Соціальна філософія та філософія історії (Social philosophy and philosophy of history) (09.00.03)

Постійне посилання на фонд

https://rep.dnuvs.ukr.education/handle/123456789/380

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 31

Female vs Male: Gender Stereotypes as an Axiological Problem
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2022) Черньонков Я.; Chernionkov Y.
Аналізуючи різноманітні гендерні стереотипи, ми не можемо однозначно сказати, що хтось має упередження щодо чоловіків, а хтось – щодо жінок. Тому що виникає питання, а можливо суб'єкт почувається комфортно у створених умовах існування і поділяє цінності, які притаманні лише йому. Можна назвати, наприклад, стереотип про те, що «Головна жіноча функція — народжувати і доглядати за домом». Тисячі жінок відчувають себе щасливими в цій ситуації, незважаючи на те, що у жінок набагато ширший спектр життєвих функцій. Ще один приклад стереотипу «Чоловіки заробляють більше». У такій ситуації чоловіки відчувають себе досить комфортно і впевнено, щоб тримати власну сім'ю на своїх міцних плечах. Але тут є дві сторони медалі: перша полягає в тому, що багато жінок почуваються неприйнятними, тому що їм доводиться постійно просити гроші на різні потреби. А інші жінки відчувають радість життя, тому що вони під опікою чоловіка і можуть присвятити себе іншим сімейним функціям. Тому головне, на наш погляд, у гендерних стереотипах – це саме акценти, які підкреслюються, та ракурс, з якого все розглядається. Analyzing various gender stereotypes, we cannot clearly say that some have prejudices against men and some against women. Because the question arises, and perhaps the subject feels comfortable in the created conditions of existence and shares values that are inherent only to him. We can name, for example, the stereotype that «The main female function is to give birth and take care of the house». Thousands of women feel happy in this situation, despite the fact that women have a much wider range of life functions. Another example of the stereotype «Men earn more». In this situation, men feel comfortable and confident enough to hold their own family on their strong shoulders. But here there are two sides of the coin: the first is that many women feel unacceptable because they have to constantly ask for money for various needs. And other women feel the joy of life, because they are protected by their husband and can devote themselves to other family functions. Therefore, the main thing, in our opinion, in gender stereotypes are precisely the accents that are emphasized and the point of view from which everything is considered.
Philosophical analysis of innovative and creative factors of human consciousness
(ДонНУЕТ, 2020) Nikolenko K.V.; Melikova S. O.; Ніколенко К. В.; Мелікова С.О.
Досліджені свідомість та сфери суспільної свідомості свідчать, що креативність є необхідною складовою свідомості людини. Вона виникає вже у міфологічній, релігійній та духовних складових. Інновативне виступає джерелом розуміння креативного, розкриває сутнісні складові творення як такого. Свідомість виступає лакмусовим папером різноманітних питань, що не мають однозначної відповіді, проявляючись як і джерело, і результат вирішення цих питань. Креативна складова свідомості породжує різні типи реальності, що обумовлені сучасними досягненнями науки. Інновативно-креативні чинники свідомості людини обумовлені психологічними, анатомічними та соціальними факторами. Креативність розуміється як характерна творча активність свідомості, перетворювальна сила. Мета статті — виокремити проблеми інновативної та креативної діяльності людини у сфері свідомості як структурних елементів перетворювальної діяльності з метою вдосконалення та поглиблення розуміння творчого процесу як такого. Методи. Для вивчення інновативно-креативних чинників свідомості людини використовувались такі методи: природно-онтологічний і суспільно-онтологічний для здійснення аналізу особливостей формування та розвитку свідомості, аксіоло- гічний — при оцінці значущості креативності й інновативності як характерних рис для особистості, морально-етичний метод — при дослідженні наслідків креативно-інновативного процесу для людства взагалі, а також конструктивно-деструктивний підхід до інтерпретації соціальної держави. Науковими принципами дослідження виступають: принцип об’єктивності (при аналізі результатів креативного процесу та фізіологічних особливостей свідомості), детермінізму (використовується для дослідження форм прояву активності свідомості), системності (загальне викладення матеріалу ґрунтується на цілісному сприйнятті креативності в системі індивідуальних, фізіологічних, соціальних та культурних норм). The objective of the article is to identify the problems of innovative and creative human activity in the field of consciousness as structural elements of transformative activity in order to improve and deepen the understanding of the creative process as such. The following methods are used to study the innovative and creative factors of human consciousness: natural-ontological and socio-ontological to analyze the peculiarities of the formation and development of consciousness, axiological — while assessing the importance of creativity and innovation as characteristics for the individual, moral and ethical methods in studying the consequences of creative and innovative process for humanity in general, as well as a constructive and destructive approaches to the interpretation of the welfare state. The scientific principles of the research are the principle of objectivity (in analyzing the results of the creative process and physiological features of consciousness), determinism (used to study the forms of manifestation of activity of consciousness), systematicity (general presentation of the material is based on a holistic perception of creativity in the system of individual, physiological, social and cultural norms). The studied consciousness and spheres of social consciousness show that creativity is a necessary component of human consciousness. It appears in the mythological, religious and spiritual components. The innovative is a source of understanding the creative, it reveals the essential components of creation as such. Consciousness is a litmus test of various questions that do not have an unambiguous answer, manifesting itself as both the source and the result of solving these questions. The creative component of consciousness generates different types of reality, due to modern advances in science. Innovative and creative factors of human consciousness are due to psychological, anatomical and social factors. Creativity is understood as a characteristic creative activity of consciousness, a transformative force.
Philosophy of sociocultural meanings in the information system yesterday and today
(Науково-теоретичний альманах «Грані», 2018) Aksenova V. I.; Аксьонова В. І.
