Правозастосовне тлумачення провокації кримінального правопорушення в практиці Європейського суду з прав людини
Вантажиться...
Дата
2020
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Вісник ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка
Анотація
Правозастосовне тлумачення провокації кримінального правопорушення в практиці Європейського суду з прав людини / В. О. Веретянніков // Вісник ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка. - 2020. - Вип. 4 (92). - С. 93–104.
Опис
У статті проаналізовані вироблені практикою Європейського суду з прав людини основні підходи до визначення юридичного змісту та меж провокації кримінального правопорушення як неприпустимої поведінки з боку представників правоохоронних органів або інших осіб, яких правоохоронці спонукають на провокаційну поведінку. Установлено, що така поведінка утворює порушення права особи на справедливий суд у контексті ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод.
Також запропонованo авторське узагальнення критеріїв та ознак провокації кри-мінального правопорушення, які повинні враховуватися вітчизняними правоохорон-ними органами і судами в процесі як реалізації, так і юридичної оцінки різних форм контролю за вчиненням протиправного діяння. The article analyzes main approaches, developed by the practice of the European Court of Human Rights, to the definition of the legal content and boundaries of the provocation of a criminal offense as unacceptable behavior on the part of representatives of law enforcement agencies or other persons encouraged by law enforcement officers to provocative behavior. It has been established that such behavior constitutes violation of a person’s right to a fair trial in the context of Part 1 of Art. 6 of the Convention for the Protection of Human Rights and Funda-mental Freedoms. Also the author’s generalization of the criteria and elements of provocation of a criminal offense, which should be taken into account by domestic law enforcement agencies and courts in the process of both implementation and legal assessment of various forms of con-trol over the commission of a wrongful act has been proposed.
It has been determined that the ECHR defines provocation (by representatives of law en-forcement agencies) as externally created situations, when officials are involved, who are either employees of the competent national authorities, or persons acting on their behalf, and who do not limit their actions merely to the essentially secret (unofficially) investigation of a criminal case, but directly influence the subject in order to provoke him to commit a crime, which would not have been committed under other circumstances, in order to make it possible to identify the crime, that is, to obtain evidence of illegal behavior and initiate criminal proecution.
Based on the results of a critical comparison of the material procedural mechanism intro-duced in Ukraine for identifying and legal response to provocative actions of representatives of the authorities with the established practice of the European Court, a conclusion has been made about the existence of a number of gaps in the investigated mechanism of criminal law regulation.