Технічні науки (Technical sciences)
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Технічні науки (Technical sciences) за Назва
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Ensuring cybersecurity of Ukraine against cyberterrorism threats: a systematic approach(Міжнародне електронне наукове фахове видання «Наукові інновації та передові технології», 2023) Габорець O. A.; Haborets O. A.The escalating landscape of cyber threats and cyberterrorism prompts a critical examination of Ukraine's cybersecurity preparedness. This paper investigates the multifaceted dimensions of Ukraine's cybersecurity challenges, notably in countering cyberterrorism. The evolution of cyber incidents since 2014, coupled with recent surges in cyberattacks, underscores the pressing need for a comprehensive approach. The paper delves into the imperative of public-private partnerships, emphasizing information exchange, expert involvement, and adherence to international conventions. Challenges stemming from procedural uncertainties and limited cybersecurity education are highlighted. The necessity of a national program for securing critical information infrastructure is stressed, along with the adoption of international standards, continuous vulnerability assessment, and emergency response planning. The discussion encompasses the significance of cybersecurity audits, software certification, and indigenous technology development. Amid the quest for digital sovereignty, a dedicated domestic technology program emerges as vital. The paper's findings advocate for a systematic, comprehensive, and sustainable approach to cybersecurity in Ukraine, ultimately strengthening its resilience against evolving cyber threats. By encapsulating these principles and measures, Ukraine can fortify its cybersecurity defenses, effectively counter cyber challenges, and safeguard its national interests. In the face of escalating cyber threats, it is imperative for Ukraine to address the interconnected nature of cyber and military actions. This calls for concerted efforts to enhance digital literacy, develop resilient indigenous technologies, and foster international collaborations. As Ukraine navigates its path towards digital sovereignty, a proactive cybersecurity strategy is paramount for safeguarding critical infrastructure, bolstering national security, and ensuring a cyber-resilient future. Ескалація кіберзагроз і кібертероризму спонукає до критичного аналізу готовності України до кібербезпеки. У цій статті досліджуються багатогранні виміри викликів кібербезпеці України, зокрема у сфері протидії кібертероризму. Еволюція кіберінцидентів з 2014 року в поєднанні з нещодавніми сплесками кібератак підкреслює гостру потребу в комплексному підході. У документі розглядається імператив державно-приватного партнерства, наголошується на обміні інформацією, залученні експертів та дотриманні міжнародних конвенцій. Висвітлено проблеми, пов’язані з процедурною невизначеністю та обмеженою освітою з кібербезпеки. Наголошується на необхідності національної програми захисту критичної інформаційної інфраструктури, а також прийняття міжнародних стандартів, постійної оцінки вразливості та планування реагування на надзвичайні ситуації. Обговорення охоплює важливість аудитів кібербезпеки, сертифікації програмного забезпечення та розвитку місцевих технологій. Серед прагнення до цифрового суверенітету життєво важливою стає спеціальна програма внутрішніх технологій. Висновки, зроблені в документі, свідчать про систематичний, комплексний і стійкий підхід до кібербезпеки в Україні, що в кінцевому підсумку посилить її стійкість проти нових кіберзагроз. Впроваджуючи ці принципи та заходи, Україна може зміцнити захист своєї кібербезпеки, ефективно протидіяти кібервикликам і захистити свої національні інтереси. В умовах ескалації кіберзагроз Україні вкрай необхідно звернути увагу на взаємопов’язаний характер кібернетичних і військових дій. Це вимагає узгоджених зусиль для підвищення цифрової грамотності, розвитку стійких місцевих технологій і сприяння міжнародній співпраці. Оскільки Україна рухається своїм шляхом до цифрового суверенітету, проактивна стратегія кібербезпеки має першорядне значення для захисту критичної інфраструктури, зміцнення національної безпеки та забезпечення кіберстійкого майбутнього.Документ Використання геоінформаційних технологій для покращення організаційно-аналітичного забезпечення правоохоронної діяльності(Наукові перспективи, 2023) Просвіріна Т. В; Габорець O. A.; Лунгол O. M.; Prosvirina T. V.; Haborets O. A.; Lunhol O. M.Дослідження використання геоінформаційних технологій в правоохоронній діяльності є актуальним у зв'язку з постійним розвитком технологій та їх впливом на суспільство. Використання геоінформаційних технологій може значно покращити ефективність роботи правоохоронних органів, забезпечуючи швидкий та точний доступ до інформації про злочинність та місцезнаходження злочинців. Однак, разом з перевагами застосування геоінформаційних технологій постають питання щодо захисту персональних даних громадян, а також можливих негативних наслідків використання таких технологій.У дослідженні аналізуються позитивні та негативні наслідки використання геоінформаційних технологій в правоохоронній діяльності. З одного боку, вони можуть значно сприяти боротьбі зі злочинністю, допомагаючи швидко знаходити злочинців та вирішувати кримінальні справи. З іншого боку, використання геоінформаційних технологій може порушити приватність громадян, відкриваючи доступ до їх персональних даних. Також можуть виникнути проблеми з точністю та достовірністю інформації, що подається у систему.Для забезпечення ефективного та безпечного використання геоінформаційних технологій у правоохоронній діяльності, у дослідженні надаються рекомендації щодо їх використання та забезпечення захисту персональних даних громадян. Зокрема, рекомендується використовувати технології шифрування даних та створювати механізми контролю за доступом до них. Також дослідження проаналізовано можливості використання геоінформаційних технологій для вдосконалення процесу збору та аналізу даних, що сприяє покращенню виявлення та запобігання злочинності. Додатково розглянуто питання ефективного застосування геоінформаційних технологій у розслідуванні злочинів, забезпечення безпеки громадян та захисту персональних даних при зборі та обробці інформації. Результати дослідження надають можливості для розробки більш ефективних та безпечних стратегій використання геоінформаційних технологій в правоохоронній діяльності. The study of the use of geoinformation technologies in law enforcement activities is relevant in connection with the constant development of technologies and their impact on society. The use of geographic information technologies can significantly improve the efficiency of law enforcement agencies, providing quick and accurate access to information about crime and the location of criminals. However, along with the advantages of using geoinformation technologies, questions arise regarding the protection of personal data of citizens, as well as possible negative consequences of using such technologies. The research analyzes the positive and negative consequences of using geoinformation technologies in law enforcement activities. On the one hand, they can significantly contribute to the fight against crime, helping to quickly find criminals and solve criminal cases. On the other hand, the use of geoinformation technologies can violate the privacy of citizens by opening access to their personal data. There may also be problems with the accuracy and reliability of the information submitted to the system. To ensure the effective and safe use of geo-information technologies in law enforcement activities, the study provides recommendations on their use and ensuring the protection of personal data of citizens. In particular, it is recommended to use data encryption technologies and create access control mechanisms. The study also analyzed the possibilities of using geoinformation technologies to improve the process of data collection and analysis, which contributes to the improvement of crime detection and prevention. In addition, the issue of effective application of geo-information technologies in the investigation of crimes, ensuring the safety of citizens and protection of personal data during the collection and processing of information is considered. The results of the study provide opportunities for the development of more effective and safe strategies for the use of geoinformation technologies in law enforcement activities.Документ Огляд методів та стратегій кібербезпеки засобами штучного інтелекту(Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2024) Лунгол О. М.; Lunhol O. M.У сучасному світі інформаційні технології стрімко розвиваються, що призводить до зростання кількості та складності кіберзагроз, зокрема фішингу, шкідливого програмного забезпечення та атак з використанням соціальної інженерії. Зростання кількості та складності кіберзагроз створює нагальну потребу у вдосконаленні методів захисту інформаційних систем. Штучний інтелект (ШІ), особливо технології машинного навчання та глибокого навчання, демонструють значний потенціал у підвищенні рівня кібербезпеки. Ця стаття присвячена огляду сучасних методів та стратегій кібербезпеки, що базуються на застосуванні ШІ, а також оцінці їх ефективності у виявленні та протидії кіберзагрозам. Проаналізовано останні дослідження як вітчизняних, так і закордонних науковців, які акцентують увагу на здатності ШІ аналізувати великі обсяги даних, виявляти приховані закономірності, прогнозувати потенційні загрози та автоматизувати процеси реагування на інциденти. Висвітлено ключові напрямки досліджень, включаючи виявлення аномалій, моделювання загроз, автоматизацію процесів реагування на інциденти та забезпечення розуміння рішень, прийнятих системами ШІ. Особлива увага приділяється інтеграції ШІ в існуючі системи кібербезпеки та його здатності до адаптації у відповідь на нові загрози. Стаття також обговорює основні виклики та перспективи застосування ШІ у кібербезпеці, включаючи етичні та правові аспекти, такі як питання приватності, прозорості рішень та відповідальності за дії, здійснені на основі рішень ШІ-систем. Останні статистичні дані свідчать про стрімке зростання ринку засобів ШІ для забезпечення кібербезпеки, що підкреслює важливість і актуальність цієї теми у сучасних умовах. Результати аналізу підтверджують, що використання ШІ дозволяє автоматизувати процеси моніторингу, виявлення та реагування на загрози, що зменшує час реакції на інциденти та підвищує загальний рівень захисту інформаційних систем. Разом з тим, впровадження ШІ у кібербезпеку стикається з низкою викликів, таких як забезпечення прозорості рішень, прийнятих ШІ, а також захист від потенційних загроз, створених з використанням тих самих технологій. Дослідження цієї теми сприяє стратегічному розвитку та інноваціям у сфері кібербезпеки, надаючи дослідникам та фахівцям нові інструменти та методи для забезпечення безпеки інформаційних систем. Отже, з огляду на швидке зростання та еволюцію кіберзагроз, дослідження ролі ШІ в кібербезпеці є надзвичайно актуальним та важливим. Це дозволяє не тільки підвищити ефективність захисту, але й сприяє розвитку нових стратегій та технологій для протидії загрозам у цифрову епоху. In today’s world, information technology is rapidly evolving, leading to an increase in both the number and complexity of cyber threats, including phishing, malware, and social engineering attacks. The growth in the quantity and sophistication of cyber threats creates an urgent need to improve methods for protecting information systems. Artificial Intelligence (AI), particularly machine learning and deep learning technologies, shows significant potential in enhancing cybersecurity. This article is dedicated to reviewing contemporary AI-based cybersecurity methods and strategies, as well as evaluating their effectiveness in detecting and countering cyber threats. The paper analyzes recent research by both domestic and international scientists, emphasizing AI’s ability to analyze large volumes of data, uncover hidden patterns, predict potential threats, and automate incident response processes. It highlights key research directions, including anomaly detection, threat modeling, incident response automation, and ensuring the interpretability of decisions made by AI systems. Special attention is given to the integration of AI into existing cybersecurity systems and its capacity to adapt to new threats. The article also discusses the main challenges and prospects of applying AI in cybersecurity, including ethical and legal aspects such as privacy issues, decision transparency, and accountability for actions taken based on AI system decisions. Recent statistical data indicate a rapid growth in the market for AI-based cybersecurity tools, underscoring the importance and relevance of this topic in contemporary conditions. The analysis results confirm that using AI allows for automating monitoring, threat detection, and response processes, reducing incident response time and enhancing the overall protection level of information systems. At the same time, implementing AI in cybersecurity faces several challenges, such as ensuring the transparency of AI decisions and protecting against potential threats created using the same technologies. Research in this field promotes strategic development and innovation in cybersecurity, providing researchers and professionals with new tools and methods for ensuring information system security. Thus, given the rapid growth and evolution of cyber threats, studying the role of AI in cybersecurity is extremely relevant and important. It not only enhances protection efficiency but also fosters the development of new strategies and technologies to counter threats in the digital age.Документ Оцінка застосування криптографічних алгоритмів в системах автентифікації на основі біометричних даних(Громадська організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2024) Лунгол О. М.; Lunhol O. M.У статті досліджуються сучасні біометричні технології, що використовуються у системах автентифікації, їх значення для забезпечення інформаційної безпеки та ідентифікації осіб. Зокрема, розглядаються криптографічні алгоритми, такі як Elliptic Curve Cryptography (ECC), Hash-based Message Authentication Code (HMAC), Secure Hash Algorithms SHA-2 і SHA-3, Advanced Encryption Standard-Galois/Counter Mode (AES-GCM). Ці алгоритми забезпечують високий рівень захисту біометричних даних, включаючи конфіденційність, цілісність та автентичність інформації. У статті детально аналізуються переваги біометричних технологій, такі як висока точність і надійність ідентифікації особи, відсутність можливості втрати або використання чужого ідентифікатора, а також зручність для користувачів. Водночас обговорюються потенційні ризики, пов’язані з використанням біометричних даних, включаючи можливість їх підробки, проблеми з приватністю та захистом особистої інформації, а також помилкові відмови при ідентифікації. Значну увагу приділено перспективам наукових досліджень у галузі біометричних технологій та криптографії. Постійний розвиток техноло-гій дозволяє удосконалювати існуючі біометричні методи, розширювати їх застосування та інтегрувати з іншими інноваційними технологіями, зокрема штучним інтелектом. Також підкреслюється необхідність розвитку стандартів та законодавства щодо використання біометричних технологій для забезпече-ння захисту приватності та прав осіб. Окремо розглядається значущість інтеграції біометричних технологій із криптографічними методами для ство-рення комплексних систем захисту. Порівняльний аналіз криптографічних алгоритмів демонструє їхні переваги та недоліки, а вибір конкретного алгоритму залежить від специфічних вимог і умов застосування. На основі проведеного дослідження, автор дійшов висновку, що біометричні технології та криптографічні методи є невід’ємними компонентами сучасних систем автентифікації, що забезпечують високий рівень захисту та надійності. No 8(36)20241090Подальший розвиток цих технологій сприятиме підвищенню безпеки інфор-маційних систем та захисту особистих даних користувачів. The article explores modern biometric technologies used in authentication systems, their significance in ensuring information security, and the identification of individuals. Specifically, it examines cryptographic algorithms such as Elliptic Curve Cryptography (ECC), Hash-based Message Authentication Code (HMAC), Secure Hash Algorithms SHA-2 and SHA-3, and Advanced Encryption Standard-Galois/Counter Mode (AES-GCM). These algorithms provide a high level of protection for biometric data, including confidentiality, integrity, and authenticity of information. The article provides a detailed analysis of the advantages of biometric technologies, such as high accuracy and reliability in person identification, the impossibility of losing or using someone else’s identifier, and user convenience. It also discusses the potential risks associated with the use of biometric data, including the possibility of forgery, privacy issues, and personal information protection, as well as false rejections during identification. Significant attention is given to the prospects of scientific research in the field of biometric technologies and cryptography. The continuous development of technologies allows for the improvement of existing biometric methods, expansion of their applications, and integration with other innovative technologies, including artificial intelligence. The necessity of developing standards and legislation for the use of biometric technologies to ensure privacy protection and individual rights is also emphasized. The importance of integrating biometric technologies with cryptographic methods to create comprehensive security systems is separately considered. A comparative analysis of cryptographic algorithms demonstrates their advantages and disadvantages, with the choice of a specific algorithm depending on specific requirements and application conditions. Based on the conducted research, the author concludes that biometric technologies and cryptographic methods are integral components of modern authentication systems, providing a high level of security and reliability. The further development of these technologies will contribute to enhancing the security of information systems and the protection of users’ personal data.