Аксіологія бунту: Альбер Камю
Вантажиться...
Дата
2023
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Гельветика
Анотація
Стаття присвячена філософсько-правовому аналізу проблеми ціннісного бунту в філософії А. Камю. Наголошується, що західноєвропейська екзистенціальна філософія ХІХ – ХХ століть актуалізує свідоме відчуження та протиставлення окремої людини навколишньому світу (природі, суспільству, Богу). Бунт розглядається як реакція людини на несправедливий характер світобудови та людської долі, абсурдність, безглуздість екзистенції. Досліджується абсурдна та бунтівна людина як певна ціннісна система, в якості невід’ємних складових якої виступають: принципове неприйняття законів світобудови, перш за все, смертної природи, пріоритет особистості, заперечення чиннику обмеженої свободи, абсолютизація волі, самоповага та самотність. Акцентується питання меж свободи. Порівнюється метафізичний (ідея, бунт проти законів світобудови, неприйняття зла та смерті) та історичний (реалізація ідеї, метафізичного бунту, перехід від стадії фактичного бунту до революції) бунт.
Стверджується, що французький філософ занурює абсурдну людину в протиріччя. З одного боку, абстраговане ставлення до суспільства та самотність є формою екзистенції. Власне, йдеться про типаж маргінальної особистості, в основі якого знаходяться бунт і свобода. З іншого боку, йдеться про необхідність єднання людини з суспільством, з усім існуючим. А. Камю стверджує єдину цінність – всеосяжну причетність. Таким чином, абсурдна людина розривається двома тенденціями: прагненням з’єднання й усвідомленням його неможливості. Вона поглинається абсурдом, бунтом, оскільки не може їх зжити.
Як перспективи подальших досліджень розглядаються роль і значення екзистенціальної філософії для формування ціннісних орієнтацій сучасного українського суспільства, яке перебуває в умовах війни.
The article is devoted to the philosophical and legal analysis of the problem of value rebellion in the philosophy of A. Camus. It is emphasized that the Western European existential philosophy of the 19th and 20th centuries actualizes the conscious alienation and opposition of an individual person to the surrounding world (nature, society, God). The rebellion is considered as a human reaction to the unfair nature of the world structure and human destiny, the absurdity, the senselessness of existence. An absurd and the rebellious person is studied as a certain value system, the essential components of which are: fundamental rejection of the laws of the universe, first of all, mortal nature, priority of the individual, denial of the factor of limited freedom, absolutization of will, self-respect and loneliness. The question of the limits of freedom is emphasized. Metaphysical (an idea, a rebellion against the laws of the universe, a rejection of evil and death) and historical (the realization of an idea, the metaphysical rebellion, the transition from the stage of actual rebellion to the revolution) rebellion is compared.
It is stated that the French philosopher plunges an absurd man into a contradiction. On the one hand, an abstract attitude to society and loneliness is a form of existence. In fact, it is about the type of marginal personality, which is based on rebellion and freedom. On the other hand, it is about the need to unite a person with society, with everything that exists. A. Camus asserts a single value as a comprehensive involvement. Thus, an absurd person is torn by two tendencies: the desire for connection and the awareness of its impossibility. She is consumed by absurdity, rebellion, because she cannot leave them.
As perspectives for further research, the role and significance of existential philosophy for the value orientations’ formation of the modern Ukrainian society, which is in war conditions, is considered.
Опис
Кононенко Т. В. Аксіологія бунту: Альбер Камю. Правовий часопис Донбасу. 2023. № 2 (83). С. 83–86.