Наукові публікації (Scientific publications)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Огляд місця події у ході розслідування кримінальних правопорушень проти довкілля(Publishing House Helvetica (Publications), 2023) Татаренко С. В.; Тарасенко О. С.; Tatarenko S. V.; Tarasenko O. S.Статтю присвячено дослідженню специфіки проведення огляду місця події при розслідуванні кримінальних правопорушень проти довкілля та вивченню тактичних рекомендацій щодо проведення цієї слідчої (розшукової) дії. У більшості випадків огляд місця події проводиться невідкладно і до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, коли у працівників досудового розслідування наявні незначні дані про вчинене кримінальне правопорушення проти довкілля і вихідна слідча ситуація вимагає від слідчого проведення необхідних дій з підготовки до огляду місця події і залучення необхідних спеціалістів в галузі екології. Традиційно огляд місця події поділяють на три етапи (підготовчий, робочий, заключний) на кожному з яких слідчий виконує певні процесуальні дії з метою проведення огляду. У ході підготовки до проведення огляду місця події при розслідуванні кримінальних правопорушень проти довкілля, слідчому необхідно залучити до огляду криміналістів та спеціалістів в галузі екології, які під час проведення огляду зможуть надати допомогу у здійсненні фото- та відеозйомки, вилучення слідів протиправних дій, речових доказів, здійснення замірів та відібрання проб, а також надати консультацію з приводу питань, віднесених до їх спеціалізації. До огляду місця події можуть бути залучені екологи, ветеринари, геологи, біологи, інженери, гідрометеорологи, маркшейдери, іхтіологи, єгері, працівники державної екологічної інспекції, працівники суб’єктів господарювання, інспектори рибоохорони, працівники санітарно-екологічної інспекції тощо. Робочий етап огляду місця події у кримінальних правопорушеннях проти довкілля вимагає ретельного вивчення обстановки місця події, детального огляду наявних об’єктів, їх ознак та взаєморозташування, виявлення та фіксації слідів кримінального правопорушення та наслідків, що настали. На заключному етапі результати проведення огляду місця події перевіряються та вносяться до протоколу огляду з яким ознайомлюються поняті та учасники цієї слідчої (розшукової) дії. The article is devoted to the study of the specifics of conducting an inspection of the scene during the investigation of criminal offenses against the environment and to the study of tactical recommendations for conducting this investigative (search) action. In most cases, the inspection of the scene of the incident is carried out immediately and before the entry of information into the Unified Register of Pre-Trial Investigations, when the employees of the pre-trial investigation have insignificant data about the committed criminal offense against the environment and the initial investigative situation requires the investigator to take the necessary actions to prepare for the inspection of the scene of the incident and involve necessary specialists in the field of ecology. Traditionally, the inspection of the scene of the incident is divided into three stages (preparatory, working, final), at each of which the investigator performs certain procedural actions in order to conduct the inspection. In the course of preparing for the inspection of the scene of the incident during the investigation of criminal offenses against the environment, the investigator must involve in the inspection criminologists and specialists in the field of ecology, who during the inspection will be able to provide assistance in taking photos and videos, removing traces of illegal actions, physical evidence, carrying out measurements and taking samples, as well as providing advice on issues related to their specialization. Environmentalists, veterinarians, geologists, biologists, engineers, hydrometeorologists, surveyors, ichthyologists, hunters, employees of the state environmental inspection, employees of economic entities, fish protection inspectors, employees of the sanitary and ecological inspection, etc. may be involved in the inspection of the scene. The working stage of the inspection of the scene of criminal offenses against the environment requires a thorough study of the situation at the scene of the incident, a detailed examination of the existing objects, their signs and their mutual location, the identification and recording of traces of the criminal offense and the resulting consequences. At the final stage, the results of the inspection of the scene of the incident are entered into the inspection protocol, which is read by witnesses and participants of this investigative (search) action.Документ Типові слідчі ситуації на початковому етапі розслідування кримінальних правопорушень проти довкілля(ВД "Гельветика", Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Татаренко С. В.; Tatarenko S. V.Статтю присвячено вивченню типових слідчих ситуацій, які виникають на початковому етапі розслідування кримінальних правопорушень проти довкілля. Після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий вивчає первинний матеріал про вчинення кримінального правопорушення та наявну доказову інформацію, за результатами оцінки якої складаються слідчі ситуації на початковому етапі розслідування. На наступному етапі розслідування слідчі ситуації формуються за результатами проведення слідчих (розшукових) дій, встановлення винної особи та вручення повідомлення про підозру. Типовими слідчими ситуаціями є сформований перелік ситуацій, які виникають у ході розслідування певного виду кримінальних правопорушень на початковому або наступному етапі розслідування. Вони розроблені за результатами вивчення матеріалів слідчої та судової практики. Усі слідчі ситуації, які виникають у ході розслідування певного виду кримінального правопорушення проти довкілля (наприклад, забруднення атмосферного повітря) є подібними та визначають стан досудового розслідування на певному етапі. Розроблення типових слідчих ситуацій надає можливість сформувати слідчі версії щодо вчинення кримінального правопорушення та окреслити типові рішення і завдання досудового розслідування. До типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування вказаних кримінальних правопорушень належать: 1) ситуація перша – досудове розслідування розпочато за фактом вчинення протиправних дій, що мають ознаки кримінального правопорушення проти довкілля; 2) ситуація друга – досудове розслідування розпочато за фактом вчинення кримінального правопорушення проти довкілля та особу встановлено; 3) ситуація третя – досудове розслідування розпочато за фактом вчинення кримінального правопорушення проти довкілля та особу не встановлено. Слідчі ситуації, які виникають у ході розслідування певного виду кримінальних правопорушень проти довкілля є подібними та визначають обстановку досудового розслідування на певному етапі, а саме наявні у слідства доказові матеріали, що розкривають обставини вчинення кримінального правопорушення. The article is devoted to the study of typical investigative situations that arise at the initial stage of the investigation of criminal offenses against the environment. In particular, it is determined that after entering information into the Unified Register of Pre-Trial Investigations, the investigator studies the primary material on the commission of a criminal offense and the available evidentiary information, based on the results of which the investigative situations are formed at the initial stage of the investigation. At the next stage of the investigation, investigative situations are formed based on the results of investigative (search) actions, identification of the guilty person and delivery of a notice of suspicion. Typical investigative situations are a formed list of situations that arise during the investigation of a certain type of criminal offense at the initial or subsequent stage of the investigation. They were developed based on the results of studying the materials of investigative and judicial practice. All investigative situations that arise during the investigation of a certain type of criminal offense against the environment (for example, atmospheric air pollution) are similar and determine the state of the pre-trial investigation at a certain stage. The development of typical investigative situations provides an opportunity to form investigative versions of the commission of a criminal offense and to outline typical decisions and tasks of a pre-trial investigation. Typical investigative situations of the initial stage of the investigation of the specified criminal offenses include: 1) the first situation – a pre-trial investigation has been initiated on the fact of the commission of illegal actions that have signs of a criminal offense against the environment; 2) the second situation – a pre-trial investigation has been started on the fact of committing a criminal offense against the environment and the person has been identified; 3) the third situation – a pre-trial investigation has been started on the fact of committing a criminal offense against the environment and the person has not been identified. Investigative situations that arise during the investigation of a certain type of criminal offense against the environment are similar and determine the situation of the pre-trial investigation at a certain stage, namely the evidentiary materials available to the investigation that reveal the circumstances of the commission of the criminal offense.Документ Судові експертизи в розслідуванні кримінальних правопорушень проти довкілля(ВД «Гельветика», Донецький державний університет внутріщніх справ, 2023) Татаренко С. В.; Tatarenko S. V.Статтю присвячено вивченню поняття судових експертиз, підстав їх призначення та значення у доказуванні. Підстави проведення судових експертиз у ході досудового розслідування та порядок залучення експерта у кримінальному провадженні регламентовано кримінальним процесуальним законодавством. За результатами вивчення наукових досліджень та судово-слідчої практики встановлено, що у ході розслідування кримінальних правопорушень проти довкілля доцільним є призначення і проведення таких судових експертиз: екологічна, хімічна, ветеринарна, технічна, інженерно-екологічна, біологічна, ґрунтознавча, криміналістична, медична. Акцентовано увагу на тому, що розслідування кримінальних правопорушень проти довкілля вимагає призначення та проведення судових експертиз, які спрямовані на з’ясування обставин вчинення протиправних дій, а саме: спосіб та механізм завдання шкоди навколишньому природному середовищу; факти порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; причини і фактори, що сприяли забрудненню довкілля; дотримання суб’єктами господарської діяльності екологічної безпеки виробництва; факти негативного антропологічного впливу суб’єктів господарської діяльності на навколишнє природне середовище; порушення норм щодо охорони довкілля під час виконання певних робіт; причинно-наслідкові зв’язки між діями суб’єктів господарської діяльності та настанням негативних наслідків для довкілля; характер викидів та небезпечних речовин, що потрапили у повітря; причини високого вмісту небезпечних речовин у атмосферному повітрі, ґрунті, водоймах; наявність або відсутність збудників захворювань у певних пробах; причини отруєння або загибелі людей, тварин; визначення екологічних наслідків та характер шкоди, сума завданих матеріальних збитків; локалізація і ступінь забруднення навколишнього природного середовища тощо. Розглянуто об’єкти дослідження та питання, що вирішуються під час проведення екологічної, хімічної, ветеринарної, технічної, інженерно-екологічної, біологічної, ґрунтознавчої, медичної судових експертиз. Надано орієнтовні переліки питань, що вирішуються у ході проведення судових експертиз. The article is devoted to the study of the concept of forensic examinations, the reasons for their appointment and their importance in proving. The grounds for conducting forensic examinations in the course of a pre-trial investigation and the procedure for involving an expert in criminal proceedings are regulated by criminal procedural legislation. Based on the results of the study of scientific research and forensic practice, it was established that during the investigation of criminal offenses against the environment, it is appropriate to appoint and conduct the following forensic examinations: ecological, chemical, veterinary, technical, engineering-ecological, biological, soil science, forensic, medical. Attention is focused on the fact that the investigation of criminal offenses against the environment requires the appointment and conduct of forensic examinations, which are aimed at clarifying the circumstances of the commission of illegal actions, namely: the method and mechanism of causing damage to the surrounding natural environment; facts of violation of legislation on environmental protection; causes and factors that contributed to environmental pollution; compliance by subjects of economic activity with environmental safety of production; facts of the negative anthropological impact of subjects of economic activity on the surrounding natural environment; violation of environmental protection norms during the performance of certain works; cause-and-effect relationships between the actions of business entities and the occurrence of negative consequences for the environment; nature of emissions and hazardous substances released into the air; reasons for the high content of hazardous substances in the surrounding natural environment (air, soil, water bodies); the presence or absence of pathogens in certain samples; causes of poisoning or death of people, animals; determination of environmental consequences and nature of damage, amount of damages; localization and degree of environmental pollution, etc. The objects of research and issues that are resolved during the conduct of ecological, chemical, veterinary, technical, engineering-ecological, biological, soil science, and medical forensic examinations are considered. Approximate lists of issues to be resolved during forensic examinations have been provided.Документ Криміналістична характеристика кримінальних правопорушень проти довкілля(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Татаренко С. В.; Tatarenko S. V.У статті розглянуто криміналістичну характеристику як складову методики розслідування кримінальних правопорушень. Розкрито погляди науковців щодо поняття, змісту і структури криміналістичної характеристики, її місця і значення в методиці розслідування кримінальних правопорушень. Наголошено на необхідності використання даних, які розкриває криміналістична характеристика як в теорії криміналістики – при формуванні окремих методик розслідування, так і на практиці – у ході проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень окремого виду (під час формування слідчих версій, планування досудового розслідування, визначення обставин, що підлягають доказуванню та проведення слідчих (розшукових) дій). Проаналізовано наукові дослідження вчених-криміналістів щодо структури криміналістичної характеристики кримінальних правопорушень проти довкілля. Акцентовано увагу на розробленні криміналістичної характеристики кримінальних правопорушень проти довкілля на основі їх криміналістичної класифікації, що сприяє визначенню криміналістичної характеристики окремих груп кримінальних правопорушень досліджуваної категорії, зокрема формування типових ознак і особливостей окремої групи кримінальних правопорушень. Визначено, що криміналістична характеристика кримінальних правопорушень проти довкілля є узагальненою інформацією щодо типових ознак окремого виду кримінальних правопорушень проти довкілля, розроблена з урахуванням їх криміналістичної класифікації та особливостей вчинення даного виду кримінальних правопорушень. До структури криміналістичної характеристики кримінальних правопорушень проти довкілля віднесено такі елементи як предмет кримінально-протиправного посягання, особа правопорушника, спосіб вчинення кримінального правопорушення, обстановка кримінального правопорушення, типові сліди та наслідки кримінальних правопорушень проти довкілля. The article examines forensic characteristics as a component of the methodology of investigation of criminal offenses. The views of scientists regarding the concept, content and structure of forensic characteristics, its place and significance in the methodology of investigation of criminal offenses are disclosed. It is emphasized the need to use the data revealed by forensic characteristics both in the theory of criminology – in the formation of separate methods of investigation, and in practice – in the course of conducting a pre-trial investigation of criminal offenses of a particular type (during the formation of investigative versions, planning of a pre-trial investigation, determining the circumstances that are subject to proof and investigative (search) actions). The scientific research of forensic scientists on the structure of the forensic characteristics of criminal offenses against the environment is analyzed. Attention is focused on the development of the forensic characteristics of criminal offenses against the environment based on their forensic lassification, which contributes to the determination of the forensic characteristics of certain groups of criminal offenses of the studied category, in particular, the formation of typical features and characteristics of a separate group of criminal offenses. It was determined that the forensic characteristics of criminal offenses against the environment are generalized information on the typical features of a particular type of criminal offenses against the environment, developed taking into account their forensic classification and the specifics of the commission of this type of criminal offences. The structure of the forensic characteristics of criminal offenses against the environment includes such elements as the subject of the criminal offense, the person of the offender, the method of committing the criminal offense, the circumstances of the criminal offense, typical traces and consequences of criminal offenses against the environment.Документ Криміналістична класифікація кримінальних правопорушень проти довкілля(Гельветика, 2023) Татаренко С. В.; Tatarenko S. V.Криміналістична класифікація є складовою криміналістичної методики, яка передбачає вивчення кримінальних правопорушень певного виду та здійснення їх розподілу на групи, види (підвиди) за певними криміналістичними критеріями, що сприяє розробленню конкретизованих методичних рекомендацій щодо розслідування окремого виду кримінальних правопорушень із врахуванням їх криміналістичних ознак та особливостей. Критерієм поділу кримінальних правопорушень на групи є криміналістично значущі ознаки протиправних діянь, закономірності їх вчинення, до яких доцільно віднести спосіб вчинення кримінального правопорушення, особу злочинця та особу потерпілого, предмет кримінально-протиправного посягання, обстановку, знаряддя і засоби вчинення кримінального правопорушення, наслідки та типові сліди протиправних дій. Зважаючи на те, що наслідки вчинення кримінальних правопорушень проти довкілля мають значну суспільну небезпеку та несуть загрозу життю і здоров’ю людини, а також значну шкоду для навколишнього середовища, тваринного і рослинного світу, пропонуємо розробити криміналістичну класифікацію кримінальних правопорушень проти довкілля в залежності від наслідків вчинення протиправних дій та розділити їх на такі групи: 1) кримінальні правопорушення проти довкілля, що призвели до загибелі людей; 2) кримінальні правопорушення проти довкілля, що призвели до масового захворювання людей; 3) кримінальні правопорушення проти довкілля, що призвели до екологічного забруднення значних територій; 4) кримінальні правопорушення проти довкілля, що спричинили небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля; 5) кримінальні правопорушення проти довкілля, що спричинили масову загибель об’єктів тваринного чи рослинного світу; 6) кримінальні правопорушення проти довкілля, що призвели до негативного впливу на здоров’я людей, рослинний та тваринний світ; 7) кримінальні правопорушення проти довкілля, що завдали матеріальну шкоду у великому розмірі; 8) кримінальні правопорушення проти довкілля, що спричинили інші тяжкі наслідки. Forensic classification is a component of forensic methodology, which involves the study of criminal offenses of a certain type and their distribution into groups, types (subspecies) according to certain forensic criteria, which contributes to the development of specific methodological recommendations for the investigation of a particular type of criminal offenses, taking into account their forensic characteristics and features. The criterion for dividing criminal offenses into groups is the forensically significant signs of illegal acts, the patterns of their commission, which should include the method of committing the criminal offense, the identity of the criminal and the identity of the victim, the object of the criminal offense, the environment, tools and means of committing the criminal offense, consequences and typical traces of illegal actions. Taking into account the fact that the consequences of committing criminal offenses against the environment have a significant public danger and pose a threat to human life and health, as well as significant damage to the environment, animal and plant life, we propose to develop a forensic classification of criminal offenses against the environment depending on the consequences committing illegal actions and dividing them into the following groups: 1) criminal offenses against the environment that led to the death of people; 2) criminal offenses against the environment, which led to mass illness of people; 3) criminal offenses against the environment that led to environmental pollution of large areas; 4) criminal offenses against the environment that caused danger to life, health of people or the environment; 5) criminal offenses against the environment that caused the mass death of objects of animal or plant life; 6) criminal offenses against the environment, which led to a negative impact on human health, flora and fauna; 7) criminal offenses against the environment that caused material damage in a large amount; 8) criminal offenses against the environment that caused other serious consequences.Документ Криміналістичний портрет особи, що вчиняє кримінальні правопорушення проти довкілля(Національний університет «Одеська юридична академія», 2022) Татаренко С. В.; Tatarenko S. V.Статтю присвячено вивченню характерних ознак і особливостей особи, що вчиняє кримінальні правопорушення. Встановлено, що особа правопорушника як елемент криміналістичної характеристики визнається усіма вченими-криміналістами та входить до структури криміналістичної характеристики усіх видів кримінальних правопорушень. У криміналістиці особа правопорушника розглядається як система відомостей про особу, яка вчинила кримінальне правопорушення та охоплює демографічні, соціальні, психічні, фізіологічні та інші дані, які характеризують правопорушника. Використання на практиці типового портрету правопорушника надає працівникам практичних підрозділів інформацію про типові риси і особливості правопорушників певної категорії, сприяє швидкому викриттю і затриманню особи, що вчинила кримінальне правопорушення. Досліджено наукові праці щодо визначення типового портрету та узагальненої характеристики особи екозлочинця. Детальне вивчення типових ознак, рис і особливостей особи, що вчиняє екологічні кримінальні правопорушення сприяє розробленню типової характеристики правопорушника, який охоплює дані про те, якими знаннями і навичками володіє правопорушник, його освіту та професійну діяльність, родинні зв’язки, коло спілкування та соціальне становище. Особа правопорушника як елемент криміналістичної характеристики кримі- нальних правопорушень проти довкілля є одним з найбільш інформативних елементів, який тісно пов’язаний зі способом вчинення кримінального правопорушення, особою потерпілого, типовою слідовою картиною, предметом кримінально-протиправного посягання. За результатами дослідження окреслено відомості, які мають значення під час розроблення типової характеристики особи правопорушника, що вчиняє кримінальні правопорушення проти довкілля, до яких доцільно віднести демографічні дані (стать, вік), дані, що характеризують професійну діяльність особи, соціальні ознаки (освіта, місце проживання, сімейний стан), психологічні ознаки (інтелект, звички, вміння, навички). The article is devoted to the study of the characteristic features and characteristics of a person who commits criminal offenses. It has been established that the person of the offender as an element of forensic characterization is recognized by all forensic scientists and is part of the structure of forensic characterization of all types of criminal offenses. In criminology, the person of the offender is considered as a system of information about the person who committed the criminal offense and includes demographic, social, mental, physiological and other data that characterize the offender. The use in practice of a typical portrait of an offender provides employees of practical units with information about the typical features and characteristics of offenders of a certain category, contributes to the quick exposure and detention of a person who has committed a criminal offense. Scientific works on the definition of a typical portrait and generalized characteristics of an ecocriminal were studied. A detailed study of the typical signs, traits and characteristics of a person who commits environmental criminal offenses contributes to the development of a typical characteristic of the offender, which includes data on what knowledge and skills the offender possesses, his education and professional activity, family ties, circle of communication and social status . The person of the offender as an element of the forensic characterization of criminal offenses against the environment is one of the most informative elements, which is closely related to the method of committing the criminal offense, the identity of the victim, a typical trace picture, the subject of the criminal offense. According to the results of the research, information is outlined that is important when developing a typical characterization of an offender who commits criminal offenses against the environment, which should include demographic data (gender, age), data characterizing a person's professional activity, social characteristics (education, location residence, marital status), psychological characteristics (intelligence, habits, abilities, skills).Документ Окремі питання повідомлення про підозру(Гельветика, 2024) Литвиненко О. Г.; Груздь О. І.; Lytvynenko O. H.; Hruzd O. I.Статтю присвячено дослідженню проблемних питань під час вручення та повідомлення особі про підозру. Зазначається, що термін «повідомлення про підозру» відсутній у Кримінальному процесуальному законі. Наводяться погляди вчених на це поняття задля формування розуміння щодо його змістовного навантаження. Акцентується увага на тому, що безпосереднє вручення особі письмового повідомлення про підозру не означає, що кримінальне переслідування відносно такої особи тільки починається, адже складенню такого повідомлення може передувати проведення ряду слідчих (розшукових) дій, з метою перевірки про причетність її до кримінального правопорушення. Досліджено спосіб вручення та повідомлення особі про підозру у разі здійснення спеціального досудового розслідування, запропоновано внести певні зміни щодо джерел розміщення інформації про таке повідомлення. The article is devoted to the investigation of problematic issues during service and notification of a person of suspicion. It is noted that the term "notice of suspicion" does not exist in the Criminal Procedure Law. The views of scientists on this concept are presented in order to form an understanding of its content load. It has been established that the notification of suspicion is a justified procedural decision of the investigator, inquirer and procedural manager regarding the suspicion of a person in the commission of a criminal offense, from which the moment of bringing to criminal responsibility and the countdown of the pre-trial investigation period begins. Attention is drawn to the fact that the direct delivery of a written notice of suspicion to a person does not mean that the criminal prosecution of such a person is just beginning, because the preparation of such a notice may be preceded by a number of public or secret investigative (search) actions, with the aim of verifying his involvement in a criminal case offense. The specified procedural decision significantly affects the person's ability to exercise his rights, which is why the person should receive the status of a suspect in a timely manner. Therefore, inquirers, investigators, or prosecutors should not delay the process of notifying a person of suspicion when they have relevant evidence of his involvement. They must take steps to prepare, draft and serve the person with a written notice of suspicion immediately upon receipt of incriminating evidence, since the abuse of a timely notice of suspicion significantly violates the person's right to defense. The method of serving and notifying a person of suspicion in the event of a special pre-trial investigation has been studied. In the absence of a person and the impossibility of direct delivery of a notification of suspicion, the police and prosecutor's offices should use more effective methods of such delivery and notification. It is proposed to publish reports of suspicion not only on the website of the Office of the General Prosecutor and in the newspaper "Government Courier", but also to highlight such reports on the official pages of the structural units of the police and the prosecutor's office, with subsequent reposting for the dissemination of information. It was established that in this way, a larger audience will be reached, according to which the suspect can be familiarized with its content and will have the opportunity to exercise his right to defense.Документ Особливості допиту потерпілих від міжнародних злочинів проти України(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Головкін С. В.; Holovkin S. V.У статті визначено поняття міжнародних злочинів, виділено групи міжнародних злочинів відповідно до Римського статуту Міжнародного кримінального суду. З’ясовано особливості передбачені Правилами доказування в Міжнародному кримінальному суді. Наголошено на особливостях проведення допиту потерпілих у режимі відеоконференції в частині вручення особі, яка братиме участь у досудовому розслідуванні дистанційно, пам’ятки про її процесуальні права, перевірки її документів, що посвідчують особу. Визначено перелік обставин, які підлягають встановленню під час допиту потерпілих від міжнародних злочинів. The article defines the concept of international crimes, identifies groups of international crimes in accordance with the Rome Statute of the International Criminal Court. The peculiarities stipulated by the Rules of Evidence at the International Criminal Court have been clarified. The peculiarities of conducting the interrogation of the victims in the mode of video conference in terms of handing the person who will participate in the pre-trial investigation remotely a reminder about his procedural rights, checking his identity documents are emphasized. The list of circumstances to be established during the interrogation of victims of international crimes is determined.Документ Зарубіжний досвід регламентації кримінальної процесуальної діяльності адвоката-представника потерпілого(Наше право, 2020) Ємельянов Р.О.; Emelyanov R.O.У статті розглянуто соціально-правовий статус адвоката за законодавством деяких зарубіжних країнах з визначенням особливостей його діяльності. Проаналізовано кримінальне процесуальне законодавство деяких зарубіжних країн. Систему кримінального судочинства більшості країн Європи і Північної Америки розподілено на країни, що використовують англосаксонську модель кримінального судочинства, законодавство яких не знає такого учасника кримінального процесу як потерпілий та континентального змішаного кримінального процесу, у якому кримінально-процесуальне законодавство Німеччини детальніше, ніж законодавство Франції, визначає правовий статус адвоката-представника потерпілого і, на відміну від останнього, наділяє його такими процесуальними правами, які відсутні в особи, яку представляють. The article deals with social and legal issues the status of a lawyer under the law of some foreign countries with a definition of the specifics of its activity. The criminal procedural legislation of some foreign countries is analyzed. The criminal justice system of most countries of Europe and North America is divided into countries using the Anglo-Saxon model of criminal justice, whose legislation does not recognize such a participant in the criminal process as the victim, and the continental mixed criminal process, in which the criminal procedural law of Germany defines in more detail than the law of France the legal status of the lawyer-representative of the victim and, unlike the latter, grants him such procedural rights that are absent from the person being represented.Документ International Cooperation of EU Countries in the Exchange of Information in the Cryptocurrency Crimes Investigation(Pakistan Journal of Criminology, 2024) Кrushenytskyi A. V.; Volobuyev A. F.; Oderiy O. V.; Drobenko D. F.; Pekarskyi S. P.; Крушеницький А. В.; Волобуєв А. Ф.; Одерій О. В.; Дробенко Д. Ф.; Пекарський С. П.Дослідження мало на меті визначити роль міжнародної співпраці країн ЄС щодо обміну інформацією у розслідуванні злочинів, пов’язаних із криптовалютою. У дослідженні використано поєднання загальнонаукових методів (опис, аналіз, синтез тощо) та емпіричних методів, зокрема контент-аналізу. Автори використали описовий, порівняльний методи та аналіз нормативно-правових актів. Проведене дослідження дало підстави надати пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правової бази міжнародного співробітництва країн ЄС щодо обміну інформацією у розслідуванні злочинів, пов’язаних із криптовалютою; обґрунтовано прийняття базового документа ЄС щодо протидії злочинній діяльності з використанням криптовалюти, сформульовано пропозиції щодо його прийняття. Перспективи майбутніх досліджень можуть включати дослідження щодо подальшого розвитку правил обміну інформацією під час розслідування криптовалютних злочинів. The study aimed to determine the role of international cooperation of EU countries on the information exchange in the investigation of cryptocurrency-related crimes. The research employed a combination of general scientific methods (description, analysis, synthesis, etc.) and empirical methods, particularly content analysis. The author used descriptive, comparative methods and analysis of legal acts. The conducted research gave grounds to provide suggestions for improving the legal framework of international cooperation of the EU countries on the information exchange in the investigation of cryptocurrency – related crimes; the adoption of the basic EU document on combating criminal activity using cryptocurrency is substantiated, proposals for its adoption are formulated in the work. Prospects for future research may include studies on the further development of regulations for the exchange of information in the investigation of cryptocurrency crimes.Документ Окремі питання розширення судового контролю на досудовому слідстві(Харківський національний університет внутрішніх справ, 2008) Городецька М. С.; Horodetska M. S.Європейський Суд з прав людини постійно вдосконалює західноєвропейське законодавство щодо обмеження прав людини і дає докладний опис вимог щодо процедури спостереження: 1) спостереження має вестися на підставі закону; 2) спостереження застосовується в разі необхідності захисту демократичних інститутів; 3) повинні існувати адекватні й ефективні гарантії проти зловживань при застосуванні будь-якої системи спостереження. Тому метою даної роботи є дослідження обмеження повноважень слідчого щодо процесуальних рішень засобами судового контролю. Для досягнення даної мети необхідно виконати такі завдання: визначити природу судового контролю; дослідити достатність його застосування з метою обмеження повноважень слідчого. The European Court of Human Rights is constantly improving Western European legislation on the restriction of human rights and provides a detailed description of the requirements for the surveillance procedure: 1) surveillance must be conducted on the basis of the law; 2) surveillance is used when it is necessary to protect democratic institutions; 3) there must be adequate and effective safeguards against abuse in the application of any surveillance system. Therefore, the purpose of this work is to study the limitation of powers of the investigator regarding procedural decisions by means of judicial control. To achieve this goal, it is necessary to perform the following tasks: determine the nature of judicial control; investigate the sufficiency its application in order to limit the powers of the investigator.Документ Суміщення функцій у кримінальному процесі на прикладі ч.1 ст. 284 КПК України: проблеми та шляхи вирішення(Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Вінниченка, 2023) Шульга А. О.; Чорна М. В.; Shulga A. О.; Chorna M. V.Незважаючи на те, що з моменту прийняття чинного Кримінального процесуального кодексу України пройшов досить значний час, проте слідчий, особа, яка проводить дізнання і прокурор, як учасники кримінального провадження з боку обвинувачення, так і не були позбавлені права переймати на себе функції захисту та правосуддя. В статті розглядається проблема перейняття функцій обвинувачення, захисту та правосуддя у кримінального процесі між сторонами кримінального провадження. Авторами здійснюється аналіз пунктів 1-3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України. За результатами аналізу автори статті стверджують про те, що слідчий, особа, яка проводить дізнання та прокурор, закриваючи кримінальне провадження за обставинами, які реабілітують, фактично переймають на себе функцію правосуддя. Підставою для такого висновку автори статті вважають той факт, що рішення про закриття кримінального провадження сторона обвинувачення приймає за своїм внутрішнім переконанням, оминаючи судову процедуру. Така ситуація, на думку авторів, призводить до появи причин та умов щодо вчинення корупційних діянь у сфері службової діяльності в стадії досудового розслідування, а саме одержання службовою особою неправомірної вигоди, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди (хабаря). В якості прикладу автори наводять випадок зловживання прокурором можливістю закривати кримінальне провадження, що призвело до посадового злочину у вигляді вимагання неправомірної вигоди. Для подолання вказаного недоліку, автори пропонують змінити зміст частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України виключивши із цієї норми пункти1-3, які є підставою для закриття кримінального провадження за обставинами, які реабілітують. Окрім того, автори пропонують переглянути зміст частини другої статті 9 цього закону, запропонувавши видалити із цієї норми обов’язок прокурора, керівника органу досудового розслідування та слідчого під час досудового розслідування виявляти обставини, які виправдовують підозрюваного, обвинуваченого та пом’якшують їх відповідальність. Despite the significant amount of time that has passed since the adoption of the current Criminal Procedure Code of Ukraine, investigators, individuals conducting inquiries, and prosecutors, as participants in criminal proceedings on both the prosecution and defense sides, have not been deprived of the right to assume the functions of defense and justice. The article examines the issue of the takeover of the functions of prosecution, defense, and justice in the criminal process between the parties involved in criminal proceedings. The authors analyze points 1-3 of Part 1 of Article 284 of the Criminal Procedure Code of Ukraine. Based on the analysis, the authors of the article argue that the investigator, the person conducting the inquiry, and the prosecutor, when closing a criminal case under circumstances that warrant rehabilitation, effectively assume the function of dispensing justice. The basis for this conclusion, according to the authors of the article, is the fact that the decision to close the criminal case is made by the prosecution based on its internal conviction, by passing the judicial procedure. In the authors' opinion, such a situation leads to the emergence of reasons and conditions for committing corrupt acts in the field of official activities during the pre-trial investigation stage, specifically the illicit receipt of benefits by a public official. The authors propose changes aimed at addressing the issue of potential abuse associated with the requirement for unlawful gain (bribery). As an example, they cite a case of a prosecutor misusing the authority to close a criminal investigation, leading to an official crime in the form of demanding unlawful benefits. To overcome this drawback, the authors suggest modifying the content of the first part of Article 284 of the Criminal Procedure Code of Ukraine by excluding points 1-3 from this provision. These points serve as a basis for closing a criminal investigation under circumstances that justify exonerati on. Additionally, the authors recommend revisiting the content of the second part of Article 9 of this law, proposing to remove the obligation for the prosecutor, the head of the pre-trial investigation authority, and the investigator to reveal circumstances during pre-trial investigation that justify the suspect, accused, and mitigate their liability.Документ Правові аспекти забезпечення прав людини в умовах російсько-української війни: аналіз практики та рекомендації(Львівський університет бізнесу та права, 2023) Удовиченко О. В.; Вахненко Т. В.; Поліщук О. А.; Udovychenko O. V.; Vakhnenko T. V.; Polishchuk O. A.Питання забезпечення прав людей в умовах російсько‐української війни постало особливо гостро, адже затягування конфлікту призводить до збільшення фактів порушення фундаментальних прав. Тому метою статті є аналіз та узагальнення вже набутого досвіду України в питаннях захисту прав громадян. Водночас означене питання потребує поглибленого аналізу проблематики захисту дітей у такий особливий період. У процесі дослідження було встановлено, що Україна декларує дотримання основоположних прав людини та громадянина, проте чинна Конституція України передбачає можливість обмеження окремих конституційних прав громадян в умовах воєнного стану. Системний аналіз Основного закону підтверджує, що такі обмеження чітко задекларовані, самовільне обмеження їх органами держаної влади не допускається. Під час дослідження було встановлено низку чинників, які мають безпосередній вплив на порушення прав людей. Також було виокремлено права, які в умовах війни найчастіше зазнають негативного впливу. Зокрема встановлено, що фундаментальні права на життя, повагу, честь і гідність найчастіше порушуються щодо громадян, які проживають у зонах, наближених до бойових дій, та на окупованих територіях, при цьому закріплення їх в Основному законі не покращує життя зазначених верств населення, оскільки не існує реального дієвого механізму щодо їх захисту. Доведено, що найбільш вразливою частиною суспільства в умовах війни залишаються діти. З аналізу окремих урядових платформ було встановлено, що факти посягання на фундаментальні права дітей приголомшливі. Водночас факти відновлення прав дітей значно поступаються у кількісному вираженні наявним порушенням. Дослідження містить окремі рекомендації щодо розв’язання цієї проблеми, зокрема і шляхом налагодження міжнародної співпраці в питаннях повернення депортованих дітей та створення розгалуженої системи соціально‐психологічної та медичної реабілітації дітей. Крім того, у дослідженні дано окрему оцінку виборчим правам громадян, які, відповідно до Конституції, можуть обмежуватись у період дії воєнного стану на території України. Встановлено, що виборчі права може бути обмежено, зокрема, з безпекових міркувань, однак такі обмеження цілковито скасовують принцип народовладдя. The issue of ensuring human rights in the context of the Russian‐Ukrainian war has become particularly acute, as the prolonged conflict exacerbates violations of fundamental rights. Therefore the purpose of this article is to analyze and summarize Ukraine's accumulated experience in safeguarding the rights of its citizens. At the same time, this issue requires an in‐depth analysis of the protection of children's rights in such a unique period. In the course of the research, it was established that Ukraine declares adherence to fundamental human and citizen rights, while the current Constitution of Ukraine allows for the limitation of certain constitutional rights of citizens during a state of war. A systemic analysis of the Basic Law suggests that such limitations are stipulated, and arbitrary restrictions by government authorities are not allowed. During the investigation of this issue, several factors that directly impact the violation of human rights were identified. Additionally, it was noted that certain rights are most frequently negatively affected during wartime conditions. Specifically, the fundamental rights to life, dignity, and honor are often undermined for citizens residing in areas close to combat zones and on occupied territories. However, their inclusion in the Basic Law does not improve the lives of these population segments since there is no effective mechanism for their protection. It has been proven that children are the most vulnerable part of society in wartime conditions. An analysis of various government platforms revealed that the violations of fundamental children's rights are staggering. Moreover, the restoration of children's rights significantly lags behind the existing violations in terms of quantity. The research contains specific recommendations for addressing this issue, including international cooperation for the repatriation of deported children and the establishment of an extensive system of social‐psychological and medical rehabilitation for children. Furthermore, the study provides a separate assessment of citizens' electoral rights, which can be restricted by the Basic Law during a state of war on Ukrainian territory. It has been established that electoral rights can be limited, particularly for security reasons; however, such limitations entirely undermine the principle of democracy.Документ Об’єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого у статті 390-1 КК України(Запорізький національний університет, 2022) Удовиченко О. В.; Udovychenko O. V.У статті проводиться аналіз об’єктивної сторони невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або не проходження програми для кривдників. Вказується на помилковість рішення законодавця вказати у диспозиції статті 390-1 КК України на статтю Загальної частини КК України, яка передбачає перелік обмежувальних заходів. Подібний підхід, хоча і полегшує застосування кримінально-правової норми, проте одночасно ускладнює діяльність щодо подальших можливих змін до законодавства. Звертається увага на доцільність розширення сфері дії статті 390-1 КК України на випадки порушення термінового заборонного припису. На підтвердження такої позиції наводяться положення міжнародних нормативно-правових актів, позиції вчених. Зауважується, що невдалим є використання у диспозиції статті понять «обмежувальний припис» та «обмежувальний захід» у множині, адже буквальне тлумачення норм законодавства вимагає встановлення факту невиконання винним одночасно двох або більше обмежувальних заходів чи обмежувальних приписів, в той час як для притягнення до кримінальної відповідальності за статтею 390-1 КК України достатньо невиконання хоча б одного зазначеного заходу або припису. Аналізується поняття та зміст обмежувальних заходів, обмежувальних приписів та програми для кривдників. Наводиться тлумачення понять «невиконання» та «ухилення». Звертається увага на те, що суспільно небезпечне діяння, що розглядається, характеризується бездіяльністю (так званою «чистою» або «змішаною»). Визначається момент закінчення кримінального правопорушення залежно від форми діяння. Наводиться приклад вчинення кримінального правопорушення з судової практики. Констатується, що невиконання обмежувальних заходів, передбачених частиною 6 статті 194 КПК не охоплюються статтею 390-1 КК України і не тягнуть за собою кримінальної відповідальності. The article analyzes the objective side of non-implementation of restrictive measures, restrictive orders or non-completion of a program for offenders. It is indicated that the legislator's decision to indicate in the disposition of Article 390-1 of the Criminal Code of Ukraine the article of the General Part of the Criminal Code of Ukraine, which provides for a list of restrictive measures, is incorrect. Such an approach, although it facilitates the application of the criminal law, but at the same time complicates the activity regarding further possible changes to the legislation. Attention is drawn to the expediency of extending the scope of Article 390-1 of the Criminal Code of Ukraine to cases of violation of an urgent injunction. In support of such a position, the provisions of international legal acts and the positions of scientists are cited. It is noted that the use of the terms "restrictive order" and "restrictive measure" in the plural in the disposition of the article is unsuccessful, because the literal interpretation of the legislation requires establishing the fact that the guilty party has failed to comply with two or more restrictive measures or restrictive orders at the same time, while in order to bring criminal charges liability under Article 390-1 of the Criminal Code of Ukraine is sufficient for non-fulfillment of at least one specified measure or prescription. The concept and content of restrictive measures, restrictive orders and programs for offenders are analyzed. An interpretation of the concepts of "non-performance" and "evasion" is given. Attention is drawn to the fact that the socially dangerous action under consideration is characterized by inaction (so-called "pure" or "mixed"). The moment of termination of the criminal offense is determined depending on the form of the act. An example of committing a criminal offense from court practice is given. It is noted that failure to implement the restrictive measures provided for in Part 6 of Article 194 of the Criminal Procedure Code is not covered by Article 390-1 of the Criminal Code of Ukraine and does not entail criminal liability.Документ Окремі аспекти огляду трупа на місці події та призначення судово-медичної експертизи(Fundacja Instytut Spraw Administracji Publicznej (Lublin), 2023) Груздь О.; Литвиненко О. Г.; Hruzd O.; Lytvynenko O. H.Статтю присвячено проблемним питанням огляду трупу на місці події та подальшого негайного призначення судово-медичної експертизи трупу. Встановлено, що є певні прогалини в законодавстві, які не дають можливості слідчому повноцінно та ефективно здійснювати досудове розслідування. Проблемним питанням є законодавче визначення проведення, до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, лише огляду місця події, не вказуючи про можливість огляду трупу. Звернено увагу на те, що зволікання з оглядом трупу та подальшим призначенням судово-медичної експертизи такого трупу може негативно вплинути на збір доказової інформації. Констатовано, що огляд трупу має бути проведено якнайшвидше після його виявлення на місці події, та невідкладно після проведення його огляду призначено судово-медичну експертизу для встановлення причин смерті тощо. Запропоновано внести зміни до кримінального процесуального кодексу України, які вдосконалять діюче законодавство та покращать роботу органів досудового розслідування. The article is devoted to the problematic issues of the examination of the corpse at the scene of the incident and the subsequent immediate appointment of a forensic medical examination of the corpse. It has been established that there are certain gaps in the legislation that do not allow the investigator to fully and effectively conduct a pretrial investigation. A problematic issue is the legislative determination of conducting, before entering information into the Unified Register of Pretrial Investigations, only an inspection of the scene of the incident, without indicating the possibility of an inspection of the corpse. Attention has been drawn to the fact that delaying the examination of a corpse and the subsequent appointment of a forensic medical examination of such a corpse may negatively affect the collection of evidentiary information. It was established that an examination of the corpse should be carried out as soon as possible after its discovery at the scene, and immediately after its examination, a forensic medical examination was appointed to determine the cause of death, etc. It is proposed to make changes to the criminal procedural code of Ukraine, which will improve the current legislation and improve the work of pretrial investigation bodies.Документ Окремі питання депонування показань неповнолітніх(Національний університет «Одеська юридична академія», 2023) Груздь О. І.; Ємельянов Р. О.; Литвиненко О. Г.; Gruzd O. I.; Yemelyanov R. O.; Lytvynenko O. G.У статті розглянуто процедуру проведення допиту свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні, яка передбачена ст. 225 КПК України. Зазначена норма у доктрині отримала назву «депонування», та полягає в тому, що у окремих випадках, пов’язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров’я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або іншим чином вплинути на розслідування кримінального провадження, сторони кримінального процесу можуть звернутись із клопотанням до суду про допит таких осіб у суді під час досудового розслідування. Застосування такої процедури у кримінальному процесі передбачено наявними засадами безпосередності дослідження показань, яка передбачена ст. 23 КПК України. У статті виділено декілька дискусійних питань стосовно депонування показань. Особливу увагу акцентовано на підстави застосування норми ст. 225 КПК України, суб’єктний склад допитуваних осіб та роль слідчого судді під час такого допиту. Проаналізовано ухвали слідчих суддів щодо розгляду питання про здійснення допиту під час досудового розслідування у судовому засіданні. Встановлено, що найчастіше така процедура допиту проводиться задля допиту неповнолітніх та малолітніх в процесуальному статусі потерпілого і свідка. Обґрунтовано необхідність обов’язкового допиту саме неповнолітніх в порядку ст. 225 КПК України, оскільки в силу своїх психофізіологічних особливостей та віку вони здатні забувати певні факти, спотворювати інформацію та піддаватись впливу дорослих. Акцентовано увагу на тому, що до обов’язкових підстав проведення такого допиту має бути віднесено неповнолітніх у будь-якому статусі. Зазначено, що міжнародні стандарти у сфері захисту прав дитини вимагають мінімізувати перебування неповнолітніх у кримінальному процесі, тому нами запропоновано доповнити ст. 225 КПК України таким суб’єктом, як неповнолітній підозрюваний, адже така процедура зменшить травматизацію дітей. Звернено увагу на тому, що під час реалізації такої процедури за участю неповнолітніх у статусі потерпілого, свідка та підозрюваного, має бути злагоджена та спланована робота слідчого чи дізнавача та слідчого судді. Рекомендовано здійснювати допит зазначених осіб в «дружніх до дітей» умовах, зокрема у «зеленій кімнаті». The article examines the procedure for questioning a witness, a victim during a pre-trial investigation in a court session, which is provided for in Art. 225 of the CPC of Ukraine. The specified norm in the doctrine was called "deposition", and it consists in the fact that in certain cases related to the need to obtain the testimony of a witness or a victim during a pre-trial investigation, if due to the existence of a danger to the life and health of a witness or a victim, their serious illness, the presence of other circumstances that may make it impossible to question them in court or otherwise affect the investigation of criminal proceedings, the parties to the criminal proceedings may apply to the court to question such persons in court during the pre-trial investigation. The application of such a procedure in a criminal trial is provided for by the existing principles of immediacy of the investigation of testimony, which is provided for in Art. 23 of the CPC of Ukraine. The article highlights several debatable issues regarding the deposition of testimony. Special attention is focused on the basis of application of the norm of Art. 225 of the Criminal Procedure Code of Ukraine, subject composition of interrogated persons and the role of the investigating judge during such interrogation. Decisions of investigating judges regarding the consideration of the question of conducting an interrogation during a pre-trial investigation in a court session were analyzed. It has been established that most often such an interrogation procedure is carried out for the purpose of interrogating minors and minors in the procedural status of victims and witnesses. The necessity of compulsory interrogation of minors in accordance with Art. 225 of the Criminal Code of Ukraine, because due to their psychophysiological characteristics and age, they are able to forget certain facts, distort information and be influenced by adults. Attention is focused on the fact that minors in any status should be included among the mandatory grounds for conducting such an interrogation. It is noted that international standards in the field of protection of children's rights require minimizing the stay of minors in criminal proceedings, therefore we have proposed to supplement Art. 225 of the Criminal Code of Ukraine by such an entity as a minor suspect, because such a procedure will reduce the traumatization of children. Attention was drawn to the fact that during the implementation of such a procedure with the participation of minors in the status of victims, witnesses and suspects, the work of the investigator or inquirer and the investigating judge should be coordinated and planned. It is recommended to interrogate these persons in "child-friendly" conditions, in particular in the "green room".Документ The use of criminal analysis in combating and investigating organized crime(Universidade Católica de Petrópolis, Rio de Janeiro, Brasil, 2024) Kravchuk P.; Foros H.; Melnikova O.; Iierusalymov I.; Morgun S.; Bondar V.The scientific article is devoted to the study of theoretical and applied problems of using the possibilities of criminal analysis in activities to combat crimes committed by organized criminal groups. The main features and types of criminal analysis are highlighted. With the help of a complex of general scientific and special methods, the peculiarities of the use of criminal analysis on the territory of Ukraine were clarified, the prospects of its active implementation at the national level were determined with the aim of increasing counteraction to organized criminal activity. A conclusion was made about the prospects for the further development of the mentioned institute in the development of the theoretical and methodological foundations of its use, the introduction of the latest methods of criminal analysis in order to ensure the fulfillment of the tasks of pre-trial investigation bodies and operational units, in particular, in relation to countermeasures, detection and effective investigation of crimes committed by organized criminal groups.Документ Cпосіб учинення умисного вбивства в разі перевищення меж необхідної оборони(Національна академія внутрішніх справ, 2016) Груздь О. І.; Hruzd O. I.Висвітлено сутність поняття способу вчинення умисного вбивства в разі перевищення меж необхідної оборони. Акцентовано увагу на засобах і знаряддях учинення цього злочину, установлено причиново-наслідковий зв’язок між дією та результатом. The essence of the concept of the method of committing intentional murder in case of exceeding the limits of necessary defense is highlighted. Attention is focused on the means and tools of committing this crime, the cause-and-effect relationship between the action and the result is established.Документ Criminal liability for establishing or spreading criminal influence in the context of armed aggression against Ukraine(University of Zulia, Maracaibo, Zulia State, Venezuela, 2023) Akimov M.; Chugaievska A.; Alieksieieva-Danylenko Yu.; Semeniuk-Prybaten A.; Lytvynenko O. H.Метою даного дослідження був аналіз кримінально-правової системи встановлення злочинного впливу під час збройної агресії проти України. З початку збройної агресії Росії в Україні зросла кількість військових злочинів, скоєних російськими військовими. Розслідування кримінального впливу під час війни – абсолютно новий напрямок роботи для правоохоронців. Використовувалися загальні методи наукового дослідження та спеціальні методи правового дослідження. Автор досліджує види злочинного впливу в контексті російської агресії проти України відповідно до Римського статуту та Кримінального кодексу України. Визначено поширені кримінальні правопорушення у 2021 та 2022 роках. Визначено низьку ефективність судової влади щодо притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які вчинили злочинний вплив. Зроблено висновок, що внесення змін до кримінального законодавства шляхом скорочення строків розслідування та скороченої процедури притягнення до кримінальної відповідальності за злочини невеликої тяжкості забезпечить їх оперативне розслідування та притягнення до відповідальності, що, у свою чергу, звільнить органи слідства та юстиції від тягаря розгляду злочинів. за тяжкі та особливо тяжкі кримінальні злочини. The aim of this study was to analyze the criminal legal system to establish criminal influence during the armed aggression against Ukraine. Since the beginning of Russia’s armed aggression in Ukraine, the number of war crimes committed by the Russian military has increased. Investigating criminal influence during the war is a completely new area of work for law enforcement. General methods of scientific investigation and special methods of legal investigation were used. The author examines the types of criminal influence in the context of Russian aggression against Ukraine according to the Rome Statute and the Criminal Code of Ukraine. Common criminal offenses in 2021 and 2022 are identified. The low effectiveness of the judiciary in holding perpetrators of criminal influence criminally accountable is determined. It is concluded that the amendment of criminal legislation by shortening the terms of investigation and abbreviated procedure of prosecution of minor criminal offenses will ensure their prompt investigation and prosecution, which, in turn, will relieve the investigative bodies and the judiciary from the burden of dealing with serious and particularly serious criminal offenses.Документ Еffectiveness of the method of forensic computer simulation of offences in the context of military operations.(Lex Humana, 2024) Akhtyrska N.; Kostiuchenko O.; Vynohradova A.; Pavlysh T. G.; Barhan S.; Ахтирська Н.; Костюченко О.; Виноградова А.; Павлиш Т. Г.; Барган С.Військові дії спричиняють різноманітні порушення в системі державної безпеки, у тому числі посилення кримінальної активності. Це вимагає покращеного та інноваційного реагування на правопорушення та злочини, що включає криміналістичне комп’ютерне моделювання правопорушень. Метою даної роботи є визначення підходу до розробки криміналістичної комп’ютерної моделі правопорушень в умовах бойових дій та оцінка її потенційних переваг. Дослідження включало метод статистичного спостереження, рейтинговий метод, аналіз ризиків і потенційних збоїв за допомогою моделі FMEA. Проведене дослідження виявило зростання злочинності в Україні після повномасштабного вторгнення. Особливої уваги потребує збільшення майже у 9 разів особливо тяжких злочинів. Це дало підстави запропонувати напрями застосування методу криміналістичного комп’ютерного моделювання правопорушень — прогнозування та аналіз злочинів, геоінформаційне моделювання тощо. Розроблено алгоритм розробки криміналістичної комп’ютерної моделі прогнозування терористичних актів у контексті пропонується військовий конфлікт. Зазначається, що ефективність цієї моделі залежить від правильної ідентифікації та оцінки можливих ризиків для системи безпеки, яку пропонується здійснювати за допомогою моделі FMEA. Новизною дослідження є застосування моделі FMEA для прогнозування терористичних актів. Military operations cause various violations in the state security system, including an increased criminal activity. This requires improved and innovative response to offences and crimes, which include forensic computer simulation of offences. The aim of this work is to determine an approach to the development of a forensic computer model of offences in the context of military operations and to assess its potential advantages. The research involved the method of statistical observation, the rating method, the analysis of risks and potential failures using the FMEA model. The conducted research revealed an increased crime rate in Ukraine after the full-scale invasion. The increased number of particularly serious crimes by almost 9 times requires special attention. This gave grounds to propose the directions of application of the method of forensic computer simulation of offences — forecasting and analysis of crimes, geo-informational simulation, etc. An algorithm for the development of a forensic computer model for predicting terrorist acts in the context of a military conflict is proposed. It is noted that the effectiveness of this model depends on the correct identification and assessment of possible risks for the security system, which is proposed to be carried out using the FMEA model. The application of the FMEA model for predicting terrorist acts is the novelty of the study.