Етнонаціональна саморегуляція українського суспільства: життя поза шаблонами (постмодерністський контекст символічного інтеракціонізму)
dc.contributor.author | Аксьонова В. І. | |
dc.contributor.author | Aksonova V. I. | |
dc.date.accessioned | 2025-06-09T12:56:01Z | |
dc.date.available | 2025-06-09T12:56:01Z | |
dc.date.issued | 2025 | |
dc.description | Аксьонова В. І. Етнонаціональна саморегуляція українського суспільства: життя поза шаблонами (постмодерністський контекст символічного інтеракціонізму) / В. І. Аксьонова // Перспективи. Соціально-політичний журнал. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2025. – №1, 2025. – 4-10 с. | |
dc.description.abstract | Свідомий, цинічний терор російського агресора проти українського суспільства, незламний спротив окупантам – це приклад надзвичайної людської стійкості та внутрішньої сили. Екзистенційна війна змушує українців перебувати у стані екзистенції – буття на грані, коли знищуються стереотипи самоідентифікації, моделі сприйняття світу, звичні шаблони людської поведінки. Стаття присвячена виявленню особливостей етнонаціональної саморегуляції українського суспільства, аналізу специфіки життя поза шаблонами у постмодерністському контексті символічного інтеракціонізму. Актуальність проблеми зумовлена необхідністю боротьби за соціокультурну єдність держави та громадянського пошуку духовних орієнтацій особистості, яка відносить себе до фоловерів норм і цінностей західно-європейської культури. Проблеми альтернативного осмислення етнонаціональної саморегуляції українського суспільства у першої чверті ХХІ століття пов’язані з необхідністю соціально-філософського аналізу наукового сенсу дефініції «демократичного патріотизму» як важливого підґрунтя процесів відтворення цивілізованого державотворення у постмодерністському контексті символічного інтеракціонізму. У контексті методологічних та інформаційно-аксіологічних змін у Європі ці процеси у свій час отримали назву «громадянської мирної революції», яка характеризувалася взаємодією влади та суспільства як результат цивілізованого, толерантного і справедливого електорального (національного) спілкування. Філософеми української національної ідеї торкаються не лише поверхового вдосконалення суспільної життєдіяльності «нащадків великих предків». Подібний підхід вільно чи невільно принижує й примітивізує ступінь етносоціального й духовного становлення суверенітету історичної нації. Така модель, – за рівнем бездуховної реалізації інтенцій Вічносущого, лише обмежує, наприклад, дух козакофільства, як момент метафізики Надії і не може бути використаною для започаткування у площині історичної пам’яті подальших напрямків наукового дослідження інших аспектів цієї важливої проблеми дослідження у дусі парадигмальних вимог у постмодерністському контексті символічного інтеракціонізму. Особливої уваги науковців потребує, наприклад, така проблема сучасності, як універсальні культурно специфічні особливості та просоціальна поведінка українців, які перебувають у якості внутрішньо переміщених осіб та приймаючої громади під час російсько-української війни. Проблема ненасильницького спілкування та вирішення міжкультурних конфліктів в умовах війни має також знаходитися у фокусі досліджень соціальної філософії. Результатом комплексного уявлення вчених про методи ненасильницького спілкування й алгоритми вирішення міжкультурних конфліктів різними категоріями внутрішньо переміщених осіб, постраждалих внаслідок воєнних подій мають стати науково-практичні рекомендації, що сприятимуть створенню атмосфери демократичного патріотизму, гуманізму, злагоди, толерантності та довіри в українському суспільстві у воєнний та повоєнний час. The conscious, cynical terror of the Russian aggressor against Ukrainian society, the indomitable resistance to the occupiers is an example of extraordinary human resilience and inner strength. The existential war forces Ukrainians to be in a state of existence - being on the verge, when stereotypes of self-identification, models of world perception, and habitual patterns of human behavior are destroyed. The purpose of the article is to identify the features of ethno-national self-regulation of Ukrainian society, to analyze the specifics of life outside the patterns in the postmodern context of symbolic interactionism. The relevance is due to the need to fight for the socio-cultural unity of the state and the civic search for spiritual orientations of the individual, who considers himself to be a follower of the norms and values of Western European culture. The problems of alternative understanding of ethno-national self-regulation of Ukrainian society in the first quarter of the 21st century are related to the need for a socio-philosophical analysis of the scientific meaning of the definition of “democratic patriotism” as an important basis for the processes of reproducing civilized statehood in the postmodern context of symbolic interactionism. In the context of methodological and informational and axiological changes in Europe, these processes were once called the “civil peaceful revolution”, which was characterized by the interaction of power and society as a result of civilized, tolerant and fair electoral (national) communication. The philosophies of the Ukrainian national idea concern not only the superficial improvement of the social life of the “descendants of great ancestors”. Such an approach freely or involuntarily degrades and primitivizes the degree of ethno-social and spiritual formation of the sovereignty of the historical nation. Such a model, in terms of the level of the spiritualless realization of the intentions of the Eternal, only limits, for example, the spirit of Cossackism, as a moment of the metaphysics of Hope and cannot be used to initiate, in the plane of historical memory, further directions of scientific research of other aspects of this important research problem in the spirit of paradigmatic requirements in the postmodern context of symbolic interactionism. In our opinion, special attention of scientists is required, for example, by such a problem of modernity as universal culturally specific features and prosocial behavior of Ukrainians who are internally displaced persons and the host community during the Russian-Ukrainian war. The problem of non-violent communication and resolution of intercultural conflicts in conditions of war should also be in the focus of research in social philosophy. The result of scientists' comprehensive understanding of methods of non-violent communication and algorithms for resolving intercultural conflicts by various categories of internally displaced persons affected by war events should be scientific and practical recommendations that will contribute to creating an atmosphere of democratic patriotism, humanism, harmony, tolerance, and trust in Ukrainian society during and after the war. | |
dc.identifier.issn | 09.00.03 | |
dc.identifier.uri | https://rep.dnuvs.ukr.education/handle/123456789/4092 | |
dc.publisher | Видавничий дім «Гельветика» | |
dc.title | Етнонаціональна саморегуляція українського суспільства: життя поза шаблонами (постмодерністський контекст символічного інтеракціонізму) | |
dc.title.alternative | Ethno-national self-regulation of ukrainian society: life outside the templates (postmodern context of symbolic interactionism) |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- Етнонаціональна саморегуляція українського суспільства життя поза шаблонами (постмодерністський контекст символічного інтеракціонізму).pdf
- Розмір:
- 274.82 KB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 1.71 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed to upon submission
- Опис: