Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень (Theory and history of state and law; history of political and legal studies) (12.00.01)

Постійне посилання на фонд

https://rep.dnuvs.ukr.education/handle/123456789/27

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 60

Distance Learning in the Context of E- Learning: Trends of Postmodern Society
(Lumen Publishing House, 2023) Музика О.; Чернишова А.; Бутківська Я.; Трінус О.; Кравцова М.; Дацюк Т.; Muzyka O.; Chernyshova A.; Bytkivska Y.; Trynus O.; Kravtsoova M.; Datsiuk T.
У статті висвітлено тенденції розвитку постмодерного суспільства в контексті глобально інтегрованого світу. Постмодерністський культурний напрям є виразником культурно-мистецького аспекту постіндустріального світу, включно з освітнім аспектом. Тому така тема є актуальною для дослідження. У статті проаналізовано основні теоретико-методологічні основи дистанційної освіти як ефективної технології інноваційного електронного навчання. На основі висловлювань науковців визначено, що дистанційна освіта, окрім ефективних технологій навчання, є ще й проявом постмодерного культурно-мистецького світогляду. У статті визначено сутність дистанційної освіти в контексті технологічного процесу як ознаки, що формує глобальні тенденції розвитку суспільства. У статті також представлено постмодерну парадигму як визначальну рису сучасного світогляду суспільства, що сформувалося внаслідок інноваційно-інформаційного простору. На основі анкетування встановлено, що дистанційна освіта як технологія є найбільш ефективною в сучасному постмодерністському баченні світу. У дослідженні застосовано інтегративний метод синтезу та аналізу, а також дослідницький, описовий і науковий методи для визначення теоретичних засад дистанційної освіти. Методом анкетування було визначено ефективність дистанційної освіти в електронному навчанні як прояву постмодернізму. Результати дослідження стали основою для визначення дистанційної освіти як ефективної технології навчання. The article highlights the trends of the postmodern society developing in the context of a globally integrated world. The postmodern cultural trend is an exponent of the cultural and artistic aspect of the post- industrial world, including the educational aspect. Therefore, such a topic is relevant for research. The article analyzes the basic theoretical and methodological foundations of distance education as an effective technology of innovative e-learning. Based on the statements of scientists, it is determined that distance education in addition to effective learning technology is also a manifestation of postmodern cultural and artistic worldview. The article defines the essence of distance education in the context of technological process as a feature that forms the global trends of society development. The article also presents the postmodern paradigm as a defining feature of the current worldview of society, which has emerged as a result of innovation and information space. On the basis of the questionnaire it was determined that distance education as a technology is the most effective in the current postmodern view of the world. The study applied the integrative method of synthesis and analysis, as well as research, descriptive and scientific methods to determine the theoretical foundations of distance education. The questionnaire method was used to determine the effectiveness of distance education in e-learning as a manifestation of postmodernism. The results of the study became the basis for the definition of distance education as an effective learning technology.
Economic Disputes Resolving Models by Courts in the Post-Soviet Countries
(Journal of Contemporary Issues in Business and Government, 2021) Butyrskyi A. A.; Nikolenko L. N.; Ivanyuta N. V.; Butyrskya I. A.; Kabenok Y. V.
The article is devoted to the study of models for resolving economic disputes by courts in the countries of the post-Soviet space (i.e. individual countries). Commercial courts should be viewed as a product of the historical development not only of the Soviet Union but also of European states since commercial courts first appeared in Western Europe and then spread throughout the continent. In this article, the authors examined the judicial systems of Ukraine, the Republic of Lithuania, the Republic of Armenia, the Republic of Kazakhstan, the Russian Federation, and the Republic of Belarus. The choice of these states was made taking into account the fact that they were all part of the Soviet Union, that is, they had the same initial elements of the judicial system, but at the moment, economic disputes are resolved differently in all these states. Based on the results of the study, the authors conclude that the following models of resolving economic disputes by courts can be distinguished as (1) economic disputes are resolved by economic courts based on the norms of the Economic Procedure Code (in this case, the status of economic courts can be determined in the Constitution or a special law); (2) economic disputes are resolved by economic courts based on the norms of the Civil Procedure Code; (3) economic disputes are resolved by general courts based on the norms of the Civil Procedure Code; (4) certain economic disputes are resolved by the bankruptcy courts based on insolvency legislation. Стаття присвячена дослідженню моделей вирішення господарських спорів судами в країнах пострадянського простору (тобто окремі країни). Господарські суди розглядаються як продукт історичного розвитку не тільки Радянського Союзу, а й Європейських держав, оскільки комерційні суди спочатку з'явилися в Західній Європі, а потім поширилися по всьому континенту. У цій статті автори дослідили судові системи України, Литовської Республіки, Республіки Вірменії, Республіки Казахстан та інших країн. Вибір цих держав був зроблений з урахуванням того, що всі вони були частиною Радянського Союзу, тобто мали однакову кількість елементів судової системи, але на даний момент господарські спори вирішуються по різному во всіх цих країнах. За результатами дослідження автори роблять висновок, що моделі вирішення господарських спорів судами можна виділити як (1) господарські спори вирішуються господарськими судами на підставі норм ГПК (в даному випадку, статус господарських судів може бути визначений у Конституції або спеціальному законі); (2) господарські спори вирішуються господарськими судами на основі норм ГПК; (3) господарські спори вирішуються загальними судами на основі норм Цивільного процесуального кодексу; (4) окремі господарські спори вирішуються судами у справах про банкрутство на підставі законодавства про неплатоспроможність.
