Перегляд за Автор "Tsumarieva N. V."
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Актуалізація вивчення проблеми патернальної (ба՜тьківської) депривації в умовах російсько-української війни у психологічній науці(European Conference, 2025) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.Одним із ключових чинників формування особистості є батьківський вплив, адже батьки є першими джерелами досвіду, підтримки, захисту, навчання й виховання дитини. Саме через батьків відбувається соціалізація, розвиток емоційної сфери, когнітивних навичок, передача моделей поведінки, культури та цінностей. Відсутність батьків або їх недостатня участь у житті дитини призводить до батьківської депривації. Патернальна депривація — це відсутність позитивного емоційного, фізичного чи соціального контакту з батьком, що негативно впливає на психоемоційний та соціальний розвиток дитини. Актуальність проблеми особливо зростає в умовах війни, коли кількість неповних сімей збільшується, а батьки стають фізично чи психологічно недоступними через службу в армії, загибель, поранення, міграцію чи економічну зайнятість. У сучасних умовах особливе значення має ситуація «невизначеної втрати» — коли батько зник безвісти, або став психологічно недоступним через травму, інвалідність чи ПТСР. Поширені й випадки вимушеної фізичної відсутності батька внаслідок бойових дій, евакуації чи працевлаштування за кордоном. Усе це призводить до зменшення батьківської участі у житті дитини та впливає на її емоційний стан, формування довіри до світу, поведінкові стратегії та самооцінку. Parental influence is one of the key factors in personality formation, as parents are the first sources of experience, support, protection, education and upbringing of a child. It is through parents that socialization, development of the emotional sphere, cognitive skills, and transmission of behavioral patterns, culture, and values take place. The absence of parents or their insufficient involvement in the child's life leads to parental deprivation. Paternal deprivation is the lack of positive emotional, physical or social contact with the father, which negatively affects the child's psycho-emotional and social development. The urgency of the problem is especially growing in times of war, when the number of single-parent families increases and fathers become physically or psychologically unavailable due to military service, death, injury, migration, or economic employment. In today's context, the situation of “indefinite loss” is of particular importance - when a father goes missing or becomes psychologically unavailable due to injury, disability or PTSD. There are also cases of forced physical absence of a father as a result of hostilities, evacuation or employment abroad. All of this leads to a decrease in parental involvement in the child's life and affects the child's emotional state, trust in the world, behavioral strategies, and self-esteem.Документ Дослідження комунікативної компетенції у сфері гендерної рівності в курсантів спеціальності «Правоохоронна діяльність» та способи їх підвищення(Гельветика, 2023) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.Статтю присвячено проблемі комунікативної компетентності майбутніх поліцейських, зокрема, досліджено гендерні особливості прояву комунікативної компетентності в курсантів спеціальності «Правоохоронна діяльність» та окреслено способи підвищення рівня їх кому-нікативної комунікації в навчально-виховному процесі.У статті комунікативна компетентність поліцейських розуміється не тільки як необхідний рівень сформованості досвіду, умінь і навичок міжособистісної взаємодії в процесі професій-ної діяльності, а і як особистісна якість, яка дає змогу не тільки встановлювати контакти, долати бар’єри в спілкуванні, а й впливати на співрозмовника, запобігати конфліктам. Уста-новлено, що комунікативна компетентність є важливим складником професійної діяльності працівника поліції у сфері гендерної рівності.За результатами емпіричного дослідження виявлено, що найбільш характерним гендер-ним типом курсантів є маскулінний, на другому місці – фемінний і менш виражений – андро-гінний типи особистості. Виявлено кореляцію між проявом комунікативних здібностей та ген-дерним типом: рівень комунікативних здібностей у представників фемінної групи курсантів є вищим, ніж у маскулінній та андрогінній групах. Установлено, що в курсантів більш вира-жені такі комунікативні якості, як прагнення до домінування, владність, самовпевненість, упертість та конфліктність. Ці якості не сприяють ефективній комунікації у сфері гендер-ної рівності й можуть бути детермінованими не тільки максималістичними особливостями юнацького віку, а й складним і напруженим навчально-виховним процесом у закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання, хронічним стресом в умовах війни.