Наукові публікації (Scientific publications)

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 188
  • Документ
    Кримінально-правовий аналіз насильницьких злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості дітей
    (Гельветика, 2024) Буга Г. С.; Кузьменко С. С.; Buha H. S.; Kuzmenko S. S.
    Відповідно до Національної стратегії у сфері прав людини стратегічною ціллю у сфері забезпечення прав дитини – є права дітей в Україні, які забезпечуються та захищаються відповідно до загальновизнаних міжнародних, у тому числі європейських, стандартів; враховуються найкращі інтереси та думки дитини під час прийняття рішень, які її стосуються. Однією з проблем, на вирішення яких спрямований стратегічний напрям є недостатня ефективність системи запобігання та протидії порушенням прав дітей, зокрема насильству щодо дітей. За ст. 152 КК України відсутнє вільне волевиявлення дитини у разі коли: особа не досягла віку сексуальної згоди, а саме 16 років. Стан статевої зрілості українське законодавство визначає як закінчення формування організму, коли статеве життя, а для жінок – запліднення, вагітність, пологи і годування дитини є нормальною функцією і не призводять до розладу здоров’я. Експертиза встановлення статевої зрілості в Україні проводиться щодо осіб віком від 14 до 18 років. Отже, не може бути визнано статево зрілою особу до 14 років (бо експертиза проводиться лише з 14 років) і водночас може бути визнано статево незрілою особу і в 16, і в 17 років; особа перебувала у підпорядкованому чи залежному (фізично, економічно, психологічно) стані, що не дає їй можливості вільно висловити свою згоду на секс; особа потерпала і надалі потерпає від домашнього чи іншого насильства з боку кривдника, внаслідок чого не могла вільно висловити свою згоду на секс;особа перебувала у безпорадному стані та не могла вільно висловити свою згоду на секс тощо. Внесені зміни до КК України безумовно є позитивними та спрямованими на захист прав постраждалих від насильства. Оскільки до сьогоднішнього дня, практика притягнення до відповідальності ґвалтівників є незначною. Це в той час, коли за міжнародними даними, в середньому одна з кожних п’яти жінок бодай раз у житті зазнавала сексуального насильства. In accordance with the National Strategy for Human Rights, the strategic goal in the field of ensuring children’s rights is the rights of children in Ukraine, which are ensured and protected in accordance with generally recognized international, including European, standards; The best interests and views of the child are taken into account when making decisions that affect him. One of the problems that the strategic direction is aimed at solving is the insufficient effectiveness of the system for preventing and combating violations of children’s rights, in particular violence against children. According to Art. 152 of the Criminal Code of Ukraine there is no free expression of the child’s will if: the person has not reached the age of sexual consent, namely 16 years. Ukrainian legislation defines the state of puberty as the end of the formation of the body, when sexual life, and for women, fertilization, pregnancy, childbirth and feeding a child, is a normal function and does not lead to health problems. The examination of establishing sexual maturity in Ukraine is carried out in relation to persons from 14 to 18 years old. Consequently, a person under 14 years of age cannot be recognized as sexually mature (since the examination is carried out only from the age of 14) and at the same time a person can be recognized as sexually mature at both 16 and 17 years of age; the person was in a subordinate or dependent (physically, economically, psychologically) state, which does not allow him to freely express his consent to sex; the person suffers and continues to suffer from domestic or other violence from the abuser, as a result of which she could not freely express her consent to sex; the person was in a helpless state and could not freely express his consent to sex, etc. The changes made to the Criminal Code of Ukraine are certainly positive and are aimed at protecting the rights of victims of violence. Because until today, the practice of bringing rapists to justice is insignificant. This is at a time when, according to international data, on average one in every five women will experience sexual violence at least once in their lifetime.
  • Документ
    Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей: об’єкт кримінального правопорушення
    (Дніпровський гуманітарний університет, 2024) Буга Г. С.; Данилевський А. О.; Данилевська Ю. О.; Buha H. S.; Danylevskyi A. O.; Danylevska Yu. O.
