Наукові публікації (Scientific publications)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Біометричні технології в системах автентифікації: використання та перспективи(Наукові перспективи, 2024) Лунгол О. М.; Lunhol O. M.Біометричні технології в системах автентифікації займають важливе місце в сфері інформаційної безпеки та ідентифікації особи. Стаття присвячена дослідженню сучасних можливостей використання біометричних методів для підтвердження особи в інформаційних системах. В роботі розкрито актуальну проблему сучасного світу – проблему забезпечення високого рівня безпеки в інформаційних системах. Використання біометричних технологій у системах автентифікації є одним з ключових напрямків для подолання цієї проблеми. Ці технології базуються на унікальних фізіологічних чи поведінкових характеристиках особи, таких як відбитки пальців, розпізнавання обличчя, сканування радужки ока, голосові дані, дані ходи людини, відбитки долоні, венозна ідентифікація, серцевий ритм та генетичні дані. Основними перевагами використання біометричних технологій є висока точність і надійність ідентифікації особи, відсутність можливості втрати або запозичення ідентифікатора особи, а також зручність для самих користувачів. Ці технології дозволяють значно підвищити рівень безпеки в інформаційних системах, зменшити витрати на управління паролями та ідентифікаторами, а також спростити процес автентифікації. Проте варто відзначити й потенційні ризики використання біометричних технологій, таких, як можливість підробки біометричних даних, проблеми з приватністю та захистом особистої інформації, а також можливість виникнення фальшивих відмов при ідентифікації. Перспективи наукових досліджень у галузі біометричних технологій в системах автентифікації є досить широкими. Постійний розвиток технологій дозволяє вдосконалювати біометричні методи, розширювати сферу використання, поєднувати наявні досягнення з іншими технологіями та інноваціями, наприклад, можливостями штучного інтелекту. Важливо продовжувати дослідження щодо захисту біометричних даних від можливих атак, витоків та компроментації. Необхідно розвивати стандарти та законодавство щодо використання біометричних технологій, що допоможе в уникненні можливих конфліктів щодо приватності та прав особи. Biometric technologies in authentication systems play a crucial role in the realm of information security and personal identification. The article is dedicated to exploring the modern possibilities of utilizing biometric methods for verifying identity in information systems. It delves into the pertinent issue of the modern world – ensuring a high level of security in information systems. The use of biometric technologies in authentication systems is one of the key directions for addressing this issue. These technologies are based on unique physiological or behavioral characteristics of an individual, such as fingerprints, facial recognition, iris scanning, voice data, gait data, palm prints, vein recognition, heart rhythm, and genetic data. The main advantages of using biometric technologies include high accuracy and reliability in identifying individuals, the absence of the possibility of loss or theft of an individual's identifier, as well as convenience for users themselves. These technologies allow for a significant enhancement in the security level of information systems, reduce costs associated with managing passwords and identifiers, and simplify the authentication process. However, it is worth noting the potential risks of using biometric technologies, such as the possibility of biometric data tampering, privacy and personal information protection issues, and the potential for false rejections during identification. The prospects of scientific research in the field of biometric technologies in authentication systems are quite extensive. The continuous development of technologies allows for the improvement of biometric methods, expanding the scope of their application, and integrating existing achievements with other technologies and innovations, such as artificial intelligence capabilities. It is crucial to continue research on protecting biometric data from possible attacks, leaks, and compromise. Developing standards and legislation regarding the use of biometric technologies is necessary to avoid potential conflicts concerning privacy and individual rights.Документ Значення біометричної автентифікації в сучасних cистемах безпеки( Наукові перспективи, 2024) Габорець О. А.; Haborets O. A.У цьому науковому дослідженні автором проводиться всебічний аналіз біометричної автентифікації як невід’ємної складової сучасних систем інформаційної безпеки. Основна увага приділяється потенціалу біометричних технологій значно підвищити рівень ідентифікації особи, що суттєво перевершує можливості традиційних методів, таких як парольні системи та магнітні ідентифікаційні картки. Вивчення дозволяє оцінити здатність цих технологій забезпечувати точну верифікацію особи на основі унікальних фізіологічних та поведінкових характеристик. Дослідження висвітлює ключові виклики, з якими стикаються біометричні системи, включно з питаннями конфіденційності та ризиками несанкціонованого доступу до біометричних даних. Автор пропонує комплексні стратегії мінімізації цих загроз, включаючи застосування багатофакторної автентифікації, антиспуфінгові технології, криптографічне забезпечення даних, а також періодичне оновлення систем безпеки. Підкреслюється важливість адаптації біометричних систем до швидкозмінних технологічних умов та нових кіберзагроз, що вимагає неперервного удосконалення та інновацій. Особлива увага в дослідженні приділяється етичним аспектам використання біометричних технологій та впливу на приватність особи. Розглядаються правові рамки, що регулюють збір та обробку біометричних даних, а також висвітлюються потенційні ризики для особистих прав і