Наукові публікації (Scientific publications)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Особливості застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах воєнного стану(Гельветика, 2024) Назимко Є. С.; Пономарьова Т. І.; Nazymko Ye. S.; Ponomarova T. I.В статті розглядаються особливості застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах воєнного стану. Зазначається, що наразі в судовій практиці виникає низка проблемних питань, пов’язаних із особливостями застосування запобіжних заходів до окремих категорій кримінальних правопорушників, а також визначенням відповідності Конституції України положень, які зазнали змін після 2022 року. Вказується, що у кримінальному законодавстві унеможливлено застосування звільнення від покарання з випробуванням лише до осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 403, 405, 407, 408, 429 КК України. Отже, поза увагою залишились ті, що вчинили діяння, передбачені ст. 402 КК України (непокора) та ст. 404 КК України (опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків). Підсумовується, що наразі такий запобіжний захід, як тримання під вартою не повною мірою відповідає вимогам, які ставляться європейською та міжнародною правовою спільнотою до порядку його застосування. The article examines the features of the application of a preventive measure in the form of detention under martial law. It is noted that currently in judicial practice there are a number of problematic issues related to the features of the application of preventive measures to certain categories of criminal offenders, as well as determining the compliance of provisions that have undergone changes after 2022 with the Constitution of Ukraine. For the most part, the above applies to such a preventive measure as detention. It is indicated that the criminal legislation makes it impossible to apply exemption from punishment with probation only to persons who have committed criminal offenses provided for in Articles 403, 405, 407, 408, 429 of the Criminal Code of Ukraine. It is summarized that currently such a preventive measure as detention does not fully meet the requirements set by the European and international legal community for the procedure for its application.Документ Обмежувальні заходи та обмежувальні приписи у системі спеціальних заходів індивідуально-профілактичного запобігання домашньому насильству(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Пономарьова Т. І.; Ponomarоva T. I.У статті розглядаються проблеми застосування до осіб, які вчинили домашнє насильство, обмеж увальних заходів та обмежувальних приписів та кримінальної відповідальності за їх невиконання. Вказу ється, що відсутність більш широкого переліку видів покарань, які можуть бути застосовані до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ст. 390-1 КК України, а також наявність окремих осо бливостей для їх призначення утворюють додаткові підстави для застосування до кривдників або більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, або звільнення від покарання (як правило, з випробуванням). Підсумовується, що наразі обмежувальні заходи та обмежувальні приписи як захід індивідуально-профілактичного запобігання домашньому насильству не у повній мірі виконують функцію, передбачену у Стамбульській конвенції. The article examines the problems of applying restrictive measures and restrictive orders to persons who have committed domestic violence and criminal liability for their failure to comply. It is indicated that the absence of a wider list of types of punishments that can be applied to persons who have committed a criminal offense provided for in Art. 390-1 of the Criminal Code of Ukraine, as well as the presence of certain features for their imposition create additional grounds for applying to offenders either a milder punishment than provided for by law, or exemption from punishment (as a rule, with probation). It is concluded that currently restrictive measures and restrictive orders as a measure of individual preventive prevention of domestic violence do not fully fulfill the function provided for in the Istanbul Convention.Документ Пробаційний нагляд як вид покарання у кримінальному праві України(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Назимко Є. С.; Пономарьова Т. І.; Петренко В. О.; Nazymko Ye. S.; Ponomarova T. I.; Petrenko V. O.У статті розглядається пробаційний нагляд як відносно новий вид покарання. Відзначається, що у більшості європейських країн пенітенціарний нагляд є спеціальним виправним та виховним заходом, який застосовується до осіб, яких було звільнено від покарання із випробуванням. Доводиться, що станом на травень 2025 року значення такої законодавчої новели для розвитку кримінально-правової політики важко оцінити однозначно, причиною чого є непідтверджена ефективність пробаційного нагляду як виду покарання та низка наукових дискусій щодо правової природи та можливості відносити пробаційний нагляд до системи покарань. Відмічається, що наразі пенітенціарний нагляд передбачений як вид покарання у санкціях близько 170 кримінально-правових норм, в яких встановлено кримінальну відповідальність як за кримінальні проступки, так і за нетяжкі та середньої тяжкості злочини. Підсумовується, що абсолютно аргументованою є думка вчених щодо доцільності віднесення такого заходу до спеціальних наглядових та соціально-виправних заходів взаємодії із особами, яких було звільнено від відбування покарання з випробуванням. Зокрема, це також може стати одним зі способів удосконалення обов’язків, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням. The article considers probation supervision as a relatively new type of punishment. It is noted that in most European countries, penitentiary supervision is a special corrective and educational measure applied to persons who have been released from probationary punishment. It is proved that as of May 2025, the significance of such a legislative novelty for the development of criminal law policy is difficult to assess unambiguously, the reason for which is the unconfirmed effectiveness of probation supervision as a type of punishment and a number of scientific discussions regarding the legal nature and possibility of referring probation supervision to the system of punishments. It is noted that currently penitentiary supervision is provided for as a type of punishment in the sanctions of about 170 criminal law norms, which establish criminal liability for both criminal offenses and for minor and medium-serious crimes. It is summarized that the opinion of scientists regarding the expediency of classifying such a measure as special supervisory and social-correctional measures of interaction with persons who were released from serving a sentence with probation is absolutely justified. In particular, this can also be one of the ways to improve the duties that the court imposes on a person released from serving a sentence with probation.Документ Мета як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 359 КК України(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Пономарьова Т. І.; Ponomarоva T. I.У статті проаналізовано підходи вчених до визначення можливості встановлення мети як обов’язкової ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 359 КК України. Вказано, що наразі чинна редакція ст. 359 Кримінального кодексу України, в якій встановлено кримінальну відповідальність за незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації не відтворює рівня суспільної небезпечності, достатнього для криміналізації такого діяння. Аналіз судової практики надає підставу для констатації, що суб’єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 359 КК України потребує доопрацювання, а саме – визначення обов’язковою ознакою мети вчинення такого діяння. Вказане зумовлено потребою в удосконаленні порядку притягнення осіб, які вчинили незаконні дії зі спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації до адміністративної та кримінальної відповідальності. Констатовано, що саме вказівка на використання без мети негласного отримання інформації, а також незнання того, що технічний засіб належить до таких, що скеровані на негласне отримання інформації стає підставою для визнання можливим притягати особу до адміністративної відповідальності. The article analyzes the approaches of scientists to determining the possibility of establishing a purpose as a mandatory feature of a criminal offense, provided for in Article 359 of the Criminal Code of Ukraine. It is indicated that the current version of Article 359 of the Criminal Code of Ukraine, which establishes criminal liability for illegal acquisition, sale or use of special technical means of obtaining information, does not reproduce the level of social danger sufficient to criminalize such an act. The analysis of judicial practice provides grounds for stating that the subjective side of the composition of the criminal offense, provided for in Part 1 of Article 359 of the Criminal Code of Ukraine, requires further development, namely, the definition of the purpose of committing such an act as a mandatory feature. This is due to the need to improve the procedure for bringing persons who have committed illegal actions with special technical means of covertly obtaining information to administrative and criminal liability. It is stated that it is the indication of use without the purpose of secret obtaining of information, as well as ignorance of the fact that such a technical means belongs to those that are aimed at secret obtaining of information, which becomes the basis for recognizing the possibility of bringing a person to administrative responsibility.Документ Кримінальна відповідальність за незаконні дії зі спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Пономарьова Т. І.; Данилевська Ю. О.; Єдаменко І. В.; Ponomarova T. I.; Danylevska Yu. О.; Yedamenko I. V.