    У статті досліджується об’єкт кримінального правопорушення, передбаченого ст. 164 Кримінального кодексу України «Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей», як елемент складу кримінального правопорушення. Наведено теорії об’єкта кримінального правопорушення, ознаки об’єкта кримінального правопорушення, до яких віднесено: об’єкт кримінального правопорушення, предмет кримінального правопорушення та потерпілого від кримінального правопорушення. Описано класифікації об’єкта кримінального правопорушення за вертикаллю та за горизонталлю. Серед теорій об’єкта кримінального правопорушення віддано перевагу теорії «об’єкт – суспільні цінності». У результаті аналізу доктринальних підходів до розуміння об’єкта ухилення від сплати аліментів на утримання дітей пропонується вважати безпосереднім об’єктом зазначеного кримінального правопорушення право неповнолітньої або непрацездатної дитини на утримання з боку батьків, визначене законодавством. Відмічається, що діяння у виді злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) має додатковий об’єкт – інтереси правосуддя в частині забезпечення виконання рішення суду щодо призначення аліментів. Аналізуються позиції науковців щодо визначення предмету кримінального правопорушення, передбаченого ст. 164 Кримінального кодексу України, в результаті чого робиться висновок, що предмет не є обов’язковою ознакою цього кримінального правопорушення. Потерпілим від кримінального правопорушення, передбаченого у статті 164 КК України, можуть бути: 1) діти, на утримання яких за рішенням суду їх батько чи мати мають сплачувати аліменти; 2) неповнолітні чи 3) непрацездатні діти, що перебувають на утриманні батьків. The article examines the object of the criminal offense provided for in Art. 164 of the Criminal Code of Ukraine «Evasion of payment of alimony for the maintenance of children» as an element of the criminal offense. The theories of the object of a criminal offense, signs of the object of a criminal offense are given, which include: the object of a criminal offense, the subject of a criminal offense and the victim of a criminal offense. The vertical and horizontal classifications of the object of the criminal offense are described. Among the theories of the object of the criminal offense, the theory «object - social values» is preferred. As a result of the analysis of doctrinal approaches to the understanding of the object of evading the payment of alimony for child maintenance, it is proposed to consider the right of a minor or an incapacitated child to maintenance by parents, defined by legislation, as the direct object of the specified criminal offense. It is noted that the act in the form of malicious evasion of the payment of child support funds (alimony) established by the court decision has an additional object - the interests of justice in terms of ensuring the execution of the court decision regarding the appointment of alimony. The positions of scientists regarding the definition of the subject of the criminal offense provided for by Art. 164 of the Criminal Code of Ukraine, as a result of which it is concluded that the subject is not a mandatory sign of this criminal offense. Victims of the criminal offense provided for in Article 164 of the Criminal Code of Ukraine can be: 1) children for whose maintenance, according to a court decision, their father or mother must pay alimony; 2) minors or 3) disabled children dependent on their parents
  • Документ
    Кримінально-правова характеристика відповідальності за ухилення від сплати аліментів на утримання дітей
    (Запорізький національний університет, 2024) Буга Г. С.; Данилевська Ю. О.; Buha H. S.; Danylevska Yu. O.
    Конституцією України встановлено, що сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Батьки зобов’язані виховувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Отже, Конституція України чітко визначає охоронювані суспільні відносини та визначає основну ієрархію об’єктів правової охорони, у якій сім’я та похідні від неї обов’язкові складові елементи – дитинство, материнство та батьківство вважаються універсальними. Сімейний кодекс України встановлює ці статті, деталізує захищені суспільні відносини та встановлює обов’язок батьків утримувати своїх дітей, а повнолітніх дітей - утримувати непрацездатних батьків та осіб, які потребують допомоги. Стаття 164 Кримінального Кодексу України, передбачає, що злісне ухилення від сплати, встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) карається громадськими роботами від 80 до 120 годин або виправними роботами до одного року, або обмеженням волі на той самий строк. Також передбачено, що раніше судима особа за цією самої статтею буде покарана громадськими роботами від 120 до 240 годин або виправними роботами до двох років, або ж обмеженням волі на строк до трьох років. Потерпілими від цього злочину визначаються неповнолітні діти, які мали отримати кошти на своє утримання. Об’єктом злочину визначається право неповнолітніх осіб на всебічний розвиток та повноцінне життя. З об’єктивної сторони цей злочин може вчинятись у формі: 1) злісного ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їхньому утриманні; 2) злісного ухилення від сплати аліментів. Суб’єкт злочину ‒ спеціальний. Відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів та утримання неповнолітніх можуть нести батьки та усиновителі. Суб’єктивною стороною є прямий умисел. Предметом злочину вважають частину від заробітку або визначену суму, яку мала сплачувати особа неповнолітньому, проте через деякі причини цього не зробила. Склад злочину може мати місце лише за наявності рішення суду, відповідно до якого особа, яка мала сплатити аліменти цього не робила. Склад злочину вбачається тоді, коли особа злісно не сплачувала аліменти. The Constitution of Ukraine establishes that family, childhood, motherhood and paternity are protected by the state. Parents are obligated to raise their children until they reach adulthood. Adult children are obliged to take care of their disabled parents. Consequently, the Constitution of Ukraine clearly defines protected social relations and defines the basic hierarchy of objects of legal protection, in which the family and its mandatory components derived from it - childhood, motherhood and paternity are considered universal. The Family Code of Ukraine establishes these articles, details protected social relations and establishes the obligation of parents to support their children, and of adult children to support disabled parents and those in need of assistance. Article 164 of the Criminal Code of Ukraine provides that malicious evasion of payment of funds established by a court decision for the maintenance of children (alimony) is punishable by community service from 80 to 120 hours or correctional labor for up to one year, or restriction of freedom for the same period. It is also provided that a previously convicted person under the same article will be punished with community service from 120 to 240 hours or correctional labor for up to two years, or restriction of freedom for up to three years. The victims of this crime are minor children who must receive funds for their maintenance. The object of the crime is determined by the right of minors to comprehensive development and a full life. From the objective side, this crime can be committed in the form of: 1) malicious evasion of parents from maintaining minors or disabled children in their care; 2) malicious evasion of alimony payments. The subject of the crime is special. Parents and adoptive parents may bear responsibility for malicious evasion of child support and maintenance of minors. The subjective side is direct intent. The subject of the crime is considered to be a portion of earnings or a certain amount that a person should pay to a minor, but for some reason did not do this. A crime can only occur if there is a court decision according to which the person who was supposed to pay alimony did not do so. A crime is considered when a person maliciously fails to pay alimony.