Відносини молодої людини з освітою і з самим собою визначає комунікативне значення, яке розглядається в культурі не тільки розуму, а й глибини душі, для того щоб контролювати потенціал усвідомлення сенсу буття. Ставлення людини до світу визначається символами та смислами для комунікативного обміну і як самоціль. Цінності визначають мотивацію, зокрема, коли справа доходить до корпоративної солідарності, коли ви хочете робити те, що маєте і має робити тільки те, що ви хочете. Конфлікт може бути вирішено вчасно, коли громадська думка йде до його швидкої реалізації – зокрема розробка нової гуманістичної інтерпретації сенсу професійної мети, з якою особа пов’язана або торкається уваги курсантів щодо нових форм навчання як особливої цінності. В освіті існує кілька початкових (основних) видів ціннісного відношення молодої людини до світу, тому що він може виступати у якості «майбутнього» професіонала як «чужинець». Культура – універсальний спосіб, за допомогою якого людина перетворює світ у «свій», перетворюючи його в «Будинок людського (сенс) існування». Цінна професіоналізація, навіть весь світ, перетворює комунікативні ідеї у світ ідеалів культурного розвитку буття. Значення аспекту професійної сторони буття завжди виявляє цивілізаційний рівень інформаційного розвитку гуманістичних важелів людини, і далеко не завжди вони можуть бути виражені раціонально: більшість аксіологічних почуттів розкривають сутність свідомої та несвідомої глибини людської душі. Але ці та інші аспекти професіоналізму можуть стати універсальними, поєднуючи єдину мету багатьох носіїв національних культурних смислів і виступаючи в якості основи їх думок і почуттів. Це така цінність, яка формує інформаційне поле культури взагалі, що впливає на статус національних цінностей. The relationship of a young person with education and with himself determines the communicative meaning that is addressed in the culture of not only reason, but also the depths of the soul, in order to control the potential of the awareness of the meaning of being. The attitude of a person to the world is determined by symbols and meanings, in order to communicate communicatively in the world and in itself its own purpose.Values determine motivation, in particular, when it comes to corporate solidarity, when you want to do what you have to and should do only what you want. The conflict can be solved in a timely manner when public opinion goes to the quick realization of which – in particular the development of a new humanistic interpretation of the meaning of professional purpose, to which an individual is tied or touches the cadets’ respect for new forms of learning as a specific value. In education, there are several initial (basic) types of value relation of a young person to the world, because he can act as a «future» professional as a «stranger». Culture is the universal way in which a person makes the world his own, transforming it into a «House of Human (meaning) existence». Valuable professionalization, even the whole world, turns communicative ideas into the world of ideals of cultural development of being.The value of the aspect of the professional side of being always manifests the civilization level of information development of humanistic human levers, and far from always they can be expressed rationally: most axiological senses reveal the essence of conscious and unconscious depths of the human soul. But these and other aspects of professionalism can become universal, combining the sole purpose of many carriers of national cultural meanings, and, acting as the basis of their thoughts and feelings. It is such a value that forms the information field of culture in general, influencing the status of national values. Key words: Philosophy, sociocultural space, information society, system of education and upbringing.
Transformation of the cultural development of the Ukrainian people in the context of military realities: philosophical reflections on dilemmas
(Amazonia Investiga, 2023) Філімонова-Златогурська Є.; Поперечна Г.; Ніколенко К.; Полюга В.; Шевель І.; Filimonova-Zlatohurska Y.; Poperechna G.; Nikolenko K.; Poliuha V.; Shevel I.
Для сучасної України культурні трансформації є надзвичайно актуальними, адже в умовах протистояння російській агресії виявилося, що використання фільмів, книг, музики та інших культурних аспектів може стати інструментом гібридної війни. Метою даної статті є осмислення окремих аспектів трансформації культури українського народу в контексті реалій воєнного часу. При опрацюванні даного матеріалу використовувалися загальнонаукові методи та спеціалізовані методи дослідження. Результати роботи висвітлили актуальні питання: нібито інституційна криза українських закладів культури, знищення російськими військами пам’яток культури, трансформація культурних цінностей. Російська агресія лише прискорила вектор розвитку української культури ХХІ століття, яка замінила старі радянські парадигми, що функціонували протягом 1990-х років. Від поступового прив’язування до російсько-радянських орієнтирів сучасна українська культура перейшла до виробництва власного переважно україномовного культурного продукту. Зауважимо, що надалі цей рух лише посилюватиметься, і з 2022 року всі спроби нав’язати російські парадигми розвитку культурної сфери будуть можливі лише за умов капітуляції України, тобто її поразки у війні. For modern Ukraine, cultural transformations are extremely relevant, because in the conditions of confrontation with Russian aggression, it turned out that the use of films, books, music and other cultural aspects can become the tools of hybrid warfare. The purpose of this article is to understand certain aspects of the transformation of the culture of the Ukrainian people in the context of wartime realities. During the processing of this material, general scientific methods and specialized research methods were used. The results of the work highlighted the topical issues: the alleged institutional crisis of Ukrainian cultural institutions, the destruction of cultural monuments by Russian troops, the transformation of cultural values. Russian aggression only accelerated the development vector of Ukrainian culture in the 21st century, which replaced the old Soviet paradigms that functioned during the 1990s. From a gradual attachment to Russian-Soviet landmarks, modern Ukrainian culture has moved on to producing its own primarily Ukrainian-language cultural product. Note that this movement will only intensify in the future, and from 2022 all attempts to impose Russian paradigms of development in the cultural sector will be possible only under the conditions of Ukraine's capitulation, i.e., its defeat in the war.
Глобалізаційні складові євроінтеграції в сучасній Україні
(ДонДУВС, 2023) Ніколенко К. В.; Nikolenko K. V.
