Наукові публікації (Scientific publications)

Постійне посилання зібрання

https://rep.dnuvs.ukr.education/handle/123456789/385

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 59

Evaluation of the results of gender Budgeting in the development of public Infrastructure and the social sphere At the local level
(Limited liability company “FINTECHALLIANCE”, 2024) Marukhlenko O. P.; Sidelnykova L. O.; Mazur H. M.; Kozachenko R. A.; Aksonova V. I.; Марухленко О. П.; Сідельникова Л. О.; Мазур Г. М.; Козаченко Р. А.; Аксьонова В. І.
The problem of applying gender budgeting in the development of public infrastructure and the social sphere is a factor in ensuring gender equality and sustainable develop ment in modern democratic states. The effectiveness of gender budgeting is a compo nent of increasing the availability and quality of services for all citizens. The aim of the study is to analyse the impact of gender budgeting on the development of public infra structure and the social sphere. The article focuses on the identification of prospects and challenges of its application at the local level. The paper provides a detailed analysis of budgeting practices in Ukraine and the countries of the European Union (EU). The results of the study demonstrate that gender budgeting contributes to increasing the efficiency of budget expenditures and taking into account gender aspects in project planning and implementation. The article defines the level of ensuring gender rights, and the main problems and challenges associated with its implementation. Special at tention is paid to the development of recommendations for more effective implementa tion of gender budgeting in Ukraine and other countries. The practical significance of the study is the identified opportunities for improving gender equality through the opti mization of budget processes and making proposals for local authorities and stakehold ers.
Socio-philosophical analysis of Ukrainian legal mentality in the context of European integration processes
(Universidad del Zulia, 2023) Shtepa О. O.; Kovalenko S. S.; Koban O. V.; Holovko O. O.; Aksyonova V. I.; Штепа О. О.; Коваленко С. С.; Кобан О. В.; Головко О. О.; Аксьонова В. І.
The aim of the article was to carry out a socio-philosophical analysis of the legal mentality in the context of European integration processes. Comparative and observational methods were the main methodological tools. The research revealed that the legal mentality of the EU population is characterized by respect for the law, human rights and freedoms. The rights of the individual are recognized as priority over the rights of the state. The Ukrainian legal mentality is characterized by legal nihilism, legal idealism, statism, anomie, detachment from legal culture and ambivalence. It is concluded that, the consolidation of civil society with public authority during the military aggression of the Russian Federation indicates positive changes in the legal mentality. There are some positive changes in the attitude of the EU population towards the future EU membership of Ukraine. Increased legal awareness is a necessary component for the development of Ukraine’s legal mentality. The current achievements embodied in the national and European legal mentality in the EU countries can be guidelines for Ukraine to achieve its goal of European integration.
Логічна культура – необхідна складова професійної діяльності працівника національної поліції України
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.
У статті авторка намагається обґрунтувати важливість формування логічної культури як необхідної складової професійної діяльності працівника Національної поліції України. Мета професійної підготовки висококваліфікованих фахівців/фахівчинь у галузі права для реалізації завдань Національної поліції України, передбачає випуск з вищого навчального закладу працівників, здатних розв’язувати складні спеціалізовані завдання у сфері права, використовуючи навички абстрактного мислення та методи виконання логічних операцій. Для цього необхідно навчити курсантів та студентів володіти методами абстрактного, логічного та критичного мислення, аналізу та синтезу; сформувати навички використання принципів логічного мислення у практичних ситуаціях (аналізувати юридичну термінологію, тлумачити правові документи, знаходити протиріччя, застосовувати логічні методи у процесі правової кваліфікації злочину або правопорушення); навчити основам наукової методології (формулювання тези у доведенні, її аргументація, здатність будувати й перевіряти гіпотези та версії); сформувати навички критичного мислення при аналізі світоглядних, соціально та особистісно значущих проблем; навчити порівнювати інформацію з різних джерел; сформувати навички самостійної роботи та самодисципліни. In the article, the author tries to substantiate the importance of the formation of a logical culture as a necessary component of the professional activity of an employee of the National Police of Ukraine. The purpose of professional training of highly qualified specialists in the field of law for the implementation of the tasks of the National Police of Ukraine involves the graduation from a higher educational institution of employees capable of solving complex specialized tasks in the field of law, using abstract thinking skills and methods of performing logical operations. For this, it is necessary to teach cadets and students to master the methods of abstract, logical and critical thinking, analysis and synthesis; to develop skills in using the principles of logical thinking in practical situations (analyz e legal terminology, interpret legal documents, find contradictions in them, apply logical methods in the process of legal qualification of a crime or offense); teach the basics of scientific methodology (formulation of a thesis in proof, its argumentation, the ability to build and test hypotheses and versions); to form critical thinking skills when analyzing worldview, socially and personally significant problems; to learn to analyze and compare information from different sources; to form skills of independent work and self-discipline.
Етнонаціональна саморегуляція українського суспільства: життя поза шаблонами (постмодерністський контекст символічного інтеракціонізму)
(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.
Свідомий, цинічний терор російського агресора проти українського суспільства, незламний спротив окупантам – це приклад надзвичайної людської стійкості та внутрішньої сили. Екзистенційна війна змушує українців перебувати у стані екзистенції – буття на грані, коли знищуються стереотипи самоідентифікації, моделі сприйняття світу, звичні шаблони людської поведінки. Стаття присвячена виявленню особливостей етнонаціональної саморегуляції українського суспільства, аналізу специфіки життя поза шаблонами у постмодерністському контексті символічного інтеракціонізму. Актуальність проблеми зумовлена необхідністю боротьби за соціокультурну єдність держави та громадянського пошуку духовних орієнтацій особистості, яка відносить себе до фоловерів норм і цінностей західно-європейської культури. Проблеми альтернативного осмислення етнонаціональної саморегуляції українського суспільства у першої чверті ХХІ століття пов’язані з необхідністю соціально-філософського аналізу наукового сенсу дефініції «демократичного патріотизму» як важливого підґрунтя процесів відтворення цивілізованого державотворення у постмодерністському контексті символічного інтеракціонізму. У контексті методологічних та інформаційно-аксіологічних змін у Європі ці процеси у свій час отримали назву «громадянської мирної революції», яка характеризувалася взаємодією влади та суспільства як результат цивілізованого, толерантного і справедливого електорального (національного) спілкування. Філософеми української національної ідеї торкаються не лише поверхового вдосконалення суспільної життєдіяльності «нащадків великих предків». Подібний підхід вільно чи невільно принижує й примітивізує ступінь етносоціального й духовного становлення суверенітету історичної нації. Така модель, – за рівнем бездуховної реалізації інтенцій Вічносущого, лише обмежує, наприклад, дух козакофільства, як момент метафізики Надії і не може бути використаною для започаткування у площині історичної пам’яті подальших напрямків наукового дослідження інших аспектів цієї важливої проблеми дослідження у дусі парадигмальних вимог у постмодерністському контексті символічного інтеракціонізму. Особливої уваги науковців потребує, наприклад, така проблема сучасності, як універсальні культурно специфічні особливості та просоціальна поведінка українців, які перебувають у якості внутрішньо переміщених осіб та приймаючої громади під час російсько-української війни. Проблема ненасильницького спілкування та вирішення міжкультурних конфліктів в умовах війни має також знаходитися у фокусі досліджень соціальної філософії. Результатом комплексного уявлення вчених про методи ненасильницького спілкування й алгоритми вирішення міжкультурних конфліктів різними категоріями внутрішньо переміщених осіб, постраждалих внаслідок воєнних подій мають стати науково-практичні рекомендації, що сприятимуть створенню атмосфери демократичного патріотизму, гуманізму, злагоди, толерантності та довіри в українському суспільстві у воєнний та повоєнний час. The conscious, cynical terror of the Russian aggressor against Ukrainian society, the indomitable resistance to the occupiers is an example of extraordinary human resilience and inner strength. The existential war forces Ukrainians to be in a state of existence - being on the verge, when stereotypes of self-identification, models of world perception, and habitual patterns of human behavior are destroyed. The purpose of the article is to identify the features of ethno-national self-regulation of Ukrainian society, to analyze the specifics of life outside the patterns in the postmodern context of symbolic interactionism. The relevance is due to the need to fight for the socio-cultural unity of the state and the civic search for spiritual orientations of the individual, who considers himself to be a follower of the norms and values of Western European culture. The problems of alternative understanding of ethno-national self-regulation of Ukrainian society in the first quarter of the 21st century are related to the need for a socio-philosophical analysis of the scientific meaning of the definition of “democratic patriotism” as an important basis for the processes of reproducing civilized statehood in the postmodern context of symbolic interactionism. In the context of methodological and informational and axiological changes in Europe, these processes were once called the “civil peaceful revolution”, which was characterized by the interaction of power and society as a result of civilized, tolerant and fair electoral (national) communication. The philosophies of the Ukrainian national idea concern not only the superficial improvement of the social life of the “descendants of great ancestors”. Such an approach freely or involuntarily degrades and primitivizes the degree of ethno-social and spiritual formation of the sovereignty of the historical nation. Such a model, in terms of the level of the spiritualless realization of the intentions of the Eternal, only limits, for example, the spirit of Cossackism, as a moment of the metaphysics of Hope and cannot be used to initiate, in the plane of historical memory, further directions of scientific research of other aspects of this important research problem in the spirit of paradigmatic requirements in the postmodern context of symbolic interactionism. In our opinion, special attention of scientists is required, for example, by such a problem of modernity as universal culturally specific features and prosocial behavior of Ukrainians who are internally displaced persons and the host community during the Russian-Ukrainian war. The problem of non-violent communication and resolution of intercultural conflicts in conditions of war should also be in the focus of research in social philosophy. The result of scientists' comprehensive understanding of methods of non-violent communication and algorithms for resolving intercultural conflicts by various categories of internally displaced persons affected by war events should be scientific and practical recommendations that will contribute to creating an atmosphere of democratic patriotism, humanism, harmony, tolerance, and trust in Ukrainian society during and after the war.
Інформаційний простір постмодерну в умовах інформаційної єдності людства
(Запорізька державна інженерна академія, 2011) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
В статті дається аналіз інформаційного простору постмодерну, що виражається у формуванні постмодерністського світогляду, що виявляє взаємозв’язок і взаємозалежність змін в суспільстві, які дозволяють говорити про входження в інформаційну еру показати, що постмодернізм являє собою світогляд інформаційного суспільства; продемонструвати адекватність ключових категорій постмодерністської філософії для аналізу інформаційного простору сучасності; виявити проблеми інформаційного простору постмодерну в умовах глобалізації. The analysis of informative space of постмодерна is given in the article, which is expressed in forming of post-modernism world view, that is intercommunication and interdependence of changes in society, which ground to talk about included in an informative era; to show, that post-modernism is a world view of informative society; to show adequacy of key categories of post-modernism philosophy for the analysis of informative space of contemporaneity; to educe the problems of informative space of post-modernism in the conditions of globalization.
Творчість А. С. Макаренка–постнекласичний символ лицарського відношення до ідеалів козакофільства
(КЛА НАУ, 2017) Аксьонова В. І.; Aksyonova V. I.
Пошук форм лицарського тлумачення виду Homo Liber у боротьбі за волю України у творчості Антона Макаренка є збереженням духу історичної необхідності подолання примітивізму поглядів противників демократичного патріотизму; архетипів національної ідеї. Дух української цивілізації відображує символи національної ідеї, відобразив індуктивну метафізику. The search for forms of chivalric interpretation of the species Homo Liber in the struggle for the freedom of Ukraine in the work of Anton Makarenko is the preservation of the spirit of the historical necessity of overcoming the primitivism of the views of opponents of democratic patriotism; archetypes of the national idea. The spirit of Ukrainian civilization reflects the symbols of the national idea, reflected inductive metaphysics.
Формування комунікативної особистості в умовах глобалізації суспільства
(Запорізька державна інженерна академія, 2012) Аксьонова В. І.; Aksyonova V. I.
В статті дається аналіз динаміки особистості – від мовленнєвої до комунікативної і від комунікативної до віртуальної особистсоті, що свідчить про кладний і суперечливий процес становлення «інтернетоманії» глобального комунікаційного суспільства, в основі якого пріоритет «карнавальної особистості» і різного роду «шоу», які являються сурогатами адекватного спілкування. The analysis of dynamics of personality is given in the article – from linguistic to communicative and from communicative to virtual personality, that testifies to the difficult and contradictory becoming «internetomania» of global communicative society, in which basis a priority of «the carnival person» and any «show» that are substitutes of adequate dialogue.
Управління комунікативними процесами в сучасному соціумі в контексті кризи соціокультурної ідентичності: соціально–філософський аналіз
(Українська академія наук, Національний педагогічний університет імені МП Драгоманова, 2013) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
Дається аналіз управління комунікативними процесами в контексті кризи соціокультурної ідентичності, що вимагає соціокультурного відтворення сучасного соціуму; сутність соціокультурної єдності розкривається як процес і результат інституційного, рольового і смислового взаємопроникнення соціальної системи, реалізації комунікативних передумов соціокультурної інтеграції як становлення діалогічності особистості; сутність соціокультурної комунікації розглядається як єдність комунікативних дій, комунікативних зв’язків і комунікативної організації, що являє собою комунікативно–мережеву основу соціокультурної інтеграції суспільства. The analysis of the management of communication processes in the context of socio–cultural identity crisis, which requires social and cultural reproduction of modern society, the essence of social and cultural unity is revealed as a process and the result of institutional, role and sense of interpenetration of the social system, the implementation of socio–cultural integration of communication prerequisites as becoming dialogic identity, the essence of socio–cultural communication is seen as unity of communicative action, communicative relationships and communicative organization, which is a communication–based network of social and cultural integration of society.
Український дух як феномен патріотизму в контексті парадигми комунікативного суспільства
(Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2015) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
Феномен глобального комунікативного суспільства обумовлює аналіз духу патріотизму як складного соціального і культурного контексту, що відображує цілісну сукупність відносин: характеризують освіту інформаційного суспільства, яка перетворює парадигму філософії на комунікативних засадах у силу тісної взаємодії і переплетіння зв’язків між суспільствами – різновиду етносоціального та планетарного соціуму. Представлено постнеокласичний аналіз, викликаний необхідністю систематизації теоретико- методологічних основ, принципів, критеріїв, підходів і дискурсів міжкультурної комунікації, розроблених вітчизняними і зарубіжними дослідниками. The phenomenon of global communication society makes an analysis of the spirit of patriotism as a complex social and cultural context that reflects a coherent set of relations: education characterize the Information Society, which transforms the paradigm of philosophy on the basis of communication because of the close interaction and binding ties between societies - Ethno-Social and the kind of global society. Presented postneoklasycal analysis, due to the need to systematize theoretical and methodological foundations, principles, criteria, approaches and intercultural communication discourse developed by domestic and foreign researchers.
Трансформація українського суспільства на зламі тисячоліть (теоретико-методологічний аспект)
(Гельветика, 2022) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovsky I. Z.
Актуальність проблеми зумовлена недостатньою теоретичною розробленістю означеної проблеми і зростанням її практично-світоглядного значення в умовах трансформації сучасного українського суспільства. У статті наголошується, що теоретико-методологічні засади соціокультурної комунікації є головним атрибутом життєдіяльності суспільства. Сучасні наукові підходи до вивчення феномену міжкультурної комунікації відображують специфіку ціннісних орієнтацій особистості у соціумі в контексті онтологічних, методологічних та інформаційно-аксіологічних змін. Термін «комунікація» за декілька десятиліть ХХ–ХХІ століть став ключовим у соціально-гуманітарному знанні, що пояснюється його особливою місткістю, яка дозволяє наповнювати термін різноманітними смислами і використовувати у різних пізнавальних цілях. Процес ТРАНСФОРМАЦІЇ передбачає міжкультурну комунікацію в умовах самопізнання Духу ВІД мовленнєвої ДО КОМУНІКАТИВНОЇ ОСОБИСТОСТІ в процесі СТАНОВЛЕННЯ ефективного використання інформації в системі соціоКУЛЬТУРНОЇ взаємодії, що призвело до виникнення нового явища у інформаційно-світовому розвитку, яке отримало назву «глобальна революція у спілкуванні». Соціодіагностика інформації потрібна в методології розгортання культурної глобалізації. Культурна дифузія і акультурація в умовах глобалізації здійснюється в контексті становлення інформаційного суспільства. Формування концепції комунікативної культури особистості, як регулятивного ядра, передбачає функціонування міжкультурної комунікації. Міжкультурна комунікація, як системоутворюючий фактор сучасної інформаційної культури, обумовлює ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНОГО простору. Мета й завдання статті: побудова концепції міжкультурної комунікації глобального інформаційно-комунікативного соціуму, що дозволяє здійснювати цілісність методологічного підходу до аналізу інформаційного суспільства та соціокультурний взаємовплив влади та громадянського суспільства під час постіндустріальної доби у цивілізованих формах. The urgency of the problem is due to insufficient theoretical development of the problem and the growth of its practical and ideological significance in the transformation of modern Ukrainian society. Modern scientific approaches to the study of the phenomenon of intercultural communication reflect the specifics of the value orientations of the individual in society in the context of ontological, methodological and informational-axiological changes. The term “communication” for several decades of XX–XXI centuries has become key in socio-humanitarian knowledge, due to its special capacity, which allows to fill the term with different meanings and use for different cognitive purposes. The process of TRANSFORMATION involves inter cultural communication in terms of self-knowledge of the Spirit FROM SPEECH TO COMMUNICATIVE PERSONALITY in the process of BUILDING the effective use of information in the system of sociocultural interaction called Cultural diffusion and acculturation in the context of globalization is carried out in the context of the formation of the information society. Socio-diagnosis of information is needed in the methodology of deployment of cultural globalization. Cultural diffusion and acculturation in the context of globalization is carried out in the context of the formation of the information society. The formation of the concept of communicative culture of the individual, as a regulatory core, involves the functioning of intercultural communication. Intercultural communication, as a system-forming factor of modern information culture, determines the FORMATION OF INFORMATION AND COMMUNICATION space.
Творчість харизматичної особистості в інтенціях патріотизму молодого фахівця
(Державний заклад "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського", 2016) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
Динаміка змін соціокультурного простору багато в чому визначає філософію перемоги в інтенціях патріотизму майбутнього фахівця, оскільки базовий процес "вибуху інформації" вступає в кризовий момент ціннісних конфліктів етносоціального розвитку, ̶ обумовлює розв'язку нестандартних ситуацій пробудження гідності людини. The dynamics of changes in the socio-cultural space largely determines the philosophy of victory in the intentions of the future specialist's patriotism, since the basic process of "explosion of information" enters the crisis moment of value conflicts of ethno-social development, - causes the solution of non-standard situations awakening human dignity.
Соціокультурний складник гуманістичної підготовки молоді
(Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського, 2022) Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Sklovsky I. Z.; Aksonova V. I.
Цільовою настановою філософії гуманізації під час підготовки фахівців мають стати передусім суб’єктивація навчально-виховної та громадянської діяльності. Тільки філософеми гуманізму дають молоді змогу узгодження власних інтересів з вимогами загальнолюдської етики, гармонізації свого духовно-морального світу на засадах співпраці з наставником - вихователем на партнерських засадах у моделі: «викладач - курсант - пілот (диспетчер)». Формування філософських якостей майбутнього фахівця вимагає, по-перше, серйозного аналізу сучасної структури громадянської освіти, по-друге, вибору оптимальної стратегії розвитку філософської освіти в Україні. The target guideline of the philosophy of humanization during the training of specialists should be, first of all, the subjectivization of educational and civic activities. Only the philosophemes of humanism allow young people to reconcile their own interests with the requirements of universal ethics, to harmonize their spiritual and moral world on the basis of cooperation with a mentor - educator on a partnership basis in the model: "teacher - cadet - pilot (ATC controller )". The formation of the philosophical qualities of a future specialist requires, firstly, a serious analysis of the modern structure of civic education, secondly, the choice of the optimal strategy for the development of philosophical education in Ukraine.
Образ Дон Кіхота запорозького, як дух в концепції колективу видатного українського педагога А. С. Макаренка
([Електронний ресурс] Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2017) Скловський І. З.; Скловська О. І.; Аксьонова В. І.; Sklovsky I. Z.; Sklovska H. I.; Aksonova V. I.
Український педагог Антон Макаренко критично сприймав режим тоталітаризму і войовничий атеїзм влади, її ксенофобські прояви, він діяв, як європейський засновник власної версії філософського піднесення статусу демократичного патріотизму та поступово втілював у життя авторитет козакофільства в освітньому просторі. Образ Дон Кіхота запорозького, як дух в концепції колективу видатного українського педагога А. С. Макаренка допомагає сучасним дослідникам на підґрунті його концепції колективу вивчати сучасний стан мікро- та макро груп в українському суспільстві. Соціологічні дослідження, проведені за участю авторів на кафедрі соціально-гуманітарних наук ЛА НАУ у 2013-2014 роках показали, що поширені в структурі особистості студента/курсанта молодших курсів, прояви «агресивності», «негнучкості», «стурбованості», «емоційної нестійкості», «абстрактності мислення», відірваного від практичної діяльності, мають деструктивний характер, що неминуче веде до помилкових дій в професіональній діяльності. Часто-густо саме ним загрожує гостре почуття побоювання відповідальності, пов’язаного з тим, що “саме від тебе, конкретного виконавця професійних дій” “залежать щохвилинні помилки, що можуть спричинити негативні наслідки, оскільки страх, нерішучість, сумніви – інша сторона «агресивності» носія невігластва (як духовно-політичного феномену), порушуючи внутрішнє стійке уявлення про самого себе і про свою громадську та професійну відповідальність. Сучасна криза філософської освіти свідчить про розпад постійного образу буття, про втрату духовної самототожності, коли вузькі професійні властивості за аналогією припиняють бути універсальним, розумним чинником, що являє собою виникнення туги за міцним архетипом національної волі. Тоді народжується «тривожна свідомість». Поступово виробляється новий образ патріота-професіонала в умовах виходу з глобальної кризи, невід’ємно пов’язаної з уявленням про внутрішнє багатство носіїв філософії вітчизняної культури. Ukrainian teacher Anton Makarenko had critical attitude to the totalitarian regime and the militant atheism of the authorities, its xenophobic manifestations, he acted as the European founder of his own version of the philosophical elevation of the status of democratic patriotism and gradually embodied the authority of Cossackism in the educational space. The image of Don Quixote of Zaporizhja as a spirit in the concept of the collective of the outstanding Ukrainian teacher A. S. Makarenko helps modern researchers, on the basis of his concept of the collective, to study the current state of micro- and macro groups in Ukrainian society. Sociological research conducted with the participation of the authors at the Department of Social and Humanities of the Department of Law of the National Academy of Sciences in 2013-2014 showed that the manifestations of "aggressiveness", "inflexibility", "worry", "emotional instability", "abstract thinking" divorced from practical activity, common in the personality structure of a junior student/cadet, are destructive in nature, which inevitably leads to erroneous actions in professional activity. Often, it is he who is threatened by an acute sense of fear of responsibility, associated with the fact that “it is up to you, the specific performer of professional actions” “every minute mistakes that can cause negative consequences depend, since fear, indecision, doubts are the other side of the “aggressiveness” of the bearer of ignorance (as a spiritual and political phenomenon), violating the internal stable idea of himself and his public and professional responsibility. The modern crisis of philosophical education testifies to the collapse of a permanent image of being, to the loss of spiritual self-identity, when narrow professional properties by analogy cease to be a universal, reasonable factor, which represents the emergence of longing for a strong archetype of national will. Then an “anxious consciousness” is born. A new image of a patriot-professional is gradually being developed in the conditions of overcoming the global crisis, inextricably linked with the idea of the internal wealth of the bearers of philosophy of national culture.
Дух соціокультурної динаміки як особливість цивілізованого суспільства
(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2017) Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Бурматов І. В.; Sklovsky I. Z.; Aksenova V. I.; Burmatov I. V.
З позиції метафізики цивілізованого націєтворення тільки і можливо висвітлити виявлений дух європейських цінностей в історичному синтезі українського православ’я, греко-католицизму та всіх інших релігійних культур у контексті ідеалів «європейської цивілізації». Саме під час суб'єктивно-об'єктивного самовідтворення українського суверенітету висвітлюються «чудесні» європейські архетипи національних ідеалів. From the position of the metaphysics of civilized nation-building, it is only possible to illuminate the revealed spirit of European values in the historical synthesis of Ukrainian Orthodoxy, Greek Catholicism, and all other religious cultures in the context of the ideals of “European civilization.” It is during the subjective-objective self-reproduction of Ukrainian sovereignty that the “miraculous” European archetypes of national ideals are illuminated.
Гуманістичні обрії постнекласичної символіки українського козакофільства
(Гілея, 2018) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
Національна ідея, як пошук сучасного типу духовного тлумачення боротьби за вимір «власного архетипу» України, корелюється Антоном Макаренком із збереженням історичного оптимізму, щоб подолати примітивний погляд носіїв малоросійщення на демократизацію і патріотизм. The national idea, as a search for a contemporary type of spiritual interpretation of the struggle for measuring its «own archetype» of Ukraine, is correlated with Anton Makarenko, with the preservation of historical optimism, in order to overcome the primitive view of the native speakers of democratization and patriotism.
Детермінанти оптимізації міжкультурної комунікації в умовах глобалізації
(Запорізька державна інженерна академія, 2012) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
В статті дається аналіз детермінантів оптимізації міжкультурної комунікації в умовах сучасного глобалізованого процесу; відмічається, що соціально-філософське розуміння сучасного світу формується під впливом істотної трансформації міжкультурної комунікації, яка набуває значення парадигми розвитку глобального суспільства; детермінанти оптимізації міжкультурної комунікації пов’язані з осмисленням місця у ньому України, взаємодії багаточисленних локальних культур в українському культурному просторі. The article provides an analysis of the determinants of the optimization of intercultural communication in the conditions of the modern globalized process; it is noted that the socio-philosophical understanding of the modern world is formed under the influence of a significant transformation of intercultural communication, which acquires the significance of the paradigm of the development of global society; the determinants of the optimization of intercultural communication are associated with the understanding of the place of Ukraine in it, the interaction of numerous local cultures in the Ukrainian cultural space.
Гуманістичні обрії європейського простору у контексті проблем соціалізації особистості сучасного соціокультурного простору України
(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2023) Аксьонова В. І.; Сидорова А. О.; Aksenova V. I.; Sidorova A. O.
Вітчизняні філософи, які відмовляються від стереотипів механічного монізму, критично сприймають постмодерні та інші наукові спроби релятивізації у парадигмальних спробах пошуку істини, зокрема її абсолютизації, а також провокування «науково-революційного хаосу» (Т. Кун) та «методологічного анархізму». Висвітлюючи емпірично вітчизняний досвід, потрібно знайти власний шлях до універсальної моделі визначення гуманістичних обріїв європейського простору у філософсько-правовому контексті, наприклад, продовжуючи синтез ідеї ноосфери буття академіка В.І. Вернандського та втілення філософсько-освітніх сенсів демократичного патріотизму у дусі екологічного імперативу. Domestic philosophers who reject the stereotypes of mechanical monism are critical of postmodern and other scientific attempts at relativization in paradigmatic attempts to search for truth, in particular its absolutization, as well as provoking “scientific-revolutionary chaos” (T. Kuhn) and “methodological anarchism”. Empirically highlighting domestic experience, it is necessary to find our own way to a universal model for defining the humanistic horizons of the European space in a philosophical and legal context, for example, continuing the synthesis of the idea of the noosphere of being of Academician V.I. Vernandsky and the embodiment of the philosophical and educational meanings of democratic patriotism in the spirit of the ecological imperative.
Громадянська культура як феномен пробудження нації
(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2016) Кадомець А. О.; Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Kadomets A. O.; Aksenova V. I.; Sklovsky I. Z.
Громадянська культура – це глибоке усвідомлення своєї належності до певної держави, почуття громадянської гідності, відповідальності й обов'язку, здатність рішуче відстоювати суспільно-державні цілі в складних ситуаціях. Громадянська культура – засіб проти перманентного українського стресу поневоленого життя. Civic culture is a deep awareness of one's belonging to a certain state, a sense of civic dignity, responsibility and duty, the ability to resolutely defend social and state goals in difficult situations. Civic culture is a remedy against the permanent Ukrainian stress of enslaved life.
Антропологічні виміри комунікативно-інформаційного усвідомлення сенсу буття
(Український державний університет науки і технологій, 2013) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
Розкрити антропологічні аспекти комунікативно-інформаційного усвідомлення сенсу буття; визначити антропологічні виміри комунікативно-інформаційного усвідомлення сенсу буття, пов’язаного з проникненням інформації та інформатизації; розглянути моделі розвитку інформаційного суспільства, які упроваджені в розвинених країнах світу для вирішення антропологічних проблем людини; проаналізувати проблеми нового сенсу життя, пов’язані з розвитком інформаційного суспільства, та знайти шляхи їх оптимізації. Методологія. Завдяки аналізу когнітивних структур та епісистем розкриваються нові антропологічні площини соціалізації особистості, що полягають в оволодінні кодами і жанрами зовнішнього дискурсу. Наукова новизна. Автор пропонує тезу про те, що соціальна поведінка людей істотно визначається можливими знаковими системами, які створюються культурами конкретних суспільств, і це представляє собою новий підхід в розумінні комунікативних та інформаційних детермінант смисложиттєвих орієнтирів людини і суспільства. Останні детерміновані розширенням комунікативно-інформаційного простору, який потребує формування нових антропологічних засад буття, в контексті яких людина проходить соціалізацію та формує новий сенс буття. Висновки. Антропологічні виміри комунікативноінформаційного усвідомлення сенсу буття зводяться до того, що на нього здійснює вплив мережева культура, нові тип комунікації, зумовлені інформаційними технологіями, в результаті чого з’являється новий тип особистості – віртуальний чи … To reveal the anthropological aspects of the communicative and informational awareness of the meaning of being; to determine the anthropological dimensions of the communicative and informational awareness of the meaning of being associated with the penetration of information and informatization; to consider the models of the development of the information society, which are implemented in the developed countries of the world to solve the anthropological problems of man; to analyze the problems of the new meaning of life associated with the development of the information society, and to find ways to optimize them. Methodology. Thanks to the analysis of cognitive structures and episystems, new anthropological planes of the socialization of the individual are revealed, which consist in mastering the codes and genres of external discourse. Scientific novelty. The author proposes the thesis that the social behavior of people is significantly determined by the possible sign systems that are created by the cultures of specific societies, and this represents a new approach to understanding the communicative and informational determinants of the meaningful life orientations of man and society. The latter are determined by the expansion of the communicative and informational space, which requires the formation of new anthropological foundations of being, in the context of which a person undergoes socialization and forms a new meaning of being. Conclusions. The anthropological dimensions of the communicative and informational awareness of the meaning of being are reduced to the fact that it is influenced by network culture, new types of communication, conditioned by information technologies, as a result of which a new type of personality appears - virtual or ...
А. Макаренко і З. Фрейд: спроба герменістичного аналізу віртуальної взаємодії видатних європейських гуманістів
(Грані, 2017) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
Стаття присвячена аналізу проблем постнекласичної метафізикі вивчення українського досвіду просвітників інформаційної доби (В. Вернадському, А. Макаренко), реконструює дух історії політичної думки, охоплюючі метафізику, політичну логістику нації, а також футурологію та відроджуючі архетипи романтично-просвітницького ходу. Надбання духовних лідерів автрка розкриває у термінах футурології, яка визначає процесуальну логіку освітнього простору як чудовий контекст філософії історії, що в даному випадку є найкращим способом розуміння “субстанціального”- трансцендентної глибини проникнення української реформаторської професійної культури А. Макаренка , представника духовної та освітянської еліти у характері та структурі підготовки патріотично налаштованих людей - інтелектуальної глибини мрій та Надії українського суспільства, “козакофільско-кордоцентричний персонал” як основу національного буття, що охоплює духом динаміку життя. З. Фрейд досліджував європейську сміхову культуру і також запропонував для аналізу образ «доброго лицаря» Дон Кіхота Ламанчського, оскільки доблесний лицар не є комічним героєм, його жартівлива веселість виникає, на думку психоаналітика, внаслідок стримування якогось емоційного збудження. The article is devoted to the analysis of the problems of post-nonclassical metaphysics and the study of the Ukrainian experience of educators of the information age (V. Vernadsky, A. Makarenko), reconstructs the spirit of the history of political thought, covering metaphysics, political logistics of the nation, as well as futurology and reviving archetypes of the romantic-enlightenment movement. The acquisition of spiritual leaders by the author reveals in terms of futurology, which defines the procedural logic of the educational space as a wonderful context for the philosophy of history, which in this case is the best way to understand the “substantial” - transcendental depth of penetration of the Ukrainian reformist professional culture of A. Makarenko, a representative of the spiritual and educational elite in the character and structure of the training of patriotically minded people - the intellectual depth of dreams and Hope of Ukrainian society, “Cossack-cordocentric personnel” as the basis of national existence, covering the dynamics of life with the spirit. Z. Freud studied European laughter culture and also proposed for analysis the image of the "good knight" Don Quixote of La Mancha, since the valiant knight is not a comic hero, his humorous gaiety arises, according to the psychoanalyst, as a result of the restraint of some emotional arousal.

Переглянути

Нові надходження