єктами адміністративних правопорушень у сфері будівництва, зазвичай, є: посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності; працівники об’єкта, на якому здійснюється будівництво, зокрема службові особи, які працюють на ньому і виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції; особи, які причетні до процесу будівництва на підставі угод, офіційно працюючі особи, оформлені на підприємстві, установі чи в організації будь-якої форми власності, відповідно до вимог трудового законодавства та вимог інших нормативно-правових актів, що регламентують трудові відносини; особи, які працюють без укладання будь-яких договорів; замовники будівництва; особи, які здійснюють проєктування об’єктів та експертизу проєктів будівництва; особи, які наділені повноваженнями архітектурно-будівельного контролю; особи, що надають технічні умови інженерного забезпечення об’єкта будівництва. The article emphasizes that the study of the subject of these illegal acts is of great importance for the selection of directions for the prevention of offenses in the field of construction, the further development of administrative tortology, and the improvement of jurisdictional work. The legal characteristics of the entity that encroaches on social relations in the construction sector allows to determine the socio-legal essence of this type of administrative offense. The study and use of classification characteristics of the subject of violations of construction rules and administrative offenses that encroach on the normal activity of bodies in the field of construction also helps to better understand the common and different between them, and also facilitates the detection and termination of administrative offenses. It has been found that the authorized bodies of administrative jurisdiction face a number of problems caused by the lack of a unified understanding of the subject of tort in administrative law and defects in the legislative description of the subjects of specific administrative offenses. Subjects committing offenses in the field of construction include: general and special (authorized official of a legal entity – customer, authorized official of legal entity – general contractor or contractor, chief architect of the project, chief engineer of the project, expert, official who carries out technical construction supervision (technical supervision engineer), responsible executors of certain types of work (services) related to the creation of architectural objects, an official of an enterprise that produces or manufactures building materials, products, structures, etc.). Based on the analysis of the register of court decisions, it was established that the subjects of administrative offenses in the field of construction are usually: officials of enterprises, institutions, organizations, regardless of the forms of ownership; employees of the object under construction, in particular, officials who work there and perform organizational-administrative or administrative-economic functions; persons who are involved in the construction process on the basis of agreements, officially employed persons registered at an enterprise, institution or organization of any form of ownership, in accordance with the requirements of labor legislation and the requirements of other legal acts regulating labor relations; persons who work without concluding any contracts; construction customers; persons who design objects and examine construction projects; persons who are empowered with the authority of architectural and construction control; persons providing technical conditions for engineering support of the construction facility.Документ Особливості адміністративної відповідальності у сфері будівництва(Гельветика, 2022) Буга В. В.; Buha V. V.У статті адміністративну відповідальність у сфері будівництва визначено як вид юридичної відповідальності, що полягає у реакції уповноважених правоохоронних, наглядових та контрольно-ревізійних органів внаслідок учинення адміністративних правопорушень у сфері будівництва, у вигляді застосування заходів адміністративного примусу – адміністративних стягнень передбачених, зокрема, ст. 96, 96-1, 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стаття 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» тощо, які є мірою відповідальності, правовим наслідком адміністративного правопорушення. Такий захід запобігання застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі дотримання законності, а також мінімізація вчинення нових протиправних діянь як самим правопорушником, так і іншими особами. Наголошено, що в рамках майбутньої реформи адміністративно-деліктного законодавства, яка повинна передбачати розробку та прийняття нового Кодексу про адміністративні правопорушення (проступки), не варто відмовлятися від ідеї удосконалення структури окремих положень КУпАП, зокрема, внутрішня структура ст. 96, 96-1 та 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повинна бути перебудована з урахуванням ступеня суспільної небезпеки адміністративних правопорушень у сфері будівництва. Сучасний стан практики накладення адміністративних стягнень у сфері будівництва змушує констатувати наявність грубих помилок уповноважених суб’єктів у процесі визначення ними характеру правопорушень та, відповідно, у процесі обчисленні строків притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема, нами виявлено непоодинокі випадки, коли керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю, головні інспектори будівельного нагляду Державної інспекції архітектури та містобудування України і навіть судді без жодних на те підстав визнають триваючими правопорушення, зумовлені певною разовою дією, яка не виявляється у безперервному порушенні закону чи тривалому невиконанні обов`язків. Внаслідок цього, строк накладення адміністративного стягнення помилково обчислюється не з моменту вчинення протиправних дій (бездіяльності), а з моменту їх виявлення, що у кінцевому результаті призводить до прийняття неправомірних юрисдикційних рішень, оскарження протоколів й скасування постанов у справах про адміністративні правопорушення. In the article, administrative responsibility in the field of construction is defined as a type of legal responsibility, which consists in the reaction of authorized law enforcement, supervisory and controlrevision bodies due to the commission of administrative offenses in the field of construction, in the form of the application of measures of administrative coercion - administrative sanctions provided for, in particular, in Art. 96, 96-1, 188-42 of the Code of Ukraine on Administrative Offenses, Article 2 of the Law of Ukraine «On Liability for Offenses in the Field of Urban Development», etc., which are a measure of responsibility, a legal consequence of an administrative offense. Such a preventive measure is used to educate the person who has committed an administrative offense in the spirit of compliance with the law, as well as to minimize the commission of new illegal acts both by the offender himself and by other persons. It was emphasized that as part of the future reform of the administrative-delict legislation, which should provide for the development and adoption of a new Code of Administrative Offenses (Misdemeanors), the idea of improving the structure of individual provisions of the Code of Administrative Offenses should not be abandoned, in particular, the internal structure of Art. 96, 96-1 and 188-42 of the Code of Ukraine on Administrative Offenses, should be restructured taking into account the degree of social danger of administrative offenses in the field of construction. The current state of the practice of imposing administrative penalties in the field of construction forces us to state the existence of gross errors by authorized entities in the process of determining the nature of offenses by them and, accordingly, in the process of calculating the terms of bringing to administrative responsibility, in particular, we have found rare cases when heads of executive bodies on of the State Architectural and Construction Control, the chief inspectors of construction supervision of the State Inspection of Architecture and Urban Planning of Ukraine, and even judges, without any reason, recognize as ongoing offenses caused by a certain one-time action, which does not manifest itself in a continuous violation of the law or a long-term failure to fulfill duties. As a result, the term for imposing an administrative penalty is mistakenly calculated not from the moment of committing illegal actions (inaction), but from the moment of their detection, which ultimately leads to the adoption of illegal jurisdictional decisions, appeals against protocols and cancellation of resolutions in cases of administrative offense.Документ Правове забезпечення розвитку відносин між суб’єктами громадянського суспільства, суб’єктами господарювання, органами державної влади і місцевого самоврядування(Алерта, 2024) Бондаренко О. О.; Буга В. В.; Васильєв С. В.; Гузенко О. П.; Кадала В. В.; Іваненко Д. Д.; Клемпарський М. М.; Колєснік Т. В.; Конарєва Г. О.; Кузьменко С. Г.; Ніколенко Л. М.; Пастух К. В.; Пастушенко В. А.; Чорна М. В.; Шалімов В. В.; Шульга А. О.; Юрах В. М.; Bondarenko O. O.; Buha V. V.; Vasyliev S. V.; Huzenko O. P.; Kadala V. V.; Ivanenko D. D.; Klemparskyi M. M.; Koliesnik T. V.; Konarieva H. O.; Kuzmenko S. H.; Nikolenko L. M.; Pastukh K. V.; Pastushenko V. A.; Chorna M. V.; Shalimov V. V.; Shulha A. O.; Yurakh V. M.У монографії на основі узагальнення фактичного матеріалу, результатів наукових досліджень досліджено питання щодо особливостей правового регулювання організаційно-господарських відносин між суб’єктами господарювання, органами державної влади і місцевого самоврядування; проаналізовано особливості правового регулювання цивільних та трудових відносин в умовах розвитку громадянського суспільства; розкрито особливості правового забезпечення розвитку відносин між суб’єктами громадянського суспільства, суб’єктами господарювання, органами державної влади і місцевого самоврядування. Видання адресовано науковцям, викладачам, здобувачам вищої освіти та практичним працівникам, а також усім, хто цікавиться проблемами правового забезпечення розвитку відносин між суб’єктами громадянського суспільства, суб’єктами господарювання, органами державної влади і місцевого самоврядування. The monograph, based on the generalization of factual material and the results of scientific research, examines the issues of the peculiarities of legal regulation of organizational and economic relations between business entities, state authorities and local self-government; analyzes the peculiarities of legal regulation of civil and labor relations in the context of the development of civil society; reveals the peculiarities of legal support for the development of relations between civil society entities, business entities, state authorities and local self-government. The publication is addressed to scientists, teachers, higher education students and practitioners, as well as to everyone who is interested in the problems of legal support for the development of relations between civil society entities, business entities, state authorities and local self-government.