Перегляд за Автор "Nesterenko K. O."
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Законодавство України про біженців: становлення та перспективи розвитку(Держава і регіони, 2013) Нестеренко К. О.; Nesterenko K. O.Статтю присвячено розгляду історії становлення законодавства України про біженців й аналізу перспективи його розвитку. Охарактеризовано основні нормативно-правові акти, які регулюють правовий статус біженців. Приділено увагу питанню періодизації розвитку законодавства України про біженців. The article is devoted to the consideration of the history of the formation of the legislation of Ukraine on refugees and the analysis of the perspective of its development. The main legal acts regulating the legal status of refugees are characterized. Attention was paid to the issue of periodization of the development of Ukrainian legislation on refugees.Документ Контроль як основна функція органів публічної адміністрації України(Гельветика, 2021) Нестеренко К. О.; Камінський П. Д.; Nesterenko K. O.; Kamynskyi P. D.За сучасних умов розвитку та функціонування державності особливої уваги потребує питання модернізації публічного адміністрування, активізації ролі органів публічної адміністрації. Це зумовлює доцільність підвищення ефективності системи контролю за діяльністю зазначених органів, розроблення заходів щодо вдосконалення нормативно-правового поля здійснення державного й публічного контролю за публічним адмініструванням. Проаналізовано змістове наповнення поняття «контрольна функція органів публічної адміністрації», яка є різновидом функції соціального контролю, що являє собою систему перевірки уповноваженими суб’єктами (державні органи, громадськість) діяльності органів і посадових осіб органів публічного адміністрування, ефективного використання матеріальних і фінансових ресурсів задля ідентифікації порушень законодавчих норм і виявлення невідповідностей результатів поставленим завданням. Визначено основні заходи оцінювання забезпечення ефективності контрольних заходів, що здійснюється за такими етапами: визначення кількісних і якісних параметрів оцінювання ефективності контролю; оцінка компетентності контрольних органів або оцінка результативності внутрішнього й зовнішнього контролю; розроблення заходів підвищення ефективності управлінських рішень при реалізації внутрішнього контролю в організації, установі тощо (характерним є для стадії попереднього контролю). Для оцінки ефективності контрольної функції органів публічної адміністрації запропоновано такі критерії: якість і повнота, достовірність інформації, що надходить до контролюючих органів; своєчасність контролю, регулярність контролю, об’єктивність контролю, необтяжливість заходів контрольного характеру, оперативність і публічність результатів контролю. Under modern conditions of development and functioning of statehood, the issue of modernization of public administration, intensification of the role of public administration bodies is gaining special attention. This determines the expediency of increasing the efficiency of the system of control over the activities of these bodies, the development of measures to improve the legal framework for state and public control over public administration. The content of the concept of “control function of public administration bodies” is analyzed, which is a kind of function of social control, which is a system of inspection by authorized entities (state bodies, public) of bodies and officials of public administration bodies, efficient use of material and financial resources. to identify violations of legislation and identify inconsistencies in the results of the task. The main measures of evaluation of the effectiveness of control measures are determined, which is carried out in the following stages: determination of quantitative and qualitative parameters of evaluation of control efficiency; assessment of the competence of control bodies or assessment of the effectiveness of internal and external control; development of measures to increase the effectiveness of management decisions in the implementation of internal control in the organization, institutions, etc. (characteristic of the stage of preliminary control) and to assess the effectiveness of the control function of public administration bodies, the following criteria are proposed: quality and completeness, reliability of information received by regulatory authorities; timeliness of control, regularity of control, objectivity of control, ease of control measures, efficiency and publicity of control results.Документ Методика оцінки якості надання електронних послуг в системі публічного адміністрування(Марченко Т.В., 2022) Булгакова О. В.; Нестеренко К. О.; Скляр Н. М.; Фоміна О. О.; Каминський П. Д.; Bulhakova O. V.; Nesterenko K. O.; Skliar N. M.; Fomina O. O.; Kamynskyi P. D.