В тезах розкриваються особливості принципів розвитку, а саме факт об’єднання, єдності, особливої конгломерації на різних соціальних рівнях. Доведено, що глобалізація проявляється у формуванні загальних, спільних, зрозумілих більшості ідей, проблем та потреб. Враховуючи динаміку і специфіку актуальних трансформацій більшість проблем, з якими стикається людство, вирішити силами однієї, навіть найсильнішої країни, не представляється можливим. Через це, глобалізаційні зміни – не просто факт сучасного соціального розвитку, а запорука і інструмент вирішення багатьох проблем сучасності. The theses reveal the peculiarities of the principles of development, namely the fact of unification, unity, special conglomeration at different social levels. It has been proven that globalization manifests itself in the formation of common, shared, understandable ideas, problems and needs of the majority. Given the dynamics and specifics of current transformations, it is not possible to solve most of the problems faced by humanity by the forces of one, even the strongest, country. Because of this, globalization changes are not just a fact of modern social development, but a guarantee and a tool for solving many modern problems.
Гуманітарна освіта в Україні як фактор антропологізації становлення європейських цінностей
(Гельветика, 2022) Аксьонова В. І.; Aksenova V. І.
Гуманітарна освіта демонструє філософську мудрість і соціальну силу діалектики людини, яка завжди була предметом антропологізації онтологічного дискурсу, подолання суперечності між суспільством та індивідом, особливо в умовах війни. У сучасному духовному просторі України рельєфне йде формування політичної нації, відбуваються складні соціокультурні процеси суспільної трансформації. Під час військового протистояння змінюються філософські концепції взаємодії людини і суспільства. Тому без філософського осмислення гуманітарного адеквату сучасної стадії антропологізму неможливе подолання інерції відчуження людини від влади, людини від людини, людини від природи, що відображає труднощі входження України у складні еволюційно – соціокультурні процеси країн європейського світу, що детерміновані суспільними змінами і трансформаціями становлення політичної нації. В статті розглянута система інноваційних трансформацій патріотичних цінностей. Запропоновано постнекласичний аналіз когнітивних структур цивілізованого буття. Автор розкриває нові антропологічні рівні історичної діалектики особистості, що полягають в оволодінні гуманістичним кодом за екстремальних умов і жанрами дискурсу метафізики та діалектики історії. Відбувається суб’єктивація змін у європейському просторі навколо суверенітету України, становлення нової моделі цивілізованої української людини. В результаті дослідження автор дійшов розуміння, що соціальне значення проблеми антропології гуманітарних цінностей політичної нації полягає у розкритті громадського розуміння аспектів комунікативно-інформаційного усвідомлення сенсу діалектики поточного моменту, визначення аксіологічних вимірів інформації та інформатизації. Гуманітарна освіта, у такому разі, навіть коли дуже критикує небезпечні прояви сфери управлінської діяльності, є необхідний момент громадських зрушень за умов глобальної кризи, – потребує від людини-фахівця пошуку внутрішньої правди, і високих зразків філософської культури. Humanitarian education demonstrates the philosophical wisdom and social power of human dialectics, which has always been the subject of anthropological ontological discourse, overcoming the contradiction between society and the individual, especially in wartime. In the modern spiritual space of Ukraine, the formation of a political nation is taking place in relief; complex socio-cultural processes of social transformation are taking place. Philosophical concepts of interaction between man and society change during military confrontation. Therefore, without a philosophical understanding of the humanitarian adequate of the modern stage of anthropology, it is impossible to overcome the inertia of alienation of man from power, man from man, man from nature, which reflects the difficulties of Ukraine's entry into the complex evolutionary and sociocultural processes of the countries of the European world, which are determined by social changes and transformations of the formation of a political nation. The article examines the system of innovative transformations of patriotic values. A post-classical analysis of the cognitive structures of civilized life is proposed. The author reveals new anthropological levels of the historical dialectics of the individual, which consist in mastering the humanistic code under extreme conditions and the discourse genres of metaphysics and the dialectics of history. There is a subjectivization of changes in the European space around the sovereignty of Ukraine, the formation of a new model of a civilized Ukrainian person. As a result of the study, we came to understand that the social significance of the problem of anthropology of the humanitarian values of the political nation is to reveal a public understanding of the aspects of communicative and information awareness of the meaning of the current moment dialectics, the definition of axiological dimensions of information and informatization. Humanitarian education, in this case, even when it is very criticized by dangerous manifestations of management activity, there is a necessary moment of public shifts in the face of a global crisis-requires a specialist of search for internal truth, and high patterns of philosophical culture.
Гуманітарна освіта в Україні як фактор боротьби за становлення європейських цінностей в умовах війни
(Гуманітарний вісник, 2022) Скловський І.; Аксьонова В.; Sklovsky I.; Aksenova V.
Статтю присвячено формуванню в Україні політичної нації в ході інноваційних трансформацій патріотичних цінностей в умовах сучасної російсько-української війни. Представлено авторське бачення засадничих цінностей національної системи філософсько-патріотичних знань. Проаналізовано набутки стародавніх цивілізацій і сучасної науки – у контексті розвитку діалектики антропологічного та переосмислення концепції взаємодії людини і суспільства. Нині в Україні активно відроджується громадська повага до досвіду самокритичного розуміння постмодерної європейської думки, чому значною мірою сприяє система гуманітарної освіти. Об’єктивно стають затребуваними такі специфічні характеристики духовності людини, як шляхетність, професіоналізм, патріотизм, креативність, інформативність, громадська активність, які можуть сприяти прогресивному розвитку суспільства й особистості, збереженню вільного життя і виживанню локально-етносоціальних утворень у військових умовах. The article is devoted to the formation of a political nation in Ukraine in the course of innovative transformations of patriotic values in the conditions of the modern Russian-Ukrainian war. The author's vision of the fundamental values of the national system of philosophical and patriotic knowledge is presented. The achievements of ancient civilizations and modern science are analyzed in the context of the development of anthropological dialectics and the reinterpretation of the concept of interaction between man and society. Currently, public respect for the experience of self-critical understanding of postmodern European thought is actively reviving in Ukraine, which is largely facilitated by the humanitarian education system. Objectively, such specific characteristics of a person's spirituality as nobility, professionalism, patriotism, creativity, informativeness, public activity, which can contribute to the progressive development of society and the individual, the preservation of free life and the survival of local ethno-social formations in military conditions, are becoming in demand.
Дискурс антропологізації ідеї цивілізаційного розвитку України
(ДВНЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2020) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
У статті розповідається про те, що в сучасному світі постнекласичне пізнання охоплює цивілізаційні зусилля української нації під час оригінального осмислювання духовності сучасної людини в контексті розвитку аспектів антропологізації та синетергетичної футурологізації духовного буття тощо. Проблеми громадянської культури автор розглядає як антропологічно-комунікативне цілісне втілення духовних ідеалів сучасного розвитку світу, що якісно впливає на моральні чесноти цивілізаційного втілення філософем освіти, зокрема у пошуках алгоритму соціальної надійності захисників реформування зразків високотехнологічної професійної діяльності. Антропологізація має насамперед встановлену практикою мету України – на рівних конкурувати з високорозвиненими країнами та, відповідно до неї, поступово розвиватися за циклом еволюційного становлення цивілізаційних важелів буття, вплинувши на досягнення оптимального рівня найвищого розвитку культури та мистецтва. Тоді дух антропологізму розвиває всі існуючі у цивілізованій людині соціокультурні можливості, які закладені власною нацією. Громадянське суспільство поступово реалізує свій духовний потенціал, нарешті на рубежі ХХ–ХХІ ст., долає деякі бюрократичні перешкоди, часто-густо маючи обмежений доступ до субстанційного впливу носіїв цивілізаційно-патріотичних сил, без чого не можлива подальша еволюція софократії людини та демократичного суспільства. За традицією, означену добу розвитку антропологізації професійної культури, автор розглядає як «стадію цивілізацій ного розквіту» українського суспільства. Отже, існування української цивілізації, виходячи з антропологічно-метафізичних поглядів її власної духовної еліти, яка поступово усвідомлює сенс свого шляху до євроінтеграції, врешті-решт має досягти відповідного цивілізаційного розквіту. Філософсько-антропологічний аналіз і синергетична методологія управління соціально-культурними процесами в Україні конче необхідна для узагальнення історіографічного сенсу даної проблематики. The article describes that in the modern world post-classical cognition covers the civilizational efforts of the Ukrainian nation during the original understanding of the spirituality of modern man in the context of the development of aspects of anthropologization and synergetic futurologization of spiritual life and more. The author considers the problems of civic culture as an anthropologically – communicative holistic embodiment of spiritual ideals of modern world development, which qualitatively influences the moral virtues of the civilizational embodiment of philosophers of education, in particular in search of algorithm of social reliability of defenders of reforming high-tech professional activity. Anthropologization has, first of all, Ukraine’s goal in practice – to compete on an equal footing with highly developed countries and, accordingly, to gradually develop in the cycle of evolutionary formation of civilizational levers of existence, influencing the achievement of optimal levels of culture and art. Then the spirit of anthropologism develops all the existing socio-cultural opportunities in a civilized person, which are inherent in their own nation. Civil society is gradually realizing its spiritual potential, finally at the turn of XX–XXI centuries, overcomes some bureaucratic obstacles, often having limited access to substantial influence. patriotic forces, without which the further evolution of man and a democratic society is impossible. According to tradition, the author considers the specified period of development of anthropologization of professional culture as a “stage of civilizational flourishing” of Ukrainian society. Thus, the existence of Ukrainian civilization, based on the anthropological and metaphysical views of its own spiritual elite, which is gradually realizing the meaning of its path to European integration, must eventually reach the appropriate flowering of civilization. Philosophical and anthropological analysis and synergetic methodology of management of socio-cultural processes in Ukraine is absolutely necessary to generalize the historiographical meaning of this issue.
Дуалізм філософії миру та війни як складових суспільної свідомості
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Ковбасюк О.; Ніколенко К. (науковий керівник); Kovbasiuk O.; Nikolenko K. (scientific supervisor)
Сфера суспільної свідомості включає в себе сталі складові існування людства. Компоненти суспільної свідомості, що пов’язані різноманітними теоріями, принципами та змістовими складовими, утворюють системне, теоретичне уявлення про світ, ставлення до нього людини. А саме проблема воєн як питання щодо існування всього людства, культурних підвалин розвитку суспільства, релігійних приписів щодо військових дій, правових аспектів ведення бойових дій – все це різноманітні складові суспільної свідомості у спробі дослідити війну як явище та окреслили її особливості та наслідки в загально-соціальному контексті. The sphere of social consciousness includes permanent components of human existence. The components of social consciousness, which are connected by various theories, principles and content components, form a systematic, theoretical idea of the world, a person's attitude towards it. Namely, the problem of wars as a question regarding the existence of all mankind, the cultural foundations of the development of society, religious prescriptions regarding military actions, legal aspects of conducting hostilities - all these are various components of public consciousness in an attempt to investigate war as a phenomenon and outlined its features and consequences in the general social context.
Дух українського націогенезу в контексті змін громадянського суспільства
(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Урсол О. В.; Sklovskyi I. Z.; Aksenova V. I.; Ursol O. V.