  • Документ
    Рекриміналізація контрабанди в світлі законодавчих ініціатив
    (Гельветика, Класичний приватний університет, 2023) Назимко Є. С.; Данилевська Ю. О.; Пономарьова Т. О.; Nazymko Ye. S.; Danylevska Yu. O.; Ponomarova T. I.
    У статті розглядаються проблеми рекриміналізації контрабанди. Авторами аналізується президентський законопроєкт № 5420 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів». Вказується, що беззаперечним позитивним здобутком новел, викладених у законопроєкті є уніфікація в усіх запропонованих назвах статей КК України власне діяння, яке криміналізується – контрабанди. На відміну від тієї неузгодженості у назвах статей КК України, яка є у чинній редакції, – ст. 201 «Контрабанда» та ст. 201 -1 «Переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України». Водночас, звертається увага на недостатню конкретизацію предметів контрабанди та наявність потреби в уточненні окремих кваліфікуючих ознак такого кримінального правопорушення. Аргументовано доводиться, що виходячи із правил юридичної техніки та правозастосування, із урахуванням того, що диспозиція ч. 1 ст. 201 КК України є бланкетною, визначення предметів контрабанди має відповідати положенням правових актів, якими регулюються порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення. Водночас, аналіз законодавчих та інших нормативно-правових актів надав підставу для констатації відсутності диференціації вогнепальної мисливської зброї на нарізну та гладкоствольну під час визначення порядку переміщення її через митний кордон як у Митному кодексі України, так і в Інструкціях та інших правових актах. Підсумовується необхідність у доповненні переліку предметів контрабанди гладкоствольною мисливською зброєю та уніфікації кваліфікуючих ознак контрабанди у ст. 305 КК України. The article deals with the problems of recriminalization of smuggling. The authors analyze the presidential draft law No. 5420 «On Amendments to the Criminal Code of Ukraine and the Criminal Procedure Code of Ukraine regarding the criminalization of smuggling of goods and excise goods, as well as false declaration of goods.» It is indicated that an indisputable positive achievement of the novellas set forth in the draft law is the unification in all proposed names of the articles of the Criminal Code of Ukraine of the act itself, which is criminalized - smuggling. In contrast to the inconsistency in the names of the articles of the Criminal Code of Ukraine, which is in the current version, - Art. 201 «Contraband» and Art. 201-1 «Movement across the customs border of Ukraine outside of customs control or with concealment from customs control of timber or lumber of valuable and rare tree species, unprocessed timber, as well as other timber prohibited for export outside the customs territory of Ukraine.» At the same time, attention is drawn to the insufficient specification of contraband items and the need to clarify certain qualifying features of such a criminal offense. It is argued that based on the rules of legal technique and law enforcement, taking into account the fact that the provision of Part 1 of Art. 201 of the Criminal Code of Ukraine is blanket, the definition of contraband items must comply with the provisions of legal acts that regulate the order and conditions of movement of goods across the customs border of Ukraine, their customs control and customs clearance. At the same time, the analysis of legislative and other normative legal acts provided a basis for ascertaining the absence of differentiation of hunting firearms into rifled and smoothbore when determining the order of their movement across the customs border both in the Customs Code of Ukraine and in the Instructions and other legal acts. Summarizes the need to supplement the list of objects smuggled with smooth-bore hunting weapons and unify the qualifying signs of smuggling in Art. 305 of the Criminal Code of Ukraine.
  • Документ
    Кримінально-правова характеристика злочину, передбаченого ст. 305 КК України
    (Гельветика, Класичний приватний університет, 2023) Данилевська Ю. О.; Данилевський А. О.; Danylevska Yu. O.; Danylevskyi A. O.
    У статті надається кримінально-правова характеристика контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, фальсифікованих лікарських засобів як злочину проти здоров’я населення. Розглядається склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 305 Кримінального кодексу України, його кваліфікуючі ознаки: вчинення контрабанди наркотиків повторно, за попередньою змовою групою осіб, якщо предметом контрабанди були особливо небезпечні наркотичні засоби чи психотропні речовини, або зазначені речовини у великих розмірах та особливо кваліфікуючі ознаки: контрабанда наркотиків, вчинена організованою групою та особливо великий розмір наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, фальсифікованих лікарських засобів контрабанди. Звертається увага на непослідовність законодавця у застосуванні такої кваліфікуючої ознаки контрабанди як «вчинення особою, раніше судимою за контрабанду», яка передбачена у всіх складах кримінально-правових норм про контрабанду, крім контрабанди наркотиків. Наводяться найбільш типові способи контрабанди наркотиків до яких відносять: приховування наркотику на собі або у транспортному засобі. До найбільш поширених видів наркотичних засобів, як предмету контрабанди, належать канабіс, героїн, макова солома. Наголошується, що контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, фальсифікованих лікарських засобів нарівні із контрабандою культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї або боєприпасів, частин вогнепальної нарізної зброї, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України, підакцизних товарів, є спеціальними нормами щодо контрабанди товарів, передбаченою ст. 201-3 кримінального кодексу України. The article provides a criminal-legal description of the smuggling of narcotic drugs, psychotropic substances, their analogues, precursors, falsified medicinal products as a crime against public health. The composition of the criminal offense provided for in Art. 305 of the Criminal Code of Ukraine, its qualifying features: repeated commission of drug smuggling by a group of persons, if the subject of smuggling was particularly dangerous narcotic drugs or psychotropic substances, or the specified substances in large quantities and especially qualifying features: drug smuggling committed by an organized group and especially a large amount of contraband narcotics, psychotropic substances, their analogues, precursors, falsified medicines. Attention is drawn to the legislator’s inconsistency in applying such a qualifying sign of smuggling as «commitment by a person previously convicted of smuggling», which is provided for in all criminal law regulations on smuggling, except drug smuggling. The most typical methods of drug smuggling are given, which include: hiding the drug on oneself or in a vehicle. Cannabis, heroin, and poppy straw are among the most common types of narcotics smuggled. It is emphasized that the smuggling of narcotic drugs, psychotropic substances, their analogues, precursors, falsified medicines is equal to the smuggling of cultural values, poisonous, powerful, explosive substances, radioactive materials, weapons or ammunition, parts of firearms, as well as special technical means of secretly obtaining information, timber or sawn timber of valuable and rare tree species, unprocessed timber, as well as other timber prohibited for export outside the customs territory of Ukraine, excise goods, are special regulations regarding smuggling of goods provided for in Art. 201-3 of the Criminal Code of Ukraine.