Підвищення рівня комунікативної компетентності у сфері гендерної рівності в курсантів може бути реалізоване через проведення психоедукаційної та навчальної роботи, демон-страції виявів комунікативної толерантності курсовими офіцерами та викладачами, профілактику виникнення гендерної дискримінації та запобігання випадкам гендерно зумовленого насильства в навчально-виховному середовищі, опанування навичок гендерно чутливих комунікацій та сприяння розвитку гендерно чутливої культури. The article is devoted to the problem of communicative competence of future police officers, in particular, the gender peculiarities of communicative competence in cadets majoring in Law Enforcement are investigated and ways to improve their communication skills in the educational process are outlined.In the article, the communicative competence of police officers is understood not only as a necessary level of experience, skills and abilities of interpersonal interaction in the performance of professional activities, but also as a personal quality that allows not only to establish contacts, overcome barriers to communication, but also to influence the interlocutor, prevent conflicts. It has been established that communication competence is an important component of a police officer’s professional activity in the field of gender equality. The empirical research has revealed that the most characteristic gender type of cadets is masculine, followed by feminine and less pronounced androgynous personality types. A correla-tion between the manifestation of communication skills and gender type was found: the level of communication skills of the representatives of the feminine group of cadets is higher than that of the representatives of the masculine and androgynous groups. It has been found that cadets have more pronounced communication qualities such as: desire for dominance, power, self-confidence, stubbornness and conflict. These qualities are not conducive to effective com-munication in the field of gender equality and may be determined not only by the maximalist characteristics of adolescence, but also by the complex, intense educational process in a higher education institution with specific learning conditions, chronic stress in war.Increasing the level of communicative competence in the field of gender equality among cadets can be realized through psychoeducational and educational work, demonstration of manifestations of communicative tolerance by course officers and teachers, prevention of gender discrimination and prevention of gender-based violence in the educational environment, mastering gender-sensi-tive communication skills and promoting the development of a gender-sensitive culture.Документ Дослідження психологічних наслідків петернальної (ба́тьківської) депривації у дітей, які перебувають в ситуації війни(Громадська організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2025) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.Вплив фігури батька на психіку дітей завжди був актуальним питанням в області психології та психотерапії. Вивчення ролі батька в психічному розвиту дитини є важливим аспектом в систематизації психологічних концепцій та практичних досліджень. Існує складна взаємодія між такими факторами психічного розвитку дитини як наявність батька у сімʼї, віку дитини, характером відносин між ним і дитиною та якісними характеристиками образа батька. Ситуація війнив Україні, актуалізувала питання патернальної (батьківської депривації), яка через ряд чинників набула широкого масштабу. З метою вивчення наслідків патернальної депривації у дітей, які залишаються проживати в Україні в ситуації війни, ми провели емпіричне дослідження, яке охопило 200 дітей віком від 12 до 17 років. Психодіагностичним інструментарієм стали методики «Самооцінка психіних станів» (за Г.Айзенком), Тест депресії SDRS-R, методика дослідження соціальної адаптованості (за П.С. Кузнєцовим), дитячий опитувальник неврозів (за В.В.Сєднєвим, З.Г.Збарскіним та А.К.Бурцевим) та діагностичні бесіди з родичами дітей для експертної оцінки впливу патернальної депривації на зміни в психіці, поведінці, процесах спілкування, адаптації та мотивації дітей. Результати проведеного нами психодіагностичного дослідження психологічних наслідків патернальної депривації у дітей свідчать про те, що патернальна депривація справляє значний вплив на психологічний стан дітей, особливо в умовах війни, формуючи низку негативних змін не тільки в емоційній, але й і в поведінковій та особистісній сферах, основними з яких є високий рівень тривожності, прояви депресії, агресивності, невротичності, ригідності та фрустрації. Отримані показники свідчать про те, що в ситуації війни патернальна депривація призвела до глибоких негативних змін в психіці дітей, що потребує подальшої тривалої психокорекційної, розвивальної та психотерапевтичної допомоги. Таким чином, результати емпіричного дослідження свідчать про унікальнуроль фігури батька у психічному розвитку дітей, адаптації, відчутті внутрішньої опори і захисту, становленні самооцінки та статево-рольової ідентифікації. The influence of the father figure on