ECONOMIC IDEOLOGY AS AN INNOVATION POTENTIAL OF THE CHANGE PROCESS
(Baltic Journal of Economic Studies, 2023) Васильєв С.; Кисько А.; Ніколенко Л.; Vasyliev S.; Kysko A.; Nikolenko L.
Economic ideology establishes a unified, standardized approach to assessing the state and prospects of the economic reality of the state. Accordingly, economic ideology can be defined as a conceptual design of a system of ideas, principles and provisions, individual views that can guide the process of socio-economic change, shape appropriate actions and interactions in the economic sphere, and give a value assessment of the phenomena and processes of society in this direction. Ideology is emerging as an independent social phenomenon that requires not only appropriate study, but also the realization of the opportunities it provides in everyday human life, the functioning of state and local governments, and the political and legal support of the process of social change in Ukrainian society. The subject of the study is economic ideology, its construction, content, types and place in the national ideology. The author sets out to formulate the main parameters of economic ideology as a substantive component of the economic process and to propose a holistic system of using economic ideology to overcome crisis trends in the State. The methodological basis of the study is based on the general principles of scientific knowledge: the principle of objectivity, which requires the identification of all factors and conditions that determined the formation and development of economic ideology; the principle of historicism, which provides for the coverage of the development of systemic reforms in their historical context; the principle of multifactoriality, as the study of various objective and subjective factors that influenced the formation, functioning and development of economic ideology. The work uses such general scientific methods as description, observation, comparison, analysis and synthesis, which allow us to understand ideology in the context of stabilizing the socio-economic development of Ukraine. The study of such a phenomenon as ideology has made it possible to identify several basic concepts that are actively used today by any scientific school in modern economic science: economic ideology, certain types of economic ideology, and economic policy. The author analyzes certain types of economic ideology from the perspective of their historical formation, relevance, efficiency and prospects for application. Particular attention is paid to the latest trends in economic theory. It is noted that today it is difficult to establish clear boundaries of economic theory and models that are used to form the economic ideology of the State and which are used by governments to achieve their goals. All of them are united by common tasks - to ensure stable and uniform economic growth. In other words, the effectiveness of the tools of the respective economic ideology in one country will not always lead to similar results in another, so the feasibility of their implementation should be determined based on the macroeconomic situation of each country. At the same time, the economic ideology has a state-building character and is intended to combine the process of active state and national development in a single systemic model, where the state is assigned one of the responsible roles.
Legal Globalisation and Economic Systems
(Baltic Journal of Economic Studies, 2023) Васильєв С.; Єпринцев П.; Rekunenko T.; Vasyliev S.; Epryntsev P.; Rekunenko T.
The objective content of globalisation is made up of processes that are heterogeneous in their origins, mechanisms and consequences, which makes it possible to consider globalisation as a complex system of phenomena and relations that is internally quite contradictory. This status of globalisation processes gives rise to a wide variety of concepts and theories of the origin and development of globalisation, among which a separate group studies globalisation in the field of economics and law. The article examines the main theories and concepts of the globalisation process and, on the basis of these, formulates general trends and guidelines for the development of the national legal and economic system. The author presents the main modern scientific positions on the nature and content of globalisation in the field of economics and law, which have made it possible to highlight its characteristics and conceptuality. It should be noted that the analysis of academic theories shows, firstly, that scholars tend to argue for legal globalisation exclusively through the sphere of economic relations and, secondly, that there are significant differences of opinion regarding the prospects of globalisation in this area. The authors suggest that the main trends are: (a) legal globalisation: internationalisation of national law, internalisation of international law – incorporation of international law into national law, globalisation of legal regulation; (b) economic globalisation: concentration and centralisation of capital, strengthening of the international division of labour, formation of international transport and logistics infrastructure, development of information and technological progress. The subject of the study is the main patterns of globalisation in the field of economics and law: theoretical concepts and models; current status, dynamics, main trends of development, as well as the state of scientific research in this field. The methodological basis of the study is, first of all, modern philosophical methods of cognition (dialectical, historical and logical, systemic and analytical). The study used general scientific methods of comparison, analysis and synthesis, abstraction and generalisation, analogy, induction and deduction. For the purposes of this study, system-structural and system-functional methods of cognition were widely used. These tools made it possible, first of all, to identify the dynamic characteristics of law in the system of socio-cultural values.
TRANSITIVITY OF THE STATE ECONOMIC POLICY OF UKRAINE
(Baltic Journal of Economic Studies, 2023) Васильєв С.; Осипенко Р.; Ягольник О.; Vasyliev S.; Osypenko R.; Yaholnyk O.
The study of the features of the formation and implementation of the state economic policy is aimed at the analysis of the current state of the organization, the stage and perspective of development, the normative support of the national economic policy, and the identification of the advantages and disadvantages of the specified policy. The relevance of the study of the state economic policy lies in the fact that in the conditions of globalization and European integration it is necessary to activate theoretical and practical research in order to solve the most important and priority problems of the country. The subject of the study is the state economic policy of Ukraine from the point of view of its transformation with the current challenges of economic interests of the society. This understanding of the problem has led to the formulation of the research objective: theoretical substantiation of the content, principles, model and regulation of economic policy, taking into account the transitivity of the national economic system. The theoretical and methodological basis of the study is the dialectical method of cognition and systematic approach to the study of the problems of state economic policy and its transitivity; scientific works of domestic and foreign scientists based on the application of the abstract-logical method, systematic approach, critical legal approach, etc. It is established that the state economic policy is a component of the general political process, an integral system of measures of the state influence on the economy, the effectiveness of which is manifested in the interconnection of its elements. The transitory nature of the state economic policy, based on the ability of the national economy to expand self-reproduction to meet the needs of the population and the state, and on the other hand, the ability to withstand the destabilizing factors caused by Russia's military aggression against Ukraine, allows to talk about the formation of a new vector of development of the state economic policy of Ukraine. The issues that should be taken into account by public authorities when developing and implementing the State economic policy under martial law are outlined. The need for further research on the institutional foundations of the theoretical approach to justifying the definition of the state economic policy and highlighting the main positions of its constructive formation is substantiated. Results. The essence and separate components of the state economic policy are revealed, in particular, the principles of policy formation and the model of the national economy. The priority areas, which should be considered in the development of the state economic policy, were determined. Certain problems of implementation of the economic policy in the conditions of martial law were identified. The peculiarities of the normative consolidation of the state economic policy of Ukraine are pointed out. Recommendations on improvement of the development of the state economic policy are given.
Білінгвальний термінологічний словник з навчальної дисципліни «Теорія держави і права»
(КННІ ДонДУВС, 2023) Дацюк Т.; Кравцова М.; Лопатинська І.; Datsiuk T.; Kravtsova M.; Lopatynska I.
Білінгвальний термінологічний словник з навчальної дисципліни «Теорія держави і права» / укладачі: Т. К. Дацюк, М. О. Кравцова, І. С. Лопатинська. Кривий Ріг: КННІ ДонДУВС, 2023. 50 с.
Взаємозв’язок моделі сучасної держави Україна з її функціями: теоретичні питання
(Ужгородського національного університету, 2021) Мельничук С. М.; Melnychuk S. M.
Зміна світопорядку, інтеграційні процеси й державотворення впливає не лише на природу держав, але й на її мету, завдання та функції, які зазвичай фіксуються державами у конституціях чи інших законах. Метою цієї статті є з’ясування співвідношення функцій сучасної держави Україна з її конституційною моделлю шляхом: уточнення природи сучасної держави Україна, її мети завдань та функцій, які відповідають сучас-ній правовій державі в трансформаційних умовах. Сучасна держава Україна бере свій початок від 1991 року і функціонує до нині. Це соціальна публічна інституція, яка забезпечує цілісність, управління та розвиток су-спільства в процесі реалізації своїх функцій. Модель розвитку сучасної держави Україна як демократичної, правової, соціальної держави зафіксована в Конституції України та визначає мету її функціонування – забез-печення цілісності, функціонування та розвитку суспільства. Мета і завдання тісно взаємопов’язані між собою. Мета сучасної держави Україна є визначальною для завдань, зумовлює їх коло для держави – завдання щодо забезпечення цілісності суспільства; завдання щодо управління справами суспільства; завдання щодо розвитку суспільства, а також завдання, які гарантують взаємодію сучасної держави Україна з іншими соці-альними суб’єктами. Такі питання потребують розв’язання в процесі реалізації функцій сучасної держави Україна – найбільш доцільний обсяг діяльності держави щодо їх розв’язання. Функції сучасної держави Україна як і завдання спрямовані на досягнення її мети щодо цілісності, управління, розвитку суспільства. Обсяг та межі такої діяльності обумовлені змістом кожного із цих завдань. Така конструкція відображає співвідношення та взаємозв’язок між моделлю сучасної держави Україна та її функціями. Адаптація функ-цій до змін у сучасній державі є їх необхідною властивістю, яка дозволяє здійснювати регулюючий вплив на найважливіші сфери суспільного життя. The article deals with problematic issues of competence of local self-government bodies. The purpose of the article is to clarify problematic issues of competence of local self-government bodies in the dynamics of decentralization and professional opportunities for its implementation. Philosophical, general scientifi c conceptual approaches, as well as approaches and methods, which are characteristic of modern legal science and were demanded by the problem, became the methodological basis of scientifi c work. During the analysis of views on the understanding of the concept of competence, ambiguity in its interpretation was revealed. As a basis for developing the competence of local selfgovernment as a criterion for the effectiveness of decentralization processes and reforming the sphere of local self-government in general, its structure is taken as the subject of trust (the sphere of social relations where its functioning is determined by the purpose of creation and established by law) and powers (the rights and obligations of the body, which he is endowed with in relation to his objects of knowledge). It was found that councils, executive bodies, village, settlement, and city heads are empowered to resolve issues of local importance. It was investigated that the reform of local self-government did not achieve the optimal distribution of powers between local self-government bodies and executive power bodies. It has been established that the legislator endowed the executive bodies of village, settlement, city councils, village, settlement, and city heads with discretionary powers that can be exercised collectively and individually. Such powers are a corruption-inducing factor in the absence of legal means to ensure the use of discretionary powers in the clearly defi ned scope necessary for proper performance by a person authorized to perform the functions of local self-government. In order to detect violations, it is proposed to use monitoring of compliance of activities with the desired result; to adopt systemic legislation in the fi eld of local self-government, which would correspond to the provisions of the European Charter of Local Self-Government.
Визначення міжнародно‐правового статусу біженців у сучасних воєнних реаліях (український досвід)
(Академічні візії, 2023) Дацюк Т.К.; Мирошніченко В.О.; Волченко Н.В.; Datsyuk T.K.; Myroshnichenko V.O.; Volchenko N.V.
Проблема міжнародно-правового статусу біженців має довготривалу історію. Міжнародною спільнотою неодноразово робилися спроби вирішити проблему ефективного захисту та забезпечення прав біженців, які через страх та побоювання переслідування чи з інших вагомих причин залишають країну свого громадянства. Жорстока війна розпочата Росією на території суверенної та незалежної держави зробила тисячі і навіть мільйони громадян України вимушеними біженцями, які тікаючи від війни залишили свої домівки, сім'ї та звичне і спокійне життя. Інститут права біженців у міжнародному праві формувався разом із розвитком міжнародних відносин. Останні події в Україні, а саме повномасштабна війна в Україні, спричинили найбільшу кризу біженців із часів Другої світової війни. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю з’ясувати правовий статус вимушених біженців з України, які стали ними у зв’язку з воєнними діями на території України. Метою цього дослідження є визначення та аналіз правового статусу біженців з України й з’ясування наданих їм прав у різних країнах світу. Результатами цього дослідження є: визначення основних понять і термінів, поданих у статті; установлення правового статусу біженця; визначення і здійснення аналізу діяльності міжнародних організацій, до діяльності яких належить регулювання правового статусу біженця; установлення статусу біженців з України у світі; дослідження різних програм і процедур, прийнятих у світі для допомоги біженцям з України; аналіз нормативно-правової бази, яка регулює статус біженців, а також визначення основних прав, які мають біженці; проведення аналізу між статусом тимчасового бізнесу й статусом біженця. Запропоновано надалі в дослідженнях приділити більш детальну увагу регулюванню та удосконаленню правового статусу біженців. The problem of the international legal status of refugees has a long history. The international community has repeatedly made attempts to solve the problem of effective protection and ensuring the rights of refugees who, due to fear and apprehension of persecution or for other valid reasons, leave the country of their citizenship. The brutal war started by Russia on the territory of a sovereign and independent state made thousands and even millions of citizens of Ukraine forced refugees, who fled the war and left their homes, families, and their usual and peaceful life. The Institute of Refugee Law in international law was formed together with the development of international relations. Recent events in Ukraine, namely the full-scale war in Ukraine, have caused the largest refugee crisis since World War II. The relevance of the study is determined by the need to clarify the legal status of forced refugees from Ukraine, who became them in connection with military operations on the territory of Ukraine. The purpose of this study is to determine and analyze the legal status of refugees from Ukraine and clarify the rights granted to them in different countries of the world. The results of this study are: definition of the main concepts and terms presented in the article; establishing the legal status of a refugee; identification and analysis of the activities of international organizations whose activities include the regulation of the legal status of refugees; establishing the status of refugees from Ukraine in the world; study of various programs and procedures adopted in the world to help refugees from Ukraine; analysis of the legal framework that regulates the status of refugees, as well as the definition of the basic rights that refugees have; carrying out an analysis between the status of a temporary business and the status of a refugee. It is proposed to pay more detailed attention to the regulation and improvement of the legal status of refugees in future studies.
Визначення місця судового прецеденту в системі джерел українського права
(Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», 2021) Ніколенко Л. М.; Nikolenko L. М.
У статті проаналізовано та визначено місце судового прецеденту в системі джерел українського права. Проаналізовано взаємозв’язок судового прецеденту та судової практики. Виявлено, що прецедент надає судовому рішенню по конкретній справі нормативний характер, визначаючи правову позицію судді обов’язковою при розгляді аналогічних справ. Доведено, що саме ця ознака відрізняє прецедент від судової практики під якою розуміють сукупність судових рішень з конкретних правових питань. Визначено, що принцип єдності судової практики не має абсолютного характеру, оскільки процесуальним законодавством Верховний Суд наділений повноваженнями у встановленому порядку відступати від раніше сформованої правової позиції. Встановлення будь-яких обмежень негативно відобразиться на розвитку процесуального права та судової практики, виключить можливість прогресивного розвитку права та суспільних правовідносин. Проаналізовано діяльність Верховного Суду як вищого органу судової влади з функціями щодо забезпечення однакового застосування законодавства та забезпечення єдності судової практики, акти якого мають надзвичайне значення. Доведено, що запровадження інститутів «зразкова справа» та «типова справа» - крок до визнання судового прецеденту в Україні та об’єднання в правовій системі нашої держави ознак і особливостей обох правових сімей, англо-саксонської та романо-германської. Підтримано позиція вчених, які відносять рішення Конституційного Суду України до «квазіпрецедентів». Зазначено, що судові рішення ЄСПЛ використовуються в якості прецедентів, які українські суди повинні застосовувати при розгляді власних справ. Зроблено висновок, що враховуючи позитивний вплив прецеденту на вирішення справ в суді, а також взагалі на регулювання суспільних відносин та подолання прогалин в законодавстві є необхідність його впровадження на законодавчому рівні як офіційного джерела права. The article analyzes and determines the place of judicial precedent in the system of sources of Ukrainian law. The relationship between judicial precedent and case law is analyzed. It was found that the precedent gives the court decision on a particular case of a normative nature, determining the legal position of the judge is mandatory when considering similar cases. It is proved that this feature distinguishes precedent from judicial practice, which is understood as a set of court decisions on specific legal issues. It is determined that the principle of unity of judicial practice is not absolute, as the Supreme Court is endowed with procedural legislation in the prescribed manner to deviate from the previously formed legal position. The establishment of any restrictions will have a negative impact on the development of procedural law and judicial practice, will exclude the possibility of progressive development of law and social relations. The activity of the Supreme Court as the highest body of the judiciary with the functions of ensuring the uniform application of legislation and ensuring the unity of judicial practice, the acts of which are of paramount importance, is analyzed. It has been proved that the introduction of the “exemplary case” and “typical case” institutes is a step towards the recognition of judicial precedent in Ukraine and the unification in the legal system of our state of features and peculiarities of both legal families, Anglo-Saxon and Romano-Germanic. The position of scholars who refer the decisions of the Constitutional Court of Ukraine to "quasi-precedents" is supported. It is noted that European Court of Human Rights judgments are used as precedents for Ukrainian courts to apply in their own cases. It is concluded that given the positive impact of precedent on court cases, as well as in general on the regulation of public relations and overcoming gaps in the legislation, it is necessary to implement it at the legislative level as an official source of law.
Вплив війни на правову систему та реформи в Україні
(Академічні візії, 2023) Бігун В. В.; Дацюк Т. К.; Присяжнюк І. І.; Bigun V. V.; Datsyuk T. K.; Prysiazhniuk I. I.
В цій статті проаналізовано вплив війни на правову систему та реформи в країні. Воєнні дії в Україні розпочалися за участю росії та спричинили фінансові, соціальні, політичні та військові проблеми. Україна стикається з новими формами загроз, які безпосередньо впливають на її статус як суверенної держави. Чинна правова система воєнного стану в Україні потребує змін. Метою цього дослідження є аналіз впливу війни на правову систему України та її реформування. Еволюція української правової системи в нинішніх умовах матиме позитивний вплив на її якість відповідно до процесу європейської інтеграції та визнаних міжнародних стандартів і принципів. Проаналізовано правову базу загального права у зв’язку з правовими змінами та реформами, здійсненими під час конфлікту. Показано, що вся правова система України стикається з новими реаліями сучасного суспільства та безпрецедентними викликами в умовах активних бойових дій і широкомасштабного вторгнення російської армії на території України. Від початку війни основні повноваження та методи діяльності правоохоронних органів були спрямовані на захист держави, проведення антитерористичних заходів, запобігання злочинам проти основ національної безпеки, організацію роботи з виявлення, збирання, документування та збереження доказів порушень норм міжнародного права, вчинених російською федерацією під час війни з Україною. Проаналізовано основні напрями реформування під час конфлікту. Головними завданнями подальшої розбудови правової системи мають стати визнання верховенства права та прав людини, запобігання зловживанню державною владою, забезпечення провідної ролі правових норм у системі, походження права, захист законодавства та імплементація європейських стандартів у законодавство і практику, підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і набуття Україною статусу країни‐ кандидата на вступ до ЄС. Статус країни‐кандидата передбачає приведення законодавства України до законодавства, що відповідає вимогам ЄС, і імплементацію європейських стандартів у закони та політику. Здобуті результати є лише першим кроком у дослідженні специфічних аспектів законодавства щодо воєнного стану. The article deals with topical issues of the impact of the war on the legal system and reforms in the country. The conflict in Ukraine began with the involvement of russia, which led to financial, social, political and military problems. Ukraine is experiencing a new form of threat that affects its status as a sovereign state. The current legal system of martial law in Ukraine needs changes. The purpose of this article is to study the impact of the war on the legal system and reforms in Ukraine. The evolution of the Ukrainian legal system in the current situation has a positive effect on its quality, in accordance with the process of European integration and recognized international standards and principles. The legal framework of the common law regarding legal changes and reforms during the conflict was studied. It is shown that the entire legal system of our country faces the new realities of modern society, with unprecedented difficulties in the conditions of active hostilities by the russian military and a large‐scale invasion of the territory of Ukraine. Since the beginning of the conflict, the main powers and methods of law enforcement activities have been aimed at protecting the state and implementing counter‐terrorism measures, preventing crimes against the foundations of national security, organizing work on identifying, collecting, documenting and preserving evidence of violations of international law by the russian federation during the conflict with Ukraine. The main directions of reform during the conflict are considered. The main goals of the further development of the legal system should be recognition of the principle of the rule of law and the priority of human rights, prevention of abuse of power by the state, ensuring the leading role of legal norms in the system, the origin of law, preservation of legislation and expansion of European standards in legislation and practice. The main goals of the further development of the legal system should be the recognition of the supremacy and priority of human rights, prevention of abuse of power by the state, ensuring the leading role of legal norms in the system, the origin of law, codification of legislation and the integration of their European standards into legislation and legal practice. The conclusion of the Association Agreement with the EU and Ukraine’s acquisition of the status of a selected candidate for EU membership means that our country must become legal in accordance with EU legal standards. The obtained results are only the first step in exploring the unique aspects of the martial law legal system.
ДЕРЖАВНО-ПРАВОВА ТЕОРІЯ МИХАЙЛА РЕЙСНЕРА
(Центральноукраїнського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка, 2021) Туренко О.С.; Turenko O.S.
М. Рейснер розробляв психологічну концепцію триступінчастого розвитку права: первородне інтуїтивне право, правова ідеологія, позитивне право. Завдяки практиці поєднувати в собі методи формування правової ідеології – містичний, естетико-романтичний та раціональний, право стає ключовим важелем розвитку суспільства. Держава є втіленням ідеальних уявлень в житті суспільства і наслідком психологічних чинників та виробничих компромісів. Більшовицький переворот змінив світоглядну позицію вченого. Майже всі його концепти отримують міфологічні ознаки, а відправні ідеї психологічної теорії права – інтуїтивне право індивідів та колективістський пошук сенсів правової ідеології, нівельовані. Рейснеровські візії легітимізували право на знання більшовицької партії, виправдовували її антилюдську практику. M. Reisner developed the concept of the three-stage development of law: primordial intuitive law, legal ideology, positive law and defined historical types of law: generic, arbitration, intergeneric, estate, absolutist, bourgeois-constitutional, Soviet. Law is the highest phenomenon of the development of civilization, because it combines three methods of formation of legal ideology: mystical, aesthetic-romantic, and rational, and is the result of a socio-historical compromise of subconscious ideals of humanity – about the good and the just. The state is also the embodiment of ideal ideas in the life of society and is the result of complex socio-psychological factors and production compromises. As a hierarchical structure, the state can be flawed – it serves one social stratum. This error is corrected by the introduction of the principle of the rule of law, a constitutional system or a revolution. The Bolshevik revolution changed M. Reisner’s methodological position. Almost all concepts of his theory receive mythological features. Following Lenin’s ideas (proletarian dictatorship, non-separation of powers in the Soviets, etc.), the scientist abandoned the key principles of the psychological theory of law – the dominance of the intuitive right of individuals and the peaceful search for the meaning of legal ideology. The ideological paradigm of Bolshevism affirmed the opposite principles: the proletarian dictatorship of law, the violent method of applying legal ideology to the psychology of the masses unable to perceive it. In his conclusions about the historical fate of the communist state and law, M. Reisner uses the Hegelian concept of “collapse of historical development” and proposes to return the communist community to the primitive ancestral forms of human life. The project of “return” did not envisage an individualized sense of dignity, but offered a collective mythology of the “conscience of the workers”. This concept gave the Bolshevik Party the right to determine the expediency of application, methods and meanings of the “intuitive right of the proletariat”. Using M. Foucault’s theories of power, we can say that Reisner’s visions gave the Bolshevik Party a monopoly on knowledge, the right to define social and legal concepts of just and good.
Доступність до правосуддя в умовах проведення судової реформи
(Донецький національний університет імені Василя Стуса, 2019) Ніколенко Л. М.; Nikolenko L.
У тезах визначається доступність до правосуддя в умовах проведення судової реформи. Зроблений висновок, що в процесі чергового етапу судової реформи незважаючи на загальну відповідність норм українського законодавства міжнародним стандартам, а також на позитивні зміни, проблеми, пов'язані із забезпеченням доступності до правосуддя потребують вирішення та врегулювання. The theses determine the availability of justice in the context of judicial reform. It is concluded that in the process of the next stage of judicial reform, despite the general compliance of Ukrainian legislation with international standards, as well as positive changes, problems related to ensuring access to justice need to be addressed and resolved.
Загальні питання конвергенції ius privatum та ius publicum: генеза та сучасність
(ДонДУВС, 2023) Тарановська А.О.; Taranovska A.O.
У тезах висвітлено загальні питання генези поділу право на сферу публічного та приватного; конвергенції їх методів регулювання та сучасні аспекти взаємодії галузей публічного та приватного права. Theses cover the general issues of the genesis of the division of law into the sphere of public and private; convergence of their regulatory methods and modern aspects of the interaction of public and private law.
Захист цивільного населення в умовах війни
(ДонДУВС, 2022) Іванов І. В.; Симоненко А. В.; Ivanov I. V.; Symonenko A. V.
Висвітлюють питання забезпечення публічної безпеки і порядку; законодавчого регулювання військових і територіальних формувань, реалізації прав людини у діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану. Highlight issues of ensuring public safety and order; legislative regulation of military and territorial formations, implementation of human rights in the activities of law enforcement agencies under martial law.
Компетенція органів земського самоврядування та їх еволюція протягом 1864–1917 рр
(Ужгородський національний університет, 2013) Іванов І. В.; Ivanov I. V.
Статтю присвячено історико-правовому аналізу законодавства щодо компетенції та еволюції органів земського самоврядування протягом 1864–1917 рр. The article is devoted to the historical and legal analysis of the legislation on the competence and evolution of the bodies of zemstvo self-government during 1864–1917.
Концептуальні основи прав та свобод людини в іудейському праві та їх сутнісні риси в Конституції України
(Актуальні проблеми держави і права, 2020) Тарановська А.О.; Taranovska A.O.
У статті висвітлено питання щодо актуальності теоретичного визначення категорії «права і свободи людини», зауважений самобутній характер єврейського права, що, можливо, здійснило історичний та цивілізаційний вплив на правові системи інших держав. Також досліджується процес формування концепції теорії прав і свобод людини в аспекті релігійної доктрини іудаїзму. Крім того, порівнюється та аналізується можливий вплив іудейської релігійно-правової системи на визнання категорії прав і свобод людини на офіційному рівні серед міжнародної спільноти та в національному законодавстві. Особлива увага приділяється дослідженню щодо закріплення фундаментальних прав і свобод людини, котрі беруть початок із релігійної традиції іудаїзму, в Основному Законі України. Автором визначено основні культурно-правові закономірності функціонування категорії «права людини» в контексті їх універсальності для суспільства. Розглядаються основні аспекти релігійної традиції іудаїзму як стародавньої монотеїстичної релігії, яка зародилась на території Близького Сходу та об’єднує прихильників за етнічною ознакою. У статті подана думка, що іудаїзм можна розглядати як першу релігію, котра закріпила універсальні норми моралі, яка змогла сформувати поведінку людини на буденному рівні, поєднуючи загальні та індивідуальні принципи впливу на суспільство. Іудейська релігійна доктрина розглядається як потужна система принципів, норм та приписів, котрі виступають універсальними суспільними регуляторами та мають чітку ієрархію. Автор зазначає важливість релігійних норм як соціальних важелів, які регулюють суспільні відносини, об’єктивно функціонують та впливають на життя суспільства. Проаналізовано сутність основних культурно-правових закономірностей функціонування концепції теорії прав і свобод людини в контексті релігійної правової системи й до сьогодення. Надано загальну порівняльну характеристику (у вигляді таблиці) норм Конституції України, котрі закріплюють визначені права та свободи людини, з релігійними текстами іудаїзму. Підсумовано, що є певний зв’язок між змістом іудейських релігійних норм та конституційними нормами Основного Закону України. This article discusses the relevance of the theoretical definition of the category of “human rights and freedoms”, the distinctive nature of Jewish law, which may have exerted a historical and civilizational influence on the legal systems of other states. The process of forming the concept of the theory of human rights and freedoms in the aspect of religious doctrine of Judaism is also explored. In addition, the possible impact of the Jewish religious and legal system on the recognition of the category of human rights and freedoms at the official level among the international community and in national law is compared and analyzed. Particular attention is paid to the study on the consolidation of fundamental rights and freedoms of man, originating from the religious tradition of Judaism, in the Basic Law of Ukraine. The author defines the basic cultural and legal patterns of functioning of the category of “human rights” in the context of their universality for society. The main aspects of religious traditions of Judaism are considered as ancient monotheistic religion, which originated in the Middle East and unites supporters on ethnic grounds. The article shows that Judaism can be regarded as the first religion that consolidated universal norms of morality, which was able to form human behavior at the ordinary level, combining general and individual principles of influence on society. The Jewish religious doctrine is regarded as a powerful system of principles, norms and prescriptions that act as universal social regulators and have a clear hierarchy. The author notes the importance of religious norms as social levers regulating social relations, objectively functioning and influencing society. The essence of main cultural and legal patterns functioning of conception of human rights and freedoms in context of religious legal system and to the present is analyzed. The general comparative characteristic (in the form of a table) of norms of the Constitution of Ukraine, fixing the determined rights and freedoms of the person, with religious texts of Judaism is provided. It is concluded that there is a certain connection between the content of the Jewish religious norms and the constitutional norms of the Basic Law of Ukraine.
КОРУПЦІЯ, ЯК ФАКТОР СТАНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА
(Наукові перспективи, 2023) Супрун В.М.; SUPRUN V.M.
Стаття присвячена історико-правовим аспектам становлення держави та права під впливом такого чинника як корупція та неправомірна вигода. The article is devoted to the historical and legal aspects of the formation of the state and law under the influence of such a factor as corruption and undue advantage.
Механізм юридичної конвергенції
(АНАЛІТИЧНО-ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО, 2023) Васильєв С.В.; Vasyliev S.V.
На підставі аналізу наукової юридичної літератури проведено дослідження механізму юридичної конвергенції, сформовано визначення та структурні компоненти зазначеного механізму. Автор визначає механізм юридичної конвергенції як динамічний, послідовний, нормативно-організаційний процес, спрямований на трансформацію певних правових явищ, що забезпечує результативну взаємодію та зближення національного права окремих держав. До основних елементів механізму юридичної конвергенції можна віднести: її форми, засоби, принципи та види. Зазначається, що суб'єкти юридичної конвергенції не є елементом її механізму, але разом з тим, без суб'єктів механізм не виконує свого призначення, тому особливу роль серед суб'єктів юридичної конвергенції займають суб'єкти правотворчої ініціативи, а також правотворчої та правозастосовної діяльності, оскільки саме вони безпосередньо забезпечують процеси юридичного зближення. Звертається увага, що об'єкти юридичної конвергенції, як різновиди суспільних відносин, що виникають з приводу зближення правових явищ, також не входять до складу елементів конвергенції, проте саме з приводу об'єктів і виникає юридична конвергенція. Як об'єкти юридичної конвергенції доцільно розглядати, наприклад, правотворчу, правозастосовну та право інтерпретаційну діяльність, зовнішньо- та внутрішньополітичну діяльність, зовнішньо- та внутрішньоекономічну діяльність тощо. Вивчення елементів механізму юридичної конвергенції та практики її застосування сприяє виробленню основних закономірностей функціонування механізму юридичної конвергенції у сучасному процесі правової глобалізації. Теоретична значущість даного дослідження полягає в тому, що положення і висновки, що містяться в ньому, дозволяють доповнити і розширити сферу наукового пізнання в галузі теорії держави та права, а також окремих галузевих наук. On the basis of the analysis of scientific legal literature, a study of the mechanism of legal convergence was carried out, the definition and structural components of the specified mechanism were formed. The mechanism of legal convergence is a dynamic, consistent, normative and organizational process aimed at the transformation of certain legal phenomena, which ensures effective interaction and convergence of the national law of individual states. The main elements of the legal convergence mechanism include: forms, means, principles and types. Subjects of legal convergence are not an element of its mechanism, but without subjects the mechanism does not fulfill its purpose, therefore a special role among subjects of legal convergence is occupied by subjects of law-making initiative, as well as law-making and law-enforcement activities, since they directly ensure processes of legal convergence. Attention is drawn to the fact that the objects of legal convergence, as types of social relations that arise due to the convergence of legal phenomena, are also not part of the elements of convergence, but it is precisely because of the objects that legal convergence arises. As objects of legal convergence, it is expedient to consider, for example, law-making, law-enforcement and interpretation activities, foreign and domestic political activities, foreign economic and domestic economic activities, etc. The study of the elements of the mechanism of legal convergence and the practice of its application contributes to the development of the main regularities of the functioning of the mechanism of legal convergence in the modern process of legal globalization. The theoretical significance of this study is that the provisions and conclusions contained in it allow to supplement and expand the field of scientific knowledge in the field of the theory of the state and law, as well as certain branches of law.
Мусульманське право як фундаментальна ознака держав Сходу
(2020) Тарановська А.О.; Taranovska A.O.
У тезах автор окреслює загальні питання мусульмансько-правової доктрини, стверджує унікальність та особливість мусульманського права як цивілізаційного феномену. In theses, the author outlines general issues of Muslim legal doctrine, asserts the uniqueness and specificity of Muslim law as a civilizational phenomenon.
Міжнародне співробітництво в контексті реалізації програм реформування системи органів внутрішніх справ України (історико-правовий огляд)
(Запорізький національний університет, 2015) Зозуля Є. В.; Zozulya E. V.
У статті здійснено ретроспективний аналіз формування нормативно-правової бази, становлення та розвитку основних напрямів та форм міжнародного співробітництва МВС із європейськими та міжнародними інституціями у протидії транснаціональними видам злочинності, захисту прав і свобод людини. Акцентується увага на необхідності упровадження європейського досвіду в реалізації програм реформування органів внутрішніх справ з метою приведення їх діяльності у відповідність до європейських та міжнародних стандартів в контексті євроінтеграційного вектору України. The article presents a retrospective analysis of the formation of the regulatory framework, establishment and development of the main directions and forms of international cooperation of the bodies of Internal Affairs of Ukraine with the European and international institutions in combating transnational forms of crime, the protection of human rights and freedoms. It is carried out historical and legal analysis of the legal and institutional consolidation of the cooperation of Internal Affairs of Ukraine with the relevant law enforcement authorities and international institutions of the European Union and the Council of Europe in the fight against crime and the administration of justice. On the example of the practical implementation of the programs of legal cooperation between law enforcement bodies of Ukraine and the European institutions, it is given the characteristic of the development of cooperation in areas such as ensuring the protection and promotion of human rights, the rule of law, a democratic electoral process, strengthening the rights of women and children, the application of the European Convention on Human Rights, combating the financing of terrorism, money laundering and corruption, fight against illegal migration, reform of the personnel training process. In the article it is emphasized that the cooperation with European and Euro-Atlantic law enforcement agencies in the sphere of justice and internal Affairs is one of the main aspects of the European integration of Ukraine. It is drawn the attention to the necessity to implement European experience in the realization of the reforming programs concerning internal Affairs bodies to bring their operations into line with European and international standards in the context of European integration vector of Ukraine. In modern conditions the main objectives of the program, according to which the law enforcement bodies of Ukraine cooperate with European agencies, is to strengthen the capacity of Ukraine in ensuring the implementation of European and international treaties in the sphere of combating crime, the need to obtain more information about European standards in policing, combating crime, protecting public order, implementation of measures on human rights in the activity of law enforcement bodies as a priority in their work, ensure the widest possible access to European scientific resources. Among the priority areas of work there are also the cooperation with the public and civil society organizations.

Переглянути

Перегляд Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень (Theory and history of state and law; history of political and legal studies) (12.00.01) за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування