Investigative procedures and the admissibility of forensic evidence in criminal proceedings: Legal, technological, and environmental perspectives
Вантажиться...
Дата
2025
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Malque Publishing
Анотація
The current research critically examines the impact of investigative practices on the inventory, conservation, and admissibility of forensic evidence in criminal investigations in light of procedural and legal matters across different jurisdictions. General forensic practice serves as a departure point, but the investigation also considers environmental crimes where the type of evidence collection requires greater procedural safeguarding. A mixed-methods approach was employed, integrating statistical analysis, expert surveys, and documentary analysis of legal documents to examine 120 adjudicated cases—although originally 150 were quoted—to determine whether investigative actions were practical on evidence integrity in 62% of cases. Findings indicate that the application of advanced forensic techniques like DNA typing, ballistic trajectory calculation, and digital trace reconstruction, combined with an unbroken chain of custody, is linked with higher evidence success rates. In contrast, early collection without procedural integrity failed to ensure admissibility. Crossjurisdictional analysis of the United States, Brazil, and South Africa identified discrepancies in procedure norms, institutional capability, and protective law, often leading to conflicting judicial decisions. Particular focus is given to the application of digital forensics and the more recent incorporation of artificial intelligence (AI), both emphasising the potential for optimising investigative efficiency while noting the lack of established formal legal processes for evidence derived from AI. The report also addresses environmental forensics innovation, such as airborne ecological DNA (eDNA) and hand-held Xray fluorescence (XRF) analysis, with the need for standard protocols and legislative evolution to enable evidentiary admissibility. Policy recommendations involve standardisation of forensic standards across jurisdictions, finance for AI validation frameworks, and development of specialist training courses incorporating legal, forensic, and ethical competencies. By bridging the gap between technological possibilities and admissibility within the legal field, the project aims to enable more comparable, transparent, and equitable outcomes in criminal justice systems worldwide, in particular in investigations and prosecutions of transnational or environmental crime.
Поточне дослідження критично розглядає вплив слідчих практик на інвентаризацію, збереження та допустимість судово-медичних доказів у кримінальних розслідуваннях з огляду на процесуальні та юридичні питання в різних юрисдикціях. Загальна судово-медична практика слугує відправною точкою, але дослідження також розглядає екологічні злочини, де тип збору доказів вимагає більшої процесуальної безпеки. Був застосований змішаний методологічний підхід, що поєднує статистичний аналіз, експертні опитування та документальний аналіз юридичних документів для вивчення 120 розглянутих справ, хоча спочатку було названо 150, щоб визначити, чи були слідчі дії практичними для цілісності доказів у 62% випадків. Результати дослідження показують, що застосування передових судово-медичних методів, таких як ДНК-типування, розрахунок балістичної траєкторії та реконструкція цифрових слідів, у поєднанні з безперервним ланцюгом зберігання, пов'язане з вищими показниками успішного отримання доказів. Натомість, ранній збір без процесуальної цілісності не забезпечив допустимості. Міжюрисдикційний аналіз Сполучених Штатів, Бразилії та Південної Африки виявив розбіжності в процесуальних нормах, інституційних можливостях та захисному праві, що часто призводить до суперечливих судових рішень. Особлива увага приділяється застосуванню цифрової криміналістики та новішому впровадженню штучного інтелекту (ШІ), що підкреслює потенціал для оптимізації ефективності розслідувань, водночас зазначаючи відсутність усталених формальних правових процедур для доказів, отриманих за допомогою ШІ. У звіті також розглядаються інновації в екологічній криміналістиці, такі як аналіз екологічної ДНК з повітря (eDNA) та портативний рентгенофлуоресцентний (XRF) аналіз, з необхідністю стандартних протоколів та законодавчої еволюції для забезпечення допустимості доказів. Рекомендації щодо політики включають стандартизацію стандартів криміналістики в різних юрисдикціях, фінансування систем валідації ШІ та розробку спеціалізованих навчальних курсів, що включають правові, криміналістичні та етичні компетенції. Шляхом подолання розриву між технологічними можливостями та допустимістю в правовій сфері, проект має на меті забезпечити більш порівнянні, прозорі та справедливі результати в системах кримінального правосуддя в усьому світі, зокрема, у розслідуваннях та переслідуванні транснаціональних або екологічних злочинів.
Опис
Investigative procedures and the admissibility of forensic evidence in criminal proceedings: Legal, technological, and environmental perspectives / R. Zaloznyi, A. Biryukova, І. Miroshnykov [and others] // Multidisciplinary Science Journal. – Mossoró : Malque Publishing, 2025. – № 8(4), 2025. – Р. 1-11.