children's psyche has always been a relevant issue in psychology and psychotherapy. Studying the role of the father in a child's psychological development is a crucial aspect in systematizing psychological concepts and practical research. There is a complex interaction between factors such as the presence of a father in the family, the child’s age, the nature of the father-child relationship, and the qualitative characteristics of the father’s image. The war situation in Ukraine has brought to the forefront the issue of paternal deprivation, which has reached a large scale due to various factors. To study the consequences of paternal deprivation in children who remain in Ukraine during the war, we conducted an empirical study involving 200 children aged 12 to 17 years. The psychodiagnostic tools used in the study included the "Self - Assessment of Mental States" method (by H. Eysenck), the SDRS-R Depression Test, the Social Adaptability Study Method (by P.S. Kuznetsov), the Children's Neurosis Questionnaire (by V.V. Sednev, Z.G. Zbarsky, and A.K. Burtsev), and diagnostic interviews with the children's relatives for expert evaluation of the impact of paternal depriva tion on changes in children's psyche, behavior, communication processes, adaptation, and motivation. The results of our psychodiagnostic study on the psychological consequences of paternal deprivation in children indicate that paternal deprivation signific antly affects children's psychological state, especially in wartime conditions. It leads to a series of negative changes not only in the emotional sphere but also in behavioral and personal aspects. The main consequences include high levels of anxiety, man ifestations of depression, aggression, neuroticism, rigidity, and frustration. The obtained data suggest that in the context of war, paternal deprivation has caused profound negative changes in children's psyche, necessitating long-term psychological correction, developmental, and psychotherapeutic support. Thus, the results of the empirical study highlight the unique role of the father figure in children's psychological development, adaptation, sense of inner support and protection, self-esteem formation, and gender-role identification.Документ Основні проблеми та виклики викладання психологічних дисциплін під час війни(ХДАЕУ, 2025) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.У тезах викладено дослідження вплив пандемії COVID-19 та повномасштабної війни в Україні на комунікативну поведінку та психологічне благополуччя студентської молоді. Зазначено, що вимушена ізоляція, дистанційне навчання, переміщення та обмеження соціальних контактів стали причинами трансформації міжособистісної взаємодії, підвищеного рівня самотності, тривожності та розвитку адаптаційних механізмів. Особливу увагу приділено ролі цифрового середовища як альтернативного каналу спілкування, що з одного боку сприяє підтриманню контактів, а з іншого — підвищує ризики інтернет-залежності. У статті представлено комплексний підхід до дослідження змін у спілкуванні молоді, який включає використання валідованих психодіагностичних методик і авторської анкети. Отримані результати дозволяють оцінити якісні зміни у формах комунікації, рівень адаптації до кризових умов і розробити рекомендації щодо психологічної підтримки молоді в умовах глобальних соціальних трансформацій. The thesis presents a study of the impact of the COVID-19 pandemic and the full-scale war in Ukraine on the communication behavior and psychological well-being of student youth. It is noted that forced isolation, distance learning, displacement, and restriction of social contacts have led to the transformation of interpersonal interaction, increased loneliness, anxiety, and the development of adaptive mechanisms. Particular attention is paid to the role of the digital environment as an alternative channel of communication, which, on the one hand, facilitates the maintenance of contacts, and on the other hand, increases the risks of Internet addiction. The article presents a comprehensive approach to the study of changes in youth communication, which includes the use of validated psychodiagnostic methods and the author's questionnaire. The obtained results allow us to assess the qualitative changes in the forms of communication, the level of adaptation to crisis conditions and to develop recommendations for psychological support of young people in the context of global social transformations.Документ Реалізація принципів гендерно чутливого підходу в управлінні закладом вищої освіти в умовах війни(ДонДУВС, 2024) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.; Цумарєв М. І.; Tsumariev M. I.У тезах висвітлено актуальні проблеми гендерної рівності та гендерно зумовленого насильства в закладах вищої освіти України, особливо в умовах повномасштабної війни. Проаналізовано гендерну структуру викладацького складу, особливості горизонтальної та вертикальної сегрегації, а також відмінності у представленості жінок і чоловіків у різних галузях освіти. Окрему увагу приділено проявам гендерно зумовленого насильства, які погіршують якість освітнього середовища та впливають на психоемоційний стан студентів і працівників. Розкрито сутність гендерно чутливого підходу в управлінні ЗВО як інструменту створення інклюзивного, безпечного й справедливого освітнього простору. У статті також проаналізовано національне законодавство та міжнародні нормативні акти, що регулюють питання забезпечення гендерної рівності. Акцент зроблено на важливості впровадження політик гендерної чутливості в управлінські практики вищої освіти в умовах соціальних трансформацій, спричинених війною. The thesis highlights the current issues of gender equality and gender-based violence in Ukrainian higher education institutions, especially in the context of a full-scale war. The authors analyze the gender structure of the teaching staff, the peculiarities of horizontal and vertical segregation, as well as differences in the representation of women and men in different fields of education. Particular attention is paid to manifestations of gender-based violence that worsen the quality of the educational environment and affect the psycho-emotional state of students and employees. The essence of a gender-sensitive approach to the management of higher education institutions as a tool for creating an inclusive, safe and fair educational space is revealed. The article also analyzes national legislation and international regulations governing gender equality. The emphasis is placed on the importance of implementing gender sensitivity policies in the management practices of higher education in the context of social transformations caused by the war.Документ Толерантність як аксіологічна основа професійної культури поліцейського(Алерта, 2024) Кононенко Т. В.; Аксьонова В. І.; Мухіна Г. В.; Молчанова О. М.; Гельбак А. М.; Цумарєва Н. В.; Огарєнко Т. А.; Чорноус О. В.; Симоненко А. А.; Шамкий Н. Г.; Kononenko T. V.; Aksonova V. I.; Mukhina G. V.; Gelbak A. M.; Molchanova O. M.; Tsumarieva N. V.; Oharienko T. A.; Chornous O. V.; Symonenko A. A.; Shamkyi N. G.Колективна монографія містить матеріал, який знайомить з проблемами світогляду, цінностей і смислів життєдіяльності сучасної особистості; акцентує необхідність формування критичного мислення, толерантності, культури спілкування як необхідних складників професійної діяльності поліцейського. Видання адресовано науковцям, викладачам соціальногуманітарних дисциплін закладів вищої освіти, працівникам Національної поліції, курсантам і студентам закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання, а також буде корисним широкому колу читачів. The collective monograph presents material that explores issues of worldview, values, and the meanings of modern individuals' lives. It emphasizes the necessity of developing critical thinking, tolerance, and communication culture as essential components of a police officer's professional activity. The publication is intended for researchers, lecturers of social and humanitarian disciplines in higher education institutions, employees of the National Police, cadets and students of higher education institutions with specific learning conditions, and will also be useful to a wide range of readers.Документ Формування комунікативної компетентності поліцейського у сфері гендерної рівності(Алерта, 2023) Кононенко Т. В.; Мухіна Г. В.; Гельбак А. М.; Цумарєва Н. В.; Короткова Ю. М.; Сабельникова Т. М.; Сусликов В. Є.; Kononenko T. V.; Mukhina G. V.; Gelbak A. M.; Tsumarieva N. V.; Korotkova Yu. M.; Sabelnikova T. M.; Suslykov V. Ye.Науково-практичні рекомендації містять матеріал, який знайомить з нормативно-правовими засадами, проблемами та перспективами гендерної рівності, соціально-психологічними особливостями гендерної соціалізації особистості, гендерними особливостями спілкування. Ці знання сприяють оперативній адаптації в суспільній і професійній життєдіяльності, налагодженню конструктивних відносин з різними соціальними групами, створенню позитивного іміджу представника Національної поліції України. Видання адресується працівникам Національної поліції, курсантам вищих навчальних закладів зі специфічними умовами навчання, а також може бути корисним широкому колу читачів. The scientific and practical recommendations contain material that introduces the normative and legal principles, problems and prospects of gender equality, socio-psychological features of gender socialization of the individual, gender features of communication. This knowledge contributes to prompt adaptation in social and professional life, establishment of constructive relations with various social groups, creation of a positive image of a representative of the National Police of Ukraine. The publication is addressed to employees of the National Police, cadets of higher educational institutions with specific learning conditions, and may also be useful to a wide range of readers.