Соціальна психологія; психологія соціальної роботи (Social psychology; psychology of social work) (19.00.05)

Постійне посилання на фонд

https://rep.dnuvs.ukr.education/handle/123456789/1440

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 25

Dark personality traits and job performance of employees: The mediating role of perfectionism, stress, and social media addiction
(Problems and Perspectives in Management, 2021) Mehmet Kiziloglu; Oleksandr Dluhopolskyi; Victor Koziuk; Serhii Vitvitskyi; Serhii Kozlovskyi; Мехмет Кізілоглу; Олександр Длугопольський; Віктор Козюк; Сергій Вітвіцький; Сергій Козловський
Мета цього дослідження полягала в тому, щоб дослідити опосередкований і прямий зв’язок «великої п’ятірки» з темними рисами особистості (наприклад, екстравертність, невротизм, приємність, відкритість, сумлінність, нарцисизм, макіавеллізм, психопатія, садизм і злопам’ятність) з продуктивністю роботи через перфекціонізм, стрес і залежність від соціальних мереж. А загалом 514 працівників приватного сектору заповнили аркуш запиту, який містив інструменти оцінки змінних. Вказано аналіз шляху з використанням моделі посередництва що нейротизм негативно прямо чи опосередковано пов’язаний із продуктивністю роботи через стрес і залежність від соціальних мереж. Залежність від соціальних медіа зменшує прямий позитивний вплив макіавеллізму на виконання роботи. Крім того, стрес, залежність від соціальних медіа та перфекціонізм були негативно пов’язані з різними рисами особистості. Результати цього дослідження показують, що антисоціальна особистість може сприяти вищій продуктивності праці. Однак це може негативно вплинути на продуктивність роботи. Професіонали та фірми, які намагаються підвищити ефективність роботи, повинні взяти антисоціальні риси особистості та врахувати комплексний вплив на ефективність роботи. The purpose of this study was to explore the indirect and direct relationships of Big5 and dark personality traits (i.e., extroversion, neuroticism, agreeableness, openness, conscientiousness, narcissism, Machiavellianism, psychopathy, sadism, and spitefulness) with job performance via perfectionism, stress, and social media addiction. A total of 514 private sector employees filled out a query sheet that included the assessment tools for the variables. Path analysis using a multiple mediation model indicated that neuroticism was negatively directly and indirectly related to job performance via stress and social media addiction. Machiavellianism and spitefulness were directly positively associated with job performance, and Machiavellianism-related higher social media addiction diminished the direct positive effect of Machiavellianism on job performance, indicating complex relationships. Furthermore, stress, social media addiction, and perfectionism were related to different personality traits positively and negatively. Findings of the present study suggest that an anti-social personality may promote higher job performance. However, job performance may be adversely affected by the adverse consequences relating to these traits. Professionals and firms that attempt to increase job performance should take anti-social personality traits and their complex effects on job performance into account.
Використання штучного інтелекту у кризовому консультуванні
(Міжнародний центр наукових досліджень, 2025) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.
У тезах зазначено, що сьогодні штучний інтелект все активніше впроваджується в різні сфери людської діяльності, зокрема в психологічне консультування та психологічну кризову підтримку. Дослідження використання штучного інтелекту у кризовому консультуванні є відносно новою та перспективною галуззю. Одним із напрямів застосування ШІ у кризовому консультуванні – це використання автоматизованих чат-ботів та віртуальних консультантів (розмовних агентів). The abstracts state that today artificial intelligence is increasingly being implemented in various spheres of human activity, in particular in psychological counseling and psychological crisis support. Research into the use of artificial intelligence in crisis counseling is a relatively new and promising field. One of the areas of application of AI in crisis counseling is the use of automated chatbots and virtual consultants (conversational agents).
Вплив гендерних стереотипів на професійну діяльність жінки
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Цумарєва Н. В.; Крицька І. С.; Tsumarieva N. V.; Krytska I. S.
Протягом історії жінки прагнули до рівності, зокрема у праві на освіту, майно та голос. Гендерні стереотипи формують уявлення про ролі, які мають займати різні гендери, впливаючи на поведінку та зовнішність людей у суспільстві. Ці стереотипи, як норми, змушують індивідів підкорятися соціальному тиску, прагнучи отримати схвалення. Науковці, такі як Ю. Алексеєва та Т. Виноградова, зазначають, що гендерні стереотипи є культурними нормами, які впливають на поведінку. Близько 20% жінок стикаються з гендерною дискримінацією під час працевлаштування. В Україні до 2017 року існував список професій, заборонених для жінок, що включав важкі роботи та небезпечні умови праці, такі як машиністки або пожежниці. Дослідження показують, що зарплатні очікування жінок на 10–30% нижчі, ніж у чоловіків. Зниження самооцінки під час декрету також впливає на готовність жінок працювати за меншу плату. Навіть на лідерських посадах жінки відчувають більший тиск і перебувають на них коротше, ніж чоловіки. В умовах війни українські органи влади повинні активізувати роботу щодо забезпечення рівних можливостей. Важливо впроваджувати принципи рівності, фокусуючись на професійних навичках, використовувати гендерно-чутливу комунікацію та підтримувати нетрадиційні гендерні ролі. Викорінення упереджень і забезпечення рівної оплати праці є критично важливими. Таким чином, попри законодавчий прогрес, соціальний тиск та усталені упередження продовжують впливати на самореалізацію жінок. Державна підтримка та громадські ініціативи є необхідними для трансформації професійного середовища та захисту прав жінок. Подолання гендерної асиметрії можливе лише через фокус на професійних навичках і рівну оплату праці. Throughout history, women have strived for equality, including the right to education, property, and voice. Gender stereotypes shape perceptions of the roles that different genders should play, influencing people’s behavior and appearance in society. These stereotypes, as norms, force individuals to submit to social pressure in an effort to gain approval. Scholars such as Yu. Alekseeva and T. Vinogradova note that gender stereotypes are cultural norms that influence behavior. About 20% of women face gender discrimination in employment. In Ukraine, until 2017, there was a list of professions prohibited for women, which included heavy work and dangerous working conditions, such as machinists or firefighters. Studies show that women’s salary expectations are 10–30% lower than men’s. Lower self-esteem during maternity leave also affects women’s willingness to work for less. Even in leadership positions, women experience greater pressure and hold them for shorter periods than men. In the context of war, Ukrainian authorities must step up their efforts to ensure equal opportunities. It is important to implement the principles of equality, focusing on professional skills, use gender-sensitive communication, and support non-traditional gender roles. Eradicating prejudices and ensuring equal pay are critically important. Thus, despite legislative progress, social pressure and entrenched prejudices continue to affect women’s self-realization. State support and public initiatives are necessary to transform the professional environment and protect women’s rights. Overcoming gender asymmetry is possible only through a focus on professional skills and equal pay.
