Взаємодія органів досудового розслідування із засобами масової інформації під час збирання, дослідження та використання доказів у кримінальному провадженні
Вантажиться...
Дата
2022
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Криміналістичний вісник, Forensic Herald
Анотація
Коваленко А. В. Взаємодія органів досудового розслідування із засобами масової інформації під час збирання, дослідження та використання доказів у кримінальному провадженні / А. В. Коваленко // Криміналістичний вісник. - Том 38, № 2 (2022). - С. 48-59.
Опис
Мета статті – сформулювати, застосовуючи комплексний підхід, процесуальні, організаційні й тактичні засади взаємодії органів досудового розслідування із засобами масової інформації під час збирання, дослідження та використання доказів у кримінальному провадженні. Методологія. Методологічну основу пропонованого дослідження формують діалектичний підхід, низка загальнонаукових і комплекс власне юридичних методів наукового пошуку: формально-юридичний, формально-логічний, системно-структурний, метод моделювання, діяльнісний та праксеологічний підходи, прийоми формальної логіки тощо. Наукова новизна. Уперше в Україні в результаті комплексного дослідження процесуальних, організаційних і тактичних засад узагальнено досвід взаємодії органів досудового розслідування зі ЗМІ в межах доказової діяльності в кримінальному провадженні. Висновки. Констатовано, що основними напрямами взаємодії органів досудового розслідування із засобами масової інформації під час збирання, дослідження та використання доказів у кримінальному провадженні є отримання вихідної інформації про ознаки кримінального правопорушення з повідомлень чи публікацій засобів масової інформації, використання під час досудового розслідування матеріалів журналістських розслідувань, поширення інформації про розшукуваних осіб та розшукувані речі, розповсюдження запитів про пошук очевидців кримінально-релевантних подій та інших потенційних свідків, а також організація й проведення тактичних операцій із залученням засобів масової інформації. Засвідчено, що публікації та повідомлення засобів масової інформації можуть бути належними джерелами вихідної інформації про ознаки кримінального правопорушення та підставами до початку досудового розслідування. Уповноважені особи можуть отримати такі відомості під час ознайомлення з відповідними публікаціями (самостійне виявлення) чи внаслідок звернення журналістів. Для первинного закріплення цю вихідну інформацію вносять до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після чого її перевіряють під час досудового розслідування. Доказове значення може бути надане відомостям, опублікованим ЗМІ за результатами журналістських розслідувань щодо кримінальних правопорушень. Для використання таких даних необхідно встановити контакт з авторами матеріалу, редакцією, учасниками й фігурантами розслідування (організаційна складова їх використання) та отримати, перевірити й легалізувати інформацію, зібрану журналістами (процесуально-тактична складова). Наголошено, що ЗМІ є ефективним засобом поширення інформації про розшукуваних осіб та розшукувані речі, запитів про пошук очевидців кримінально-релевантних подій та інших потенційних свідків. За названого напряму взаємодії ЗМІ не виступають джерелом криміналістично значущої інформації, а є лише інструментом пошуку інших джерел цих відомостей. Рекомендовано організовувати таку взаємодію, встановлюючи постійні робочі контакти з журналістами. Представники ЗМІ можуть залучатися до організації та реалізації тактичних операцій із метою правомірного психологічного впливу на учасників кримінального провадження, трансформованого в тактичний прийом, документування проявів кримінально протиправної діяльності тощо. При цьому перспективним є розроблення практично орієнтованих рекомендацій для працівників правоохоронних органів і журналістів щодо ефективної взаємодії під час досудового розслідування кримінальних правопорушень.
The purpose of the article is to formulate, using a comprehensive approach, the procedural, organizational and tactical principles of interaction of pre-trial investigation bodies with mass media during the collection, research and use of evidence in criminal proceedings. Methodology. The methodological basis of the proposed research is formed by a dialectical approach, a number of general scientific and a set of proper legal methods of scientific research: formal-legal, formal-logical, system-structural, modeling method, activity and praxeological approaches, techniques of formal logic, etc. Scientific novelty. For the first time in Ukraine, as a result of a comprehensive study of procedural, organizational and tactical principles, the experience of the interaction of pre-trial investigation bodies with the mass media within the framework of evidentiary activities in criminal proceedings has been summarized. Conclusions. It was established that the main areas of interaction of pre-trial investigation bodies with mass media during the collection, research and use of evidence in criminal proceedings are obtaining initial information about the signs of a criminal offense from reports or publications of mass media, use during pre-trial investigation of materials of journalistic investigations, distribution information about wanted persons and wanted things, distribution of requests for the search of eyewitnesses of criminally relevant events and other potential witnesses, as well as the organization and conduct of tactical operations with the involvement of mass media. It is proven that publications and reports of the mass media can be appropriate sources of initial information about the signs of a criminal offense and grounds for starting a pre-trial investigation. Authorized persons can obtain such information when familiarizing themselves with relevant publications (self-discovery) or as a result of journalists' requests. For initial confirmation, this initial information is entered into the Unified register of pre-trial investigations, after which it is checked during the pre-trial investigation. Evidential value may be given to information published by mass media as a result of journalistic investigations into criminal offenses. To use such data, it is necessary to establish contact with the authors of the material, editors, participants and persons involved in the investigation (organizational component of their use) and obtain, verify and legalize the information collected by journalists (procedural-tactical component). It was emphasized that the mass media is an effective means of disseminating information about wanted persons and wanted things, requests to find eyewitnesses of criminally relevant events and other potential witnesses. In the mentioned direction of interaction, the mass media do not act as a source of forensically significant information, but are only a tool for finding other sources of this information. It is recommended to organize such interaction by establishing permanent working contacts with journalists. Media representatives can be involved in the organization and implementation of tactical operations with the aim of legitimate psychological influence on the participants of criminal proceedings, transformed into a tactical technique, documenting manifestations of criminal illegal activity, etc. At the same time, it is promising to develop practically oriented recommendations for law enforcement officers and journalists regarding effective interaction during pretrial investigation of criminal offenses.