У статті розглядаються особливості кримінальної відповідальності за незаконні дії зі спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації. Звертається увага на доцільність виключення спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації з переліку предметів контрабанди. Актуалізовано криміналізацію незаконного використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та незаконного розроблення, виготовлення, постачання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та виключення статті 359 із Кримінального кодексу України. The article examines the specifics of criminal liability for illegal actions with special technical means of secretly obtaining information. It is emphasized that the actions described in Article 359 of the Criminal Code of Ukraine “Illegal acquisition, sale or use of special technical means of obtaining information” encroach on various objects of criminal law protection. Thus, the illegal purchase or sale of special technical means of covertly obtaining information creates a threat of harm or harm to economic activity, since such actions are carried out on the basis of a license obtained.Документ Незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації: проблеми визначення об’єкта кримінального правопорушення(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Цуцкірідзе М. С.; Назимко Є. С.; Пономарьова Т. І.; Tsutskiridze M. S.; Nazymko Ye. S.; Ponomarova T. I.У статті аналізуються підходи вчених до визначення об’єкта кримінального правопорушення, передбаченого статтею 359 Кримінального кодексу України. Установлено, що вчинення діяння, передбаченого статтею 359 Кримінального кодексу України, безпосередньо пов’язане з незаконним порушенням недоторканості приватного життя. Визначено, що коли формами реалізації об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого статтею 359 Кримінального кодексу України, є їх придбання та збут, посягання здійснюється на відповідний вид господарської діяльності. Підсумовано, що доцільним є визначення безпосереднім об’єктом такого діяння права громадянина на недоторканність приватного життя, особисту та сімейну таємницю, а родовим об’єктом – суспільні відносини, що забезпечують конституційні права та свободи людини і громадянина. The article analyzes the approaches of scientists to determining the object of a criminal offense provided for in Article 359 of the Criminal Code of Ukraine. It has been established that in most cases the commission of a criminal offense provided for in Article 359 of the Criminal Code of Ukraine is directly related to the purpose of obtaining private or confidential information and almost always – to the illegal violation of privacy. It has been determined that in cases where the forms of implementation of the objective side of the criminal offense provided for in Article 359 of the Criminal Code of Ukraine are their acquisition and sale, the criminal offender encroaches on economic activities related to the development, manufacture, supply of special technical means for removing information from communication channels and other technical means of covertly obtaining information.Документ До питання щодо стану та перспектив вирішення проблем забезпечення невідворотності кримінальної відповідальності за корупцію, визначених у Державній антикорупційній програмі на 2023–2025 роки(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Пономарьова Т. І.; Ponomarоva T. I.У статті розглядаються стан та перспективи вирішення проблем забезпечення невідворотності кримінальної відповідальності за корупцію, визначених у Державній антикорупційній програмі на 2023–2025 роки. Автором звертається увага на відсутність системності у визначенні корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією. Вказується на неефективність та неспіврозмірність визначених у національному кримінальному законодавстві видів та розмірів покарань тяжкості таких суспільно небезпечних діянь. Підсумовується, що частково завдання, визначені у Державній антикорупційній програмі на 2023–2025 роки, було виконано, проте кримінальне законодавство зазнало змін, які надмірно лібералізують кримінальну відповідальність осіб, які вчинили корупційні кримінальні правопорушення та кримінальні правопорушення, пов’язані з корупцією, та уклали угоду про визнання винуватості, а також не повною мірою відповідають положенням та рекомендаціям, викладеним у європейських правових документах. The article examines the status and prospects for solving the problems of ensuring the inevitability of criminal liability for corruption, defined in the State Anti-Corruption Program for 2023–2025. The author draws attention to the lack of consistency in defining corruption criminal offenses and criminal offenses related to corruption. The ineffectiveness and disproportionality of the types and amounts of punishments defined in the national criminal legislation to the severity of such socially dangerous acts are indicated. It is summarized that the tasks set out in the State Anti-Corruption Program for 2023–2025 have been partially fulfilled, however, the criminal legislation has undergone changes that excessively liberalize the criminal liability of persons who have committed corruption criminal offenses and criminal offenses related to corruption and have entered into plea agreements, and also do not fully comply with the provisions and recommendations set out in European legal documents.Документ Щодо окремих аспектів принципу раціонального застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки у кримінально-виконавчому праві України(Громадська наукова організація «Фундація публічно-правових ініціатив», 2022) Пилипенко Д. О.; Pylypenko D. O.У статті розглянуто елементи сутнісної складової принципу раціонального застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки у кримінально-виконавчому праві України. Проаналізовано теоретичні позиції щодо визначення вказаної галузевої засади. Розглянуто позиції науковців щодо поділу вказаного принципу на дві відокремленої засади, а саме засади раціонального застосування примусових заходів та засади стимулювання правослухняної поведінки. Висловлено авторську позицію щодо сприйняття досліджуваного принципу виключно у редакції визначеної в чинному кримінально-виконавчому законі. Наголошено, що лише визначення й сприйняття вказаного принципу в комплексі створює передумови для належного визначення його сутності. Висловлено авторську позицію щодо сприйняття засади, що досліджується як складносурядної The article examines the elements of the essential component of the principle of rational application of coercive measures and stimulation of law-abiding behavior in the criminal-executive law of Ukraine. The theoretical positions on the definition of the specified industry principle are analyzed. The positions of scientists on the division of the specified principle into two separate principles are considered, namely the principles of rational application of coercive measures and the principles of stimulation of law-abiding behavior. The author's position on the perception of the studied principle exclusively in the wording defined in the current criminal-executive law is expressed. It is emphasized that only the definition and perception of the specified principle in the complex creates the prerequisites for the proper definition of its essence. The author's position on the perception of the principle being studied as a complexДокумент Змагальність як принцип кримінально-виконавчого права(Ужгородський національний університет, 2022) Пилипенко Д. О.; Pylypenko D. O.В статті розглянуто зміст та окремі сутнісні аспекти принципу змагальності у галузі кримінально-виконавчого права. Наголошено на тому, що цей принцип є міжгалузевим та характерним як для сфери публічно-правових відносин, так й сфери приватного права. Зазначено, що змагальність як правова засада є обов’язковою для всіх процесуальних галузей права, будь-то кримінально процесуальне право, цивільне процесуальне право, господарське процесуальне право, адміністративне право тощо. The article examines the content and some essential aspects of the principle of adversarial proceedings in the field of criminal enforcement law. It is emphasized that this principle is cross-sectoral and characteristic of both the sphere of public legal relations and the sphere of private law. It is noted that adversarial proceedings as a legal principle is mandatory for all procedural branches of law, be it criminal procedural law, civil procedural law, economic procedural law, administrative law, etc.Документ Принцип взаємної відповідальності держави і засудженого в кримінально-виконавчому праві України(Ужгородський національний університет, 2023) Пилипенко Д. О.; Pylypenko D. O.Статтю присвячено визначенню сутності принципу взаємної відповідальності держави і засудженого в кримінально-виконавчому праві України. Проаналізовано позиції науковців стосовно вказаного принципу. Зосереджено увагу на імперативному методі як загальновизнаному серед науковців щодо визначення змісту принципу взаємної відповідальності держави і засудженого. Наголошено на тому, що імперативний метод здебільшого тяжіє до сфери регулювання практичної діяльності співробітників кримінально-виконавчої служби, аніж до визначення взаємності відповідальності як правової засади. Зазначено, що цей принцип належить до категорії галузевих та характеризується тлумаченням відповідальності у його структурі у широкому сенсі. Така відповідальність характеризується негативним й позитивним елементами. The article is devoted to defining the essence of the principle of mutual responsibility of the state and the convict in the penal law of Ukraine. The positions of scientists regarding the specified principle are analyzed. Attention is focused on the imperative method as generally recognized among scientists in determining the content of the principle of mutual responsibility of the state and the convict. It is emphasized that the imperative method mostly gravitates towards the sphere of regulation of practical activities of employees of the penal service, rather than to the definition of mutual responsibility as a legal basis. It is noted that this principle belongs to the category of sectoral and is characterized by the interpretation of responsibility in its structure in a broad sense. Such responsibility is characterized by negative and positive elements.