Наукові публікації (Scientific publications)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Конституційні зміни щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі(Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Халюк С. О.; Бондар О. С.; Гігін О. В.; Halyuk S. O.; Bondar O. S.; Hygin O. V.В статті висвітлено питання конституційних змін щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі. Вказано, що задля утвердження обраного напрямку в 2019 році до положень Конституції України були внесені зміни, якими задекларовано: статус Президента України як гаранта реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі; додаткові повноваження Верховної Ради України щодо визначення засад внутрішньої та зовнішньої політики, реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі, а Кабінету Міністрів України – в частині забезпечення реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі. Проведено дослідження змісту, мети та особливостей конституційних змін щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі в різний період часу. Здійснено градацію історичного процесу вступу України до Європейського Союзу на три періоди: 1) з серпень 1991 – січень 2019 року, який характеризується формуванням намірів розбудовувати відносини з Європейським Союзом; 2) з 2019 – лютий 2022 року, який характеризується активним взяття Україною курсу на євроінтеграцію та внесенням конституційних змін щодо стратегічного курсу на набуття повнозначного членства України в Європейському Союзі; 3) з лютого 2022 року – по даний час, який характеризується застосуванням до України спрощеної системи прийняття в члени та наданням їй офіційного статусу кандидата на вступ до ЄС. Проаналізовано особливості кожного періоду, систематизовано нормативно-правові акти, якими супроводжувався історичний розвиток набуття Україною статуту кандидата до Європейського Союзу. Визначено перспективи членства України в Європейському Союзі The article highlights the issue of constitutional changes regarding the state's strategic course towards full membership of Ukraine in the European Union. It is indicated that in order to approve the chosen direction in 2019, changes were made to the provisions of the Constitution of Ukraine, which declared: the status of the President of Ukraine as the guarantor of the implementation of the strategic course of the state to acquire full membership of Ukraine in the European Union; additional powers of the Verkhovna Rada of Ukraine to determine the principles of domestic and foreign policy, implementation of the state's strategic course for Ukraine's full membership in the European Union, and the Cabinet of Ministers of Ukraine - in terms of ensuring the implementation of the state's strategic course for Ukraine's full membership in the European Union. A study of the content, purpose and features of the constitutional changes regarding the strategic course of the state for the acquisition of full membership of Ukraine in the European Union in different periods of time was conducted. Gradation of the historical process of Ukraine's accession to the European Union was carried out into three periods: 1) from August 1991 to January 2019, which is characterized by the formation of intentions to develop relations with the European Union; 2) from 2019 to February 2022, which is characterized by Ukraine's active adoption of a course towards European integration and the introduction of constitutional changes regarding the strategic course for the acquisition of full membership of Ukraine in the European Union; 3) from February 2022 to the present, which is characterized by the application to Ukraine of a simplified system of admission to membership and granting it the official status of a candidate for EU accession. The peculiarities of each period have been analyzed, the normative legal acts that accompanied the historical development of Ukraine's acquisition of the status of a candidate for the European Union have been systematized. The prospects of Ukraine's membership in the European Union have been determined.Документ Компетенція органів місцевого самоврядування в умовах реалізації принципу децентралізації: теоретичні питання(ЮНЕСКО-СОЦІО, 2022) Бабій Ю. Ю.; Мельничук С. М.; Babiy Y. Y.; Melnychuk S. M.