  • Документ
    Злочини у сфері службової діяльності, які вчиняють працівники патрульної поліції як об’єкт
    (Гельветика, Науково-дослідний інститут публічного права, 2019) Бардачов В. В.; Bardachov V. V.
    У статті надано кримінально-правову характеристику злочинам у сфері службової діяльності, що вчиняють працівники патрульної поліції. Встановлено, що до службових та корупційних правопорушень належать діяння, за які передбачено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність та розподілено на такі, що пов’язані з виконанням працівниками Національної поліції службових обов’язків (службові зловживання), використанням ними спеціального правового статусу для вчинення інших злочинів, а також, які учинено поза службою. The article gives a criminal-law description of crimes in the sphere of official activity committed by police patrol officers. It has been established that acts of corruption and corruption include acts for which criminal, administrative, civil and disciplinary responsibility is provided, and is divided into those related to the performance of official duties (official abuse) by employees of the National Police legal status for committing other crimes as well as offenses.
  • Документ
    Кримінальна відповідальність за екоцид в окремих зарубіжних країнах: порівняльно-правовий аспект
    (Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Сибірцева Л. С.; Sybirtseva L. S.
    У статті здійснено порівняльно-правовий аналіз кримінальної відповідальності за екоцид у законо-давстві окремих зарубіжних країн. Розглянуто основні підходи до визначення поняття «екоцид», елементи його складу, а також види покарання, передбачені зарубіжними кримінальними кодексами. З’ясовано основні підходи до законодавчого закріплення екоциду в зарубіжних країнах. Особливу увагу приділено тенденціям розвитку міжнародно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та перспективам визнання екоциду злочином міжнародного характеру. One of the consequences of the full-scale aggression of the Russian Federation against Ukraine is the irreparable damage to the ecosystem of our state. The large-scale environmental losses caused by military actions compel a closer examination of the issue of protecting the environment from ecocide by criminal-law means. It is noted that despite the existence of 46 criminal proceedings initiated under Article 441 of the Criminal Code of Ukraine, “Ecocide”, in the years 2013–2025, no individual has been served with a notice of suspicion.It is observed that when studying criminal liability for ecocide under Ukrainian legislation, a comparative legal analysis of criminal liability for ecocide in the legislation of certain foreign countries may be useful. The main approaches to defining the concept of “ecocide”, the elements of its corpus delicti, and the types of punishment provided for in foreign criminal codes – specifically those of Belgium and France – are examined.In addition, international initiatives aimed at recognizing ecocide as the fifth international crime are considered, includ-ing expert-proposed amendments to the Rome Statute of the ICC, the EU Directive 2024/1203, and the Council of Europe Convention of 2025.Special attention is given to the legislation of post-Soviet countries, which contains provisions on ecocide that are similar in content but differ in structure and severity of punishment. It is proposed to incorporate into Ukrainian legislation the positive experience of Belgium (elements of the crime, legal certainty, liability of legal entities) and Georgia (a qualifying element – commission of ecocide during wartime). It is noted that such an approach would make it possible to develop a two-component model of the crime: ecocide in peacetime and ecocide in wartime, which would meet both international legal requirements and the current security realities of Ukraine.
  • Документ
    Зарубіжний досвід запобігання злочинам, що вчиняють працівники поліції
    (Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2019) Бардачов В. В.; Bardachov V. V.