Гендерний вимір соціальних конфліктів: інтеграція соціологічного та соціально-психологічного підходів
(Львівський університет бізнесу та права, 2024) Гельбак А. М.; Мухіна Г. В.; Ніколенко К. В.; Цумарєва Н. В.; Бикова О. І.; Gelbak A. M.; Mukhina G. V.; Nikolenko K. V.; Tsumarieva N. V.; Bykova O. I.
У статті розглядається наукова проблема визначення ролі гендерного чинника у виникненні та розгортанні соціальних конфліктів. Сучасний етап розвитку конфліктології вимагає відмови від концепту «гендерної нейтральності», оскільки будь-яке соціальне протистояння асиметрично зачіпає інтереси різних гендерних груп. Актуальність дослідження посилюється динамічними змінами в українському суспільстві, зумовленими повномасштабною війною, що призводить до радикальної трансформації традиційних рольових моделей. Методологічною основою роботи є інтегративний підхід, що синтезує здобутки соціології та соціальної психології. Соціологічний рівень аналізу спирається на концепцію «гендерного порядку» Р. Коннелл, яка дозволяє ідентифікувати структурні джерела конфліктності у владних ієрархіях. Соціально-психологічний рівень базується на теорії соціальних ролей Е. Іглі, що розкриває мікромеханізми конфлікту через призму рольового дисонансу та стереотипізації. У ході дослідження доведено, що гендерний вимір соціального конфлікту проявляється як багаторівневе явище. На макрорівні конфлікт детермінований нерівним розподілом ресурсів та патріархатними структурами. На мікрорівні він живиться суб'єктивним сприйняттям ідентичностей та порушенням нормативних очікувань. Особливу увагу приділено аналізу сучасного українського контексту, де війна виступає каталізатором нових конфліктних форм: мілітаризації маскулінності, кризи традиційного розподілу домашніх обов’язків та легітимізації жіночого лідерства у мілітарній сфері. Обґрунтовано, що лише синтетичне поєднання структурного та суб’єктивного аналізу дозволяє виявити латентні причини ескалації напруги в транзитних суспільствах. Результати дослідження можуть бути використані для розробки гендерно чутливих стратегій медіації та соціальної стабілізації в постконфліктний період. The article considers the scientific problem of determining the role of the gender factor in the emergence and development of social conflicts. The current stage of development of conflictology requires the rejection of the concept of "gender neutrality", since any social confrontation asymmetrically affects the interests of different gender groups. The relevance of the study is enhanced by the dynamic changes in Ukrainian society, caused by a full-scale war, which leads to a radical transformation of traditional role models. The methodological basis of the work is an integrative approach that synthesizes the achievements of sociology and social psychology. The sociological level of analysis is based on the concept of "gender order" by R. Connell, which allows identifying structural sources of conflict in power hierarchies. The socio-psychological level is based on the theory of social roles by E. Eagle, which reveals the micromechanisms of conflict through the prism of role dissonance and stereotyping. The study proves that the gender dimension of social conflict manifests itself as a multilevel phenomenon. At the macro level, conflict is determined by the unequal distribution of resources and patriarchal structures. At the micro level, it is fueled by the subjective perception of identities and the violation of normative expectations. Particular attention is paid to the analysis of the modern Ukrainian context, where war acts as a catalyst for new conflict forms: the militarization of masculinity, the crisis of the traditional division of domestic responsibilities, and the legitimization of female leadership in the military sphere. It is substantiated that only a synthetic combination of structural and subjective analysis allows us to identify the latent causes of the escalation of tension in transitional societies. The results of the study can be used to develop gender-sensitive strategies for mediation and social stabilization in the post-conflict period.
Гендерний підхід до формування комунікативної компетентності поліцейських
(Перспективи та інновації науки, 2023) Гельбак А. М.; Gelbak A. М.
Зазначено, що для поліцейських служб інтеграція ґендерної перспективи має фундаментальне значення для захисту прав на робочому місці, підвищення ефективності роботи поліції, безпеки суспільства та зміцнення верховенства права. Це пов'язано з тим, що досягнення гендерної рівності в кінцевому підсумку запобігає насильству, захищає права всіх людей і дозволяє кожному робити значущий внесок у суспільне життя. Підкреслено, що гендерно чутливі комунікації працівника поліції мають вибудовуватися на принципах поваги до всіх учасників комунікативного процесу, незалежно від віку, статі, гендерної ідентичності, шлюбного статусу, сексуальної орієнтації, соціального статусу, національної приналежності. Зауважено, що високий рівень комунікативної компетентності в сфері гендерної рівності служить показником професійної успішності працівника поліції, формуванню його позитивного іміджу та підвищенню рівня довіри серед населення. It is noted that for police services, the integration of a gender perspective is of fundamental importance for the protection of rights in the workplace, increasing the effectiveness of police work, public safety and strengthening the rule of law. This is because achieving gender equality ultimately prevents violence, protects the rights of all people and enables everyone to make a meaningful contribution to society. It is emphasized that gender-sensitive communications of a police officer should be based on the principles of respect for all participants in the communication process, regardless of age, gender, gender identity, marital status, sexual orientation, social status, nationality. It was noted that a high level of communicative competence in the field of gender equality serves as an indicator of the professional success of a police officer, the formation of his positive image and an increase in the level of trust among the population.
Гендерно зумовлене насильство щодо жінок в умовах військових конфліктів: соціально‐психологічні механізми виникнення, наслідки для постраждалих та правові аспекти реагування
(ФОП Король Ірина Володимирівна, 2024) Цумарєва Н. В.; Умрихіна І. О.; Кіблик Д. В.; Кіцул Ю. С.; Шишкарьова О. В.; Tsumarieva N. V.; Umrykhina I. O.; Kiblyk D. V.; Kitsul Yu. S.; Shyshkareva O. V.
Збройна агресія Російської Федерації проти України зумовила безпрецедентне загострення проблеми захисту прав жінок у ситуації воєнного конфлікту. Війна трансформує соціальну структуру суспільства, руйнує механізми безпеки та посилює гендерну нерівність, що створює умови для поширення гендерно зумовленого насильства (ГЗН) щодо жінок. У сучасному конфліктному контексті ГЗН перестає бути лише кримінально караним діянням і набуває ознак системної тактики терору, інструменту залякування цивільного населення, засобу примусової міграції та елементу геноцидальних практик. Насильство щодо жінок використовується агресором як спосіб приниження гідності, руйнування ідентичності, деморалізації суспільства та підриву соціальної згуртованості. Метою статті є теоретичне обґрунтування соціально-психологічних механізмів виникнення гендерно зумовленого насильства щодо жінок в умовах військового конфлікту, систематизація його наслідків для постраждалих та аналіз ефективності правових інструментів реагування на національному і міжнародному рівнях. У статті здійснено комплексний аналіз сучасних наукових підходів до визначення поняття ГЗН, розкрито його відмінність від суміжних категорій – домашнього, сексуального насильства та насильства щодо жінок. Обґрунтовано, що в умовах війни ГЗН набуває специфічних соціально-психологічних механізмів, зокрема нормалізації агресії, мілітаризації маскулінності, фрустраційно-агресивних реакцій, травматизації та соціальної дезінтеграції. Доведено, що наслідки ГЗН мають багатовимірний характер і охоплюють психопатологічні (комплексний ПТСР, дисоціативні розлади, патологічне почуття провини), психосоматичні та репродуктивні порушення, соціально-комунікативну дезадаптацію, економічну маргіналізацію та міжпоколінну передачу травми. Окрему увагу приділено правовим аспектам реагування, зокрема проблемам кваліфікації сексуального насильства як воєнного злочину, формуванню доказової бази в умовах активних бойових дій та співвідношенню норм національного кримінального законодавства з положеннями міжнародного гуманітарного права. Підкреслено необхідність інтеграції юридичних і психологічних протоколів допомоги у межах моделі правосуддя перехідного періоду та створення комплексної системи реабілітації постраждалих. Зроблено висновок, що гендерно зумовлене насильство щодо жінок у воєнний період є формою тотальної віктимізації, яка потребує міждисциплінарного підходу, поєднання кримінально-правових механізмів притягнення винних до відповідальності та довгострокових програм психосоціального відновлення. The armed aggression of the Russian Federation against Ukraine has led to an unprecedented aggravation of the problem of protecting women's rights in a situation of military conflict. War transforms the social structure of society, destroys security mechanisms and increases gender inequality, which creates conditions for the spread of gender-based violence (GBV) against women. In the modern conflict context, GBV ceases to be only a criminally punishable act and acquires signs of a systematic tactic of terror, a tool for intimidating the civilian population, a means of forced migration and an element of genocidal practices. Violence against women is used by the aggressor as a way to humiliate dignity, destroy identity, demoralize society and undermine social cohesion. The aim of the article is to theoretically substantiate the socio-psychological mechanisms of the emergence of gender-based violence against women in conditions of military conflict, systematize its consequences for victims and analyze the effectiveness of legal instruments of response at the national and international levels. The article provides a comprehensive analysis of modern scientific approaches to defining the concept of GBV, revealing its difference from related categories – domestic, sexual violence and violence against women. It is substantiated that in war conditions GBV acquires specific socio-psychological mechanisms, in particular the normalization of aggression, militarization of masculinity, frustration-aggressive reactions, traumatization and social disintegration. It is proven that the consequences of GBV are multidimensional and include psychopathological (complex PTSD, dissociative disorders, pathological guilt), psychosomatic and reproductive disorders, social and communicative maladaptation, economic marginalization and intergenerational transmission of trauma. Special attention is paid to the legal aspects of the response, in particular the problems of qualifying sexual violence as a war crime, the formation of an evidentiary base in conditions of active hostilities and the correlation of the norms of national criminal legislation with the provisions of international humanitarian law. The need to integrate legal and psychological assistance protocols within the transitional justice model and the creation of a comprehensive system of rehabilitation of victims is emphasized. It is concluded that gender-based violence against women during wartime is a form of total victimization, which requires an interdisciplinary approach, a combination of criminal law mechanisms for bringing perpetrators to justice and long-term psychosocial recovery programs.
Гендерні стереотипи в секторі безпеки і оборони України: проблеми та перспективи подолання
(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Гельбак А. М.; Мухіна Г. В.; Gelbak A. M.; Mukhina H. V.
У статті розглядається проблема гендерних стереотипів у секторі безпеки й оборони України, акцентується увага на специфіці формування гендерних уявлень у військовому середовищі. Водночас підкреслюється, що подолання стереотипів сприятиме не лише гендерній рівності, а й фор-муванню інклюзивного та професійного середовища в секторі безпеки, а також пропонуються напрями вдосконалення гендерної політики, серед яких – інформаційно-просвітницькі кампанії, підготовка керівного складу до роботи з гендерними питаннями, удосконалення нормативно-правової бази. The article examines the problem of gender stereotypes in the security and defense sector of Ukraine, attention is focused on the specifics of the formation of gender perceptions in the military environment. Water-time it is emphasized that overcoming stereotypes will contribute not only to gender equality, but also to the fostering an inclusive and professional environment in the security sector, and are also offered directions for improving gender policy, including information and educational campaigns, training of management staff to work with gender issues, improvement of regulatory military base.
Гендерні стереотипи як причина гендерно зумовленого насильства та шляхи їх подолання в умовах війни
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.
Гендерні стереотипи в сучасному суспільстві є потужними чинниками, що підтримують і виправдовують гендерно зумовлене насильство (ГЗН). В умовах російсько-української війни ці чинники посилюються: руйнування соціальних мереж, економічна вразливість, посилена мілітаризація суспільства й обмежений доступ до сервісів роблять жінок і дівчат більш вразливими до різних форм ГЗН. Під гендерними стереотипами розуміють узагальнені уявлення про «притаманні» чоловікам і жінкам риси, ролі й поведінку (наприклад: «чоловік – годувальник, жінка – хранителька домівки», «агресивність – чоловіча», «сором говорити про сексуальне насильство»). Такі стереотипи посилюють культурну нормалізацію насильства: вони зменшують осуд агресора (багато хто вважає побутову агресію «сімейною справою»), схиляють до мовчання, виправдовують покарання і контроль за «порушенням ролей». На міжособистісному рівні стереотипи дають підґрунтя для виправдання контролю, приниження й фізичного насильства; на інституційному – знижують чутливість поліції, медичних та соцслужб до потреб постраждалих. Коментарі й огляди досліджень підкреслюють, що стереотипи значною мірою визначають громадські уявлення про те, що можна вважати «серйозним» випадком насильства, а що – «нормою» (наприклад, недооцінка психологічного насильства). У воєнний час послуги підтримки (кризові центри, медичні, юридичні) часто недоступні; стигма і страх (особливо, якщо суспільство перекладає провину на жертву) примушують постраждалих мовчати. Це підсилює довготривалі наслідки – фізичні, психологічні та соціальні. Шляхами подолання гендерних стереотипів у воєнному контексті є: забечення доступу до правосуддя; упровадження гендерно-чутливої політики у відновленні та гуманітарній допомозі; підтримка ініціатив із змінювання гендерних норм; підсилення мережі спеціалізованих послуг; спеціалізована підготовка персоналу з акцентом на відсутність упереджень і розпізнавання впливу стереотипів; комунікаційні кампанії; підтримка ініціатив, що залучають чоловіків як співактивних учасників у зміні норм; інтеграція ґендерної освіти в навчальні заклади всіх рівнів; медіаграмотність; оганізація індивідуальної та групової робота з постраждалими і потенційними кривдниками; програми реабілітації для кривдників; підтримка економічної автономії жінок та навчання професіям, що знижують економічну залежність. Gender stereotypes in modern society are powerful factors that support and justify gender-based violence (GBV). In the context of the Russian-Ukrainian war, these factors are amplified: the destruction of social networks, economic vulnerability, increased militarization of society and limited access to services make women and girls more vulnerable to various forms of GBV. Gender stereotypes are understood as generalized ideas about the “inherent” traits, roles and behavior of men and women (for example: “man is the breadwinner, woman is the keeper of the home”, “aggressiveness is masculine”, “it is shameful to talk about sexual violence”). Such stereotypes reinforce the cultural normalization of violence: they reduce the condemnation of the aggressor (many people consider domestic aggression a “family matter”), incline to silence, justify punishment and control for “violation of roles”. At the interpersonal level, stereotypes provide a basis for justifying control, humiliation and physical violence; at the institutional level, they reduce the sensitivity of police, health and social services to the needs of victims. Commentaries and research reviews highlight that stereotypes largely determine public perceptions of what can be considered a “serious” case of violence and what is “the norm” (for example, underestimating psychological violence). In wartime, support services (crisis centers, medical, legal) are often unavailable; stigma and fear (especially if society shifts the blame to the victim) force victims to remain silent. This exacerbates the long-term consequences – physical, psychological and social. Ways to overcome gender stereotypes in the context of war include: ensuring access to justice; implementing gender-sensitive policies in reconstruction and humanitarian assistance; supporting initiatives to change gender norms; strengthening the network of specialized services; specialized staff training with an emphasis on the absence of prejudice and recognition of the impact of stereotypes; communication campaigns; support for initiatives that involve men as co-active participants in changing norms; integration of gender education into educational institutions at all levels; media literacy; organization of individual and group work with victims and potential perpetrators; rehabilitation programs for perpetrators; support for women's economic autonomy and training in professions that reduce economic dependence.
Збереження сімейних зв’язків як ключовий чинник резильєнтності родин військовослужбовців та поліцейських
(ЦФЕНД, 2025) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.
У тезах розкрито значення збереження сімейних зв’язків як важливого ресурсу психологічної стійкості родин військовослужбовців та поліцейських. Підкреслено, що підтримка емоційного контакту, взаєморозуміння та довіри в сім’ї сприяє підвищенню резильєнтності її членів у складних умовах служби та воєнного стану. Збереження сімейної єдності є одним із ключових чинників адаптації, профілактики стресових розладів і зміцнення морально-психологічного потенціалу захисників та їх близьких. The theses highlight the importance of preserving family bonds as a crucial resource for the psychological resilience of military and police families. It is emphasized that maintaining emotional connection, mutual understanding, and trust within the family enhances the resilience of its members under the challenging conditions of service and wartime. The preservation of family unity serves as a key factor in adaptation, prevention of stress-related disorders, and strengthening the moral and psychological capacity of defenders and their loved ones.
Ключові аспекти організації соціально-психологічної допомоги військовослужбовцям та правоохоронцям, які зазнали полону та тортур
(ТОВ «УКРЛОГОС Груп», 2025) Гельбак А. М.; Gelbak A. M.
Авторка проаналізувала ключові аспекти організації соціально-психологічної допомоги військовослужбовцям та правоохоронцям, які зазнали полону та тортур. Звернула увагу на наслідки психотравмуючого досвіду, зокрема розвиток тривожних станів, депресивних проявів, Post-traumatic stress disorder та труднощів соціальної адаптації. Навела погляди науковців щодо важливості комплексної психологічної реабілітації, кризового консультування та психосоціального супроводу звільнених осіб. Окреслила основні напрями надання допомоги, які включають міжвідомчу взаємодію, підтримку сімей, розвиток реабілітаційних програм і впровадження травма-орієнтованого підходу. Наголошено на необхідності створення ефективної системи психологічної підтримки як важливої умови відновлення психічного здоров’я та успішної реінтеграції постраждалих. The author analyzed key aspects of organizing social and psychological support for military personnel and law enforcement officers who have been held captive and tortured. She highlighted the consequences of traumatic experiences, including the development of anxiety, depressive symptoms, post-traumatic stress disorder, and difficulties with social adaptation. She cited scholars' views on the importance of comprehensive psychological rehabilitation, crisis counseling, and psychosocial support for the released individuals. She outlined the main areas of assistance, which include interagency cooperation, family support, the development of rehabilitation programs, and the implementation of a trauma-informed approach. The need to create an effective system of psychological support was emphasized as a key condition for restoring mental health and the successful reintegration of victims.
Кібербулінг як специфічна форма кібернасильства в учнівському середовищі: причини, наслідки, шляхи допомоги
(КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2026) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.
У тезах здійснено теоретичний аналіз наукових підходів до дослідження кібербулінгу як специфічної форми кібернасильства. Зазанчено, що кібербулінг та онлайн-переслідування є однією з актуальних проблем сучасного суспільства. Молодь активно користується соціальними мережами, месенджерами та ігровими платформами, які можуть ставати середовищем для виникнення цифрового насильства. За даними ЮНІСЕФ, 67% підлітків в Україні стикалися з булінгом, а кожен п’ятий — з онлайн-цькуванням. Водночас правове регулювання кібербулінгу залишається недостатнім. Кібернасильство охоплює різні форми агресії в онлайн-просторі: погрози, переслідування, шантаж, поширення персональних даних. Кібербулінг є його окремим різновидом, що характеризується навмисністю, повторюваністю та нерівністю сил між агресором і жертвою. Основними причинами його виникнення є прагнення самоствердитися, низька самооцінка, бажання популярності та недостатній рівень емпатії. Жертви кібербулінгу часто відчувають тривогу, сором, емоційні порушення, проблеми зі сном і навіть схильність до самопошкодження. Водночас вони рідко звертаються по допомогу через страх помсти, недовіру до дорослих, невпевненість у собі або побоювання втрати доступу до гаджетів. Протидія кібербулінгу передбачає збереження доказів, блокування кривдників, захист персональних даних, налаштування конфіденційності та звернення до кіберполіції. Важливо формувати у дітей відповідальну поведінку в Інтернеті та своєчасно надавати підтримку постраждалим. В Україні передбачена адміністративна відповідальність за булінг, а в тяжких випадках — кримінальна. Таким чином, кібербулінг є специфічною формою цифрового насильства, що потребує комплексної профілактики та вдосконалення законодавства. The theses provide a theoretical analysis of scientific approaches to the study of cyberbullying as a specific form of cyberviolence. It is emphasized that cyberbullying and online harassment are one of the pressing problems of modern society. Young people actively use social networks, messengers and gaming platforms, which can become an environment for the emergence of digital violence. According to UNICEF, 67% of adolescents in Ukraine have encountered bullying, and every fifth has encountered online harassment. At the same time, the legal regulation of cyberbullying remains insufficient. Cyberbullying encompasses various forms of aggression in the online space: threats, harassment, blackmail, and the dissemination of personal data. Cyberbullying is a separate type of it, characterized by intentionality, repetition and inequality of power between the aggressor and the victim. The main reasons for its occurrence are the desire for self-affirmation, low self-esteem, desire for popularity and insufficient level of empathy. Victims of cyberbullying often experience anxiety, shame, emotional disorders, sleep problems and even a tendency to self-harm. At the same time, they rarely seek help due to fear of revenge, distrust of adults, lack of self-confidence or fear of losing access to gadgets. Counteracting cyberbullying involves preserving evidence, blocking offenders, protecting personal data, setting privacy and contacting the cyberpolice. It is important to form responsible behavior on the Internet in children and provide timely support to victims. In Ukraine, administrative liability for bullying is provided, and in severe cases - criminal. Thus, cyberbullying is a specific form of digital violence that requires comprehensive prevention and improvement of legislation.
Мізогінія в домашньому та гендерно зумовленому насильстві: соціально-когнітивні спотворення, емоційні реакції та поведінкові патерни в сучасних сім’ях
(ГО «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2026) Цумарєва Н. В.; Белла Л. О.; Tsumarieva N. V.; Bella L. A.
Предметом пропонованої статті обрано мізогінні настановлення як один із тих латентних, проте надзвичайно дієвих детермінантів домашнього ґендерно зумовленого насильства, що досі залишаються,і це принципово,найменш артикульованими у вітчизняному науковому обігу. Актуальність теми підтверджується статистично. Зважаючи на ратифікацію Стамбульської кон-венції та внесення змін до національного законодавства, кількість звернень до правоохоронних органів з приводу домашнього насильства не зменшується. Беручи до уваги офіційні дані за 2023 рік, було зафіксовано понад 291 тис. таких заяв, що на 20% перевищує показники попереднього року. Повномасштабне вторгнення суттєво вплинуло на соціальну ситуацію в країні. Адже підвищений рівень стресу, втрати, вимушеного переміщення та економічної нестабільності в державі посилили вразливість багатьох родин. При цьому, проблема домашнього насильства нерідко відходить на другий план як у професійних обговореннях, так і в публічному просторі, що ускладнює своєчасні реагування та профілактику. В мехаж цього дослідження увагу зосереджено на аналізі мізогонії як фактору, який впливає на формування спотворених уявлень про гендерні ролі та міжособистісні відносини. Зневажливі установки щодо жінок, здатні закріплювати у свідомості кривдника виправдання агресивної поведінки, підтримуючи повторюваність насильницьких практик і відтворення відповідних моделей взаємодії. До них належать: переконаність у «натуральному праві» чоловіка контролювати партнерку;перекладання провини на потерпілу, котрій приписують «провокативну» поведінку;нарешті –леґітимізація фізичної сили під прикриттям нібито «виховних» інтенцій. Методологічне підґрунтя дослідження становить теоретичний аналіз фахової літератури (як вітчизняної, так і зарубіжної), зведення й інтерпретація статистичних масивів правоохоронних інституцій та міжнародних моніторингових платформ, а також –якісне опрацювання матеріалів корекційних програм для осіб, котрі вчиняють насильницькі дії. Аналіз засвідчив (і цей висновок вважаємо принципово значущим): мізогінні когнітивні схеми не існують відірвано від емоцій.Ревнощі, пароксизмальний гнів, потяг до домінування –усе це зчіплюється з раціо-налізаторськими стратегіями та послідовним звинуваченням жертви, утворюючи ригідний цикл, який сам себе підживлює й відтворює. Окремий фокус роботи –вплив воєнного стану на поведінкові патерни у сім'ях, де насильницькіпрояви реєструвалися ще задовго до вторгнення.Прикладна цінність одержаних результатів визначається їхньою адресованістю фахівцям соціальної сфери, психологам-практикам і правоохоронцям –насамперед у площині вдоско-налення корекційно-інтервенційних програм та розбудови результативнішої підтримки постраждалих. Щодо наукової новизни –вона полягає у спробі виокремити мізогінні когнітивні спотворення як самодостатній об'єкт дослідницької рефлексії стосовно домашнього насильства й зробити це з урахуванням саме воєнних реалій сучасної України, що й відмежовує цю розвідку від попередніх. The subject of the proposed article is misogynistic attitudes as one of those latent, but extremely effective determinants of domestic gender-based violence that still remain, and this is fundamentally, the least articulated in domestic scientific circulation. The relevance of the topic is confirmed statistically. Given the ratification of the Istanbul Convention and amendments to national legislation, the number of appeals to law enforcement agencies regarding domestic violence does not decrease. Taking into account official data for 2023, more than 291 thousand such applications were recorded, which is 20% higher than the previous year. The full-scale invasion significantly affected the social situation in the country. After all, the increased level of stress, loss, forced displacement and economic instability in the state increased the vulnerability of many families. At the same time, the problem of domestic violence often recedes into the background both in professional discussions and in the public sphere, which complicates timely responses and prevention. In the framework of this study, attention is focused on the analysis of misogyny as a factor that influences the formation of distorted ideas about gender roles and interpersonal relationships. Derogatory attitudes towards women are capable of consolidating in the mind of the perpetrator justifications for aggressive behavior, supporting the repetition of violent practices and the reproduction of corresponding interaction models. These include: conviction in the "natural right" of a man to control his partner; shifting the blame to the victim, who is attributed with "provocative" behavior; finally, the legitimization of physical force under the guise of supposedly "educational" intentions. The methodological basis of the study is a theoretical analysis of professional literature (both domestic and foreign), a compilation and interpretation of statistical data from law enforcement institutions and international monitoring platforms, as well as a qualitative study of materials from correctional programs for persons who commit violent acts. The analysis showed (and we consider this conclusion to be fundamentally significant): misogynistic cognitive schemes do not exist in isolation from emotions. Jealousy, paroxysmal anger, a desire for dominance - all this is intertwined with rationalization strategies and consistent victim blaming, forming a rigid cycle that feeds and reproduces itself. A separate focus of the work is the impact of martial law on behavioral patterns in families, where violent manifestations were registered long before the invasion. The applied value of the obtained results is determined by their address to social sphere specialists, practicing psychologists and law enforcement officers - primarily in the field of improving correctional and intervention programs and developing more effective support for victims. As for the scientific novelty, it consists in an attempt to isolate misogynistic cognitive distortions as a self-sufficient object of research reflection on domestic violence and to do this taking into account the military realities of modern Ukraine, which distinguishes this investigation from previous ones.
Особистісні ресурси – засіб нормалізації психоемоційного стану людини в умовах пандемії
(Криворізький державний педагогічний університет, 2021) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.
У статті окреслено поняття «психологічні ресурси», «особистісні ресурси», «особистісний потенціал». Подано характеристику доступних особистісних ресурсів для подолання психоемоційного напруження під час епідемій та карантинів. Зроблено висновки, що використовуючи особистісні ресурси людина зможе пережити будь яку важку життєву ситуацію і може знайти новий сенс життя, людина в умовах пандемії COVID-19 не тільки може позбавитися від негативних емоційних переживань, але й нормалізувати свій психоемоційний стан. Розвиваючи власні ресурси та користуючись зовні доступними, кожна особистість успішно пройде важкі випробування та сильні психоемоційні навантаження у період коронавірусного карантину. The article outlines the concepts of "psychological resources," "personal resources," and "personal potential." It provides a characterization of available personal resources for overcoming psycho-emotional stress during epidemics and quarantines. The conclusions suggest that by utilizing personal resources, an individual can endure any difficult life situation and find new meaning in life. In the context of the COVID-19 pandemic, a person can not only overcome negative emotional experiences but also normalize their psycho-emotional state. By developing their own resources and utilizing externally available ones, each individual can successfully navigate difficult challenges and intense psycho-emotional stress during the coronavirus quarantine.
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ УКРАЇНЦІВ В УМОВАХ СУСПІЛЬНИХ ПОДІЇ, ЩО МОЖУТЬ СПРИЧИНИТИ КОЛЕКТИВНУ ТРАВМУ
(Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2023) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.
У тезах зазначено, що під українською національною ідентичністю слід розуміти стійке усвідомлення особою належності до української нації як самобутньої спільноти, об’єднаної назвою, символами, географічним та етносоціальним походженням, історичною пам’яттю, комплексом духовно-культурних цінностей, зокрема українською мовою і народними традиціями. Проаналізовано механізми захисту психіки: раціоналізація, заперечення, проєкція, ідентифікація тощо. Зроблено висновок, що аналізуючи різні психологічні механізми особистості можна простежити різні варіанти впливу суспільних подій на ідентичність і подальші сценарії її розвитку. The theses state that Ukrainian national identity should be understood as a person's persistent awareness of belonging to the Ukrainian nation as an original community united by name, symbols, geographical and ethno-social origin, historical memory, complex spiritual and cultural values, in particular the Ukrainian language and folk traditions. Mechanisms of mental protection are analyzed: rationalization, denial, projection, identification, etc. It was concluded that by analyzing various psychological mechanisms of the individual, it is possible to trace various options for the influence of social events on identity and further scenarios of its development.
Психологічна підтримка працівників МВС перед звільненням зі служби, виходом на пенсію, переходом від військової служби до цивільного життя
(Алерта, 2024) Костюк А. В.; Романенко Д. В.; Андросюк В. Г.; Галустян О. А.; Гельбак А. М.; Мухіна Г. В.; Молчанова О. M.; Врадій Р. В.; Цумарєва Н. В.; Kostyuk A. V.; Romanenko D. V.; Androsyuk V. G.; Galustyan O. A.; Gelbak A. M.; Mukhina G. V.; Molchanova O. M.; Vradiy R. V.; Tsumareva N. V.
Здійснено аналіз ключових аспектів психологічного супроводу працівників Міністерства внутрішніх справ України перед звільненням зі служби, виходом на пенсію та переходом до цивільного життя. Акцентовано увагу на психологічних труднощах, пов’язаних зі зміною професійної ідентичності, втратою звичного соціального середовища, емоційною напругою, тривожними та депресивними проявами, а також проблемами соціальної адаптації. Узагальнено наукові підходи щодо важливості своєчасної психологічної підтримки, професійного консультування, психосоціального супроводу та реабілітаційних заходів у період завершення службової діяльності. Окреслено основні напрями надання допомоги, які включають психологічну підготовку до змін, розвиток навичок адаптації до цивільного середовища, підтримку сім’ї, профілактику професійного вигорання та посттравматичних стресових розладів. Наголошено на необхідності створення ефективної системи психологічного супроводу як важливої умови збереження психічного здоров’я, успішної ресоціалізації та підвищення якості життя колишніх працівників МВС України. An analysis of key aspects of psychological support for employees of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine before dismissal from service, retirement and transition to civilian life was carried out. Attention was focused on psychological difficulties associated with a change in professional identity, loss of the usual social environment, emotional tension, anxiety and depressive manifestations, as well as problems of social adaptation. Scientific approaches to the importance of timely psychological support, professional counseling, psychosocial support and rehabilitation measures during the period of completion of service were summarized. The main areas of assistance were outlined, which include psychological preparation for change, development of adaptation skills to the civilian environment, family support, prevention of professional burnout and post-traumatic stress disorder. The need to create an effective system of psychological support as an important condition for maintaining mental health, successful resocialization and improving the quality of life of former employees of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine was emphasized.
Психологічна підтримка родин співробітників МВС: шляхи забезпечення безбар’єрного доступу до допомоги
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Гельбак А. М.; Gelbak A. M.
Авторка проаналізувала особливості психологічної підтримки родин співробітників МВС в умовах сучасних соціальних та безпекових викликів. Звернула увагу на психологічні труднощі, з якими стикаються члени сімей правоохоронців, зокрема підвищений рівень стресу, емоційне виснаження, тривожність та наслідки психотравмуючих подій. Навела погляди науковців щодо важливості своєчасної психологічної допомоги, соціального супроводу та створення безбар’єрного середовища для отримання підтримки. Окреслила основні шляхи забезпечення доступності психологічної допомоги, які включають розвиток цифрових сервісів, кризового консультування, міжвідомчої взаємодії та психопросвітницьких програм. Наголошено на необхідності формування комплексної системи психологічної підтримки родин співробітників МВС як важливої умови збереження їхнього психічного здоров’я та соціальної стійкості. The author analyzed the peculiarities of psychological support for families of MIA employees in the conditions of modern social and security challenges. She drew attention to the psychological difficulties faced by family members of law enforcement officers, in particular the increased level of stress, emotional exhaustion, anxiety and the consequences of traumatic events. She presented the views of scientists on the importance of timely psychological help, social support and creating a barrier-free environment for receiving support. She outlined the main ways to ensure the availability of psychological help, which include the development of digital services, crisis counseling, interdepartmental interaction and psychoeducational programs. The necessity of forming a complex system of psychological support for the families of Ministry of Internal Affairs employees is emphasized as an important condition for preserving their mental health and social stability.
Психологічна підтримка сімей працівників МВС України: інноваційні методи, виклики та перспективи розвитку
(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Костюк А. В.; Гельбак А. М.; Мухіна Г. В.; Цумарєва Н. В.; Молчанова О. М.; Богучарова О. І.; Kostiuk A. V.; Helbak A. M.; Mukhina H. V.; Tsumarieva N. V.; Molchanova O. M.; Bohucharova O. I.
Практикум «Психологічна підтримка сімей працівників МВС України: інноваційні методи, виклики та перспективи розвитку» спрямований на формування професійної компетентності фахівців у сфері психологічного супроводу родин поліцейських і працівників системи МВС. Матеріали практикуму містять сучасні підходи до організації підтримки, інноваційні методи психопрофілактики, зразки діагностичних інструментів, інтерактивні вправи та рекомендації для практичного використання. Видання стане корисним для психологів, викладачів, курсантів, соціальних працівників та керівників підрозділів, які реалізують завдання збереження психологічного благополуччя особового складу і членів їхніх сімей. The workshop «Psychological Support for Families of Employees of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine: Innovative Methods, Challenges and Development Prospects» is aimed at developing professional competence of specialists in the field of psychological support for families of police officers and employees of the Ministry of Internal Affairs system. The workshop materials contain modern approaches to organizing support, innovative methods of psychoprophylaxis, samples of diagnostic tools, interactive exercises and recommendations for practical use. The publication will be useful for psychologists, teachers, cadets, social workers and heads of units who implement the task of maintaining the psychological well-being of personnel and their family members.
Психологічні механізми формування та подолання гендерно зумовленого насильства: інтеграція соціально-психологічного та юридико-психологічного підходів у системі превенції
(Львівський університет бізнесу та права, 2024) Гельбак А. М.; Цумарєва Н. В.; Умрихіна І. О.; Кіблик Д. В.; Дронік Д. С.; Gelbak A. M.; Tsumarieva N. V.; Umrykhina I. O.; Kiblyk D. V.; Dronik D. S.
У статті здійснено комплексний аналіз природи гендерно зумовленого насильства як багатовимірного соціально-психологічного феномена, що формується під впливом когнітивних, емоційних та поведінкових механізмів. Розкрито роль моральної дезактивації, гендерних стереотипів, деформацій емпатії та дисфункцій саморегуляції у підтриманні насильницьких моделей поведінки. Окрему увагу приділено феноменам циклічності насильства та вивченої безпорадності як чинникам, що зумовлюють його повторюваність і ускладнюють вихід постраждалих із травматичних стосунків. Обґрунтовано доцільність переходу від суто каральної парадигми реагування до інтегрованої превентивно-відновлювальної моделі, заснованої на міжсекторальній взаємодії. Запропонована модель передбачає поєднання правових санкцій (обмежувальних приписів, пробаційних програм, адміністративної та кримінальної відповідальності) з обов’язковою психологічною корекцією кривдників, спрямованою на трансформацію їхніх когнітивних установок і формування навичок ненасильницької комунікації. Наголошено на необхідності впровадження травма-інформованого підходу в діяльність правоохоронних органів і соціальних служб, особливо в умовах підвищеної соціальної напруги. Зроблено висновок, що синергія юридико-психологічних та соціально-психологічних інструментів створює підґрунтя для зниження рецидивності, підвищення ефективності превенції та відновлення безпеки в сімейному середовищі. The article provides a comprehensive analysis of the nature of gender-based violence as a multidimensional socio-psychological phenomenon that is formed under the influence of cognitive, emotional and behavioral mechanisms. The role of moral deactivation, gender stereotypes, deformations of empathy and dysfunctions of self-regulation in maintaining violent behavior patterns is revealed. Special attention is paid to the phenomena of cyclicity of violence and learned helplessness as factors that determine its recurrence and complicate the exit of victims from traumatic relationships. The feasibility of transitioning from a purely punitive paradigm of response to an integrated preventive and restorative model based on intersectoral interaction is substantiated. The proposed model involves a combination of legal sanctions (restrictive orders, probation programs, administrative and criminal liability) with mandatory psychological correction of offenders, aimed at transforming their cognitive attitudes and developing non-violent communication skills. The need to implement a trauma-informed approach in the activities of law enforcement agencies and social services is emphasized, especially in conditions of increased social tension. It is concluded that the synergy of legal-psychological and socio-psychological tools creates the basis for reducing recidivism, increasing the effectiveness of prevention and restoring safety in the family environment.
Психологічні та психосоціальні проблеми адаптації українських сімей до змін в умовах війни
(Міжнародний центр наукових досліджень, 2025) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.
У тезах зазначено, що війна змінює соціальну і демографічну поведінку як чоловіків, які беруть участь у військових діях, так і жінок, котрі в цей час залишаються вдома. Війна значно ускладнює виконання ключових функцій сім’ї тому, що в умовах воєнної загрози головним завданням сім’ї стає не лише соціалізація й виховання наступних поколінь, а першочергово фізичний захист і виживання її членів. Війна активізувала захисну функцію родини, що, зокрема, спричинило масштабні міграційні процеси, переважно серед жінок і дітей, як у межах України, так і за її кордони. The theses state that war changes the social and demographic behavior of both men who participate in military operations and women who stay at home during this time. War significantly complicates the performance of key family functions because, in conditions of military threat, the main task of the family becomes not only the socialization and upbringing of subsequent generations, but primarily the physical protection and survival of its members. The war intensified the protective function of the family, which, in particular, caused large-scale migration processes, mainly among women and children, both within Ukraine and beyond its borders.
Рольова й комунікативна компетентність: порівняльний аспект
(ГО «Львівська педагогічна спільнота», 2020) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.
У науковій роботі зазначається, що освітній процес має забезпечити формування й розвиток інтелектуальної, творчої та ініціативної особистості, здатної жити в принципово нових умовах, реалізувати себе в житті, бути успішною, сприяти розвитку суспільства тощо. Завдання викладача полягає у формуванні в майбутнього фахівця життєвих компетентностей особистості, а рольова й комунікативна компетентності є їхніми важливими складниками. Формування рольової компетентності дозволяє набути людині певного життєвого досвіду щодо спілкування з іншими; вирішення та попередження конфліктів, участі у колективній діяльності тощо. Тоді як формування комунікативної компетентності майбутнього фахівця в закладі вищої освіти можна розглядати як формування системи знань, умінь, навичок, якостей особистості в досягненні мети або досягненні позитивного результату в процесі професійної діяльності. The scientific work states that the educational process should ensure the formation and development of an intellectual, creative, and proactive personality capable of living in fundamentally new conditions, realizing oneself in life, achieving success, and contributing to societal development. The teacher's task is to cultivate the life competencies of future specialists, with role and communicative competencies being key components. The development of role competence allows an individual to gain valuable life experience in communication with others, conflict resolution and prevention, and participation in collective activities. Meanwhile, the formation of communicative competence in higher education can be seen as the development of a system of knowledge, skills, abilities, and personal qualities necessary to achieve goals or attain positive outcomes in professional activities.

Переглянути

Перегляд Соціальна психологія; психологія соціальної роботи (Social psychology; psychology of social work) (19.00.05) за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування