Перегляд за Автор "Melnychuk S. M."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Взаємозв’язок моделі сучасної держави Україна з її функціями: теоретичні питання(Ужгородського національного університету, 2021) Мельничук С. М.; Melnychuk S. M.Зміна світопорядку, інтеграційні процеси й державотворення впливає не лише на природу держав, але й на її мету, завдання та функції, які зазвичай фіксуються державами у конституціях чи інших законах. Метою цієї статті є з’ясування співвідношення функцій сучасної держави Україна з її конституційною моделлю шляхом: уточнення природи сучасної держави Україна, її мети завдань та функцій, які відповідають сучас-ній правовій державі в трансформаційних умовах. Сучасна держава Україна бере свій початок від 1991 року і функціонує до нині. Це соціальна публічна інституція, яка забезпечує цілісність, управління та розвиток су-спільства в процесі реалізації своїх функцій. Модель розвитку сучасної держави Україна як демократичної, правової, соціальної держави зафіксована в Конституції України та визначає мету її функціонування – забез-печення цілісності, функціонування та розвитку суспільства. Мета і завдання тісно взаємопов’язані між собою. Мета сучасної держави Україна є визначальною для завдань, зумовлює їх коло для держави – завдання щодо забезпечення цілісності суспільства; завдання щодо управління справами суспільства; завдання щодо розвитку суспільства, а також завдання, які гарантують взаємодію сучасної держави Україна з іншими соці-альними суб’єктами. Такі питання потребують розв’язання в процесі реалізації функцій сучасної держави Україна – найбільш доцільний обсяг діяльності держави щодо їх розв’язання. Функції сучасної держави Україна як і завдання спрямовані на досягнення її мети щодо цілісності, управління, розвитку суспільства. Обсяг та межі такої діяльності обумовлені змістом кожного із цих завдань. Така конструкція відображає співвідношення та взаємозв’язок між моделлю сучасної держави Україна та її функціями. Адаптація функ-цій до змін у сучасній державі є їх необхідною властивістю, яка дозволяє здійснювати регулюючий вплив на найважливіші сфери суспільного життя. The article deals with problematic issues of competence of local self-government bodies. The purpose of the article is to clarify problematic issues of competence of local self-government bodies in the dynamics of decentralization and professional opportunities for its implementation. Philosophical, general scientifi c conceptual approaches, as well as approaches and methods, which are characteristic of modern legal science and were demanded by the problem, became the methodological basis of scientifi c work. During the analysis of views on the understanding of the concept of competence, ambiguity in its interpretation was revealed. As a basis for developing the competence of local selfgovernment as a criterion for the effectiveness of decentralization processes and reforming the sphere of local self-government in general, its structure is taken as the subject of trust (the sphere of social relations where its functioning is determined by the purpose of creation and established by law) and powers (the rights and obligations of the body, which he is endowed with in relation to his objects of knowledge). It was found that councils, executive bodies, village, settlement, and city heads are empowered to resolve issues of local importance. It was investigated that the reform of local self-government did not achieve the optimal distribution of powers between local self-government bodies and executive power bodies. It has been established that the legislator endowed the executive bodies of village, settlement, city councils, village, settlement, and city heads with discretionary powers that can be exercised collectively and individually. Such powers are a corruption-inducing factor in the absence of legal means to ensure the use of discretionary powers in the clearly defi ned scope necessary for proper performance by a person authorized to perform the functions of local self-government. In order to detect violations, it is proposed to use monitoring of compliance of activities with the desired result; to adopt systemic legislation in the fi eld of local self-government, which would correspond to the provisions of the European Charter of Local Self-Government.Документ Компетенція органів місцевого самоврядування в умовах реалізації принципу децентралізації: теоретичні питання(ЮНЕСКО-СОЦІО, 2022) Бабій Ю. Ю.; Мельничук С. М.; Babiy Y. Y.; Melnychuk S. M.Стаття присвячена проблемам компетенції органів місцевого самоврядування в динаміці децентралізації та професійних можливостей її реалізації. Проаналізовано законодавчі акти які закріплюють компетенцію органів місцевого самоврядування та концепцію реформування місцевого самоврядування. Встановлено відсутність концептуальних змін в повноваженнях органів місцевого самоврядування. Виявлено дискреційні повноваження. Запропоновано застосовувати моніторинг діяльності органів місцевого самоврядування, прийняти низку законів у сфері місцевого самоврядування. The article deals with problematic issues of competence of local self-government bodies. The purpose of the article is to clarify problematic issues of competence of local self-government bodies in the dynamics of decentralization and professional opportunities for its implementation. Philosophical, general scientifi c conceptual approaches, as well as approaches and methods, which are characteristic of modern legal science and were demanded by the problem, became the methodological basis of scientifi c work. During the analysis of views on the understanding of the concept of competence, ambiguity in its interpretation was revealed. As a basis for developing the competence of local selfgovernment as a criterion for the effectiveness of decentralization processes and reforming the sphere of local self-government in general, its structure is taken as the subject of trust (the sphere of social relations where its functioning is determined by the purpose of creation and established by law) and powers (the rights and obligations of the body, which he is endowed with in relation to his objects of knowledge). It was found that councils, executive bodies, village, settlement, and city heads are empowered to resolve issues of local importance. It was investigated that the reform of local self-government did not achieve the optimal distribution of powers between local self-government bodies and executive power bodies. It has been established that the legislator endowed the executive bodies of village, settlement, city councils, village, settlement, and city heads with discretionary powers that can be exercised collectively and individually. Such powers are a corruption-inducing factor in the absence of legal means to ensure the use of discretionary powers in the clearly defi ned scope necessary for proper performance by a person authorized to perform the functions of local self-government. In order to detect violations, it is proposed to use monitoring of compliance of activities with the desired result; to adopt systemic legislation in the fi eld of local self-government, which would correspond to the provisions of the European Charter of Local Self-Government.Документ Порушенням законів та звичаїв війни: питання теорії та практики(ЮНЕСКО-СОЦІО, 2022) Мельничук А. І.; Мельничук С. М.; Melnychuk A. I.; Melnychuk S. M.Стаття присвячена проблемам, пов’язаним з порушенням законів та звичаїв війни. Проаналізовано систему міжнародних договорів, звичаїв, принципів, які складають міжнародне гуманітарне право. Встановлено, що закони та звичаї війни – це сукупність заборон, які спрямовані на обмеження воюючих сторін в насильстві та жорстокості. Запропоновано низку системних напрацювань щодо конкретизації складу злочинів, передбачених статтею 438 Кримінального кодексу України, визначення ступеня їх суспільної небезпеки, внесення доповнень до означеної статті, які стосуються неміжнародних збройних конфліктів. The article discusses problematic issues of violation of the laws and customs of war. The purpose of the article is to clarify problematic issues of the legal qualifi cation of acts provided for in Art. 438 of the Criminal Code of Ukraine, violation of the laws and customs of war. Philosophical, general scientifi c conceptual approaches, as well as approaches and methods, which are characteristic of modern legal science and were demanded by the problem, became the methodological basis of scientifi c work. During the analysis of the system of international treaties, customs, and principles that make up international humanitarian law, it was established that the laws and customs of war are a set of prohibitions contained not only in treaty law, but also in customary law, aimed at limiting the warring parties in violence, which exceeds the amount necessary to weaken the military power of the adversary, and in relation to those who do not take or have stopped participating in the confl ict. It was found that the principles of equality, non-reciprocity, humanity, proportionality, prevention, distinction ensure the unity and systematicity of the norms of international humanitarian law. The principle of distinguishing between combatants and noncombatants (distinction by subjects), as well as between military and civilian objects (distinction by objects) deserves special attention when qualifying the actions of a person as a violation of the laws and customs of war. Combatants, as legal participants in hostilities, are subject to war crimes. It has been studied that the convention norms oblige the states to criminalize the violation of the laws and customs of war in the national legislation, given that the investigation and bringing the perpetrators to justice for war crimes is primarily the duty of the state on the territory of which the armed confl ict is taking place. It has been established that international humanitarian law also provides for universal jurisdiction under which any state can bring a person to criminal responsibility for war crimes, regardless of the place where the crime was committed, the nationality of the subject of the crime or its victim. It is substantiated that the application of Article 438 of the Criminal Code of Ukraine requires systematic development, in particular, specifying the composition of crimes, determining the degree of their social danger, making additions that relate to non-international armed confl icts. In connection with the lack of stable law enforcement practice on these issues and the blanket nature of Article 438 of the Criminal Code of Ukraine, it is suggested to focus on the practice of the international criminal court, the provisions of international treaties; for Ukraine to ratify the Rome Statute of the International Criminal Court, which will give more mechanisms (the right to be a member of the Assembly of States Parties to the ICC, to participate in the elections of the Prosecutor of the International Criminal Court, to put issues on the agenda of the Assembly and to take an active part in its work) for the investigation of war crimes and punishment for them.