свобод. Висновки дослідження наголошують на необхідності створення рівноваги між потребою у забезпеченні високого рівня безпеки та необхідністю захисту особистої інформації. Ця робота забезпечує глибоке розуміння можливостей та викликів, пов'язаних з імплементацією біометричних технологій у сучасні інформаційні системи, акцентуючи на важливості балансу між інноваційними технологічними рішеннями та етичними стандартами. In this scholarly research, the author conducts a comprehensive analysis of biometric authentication as an integral component of modern information security systems. The main focus is on the potential of biometric technologies to significantly enhance the level of personal identification, which substantially surpasses the capabilities of traditional methods such as password systems and magnetic identification cards. The study allows for an assessment of these technologies' ability to provide accurate personal verification based on unique physiological and behavioral characteristics. The research highlights the key challenges faced by biometric systems, including issues of confidentiality and the risks of unauthorized access to biometric data. The author proposes comprehensive strategies to minimize these threats, including the application of multifactor authentication, anti-spoofing technologies, cryptographic data protection, and periodic updates to security systems. The importance of adapting biometric systems to rapidly changing technological conditions and new cyber threats, which require continuous improvement and innovation, is emphasized. Particular attention in the study is devoted to the ethical aspects of using biometric technologies and their impact on personal privacy. Legal frameworks regulating the collection and processing of biometric data are examined, along with the potential risks to personal rights and freedoms. The conclusions of the study emphasize the necessity of creating a balance between the need for high-level security and the necessity to protect personal information. This work provides a deep understanding of the opportunities and challenges associated with the implementation of biometric technologies in modern information systems, highlighting the importance of balancing innovative technological solutions with ethical standards.Документ Огляд методів та стратегій кібербезпеки засобами штучного інтелекту(Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2024) Лунгол О. М.; Lunhol O. M.У сучасному світі інформаційні технології стрімко розвиваються, що призводить до зростання кількості та складності кіберзагроз, зокрема фішингу, шкідливого програмного забезпечення та атак з використанням соціальної інженерії. Зростання кількості та складності кіберзагроз створює нагальну потребу у вдосконаленні методів захисту інформаційних систем. Штучний інтелект (ШІ), особливо технології машинного навчання та глибокого навчання, демонструють значний потенціал у підвищенні рівня кібербезпеки. Ця стаття присвячена огляду сучасних методів та стратегій кібербезпеки, що базуються на застосуванні ШІ, а також оцінці їх ефективності у виявленні та протидії кіберзагрозам. Проаналізовано останні дослідження як вітчизняних, так і закордонних науковців, які акцентують увагу на здатності ШІ аналізувати великі обсяги даних, виявляти приховані закономірності, прогнозувати потенційні загрози та автоматизувати процеси реагування на інциденти. Висвітлено ключові напрямки досліджень, включаючи виявлення аномалій, моделювання загроз, автоматизацію процесів реагування на інциденти та забезпечення розуміння рішень, прийнятих системами ШІ. Особлива увага приділяється інтеграції ШІ в існуючі системи кібербезпеки та його здатності до адаптації у відповідь на нові загрози. Стаття також обговорює основні виклики та перспективи застосування ШІ у кібербезпеці, включаючи етичні та правові аспекти, такі як питання приватності, прозорості рішень та відповідальності за дії, здійснені на основі рішень ШІ-систем. Останні статистичні дані свідчать про стрімке зростання ринку засобів ШІ для забезпечення кібербезпеки, що підкреслює важливість і актуальність цієї теми у сучасних умовах. Результати аналізу підтверджують, що використання ШІ дозволяє автоматизувати процеси моніторингу, виявлення та реагування на загрози, що зменшує час реакції на інциденти та підвищує загальний рівень захисту інформаційних систем. Разом з тим, впровадження ШІ у кібербезпеку стикається з низкою викликів, таких як забезпечення прозорості рішень, прийнятих ШІ, а також захист від потенційних загроз, створених з використанням тих самих технологій. Дослідження цієї теми сприяє стратегічному розвитку та інноваціям у сфері кібербезпеки, надаючи дослідникам та фахівцям нові інструменти та методи для забезпечення безпеки інформаційних систем. Отже, з огляду на швидке зростання та еволюцію кіберзагроз, дослідження ролі ШІ в кібербезпеці є надзвичайно актуальним та важливим. Це дозволяє не тільки підвищити ефективність захисту, але й сприяє розвитку нових стратегій та технологій для протидії загрозам у цифрову епоху. In today’s world, information technology is rapidly evolving, leading to an increase in both the number and complexity of cyber threats, including phishing, malware, and social engineering attacks. The growth in the quantity and sophistication of cyber threats creates an urgent need to improve methods for protecting information systems. Artificial Intelligence (AI), particularly machine learning and deep learning technologies, shows significant potential in enhancing cybersecurity. This article is dedicated to reviewing contemporary AI-based cybersecurity methods and strategies, as well as evaluating their effectiveness in detecting and countering cyber threats. The paper analyzes recent research by both domestic and international scientists, emphasizing AI’s ability to analyze large volumes of data, uncover hidden patterns, predict potential threats, and automate incident response processes. It highlights key research directions, including anomaly detection, threat modeling, incident response automation, and ensuring the interpretability of decisions made by AI systems. Special attention is given to the integration of AI into existing cybersecurity systems and its capacity to adapt to new threats. The article also discusses the main challenges and prospects of applying AI in cybersecurity, including ethical and legal aspects such as privacy issues, decision transparency, and accountability for actions taken based on AI system decisions. Recent statistical data indicate a rapid growth in the market for AI-based cybersecurity tools, underscoring the importance and relevance of this topic in contemporary conditions. The analysis results confirm that using AI allows for automating monitoring, threat detection, and response processes, reducing incident response time and enhancing the overall protection level of information systems. At the same time, implementing AI in cybersecurity faces several challenges, such as ensuring the transparency of AI decisions and protecting against potential threats created using the same technologies. Research in this field promotes strategic development and innovation in cybersecurity, providing researchers and professionals with new tools and methods for ensuring information system security. Thus, given the rapid growth and evolution of cyber threats, studying the role of AI in cybersecurity is extremely relevant and important. It not only enhances protection efficiency but also fosters the development of new strategies and technologies to counter threats in the digital age.Документ Ensuring cybersecurity of Ukraine against cyberterrorism threats: a systematic approach(Міжнародне електронне наукове фахове видання «Наукові інновації та передові технології», 2023) Габорець О. А.; Haborets O. A.The escalating landscape of cyber threats and cyberterrorism prompts a critical examination of Ukraine's cybersecurity preparedness. This paper investigates the multifaceted dimensions of Ukraine's cybersecurity challenges, notably in countering cyberterrorism. The evolution of cyber incidents since 2014, coupled with recent surges in cyberattacks, underscores the pressing need for a comprehensive approach. The paper delves into the imperative of public-private partnerships, emphasizing information exchange, expert involvement, and adherence to international conventions. Challenges stemming from procedural uncertainties and limited cybersecurity education are highlighted. The necessity of a national program for securing critical information infrastructure is stressed, along with the adoption of international standards, continuous vulnerability assessment, and emergency response planning. The discussion encompasses the significance of cybersecurity audits, software certification, and indigenous technology development. Amid the quest for digital sovereignty, a dedicated domestic technology program emerges as vital. The paper's findings advocate for a systematic, comprehensive, and sustainable approach to cybersecurity in Ukraine, ultimately strengthening its resilience against evolving cyber threats. By encapsulating these principles and measures, Ukraine can fortify its cybersecurity defenses, effectively counter cyber challenges, and safeguard its national interests. In the face of escalating cyber threats, it is imperative for Ukraine to address the interconnected nature of cyber and military actions. This calls for concerted efforts to enhance digital literacy, develop resilient indigenous technologies, and foster international collaborations. As Ukraine navigates its path towards digital sovereignty, a proactive cybersecurity strategy is paramount for safeguarding critical infrastructure, bolstering national security, and ensuring a cyber-resilient future. Ескалація кіберзагроз і кібертероризму спонукає до критичного аналізу готовності України до кібербезпеки. У цій статті досліджуються багатогранні виміри викликів кібербезпеці України, зокрема у сфері протидії кібертероризму. Еволюція кіберінцидентів з 2014 року в поєднанні з нещодавніми сплесками кібератак підкреслює гостру потребу в комплексному підході. У документі розглядається імператив державно-приватного партнерства, наголошується на обміні інформацією, залученні експертів та дотриманні міжнародних конвенцій. Висвітлено проблеми, пов’язані з процедурною невизначеністю та обмеженою освітою з кібербезпеки. Наголошується на необхідності національної програми захисту критичної інформаційної інфраструктури, а також прийняття міжнародних стандартів, постійної оцінки вразливості та планування реагування на надзвичайні ситуації. Обговорення охоплює важливість аудитів кібербезпеки, сертифікації програмного забезпечення та розвитку місцевих технологій. Серед прагнення до цифрового суверенітету життєво важливою стає спеціальна програма внутрішніх технологій. Висновки, зроблені в документі, свідчать про систематичний, комплексний і стійкий підхід до кібербезпеки в Україні, що в кінцевому підсумку посилить її стійкість проти нових кіберзагроз. Впроваджуючи ці принципи та заходи, Україна може зміцнити захист своєї кібербезпеки, ефективно протидіяти кібервикликам і захистити свої національні інтереси. В умовах ескалації кіберзагроз Україні вкрай необхідно звернути увагу на взаємопов’язаний характер кібернетичних і військових дій. Це вимагає узгоджених зусиль для підвищення цифрової грамотності, розвитку стійких місцевих технологій і сприяння міжнародній співпраці. Оскільки Україна рухається своїм шляхом до цифрового суверенітету, проактивна стратегія кібербезпеки має першорядне значення для захисту критичної інфраструктури, зміцнення національної безпеки та забезпечення кіберстійкого майбутнього.