У статті проведено метафізичне дослідження природи громадянського суспільства, що дозволяє в онтологічному аспекті зрозуміти ускладнення структури сучасної філософії; з’ясувати патріотично-індуктивний рівень історичної самосвідомості українців у постнекласичному дискурсі. Потребує осмислення хода філософського пошуку істини та кордоцентричного «очищення» свідомості від антиклерикально – богоборських кліше, які примітивізують сенс свободи. Постнекласична метафізика історії дозволяє сприйняти цивілізований характер свободи, як переходу етногенезу в нову якість у межах європейських цінностей. Класичні евристичні конструкти відображують методологічно і теоретичну основу соціальної філософії, що необхідна для відповіді на питання про рівень цивілізованості процесу націотворення. Вчені в історичному розділі дослідження проблеми свободи особливо визначають концепції суспільства прихильників екзістенціолізму і неофрейдизму. Громадський націогенез у пошуках свободи сприймає негативно нецивілізований характер «лівого» або правого радикалізму, оскільки його специфіка суперечить умовам прихованого розвитку української ідеї. На цивілізаційне розуміння української ідеї у дусі козацької революції вплинуло тлумачення філософії свободи великих корифеїв України, що має велике значення у подоланні стереотипів вульгарно – соціологічних проявів соціального демонізму радикалів та націонал-нігілістів. Еволюційне формування принципів свободи збагачує розмаїття проявів «серцевої єдності» носіїв європейських цінностей, закрема вияви постнекласичного та філософсько – богословського символів тощо. Заповіт українців – автохтонів («батьків титульного етносу») виводить сенс «національного буття» з потаємних глибин метафізики української ідеї в центр розуміння сенсу поняття свободи як універсалії козацької волі, на цілком самостійний шлях формування життєве важливих цінностей громадянського суспільства. The article presents a metaphysical study of the nature of civil society, which allows in the ontological aspect to understand the complications of the structure of modern philosophy; to find out the patriotic-inductive level of historical self-consciousness of Ukrainians in post-classical discourse. It requires understanding the course of the philosophical search for truth and cord centric “cleansing” of consciousness from anti-clerical – God-fighting clichés that primitivism the meaning of freedom. Post-classical metaphysics of history allows us to perceive the civilized nature of freedom as the transition of ethno genesis to a new quality within European values. Classical heuristic constructs reflect the methodological and theoretical basis of social philosophy, which is necessary to answer the question of the level of civilization of the nation-building process. Scholars in the historical section of the study of freedom especially define the concepts of society of existentialism and neoFreudianism. Public nation-genesis in search of freedom perceives the negatively uncivilized nature of “left” or right wing radicalism, as its specificity contradicts the conditions of the hidden development of the Ukrainian idea. The civilizational understanding of the Ukrainian idea in the spirit of the Cossack revolution was influenced by the interpretation of the philosophy of freedom of the great luminaries of Ukraine, which is important in overcoming stereotypes of vulgar sociological manifestations of social demonism of radicals and national nihilists. The evolutionary formation of the principles of freedom enriches the variety of manifestations of the “heart unity” of the bearers of European values, in particular the Manifestations of post-classical and philosophical-theological symbols, and so on. The testament of autochthonous Ukrainians (“fathers of the titular ethnic group”) brings the meaning of “national existence” from the secret depths of metaphysics of the Ukrainian idea to the center of understanding the meaning of freedom as a universal Cossack will, on a completely independent way of forming vital values of civil society.
Етнічна толерантність як необхідність позитивного сприйняття європейських цінностей
(Запорізька державна інженерна академія, 2018) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
В статті дається аналіз етнічної толерантності під час розвитку інформаційного суспільства, за атрибутивною характеристикою життєдіяльності суспільства, що проникає в освітосферу і є однією з головних задач націотворення, - в сучасних умовах головною метою української держави, повинно стати – суб’єктом виконання моделі освітоцентризму,- як чинник гуманітаризації кризового суспільства, котре встановлює сутність опредметнених ідеалів української ідеї. Метою статті є відображення феномену етнічної толерантності, - істотної риси процесів сучасного націотворення: виникнення контурів глобального інформаційного суспільства, як складного соціального і суперечливого феномену в сучасних умовах державотворення, в основі якого є становлення гуманітарної концептуалізації. Термін «комунікативно- інформаційне суспільство» включає в себе глобальну уніфіковану інформаційну індустрію, для розвитку якої необхідний розвиток освітосфери (сфери освітоцентризму). В Україні створюється єдиний соціокультурний простір – глобальна мережа Інтернет, зростає все більша роль засобів теле-і радіокомунікацій, що сприяє розвитку мережевого та онлайнового суспільства. Результати статті Як слідує з аналізу наведеного не випадково освітосфера розглядається, - як новий соціальний концепт соціокультурної комунікації в умовах глобального інформаційного суспільства. Етнічна толерантність у сучасних умовах впливає на трансформацію соціуму, у якому відбулася реактуалізація явища «переходу» малоросійського етносу в українську політичну націю; котрий як історичний етнос існував ще у Середні віки у формі держави Київської Русі, який сьогодні починає активно розвиватись у процесі розвитку європейського спрямування Української Держави. The article analyzes ethnic tolerance during the development of the information society, according to the attributive characteristic of the life of society, which penetrates into the educational sphere and is one of the main tasks of nation-building, - in modern conditions, the main goal of the Ukrainian state should become the subject of the implementation of the model of education centeredness, - as a factor in the humanization of a crisis society, which establishes the essence of the aforementioned ideals of the Ukrainian idea. The purpose of the article is to form a reflection of the phenomenon of ethnical tolerance is an essential feature of the processes of modern nation-building: the emergence of contours of the global information society as a complex social and controversial phenomenon in modern conditions of state formation, which is based on the formation of humanitarian conceptualization. The term "communicative-information society" includes a global unified information industry, for the development of which the development of the education system (areas of education center) is required. In Ukraine, a single socio-cultural space - a global Internet network - is being created, and an increasing role of telecommunication and radiocommunication facilities is being promoted, which promotes the development of a network and online society. Article results: As we can see from analysis of previously shown - it is no coincidence that education is considered - as a new social concept of socio-cultural communication in the global information society. Ethnic tolerance in modern conditions affects the transformation of society, in which the reaction of the phenomenon of the "transition" of the Little Russian ethnos to the Ukrainian political nation took place; which as a historical ethnos existed in the Middle Ages in the form of the state of Kievan Rus, which today begins to actively develop in the process of developing the European direction of the Ukrainian State.
Креативні особливості духовної діяльності людини
(Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, 2020) Ніколенко К. В.; Nikolenko K. V.
Креативність є природним результатом аксіологічного пошуку, що найбільш ефективно проявляється у всіх сферах духовного розвитку особистості/суспільства, погляд на специфіку однобічності дослідження духовного (чи в межах окремої релігійної системи, чи в сенсі вивчення чогось потойбічного, чи в контексті усвідомлення певних особистісних властивостей) набуває сучасної необхідності в системному розгляді питання, через виникнення потреби в об’єктивності задля встановлення змістовної сутності. Мета статті — дослідження проявів креативності в різних сферах духовної діяльності людини та вивчення специфіки впливу духовного на прояв креативного. Духовна сфера життя людини цікавила дослідників досить давно. Питання духовності людини як специфічної потреби чи властивості розглядалось й обґрунтовувалось багатьма дослідниками. Духовність та релігійність розглядаються або як синоніми, або як окремі явища, де духовність є набором моральних, культурних, людських якостей та властивостей особистості. Взаємодія креативності та духовної сфери суспільства виступала предметом дослідження багатьох учених. Так, особливості релігії як чинника творчого процесу, детермінанти креативності вивчали В. Бодак, І. Касавін, Т. Нагорна, А. Шевченко. Здійснювались спроби дослідження креативності в межах окремих релігійних систем (Н. Бескова). Предметом наукових пошуків виступала духовність взагалі (І. Меліков) та встановлення алгоритмів створення смислів (А. Осипов), вивчення духовності як необхідної складової особистості (Н. Скок). Проте практично за предметним полем дослідників залишались комплексний, системний аналіз креативності та духовного розвитку людства. Отже, необхідно зауважити, що вплив релігійного чинника на формування креативності як особистісної та соціальної властивості має істотне значення. Він виступає детермінантою творчого процесу, аксіологічним фактором креативного продукту, моральним мерилом креативного акту, соціальним наслідком креативного процесу та результату в проєкції на загальнозначущі соціальні наслідки та перспективи. Далекосяжними виступають особливості екології креативного процесу, їх вивчення з погляду екології мислення окремої особистості, екології результату кревного процесу, екологічності як загального принципу існування суспільства через необхідність дотримання певних принципів для подальшого існування суспільства. Creativity is a natural result of an axiological search, which is most effectively manifested in all spheres of spiritual development of an individual/society, a view on the specifics of the one-sidedness of spiritual research (either within a separate religious system, or in the sense of studying something otherworldly, or in the context of awareness of certain personal properties) acquires of the modern need for a systematic examination of the issue, due to the need for objectivity in order to establish a meaningful essence. The purpose of the article is to study the manifestations of creativity in various spheres of human spiritual activity and to study the specifics of the influence of the spiritual on the manifestation of creativity. The spiritual sphere of human life has interested researchers for a long time. The issue of human spirituality as a specific need or property has been considered and substantiated by many researchers. Spirituality and religiosity are considered either as synonyms or as separate phenomena, where spirituality is a set of moral, cultural, human qualities and personality traits. The interaction of creativity and the spiritual sphere of society was the subject of research by many scientists. Thus, V. Bodak, I. Kasavin, T. Nagorna, A. Shevchenko studied the features of religion as a factor in the creative process, determinants of creativity. Attempts were made to research creativity within individual religious systems (N. Beskova). The subject of scientific research was spirituality in general (I. Melikov) and the establishment of algorithms for the creation of meanings (A. Osypov), the study of spirituality as a necessary component of personality (N. Skok). However, a comprehensive, systematic analysis of creativity and spiritual development of mankind remained practically outside the subject field of researchers. Therefore, it should be noted that the influence of the religious factor on the formation of creativity as a personal and social property is of significant importance. It acts as a determinant of the creative process, an axiological factor of the creative product, a moral criterion of the creative act, a social consequence of the creative process and the result in the projection on generally significant social consequences and perspectives. The peculiarities of the ecology of the creative process, their study from the point of view of the ecology of the thinking of an individual, the ecology of the result of the blood process, environmentalism as a general principle of the existence of society due to the need to observe certain principles for the further existence of society are far-reaching.
Криза духовності епохи постмодерну: цінності ідеалів після пандемії
(Postmodern Openings, 2020) Сальнікова Н.; Холтобіна О.; Гавріш І.; Александрова О.; Григор’єва В.; Salnikova N.; Holtobina O.; Gavrysh I.; Aleksandrova O.; Grygor’yeva V.
Salnіkova N., Holtobina O., Gavrysh I., Aleksandrova O., Grygoryeva V. The Post-Modern Era Spirituality Crisis: Values of Ideals a Post-Pandemic Day. Postmodern Openings. 2020. Vol. 12. № 1. Р. 100–114. (Web of Science).
Миротворчість як одна зі складових концепції соціальної безпеки: філософський аналіз
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Ніколенко К. В.; Nikolenko K. V.
Сучасне українське суспільство, знаходячись в умовах війни, активно обговорює шляхи і способи закінчення військових дій на території нашої країни. Тому активно обговорюються способи і подальшого існування нашої країни, навіть за умови перемоги, не відкидається потреба в наявності миротворчого контингенту, або на теренах нашої країни, або на прикордонних територіях. Про присутність миротворчого контингенту в Україні говорилося ще під час збройних дій 2014-2022 року, після ж повномасштабного вторгнення йшлося вже про, переважно, повернення українського миротворчого контингенту, задля захисту нашої країни. Modern Ukrainian society, being in the conditions of war, is actively discussing ways and means of ending hostilities on the territory of our country. Therefore, the methods and further existence of our country are being actively discussed, even in the event of victory, the need for the presence of a peacekeeping contingent, either on the territory of our country or on the border territories, is not rejected. The presence of a peacekeeping contingent in Ukraine was discussed even during the armed actions of 2014-2022, and after the full-scale invasion there was already talk, mainly, of the return of the Ukrainian peacekeeping contingent to protect our country.
Освітня діяльність в контексті реалій інформаційного суспільства: проблеми, перспективи
(Published by the decision of the Scientific Councilof Khachatur Abovian Armenian State Pedagogical University, 2022, 2022) Ксенія Н.; Kseniia N.