    Вивчення зарубіжного досвіду запобігання корупції є одним з найважливіших напрямків отримання інформації про те, якими засобами, методами, в яких формах можливо створити обстановку нетерпимості до корупції і знизити рівень корупційної злочинності держави. Вивчення і облік практики зарубіжних країн дозволяють уникнути помилок, суперечностей в антикорупційній діяльності та вибрати правильні підходи в стратегії боротьби з корупцією У статті здійснено порівняльно-правовий (компаративний) аналіз особливостей реалізації державної політики (стратегії) протидії правопорушенням серед персоналу органів поліції в інших країнах. Виокремлено та розглянуто основні напрями забезпечення захисту системи поліції від вчинення злочинів у сфері службової діяльності в інших країнах, зокрема: запровадження єдиних правових стандартів запобігання корупції в поліцейських підрозділах і службах; чітке визначення (унормування) програм (алгоритмів) здійснення поліцейськими своїх службових повноважень; посилення кримінальної відповідальності працівників за корупційні діяння з одночасним підвищенням рівня їх грошового та соціального забезпечення; запровадження спеціальних навчальних програм (тренінгів) з питань запобігання корупції. Studying the foreign experience of preventing corruption is one of the most important areas of obtaining information on what means, methods, in what forms it is possible to create an environment of intolerance to corruption and reduce the level of corruption crime of the state. Study and accounting of foreign countries practices help to avoid mistakes, contradictions in anti-corruption activity and to choose the right approaches in the strategy of combating corruption The article deals with the comparative legal (comparative) analysis of the peculiarities of the implementation of the state policy (strategy) of counteracting the offense among the personnel of police bodies in other countries. The main directions of ensuring protection of the police system from committing crimes in the sphere of official activity in other countries are highlighted and discussed, in particular: the introduction of common legal standards for the prevention of corruption in police units and services; clear definition (normalization) of programs (algorithms) for police officers to exercise their authority; strengthening of criminal liability of employees for corruption acts while increasing the level of their financial and social security; introduction of special training programs (trainings) on corruption prevention.
  • Документ
    Правове регулювання запобігання злочинам, що вчиняються працівниками патрульної поліції Національної поліції України
    (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2017) Бардачов В. В.; Bardachov V. V.
    У статті проаналізовано положення конвенцій ООН проти транснаціональної організованої злочинності (2000) та про кримінальну відповідальність за корупцію (2006). Серед неконвенційних документів виокремлено Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН «Боротьба з корупцією» (1996); Міжнародний кодекс поведінки державних посадових осіб (1996); Загальні стандарти боротьби з корупцією в поліцейських відомствах і органах (2002). На підставі змістовного аналізу нормативно-правових документів, які регулюють протидію злочинам у сфері службової діяльності, запропоновано чотири такі рівні правового регулювання. Встановлено, що законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти, що регулюють запобіганнязлочинам у сфері службової діяльності, які вчиняють працівники Національної поліції, сьогодні перебувають на стадії узгодження й удосконалення. Процес реформування органів поліції лише розпочався. Однак усі розглянуті або зазначені нормативні акти регулюють діяльність працівників Національної поліції та спрямовані на протидію службовим зловживанням та іншим злочинам у сфері службової діяльності. The article analyzes the provisions of the UN Conventions on Transnational Organized Crime (2000) and Criminal Responsibility for Corruption (2006). Among the non-conventional documents are the UN General Assembly Resolution on Combating Corruption (1996); International Code of Conduct for Public Officials (1996); General Standards for Combating Corruption in Police Offices (2002). Four substantive levels of legal regulation have been proposed on the basis of a substantive analysis of normative legal documents governing the counteraction to offenses in the field of official activity. It has been established that the legislative and regulatory normative acts regulating the prevention of official crime committed by National Police are currently in the process of harmonization and improvement. The process of police reform has only just begun. However, all the acts considered or cited regulate the activities of the National Police officers and are aimed at combating official abuse and other offenses in the field of official activity.
  • Документ
    Детермінанти, що сприяють вчиненню злочинів працівниками патрульної поліції Національної поліції України
    (Харківський національний університет внутрішніх справ, Національна академія правових наук України, 2019) Бардачов В. В.; Bardachov V. V.
    У статті досліджено основні детермінанти, що сприяють вчиненю злочинів працівниками патрульної поліції Національної поліції України. Встановлено, що такі причини та умови зумовлені сукупністю особистісних, соціально та професійно-набутих мікросистемних, макросистемних детермінант. Синтезовано методологічні і прагматичні підходи до визначення і класифікації детермінант професійної деформації працівників поліції. Формування нової системи суспільних відносин, що розпочалося після розпаду радянської тоталітарної держави, супроводжується глобальними демократичними перетвореннями. Становлення України як самостійної європейської країни актуалізувало, зокрема, необхідність перебудови та підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів. У зв’язку із цим прийнято Закон України «Про Національну поліцію», що був спрямований змінити не лише структуру органів внутрішніх справ, а й ставлення населення до правоохоронної системи загалом. Це один з найпрогресивніших кроків на шляху до розбудови демократичної держави й становлення громадянського суспільства. The main determinants that contribute to committing crimes by patrol officers of the National Police of Ukraine are investigated. It is established that such causes and conditions are conditioned by a set of personal, socially and professionally acquired microsystems, macrosystem determinants. Methodological and pragmatic approaches to the definition and classification of determinants of professional deformation of police officers have been synthesized. The formation of a new system of social relations, which began after the collapse of the Soviet totalitarian state, has been accompanied by global democratic transformations. The emergence of Ukraine as an independent European country, in particular, urged the need for restructuring and increasing the efficiency of law enforcement. In this regard, the Law of Ukraine "On the National Police" was adopted, which aimed to change not only the structure of law enforcement agencies, but also the attitude of the population to the law enforcement system as a whole. This is one of the most progressive steps towards building a democratic state and establishing a civil society.
  • Документ
    Латентність злочинів у сфері службової діяльності, що вчиняють працівники Національної поліції України
    (Запорізький національний університет, 2021) Бардачов В. В.; Bardachov V. V.