Дане видання присвячене обґрунтуванню методики оцінки якості надання електронних послуг в системі публічного адміністрування, як практичним працівникам органів системи МВС та ЦОВВ, так і здобувачам вищої освіти: студентам, аспірантам, ад’юнктам та зацікавленим. Викладені в публікації рекомендації можуть бути корисними для співробітників правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування, працівників сфери надання адміністративних послуг, здобувачів вищої освіти всіх категорій закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських. This publication is dedicated to the justification of the methodology for assessing the quality of the provision of electronic services in the system of public administration, both for practical employees of the Ministry of Internal Affairs and Central Intelligence Agency, as well as for students of higher education: students, graduate students, adjuncts and interested. The recommendations set out in the publication can be useful for employees of law enforcement agencies and local self-government bodies, employees in the field of administrative services, students of higher education of all categories of higher education institutions with specific training conditions that train police officers.Документ Напрямки реформування Національної поліції як елемента публічної адміністрації України(Ужгородський національний університет, 2021) Нестеренко К. О.; Троцай Ю. В.; Nesterenko K. O.; Trotsay Y. V.Запропонований розгляд основних нормативних актів, що регулюють та супроводжують процес реформування підрозділів Національної поліції, як складової частини публічної адміністрації в Україні. Констатовано, що сучасний стан Національної поліції не повною мірою відповідає викликам та реаліям сьогодення. Реформування поліції не повинно бути процесом заради процесу, кінцевим результатом мають стати системні зміни, задля цього необхідно чітке розуміння етапів реформи, їх нормативне забезпечення як на стратегічному, так і на тактичному рівнях та результативність, що спирається на визначені показники. У сфері нормативно-правового супроводження реформування поліції слід відзначити певну безсистемність, тобто навіть за наявності документів стратегічного рівня, зазначено, що окремі системні елементи реформи чітко не прописані, що призводить до юридичної плутанини та гальмування запланованих заходів. Висловлено переконання, що системних змін потребує Кодекс України про адміністративні правопорушення та низка підзаконних нормативно-правових актів, зокрема: в частині деполітизації Національної поліції та фінансових питань її роботи; створення системи оцінки роботи поліції за показником рівня довіри громадян шляхом проведення незалежного соціологічного опитування; подолання безкарності правоохоронців та з метою посилення їх персональної відповідальності шляхом ідентифікації, що дасть додаткові можливості впливу й участі громадян для покращення діяльності поліцейських. Наголошено, що комплексне реформування всього сектору безпеки та оборони є нагально необхідним для України. Водночас Національна поліція не може бути реформована, як окремий задекларований проєкт – взірець законності та правопорядку, оскільки її діяльність полягає в постійній взаємодії з органами виконавчої влади, Національною гвардією, Державною службою надзвичайних ситуацій, Державною міграційною службою, Прикордонною службою, а також із ЗСУ, прокуратурою, судами тощо. Усе це зумовлює необхідність перегляду організаційної структури та функцій вказаних органів для досягнення збалансованості, координованості та результативності їх дій та як наслідок, досягнення ключової мети реформування Національної поліції – довіра громадян. The consideration of the main normative acts regulating and accompanying the process of reforming the units of the National Police as a part of the public administration in Ukraine is offered. It was stated that the current state of the National Police does not fully meet the challenges and realities of today. Police reform should not be a process for the sake of the process, the end result should be systemic change, this requires a clear understanding of the stages of reform, their regulatory support at both strategic and tactical levels and performance based on certain indicators. In the area of regulatory support for police reform, it should be noted a certain inconsistency, ie even in the presence of documents at the strategic level, it is noted that some systemic elements of the reform are not clearly spelled out, which leads to legal confusion and delays. It is believed that systemic changes are required by the Code of Ukraine on Administrative Offenses and a number of bylaws, including: in terms of depoliticization of the National Police and financial issues of its work; creation of a system for assessing the work of the police on the basis of the level of public confidence by conducting an independent opinion poll; overcoming the impunity of law enforcement officers and in order to strengthen their personal responsibility through identification, which will provide additional opportunities for influence and participation of citizens to improve the activities of the police. It was stressed that comprehensive reform of the entire security and defense sector is urgently needed for Ukraine. At the same time, the National Police cannot be reformed as a separate declared project – a model of law and order, as its activities are constant interaction with the executive, the National Guard, the State Emergency Service, the State Migration Service, the Border Service and the Armed Forces. prosecutor’s office, courts, etc. All this necessitates a review of the organizational structure and functions of these bodies to achieve balance, coordination and effectiveness of their actions and, as a consequence, to achieve the key goal of reforming the National Police – the trust of citizens.Документ ОСОБЛИВОСТІ РЕФОРМУВАННЯ НОТАРІАТУ В УКРАЇНІ(Правовий часопис Донбасу, 2020) Нестеренко К. О.; Булгакова О. В.; Nesterenko K. O.; Bulgakova O. V.Статтю присвячено дослідженню реформування нотаріату в Україні. З’ясовано процес генезису нотаріату, його актуальні проблеми та надано власні пропозиції щодо покращення функціонування та правового регулювання діяльності нотаріату в Україні. The article focuses on what’s in the minds of the present, the notary is more special, and I’ll need at the same time the transformation of the world. The author of the article is that I have no rights to notarial laws, notions of personal suspension, rights to legal persons, rights and interests of notaries. By the stretch of the hour in scientific colleges and the middle of practical notaries, we will discuss the power of the system of notaries of Ukraine, the legislation on legislation, and the regulation of notarial relations. Problems in the sphere of notarization require higher education on the rest of the territory, which I will consider the relevance of those images. The process of winding up, the establishment and development of notarial services in Ukraine, the legal regulation of notarial services of foreign countries for the elaboration of a proposal for a complete second-hand system of notarisation in Ukraine are stipulated. I look at the peculiarities of Latin and Anglo-Saxon models of notarial. Legislation about notaries of foreign countries is being developed. It should be noted that there is a systematic nature of the normative legal acts of Ukraine, which will accelerate and support the notary work. To that, in the eyes of the author, a significant change in the reform of the notarized bulo was the creation of a codified norms code - the Notarial Code. In addition, it seems to the author that it was wrong to file notaries on private and sovereign fragments of the situation, as if she had slipped into the notaries of Ukraine, to finish atypov. The sovereign and the private notarial is one of the same importance - from the point of view of the individual, as the beast is turned to the notarial. At the same time, fragments of the sovereign notarial authority to regulate without delay, to clear the problem of material and technical protection of the sovereign notarial offices. The most up-to-date view of the situation – reservation, delivery, single notary, on the basis of private. To bother, so that you can take such a decision, the will is political will and vivazhenst. Promoting this way, we’ve got a chance to get hold of the sovereign notarial office on the right. The author hangs on to reconcile, but let us have a little bit ahead of schedule for the first time in Ukraine, both for applicants for the role of notary public – knowing more and more specifically to notify them separately. At the end of the week, the author of the proposal proposes a reduced abbreviation of functions and legal regulation of the notary in Ukraine.Документ ПРОЦЕДУРНІ АСПЕКТИ ВРЕГУЛЮВАННЯ СПОРУ ЗА УЧАСТЮ СУДДІ(Правовий часопис Донбасу, 2022) Нестеренко К. О.; Устінова-Бойченко Г. М.; Барабаш Н. О.; Nesterenko K. O.; Ustinova-Boichenko G. M.; Barabash N. O.