Kseniia Nikolenko, Victoria Dovzhuk, Tatiana Voropayeva, Svitlana Boiko, Olena Honcharuk. Educational activities in the context of the realities of the information society: problems, prospects. Wisdom, Yerevan, 2022. Issue 2(22), Р.138-151
Особливості та перспективи сучасних досліджень креативності
(ФОП Маринченко С.В., 2021) Ніколенко К. В.; Nikolenko K. V.
Мета статті – визначити сутнісні особливості сучасних теорій креативності, встановити структурні складові креативності, зазначити основні креативні компоненти, що підлягають розвитку, вивченню, можуть виступати освітніми компонентами. Методи: для вивчення основних чинників креативних теорій використовувались природно-онтологічний та суспільно-онтологічний методи, засновано аксіологічний підхід задля визначення наслідків креативності та результатів в соціальному контексті, індивідуальний підхід використовувався при розкритті сутності особистого внеску, особистих наслідків креативності, морально-етичний метод виступає чинним при розгляді як самого процесу креативності, можливих наслідків результатів, так і власне досліджень самого креативного процесу. Науковими принципами дослідження виступають — принцип об’єктивності (при аналізі результатів креативного процесу), детермінізму (використовується для дослідження процесу креативності), системності (загальне викладення матеріалу ґрунтується на цілісному сприйнятті креативності в системі індивідуальних, фізіологічних, соціальних та культурних норм). Результати: розглянута проблема свідчить, що у суспільстві виникає проблема системного розгляду креативності, є необхідність вказати характер її прояву, окреслити соціальні наслідки. Оскільки креативність не обмежується технічними нововведенням, оригінальними бізнес-моделями, створюючи нове само по собі, вона не може бути вивчена теоретично повністю через розгляд складових особистої свідомості індивіда-креатора. Ми можемо говорити про прояв креативності лише з точки зору її результатів, які сприяють прогресивному розвитку суспільства. Вони, результати, або знаходять підтримку суспільства, або ним не сприймаються. В даний час ми можемо зазначити наявність такого явища, як внутрішність креативності — будь-які дії, спрямовані на всебічну позитивну трансформацію реальності, є соціально значущими. Сучасне суспільство не вимагає від людини виключно виробництва щось нового, воно застосовує трансформацію, проведену навіть у незначних моментах, називаючи їх креативними. The purpose of the article is to determine the essential features of modern theories of creativity, establish the structural components of creativity, specify the main creative ones components to be developed and studied can be educational components. Methods: to study the main factors of creative theories were used natural-ontological and social-ontological methods, based on axiological an approach to determine the consequences of creativity and results in a social context, an individual approach was used when revealing the essence of personal contribution, personal consequences of creativity, the moral and ethical method acts as a valid considering both the creative process itself, the possible consequences of the results, and actual research of the creative process itself. Scientific principles of research stand out — the principle of objectivity (when analyzing the results of the creative process), determinism (used to study the process of creativity), systematicity (the general presentation of the material is based on a holistic perception of creativity in system of individual, physiological, social and cultural norms). Results: the considered problem shows that there is a problem in society systemic consideration of creativity, there is a need to indicate the nature of its manifestation, outline the social consequences. Because creativity is not limited to the technical innovation, original business models, creating something new by itself, she cannot be studied theoretically completely through consideration of the components of the personal consciousness of an individual-creator. We can talk about the manifestation of creativity only with from the point of view of its results, which contribute to the progressive development of society. They, the results either find the support of society or are not perceived by it. In this time, we can note the presence of such a phenomenon as the internality of creativity — any actions aimed at a comprehensive positive transformation of reality are social significant Modern society does not require a person exclusively to produce something new, it applies the transformation carried out even in minor moments, calling them creative.
Поняття справедливості в контексті війни
(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Ліщина І.; Ніколенко К. – науковий керівник; Lishchyna I.; Nikolenko K. – scientific supervisor
Проблема війни та ведення військових дій завжди викликала морально-етичні дилеми. Здавна, в історії людства, виникла ідея справедливого відстоювання своїх інтересів, збройне протистояння через неможливість використання інших методів впливу. Крайня потреба в військових протистояннях до останніх часів залишилась у формі вкрай небажаних способів вирішення конфліктів. Проте, ідея справедливості війни залишається актуальною. Концепція справедливої війни знаходить підтвердження в багатьох джерелах, та за сучасних умов розуміється як така, що зазнала змін, трактується як дотримання миру, уникнення збройних протистоянь. Проявляється у вигляді заборони певних видів озброєнь, використанні мирних переговорів, застосування методу припинення бойових дій, тощо, з метою недопущення більшої кількості жертв. The problem of war and the conduct of military operations has always caused moral and ethical dilemmas. A long time ago, in the history of mankind, the idea of fair defense of one's interests arose, armed confrontation due to the impossibility of using other methods of influence. The extreme need for military confrontations remained until recent times in the form of extremely undesirable ways of resolving conflicts. However, the idea of war justice remains relevant. The concept of a just war is confirmed in many sources, and under modern conditions, it is understood as having undergone changes, interpreted as maintaining peace, avoiding armed confrontations. It manifests itself in the form of the prohibition of certain types of weapons, the use of peace negotiations, the use of the method of cessation of hostilities, etc., in order to prevent more victims.
Постнекласична методологія моделі конвергентного суспільства України
(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovskyi I. Z.