    У статті проведений кримінологічний аналіз злочинів у сфері службової діяльності, що вчиняють працівники Національної поліції України. Встановлено, що специфіку зловживань визначають недостатньо чітка регламентація службових повноважень працівників та їх керівників, високий рівень латентності, поєднання із спорідненими та супутніми злочинами. Виокремлені головні причини та умови, що сприяють латентності таких злочинів. Запропонований кримінологічний аналіз злочинності ґрунтується лише на офіційних статистичних даних, водночас значна кількість злочинів, учинених працівниками органів внутрішніх справ (Національної поліції), залишаються поза межами офіційної статистики або ж взагалі невиявленими. The article deals with criminological analysis of crimes in the sphere of official activity committed by employees of the National Police of Ukraine. It is established that the specificity of the abuse is determined by the lack of clear regulation of the powers of the employees and their managers, the high level of latency, the combination with related and related crimes. The main causes and conditions contributing to the latency of such crimes are highlighted. The proposed criminological analysis of crime is based only on official statistics, while at the same time a significant number of crimes committed by law enforcement officials (National Police) remain outside the official statistics or even undetected.
  • Документ
    Гендерні аспекти звільнення чоловіків та жінок від відбування покарання з випробуванням
    (ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2023) Одинцова О. В.; Odyntsova O. V.
    Тези присвячено дослідженню гендерних чинників у контексті застосування ст. 75 КК України щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням. У роботі обґрунтовано, що врахування гендерної специфіки сприяє реалізації принципів гуманізму та фактичної справедливості без порушення засад рівності. На основі аналізу судової практики та міжнародних стандартів запропоновано рекомендації щодо вдосконалення диференціації умов іспитового строку для підвищення ефективності виправлення засуджених осіб без ізоляції від суспільства. The abstract is devoted to the study of gender factors in the context of applying Article 75 of the Criminal Code of Ukraine regarding release from serving a sentence with probation. The work substantiates that considering gender specifics contributes to the implementation of the principles of humanism and actual justice without violating the foundations of equality. Based on the analysis of judicial practice and international standards, recommendations are proposed to improve the differentiation of probation conditions to increase the effectiveness of the rehabilitation of convicted persons without isolation from society.
  • Документ
    The effectiveness of the national anti-corruption policy of Ukraine
    (Primmate, 2023) Odyntsova O. V.; Kotukova T.; Kozlov K.; Makarenko O.; Kotukov O.; Одинцова О. В.; Котиков О.; Коткова Т.; Козлов К.; Макаренко О.
    The aim of the study was to analyse the state anti-corruption policy of Ukraine and the effectiveness of its implementation mechanisms. Empirical and theoretical methods of scientific knowledge, as well as the method of comparative analysis, were used for a comprehensive study of the issue under research. Статтю присвячено аналізу державної антикорупційної політики України та ефективності механізмів її реалізації. Для комплексного вивчення досліджуваного питання було використано емпіричні та теоретичні методи наукового пізнання, а також метод порівняльного аналізу.
  • Документ
    Межі кримінально-правового реагування на незаконний обіг наркотичних засобів та психотропних речовин у невеликих розмірах
    (Гельветика, 2022) Одинцова О. В.; Odintsova O. V.
    Статтю присвячено проблемі криміналізації незаконного виробництва, виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів чи психотропних речовин у невеликих розмірах без мети передачі, оскільки у проєкті нового Кримінального кодексу України запроваджено відповідну кримінально-правову заборону. Аналіз підстави та соціальних і соціально-психологічних принципів криміналізації діянь дозволяє дійти висновку, що у сучасних умовах криміналізація зазначених дій є недоцільною. The article is devoted to the problem of criminalization of illegal production, manufacture, acquisition and storage of narcotic drugs or psychotropic substances in small quantities without the purpose of transfer, since the draft of the new Criminal Code of Ukraine introduced a corresponding criminal law prohibition. An analysis of the foundations and social and socio-psychological principles of the criminalization of acts allows us to conclude that in modern conditions the criminalization of these actions is inappropriate.
  • Документ
    Кіберзлочини як об’єкт правової класифікації
    (Гельветика, 2025) Габорець О. А.; Пекарський С. П.; Haborets O. А.; Pekarskyi S .P.
    У статті здійснено комплексний науково-правовий аналіз кіберзлочинів як об’єкта правової класифікації в умовах цифровізації суспільства. Досліджено підходи до визначення понять «кіберзлочин» та «кіберзлочинність», а також проблеми їх нормативного закріплення у національному законодавстві. Розглянуто особливості використання електронних доказів у кримінальному провадженні та труднощі їх отримання й процесуального закріплення. Проаналізовано положення Будапештської конвенції про кіберзлочинність та відповідні норми кримінального законодавства України. Запропоновано авторський підхід до класифікації кіберзлочинів з урахуванням характеру шкоди, способу вчинення, технологічної складності та суб’єктного складу. Окрему увагу приділено функціональній ролі правоохоронних органів у протидії кіберзлочинності та необхідності міжвідомчої взаємодії. The article provides a comprehensive legal analysis of cybercrimes as an object of legal classification in the context of the digitalization of society. The study examines the concepts of “cybercrime” and “cybercriminality” and highlights the problems of their legal definition in national legislation. Particular attention is paid to the use of electronic evidence in criminal proceedings and the challenges related to its collection and procedural admissibility. The research analyzes the provisions of the Budapest Convention on Cybercrime and the relevant norms of Ukrainian criminal law. The authors propose their own approach to the classification of cybercrimes based on the nature of harm, the method of commission, technological complexity, and the subject composition. The article also emphasizes the importance of interagency cooperation among law enforcement bodies in combating cybercrime.
  • Документ
    Організована злочинність як феномен кримінології постмодерну
    (Університет митної справи та фінансів, 2023) Назимко Є. С.; Пономарьова Т. І.; Семенишина-Фіголь Б. М.; Nazymko Ye. S.; Ponomarova T. I.; Semenyshyna-Fihol B. M.
    У статті розглядаються особливості сутності та змісту, а також запобігання організованій злочинності в кримінології постмодерну. Вказується, що організована злочинність як феномен кримінології постмодерну відтворюється через призму таких узагальнюючих ознак як: 1) системність та єдиний механізм реалізації, трансформований в залежності від виду суспільних відносин, на які здійснюється кримінально протиправний вплив; 2) ієрархічність та чітка підпорядкованість, наявність внутрішньо кореляційних взаємозв’язків між представниками організованої злочинності; 3) гнучкість та здатність до трансформації та маскування. Фактично, організована злочинність може розглядатись як наслідок існуючих поодиноких кримінальних правопорушень, суб’єкти яких об’єднались з метою удосконалення навичок та кримінально протиправних вмінь з метою вчинювати більш серйозні та вигідні суспільно небезпечні діяння. Тобто, організована злочинність – це наслідок еволюції суспільства, шлях до переродження та переосмислення явища злочинності у його загальному розумінні. The article examines the peculiarities of the essence and content, as well as the prevention of organized crime in post- modern criminology. It is indicated that organized crime as a phenomenon of postmodern criminology is reproduced through the prism of such generalizing features as: 1) systemicity and a single mechanism of implementation, transformed depending on the type of social relations that are criminally and unlawfully influenced; 2) hierarchy and clear subordination, the presence of intra-correlated relationships between representatives of organized crime; 3) flexibility and the ability to transform and disguise. In fact, organized crime can be considered as a consequence of existing individual criminal offenses, the subjects of which have united in order to improve skills and criminally illegal skills in order to commit more serious and profitable socially dangerous acts. That is, organized crime is a consequence of the evolution of society, a path to rebirth and reinterpretation of the phenomenon of crime in its general sense.
  • Документ
    Подолання корупційних ризиків в механізмі запобігання організованій злочинності в Україні
    (Юридичний факультет Запорізького національного університету, 2023) Назимко Є. С.; Пономарьова Т. І.; Семенишина-Фіголь Б. М.; Nazymko Ye. S.; Ponomarova T. I.; Semenyshyna-Fihol B. M.
    У статті розглядаються особливості подолання корупційних ризиків в механізмі запобігання організованій злочинності в Україні. Вказується, що корупція та організована злочинність безпосередньо корелюється із випадками легалізації (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом. Такого роду кримінальні правопорушення відносяться до категорії інтелектуальних суспільно небезпечних діянь та передбачають наявність у суб’єкта/ів певних знань та вмінь, необхідних та/або достатніх для реалізації кримінально протиправного умислу. Звертається увага на те, що у більшості випадків службові кримінальні правопорушення (зокрема і корупційні) вчиняються у складі організованої групи та злочинної організації з метою незаконного збагачення та вчинення інших майнових суспільно небезпечних діянь, матеріальна вигода від яких буде потім легалізована. Зазначено, що більшість кримінальних правопорушень, пов’язаних із корупцією, організованою злочинністю, легалізацією майна, отриманого незаконним шляхом передбачає наявність хоча б у одного учасника організованої групи/злочинної організації міжрегіональних або транснаціональних зв’язків, що спрощує вчинення необхідних операцій та ускладнює процес досудового розслідування такого роду кримінальних правопорушень. The article examines the peculiarities of overcoming corruption risks in the mechanism of prevention of organized crime in Ukraine. It is indicated that corruption and organized crime are directly correlated with cases of legalization (laundering) of property obtained through crime. Criminal offenses of this kind belong to the category of intellectual socially dangerous acts and require the subject/s to have certain knowledge and skills necessary and/or sufficient for the realization of criminally illegal intent. Attention is drawn to the fact that in most cases, official criminal offenses (in particular, corruption) are committed as part of an organized group and criminal organization with the aim of illegal enrichment and committing other property-related socially dangerous acts, the material benefit from which will be later legalized. It is noted that the majority of criminal offenses related to corruption, organized crime, legalization of property obtained illegally requires the presence of at least one member of an organized group/criminal organization with interregional or transnational ties, which simplifies the execution of the necessary operations and complicates the process of pre-trial investigation of this type of criminal offenses.
  • Документ
    Проблемні аспекти реалізації віктимологічної політики щодо жертв-іноземців
    (Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2023) Пономарьова Т. І.; Семенишина-Фіголь Б. М.; Кисько А. І.; Ponomarova T. I.; Semenyshyna-Fihol B. M.; Kysko A. I.
