Наукові публікації (Scientific publications)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Молодіжна політика в системі публічного управління: сутність, принципи та інституційні моделі(Гельветика, 2025) Щетина А. М.; Фросіняк Р. В.; Shchetina A. M.; Frosiniak R. V.У статті досліджено сутність молодіжної політики як складового елементу системи публічного управління та проаналізовано основні теоретичні підходи до її тлумачення. Показано, що молодіжна політика формується на перетині соціальної, освітньої, гуманітарної та економічної сфер, а її зміст відображає стратегічний курс держави на розвиток людського потенціалу. Наголошено, що в умовах сучасних суспільних трансформацій молодіжна політика набуває статусу довгострокового та безперервного напряму публічного управління, спрямованого на створення сприятливих умов для соціалізації, самореалізації та активної громадянської участі молодого покоління. На основі узагальнення наукових досліджень окреслено провідні концептуальні підходи, що трактують молодіжну політику як систему державної діяльності, як форму взаємодії держави з інститутами громадянського суспільства та як багатовимірний механізм публічного управління. Значну увагу приділено аналізу інституційних моделей державної молодіжної політики, а також їхньому впливу на формування української моделі управління молодіжною сферою. Розкрито логіку взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських та молодіжних організацій як суб’єктів вироблення і реалізації молодіжної політики. Окремий акцент зроблено на нормативно-правових змінах 2025 року, які закріпили перехід від патерналістської моделі до партнерського підходу у відносинах держави та молоді. Підкреслено, що нові законодавчі механізми – зокрема, інституційна підтримка молодіжних організацій, «Молодіжна гарантія», розвиток мобільних молодіжних центрів – посилюють участь молоді у процесах публічного управління та розширюють можливості для її професійного та громадянського розвитку. Обґрунтовано, що ефективність державної молодіжної політики безпосередньо залежить від якості інституційної координації, узгодженості цілей, чіткого визначення управлінських пріоритетів і здатності держави адаптувати політику до динамічних трансформацій молодіжного середовища. Підкреслено, що молодіжна політика у сучасних умовах має стратегічний характер і визначає потенціал майбутнього суспільного розвитку. The article examines youth policy as an integral component of the public administration system and analyses the main theoretical approaches to its conceptualisation. It is demonstrated that youth policy emerges at the intersection of social, educational, humanitarian and economic spheres and reflects the strategic orientation of the state towards the development of human potential. In the context of contemporary societal transformations, youth policy is defined as a long-term and continuous field of public governance aimed at creating favourable conditions for the socialisation, self-realisation and civic engagement of young people. Based on an extensive review of academic literature, the study identifies key conceptual approaches that define youth policy as a system of state activities, as a form of interaction between the state and civil society institutions, and as a multidimensional mechanism of public administration. Particular attention is paid to analysing institutional models of youth policy, as well as their influence on shaping the Ukrainian model of youth governance. The article highlights the logic of interaction among public authorities, local self-government bodies, civil society organisations and youth associations as actors involved in the formation and implementation of youth policy. A special emphasis is placed on the legislative changes of 2025, which consolidate the shift from a paternalistic to a partnership-based approach in state–youth relations. The paper outlines how new legislative mechanisms—such as institutional support for youth organisations, the Youth Guarantee, and mobile youth centres-enhance youth participation in public administration processes and expand opportunities for professional, social and civic development. The study argues that the effectiveness of state youth policy strongly depends on institutional coordination, alignment of policy goals, clearly defined management priorities and the capacity of public authorities to adapt to the dynamic transformations of the youth environment. It concludes that, under current conditions, youth policy has a strategic character and plays a decisive role in shaping the future trajectory of societal development.Документ Місцеві вибори як чинник розвитку регіональних політичних партій в Україні(Гельветика, 2021) Фросіняк Р. В.; Frosiniak R. V.У статті розглянуто розвиток регіональних політичних партій в Україні та роль місцевих виборів як чинника їх посилення. Визначено основні ознаки регіональних партій і здійснено їх коротку типологізацію. Проаналізовано вплив виборчої системи місцевих виборів на результати різних категорій політичних партій, а також результати виборів 2015 і 2020 років у контексті еволюції електоральних уподобань виборців щодо парламентських, позапарламентських і регіональних партій. Досліджено вплив регіональних політичних партій на загальнонаціональний політичний дискурс та роль місцевих політичних еліт у формуванні регіональних політичних проектів. Визначено причини, які перешкодили реалізації проєкту «Партії мерів», попри значні очікування напередодні виборів 2020 року. Окреслено передумови посилення регіональних політичних партій і ризики для системи державного управління в умовах завершення реформи децентралізації. Проаналізовано фрагментацію партійного представництва у місцевих радах за результатами виборів 2020 року та визначено найбільш успішні регіональні партії, які здобули перемогу на рівні областей та обласних центрів. Зроблено висновки щодо сучасного стану й перспектив подальшого розвитку регіональних політичних партій в Україні. The article examines the development of regional political parties in Ukraine and the role of local elections as a catalyst for their growth. It identifies the main characteristics of regional parties and offers a concise typology based on their distinctive features. The study explores the impact of Ukraine’s local electoral system on the performance of various categories of political parties and assesses the results of the 2015 and 2020 local elections in the context of evolving voter preferences toward parliamentary, non-parliamentary, and regional political forces. Special attention is devoted to the strengthening of regional parties and their influence on the national political discourse. The research analyzes the role of local political elites in shaping and sustaining regional political projects and investigates how the structure of local elections mobilizes regional elites to participate in managing local development. The article provides a definition of “regional political parties” grounded in their functional and territorial characteristics, including an analysis of why the much-discussed “Mayors’ Party” project failed to materialize despite high expectations prior to the 2020 elections. The study outlines the preconditions for the increased influence of regional parties on the eve of the 2020 local elections and identifies the main risks their strengthening poses for the system of public administration in the final stages of Ukraine’s decentralization reform. The paper also examines party fragmentation in local councils based on the 2020 election results and highlights the most successful regional political parties that achieved victories at the oblast and regional capital levels. The article concludes with an assessment of the current state and development prospects of regional political parties in Ukraine.Документ Місцеві вибори 2020 року та механізми впровадження гендерних квот(ТОВ «Редакція журналу «Економіка та держава», 2020) Ворона П. В.; Фросіняк Р. В.; Vorona P. V.; Frosiniak R. V.У статті проаналізовано результати місцевих виборів 2020 року в Україні щодо дотримання гендерних квот та ефективності правових механізмів їх реалізації, закріплених у Виборчому кодексі. Зазначено, що в перехідних посткомуністичних суспільствах інститут гендерної рівності лише формується, а під суспільними інтересами нерідко розуміють групові або олігархічні інтереси осіб, які створюють і фінансують політичні партії для досягнення власних цілей та впливу на місцеву й центральну владу. Крім професійних бар’єрів, на гендерний дисбаланс впливає обмежений доступ жінок до фінансових ресурсів, необхідних для проведення масштабних виборчих кампаній. На низовому рівні, де важливішими є особисті якості та безпосереднє спілкування з виборцями, представництво жінок є більш пропорційним, тоді як на рівнях, що потребують значних матеріальних ресурсів, гендерна диспропорція зростає. Автори стверджують, що Виборчий кодекс запровадив дієвий механізм забезпечення гендерного паритету, який передбачає не менше третини представників однієї статі серед кандидатів від партії. Це сприятиме підвищенню ефективності діяльності органів місцевого самоврядування. Водночас положення Кодексу потребують подальшого вдосконалення з урахуванням рейтингового підходу до формування післявиборчих списків політичних партій та найкращих зарубіжних практик у сфері забезпечення гендерного балансу на місцевих виборах. The article analyzes the results of the 2020 local elections in Ukraine in terms of compliance with gender quotas and examines the effectiveness of the legal mechanisms for ensuring such compliance introduced by the Electoral Code. It is noted that in transitional post-communist societies, gender equality as an institution of civil society is still in the process of formation. Public interests are often interpreted as group or oligarchic interests of those who create and finance political parties to advance their own agendas, including influence over local and central authorities. In addition to professional barriers, gender imbalance in politics is also driven by women’s limited access to financial resources required for large-scale electoral and political campaigns. At the grassroots level, where direct communication and personal credibility are more important than financial capacity, women are represented more proportionally. However, at higher levels of political competition that demand significant organizational, media, and personnel resources, gender disparities become more pronounced. The article argues that the Electoral Code has introduced an effective mechanism for achieving gender parity, requiring that no less than one-third of candidates on party lists be of the same gender. This provision is expected to enhance the effectiveness and inclusiveness of local self-government bodies. Nevertheless, the norms of the Electoral Code require further refinement through the introduction of ranking-based approaches to forming post-election party lists and by considering international best practices in ensuring gender equality in local elections.Документ Відновлення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб на місцевих виборах в Україні(Національна академія державного управління при Президентові України, 2019) Фросіняк Р. В.; Frosiniak R. V.У статті проаналізовано проблему відновлення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО) на місцевих виборах в Україні. Розглянуто питання національного законодавчого регулювання та рекомендації міжнародних організацій щодо участі ВПО у виборах до органів місцевого самоврядування. Проаналізовано адвокаційну кампанію, спрямовану на відновлення виборчих прав ВПО та трудових мігрантів, а також еволюцію ставлення самих ВПО до участі у виборах на основі даних соціологічних досліджень. Висвітлено сучасний стан законопроєктів, спрямованих на забезпечення реалізації виборчих прав внутрішньо переміщених осіб, і досліджено зміни до Закону України «Про Державний реєстр виборців», ухвалені з цією метою. Підкреслено важливість приведення виборчого законодавства України у відповідність до європейських стандартів інклюзивності та гарантування конституційного права ВПО брати участь у виборчому процесі. The article analyzes the issue of restoring the electoral rights of internally displaced persons (IDPs) during local elections in Ukraine. It examines the national legal framework and the recommendations of international organizations regarding the participation of IDPs in local self-government elections. The study reviews the advocacy campaign carried out in Ukraine to promote legislative changes aimed at ensuring voting rights for IDPs and labor migrants in local elections. Based on sociological survey data, the paper explores the evolution of IDPs’ attitudes toward participation in local elections and their perception of political inclusion. It also assesses the current status of legislative initiatives designed to restore electoral rights for displaced citizens. Particular attention is given to amendments to the Law of Ukraine “On the State Register of Voters,” which were introduced to secure the participation of IDPs in local elections. The research emphasizes the significance of aligning Ukraine’s electoral legislation with European standards of inclusiveness and protecting the constitutional rights of internally displaced persons to participate in democratic governance.Документ Особливості впровадження діджиталізації участі у виборах як загальносвітовий тренд(ФОП Дуюнова Т.В., 2022) Фросіняк Р. В.; Frosiniak R. V.У статті розглянуто особливості впровадження діджиталізації участі у виборах як глобального тренду. Визначено переваги надання державних послуг в електронному форматі та проаналізовано можливості подальшого розвитку електронних державних сервісів в Україні. Здійснено аналіз сучасних вітчизняних і зарубіжних досліджень, присвячених проблемі електронного голосування, а також визначено невирішені аспекти цієї проблематики. Подано авторське визначення поняття діджиталізації виборів. Здійснено короткий огляд світового досвіду впровадження електронного голосування як складової виборчого процесу та виокремлено його основні недоліки. Обґрунтовано, які елементи традиційної участі у виборах мають бути збережені під час цифровізації виборчого процесу. Окрему увагу приділено Рекомендаціям CM/Rec(2017)5 Комітету міністрів Ради Європи щодо стандартів електронного голосування та досвіду Естонії, проаналізовано передумови, маркери готовності та способи подолання законодавчих, технічних і політичних бар’єрів. На основі цього досвіду сформульовано рекомендації щодо впровадження електронного голосування в Україні. The article examines the features of digitalizing voter participation as a global trend. It identifies the advantages of delivering public services in electronic format and analyzes the prospects for further development of e-government services in Ukraine. The study reviews recent domestic and international research on electronic voting and outlines unresolved aspects of this issue. The author offers a definition of election digitalization and provides a brief overview of global practices in implementing electronic voting as a component of the electoral process, highlighting its major shortcomings. The article also determines which elements of traditional electoral participation must be preserved in the course of digital transformation. Particular attention is devoted to the Council of Europe Committee of Ministers’ Recommendation CM/Rec(2017)5 on electronic voting standards and to Estonia’s experience in introducing online voting. The paper analyzes the prerequisites, readiness indicators, and the ways in which Estonia overcame legal, technical, and political challenges. Based on this comparative analysis, recommendations are formulated for implementing electronic voting in Ukraine.Документ Механізми публічного управління: наукові позиції та осучаснення змісту в умовах сьогодення(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Кадала В. В.; Гузенко О. П.; Kadala V. V.; Huzenko O. P.Стаття є черговою спробою дослідити особливості механізм публічного управління, встановити його взаємозв’язок з державним управлінням. У дослідженні набуло подальшого розвитку наукове уявлення про рольовий аспект публічного управління та механізму публічного управління, надано авторську позицію трактування їх змістовності з урахуванням надзвичайних умов розвитку країни. Обґрунтовано доцільність розуміння понятійної категорії «публічного управління» як сукупність способів і прийомів проведення управлінських циклів, у межах внутрішньої діяльності державних установ, які здатні забезпечити процес досягнення національних інтересів та цілей за рахунок організації діяльності суб’єктів публічної сфери, представників широкої громадськості та окремих громадських організацій, з метою досягнення результатів у сфері задоволення потреб життєдіяльності всіх громадян суспільства, котре знаходиться у надзвичайних умовах розвитку. Звернуто увагу на необхідність осучаснення змістовності механізмів публічного управління в умовах сьогодення. Запропоновано авторська позиція розуміння «механізму публічного управління» як комплексної системи, що має за базу правові норми державного управління, здатна забезпечити впровадження принципів та реалізацію функцій публічного управління, з урахуванням управлінських циклів, які мають свою структуру, методи, важелі, інструменти впливу на об’єкт публічного управління з відповідним інформаційним забезпеченням усіх суб’єктів публічного управління, з метою досягнення цільового призначення на основі збереження та дотримання національних інтересів на рівні країни, району, селищних територіальних громад. Обґрунтовано доцільність адаптації запропоновано сутнісного змісту МПУ як понятійної категорії The article is another attempt to explore the peculiarities of the public administration mechanism and to establish its relationship with public administration. The study further develops the scientific understanding of the role aspect of public administration and the mechanism of public administration, and provides the author's position on the interpretation of their content with due regard for the extraordinary conditions of the country's development. The authors substantiates the expediency of understanding the conceptual category of “public administration” as a set of methods and techniques for conducting management cycles within the internal activities of public institutions which are able to ensure the process of achieving national interests and goals by organizing the activities of public entities, representatives of the general public and individual public organizations, with a view to achieving results in meeting the needs of all citizens of society in emergency conditions. Attention is drawn to the need to modernize the content of public administration mechanisms in today's conditions. The author's position of understanding the “public administration mechanism” as a complex system based on the legal norms of public administration, capable of ensuring the implementation of the principles and functions of public administration, taking into account management cycles, which have their own structure, methods, levers, tools of influence on the object of public administration with appropriate information support for all public administration entities, with the aim of achieving the target purpose on the basis of preservation and observance of national interests is proposed. The authors substantiates the expediency of adapting the proposed essential content of the MPA as a conceptual category.Документ Публічний (державний) фінансовий контроль як інструмент оцінки діяльності державних підприємств в умовах турбулентності(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Гузенко О. П.; Кадала В. В.; Huzenko O. P.; Kadala V. V.У статті розкрито публічний (державний) фінансовий контроль у контексті інструмента оцінки діяльності державних підприємств в умовах турбулентності. У дослідженні набуло подальшого розвитку наукове уявлення про підвищення ефективності контрольних процедур публічного (державного) фінансового контролю на базі дотримання правових фінансових норм діяльності представниками державних підприємств та якісного рівня виконання функціональних обов’язків представниками різних органів державного контролю, розглянуто правову платформу функціонування публічного (державного) фінансового контролю, окреслено особливості проведення контрольних процедур в умовах воєнного стану. Надано авторську точку зору щодо сутнісного змісту публічного (державного) фінансового контролю в контексті понятійної категорії «суспільні правовідносини, котрі виникають між державними органами влади та їх підрозділами в період здійснення контрольних дій державними службовцями, на базі принципів законності, прозорості, відкритості та доступності, з питань дотримання суб’єктом перевірки правових норм у системі управління державними фінансовими ресурсами, виконання фінансової дисципліни, з метою запобігання та виявлення фінансових правопорушень. Обґрунтуванням авторської позиції розуміння публічного (державного) фінансового контролю стало включення таких сегментів як учасників суспільних правовідносин, напрямів діяльності державних службовців у системі контрольних дій, базових принципів проведення контрольних процедур та кінцевої мети фінансової перевірки. Звернуто увагу на необхідність впровадження напрямів удосконалення системи контрольних перевірок, які проводяться представниками різних контролюючих органів як з позиції публічного (державного) фінансового контролю, так і з позиції державних підприємств. The article reveals public (State) financial control in the context of an instrument for assessing the activities of State-owned enterprises in conditions of turbulence. The study further develops the scientific understanding of increasing the efficiency of control procedures of public (state) financial control based on compliance with legal financial norms of activity by representatives of state-owned enterprises and the qualitative level of performance of functional duties by representatives of various state control bodies, considers the legal platform for the functioning of public (state) financial control, and outlines the peculiarities of control procedures under martial law. The author’s point of view on the essential content of public (State) financial control in the context of the conceptual category “public legal relations arising between public authorities and their subdivisions during the period of control actions by civil servants, based on the principles of legality, transparency, openness and accessibility, on the issues of compliance by the subject of audit with legal norms in the system of public financial resources management, and on the implementation of financial discipline, with a view to preventing and detecting financial offenses” is presented. The author’s position on the understanding of public (state) financial control is substantiated by the inclusion of such segments as participants in public legal relations, areas of activity of civil servants in the system of control actions, basic principles of control procedures and the ultimate goal of financial audit. Attention is drawn to the need to introduce directions for improving the system of control audits conducted by representatives of various controlling bodies from the standpoint of public (state) financial control and from the standpoint of state-owned enterprises.Документ Аналіз складових механізму регулювання соціального захисту населення(Держава та регіони., 2012) Кузьменко С. Г.У статті проведено аналіз складових механізму регулювання соціального захисту населення. Запропоновано заходи щодо вдосконалення правових, економічних та організаційних складових соціального захисту населення. The article analyzes the components of the regulatory mechanism of social protection of population. Suggested measures for improving legal, economic and organizational components of social protection of populationДокумент State security regulation of the development of agro-food enterprises in the context of anti-corruption, change and project management(Український журнал прикладної економіки та техніки, 2023) Марова С. Ф.; Ольшанський О. В.; Зось-Кіор М. В.; Михайлов М. С.; Marova S. F.; Olshanskyi O. V.; Zos-Kior M. V.; Mykhailov M. S.Питання державного безпекового регулювання розвитку підприємств агропродовольчої сфери є відкритим і потребує додаткового дослідження закономірностей і латентних проблем, зокрема в умовах протидії корупції, управління змінами та проєктами. Обґрунтовано, що формами державного безпекового регулювання діяльності агропродовольчої сфери є: визначення пріоритетних сфер і об’єктів розвитку, податкове регулювання господарської діяльності, регулювання інвестиційної діяльності через надання фінансової допомоги, проведення відповідної кредитної та амортизаційної політики, регулювання процесів приватизації, регулювання форм і умов фінансового інвестування, експертиза інвестиційних проєктів у процесі державних інвестиційних програм. Отже, об’єкт регулювання розвитку агропродовольчої сфери слід розглядати як економічну складову адаптації діяльності підприємств агропродовольчої сфери до післявоєнних умов. Державне безпекове регулювання розвитку підприємств агропродовольчої сфери щодо засобів продовольчого самозабезпечення можна визначити як процес створення умов для оптимального формування і розміщення виробничих потужностей агропродовольчої сфери у структурі національної економіки з метою організації сталого забезпечення продовольчими ресурсами або як діяльність органів державної і регіональної влади щодо вироблення державної політики продовольчого забезпечення, визначення та результативного застосування механізмів її реалізації. Доведено, що для забезпечення розвитку підприємств агропродовольчої сфери потрібно враховувати відповідні обмеження, щоб уникнути ситуацій контрпродуктивних дій. The issue of state security regulation of developing enterprises in the agro-food sector is open. It requires additional research into patterns and latent problems, particularly in anti-corruption, change, and project management. It is substantiated that the forms of state security regulation of the agro-food sector are: determination of priority areas and objects of development, tax regulation of economic activity, regulation of investment activity through the provision of financial assistance, implementation of the appropriate credit and depreciation policy, regulation of privatization processes, regulation of forms and conditions of financial investment, examination of investment projects in the process of state investment programs. Therefore, regulating the agro-food sector's development should be considered an economic component of the adapted activities of agro-food enterprises to post-war conditions. State security regulation of the development of agro-food enterprises about the means of food self-sufficiency can be defined as the process of creating conditions for the optimal formation and placement of production capacities of the agro-food sector in the structure of the national economy to organize a sustainable supply of food resources, or as the activity of state and regional authorities to the development of state policy food supply, definition and practical application of the mechanisms of its implementation. It has been proven that it is necessary to consider the appropriate restrictions to avoid situations of counterproductive actions to ensure the development of agro-food enterprises.Документ Адаптація державної політики з питань довголіття до умов воєнного часу(International periodic scientific journal "SWorld journal", 2023) Марова С. Ф.; Халецька А. А.; Павленко О. П.; Marova S. F.; Khaletska A. A.; Pavlenko O. P.В статті розглядається старіння населення та соціалізація осіб похилого віку як частина завдань публічної влади серед кола питань що стосується гуманізації суспільного життя. Показано, що старіння населення сьогодні притаманне практично всім країнам світу, в т.ч. Україні. Розглянуто типи й фактори, що впливають на формування трендів демографічного розвитку. Зроблено акцент на впливі воєнних дій на демографічні зміни як додатковий чинник цього розвитку. Доведено, що в довоєнний період старіння населення було в центрі уваги органів публічної влади. Одним з головних державних документів в цьому напрямі названо Стратегію державної політики з питань здорового та активного довголіття населення.Визначено додаткові проблеми для осіб похилого віку, пов’язаних зі зміною соціально-політичного стану в країні. Проаналізовано можливість адаптації положень Стратегії до умов воєнного часу. Перелічено основні напрями функціонування органів публічної влади задля підтримки осіб похилого віку під час воєнних дій. Тhe article examines the aging of the population and the socialization of the elderly as part of the tasks of public authorities among the range of issues related to the humanization of public life. It is shown that the aging of the population today is characteristic of almost all countries of the world, including Ukraine. The types and factors affecting the formation of trends in demographic development are considered. Emphasis is placed on the impact of military operations on demographic changes as an additional factor in this development. It has been proven that in the pre-war period the aging of the population was in the center of attention of public authorities. One of the main state documents in this direction is called the State Policy Strategy on Healthy and Active Longevity of the Population. Additional problems for the elderly associated with the change in the socio-political situation in the country have been identified. The possibility of adapting the provisions of the Strategy to wartime conditions was analyzed. The main areas of functioning of public authorities to support the elderly during military operations are listed.Документ Розробка конкурентної стратегії розвитку інноваційно орієнтованого підприємства в умовах діджиталізації, глобалізації та активізації безпекових механізмів(Формування ринкових відносин, 2023) Марова С. Ф.; Ложачевська О. М.; Лемещенко Н. М.; Чайка М. О.; Marova S. F.; Lozhachevska O. M.; Lemeshchenko N. M.; Chaika M. O.У статті досліджено розробку конкурентної стратегії розвитку інноваційно орієнтованого підприємства в умовах діджиталізації, глобалізації та активізації безпекових механізмів. Результати дослідження можуть бути використані в практичній діяльності інноваційно орієнтованих підприємств для посилення конкурентної стратегії розвитку. In the article reviewed the development of a competitive strategy for the development of an innovatively oriented enterprise in the conditions of digitalization, globalization and activation of security mechanisms. The results of the study can be used in the practical activities of innovatively oriented enterprises, to strengthen the adaptability of the marketing subsystem.Документ СУТНІСТЬ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ СТАЛИМ МІСЦЕВИМ РОЗВИТКОМ(Збірник наукових праць НАДУ, 2021) Пастух К. В.; Pastukh K. V.Постановка проблеми. Сучасні проблеми сталого місцевого розвитку вказують на важливість їх розв’язання завдяки здійсненню стратегічного управління, що є особливо важливим в умовах глобалізації. Для успішного функціонування та забезпечення сталого розвитку територіальних громад необхідним є знаходження та застосування нових підходів до стратегічного управління сталим місцевим розвитком. Аналіз останніх досліджень. Стратегічне управління досліджували такі вчені, як: І. Дунаєв, М. Латинін, Т. Лозинська, С. Романюк, В. Тертичка та ін. Питання місцевого розвитку досить ґрунтовно відображено у працях В. Бабаєва, Т. Кравченко, Ю. Шарова та ін. Вчені приділили увагу теоретичним засадам стратегічного управління сталим місцевим розвитком, особливостям здійснення стратегічного планування, підготовці та реалізації стратегій розвитку, проблемам місцевого розвитку. Однак потребує додаткових досліджень визначення сутності стратегічного управління сталим місцевим розвитком. Мета статті – визначення сутності стратегічного управління сталим місцевим розвитком. Виклад основного матеріалу. Проналізовано наукові джерела та визначено сутність стратегічного управління сталим місцевим розвитком. Наголошено на тому, що саме таке управління орієнтоване на визначення, обґрунтування та досягнення стратегічних цілей сталого місцевого розвитку, засобом досягнення яких є стратегії розвитку, які визначають траєкторію сталого місцевого розвитку. Зазначено, що збалансований розвиток економічної, соціальної та екологічної складових передбачає реалізацію пріоритетних напрямів, визначених у стратегіях розвитку. Висновки і перспективи подальших розвідок. Аналіз наукових джерел показав, що сутність стратегічного управління сталим місцевим розвитком визначається шляхом вирішення найважливіших завдань, які характеризують послідовність його впровадження. Сучасна управлінська практика свідчить про необхідність застосування інноваційних та інтегрованих підходів до стратегічного управління сталим місцевим розвитком. Наголошується, що гармонійна взаємодія та розвиток екологічної, соціальної й економічної складових сприяють вирішенню проблем сталого місцевого розвитку, удосконаленню механізму досягнення цілей, визначених у стратегіях розвитку, що може стати напрямом подальшого наукового дослідження. The general articulation of the issue and its connection with the important research and practice tasks. Modern problems of sustainable local development indicate the importance of their solution through the implementation of strategic management, which is especially important in the context of globalization. For the successful functioning and sustainable development of territorial communities, it is necessary to find and apply new approaches to strategic management of sustainable local development. The analysis of the recent publications regarding the issues this article deals with. Strategic management was investigated by such scientists as: I. Dunaev, M.Latinin, T. Lozynska, S. Romanyuk, V. Tertychka and others. The issue of local development with sufficient depth is reflected in the works of V. Babayev, T. Kravchenko, Y. Sharova and others. Scientists paid attention to the theoretical bases of strategic management of sustainable local development, the peculiarities of strategic planning, preparation and implementation of development strategies, problems of local development. However, it requires additional research to determine the essence of strategic management of sustainable local development. The purpose (the objective) of this article. The paper objective is to determine the essence of strategic management of sustainable local development. The key results and the background. Scientific sources have been analyzed and the essence of strategic management of sustainable local development has been determined. It is emphasized that such management is focused on determining, justifying and achieving strategic goals of sustainable local development, the means of achieving which are development strategies that determine the trajectory of sustainable local development. It is noted that the balanced development of economic, social and environmental components provides for the implementation of priority areas defined in the strategies for the development. Conclusions and the prospects of the further research. Analysis of scientific sources proves that the essence of strategic management of sustainable local development is determined by the solution of the most important tasks that characterize the sequence of its implementation. Modern management practice demonstrates the need to apply innovative and integrated approaches to strategic management of sustainable local development. It is emphasized that harmonious interaction and development of environmental, social and economic components causes solving the problems of sustainable local development, improving the mechanism for achieving the goals defined in development strategies, which may become a further scientific search.Документ СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНИМ ЕКОНОМІЧНИМ РОЗВИТКОМ У СФЕРІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ(Державне управління та місцеве самоврядування, 2020) Пастух К. В.; Pastukh K. V.В умовах сучасної регіональної економіки в Україні вдосконалюються механізми стратегічного управління регіональним економічним розвитком у сфері публічного управління. Приділяється увага стратегічному управлінню регіональним економічним розвитком у сфері публічного управління. Досліджується здійснення стратегічного управління регіональним економічним розвитком у сфері публічного управління в Україні. Висвітлюється нормативно-правова база стратегічного управління регіональним економічним розвитком у сфері публічного управління в Україні. Розглядається особливість стратегічного планування регіонального економічного розвитку у сфері публічного управління в Україні. Визначаються напрями вдосконалення забезпечення стратегічного управління регіональним економічним розвитком у сфері публічного управління в Україні. In a modern regional economy in Ukraine, there is a need to improve the mechanisms of strategic management by the regional economic development in the sphere of public administration. Problems of the economic regional development in Ukraine explains the need to pay attention to strategic management by the regional economic development in the sphere of public administration. The issue of strategic management by the regional economic development in the sphere of public administration has been covered in the scientific works. But despite active scientific researches the strategic management by the regional economic development in the sphere of public administration in Ukraine isn’t still studied properly. The strategic management by the regional economic development in the sphere of public administration in Ukraine have been investigated. The normative legal base of strategic management by the regional economic development in the sphere of public administration in Ukraine are generalized. The main components of normative legal base of strategic management by the regional economic development in the sphere of public administration in Ukraine are The Constitution of Ukraine, laws of Ukraine, Codes of Ukraine, Acts of the Cabinet of Ministers of Ukraine and others. The features of strategic planning of regional economic development in the sphere of public administration in Ukraine are considered. In today’s conditions, the state of regional socio-economic and ecological development in Ukraine require the improvement of provision of strategic management by the regional economic development in the sphere of public administration in Ukraine. The ways for improving the provision of strategic management by the regional economic development in the sphere of public administration in Ukraine are determined.Документ СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД(Науковий вісник: Державне управління, 2021) Пастух К. В.; Pastukh K. V.Досліджено здійснення стратегічного планування розвитку територіальних громад, визначено напрями його удосконалення в Україні, до яких віднесено: оновлення нормативно-правової бази здійснення стратегічного планування розвитку територіальних громад; організацію чіткої системи взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо здійснення стратегічного планування розвитку територіальних громад; залучення до розробки та реалізації стратегій підготовлених фахівців, які повинні знати функції, процеси, принципи та методи стратегічного планування розвитку територіальних громад, вміти здійснювати стратегічне планування, розв’язувати сучасні проблеми розвитку територіальних громад в Україні. Необхідним постає підготовка, перепідготовка й підвищення кваліфікації уповноважених на здійснення стратегічного планування розвитку територіальних громад в Україні задля підвищення якості підготовки ефективних управлінських рішень в процесі стратегічного планування, вивчення та використання українського й зарубіжного досвіду щодо визначення цілей, стратегічних пріоритетів і конкретних заходів з їх реалізації при підготовці стратегій розвитку територіальних громад, та щодо проведення моніторингу, оцінки ефективності та результативності їх реалізації. Огляд та аналіз найкращих практик здійснення стратегічного планування розвитку територіальних громад сприятиме забезпеченню якості підготовки управлінських рішень, посиленню їх ролі в процесі стратегічного планування, прийняттю різноманітних ефективних управлінських рішень в органах місцевого самоврядування в процесі стратегічного планування. В умовах глобальних викликів необхідним постає подальше удосконалення механізмів стратегічного планування розвитку територіальних громад в Україні, що потребує нових наукових пошуків. The implementation of strategic planning of territorial communities development is investigated, directions of its improvement in Ukraine are defined, which include: updating the regulatory framework for the implementation of strategic planning for the development of territorial communities; organization of a clear system of interaction between state authorities and local self-government bodies on the implementation of strategic planning for the development of territorial communities; involvement in the development and implementation of strategies of trained specialists who should know the functions, processes, principles and methods of strategic planning of the development of territorial communities, be able to carry out strategic planning, solve modern problems of development of territorial communities in Ukraine. It is necessary to prepare, retrain and improve the qualifications of commissioners for strategic planning of the development of territorial communities in Ukraine in order to improve the quality of preparation of effective management decisions in the process of strategic planning, study and use of Ukrainian and foreign experience in determining the goals, strategic priorities and specific measures for their implementation in the preparation of strategies for the development of territorial communities, and on monitoring, evaluating the effectiveness and effectiveness of their implementation. Review and analysis of the best practices of strategic planning for the development of territorial communities will contribute to ensuring the quality of preparation of management decisions, strengthening their role in the process of strategic planning, making various effective management decisions in local self-government bodies in the process of strategic planning. In the context of global challenges, further improvement of the mechanisms of strategic planning for the development of territorial communities in Ukraine, which requires new scientific research, is necessary.Документ ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ: ТЕОРЕТИКО-ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ АСПЕКТ(Науковий вісник: Державне управління, 2022) Пастух К. В.; Pastuch K. V.Зазначено, що наразі актуалізується значимість публічного управління та адміністрування в забезпеченні сталого розвитку територій внаслідок актуалізації підготовки, прийняття та реалізації ефективних та якісних управлінських рішень у зв’язку із сучасними змінами та пов’язаними з ними соціально-економічними й екологічними проблемами. Проаналізовано наукові напрацювання з дослідження публічного управління та адміністрування, визначено їх принципи, функції, методи, механізми. Визначено напрями удосконалення публічного управління та адміністрування в контексті забезпечення сталого розвитку територій, до яких належать: удосконалення нормативно-правового й організаційного забезпечення, надання публічних послуг; своєчасне реагування органів публічної влади та управління на соціально-економічні й екологічні проблеми; забезпечення взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадянського суспільства; удосконалення підготовки прогнознопрограмних документів й проведення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування; упровадження найкращих практик публічного управління та адміністрування, збалансування соціально-економічних та екологічних інтересів суб’єктів політики розвитку територій; удосконалення кадрового забезпечення, підготовки фахівців з публічного управління та адміністрування. Зазначено, що започатковані реформи, які стосуються усіх сфер життєдіяльності, висувають нові вимоги до здійснення публічного управління та адміністрування в забезпеченні сталого розвитку територій. Наголошено, що їх модернізація можлива за умов забезпечення ефективного функціонування їх механізмів. Підкреслено, що публічне управління та адміністрування в Україні має здійснюватися з урахуванням сучасних тенденцій розвитку територій, їх потенціалу, та має бути стратегічно-орієнтованим на сталий їх розвиток. Зазначено, що має бути використано зарубіжний досвід публічного управління та адміністрування в контексті забезпечення сталого розвитку територій, що потребує подальших досліджень. Public management and administration in provision sustainable development of territories are considered. It is stated that the importance public management and administration in provision sustainable development of territories due to the actualization of the preparation, adoption and implementation of effective and highquality management decisions in connection with current changes and related socioeconomic and environmental problems is currently being emphasized. It is found out that despite the fact that scientists pay considerable attention to public management and administration, their functioning, it is important to identify areas for improvement in the context of provision sustainable development. The scientific developments in the study of public management and administration are analyzed, their principles, functions, methods, mechanisms are determined. The directions of improvement of public management and administration in the context of provision sustainable development of territories are determined, which include: improvement of normative-legal and organizational support, provision of public services; timely response of public authorities and management to socio-economic and environmental problems; provision the interaction of public authorities and local governments, civil society; improving the preparation of forecast and program documents and conducting strategic environmental assessment of state planning documents; introduction of the best practices of public management and administration, balancing the socio-economic and environmental interests of the subjects of territorial development policy; improvement of staffing, training of specialists in public management and administration. It is noted that the launched reforms, which apply to all spheres of life, put forward new requirements for public management and administration in provision sustainable development. It is emphasized that their modernization is possible provided that their mechanisms are functioning effectively. It was found that in the context of global challenges in Ukraine, more and more attention should be paid to provision sustainable development of territories. It is emphasized that public management and administration in Ukraine should be carried out taking into account current trends in the development of territories, their potential, and should be strategically focused on their sustainable development. It is stated that foreign experience in public management and administration should be used in the context of provision sustainable development of territories, which requires further research.Документ PUBLIC ADMINISTRATION IN THE ECONOMIC SPHERE OF UKRAINE: STRATEGIC APPROACH(Estudios de Economía Aplicada, 2021) Pastukh K.; Latynin M.; Tarasenko D.; Shevchenko S.; Munko A.The introduction of the best modern approaches to public management in the economic sphere is of particular importance for Ukraine. The relevance of the study is determined by the fact that the initiated structural reforms in Ukraine put forward new requirements for public management in the economic sphere. Thus, existing approaches to public management in the economic sphere require transformation. The lack of sufficient scientific justification for improving public management in the economic sphere in modern Ukrainian science indicates the importance of paying attention to this particular problem. The purpose of the study is to develop practical recommendations for improving public management in the economic sphere in Ukraine. In the paper it is proposed to develop a concept of public management strategy in the economic sphere in Ukraine, which takes into account the tasks of increasing the economic independence of regions and territorial communities, supporting their economic development, increasing their economic activities, and ensuring competitiveness in the long term. Attention is also paid to identifying priority areas for improving the state regional policy in the economic sphere; creating conditions and eliminating internal and external threats to the economic development of the country, regions, and territorial communities; improvement of forecasting and policy documents on economic development. Розпочаті структурні реформи в Україні висувають нові вимоги до публічного управління в економічній сфері. Існуючі підходи до публічного управління в економічній сфері потребують трансформації. Зараз – саме той час, коли необхідно приділити особливу увагу удосконаленню публічного управління в економічній сфері в Україні. Упровадження найкращих сучасних підходів до публічного управління в економічній сфері набуває особливого значення для України. Запропоновані напрями удосконалення публічного управління в економічній сфері мають стати основою для подальшого його розвитку. Новітні тенденції в публічному управлінні в економічній сфері в Україні посилюють увагу українського суспільства до вирішення економічних проблем. Принциповим є питання щодо модернізації публічного управління в економічній сфері в Україні. Сучасні економічні реформи ще не дали очікуваного результату. В той же час вже прийняті управлінські рішення вказують на певні кроки щодо реформування публічного управління в економічній сфері в Україні відповідно до нових викликів та умов сьогодення. Надзвичайно важливим на сучасному етапі розвитку України постає врахування зарубіжного досвіду щодо публічного управління в економічній сфері. Орієнтація на досвід Польщі сприятиме модернізації публічного управління в економічній сфері в Україні. Особливого значення набуває розробка концепції стратегії публічного управління в економічній сфері в Україні, реалізація якої сприятиме успіху започаткованих сучасних економічних реформ. Опорою відновлення економічного зростання в Україні мають стати регіони та територіальні громади, шляхом до процвітання країни – збільшення економічної самостійності регіонів та її територіальних громад, підтримка їх економічного розвитку, створення передумов для якісних перетворень, активізація економічної діяльності в регіонах та територіальних громадах, забезпечення конкурентоспроможності регіонів та територіальних громад в довгостроковій перспективі. Це вимагає принципових змін у підходах до їх стратегічного розвитку. Внаслідок сучасних глобальних викликів посилюється відповідальність органів публічної влади за успішну реалізацію реформ у економічній сфері. Об’єктивною постає необхідність удосконалення публічного управління в економічній сфері в Україні. Впровадження нових підходів до публічного управління в економічній сфері в Україні сприятиме його удосконаленню.