Стаття присвячена проблемам компетенції органів місцевого самоврядування в динаміці децентралізації та професійних можливостей її реалізації. Проаналізовано законодавчі акти які закріплюють компетенцію органів місцевого самоврядування та концепцію реформування місцевого самоврядування. Встановлено відсутність концептуальних змін в повноваженнях органів місцевого самоврядування. Виявлено дискреційні повноваження. Запропоновано застосовувати моніторинг діяльності органів місцевого самоврядування, прийняти низку законів у сфері місцевого самоврядування. The article deals with problematic issues of competence of local self-government bodies. The purpose of the article is to clarify problematic issues of competence of local self-government bodies in the dynamics of decentralization and professional opportunities for its implementation. Philosophical, general scientifi c conceptual approaches, as well as approaches and methods, which are characteristic of modern legal science and were demanded by the problem, became the methodological basis of scientifi c work. During the analysis of views on the understanding of the concept of competence, ambiguity in its interpretation was revealed. As a basis for developing the competence of local selfgovernment as a criterion for the effectiveness of decentralization processes and reforming the sphere of local self-government in general, its structure is taken as the subject of trust (the sphere of social relations where its functioning is determined by the purpose of creation and established by law) and powers (the rights and obligations of the body, which he is endowed with in relation to his objects of knowledge). It was found that councils, executive bodies, village, settlement, and city heads are empowered to resolve issues of local importance. It was investigated that the reform of local self-government did not achieve the optimal distribution of powers between local self-government bodies and executive power bodies. It has been established that the legislator endowed the executive bodies of village, settlement, city councils, village, settlement, and city heads with discretionary powers that can be exercised collectively and individually. Such powers are a corruption-inducing factor in the absence of legal means to ensure the use of discretionary powers in the clearly defi ned scope necessary for proper performance by a person authorized to perform the functions of local self-government. In order to detect violations, it is proposed to use monitoring of compliance of activities with the desired result; to adopt systemic legislation in the fi eld of local self-government, which would correspond to the provisions of the European Charter of Local Self-Government.Документ Конституційно-правове регулювання прав і свобод людини громадянина в Україні в умовах євроінтеграції(Академічні візії, 2023) Гігін О. В.; Волченко Н. В.; Лавренко Д. О.; Hіgin O. V.; Volchenko N. V.; Lavrenko D. O.У зв'язку з євроінтеграцією України, потребою вдосконалення інституційної системи та сучасними реформами законодавства, проблема правового регулювання забезпечення безпечного довкілля для життя та здоров'я стає дедалі важливішою для України. Метою цієї роботи стало дослідження правового регулювання конституційних прав та свобод громадян в Україні в контексті процесу євроінтеграції. Проаналізовано законодавство та правову практику у сфері захисту прав людини та оцінено їх відповідність міжнародним стандартам і вимогам, що ставляться перед Україною. Розглянуто перспективи подальшого розвитку процесу конституційно‐правового регулювання прав та свобод людини в контексті європейської інтеграції. Окрема увага приділена визначенню ролі Конституції України в процесі захисту прав та свобод людини. Under the European integration of Ukraine, the need to improve the institutional system and modern legislative reforms, and the problem of legal regulation of ensuring the safety of life and health in the environment is becoming increasingly important for Ukraine. For Ukraine, joining the European Union means an opportunity to modernize the economy, overcome technological backwardness, attract foreign investment and advanced technologies, create new jobs, increase the competitiveness of national producers, as well as the opportunity to enter world markets, in particular in the European Union. Accession to the European Union also ensures the creation of reliable mechanisms of political stability, democracy, and security, which are important political advantages of integration. The direction of the activities of modern civilized legal states and the implementation of their main task ‐ the establishment and provision of rights ‐ is determined by human rights and their guarantees. The article is devoted to the study of the constitutional and legal regulation of the rights and freedoms of citizens in Ukraine in the context of the European integration process. An analysis of legislation and legal practice in the field of human rights protection was conducted and their compliance with international standards and requirements for Ukraine was assessed. In addition, the prospects of further development of constitutional and legal regulation in the field of protection of human rights and freedoms in the context of European integration were considered. Particular attention was paid to defining the role of the Constitution of Ukraine in the protection of human rights and freedoms, as well as the challenges that arise in connection with its improvement and harmonization with international standards. In the context of Ukraine's European integration, constitutional and legal regulation becomes especially important, as it requires compliance of national legislation with international standards that guarantee human rights and freedoms.Документ Вплив громадськості на прийняття нормативно-правових актів через засоби масової інформації(Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 2014) Нестерович В. Ф.; Nesterovych V. F.У статті досліджуються конституційно-правові засади впливу громадськості на прийняття нормативно-правових актів через засоби масової інформації. Вказується, що вплив громадськості на прийняття нормативно-правових актів через засоби масової інформації здійснюється шляхом розміщення у ЗМІ коментарів експертів, результатів різноманітних досліджень, опитувань, аналітичних матеріалів, висвітленням певних подій, зокрема й у форматі «наживо» тощо. The article deals with the constitutional and legal principles of public influence on adoption of legal acts through the media. It is claimed that influence public decision-legal acts through the media is done by placing the media comments, results of various studies, surveys, analytical materials, highlighting certain events including in the "live" and so on.Документ ЗАБОРОНА ДИСКРИМІНАЦІЇ ЯК ВАЖЛИВИЙ МІЖНАРОДНИЙ ТА КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРИНЦИП В ГАЛУЗІ ПРАВ ЛЮДИНИ(Міжрегіональна Академія управління персоналом, 2020) Нестерович В. Ф.; Nesterovych V. F.У статті розкрито заборону дискримінації як важливий міжнародний та конституційний принцип в галузі прав людини. Вказано, що заборона будь-якої дискримінації є невід’ємним елементом правового статусу людини та громадянина. Зазначено, що термін «дискримінація» у загальному плані можна сформулювати як необґрунтоване обмеження у правах та свободах однієї особи або групи осіб порівняно з правами та свободами іншої особи або групи осіб. Звернуто увагу, що в історії загального утвердження прав людини в світі дискримінація вже давно встигла отримати такі змістовні конотації як антагонізм, виключення, вибірковість, відособленість, відмінність, ворожість, вразливість, гноблення, гоніння, заперечення, зверхнє ставлення, ігнорування, меншовартість, нав’язування, насаджування, неприйняття, неприязність, несправедливість, несприйняття, нетерпимість, нетолерантність, нерівноправність, нехтування, обмеженість, перевага, переслідування, пригнічення, придушення, приниження, розрізнення, упередження та утиск. За цього, людство вже встигло також пройти в різних країнах світу такі крайні форми дискримінації як антисемітизм, апартеїд, геноцид, Голокост, ксенофобія, нацизм, расизм, сегрегація, фашизм, шовінізм і це далеко невичерпний перелік. Автором підкреслено, що попри загальносвітове засудження вище наведених крайніх форм дискримінації, страшні та трагічні їхні наслідки, вони і досі продовжують мати місце в сучасному світі через різного роду неоінтерпретації та й далі сіяти ненависть, страх та розбрат між різними групами людей. Зроблено висновок, що встановлення міжнародної заборони дискримінації в окремих сферах суспільного життя не позбавлена трьох основних недоліків, які у свою чергу певним чином підривають довіру до міжнародного правозахисного механізму. По-перше, міжнародна заборона дискримінації в окремих сферах суспільного життя зазвичай здійснюється постфактум, коли людство вже зіткнулося з жахливими наслідками відповідної дискримінації, і лише на підставі цього слідує міжнародна реакція для того щоб не допустити подібних випадків на майбутнє. По-друге, реагування міжнародної спільноти на існуючі факти дискримінації в окремих сферах суспільного життя є доволі повільним, громіздким та забюрократизованим процесом, унаслідок чого для реального втілення в життя тієї чи іншої міжнародної заборони дискримінації в окремих сферах суспільного життя знадобляться десятки років, що у розрізі людського життя є доволі тривалим строком. По-третє, у міжнародній практиці мають місце чисельні випадки, коли перешкодою до встановлення міжнародної заборони дискримінації в окремих сферах суспільного життя є геополітичні інтереси провідних держав світу, які в ієрархії міжнародної