Наукові публікації (Scientific publications)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Гендерні стереотипи в секторі безпеки і оборони України: проблеми та перспективи подолання(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Гельбак А. М.; Мухіна Г. В.; Gelbak A. M.; Mukhina H. V.У статті розглядається проблема гендерних стереотипів у секторі безпеки й оборони України, акцентується увага на специфіці формування гендерних уявлень у військовому середовищі. Водночас підкреслюється, що подолання стереотипів сприятиме не лише гендерній рівності, а й фор-муванню інклюзивного та професійного середовища в секторі безпеки, а також пропонуються напрями вдосконалення гендерної політики, серед яких – інформаційно-просвітницькі кампанії, підготовка керівного складу до роботи з гендерними питаннями, удосконалення нормативно-правової бази. The article examines the problem of gender stereotypes in the security and defense sector of Ukraine, attention is focused on the specifics of the formation of gender perceptions in the military environment. Water-time it is emphasized that overcoming stereotypes will contribute not only to gender equality, but also to the fostering an inclusive and professional environment in the security sector, and are also offered directions for improving gender policy, including information and educational campaigns, training of management staff to work with gender issues, improvement of regulatory military base.Документ Соціально-психологічні чинники гендерної соціалізації у профілактичній та просвітницькій діяльності майбутніх фахівців(Видавнича група «Наукові перспективи», 2026) Гельбак А. М.; Мухіна Г. В.; Цумарєва Н. В.; Helbak A. M.; Mukhina G. V.; Tsumarieva N. V.У статті здійснено теоретичне узагальнення та науковий аналіз соціально-психологічних чинників гендерної соціалізації психологів у професійній діяльності. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі психологів у системах освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, секторі безпеки й оборони України, а також у сфері надання психосоціальної допомоги в умовах суспільних трансформацій і воєнних викликів. Обґрунтовано, що ефективність професійної діяльності психолога визначається не лише рівнем фахової підготовки, а й особливостями його особистісного становлення, зокрема процесами гендерної соціалізації. У межах дослідження уточнено сутність і структуру гендерної соціалізації психологів як складника їхнього професійного становлення, що охоплює когнітивний, ціннісно-мотиваційний, рольово-поведінковий та рефлексивно-ідентифікаційний компоненти. Узагальнено сучасні соціально-психологічні та гендерні підходи до розуміння цього процесу, зокрема в контексті первинної та вторинної соціалізації, гендерних схем і соціальних практик. Виокремлено та систематизовано основні соціально-психологічні чинники гендерної соціалізації психологів, серед яких визначено ціннісні, нормативні, рольові, організаційні, комунікативні та стереотипні. Показано, що гендерна соціалізація виконує регулятивну функцію у професійній діяльності психолога (зокрема у профілактичній та просвітницькій діяльності), впливаючи на формування професійної ідентичності, стиль взаємодії, рівень професійної ефективності та задоволеності діяльністю. Обґрунтовано доцільність упровадження гендерно чутливих підходів у систему професійної підготовки та підвищення кваліфікації психологів. The article provides a theoretical generalization and scientific analysis of the socio-psychological factors of gender socialization of psychologists in professional activities. The relevance of the study is due to the growing role of psychologists in the education, healthcare, social protection, security and defense sectors of Ukraine, as well as in the field of providing psychosocial assistance in the context of social transformations and military challenges. It is substantiated that the effectiveness of a psychologist's professional activity is determined not only by the level of professional training, but also by the peculiarities of his personal formation, in particular, by the processes of gender socialization. The study clarifies the essence and structure of gender socialization of psychologists as a component of their professional formation, which includes cognitive, value-motivational, role-behavioral and reflective-identification components. Modern socio-psychological and gender approaches to understanding this process are summarized, in particular in the context of primary and secondary socialization, gender schemes and social practices. The main socio-psychological factors of gender socialization of psychologists are identified and systematized, including value, normative, role, organizational, communicative and stereotypical factors. It is shown that gender socialization performs a regulatory function in the professional activity of a psychologist (in particular, in preventive and educational activities), influencing the formation of professional identity, interaction style, level of professional effectiveness and satisfaction with activities. The feasibility of introducing gender-sensitive approaches into the system of professional training and advanced training of psychologists is substantiated.Документ Психологічні механізми формування та подолання гендерно зумовленого насильства: інтеграція соціально-психологічного та юридико-психологічного підходів у системі превенції(Львівський університет бізнесу та права, 2024) Гельбак А. М.; Цумарєва Н. В.; Умрихіна І. О.; Кіблик Д. В.; Дронік Д. С.; Gelbak A. M.; Tsumarieva N. V.; Umrykhina I. O.; Kiblyk D. V.; Dronik D. S.У статті здійснено комплексний аналіз природи гендерно зумовленого насильства як багатовимірного соціально-психологічного феномена, що формується під впливом когнітивних, емоційних та поведінкових механізмів. Розкрито роль моральної дезактивації, гендерних стереотипів, деформацій емпатії та дисфункцій саморегуляції у підтриманні насильницьких моделей поведінки. Окрему увагу приділено феноменам циклічності насильства та вивченої безпорадності як чинникам, що зумовлюють його повторюваність і ускладнюють вихід постраждалих із травматичних стосунків. Обґрунтовано доцільність переходу від суто каральної парадигми реагування до інтегрованої превентивно-відновлювальної моделі, заснованої на міжсекторальній взаємодії. Запропонована модель передбачає поєднання правових санкцій (обмежувальних приписів, пробаційних програм, адміністративної та кримінальної відповідальності) з обов’язковою психологічною корекцією кривдників, спрямованою на трансформацію їхніх когнітивних установок і формування навичок ненасильницької комунікації. Наголошено на необхідності впровадження травма-інформованого підходу в діяльність правоохоронних органів і соціальних служб, особливо в умовах підвищеної соціальної напруги. Зроблено висновок, що синергія юридико-психологічних та соціально-психологічних інструментів створює підґрунтя для зниження рецидивності, підвищення ефективності превенції та відновлення безпеки в сімейному середовищі. The article provides a comprehensive analysis of the nature of gender-based violence as a multidimensional socio-psychological phenomenon that is formed under the influence of cognitive, emotional and behavioral mechanisms. The role of moral deactivation, gender stereotypes, deformations of empathy and dysfunctions of self-regulation in maintaining violent behavior patterns is revealed. Special attention is paid to the phenomena of cyclicity of violence and learned helplessness as factors that determine its recurrence and complicate the exit of victims from traumatic relationships. The feasibility of transitioning from a purely punitive paradigm of response to an integrated preventive and restorative model based on intersectoral interaction is substantiated. The proposed model involves a combination of legal sanctions (restrictive orders, probation programs, administrative and criminal liability) with mandatory psychological correction of offenders, aimed at transforming their cognitive attitudes and developing non-violent communication skills. The need to implement a trauma-informed approach in the activities of law enforcement agencies and social services is emphasized, especially in conditions of increased social tension. It is concluded that the synergy of legal-psychological and socio-psychological tools creates the basis for reducing recidivism, increasing the effectiveness of prevention and restoring safety in the family environment.Документ Мізогінія в домашньому та гендерно зумовленому насильстві: соціально-когнітивні спотворення, емоційні реакції та поведінкові патерни в сучасних сім’ях(ГО «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2026) Цумарєва Н. В.; Белла Л. О.; Tsumarieva N. V.; Bella L. A.Предметом пропонованої статті обрано мізогінні настановлення як один із тих латентних, проте надзвичайно дієвих детермінантів домашнього ґендерно зумовленого насильства, що досі залишаються,і це принципово,найменш артикульованими у вітчизняному науковому обігу. Актуальність теми підтверджується статистично. Зважаючи на ратифікацію Стамбульської кон-венції та внесення змін до національного законодавства, кількість звернень до правоохоронних органів з приводу домашнього насильства не зменшується. Беручи до уваги офіційні дані за 2023 рік, було зафіксовано понад 291 тис. таких заяв, що на 20% перевищує показники попереднього року. Повномасштабне вторгнення суттєво вплинуло на соціальну ситуацію в країні. Адже підвищений рівень стресу, втрати, вимушеного переміщення та економічної нестабільності в державі посилили вразливість багатьох родин. При цьому, проблема домашнього насильства нерідко відходить на другий план як у професійних обговореннях, так і в публічному просторі, що ускладнює своєчасні реагування та профілактику. В мехаж цього дослідження увагу зосереджено на аналізі мізогонії як фактору, який впливає на формування спотворених уявлень про гендерні ролі та міжособистісні відносини. Зневажливі установки щодо жінок, здатні закріплювати у свідомості кривдника виправдання агресивної поведінки, підтримуючи повторюваність насильницьких практик і відтворення відповідних моделей взаємодії. До них належать: переконаність у «натуральному праві» чоловіка контролювати партнерку;перекладання провини на потерпілу, котрій приписують «провокативну» поведінку;нарешті –леґітимізація фізичної сили під прикриттям нібито «виховних» інтенцій. Методологічне підґрунтя дослідження становить теоретичний аналіз фахової літератури (як вітчизняної, так і зарубіжної), зведення й інтерпретація статистичних масивів правоохоронних інституцій та міжнародних моніторингових платформ, а також –якісне опрацювання матеріалів корекційних програм для осіб, котрі вчиняють насильницькі дії. Аналіз засвідчив (і цей висновок вважаємо принципово значущим): мізогінні когнітивні схеми не існують відірвано від емоцій.Ревнощі, пароксизмальний гнів, потяг до домінування –усе це зчіплюється з раціо-налізаторськими стратегіями та послідовним звинуваченням жертви, утворюючи ригідний цикл, який сам себе підживлює й відтворює. Окремий фокус роботи –вплив воєнного стану на поведінкові патерни у сім'ях, де насильницькіпрояви реєструвалися ще задовго до вторгнення.Прикладна цінність одержаних результатів визначається їхньою адресованістю фахівцям соціальної сфери, психологам-практикам і правоохоронцям –насамперед у площині вдоско-налення корекційно-інтервенційних програм та розбудови результативнішої підтримки постраждалих. Щодо наукової новизни –вона полягає у спробі виокремити мізогінні когнітивні спотворення як самодостатній об'єкт дослідницької рефлексії стосовно домашнього насильства й зробити це з урахуванням саме воєнних реалій сучасної України, що й відмежовує цю розвідку від попередніх. The subject of the proposed article is misogynistic attitudes as one of those latent, but extremely effective determinants of domestic gender-based violence that still remain, and this is fundamentally, the least articulated in domestic scientific circulation. The relevance of the topic is confirmed statistically. Given the ratification of the Istanbul Convention and amendments to national legislation, the number of appeals to law enforcement agencies regarding domestic violence does not decrease. Taking into account official data for 2023, more than 291 thousand such applications were recorded, which is 20% higher than the previous year. The full-scale invasion significantly affected the social situation in the country. After all, the increased level of stress, loss, forced displacement and economic instability in the state increased the vulnerability of many families. At the same time, the problem of domestic violence often recedes into the background both in professional discussions and in the public sphere, which complicates timely responses and prevention. In the framework of this study, attention is focused on the analysis of misogyny as a factor that influences the formation of distorted ideas about gender roles and interpersonal relationships. Derogatory attitudes towards women are capable of consolidating in the mind of the perpetrator justifications for aggressive behavior, supporting the repetition of violent practices and the reproduction of corresponding interaction models. These include: conviction in the "natural right" of a man to control his partner; shifting the blame to the victim, who is attributed with "provocative" behavior; finally, the legitimization of physical force under the guise of supposedly "educational" intentions. The methodological basis of the study is a theoretical analysis of professional literature (both domestic and foreign), a compilation and interpretation of statistical data from law enforcement institutions and international monitoring platforms, as well as a qualitative study of materials from correctional programs for persons who commit violent acts. The analysis showed (and we consider this conclusion to be fundamentally significant): misogynistic cognitive schemes do not exist in isolation from emotions. Jealousy, paroxysmal anger, a desire for dominance - all this is intertwined with rationalization strategies and consistent victim blaming, forming a rigid cycle that feeds and reproduces itself. A separate focus of the work is the impact of martial law on behavioral patterns in families, where violent manifestations were registered long before the invasion. The applied value of the obtained results is determined by their address to social sphere specialists, practicing psychologists and law enforcement officers - primarily in the field of improving correctional and intervention programs and developing more effective support for victims. As for the scientific novelty, it consists in an attempt to isolate misogynistic cognitive distortions as a self-sufficient object of research reflection on domestic violence and to do this taking into account the military realities of modern Ukraine, which distinguishes this investigation from previous ones.Документ Гендерно зумовлене насильство щодо жінок в умовах військових конфліктів: соціально‐психологічні механізми виникнення, наслідки для постраждалих та правові аспекти реагування(ФОП Король Ірина Володимирівна, 2024) Цумарєва Н. В.; Умрихіна І. О.; Кіблик Д. В.; Кіцул Ю. С.; Шишкарьова О. В.; Tsumarieva N. V.; Umrykhina I. O.; Kiblyk D. V.; Kitsul Yu. S.; Shyshkareva O. V.Збройна агресія Російської Федерації проти України зумовила безпрецедентне загострення проблеми захисту прав жінок у ситуації воєнного конфлікту. Війна трансформує соціальну структуру суспільства, руйнує механізми безпеки та посилює гендерну нерівність, що створює умови для поширення гендерно зумовленого насильства (ГЗН) щодо жінок. У сучасному конфліктному контексті ГЗН перестає бути лише кримінально караним діянням і набуває ознак системної тактики терору, інструменту залякування цивільного населення, засобу примусової міграції та елементу геноцидальних практик. Насильство щодо жінок використовується агресором як спосіб приниження гідності, руйнування ідентичності, деморалізації суспільства та підриву соціальної згуртованості. Метою статті є теоретичне обґрунтування соціально-психологічних механізмів виникнення гендерно зумовленого насильства щодо жінок в умовах військового конфлікту, систематизація його наслідків для постраждалих та аналіз ефективності правових інструментів реагування на національному і міжнародному рівнях. У статті здійснено комплексний аналіз сучасних наукових підходів до визначення поняття ГЗН, розкрито його відмінність від суміжних категорій – домашнього, сексуального насильства та насильства щодо жінок. Обґрунтовано, що в умовах війни ГЗН набуває специфічних соціально-психологічних механізмів, зокрема нормалізації агресії, мілітаризації маскулінності, фрустраційно-агресивних реакцій, травматизації та соціальної дезінтеграції. Доведено, що наслідки ГЗН мають багатовимірний характер і охоплюють психопатологічні (комплексний ПТСР, дисоціативні розлади, патологічне почуття провини), психосоматичні та репродуктивні порушення, соціально-комунікативну дезадаптацію, економічну маргіналізацію та міжпоколінну передачу травми. Окрему увагу приділено правовим аспектам реагування, зокрема проблемам кваліфікації сексуального насильства як воєнного злочину, формуванню доказової бази в умовах активних бойових дій та співвідношенню норм національного кримінального законодавства з положеннями міжнародного гуманітарного права. Підкреслено необхідність інтеграції юридичних і психологічних протоколів допомоги у межах моделі правосуддя перехідного періоду та створення комплексної системи реабілітації постраждалих. Зроблено висновок, що гендерно зумовлене насильство щодо жінок у воєнний період є формою тотальної віктимізації, яка потребує міждисциплінарного підходу, поєднання кримінально-правових механізмів притягнення винних до відповідальності та довгострокових програм психосоціального відновлення. The armed aggression of the Russian Federation against Ukraine has led to an unprecedented aggravation of the problem of protecting women's rights in a situation of military conflict. War transforms the social structure of society, destroys security mechanisms and increases gender inequality, which creates conditions for the spread of gender-based violence (GBV) against women. In the modern conflict context, GBV ceases to be only a criminally punishable act and acquires signs of a systematic tactic of terror, a tool for intimidating the civilian population, a means of forced migration and an element of genocidal practices. Violence against women is used by the aggressor as a way to humiliate dignity, destroy identity, demoralize society and undermine social cohesion. The aim of the article is to theoretically substantiate the socio-psychological mechanisms of the emergence of gender-based violence against women in conditions of military conflict, systematize its consequences for victims and analyze the effectiveness of legal instruments of response at the national and international levels. The article provides a comprehensive analysis of modern scientific approaches to defining the concept of GBV, revealing its difference from related categories – domestic, sexual violence and violence against women. It is substantiated that in war conditions GBV acquires specific socio-psychological mechanisms, in particular the normalization of aggression, militarization of masculinity, frustration-aggressive reactions, traumatization and social disintegration. It is proven that the consequences of GBV are multidimensional and include psychopathological (complex PTSD, dissociative disorders, pathological