Статтю присвячено вивченню такого важливого примирного інституту, як врегулювання спору за участю судді в цивільному, адміністративному та господарському судочинстві. Зазначений інститут було запроваджено у 2017 році, тому він потребує наукового дослідження з метою підвищення ефективності процедурних аспектів застосування та реалізації примирної процедури під час вирішення спорів у цивільному, адміністративному та господарському судочинстві. Проаналізовано норми цивільного, адміністративного та господарського процесуального законодавства. Визначено й охарактеризовано підстави, порядок та основні ознаки інституту врегулювання спору за участю судді в кожному з видів судочинства. З’ясовано спільні риси й особливості здійснення зазначеної процедури в деяких видах судочинства. Запропоновано шляхи вдосконалення інституту врегулювання спору за участю судді для покращення його результативності та дієвості. The article is devoted to the study of such an important conciliatory institution as the settlement of a dispute involving a judge in civil, administrative and commercial proceedings. This institute was introduced in 2017, so it needs research to improve the effectiveness of procedural aspects of the application and implementation of conciliation in litigation in disputes in civil, administrative and commercial litigation. The article analyzes the norms of civil, administrative and commercial procedural legislation, identifies and describes the grounds, procedure and characteristics of the institution of dispute resolution with the participation of a judge in each of the types of proceedings. The common features and peculiarities of the implementation of this procedure in some types of litigation have been clarified. Common features include the fact that the dispute settlement procedure is possible only in litigation, which is carried out in civil, commercial or administrative proceedings; voluntary expression of will of the parties; the presiding judge acts as a mediator;confidentiality of the procedure; is conducted before the beginning of consideration of the case on the merits within a reasonable time; the procedure for settling a dispute with the participation of a judge ends in the presence of circumstances provided by the rules of procedural law. The article proposes to introduce this procedure during the review of the case in higher instances. It is also proposed to increase the term of dispute settlement with the participation of a judge for the possibility of conciliation proceedings and to allow the judge to extend the term of conciliation proceedings in case of a positive outcome of joint and closed meetings. Another important aspect to consider when improving the procedure is that in order to conduct a conciliation procedure, judges must have not only knowledge in the field of jurisprudence, but also knowledge in the field of practical psychology. Therefore, it was proposed to introduce basic training of judges for the dispute settlement procedure with the participation of a judge.Документ Ґендер і корупція: теоретичні аспекти(Львівський державний університет внутрішніх справ, 2021) Нестеренко К. О.; Nesterenko K. O.Доведено, що ризики корупції зростають в умовах нестабільності, військових дій або гуманітарних катастроф, а зловживання владними повноваженнями під час кризи мають непропорційно вагоміші наслідки для жінок, які можуть стикатися з проявами ґендерної дискримінації або ґендерно зумовленого насильства з боку посадових осіб. Визнання різних впливів корупції на жінок і чоловіків, що посилюються ґендерними нормами, проявами нерівності та дискримінації за ознакою статі, дозволило привернути увагу до необхідності інтеграції ґендерного аналізу до розробки антикорупційної політики, і навпаки. Відповідно, на глобальному рівні існує розуміння доцільності одночасного просування ґендерної рівності, розширення можливостей жінок та реалізації антикорупційних програм як взаємопідсилюючих стратегій розвитку. Зауважено на необхідності приділення уваги розширенню можливостей жінок, підтримці їх економічних можливостей, громадської активності, залучення жінок до освітніх програм із особливим фокусом на розвиток лідерського капіталу, визнається центральним елементом стратегій подолання корупції та її негативних наслідків. It has been proven that the risks of corruption increase in times of instability, military action or humanitarian disasters, and the abuse of power during a crisis has disproportionately greater consequences for women, who may face gender discrimination or gender-based violence from officials. The recognition of the different effects of corruption on women and men, which are reinforced by gender norms, manifestations of inequality and discrimination based on gender, has drawn attention to the need to integrate gender analysis into the development of anti-corruption policies, and vice versa. Accordingly, at the global level, there is an understanding of the feasibility of simultaneously promoting gender equality, empowering women, and implementing anti-corruption programs as mutually reinforcing development strategies. The need to pay attention to the expansion of women's opportunities, support of their economic opportunities, public activity, involvement of women in educational programs with a special focus on the development of leadership capital is recognized as a central element of strategies to overcome corruption and its negative consequences.