Перегляд за Автор "Vasyliev S. V."
Зараз показуємо 1 - 14 з 14
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Гетерархічність концепції lex mercatoria у сфері процесуальної автономії(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Васильєв С. В.; Vasyliev S. V.У статті зроблено спробу дослідити сучасну сутність концепції lex mercatoria під кутом історичних передумов формування автономної системи норм під впливом глобалізаційних процесів. Розглянуто питання новітніх форм та правил використання lex mercatoria в сучасній системі нормативного регулювання транскордонних відносин. Доведено, що основою дослідження концепції lex mercatoria є ідея юридичного плюралізму, що передбачає необхідність визнання в правовій доктрині нового сучасного розуміння права як поліцентричної соціальної системи, що передбачає визнання диференціації форм регулювання суспільних відносин. Зазначається, що саме інтерпретація середньовічного lex mercatoria як автономної правової системи дає змогу говорити про спроби формування сучасної моделі глобального комерційного або транснаціонального права, що поширюється за межі державних кордонів і державного управління. The article makes an attempt to study the modern essence of the lex mercatoria concept from the perspective of the historical background of the formation of an autonomous system of rules under the influence of globalization processes. The author examines the issues of the latest forms and rules of lex mercatoria application in the modern system of regulatory framework for cross-border relations. It is proved that the study of the lex mercatoria concept is based on the idea of legal pluralism, which implies the need to recognize in the legal doctrine a new modern understanding of law as a polycentric social system, which implies recognition of differentiation of forms of regulation of social relations. The author analyzes the correlation of lex mercatoria rules with related categories. It is determined that although they are located in the transnational legal space, they combine the features inherent in both formal and informal law. The purpose of the article is to provide a comprehensive analysis of the conditions of development and peculiarities of practical implementation of the lex mercatoria concept in the field of supranational jurisdiction as a trend of procedural autonomy in the context of the modern society’s heterarchy. Lex mercatoria can be viewed as a system of privately created transnational rules with quasi-legal effect, which is fully used in the formation of various legal structures in commercial law, acquires official legal force and can be enforced by jurisdictional procedures. The use of lex mercatoria rules plays an important role in the interpenetration of legal and non-legal methods of regulation, which leads to a reduction in the number of gaps, an increase in the degree of mobility of regulatory mechanisms, the emergence of hybrid (combined) regulatory mechanisms, etc. The concept of lex mercatoria contributes to a shift away from a model of judicial proceedings with foreign elements, when national legal orders could be considered the exclusive basis for resolving a transnational commercial dispute. This concept, showing promising potential, offers a new construction of cross-border law, enhances the role of the court and judges in building a new system of rule-making compared to the legislator, and finally consolidates the picture of procedural autonomy. The formation of new regulatory models at the level of transboundary relations allows us to offer the latest tools for their study, for example, a heterarchical modelДокумент ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК У ГАЛУЗІ ПРАВА: НОВАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА(Право України, 2018) Васильєв С. В.; Vasyliev S. V.Реформування цивільного, господарського та адміністративного судочинства сприяло виникненню нових процесуальних інститутів та процедур, одним із таких нововведень стала експертиза у галузі права і поява нового учасника судового процесу – експерта з питань права. Аналіз наукових публікацій свідчить, що питання експертного висновку у галузі права ще не стали предметом глибоких досліджень науковців. Як правило, автори звертають увагу більше на організаційні проблеми здійснення вказаної експертизи та на визначення статусу експерта з питань права, тоді як питання становлення висновку експерта в галузі права як у судочинстві зарубіжних країн, так і у національному процесуальному праві, його статус та змістова характеристика залишаються поза увагою. Мета статті – встановлення форм застосування інституту судової експертизи у галузі права в судочинстві, виявлення недоліків правового регулювання цього інституту та спроба визначення правового статусу експертизи у галузі права в національній моделі судочинства. The reform of civil, economic and administrative court procedure facilitated the origination of new procedural institutions and procedures, and one of these innovations is law expert examination and introduction of a new participant to the court process – law expert. As may be seen from an analysis of scientific publications, the issues pertaining to the law expert opinion have not yet been in the focus of in-depth research by scholars. The authors usually center more often on the organizational aspects of the said expert examination and on defining the law expert’s status, while the issue of entrenchment of the law expert opinion in the court procedure of foreign countries as well as in the national procedural law, the expert’s status and substantive characteristics are sidelined. The purpose of the research is to establish the forms for using the institute of law expert examination in the court procedure, and also to identify shortcomings in the legal regulation of this institute and to attempt at determining the legal status of law expert examination in the national court procedure model. The main results of the research are associated with the analysis of foreign and national legislation regarding the emergence of a special subject in the court procedure who is authorized to give an expert opinion on the application of the analogy of law or the contents of foreign law irrespective of the legal position of parties to a legal dispute, given his/her high scientific and professional expertise and based on the case materials and current legislation. The author reviews the variety of forms of law expert’s participation in the court process, and also the organizational and substantive nature of the law expert’s opinion.Документ Енциклопедія цивільного судочинства: основні інститути та теоретичні засади(Алерта, 2020) Васильєв С. В.; Vasyliev S. V.Метою роботи є надання стислої інформації щодо основних інститутів цивільного судочинства, їх визначення, ознаки, особливості функціонування, роз’яснення (тлумачення) правозастосування, теоретична складова, існуючи думки науковців, сформовані правові доктрини та правові позиції. Рекомендується науковцям, практикуючим юристам, аспірантам, магістрантам, студентам юридичних факультетів. The purpose of the work is to provide concise information about the main institutions of civil justice, their definitions, characteristics, features of functioning, clarification (interpretation) of law enforcement, theoretical component, existing opinions of scientists, formed legal doctrines and legal positions. It is recommended for scientists, practicing lawyers, graduate students, master's students, students of law faculties.Документ Звернення до суду: алгоритм процесуальних дій (адміністративна юрисдикція)(Алерта, 2021) Васильєв С. В.; Vasyliev S. V.Посібник пропонує алгоритм процесуальних дій із звернення до суду по найбільш актуальним справам адміністративної юрисдикції. У роботі використана судова практика та правові позиції судів адміністративної юрисдикції, даються рекомендації із застосування норм матеріального і процесуального права. Вказана робота може бути використана у якості посібника для студентів-юристів, а також як довідник для практикуючих юристів. The textbook offers an algorithm of procedural actions for applying to the court on the most urgent cases of administrative jurisdiction. In the work, judicial practice and legal positions of courts of administrative jurisdiction are used, recommendations are given on the application of the norms of substantive and procedural law. This work can be used as a guide for law students, as well as a reference for practicing lawyers.Документ Звернення до суду: алгоритм процесуальних дій (господарська юрисдикція)(Алерта, 2021) Васильєв С. В.; Vasyliev S. V.Посібник пропонує алгоритм процесуальних дій із звернення до суду по найбільш актуальним справам господарської юрисдикції. У роботі використана судова практика та правові позиції судів господарської юрисдикції, даються рекомендації із застосування норм матеріального і процесуального права. Вказана робота може бути використана у якості посібника для студентів-юристів, а також як довідник для практикуючих юристів. The textbook offers an algorithm of procedural actions for applying to the court on the most urgent cases of economic jurisdiction. In the work, judicial practice and legal positions of courts of economic jurisdiction are used, recommendations are given on the application of the norms of substantive and procedural law. This work can be used as a guide for law students, as well as a reference for practicing lawyers.Документ Компроміс у цивільному судочинстві(Право України, 2018) Васильєв С. В.; Vasyliev S. V.Процес конвергенції приватного і публічного права, який притаманний і цивільному судочинству, характеризується використанням договірних засобів та індивідуально-вольових засад між суб’єктами процесуальних відносин, що за своїми властивостями та змістом є формами компромісу. Водночас практична реалізація компромісних процедур ускладнюється відсутністю єдиного підходу до розуміння їх сутності та місця в цивільному судочинстві, що свідчить про наявність цілого комплексу нерозв’язаних проблем теоретико-методологічного і нормативно-прикладного характеру. Мета статті полягає в аналізі основних теоретичних і практичних проблем використання компромісу в цивільному судочинстві, характеристиці окремих форм компромісу. Основні результати проведеної роботи пов’язані з дослідженням структури, етапності, класифікації та форм компромісу у цивільному судочинстві. Визначені об’єктивні та суб’єктивні вимоги, що дають змогу використати правовий компроміс. Зазначається, що у цивільному судочинстві правовий компроміс існує у формі угоди та згоди; у цих формах він є результатом досягнутої згоди, однак може слугувати юридичною процедурою, до яких можна віднести претензію, медіацію (посередництво), розгляд справ третейським судом. Компроміс у цивільному судочинстві може виступати як: 1) добровільна угода між учасниками справи, яка дозволяється або не суперечить чинному законодавству, з метою досягнення ефективної та максимальної результативності щодо захисту їх порушених прав та обов’язків; 2) додатковий спосіб вирішення у цивільному судочинстві окремого процесуального питання або приватноправового конфлікту загалом; 3) модель поведінки учасників справи, яка балансує між їх суперництвом і співпрацею, та передбачає взаємні або однобічні поступки; 4) відносно самостійні правовідносини, що виникають при певних умовах у межах реалізації принципу диспозитивності цивільного судочинства. Враховуючи внутрішню схожість окремих форм компромісу в різних галузях процесуального права (суб’єкти, підстави, мета, сфера застосування), є підстави розглядати компроміс як міжгалузевий інститут. The process of private and public law convergence, which is also inherent in the civil court procedure, is characterized by the use of contractual means and is based on individual will of the subjects of procedural relations, being the forms of compromise by their properties and essence. At the same time, practical implementation of the compromise procedures is complicated by the lack of a unified approach to the understanding of their essence and the place in the civil court procedure, and this indicates that there is a whole range of unresolved issues of theoretical, methodological and normative application nature. The purpose of the article is to analyze the main theoretical and practical challenges pertaining to the use of the compromise in civil proceedings, and to characterize some forms of the compromise. The main findings of the work made by the author are associated with the study of the structure, stages, classification and forms of the compromise in the civil court procedure. The author defines objective and subjective requirements which make the use of the legal compromise possible. It is noted that in the civil court procedure the legal compromise exists in the form of an agreement and consent; in these forms, it is the result of the consent reached, but may also serve as a legal procedure which may comprise claim, mediation and case consideration by the arbitration tribunal. The compromise in civil proceedings may be implemented as: 1) a voluntary agreement between participants to a case which is permitted or is not contrary to current law, with a view to achieving efficient and maximum outcome in the protection of their breached rights and obligations; 2) an additional means to generally resolve a separate procedural issue or a private law conflict in civil proceedings; 3) a model of behavior of participants to a case which balances between their opposition and cooperation and provides for mutual or unilateral acts; 4) relatively independent legal relations arising under certain conditions within the framework of the optionality principle of the civil court procedure. Given the internal similarity of certain forms of the compromise in various branches of procedural law (subjects, grounds, purpose, application scope), the compromise may be regarded as an interdisciplinary institute.Документ «Невизначеність» у механізмі правового регулювання процесуальних правовідносин та юридичні інструменти її усунення(Правова держава, 2021) Васильєв С. В.; Vasyliev S. V.Визначеність в праві – це одне з найважливіших його якостей. Разом з тим, невизначеність у праві крім своєї негативної сторони, має і позитивну сторону, її також слід розглядати як відому якість, властивість права. Незважаючи на досить високий рівень регламентації процесуальних правовідносин, зумовлених вимогами процесуальної форми, їх різноманітність детермінує наявність в нормах процесуальних галузей права невизначених, як правило, оціночних понять і категорій. Предметом дослідження автора є особливості прояву правової невизначеності в сфері регулювання процесуальних правовідносин під час здійснення правосуддя у цивільних (господарських, адміністративних) справах, а також виявлення особливостей застосування окремих юридичних інструментів щодо подолання (усунення) такої невизначеності у механізмі правового регулювання процесуальних правовідносин. Legal certainty is one of the crucial law characteristics. However, legal uncertainty has both downsides and upsides thus they must be considered to be its common quality, its particular feature. Despite quite an advanced procedural legal relations regulation level due to form of action requirements, the presence of uncertain generally evaluative notions and categories in provisions of branches of procedure law is determined by the multiplicity of such legal relations. The subject of the study carried out by the author deals with specific ways of legal uncertainty manifestation in procedural legal relations regulation while justice in civil(commercial, administrative) cases is administered; the author also pays attention to identifying characteristics of specific legal instruments application in order to overcome(eliminate) such uncertainties within legal relations regulation mechanism.Документ Порівняльний цивільний процес(Алерта, 2015) Васильєв С. В.; Vasyliev S. V.Підручник підготовлено у відповідності з програмою навчальної дисципліни «Порівняльний цивільний процес» для вищих навчальних закладів. Аналізуються основні процесуальні інститути різних типів (моделей) цивільного судочинства, їх стан та перспективи розвитку. Для студентів вищих навчальних закладів за спеціальності «Правознавство» і «Міжнародне право», аспірантів, викладачів, а також тих, хто цікавиться проблемами порівняльного правознавства. The textbook was prepared in accordance with the program of the study discipline "Comparative civil process" for higher educational institutions. The main procedural institutes of different types (models) of civil justice, their state and prospects for development are analyzed. For students of higher educational institutions majoring in "Jurisprudence" and "International Law", graduate students, teachers, as well as those interested in the problems of comparative jurisprudence.Документ Принцип доцільності у цивільному судочинстві України(Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого., 2015) Васильєв С. В.; Vasyliev S. V.У статті обґрунтовується авторське розуміння принципу доцільності в цивільному судочинстві. Проводиться відмінність принципу доцільності від близьких йому понять. Автор визначає принцип доцільності як надану законом можливість вибору найбільш оптимальних із передбачених законом для даного конкретного випадку форми й способу вирішення цивільно-правового спору з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. In the article the author’s understanding of the principle of expediency in civil proceedings. A difference of principle feasibility of intimates concepts. The author defines the principle of expediency as provided by law, the choice of the optimal with envisaged by law for this particular case, the form and method of resolving civil disputes for the protection of violated, unrecognized or disputed rights, freedoms and interests of individuals, the rights and interests of legal entities, state interests.Документ Суди звичаєвого права на теренах пострадянських держав: історія та сучасний стан(Проблеми законності, 2016) Васильєв С. В.; Vasyliev S. V.Статтю присвячено питанням виникнення, різноманітності форм та реформування традиційного (народного) судочинства на теренах пострадянських держав. Проаналізовано організація та функціонування традиційних судів, які існували у другій половині XIX – на початку XX ст. Наведено приклади відродження судів звичаєвого права. Зроблено висновок, що сутність і призначення традиційного судочинства з моменту його виникнення і до сьогоднішнього дня не змінилася. А отже, суди звичаєвого права – це не правовий раритет, а невід'ємний компонент природного правового розвитку сучасного національного суспільства. Research of courts of customary law is not a new trend in the domestic legal science. However, it should be noted that this issue was covered mainly in the historical and ethnographic aspect, and, as a rule, in relation to specific countries or peoples. Taking into account the fact that in some post-Soviet states the rules of the customary law have remained and take effect even under the current conditions, there is a need to study people’s judgment on the basis of historical experience, taking into account the fact that there is no special scientific research on this subject. On the basis of studying the courts of customary law that existed in the territory of the post-Soviet states, to reveal their diversity, special features and peculiarities of formation and to analyze the contemporary forms of the aforementioned courts. The courts of customary law existed in various nations and nationalities since ancient times. The identity of one or another traditional court depended on such facts as the territorial location of the community, the level of economic and cultural development, type of religion, etc. In this paper the organization of the traditional justice of post-Soviet states in the second half of the XIX century was studied, when the basic territorial boundaries of the Russian Empire were formed. It is within these boundaries the peoples lived, who subsequently became Soviet republics, and then independent states.Документ Функціональність цивільного судочинства(Проблеми законності, 2016) Васильєв С. В.; Vasyliev S. V.У статті обґрунтовується можливість включення до наукового обігу такої якості цивільного судочинства як функціональність, що дозволяє побачити повну змістовну характеристику зазначеного виду судочинства на відповідному етапі його розвитку. Функціональність цивільного судочинства визначається як властивість судочинства, що характеризує його в сенсі реалізації нормативно закріплених функцій, цілей та завдань цивільного судочинства. Досліджено співвідношення функціональності з такими правовими категоріями, як ефективність судочинства та цивільна процесуальна правова політика. The functionality and effectiveness of the judicial proceedings have row categories, but in its semantic load have different meanings. Functionality is directly related to the definition and implementation of the main functions and targets of the civil proceedings, while effectiveness is a more statistical indicator that is defined in specific terms, figures, percentages, etc. Therefore, effectiveness is only a part of the functionality of the civil proceedings. Functionality of the civil proceedings shall be understood as a property of the judicial proceedings, characterizing it in terms of implementation of the regulatory assigned functions, goals and objectives of the civil proceedings. Functionality of the civil proceedings (a) depends on a thorough analysis of the tasks and goals of the judicial proceedings because it directly or indirectly, either directly or indirectly comes from the objectives and goals of the process; (b) has a clear link with the property of the civil proceedings as its effectiveness; (c) is dependent on the civil procedural legal policy as they are interrelated. The purpose of introduction of such a category as the functionality of the civil proceedings in the scientific turnover – installation of the primary (main) criterion that allows to recognize the efficiency and effectiveness of the civil proceedings that meets the needs of the modern society. It is the functionality that makes it possible to penetrate deeper into the essence of the civil proceedings and to study its various levels.Документ Цивільне судочинство крізь призму судової практики(Алерта, 2022) Васильєв С. В.; Vasyliev S. V.Дається теоретичне обґрунтування існування такого нетипового (нетрадиційного) джерела цивільного процесуального права як судова практика та особливості його правозастосування. В роботі висвітленні найбільш цікаві приклади судової практики у вигляді правових позицій ЄСПЛ, КС та ВС, що структуровані згідно системи ЦПК України. Вказана робота може бути використана у якості посібника для студентів-юристів, а також як інформаційний ресурс для практикуючих юристів. The theoretical justification for the existence of such an atypical (non-traditional) source of civil procedural law as judicial practice and the peculiarities of its enforcement is given. The work highlights the most interesting examples of judicial practice in the form of legal positions of the ECtHR, the Constitutional Court and the Supreme Court, which are structured according to the system of the Civil Procedure Code of Ukraine. This work can be used as a guide for law students, as well as an informational resource for practicing lawyers.Документ Цивільний процес(Алерта, 2019) Васильєв С. В.; Vasyliev S. V.Підручник підготовлено відповідно до програми навчальної дисципліни «Цивільний процес» для юридичних вищих навчальних закладів і факультетів. У ньому знайшли висвітлення всі інститути цивільного процесуального права України, які становлять його систему. Підручник розрахований на студентів-юристів для підготовки до заліків та іспитів з цивільного процесу. The textbook was prepared in accordance with the curriculum of the "Civil Process" discipline for legal higher educational institutions and faculties. All institutions of civil procedural law of Ukraine, which make up its system, were covered in it. The textbook is designed for law students to prepare for tests and exams in civil procedure.Документ Європейський тип процесуального права(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Васильєв С. В.; Vasyliev S. V.Предметом дослідження виступають природа і зміст різних типів сучасного процесуального права як моделей упорядкування відносин у сфері судочинства, функціонування яких зумовлює відтворення від-повідних правових відносин. Мета статті – аналіз основних типологічних характеристик процесуального права, що функціонує у світі, і обґрунтування існування такого нового типу процесуального права як європейського типу. Визначено, що тип судового процесу характеризує спільність законодавства та конкретних процесуальних інститутів різних правових систем, що дозволяє відмежовувати їх один від одного, диференціювати або об’єднувати в певні групи. Автор проводить класифікацію типів процесу-ального права за такими критеріями (1) за концепцією правових сімей; (2) співвідношення з економічними системами; (3) відповідно до історичного розвитку; (4) ділення на слідчий і змагальний процеси; (5) за правовими механізмами, дією яких забезпечується досягнення порядку в конкретних правозначущих ситуаціях; (6) залежно від статусу особистості у судовому процесі (соціокультурний критерій). Обґрунтовується, що «європейський тип процесуального права» – це формат правового життя судової системи та процедури, що втілює ідеологічний аспект (сукупність вимог та стандартів правової політики суспільства, що відповідає ідеологічним канонам зазначеного суспільства у сфері права) та формальний (реальний, протокольний) аспект (сукупність дій суб’єктів процесуально-правових відносин під час здійснення правосуддя). За своїм змістом європейський тип процесуального права виступає у якості уніфікованого, змішаного типу процесуального права, який враховує національно-історичні правові традиції європейських держав та, зберігаючи переваги континентального типу судового права, долучає у результаті конвергенційних процесів новітні правила та норми, що завжди були притаманні англо-американському (загальному) праву The subject matter of the study is the nature and content of various types of modern procedural law as models of regulation of relations in the field of legal proceedings, and their functioning leads to the reproduction of the relevant legal relations. The purpose of the article is to analyze the main typological characteristics of the procedural law which is functioning in the world and to substantiate the existence of such a new type of procedural law as the European type. The author determines that the type of judicial process characterizes the commonality of legislation and specific procedural institutions of different legal systems, which allows distinguishing them from each other, differentiating them or combining them into certain groups. The author classifies the types of procedural law according to the following criteria: (1) according to the concept of legal families; (2) correlation with economic systems; (3) according to historical development; (4) division into investigative and adversarial processes; (5) according to the legal mechanisms which ensure the achievement of order in specific situations of legal significance; (6) depending on the status of an individual in the trial (socio-cultural criterion). The author substantiates that the ‘European type of procedural law’ is a format of legal life of the judicial system and procedure which embodies the ideological aspect (a set of requirements and standards of legal policy of a society which corresponds to the ideological canons of this society in the field of law) and the formal (real, protocol) aspect (a set of actions of the subjects of procedural and legal relations in the course of administration of justice). In terms of its content, the European type of procedural law is a unified, mixed type of procedural law which takes into account the national and historical legal traditions of European States and, while retaining the advantages of the continental type of judicial law, incorporates, as a result of convergence processes, the latest rules and norms which have always been inherent in the Anglo-American (common) law