Університети та суспільство на теренах України ХІХ – початку ХХ століття, або третя місія тодішніх університетів

Анотація
У статті аналізуються історичні закономірності зародження, фактори впливу, мотиви та основні форми реалізації протягом ХІХ – початку ХХ століття першими університетами Наддніпрянської України – вищими школами Харкова, Києва та Одеси – функції служіння суспільству. В ході дослідження було виявлено, що особливості започаткування взаємного впливу та перших ознак співпраці університетів Наддніпрянської України з місцевими громадами та тогочасним суспільством тісно пов’язані з процесом їх створення та з особливостями перших кроків функціонування відповідних закладів вищої освіти. Дослідження показало, що створення університетів у Харкові та Одесі диктувалося крім різного роду політико-економічними умовами яскраво вираженими бажаннями місцевих громад та адміністрацій, що були викликані стрімким соціально-економічним розвитком міст та усвідомленням необхідності забезпечення цього розвитку кваліфікованими освіченими кадрами. Рішення ж про створення університету в Києві мало виражений політико-ідеологічний характер і було прийняте після придушення Російською імперією національно-визвольного польського повстання для створення в західній частині імперії навчального закладу з метою протистояння польській освітній традиції. Разом з тим ми з’ясували, що менеджмент кожного з трьох університетів Наддніпрянської України протягом досліджуваного періоду не виявляв ініціативи у формулюванні чи складанні текстів звернень до суспільства, які давали б пропозиції щодо співробітництва з місцевими громадами. Натомість функція служіння університетів суспільству успішно реалізовувалася завдяки приватній ініціативі професорсько-викладацького складу університетів Харкова, Києва та Одеси у таких формах: а) формування «професорського стилю життя», в основі якого лежав певний «корпоративний етнос»; б) організація актових промов для науковців університетів та місцевої громадськості; в) читання публічних загальнодоступних лекцій; г) організація наукових читань; д) залучення до проведення наукових курсів вчителів та жінок; е) участь у реформуванні шкільної освіти; є) написання підручників для гімназій, училищ та шкіл; ж) організація природоохоронної, музейної та бібліотечної діяльності; з) видання наукових, науково-методичних та науково-популярних періодичних та продовжуваних видань; і) безпосередня участь у підготовці та проведенні соціально-економічних реформ. The article analyzes the historical patterns, influencing factors, motives, and main forms through which the first universities of Dnipro Ukraine—the higher educational institutions of Kharkiv, Kyiv, and Odesa—implemented their social service function during the 19th and early 20th centuries. The study revealed that the origins of the interaction between these universities and local communities, as well as early signs of their cooperation with society, were closely linked to the process of the universities’ establishment and the specific features of their early development. It was found that the creation of the universities in Kharkiv and Odesa was driven not only by political and economic conditions but also by the strong initiative of local communities and administrations. These initiatives stemmed from the rapid socio-economic development of the cities and the growing awareness of the need to support that development with qualified and educated professionals. In contrast, the decision to establish the Kyiv University had a pronounced political and ideological nature: it was made by the Russian Empire after the suppression of the Polish national-liberation uprising, aiming to create an educational institution in the western part of the empire that would counterbalance the Polish educational tradition. At the same time, the research shows that the administrations of the three universities in Dnipro Ukraine did not actively initiate formal appeals or public declarations aimed at establishing cooperation with local communities. Instead, the social mission of the universities was successfully realized through the private initiative of professors and teaching staff in several key forms, including: a) cultivating a “professorial lifestyle” based on a shared “corporate ethos”; b) organizing ceremonial academic speeches for both the academic community and the public; c) delivering public, open-access lectures; d) holding scientific readings; e) involving teachers and women in scientific courses; f) participating in the reform of school education; g) writing textbooks for gymnasiums, colleges, and schools; h) organizing environmental, museum, and library activities; i) publishing scientific, methodological, and popular science periodicals; j) directly participating in the preparation and implementation of socio-economic reforms. The article demonstrates that through these activities, universities became key agents of social modernization and public enlightenment in 19th–early 20th century Ukraine.
Опис
Пасічник Н. О. Університети та суспільство на теренах України ХІХ – початку ХХ століття, або третя місія тодішніх університетів / Н. О. Пасічник, Р. Я. Ріжняк // Соціум. Документ. Комунікація. Серія «Історичні науки». – Переяслав-Хмельницький : Університет Григорія Сковороди, 2022. – № 15, 2022. – С. 154–187.
Ключові слова
Бібліографічний опис