Документ Принцип невідворотності виконання і відбування покарань в кримінально-виконавчому праві України(Юридичний факультет Запорізького національного університету, 2023) Пилипенко Д. О.; Pylypenko D. O.Статтю присвячено визначенню сутності принципу невідворотності виконання і відбування покарань в кримінально-виконавчому праві України. Проаналізовано позиції науковців стосовно вказаного принципу. Зосереджено увагу на міжгалузевому походженні вказаної засади. Зазначено, що принцип невідворотності виконання і відбування покарань походить від спорідненої кримінально-правової засади невідворотності кримінальної відповідальності. Ця засада за своє специфікою регламентується лише у комплексному поєднанні з іншими принципами, які належать до різних категорій. Принцип, який досліджується обов’язково слід розглядати лише у контексті обов’язкового врахування двох напрямків як виконання та відбування покарань The article is devoted to defining the essence of the principle of inevitability of execution and serving of sentences in the criminal law of Ukraine. The positions of scientists regarding the specified principle are analyzed. Attention is focused on the interdisciplinary origin of the specified principle. It is noted that the principle of inevitability of execution and serving of sentences comes from the related criminal law principle of inevitability of criminal liability. This principle, due to its specificity, is regulated only in a complex combination with other principles that belong to different categories. The principle under study must be considered only in the context of mandatory consideration of two areas: execution and serving of sentences.Документ Принцип диференціації та індивідуалізації виконання покарань(Ужгородський національний університет, 2022) Пилипенко Д. О.; Pylypenko D. O.В межах статті розглянуто зміст та сутність засади диференціації та індивідуалізації виконання покарань в кримінально-виконавчому праві. Наголошено на виключному єдиному сприйнятті цієї комплексної засади, враховуючи елементи диференціації й індивідуалізації. Зазначено, що сприйняття цих елементів у комплексі належним чином відтворюватиме сутність принципу диференціації та індивідуалізації виконання покарань та, навпаки, відокремлене сприйняття цих елементів свідчитиме лише про часткове відображення специфіки врегульованих цією засадою правовідносин. The article examines the content and essence of the principle of differentiation and individualization of the execution of sentences in criminal law. It emphasizes the exclusive single perception of this complex principle, taking into account the elements of differentiation and individualization. It is noted that the perception of these elements in the complex will properly reproduce the essence of the principle of differentiation and individualization of the execution of sentences and, conversely, the separate perception of these elements will indicate only a partial reflection of the specifics of the legal relations regulated by this principle.Документ Конфіденційність як принцип кримінально-виконавчого права(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Пилипенко Д. О.; Pylypenko D. O.Статтю присвячено визначенню принципу конфіденційності у кримінально-виконавчому праві України. Наголошено на необхідності сприйняття цього принципу як невід’ємного складника системи кримінально-виконавчих засад. Указано, що в сучасних правових умовах цей принцип без посередньо пов'язаний із таким явищем, як особиста інформація у контексті сприйняття її як предмету сучасних правовідносин. Зазначено, що цей принцип доцільно сприймати крізь призму його загальних аспектів: приватність, невтручання, доступність, захист, які згруповано у дві групи. Перша група відображає ідентифікацію інформації у контексті її суб’єктної належності до окремої фізичної особи. Друга група утворює правовий режим визначення, регламентації конфіденційної інформації в межах сучасних правовідносин. The article is devoted to the definition of the principle of confidentiality in the criminal-executive law of Ukraine. The necessity of perceiving this principle as an integral part of the system of criminal-executive principles is emphasized. It is indicated that in modern legal conditions this principle is directly related to such a phenomenon as personal information in the context of its perception as a subject of modern legal relations. It is noted that this principle should be perceived through the prism of its general aspects: privacy, non-interference, accessibility, protection, which are grouped into two groups. The first group reflects the identification of information in the context of its subjective belonging to an individual individual. The second group forms the legal regime of defining and regulating confidential information within the framework of modern legal relations.Документ Принцип публічності кримінально-виконавчого права України(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2022) Пилипенко Д. О.; Pylypenko D. O.Статтю присвячено визначенню принципу публічності у кримінально-виконавчому праві України. Наголошено на необхідності сприйняття цього принципу як невід’ємного складника системи кримінально-виконавчих засад. Зазначено, що цей принцип фактично відображено в змісті діяльності посадових осіб у межах кримінально-виконавчих правовідносин. При цьому цей принцип враховує як практичну діяльність посадових осіб органів й установ виконання покарань, так і інших органів державної влади, представників місцевого самоврядування, громадськості тощо. The article is devoted to the definition of the principle of publicity in the criminal-executive law of Ukraine. The necessity of perceiving this principle as an integral part of the system of criminal-executive principles is emphasized. It is noted that this principle is actually reflected in the content of the activities of officials within the framework of criminal-executive legal relations. At the same time, this principle takes into account both the practical activities of officials of bodies and institutions for the execution of sentences, and other state authorities, representatives of local self-government, the public, etc.Документ Принцип диспозитивності в кримінально-виконавчому праві України(Науково-освітній інноваційний центр суспільних трансформацій, 2022) Пилипенко Д. О.; Pylypenko D. O.Принцип диспозитивності являє собою міжгалузеву засаду. Цей принцип в рівній мірі реалізується у всіх процесуальних галузях права. Принцип диспозитивності нерозривно пов’язаний з категорією «право» та словосполученням «має право». Вказаний взаємозв’язок обумовлює цілковиту залежність цієї засади від волі особи, яка її реалізує. Для визначення сутності принципу диспозитивності доцільно використовувати так звану «теорію інтересу» в праві, оскільки диспозитивність обумовлена особистою зацікавленістю учасника правовідносин, під час реалізації особистої правосуб’єктності. При цьому, така конструкція є характерною лише для суб’єктів приватного права, а не для представників публічного права. The principle of dispositivity is an interdisciplinary principle. This principle is equally implemented in all procedural branches of law. The principle of dispositivity is inextricably linked to the category of “right” and the phrase “has the right”. This relationship determines the complete dependence of this principle on the will of the person who implements it. To determine the essence of the principle of dispositivity, it is advisable to use the so-called “theory of interest” in law, since dispositivity is determined by the personal interest of the participant in legal relations during the implementation of personal legal personality. At the same time, such a construction is characteristic only for subjects of private law, and not for representatives of public law.Документ Принцип недоторканності права власності у кримінально-виконавчому праві України(Інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України, 2022) Пилипенко Д. О.; Pylypenko D. O.У статті розглянуто сутнісну характеристику принципу недоторканності права власності у кримінально-виконавчому праві України. Здійснено аналіз норм міжнародного права, а також рішень Європейського суду з прав людини з приводу тлумачення зазначеного принципу. Розглянуто позицію законодавця під час визначення цієї засади в межах Конституції України. Наголошено на тотожності понять непорушності та недоторканності в контексті визначення аналізованого принципу. Акцентовано на тому, що непорушність права влас- ності однаковою мірою кореспондована як до фізичних чи юридичних осіб, так і до держави в контексті утримання від будь-якого посягання на зазначений принцип. Зосереджено увагу на тому, що визначення недоторканності права власності вміщує не лише елементи позбавлення цього права, а й елементи його обмеження тощо. The article examines the essential characteristics of the principle of inviolability of property rights in the criminal and executive law of Ukraine. The analysis of the norms of international law, as well as the decisions of the European Court of Human Rights regarding the interpretation of the specified principle, is carried out. The position of the legislator when defining this principle within the Constitution of Ukraine is considered. The identity of the concepts of inviolability and inviolability in the context of defining the analyzed principle is emphasized. It is emphasized that the inviolability of property rights is equally addressed to both individuals or legal entities and to the state in the context of refraining from any encroachment on the specified principle. Attention is focused on the fact that the definition of inviolability of property rights contains not only elements of deprivation of this right, but also elements of its restriction, etc.Документ Щодо принципу презумпції невинуватості у кримінально-виконавчому праві України(Класичний приватний університет, 2022) Пилипенко Д. О.; Pylypenko D. O.У статті розглянуто положення міжнародно-правових актів та норм вітчизняного законодавства, у тому числі галузевого щодо визначення принципу презумпції невинуватості. Розглянуто окремі аспекти історіографії походження та подальшого правового становлення принципу презумпції невинуватості. Зосереджено увагу на сутнісному формулюванні засади презумпції невинуватості на рівні галузевого права. Наголошено на факті виключно загальноправового походження презумпції невинуватості. Конституційний принцип презумпції невинуватості містить доволі змістовний суб’єктивний фактор, який відображається на учасників правовідносин, на яких він розповсюджується. Зазначено, що цей принцип в межах правовідносин кримінально-правової сфери розповсюджується на таких суб’єктів як підозрюваний, обвинувачений та засуджений. The statistics examines the provisions of international legal acts and regulations legislation, including principle of presumption of innocence. Looks at other aspects of historiography and the further right-new establishment of the principle of presumption of innocence. Focused respect for daily life formulation of the presumption of innocence on the level of Galuzian law. Naked in fact, including the legal basis of the presumption of innocence. Constitutional principle of presumption of innocence revenge satisfaction substitute subjective factor that is reflected in the participants of legal affairs, in all types of countries. It is noted that this principle is within the legal framework of the criminal legal sphere We focus on such subjects as suspicions, accusations and judgments.Документ РЕЙДЕРСТВО В УКРАЇНІ: СУТНІСТЬ ТА СОЦІАЛЬНА ОБУМОВЛЕНІСТЬ(Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, 2021) Драгоненко А. О.; Манжула А. А.; Dragonenko A. O.; Manjula A. A.Стаття присвячена дослідженню сутності рейдерства, факторів та способів виникнення і розвитку цього явища, його національні особливості, негативний вплив на підприємницький клімат, стійкість роботи субєктів господарювання, згуртованість трудових колективів, інвестиційна привабливість країни. Досліджено основні прояви назаконного захоплення власності, визначена специфіка грин-мейла і рейдерства в Україні. Розглянуті причини та основні схеми рейдерства з урахуванням особливостей умов ринкової економіки. As a complex illegal phenomenon, "raiding" is associated with a number of real threats to economic security, including the growth of corruption and unemployment, monopolization of certain market segments, loss of competitiveness, reduced production, discredit of state and local authorities, law enforcement agencies and courts. , deterioration of the investment climate, reduction of the level of tax revenues, deformation of the legal ideology of society, etc.Документ СОЦІАЛЬНА ОБУМОВЛЕНІСТЬ НОРМ ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО(ДВНЗ «Ужгородський національний університет», 2022) Драгоненко А. О.; Dragonenko A. O.Стаття присвячена комплексному досліджен- ню теоретичних і практичних аспектів притягнен- ня до кримінальної відповідальності за вчинення домашнього насильства. Розглянуто актуальне у теорії кримінально права питання щодо вчинення домашнього насильства. В роботі проаналізовано національне законодавство України та практика його застосування, думки науковців та роз’яснен- ня вищої судової інстанції про варіативність під- ходів до розуміння кваліфікації щодо вчинення домашнього насильства. The scientific article is devoted to a comprehensive study of the theoretical and practical aspects of the features of criminal prosecution for domestic violence. The issue of committing is a domestic violence considered relevant in the theory of criminal law. The paper analyzes the national legislation of Ukraine and the practice of its application, the views of scientists and the clarification of the higher court about the variability qualifications of domestic violence.Документ ЮРИДИЧНА ПРИРОДА РІШЕНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ ЯК ДЖЕРЕЛА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА(Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, 2018) Драгоненко А. О.; Dragonenko A. O.Статтю присвячено дослідженню питань щодо сутності й особливостей правової природи рішень Європейського суду з прав людини та з’ясуванню важливості й ролі таких рішень для правової системи України як джерела кримінального права. The article is devoted to the study of issues regarding the nature and peculiarities of the legal nature of the decisions of the European Court of Human Rights and the clarification of the importance and role of such decisions for the legal system of Ukraine as a source of criminal law.