    В статті розглядаються проблеми віктимізації іноземців. Вказується, що сукупність умов та чинників віктимізації таких осіб надають можливість сформувати детермінаційний комплекс, який складається із таких елементів як: 1) низький рівень обізнаності жертви про культуру та звичаї країни, в якій він піддався кримінально протиправному впливу; 2) обмежені права та свободи у зв’язку із відсутністю громадянства країни, в якій він піддався протиправному впливу, що частково гальмує та ускладнює процес звернення до правоохоронних органів та реагування на звернення останніх; 3) низький рівень правової обізнаності в частині нормативно-правового забезпечення діяльності держави, в якій перебуває жертва; 4) наявність особистісних якостей, які ускладнюють своєчасне реагування на кримінально протиправний вплив; 4) обʼєктивні підстави віктимізації, серед яких проблеми в працевлаштуванні, пошуку місця мешкання, влаштуванні дітей у навчальні заклади тощо. The article examines the problems of victimization of foreigners. It is indicated that the set of conditions and factors of the victimization of such persons provide an opportunity to form a deterministic complex, which consists of such elements as: 1) a low level of awareness of the victim about the culture and customs of the country in which he was subjected to criminally illegal influence; 2) limited rights and freedoms in connection with the lack of citizenship of the country in which he was subjected to illegal influence, which partially inhibits and complicates the process of contact ing law enforcement agencies and responding to their appeals; 3) low level of legal awareness in terms of regulatory and legal support of the activities of the state in which the victim is located; 4) the presence of personal qualities that make it difficult to respond in a timely manner to criminally illegal influence; 4) objective reasons for victimization,including problems in employment, finding a place to live, placing children in educational institutions, etc.
  • Документ
    Загальносоціальні заходи запобігання кримінальним правопорушенням у сфері земельних відносин в Україні
    (Гельветика, 2021) Семенишина-Фіголь Б. М.; Semenyshyna-Fihol B. M.
    У статті проведений аналіз національного законодавства, на основі якого запропоновані заходи запобігання кримінальним правопорушенням у сфері земельних відносин. Встановлено, що основні заходи загальносоціального характеру повинні бути спрямовані на запобігання порушенням у сфері земельних відносин в Україні, які здійснюються у вигляді: контрольно-наглядової діяльності (проведення перевірок, спостережень, обстежень, інвентаризації, інспектування, розгляд звернень юридичних і фізичних осіб та документації із землеустрою); моніторингу земельних відносин. Констатовано, що земельний контроль має стати елементом механізму управління якістю земельних ресурсів, гарантією їх охорони, реалізацією правових норм, які регулюють ці заходи, способом забезпечення законності в державному управлінні охорони земельних ресурсів, а моніторинг – інформаційною системою для комплексної оцінки та прогнозування стану земель у майбутньому й складатися із систематичних спостережень за станом земель, оцінки цього стану та процесів, пов’язаних із земельними ресурсами. The article analyzes the national legislation, on the basis of which measures to prevent criminal offenses in the field of land relations are proposed. It is established that the main measures of general social nature should be aimed at preventing violations in the field of land relations in Ukraine, which are carried out in the form of: control and supervision (inspections, observations, surveys, inventory, inspection; consideration of appeals of legal entities and individuals and documentation) land management); monitoring of land relations. It is stated that land control should become an element of the mechanism of land resources quality management, guarantee of their protection, implementation of legal norms regulating these measures, way of ensuring legality in the state administration of land resources protection, and monitoring – information systems for comprehensive assessment and forecasting of land conditions. future and consist of systematic monitoring of the state of lands, assessment of this state and processes related to land resources.
  • Документ
    Генеза кримінально-правової охорони земельних відносин в Україні
    (Одеська юридична академія, 2021) Семенишина-Фіголь Б. М.; Semenyshyna-Fihol B. M.
    У статті проаналізовано генезис національного законодавства щодо охорони земель та досліджено шлях криміналізації правопорушень у сфері земельних відносин залежно від факторів суспільного розвитку з моменту виникнення права власності на землю. Здійснено порів¬няльний аналіз законодавства часів радянської влади та сучасної України. Зважаючи на доктринальні розробки, виявлено закономірності розвитку кримінального законодавства у сфері земельних відносин під впливом законодавства різних історичних періодів, окреслено теоретичне значення такого розвитку для подальшого вдосконалення кримінально-правової охорони земельних відносин в Україні та визначено критерії періодизації кримінально-правових норм, які встановлюють відповідальність за порушення у сфері земельних відносин. Проведено класифікацію кримінальних правопорушень, пов’язаних із незаконним заволодінням землею, відповідно до предмета посягання поділено на три групи: ті, які порушують право фактичного користування без одержання офіційного статусу власника земельної ділянки. До таких правопорушень належать: а) самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (ст. 197-1 КК України) та самоправство (ст. 356 КК України). The article analyzes the genesis of national legislation on land protection and explores the way of criminalization of offenses in the field of land relations depending on the factors of social development since the emergence of land ownership. A comparative analysis of the legislation of the Soviet era and modern Ukraine. Taking into account doctrinal developments, the regularities of development of criminal legislation in the field of land relations under the influence of legislation of different historical periods are revealed, the theoretical significance of such development for further improvement of criminal law protection of land relations in Ukraine is outlined. The classification of criminal offenses related to illegal land acquisition according to the subject of encroachment is divided into three groups: those that violate the right of actual use without obtaining the official status of the owner of the land. Such offenses include: a) unauthorized occupation of land and unauthorized construction (Article 197-1 of the Criminal Code of Ukraine) and arbitrariness (Article 356 of the Criminal Code of Ukraine).