guilt), psychosomatic and reproductive disorders, social and communicative maladaptation, economic marginalization and intergenerational transmission of trauma. Special attention is paid to the legal aspects of the response, in particular the problems of qualifying sexual violence as a war crime, the formation of an evidentiary base in conditions of active hostilities and the correlation of the norms of national criminal legislation with the provisions of international humanitarian law. The need to integrate legal and psychological assistance protocols within the transitional justice model and the creation of a comprehensive system of rehabilitation of victims is emphasized. It is concluded that gender-based violence against women during wartime is a form of total victimization, which requires an interdisciplinary approach, a combination of criminal law mechanisms for bringing perpetrators to justice and long-term psychosocial recovery programs.Документ Гендерний вимір соціальних конфліктів: інтеграція соціологічного та соціально-психологічного підходів(Львівський університет бізнесу та права, 2024) Гельбак А. М.; Мухіна Г. В.; Ніколенко К. В.; Цумарєва Н. В.; Бикова О. І.; Gelbak A. M.; Mukhina G. V.; Nikolenko K. V.; Tsumarieva N. V.; Bykova O. I.У статті розглядається наукова проблема визначення ролі гендерного чинника у виникненні та розгортанні соціальних конфліктів. Сучасний етап розвитку конфліктології вимагає відмови від концепту «гендерної нейтральності», оскільки будь-яке соціальне протистояння асиметрично зачіпає інтереси різних гендерних груп. Актуальність дослідження посилюється динамічними змінами в українському суспільстві, зумовленими повномасштабною війною, що призводить до радикальної трансформації традиційних рольових моделей. Методологічною основою роботи є інтегративний підхід, що синтезує здобутки соціології та соціальної психології. Соціологічний рівень аналізу спирається на концепцію «гендерного порядку» Р. Коннелл, яка дозволяє ідентифікувати структурні джерела конфліктності у владних ієрархіях. Соціально-психологічний рівень базується на теорії соціальних ролей Е. Іглі, що розкриває мікромеханізми конфлікту через призму рольового дисонансу та стереотипізації. У ході дослідження доведено, що гендерний вимір соціального конфлікту проявляється як багаторівневе явище. На макрорівні конфлікт детермінований нерівним розподілом ресурсів та патріархатними структурами. На мікрорівні він живиться суб'єктивним сприйняттям ідентичностей та порушенням нормативних очікувань. Особливу увагу приділено аналізу сучасного українського контексту, де війна виступає каталізатором нових конфліктних форм: мілітаризації маскулінності, кризи традиційного розподілу домашніх обов’язків та легітимізації жіночого лідерства у мілітарній сфері. Обґрунтовано, що лише синтетичне поєднання структурного та суб’єктивного аналізу дозволяє виявити латентні причини ескалації напруги в транзитних суспільствах. Результати дослідження можуть бути використані для розробки гендерно чутливих стратегій медіації та соціальної стабілізації в постконфліктний період. The article considers the scientific problem of determining the role of the gender factor in the emergence and development of social conflicts. The current stage of development of conflictology requires the rejection of the concept of "gender neutrality", since any social confrontation asymmetrically affects the interests of different gender groups. The relevance of the study is enhanced by the dynamic changes in Ukrainian society, caused by a full-scale war, which leads to a radical transformation of traditional role models. The methodological basis of the work is an integrative approach that synthesizes the achievements of sociology and social psychology. The sociological level of analysis is based on the concept of "gender order" by R. Connell, which allows identifying structural sources of conflict in power hierarchies. The socio-psychological level is based on the theory of social roles by E. Eagle, which reveals the micromechanisms of conflict through the prism of role dissonance and stereotyping. The study proves that the gender dimension of social conflict manifests itself as a multilevel phenomenon. At the macro level, conflict is determined by the unequal distribution of resources and patriarchal structures. At the micro level, it is fueled by the subjective perception of identities and the violation of normative expectations. Particular attention is paid to the analysis of the modern Ukrainian context, where war acts as a catalyst for new conflict forms: the militarization of masculinity, the crisis of the traditional division of domestic responsibilities, and the legitimization of female leadership in the military sphere. It is substantiated that only a synthetic combination of structural and subjective analysis allows us to identify the latent causes of the escalation of tension in transitional societies. The results of the study can be used to develop gender-sensitive strategies for mediation and social stabilization in the post-conflict period.Документ Особистісні ресурси – засіб нормалізації психоемоційного стану людини в умовах пандемії(Криворізький державний педагогічний університет, 2021) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.У статті окреслено поняття «психологічні ресурси», «особистісні ресурси», «особистісний потенціал». Подано характеристику доступних особистісних ресурсів для подолання психоемоційного напруження під час епідемій та карантинів. Зроблено висновки, що використовуючи особистісні ресурси людина зможе пережити будь яку важку життєву ситуацію і може знайти новий сенс життя, людина в умовах пандемії COVID-19 не тільки може позбавитися від негативних емоційних переживань, але й нормалізувати свій психоемоційний стан. Розвиваючи власні ресурси та користуючись зовні доступними, кожна особистість успішно пройде важкі випробування та сильні психоемоційні навантаження у період коронавірусного карантину. The article outlines the concepts of "psychological resources," "personal resources," and "personal potential." It provides a characterization of available personal resources for overcoming psycho-emotional stress during epidemics and quarantines. The conclusions suggest that by utilizing personal resources, an individual can endure any difficult life situation and find new meaning in life. In the context of the COVID-19 pandemic, a person can not only overcome negative emotional experiences but also normalize their psycho-emotional state. By developing their own resources and utilizing externally available ones, each individual can successfully navigate difficult challenges and intense psycho-emotional stress during the coronavirus quarantine.Документ ТОЛЕРАНТНІСТЬ ЯК СКЛАДНИК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПОЛІЦЕЙСЬКОГО ТА ПОЛІЦЕЙСЬКОЇ(Гельветика, 2021) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.У статті окреслено проблему формування толерантності як складника компетентності майбутніх поліцейського та поліцейської, визначено поняття та структурні компоненти толерантності. Розглянуто толерантність як одну з найважливіших якостей та загальнокультурних компетенцій особистості, яка найбільш ефективно формується на основі певної моделі навчання. Акцентовано увагу на структурній моделі як зрізі освітнього процесу, з’ясовано компоненти структурної моделі: цільовий, стимулювально-мотиваційний, змістовий, процесуальний, контрольно-регулювальний, оціннорезультативний. Подано стислу характеристику основних складників освітнього процесу в контексті теми дослідження: цільового, стимулювально-мотиваційного, змістовного. The article considers the problem of formation of tolerance as a component of competence of future policemen and policewomen, defines the concepts and structural components of tolerance. It is substantiated that tolerance is one of the most important qualities and general cultural competencies of a person, which is most effectively formed on the basis of a certain model of learning. The study emphasizes that the structural model is a part of the learning process and includes such components as: target, incentive-motivational, content, procedural, control-regulatory, evaluation-effective ones. In the scientific work an attempt is made to give a brief description of some components of the educational process in the context of the research topic, namely: target, stimulating-motivational, meaningful components. The target component of the learning model, which aims to form tolerance, should be in order to create favourable conditions for identifying, initiating and using individual (subjective) personal experience of tolerance and a certain educational environment based on the principles of tolerance pedagogy and, above all, willingness to accept others as they are, as well as interact with them on the basis of consent and understanding. The next structural component of the above mentioned model is the incentive-motivational component, which includes motivation for a deeper study of the proposed issue of all participants in the pedagogical process; determining the level of knowledge of applicants on the problem of tolerance, etc. Changing the target orientation of learning changes the emphasis in the semantic component of learning, as in the process of learning the main system-forming element is the content of learning (learning material that embodies the goals of learning). Tolerance, which is presented in the form of a structural model and a brief description of the individual components, allows to make assumptions about the further study of the structural components of the pedagogical process and their role in the formation of personality tolerance.Документ Гендерний підхід до формування комунікативної компетентності поліцейських(Перспективи та інновації науки, 2023) Гельбак А. М.; Gelbak A. М.Зазначено, що для поліцейських служб інтеграція ґендерної перспективи має фундаментальне значення для захисту прав на робочому місці, підвищення ефективності роботи поліції, безпеки суспільства та зміцнення верховенства права. Це пов'язано з тим, що досягнення гендерної рівності в кінцевому підсумку запобігає насильству, захищає права всіх людей і дозволяє кожному робити значущий внесок у суспільне життя. Підкреслено, що гендерно чутливі комунікації працівника поліції мають вибудовуватися на принципах поваги до всіх учасників комунікативного процесу, незалежно від віку, статі, гендерної ідентичності, шлюбного статусу, сексуальної орієнтації, соціального статусу, національної приналежності. Зауважено, що високий рівень комунікативної компетентності в сфері гендерної рівності служить показником професійної успішності працівника поліції, формуванню його позитивного іміджу та підвищенню рівня довіри серед населення. It is noted that for police services, the integration of a gender perspective is of fundamental importance for the protection of rights in the workplace, increasing the effectiveness of police work, public safety and strengthening the rule of law. This is because achieving gender equality ultimately prevents violence, protects the rights of all people and enables everyone to make a meaningful contribution to society. It is emphasized that gender-sensitive communications of a police officer should be based on the principles of respect for all participants in the communication process, regardless of age, gender, gender identity, marital status, sexual orientation, social status, nationality. It was noted that a high level of communicative competence in the field of gender equality serves as an indicator of the professional success of a police officer, the formation of his positive image and an increase in the level of trust among the population.Документ Dark personality traits and job performance of employees: The mediating role of perfectionism, stress, and social media addiction(Problems and Perspectives in Management, 2021) Mehmet Kiziloglu; Oleksandr Dluhopolskyi; Victor Koziuk; Serhii Vitvitskyi; Serhii Kozlovskyi; Мехмет Кізілоглу; Олександр Длугопольський; Віктор Козюк; Сергій Вітвіцький; Сергій КозловськийМета цього дослідження полягала в тому, щоб дослідити опосередкований і прямий зв’язок «великої п’ятірки» з темними рисами особистості (наприклад, екстравертність, невротизм, приємність, відкритість, сумлінність, нарцисизм, макіавеллізм, психопатія, садизм і злопам’ятність) з продуктивністю роботи через перфекціонізм, стрес і залежність від соціальних мереж. А загалом 514 працівників приватного сектору заповнили аркуш запиту, який містив інструменти оцінки змінних. Вказано аналіз шляху з використанням моделі посередництва що нейротизм негативно прямо чи опосередковано пов’язаний із продуктивністю роботи через стрес і залежність від соціальних мереж. Залежність від соціальних медіа зменшує прямий позитивний вплив макіавеллізму на виконання роботи. Крім того, стрес, залежність від соціальних медіа та перфекціонізм були негативно пов’язані з різними рисами особистості. Результати цього дослідження показують, що антисоціальна особистість може сприяти вищій продуктивності праці. Однак це може негативно вплинути на продуктивність роботи. Професіонали та фірми, які намагаються підвищити ефективність роботи, повинні взяти антисоціальні риси особистості та врахувати комплексний вплив на ефективність роботи. The purpose of this study was to explore the indirect and direct relationships of Big5 and dark personality traits (i.e., extroversion, neuroticism, agreeableness, openness, conscientiousness, narcissism, Machiavellianism, psychopathy, sadism, and spitefulness) with job performance via perfectionism, stress, and social media addiction. A total of 514 private sector employees filled out a query sheet that included the assessment tools for the variables. Path analysis using a multiple mediation model indicated that neuroticism was negatively directly and indirectly related to job performance via stress and social media addiction. Machiavellianism and spitefulness were directly positively associated with job performance, and Machiavellianism-related higher social media addiction diminished the direct positive effect of Machiavellianism on job performance, indicating complex relationships. Furthermore, stress, social media addiction, and perfectionism were related to different personality traits positively and negatively. Findings of the present study suggest that an anti-social personality may promote higher job performance. However, job performance may be adversely affected by the adverse consequences relating to these traits. Professionals and firms that attempt to increase job performance should take anti-social personality traits and their complex effects on job performance into account.