політики стоять вище загальнолюдських цінностей, у результаті чого реальні дії обмежуються лише загальною декларативною «глибокою стурбованістю» щодо тих чи інших проявів дискримінації, які слід невідкладно усунути в світі. The article reveals the prohibition of discrimination as an important international and constitutional principle in the field of human rights. It is stated that the prohibition of any discrimination is an integral part of the legal status of a person and a citizen. It is noted that the term «discrimination» in general can be formulated as an unjustified restriction in the rights and freedoms of one person or group of persons compared to the rights and freedoms of another person or group of persons. It is noted that in the history of universal human rights in the world, discrimination has long acquired such meaningful connotations as antagonism, exclusion, selectivity, isolation, difference, hostility, vulnerability, oppression, persecution, denial, superiority, ignoring, inferiority, harassment, incitement, rejection, hostility, injustice, intolerance, intolerance, intolerance, inequality, neglect, limitation, superiority, persecution, oppression, repression, humiliation, discrimination, prejudice and oppression. At the same time, humanity has already managed to go through such extreme forms of discrimination in various countries as anti-Semitism, apartheid, genocide, the Holocaust, xenophobia, Nazism, racism, segregation, fascism, chauvinism, and this is a far from exhaustive list. The author emphasizes that despite the worldwide condemnation of the above extreme forms of discrimination, their terrible and tragic consequences, they still continue to take place in the modern world due to various neo-interpretations and continue to sow hatred, fear and discord between different groups. It is concluded that the establishment of an international prohibition of discrimination in certain spheres of public life is not without three main shortcomings, which in turn in some way undermine the credibility of the international human rights mechanism. First, the international prohibition of discrimination in certain spheres of public life is usually carried out ex post facto, when humanity has already faced the terrible consequences of such discrimination, and only on this basis is the international response to prevent similar cases in the future. Secondly, the response of the international community to the existing facts of discrimination in certain spheres of public life is a rather slow, cumbersome and bureaucratized process, as a result of which it will take decades to implement a certain international prohibition of discrimination in certain spheres of public life. human life is quite long. Third, in international practice there are numerous cases when the obstacle to the establishment of an international prohibition of discrimination in certain spheres of public life is the geopolitical interests of the world’s leading states, which in the hierarchy of international politics are above universal values, resulting in real declarative action. «Deep concern» about certain manifestations of discrimination that should be eliminated immediately in the world.Документ Органи судової влади як об’єкти лобіювання в Україні – виклик національній правовій системі(Вісник Верховного Суду України, 2010) Нестерович В. Ф.; Nesterovych V. F.Становлення державності в Україні супроводжується перманентним протистоянням між вищими владними інституціями — главою держави, парламентом та урядом. Однією з тенденцій цього протистояння є все помітніше втягнення у нього органів судової влади, яким формально відводиться роль арбітра, а фактично — органу, який повинен «юридично оформити» політичне домінування одного із суб’єктів владних повноважень. А це призвело до здійснення потужного впливу, насамперед зазначеними органами державної влади, на судову систему та виокремлення органів судової влади одними із основних об’єктів лобіювання в Україні. The formation of statehood in Ukraine is accompanied by permanent confrontation between the highest power institutions — the head of state, parliament and government. One of the trends of this confrontation is the increasingly noticeable involvement of judicial authorities in it, which are formally assigned the role of arbitrator, but in fact - the body that must "legally formalize" the political dominance of one of the subjects of power. And this led to the implementation of a powerful influence, first of all, those mentioned by state authorities, on the judicial system and the separation of judicial authorities are one of the main objects of lobbying in Ukraine.Документ Лобіювання в органах судової влади США як феномен американського конституціоналізму(Судова практика, 2010) Нестерович В. Ф.; Nesterovych V. F.Американська модель лобіювання є історично першою, за що її ще називають класичною, та найбільш запозиченою зарубіжними країнами, які легіти мізували інститут лобіювання у національних демократіях. Україна не є винятком, у ній поки що інститут лобіювання не отримав свого законодавчого регулювання, утім у різні роки були подані до Верховної Ради України три законопроекти про лобіювання. Ще один проект був розроблений у 2009 році спеціальною робочою групою Міністерства юстиції України. У ході вітчизняної законопроектної роботи щодо лобіювання та дискурсу з цього питання неодноразово наголошувалося, що для ефективного його інституційного оформлення достатньо адаптувати на національноправовий ґрунт американські зразки. Утім, з цього приводу слід погодитися з тезою Ежена Делакруа, що досвід інших повинен вчити двом речам: тому, що досить багато потрібно виправити, і тому, що не потрібно виправляти занадто багато. The American model of lobbying is historically the first, for which it is also called are classical, and the most borrowed by foreign countries, which are legitimate mized the institution of lobbying in national democracies. Ukraine is no exception com, the institution of lobbying in it has not yet received its legislative regulation. However, three laws were submitted to the Verkhovna Rada of Ukraine in different years lobbying projects. Another project was developed in 2009 by sp by the general working group of the Ministry of Justice of Ukraine. During the domestic for project work on lobbying and discourse on this issue is not the same it was emphasized that for its effective institutional design it is enough to adapt American models to the national legal ground. However, in this regard, one should agree with Eugene Delacroix's thesis that the experience of others must teach two things: because there is quite a lot to correct, and because that you don't need to fix too much.Документ Конституційно-правові форми лобіювання в правотворчому процесі Великої Британії(Віче, 2009) Нестерович В. Ф.; Nesterovych V. F.Заснований на вікових правових традиціях і звичаях британський конституціоналізм разом із «неписаною» Конституцією, унікальними парламентськими процедурами та вражаючою своєю цивілізованістю взаємодією влади й опозиції може надати добрий приклад для запозичення Україною конституційно-правових механізмів залучення громадськості до розробки правових актів у рамках інституту лобіювання, що вкрай бракує вітчизняному правотворчому процесу. Тому мета цієї статті – вивчення конституційно-правових форм лобіювання в правотворчому процесі Великої Британії з перспективою аплікації деяких його елементів на національний правовий ґрунт. Based on age-old legal traditions and customs, British constitutionalism together with the "unwritten" Constitution, unique parliamentary procedures and impressively civilized interaction between the government and the opposition can provide a good example for Ukraine to borrow constitutional and legal mechanisms for involving the public in the development of legal ones acts within the lobbying institute, which is extremely lacking in the domestic law-making process. Therefore, the purpose of this article is to study constitutional and legal forms of lobbying in the law-making process of Great Britain with the prospect of applying some of them elements on the national legal ground.Документ Конституційно-правові засади участі громадськості у фінансуванні федеральних виборчих кампаній у США(Вибори та демократія, 2011) Нестерович В. Ф.; Nesterovych V. F.Висвітлено конституційно-правові засади участі громадськості у фінансуванні федеральних виборчих кампаній у США. Звернуто увагу, що усі зацікавлені особи мають право взяти участь у фінансуванні виборчих кампаній шляхом здійснення грошових внесків та незалежних витрат. Зроблено висновок, що найбільш поширеною формою збирання та внесення коштів суспільними групами до виборчих фондів кандидатів є Комітети політичної дії. The constitutional and legal principles of public participation in the financing of federal election campaigns in the USA are highlighted. It is noted that everyone is interested individuals have the right to participate in the financing of election campaigns by making monetary contributions and independent expenses. It was concluded that the most Political Action Committees are a common form of collection and contribution of funds by social groups to candidates' election funds.Документ Конституційно-правові засади системи реєстрації лобістів у Канаді(Віче, 2009) Нестерович В.; Nesterovych V.Законодавче врегулювання лобіювання в Канаді є зразком вдалого й ефективного перенесення американських стандартів лобіювання на національно правовий ґрунт. Сьогодні канадська модель регулювання лобіювання, наголошується в доповіді Парламентської асамблеї Ради Європи «Лобіювання у демократичному суспільстві» від 5 червня 2009 року, є однією з найдієвіших та найпоказовіших у світі. Тому державам–членам Ради Європи канадський досвід легітимації лобіювання вельми прислужився б під час законодавчого унормування цього явища в національних правових системах. Legislative regulation of lobbying in Canada is an example of a successful and effective transfer of American lobbying standards to the national legal ground. Today, the Canadian model of lobbying regulation, emphasized in the report of the Parliamentary Assembly of the Council of Europe "Lobbying in a democratic society" dated June 5, 2009, is one of the most effective and demonstrative in the world. Therefore, the Canadian experience of legitimizing lobbying would be very useful to the member states of the Council of Europe during the legislative normalization of this phenomenon in national legal systems.Документ Конституційно-правові засади лобіювання у Федеративній Республіці Німеччини(Вибори та демократія, 2009) Нестерович В. Ф.; Nesterovych V. F.У статті висвітлено з конституційно- правових позицій німецький досвід лобіювання та можливість його врахування при інституціоналізації лобіювання в Україні. The article highlights the German experience of lobbying and the possibility of taking it into account in the institutionalization of lobbying in Ukraine from a constitutional and legal perspective.Документ Вплив громадськості на прийняття нормативно-правових актів з використанням комп’ютерних мереж( Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ., 2011) Нестерович В. Ф.; Nesterovych V. F.Розглядається питання впливу громадськості на прийняття нормативно-правових актів з використанням комп’ютерних мереж. Звернуто увагу на відсутність достатнього конституційно-правового регулювання цього виду суспільних відносин. Запропоновано надати офіційного статусу зверненням, які були відправлені електронною поштою. The question of influence of public is examined on the acceptance of normatively-legal acts with the use of computer networks. Displace attention on absence of this sufficient constitutionally-legal adjusting to the type of public relations. It is suggested to give official status to the appeals that were sent by an e-mail.Документ Social and Legal Aspects of Eutanasia Regulation: International Experience(Medico-legal Update, 2021) Sergij Vitvitskiy; Oleksandr Kurakin; Pavlo Pokataev; Dmytro Sanakoiev; Oleksii Skriabin; Вітвіцький С. С.; Куракін О. Н.; Покатаєв П. С.; Санакоєв Д. Б.; Скрябін О. М.Основним правом людини є право на життя разом із правом на смерть. Евтаназія, як право на смерть, є актуальною проблемою, вирішення якої відбувається на межі медичної науки та юриспруденції. The basic human right is the right to life, along with the issue of the right to die. Euthanasia, as the right to die, is an urgent problem, the solution of which takes place on the border of medical science and jurisprudence.Документ Державна міграційна політика України в умовах глобальних викликів: правові питання(Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 2023) Білан А.М.; Мельничук С.М.; Bilan A.M; Melnychuk S.MБілан А.М., Мельничук С.М. Державна міграційна політика України в умовах глобальних викликів: правові питання. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. Вип. 2 (102). 2023. С. 24-34Документ Громадська експертиза в процесі децентралізації(ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2020) Буткова 0.Я.; Butkova 0.Буткова О.Я. Громадська експертиза в процесі децентралізації. Доступ до правосуддя в контексті реформи децентралізації в Україні: матер. Загальнонаціонального юридичного форуму (м. Сєвєродонецьк, 13 грудня 2019 р.). Сєвєродонецьк: Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е.О. Дідоренка, 2020. - С. 7-9.Документ Громадські обговорення як складова доступу до правосуддя в контексті реформи децентралізації в Україні(ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2020) Бутков 0.І. .; Butkov 0. І.Бутков О.І. Громадські обговорення як складова доступу до правосуддя в контексті реформи децентралізації в Україні. Доступ до правосуддя в контексті реформи децентралізації в Україні: матер. Загальнонаціонального юридичного форуму (м. Сєвєродонецьк, 13 грудня 2019 р.). Сєвєродонецьк: Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е.О. Дідоренка, 2020. - С. 4-6.