У статті автор намагається подолати поверхневий аналіз процесу українського націєтворення (навіть невігластво окремих філософів та багатьох політиків) стосовно історичності народу, який нібито пізно вийшов на цивілізований шлях і порівняно довго завершує процес соціокультурних змін і демократично-патріотичних перетворень. Завдяки новій індуктивної метафізики посилюється громадське усвідомлення (де переплелися світські і християнські риси), гностичні й езотеричні прозріння. Спекулятивна, дедуктивна метафізика не дозволяє адекватно зрозуміти духовний зміст соціокультурних подій сьогодення або визначити реальний шлях подолання стереотипів «перманентного бунтарства мас», оскільки навіть на Заході «філософські шукання» загрузли у сипких пісках загального скептицизму. Правочинна різноманітність поглядів поступалася місцем некритичному плюралізму, браку віри в існування істини. Певні концепції життя, які походять зі Сходу, позбавляють істину абсолютного характеру. Метафізичний контекст постнекласичної методології моделі конвергентного суспільства України зумовлює якісне осмислення духовною елітою громадських соціокультурних цінностей суспільства часто-густо під впливом сусідів із Заходу. Європейська цивілізація спроможна виявити духовні можливості через поняття «Homo Liber» – фундамент еволюційного підходу до постмодерної особистості як до цивілізованого громадянина. Цивілізаційний злам як у світовому соціокультурному просторі конвергентного суспільства, так і в українському, свідчить про те, що реалізувати свої потенції можна лише через громадські вимоги, які засвідчують рівень метафізичного розуміння філософії свободи, що поєднується як із носіями культури конвергентного суспільства, так і зі звільненням громадянина від обожнювання адміністративних або революційно-охлократичних (як їх антиподів) сил суспільства. Посилюється авторитет методології, організаторів філософської освіти, скерованість на вдосконалення моральних та професійних якостей молодих людей, які із зацікавленням засвоюють знання, його гуманітарні, прикладні, фундаментальні підстави, адже усвідомлюють аксіологічну значущість та необхідність захисту аксіом цивілізованого буття, надійності підготовки спеціалістів. Завдання освітнього подолання фрагментарності процесу реформування потребують від творців інтелект-продукту компетентності в галузі освіти. Позитивні результати керівництва галуззю освіти можливі лише тоді, коли галузь очолюють не тільки авторитетні політики, а й ті з них, які без піаракцій комунікують із громадою, мають спільні дії з інтелект-середовищем, зі студентством патріотично-професійного напряму. Діалог треба вести в значенні концепції софократії – «тяжкого перехідного стану», після якого з’являється «громадянське прозріння», вміння знайти порозуміння в соціумі. Thanks to the new inductive metaphysics, public awareness (where secular and Christian features are intertwined), Gnostic and esoteric insights are intensified. Speculative, deductive metaphysics does not allow us to adequately understand the spiritual content of today’s sociocultural events or to determine the real way to overcome the stereotypes of “permanent mass rebellion” because, even in the West, “philosophical pursuits” are mired in the loose sands of general skepticism. Legitimate diversity of views gave way to uncritical pluralism, showed a lack of faith in the existence of truth. Certain conceptions of life that originate in the East deprive truth of its absolute character. The metaphysical context of the post-classical methodology of the model of convergent society of Ukraine determines the qualitative understanding of the spiritual elite of public socio-cultural values of society, often under the influence of neighbors from the West. European civilization is able to discover spiritual possibilities through the concept of “Homo Liber” – the foundation of an evolutionary approach to the postmodern personality as a civilized citizen. Civilizational breakdown, both in the world and in the Ukrainian socio-cultural space of a convergent society, shows that it is possible to realize its potential only through social requirements that testify to the level of metaphysical understanding of the philosophy of freedom that is combined both with the bearers of the culture of a convergent society, and with the liberation of the citizen from the deification of administrative or their antipodes – the revolutionary – ochlocracy forces of society. The authority of the methodology, the organizers of philosophical education, the focus on improving the moral and professional qualities of young people who are interested in learning knowledge, its humanitarian, applied, fundamental foundations, because they are aware of the axiological significance and necessity for the protection of the axioms of civilized existence, the reliability of training. The task of educational overcoming the fragmentary nature of the reform process requires the creators of the intellectual product of competence in the field of education. Positive results of the management of the education sector are possible only when the industry is headed not only by authoritative politicians, but also by those who communicate with the community without PR actions, have joint actions with the intellectual environment and patriotic-professional students. Dialogue should be conducted in the sense of the concept of sophocracy – a “difficult transition state”, followed by “civic insight”, the ability to find understanding in society.
Пошук цивілізаційного сенсу метафізики соціокультури громади в європейському просторі
(Наукові записки, 2020) Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; SKLOVSKYI I. Z.; Aksenova V. I.
Соціокультурні засади трансформацій в Україні ціннісної сфери життєдіяльності суспільства дуже різноманітні, зокрема зараз, коли об’єктом пошуку національної ідеї виступає громадська сфера суспільства, сутністю – патріотична особистість, з усіма явищами й процесами, що відбуваються у ній. Предмет пошуку фіксується в її методологічних поняттях, законах, категоріях, принципах. The socio-cultural foundations of transformations in the value sphere of society's vital activity in Ukraine are very diverse, in particular now, when the object of the search for a national idea is the public sphere of society, the essence of which is the patriotic personality, with all the phenomena and processes that take place in it. The subject of the search is fixed in its methodological concepts, laws, categories, principles.
Проблеми етносоціальних змін – феномен національної ідеї в освітньому контексті
(Льотна академія Національного авіаційного університету, 2018) Аксьонова В. І.; Скловська О. І.; Aksenova V. I.; Sklovska O. I.
У статті розкривається сенс національної ідеї України у поступовому подоланні примітивного погляду на роль людини в соціокультурному просторі; боротьба за гуманітарний вибір власного суверенітету є збереженням історичного оптимізму та переходом від романтичного просвітництва до демократичного патріотизму. The purpose of humanitarian education is the problem of informational and psychological security of the individual in the process of creating a communicative and informational space. That is why the peculiarity of the humanitarian and philosophical development of the future professional is the transition from a dogmatic approach to the formation of stereotypes of thinking to the European level of civil qualities of aviation specialist.

Переглянути

Перегляд Соціальна філософія та філософія історії (Social philosophy and philosophy of history) (09.00.03) за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування