Матеріали наукових заходів (Materials of scientific events)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Матеріали наукових заходів (Materials of scientific events) за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 13 з 13
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Рольова й комунікативна компетентність: порівняльний аспект(ГО «Львівська педагогічна спільнота», 2020) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.У науковій роботі зазначається, що освітній процес має забезпечити формування й розвиток інтелектуальної, творчої та ініціативної особистості, здатної жити в принципово нових умовах, реалізувати себе в житті, бути успішною, сприяти розвитку суспільства тощо. Завдання викладача полягає у формуванні в майбутнього фахівця життєвих компетентностей особистості, а рольова й комунікативна компетентності є їхніми важливими складниками. Формування рольової компетентності дозволяє набути людині певного життєвого досвіду щодо спілкування з іншими; вирішення та попередження конфліктів, участі у колективній діяльності тощо. Тоді як формування комунікативної компетентності майбутнього фахівця в закладі вищої освіти можна розглядати як формування системи знань, умінь, навичок, якостей особистості в досягненні мети або досягненні позитивного результату в процесі професійної діяльності. The scientific work states that the educational process should ensure the formation and development of an intellectual, creative, and proactive personality capable of living in fundamentally new conditions, realizing oneself in life, achieving success, and contributing to societal development. The teacher's task is to cultivate the life competencies of future specialists, with role and communicative competencies being key components. The development of role competence allows an individual to gain valuable life experience in communication with others, conflict resolution and prevention, and participation in collective activities. Meanwhile, the formation of communicative competence in higher education can be seen as the development of a system of knowledge, skills, abilities, and personal qualities necessary to achieve goals or attain positive outcomes in professional activities.Документ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ УКРАЇНЦІВ В УМОВАХ СУСПІЛЬНИХ ПОДІЇ, ЩО МОЖУТЬ СПРИЧИНИТИ КОЛЕКТИВНУ ТРАВМУ(Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2023) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.У тезах зазначено, що під українською національною ідентичністю слід розуміти стійке усвідомлення особою належності до української нації як самобутньої спільноти, об’єднаної назвою, символами, географічним та етносоціальним походженням, історичною пам’яттю, комплексом духовно-культурних цінностей, зокрема українською мовою і народними традиціями. Проаналізовано механізми захисту психіки: раціоналізація, заперечення, проєкція, ідентифікація тощо. Зроблено висновок, що аналізуючи різні психологічні механізми особистості можна простежити різні варіанти впливу суспільних подій на ідентичність і подальші сценарії її розвитку. The theses state that Ukrainian national identity should be understood as a person's persistent awareness of belonging to the Ukrainian nation as an original community united by name, symbols, geographical and ethno-social origin, historical memory, complex spiritual and cultural values, in particular the Ukrainian language and folk traditions. Mechanisms of mental protection are analyzed: rationalization, denial, projection, identification, etc. It was concluded that by analyzing various psychological mechanisms of the individual, it is possible to trace various options for the influence of social events on identity and further scenarios of its development.Документ Інформаційно-психологічний вплив в контексті ментального здоров’я людини(ДДУВС, 2024) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.У науковій роботі окреслено головні ознаки інформаційно-психологічного впливу: насильницьке викривлення інформаційного простору об’єкта впливу; прихованість механізму впливу; використання особливостей психофізіології людини для досягнення мети такого впливу. Аналізуючи інформаційні повідомлення засобів масової інформації, соціальних мереж ми можемо за певними маркерами визначено різні методи та способи маніпуляції. Наведено деякі маркери для розпізнання маніпуляцій. The scientific work outlines the main characteristics of informational and psychological influence: the coercive distortion of the target's informational space, the concealed nature of the influence mechanism, and the use of human psychophysiological features to achieve the intended effect. By analyzing information messages in mass media and social networks, we can identify various methods and techniques of manipulation based on specific markers. Some key markers for recognizing manipulations are provided.Документ Використання штучного інтелекту у кризовому консультуванні(Міжнародний центр наукових досліджень, 2025) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.У тезах зазначено, що сьогодні штучний інтелект все активніше впроваджується в різні сфери людської діяльності, зокрема в психологічне консультування та психологічну кризову підтримку. Дослідження використання штучного інтелекту у кризовому консультуванні є відносно новою та перспективною галуззю. Одним із напрямів застосування ШІ у кризовому консультуванні – це використання автоматизованих чат-ботів та віртуальних консультантів (розмовних агентів). The abstracts state that today artificial intelligence is increasingly being implemented in various spheres of human activity, in particular in psychological counseling and psychological crisis support. Research into the use of artificial intelligence in crisis counseling is a relatively new and promising field. One of the areas of application of AI in crisis counseling is the use of automated chatbots and virtual consultants (conversational agents).Документ Психологічні та психосоціальні проблеми адаптації українських сімей до змін в умовах війни(Міжнародний центр наукових досліджень, 2025) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.У тезах зазначено, що війна змінює соціальну і демографічну поведінку як чоловіків, які беруть участь у військових діях, так і жінок, котрі в цей час залишаються вдома. Війна значно ускладнює виконання ключових функцій сім’ї тому, що в умовах воєнної загрози головним завданням сім’ї стає не лише соціалізація й виховання наступних поколінь, а першочергово фізичний захист і виживання її членів. Війна активізувала захисну функцію родини, що, зокрема, спричинило масштабні міграційні процеси, переважно серед жінок і дітей, як у межах України, так і за її кордони. The theses state that war changes the social and demographic behavior of both men who participate in military operations and women who stay at home during this time. War significantly complicates the performance of key family functions because, in conditions of military threat, the main task of the family becomes not only the socialization and upbringing of subsequent generations, but primarily the physical protection and survival of its members. The war intensified the protective function of the family, which, in particular, caused large-scale migration processes, mainly among women and children, both within Ukraine and beyond its borders.Документ Вплив гендерних стереотипів на професійну діяльність жінки(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Цумарєва Н. В.; Крицька І. С.; Tsumarieva N. V.; Krytska I. S.Протягом історії жінки прагнули до рівності, зокрема у праві на освіту, майно та голос. Гендерні стереотипи формують уявлення про ролі, які мають займати різні гендери, впливаючи на поведінку та зовнішність людей у суспільстві. Ці стереотипи, як норми, змушують індивідів підкорятися соціальному тиску, прагнучи отримати схвалення. Науковці, такі як Ю. Алексеєва та Т. Виноградова, зазначають, що гендерні стереотипи є культурними нормами, які впливають на поведінку. Близько 20% жінок стикаються з гендерною дискримінацією під час працевлаштування. В Україні до 2017 року існував список професій, заборонених для жінок, що включав важкі роботи та небезпечні умови праці, такі як машиністки або пожежниці. Дослідження показують, що зарплатні очікування жінок на 10–30% нижчі, ніж у чоловіків. Зниження самооцінки під час декрету також впливає на готовність жінок працювати за меншу плату. Навіть на лідерських посадах жінки відчувають більший тиск і перебувають на них коротше, ніж чоловіки. В умовах війни українські органи влади повинні активізувати роботу щодо забезпечення рівних можливостей. Важливо впроваджувати принципи рівності, фокусуючись на професійних навичках, використовувати гендерно-чутливу комунікацію та підтримувати нетрадиційні гендерні ролі. Викорінення упереджень і забезпечення рівної оплати праці є критично важливими. Таким чином, попри законодавчий прогрес, соціальний тиск та усталені упередження продовжують впливати на самореалізацію жінок. Державна підтримка та громадські ініціативи є необхідними для трансформації професійного середовища та захисту прав жінок. Подолання гендерної асиметрії можливе лише через фокус на професійних навичках і рівну оплату праці. Throughout history, women have strived for equality, including the right to education, property, and voice. Gender stereotypes shape perceptions of the roles that different genders should play, influencing people’s behavior and appearance in society. These stereotypes, as norms, force individuals to submit to social pressure in an effort to gain approval. Scholars such as Yu. Alekseeva and T. Vinogradova note that gender stereotypes are cultural norms that influence behavior. About 20% of women face gender discrimination in employment. In Ukraine, until 2017, there was a list of professions prohibited for women, which included heavy work and dangerous working conditions, such as machinists or firefighters. Studies show that women’s salary expectations are 10–30% lower than men’s. Lower self-esteem during maternity leave also affects women’s willingness to work for less. Even in leadership positions, women experience greater pressure and hold them for shorter periods than men. In the context of war, Ukrainian authorities must step up their efforts to ensure equal opportunities. It is important to implement the principles of equality, focusing on professional skills, use gender-sensitive communication, and support non-traditional gender roles. Eradicating prejudices and ensuring equal pay are critically important. Thus, despite legislative progress, social pressure and entrenched prejudices continue to affect women’s self-realization. State support and public initiatives are necessary to transform the professional environment and protect women’s rights. Overcoming gender asymmetry is possible only through a focus on professional skills and equal pay.Документ Гендерні стереотипи як причина гендерно зумовленого насильства та шляхи їх подолання в умовах війни(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.Гендерні стереотипи в сучасному суспільстві є потужними чинниками, що підтримують і виправдовують гендерно зумовлене насильство (ГЗН). В умовах російсько-української війни ці чинники посилюються: руйнування соціальних мереж, економічна вразливість, посилена мілітаризація суспільства й обмежений доступ до сервісів роблять жінок і дівчат більш вразливими до різних форм ГЗН. Під гендерними стереотипами розуміють узагальнені уявлення про «притаманні» чоловікам і жінкам риси, ролі й поведінку (наприклад: «чоловік – годувальник, жінка – хранителька домівки», «агресивність – чоловіча», «сором говорити про сексуальне насильство»). Такі стереотипи посилюють культурну нормалізацію насильства: вони зменшують осуд агресора (багато хто вважає побутову агресію «сімейною справою»), схиляють до мовчання, виправдовують покарання і контроль за «порушенням ролей». На міжособистісному рівні стереотипи дають підґрунтя для виправдання контролю, приниження й фізичного насильства; на інституційному – знижують чутливість поліції, медичних та соцслужб до потреб постраждалих. Коментарі й огляди досліджень підкреслюють, що стереотипи значною мірою визначають громадські уявлення про те, що можна вважати «серйозним» випадком насильства, а що – «нормою» (наприклад, недооцінка психологічного насильства). У воєнний час послуги підтримки (кризові центри, медичні, юридичні) часто недоступні; стигма і страх (особливо, якщо суспільство перекладає провину на жертву) примушують постраждалих мовчати. Це підсилює довготривалі наслідки – фізичні, психологічні та соціальні. Шляхами подолання гендерних стереотипів у воєнному контексті є: забечення доступу до правосуддя; упровадження гендерно-чутливої політики у відновленні та гуманітарній допомозі; підтримка ініціатив із змінювання гендерних норм; підсилення мережі спеціалізованих послуг; спеціалізована підготовка персоналу з акцентом на відсутність упереджень і розпізнавання впливу стереотипів; комунікаційні кампанії; підтримка ініціатив, що залучають чоловіків як співактивних учасників у зміні норм; інтеграція ґендерної освіти в навчальні заклади всіх рівнів; медіаграмотність; оганізація індивідуальної та групової робота з постраждалими і потенційними кривдниками; програми реабілітації для кривдників; підтримка економічної автономії жінок та навчання професіям, що знижують економічну залежність. Gender stereotypes in modern society are powerful factors that support and justify gender-based violence (GBV). In the context of the Russian-Ukrainian war, these factors are amplified: the destruction of social networks, economic vulnerability, increased militarization of society and limited access to services make women and girls more vulnerable to various forms of GBV. Gender stereotypes are understood as generalized ideas about the “inherent” traits, roles and behavior of men and women (for example: “man is the breadwinner, woman is the keeper of the home”, “aggressiveness is masculine”, “it is shameful to talk about sexual violence”). Such stereotypes reinforce the cultural normalization of violence: they reduce the condemnation of the aggressor (many people consider domestic aggression a “family matter”), incline to silence, justify punishment and control for “violation of roles”. At the interpersonal level, stereotypes provide a basis for justifying control, humiliation and physical violence; at the institutional level, they reduce the sensitivity of police, health and social services to the needs of victims. Commentaries and research reviews highlight that stereotypes largely determine public perceptions of what can be considered a “serious” case of violence and what is “the norm” (for example, underestimating psychological violence). In wartime, support services (crisis centers, medical, legal) are often unavailable; stigma and fear (especially if society shifts the blame to the victim) force victims to remain silent. This exacerbates the long-term consequences – physical, psychological and social. Ways to overcome gender stereotypes in the context of war include: ensuring access to justice; implementing gender-sensitive policies in reconstruction and humanitarian assistance; supporting initiatives to change gender norms; strengthening the network of specialized services; specialized staff training with an emphasis on the absence of prejudice and recognition of the impact of stereotypes; communication campaigns; support for initiatives that involve men as co-active participants in changing norms; integration of gender education into educational institutions at all levels; media literacy; organization of individual and group work with victims and potential perpetrators; rehabilitation programs for perpetrators; support for women's economic autonomy and training in professions that reduce economic dependence.Документ Соціально-психологічні чинники булінгу в учнівському середовищі в умовах російсько-української війни(Liha-Pres, 2025) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.Проблема булінгу в учнівському середовищі є міждисциплінарною та охоплює сфери психології, педагогіки, соціології, права й медицини. Вона включає причини, форми прояву, наслідки та методи профілактики, що потребує комплексного підходу. В умовах тривалої війни в Україні актуальність проблеми значно зросла. За даними досліджень, понад половина підлітків стикалися з булінгом, хоча значна частина випадків залишається прихованою через стигматизацію та небажання розголосу. Булінг визначається як систематичне насильство (фізичне, психологічне, економічне чи інше), спрямоване на приниження та домінування над іншою особою. Його причини мають соціально-психологічний характер: потреба в самоствердженні, низька самооцінка, сімейні проблеми, наслідування негативних моделей поведінки, недостатній розвиток емпатії та емоційного інтелекту, вплив групи. Війна виступає додатковим чинником поширення булінгу. Травматичний досвід, стрес, вимушене переселення, втрата соціальних зв’язків, дискримінація, соціальна нерівність і мілітаризація суспільства сприяють агресії та поділу на «своїх» і «чужих». Важливим фактором є також патернальна депривація — відсутність батька через війну або інші обставини. Це знижує відчуття безпеки у дітей, підвищує тривожність і вразливість до булінгу. Водночас у дітей-кривдників це може проявлятися через агресію, прагнення домінувати та низький рівень емпатії. Наслідки булінгу мають серйозний характер. Психологічні включають тривожність, депресію, низьку самооцінку, ПТСР; соціальні — ізоляцію, труднощі у спілкуванні; фізичні — тілесні ушкодження та психосоматичні розлади. Непропрацьована травма може призводити до довготривалих проблем: залежностей, труднощів у стосунках, ризику відтворення агресивної поведінки. Профілактика булінгу має базуватися на психоедукації, розвитку емоційного інтелекту, формуванні безпечного освітнього середовища та активній взаємодії сім’ї, школи й соціальних інституцій. Важливо інформувати учнів про відповідальність за булінг, оскільки законодавство України передбачає адміністративні й кримінальні санкції. Ефективна протидія булінгу потребує системного підходу, раннього виявлення та координації зусиль різних соціальних інститутів. The problem of bullying in the student environment is interdisciplinary and covers the fields of psychology, pedagogy, sociology, law and medicine. It includes causes, forms of manifestation, consequences and methods of prevention, which requires a comprehensive approach. In the conditions of the long-term war in Ukraine, the relevance of the problem has increased significantly. According to research, more than half of adolescents have encountered bullying, although a significant part of cases remains hidden due to stigmatization and reluctance to publicize. Bullying is defined as systematic violence (physical, psychological, economic or other), aimed at humiliation and domination over another person. Its causes are socio-psychological in nature: the need for self-affirmation, low self-esteem, family problems, imitation of negative behavioral models, insufficient development of empathy and emotional intelligence, group influence. War is an additional factor in the spread of bullying. Traumatic experiences, stress, forced displacement, loss of social ties, discrimination, social inequality and the militarization of society contribute to aggression and division into “friends” and “strangers”. Paternal deprivation is also an important factor - the absence of a father due to war or other circumstances. This reduces the sense of security in children, increases anxiety and vulnerability to bullying. At the same time, in child abusers this can manifest itself through aggression, the desire to dominate and a low level of empathy. The consequences of bullying are serious. Psychological ones include anxiety, depression, low self-esteem, PTSD; social ones - isolation, difficulties in communication; physical ones - bodily injuries and psychosomatic disorders. Unprocessed trauma can lead to long-term problems: addictions, difficulties in relationships, the risk of reproducing aggressive behavior. Bullying prevention should be based on psychoeducation, development of emotional intelligence, formation of a safe educational environment and active interaction of family, school and social institutions. It is important to inform students about the responsibility for bullying, since the legislation of Ukraine provides for administrative and criminal sanctions. Effective counteraction to bullying requires a systematic approach, early detection and coordination of efforts of various social institutions.Документ Збереження сімейних зв’язків як ключовий чинник резильєнтності родин військовослужбовців та поліцейських(ЦФЕНД, 2025) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.У тезах розкрито значення збереження сімейних зв’язків як важливого ресурсу психологічної стійкості родин військовослужбовців та поліцейських. Підкреслено, що підтримка емоційного контакту, взаєморозуміння та довіри в сім’ї сприяє підвищенню резильєнтності її членів у складних умовах служби та воєнного стану. Збереження сімейної єдності є одним із ключових чинників адаптації, профілактики стресових розладів і зміцнення морально-психологічного потенціалу захисників та їх близьких. The theses highlight the importance of preserving family bonds as a crucial resource for the psychological resilience of military and police families. It is emphasized that maintaining emotional connection, mutual understanding, and trust within the family enhances the resilience of its members under the challenging conditions of service and wartime. The preservation of family unity serves as a key factor in adaptation, prevention of stress-related disorders, and strengthening the moral and psychological capacity of defenders and their loved ones.Документ Ключові аспекти організації соціально-психологічної допомоги військовослужбовцям та правоохоронцям, які зазнали полону та тортур(ТОВ «УКРЛОГОС Груп», 2025) Гельбак А. М.; Gelbak A. M.Авторка проаналізувала ключові аспекти організації соціально-психологічної допомоги військовослужбовцям та правоохоронцям, які зазнали полону та тортур. Звернула увагу на наслідки психотравмуючого досвіду, зокрема розвиток тривожних станів, депресивних проявів, Post-traumatic stress disorder та труднощів соціальної адаптації. Навела погляди науковців щодо важливості комплексної психологічної реабілітації, кризового консультування та психосоціального супроводу звільнених осіб. Окреслила основні напрями надання допомоги, які включають міжвідомчу взаємодію, підтримку сімей, розвиток реабілітаційних програм і впровадження травма-орієнтованого підходу. Наголошено на необхідності створення ефективної системи психологічної підтримки як важливої умови відновлення психічного здоров’я та успішної реінтеграції постраждалих. The author analyzed key aspects of organizing social and psychological support for military personnel and law enforcement officers who have been held captive and tortured. She highlighted the consequences of traumatic experiences, including the development of anxiety, depressive symptoms, post-traumatic stress disorder, and difficulties with social adaptation. She cited scholars' views on the importance of comprehensive psychological rehabilitation, crisis counseling, and psychosocial support for the released individuals. She outlined the main areas of assistance, which include interagency cooperation, family support, the development of rehabilitation programs, and the implementation of a trauma-informed approach. The need to create an effective system of psychological support was emphasized as a key condition for restoring mental health and the successful reintegration of victims.Документ Фасилітація як психологічно безпечний підхід до управлінської комунікації(Національна академія внутрішніх справ, 2025) Гельбак А. М.; Gelbak A. M.Авторка проаналізувала фасилітацію як психологічно безпечний підхід до управлінської комунікації. Звернула увагу на значення фасилітативних методів у забезпеченні ефективної взаємодії між учасниками професійного спілкування, формуванні довірливої атмосфери та зниженні рівня комунікативної напруги в колективі. Навела погляди науковців щодо ролі психологічної безпеки, емоційного інтелекту та партнерської взаємодії у процесі управлінської діяльності. Окреслила основні принципи фасилітації, які сприяють розвитку командної роботи, конструктивного діалогу, спільного прийняття рішень та попередженню конфліктів. Наголошено на важливості впровадження фасилітативного підходу в систему управлінської комунікації як умови підвищення ефективності діяльності організації та підтримання сприятливого психологічного клімату. The author analyzed facilitation as a psychologically safe approach to management communication. She drew attention to the importance of facilitative methods in ensuring effective interaction between participants in professional communication, creating a trusting atmosphere and reducing the level of communication tension in the team. She presented the views of scientists regarding the role of psychological safety, emotional intelligence and partnership interaction in the process of managerial activity. She outlined the main principles of facilitation, which contribute to the development of teamwork, constructive dialogue, joint decision-making and conflict prevention. The importance of introducing a facilitative approach into the management communication system is emphasized as a condition for increasing the effectiveness of the organization's activities and maintaining a favorable psychological climate.Документ Психологічна підтримка родин співробітників МВС: шляхи забезпечення безбар’єрного доступу до допомоги(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Гельбак А. М.; Gelbak A. M.Авторка проаналізувала особливості психологічної підтримки родин співробітників МВС в умовах сучасних соціальних та безпекових викликів. Звернула увагу на психологічні труднощі, з якими стикаються члени сімей правоохоронців, зокрема підвищений рівень стресу, емоційне виснаження, тривожність та наслідки психотравмуючих подій. Навела погляди науковців щодо важливості своєчасної психологічної допомоги, соціального супроводу та створення безбар’єрного середовища для отримання підтримки. Окреслила основні шляхи забезпечення доступності психологічної допомоги, які включають розвиток цифрових сервісів, кризового консультування, міжвідомчої взаємодії та психопросвітницьких програм. Наголошено на необхідності формування комплексної системи психологічної підтримки родин співробітників МВС як важливої умови збереження їхнього психічного здоров’я та соціальної стійкості. The author analyzed the peculiarities of psychological support for families of MIA employees in the conditions of modern social and security challenges. She drew attention to the psychological difficulties faced by family members of law enforcement officers, in particular the increased level of stress, emotional exhaustion, anxiety and the consequences of traumatic events. She presented the views of scientists on the importance of timely psychological help, social support and creating a barrier-free environment for receiving support. She outlined the main ways to ensure the availability of psychological help, which include the development of digital services, crisis counseling, interdepartmental interaction and psychoeducational programs. The necessity of forming a complex system of psychological support for the families of Ministry of Internal Affairs employees is emphasized as an important condition for preserving their mental health and social stability.Документ Кібербулінг як специфічна форма кібернасильства в учнівському середовищі: причини, наслідки, шляхи допомоги(КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2026) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.У тезах здійснено теоретичний аналіз наукових підходів до дослідження кібербулінгу як специфічної форми кібернасильства. Зазанчено, що кібербулінг та онлайн-переслідування є однією з актуальних проблем сучасного суспільства. Молодь активно користується соціальними мережами, месенджерами та ігровими платформами, які можуть ставати середовищем для виникнення цифрового насильства. За даними ЮНІСЕФ, 67% підлітків в Україні стикалися з булінгом, а кожен п’ятий — з онлайн-цькуванням. Водночас правове регулювання кібербулінгу залишається недостатнім. Кібернасильство охоплює різні форми агресії в онлайн-просторі: погрози, переслідування, шантаж, поширення персональних даних. Кібербулінг є його окремим різновидом, що характеризується навмисністю, повторюваністю та нерівністю сил між агресором і жертвою. Основними причинами його виникнення є прагнення самоствердитися, низька самооцінка, бажання популярності та недостатній рівень емпатії. Жертви кібербулінгу часто відчувають тривогу, сором, емоційні порушення, проблеми зі сном і навіть схильність до самопошкодження. Водночас вони рідко звертаються по допомогу через страх помсти, недовіру до дорослих, невпевненість у собі або побоювання втрати доступу до гаджетів. Протидія кібербулінгу передбачає збереження доказів, блокування кривдників, захист персональних даних, налаштування конфіденційності та звернення до кіберполіції. Важливо формувати у дітей відповідальну поведінку в Інтернеті та своєчасно надавати підтримку постраждалим. В Україні передбачена адміністративна відповідальність за булінг, а в тяжких випадках — кримінальна. Таким чином, кібербулінг є специфічною формою цифрового насильства, що потребує комплексної профілактики та вдосконалення законодавства. The theses provide a theoretical analysis of scientific approaches to the study of cyberbullying as a specific form of cyberviolence. It is emphasized that cyberbullying and online harassment are one of the pressing problems of modern society. Young people actively use social networks, messengers and gaming platforms, which can become an environment for the emergence of digital violence. According to UNICEF, 67% of adolescents in Ukraine have encountered bullying, and every fifth has encountered online harassment. At the same time, the legal regulation of cyberbullying remains insufficient. Cyberbullying encompasses various forms of aggression in the online space: threats, harassment, blackmail, and the dissemination of personal data. Cyberbullying is a separate type of it, characterized by intentionality, repetition and inequality of power between the aggressor and the victim. The main reasons for its occurrence are the desire for self-affirmation, low self-esteem, desire for popularity and insufficient level of empathy. Victims of cyberbullying often experience anxiety, shame, emotional disorders, sleep problems and even a tendency to self-harm. At the same time, they rarely seek help due to fear of revenge, distrust of adults, lack of self-confidence or fear of losing access to gadgets. Counteracting cyberbullying involves preserving evidence, blocking offenders, protecting personal data, setting privacy and contacting the cyberpolice. It is important to form responsible behavior on the Internet in children and provide timely support to victims. In Ukraine, administrative liability for bullying is provided, and in severe cases - criminal. Thus, cyberbullying is a specific form of digital violence that requires comprehensive prevention and improvement of legislation.