Наукові публікації (Scientific publications)

Постійне посилання зібрання

https://rep.dnuvs.ukr.education/handle/123456789/385

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 55

Evaluation of the results of gender Budgeting in the development of public Infrastructure and the social sphere At the local level
(Limited liability company “FINTECHALLIANCE”, 2024) Marukhlenko O. P.; Sidelnykova L. O.; Mazur H. M.; Kozachenko R. A.; Aksonova V. I.; Марухленко О. П.; Сідельникова Л. О.; Мазур Г. М.; Козаченко Р. А.; Аксьонова В. І.
The problem of applying gender budgeting in the development of public infrastructure and the social sphere is a factor in ensuring gender equality and sustainable develop ment in modern democratic states. The effectiveness of gender budgeting is a compo nent of increasing the availability and quality of services for all citizens. The aim of the study is to analyse the impact of gender budgeting on the development of public infra structure and the social sphere. The article focuses on the identification of prospects and challenges of its application at the local level. The paper provides a detailed analysis of budgeting practices in Ukraine and the countries of the European Union (EU). The results of the study demonstrate that gender budgeting contributes to increasing the efficiency of budget expenditures and taking into account gender aspects in project planning and implementation. The article defines the level of ensuring gender rights, and the main problems and challenges associated with its implementation. Special at tention is paid to the development of recommendations for more effective implementa tion of gender budgeting in Ukraine and other countries. The practical significance of the study is the identified opportunities for improving gender equality through the opti mization of budget processes and making proposals for local authorities and stakehold ers.
Philosophical analysis of innovative and creative factors of human consciousness
(ДонНУЕТ, 2020) Nikolenko K.V.; Melikova S. O.; Ніколенко К. В.; Мелікова С.О.
The objective of the article is to identify the problems of innovative and creative human activity in the field of consciousness as structural elements of transformative activity in order to improve and deepen the understanding of the creative process as such. The following methods are used to study the innovative and creative factors of human consciousness: natural-ontological and socio-ontological to analyze the peculiarities of the formation and development of consciousness, axiological — while assessing the importance of creativity and innovation as characteristics for the individual, moral and ethical methods in studying the consequences of creative and innovative process for humanity in general, as well as a constructive and destructive approaches to the interpretation of the welfare state. The scientific principles of the research are the principle of objectivity (in analyzing the results of the creative process and physiological features of consciousness), determinism (used to study the forms of manifestation of activity of consciousness), systematicity (general presentation of the material is based on a holistic perception of creativity in the system of individual, physiological, social and cultural norms). The studied consciousness and spheres of social consciousness show that creativity is a necessary component of human consciousness. It appears in the mythological, religious and spiritual components. The innovative is a source of understanding the creative, it reveals the essential components of creation as such. Consciousness is a litmus test of various questions that do not have an unambiguous answer, manifesting itself as both the source and the result of solving these questions. The creative component of consciousness generates different types of reality, due to modern advances in science. Innovative and creative factors of human consciousness are due to psychological, anatomical and social factors. Creativity is understood as a characteristic creative activity of consciousness, a transformative force. Досліджені свідомість та сфери суспільної свідомості свідчать, що креативність є необхідною складовою свідомості людини. Вона виникає вже у міфологічній, релігійній та духовних складових. Інновативне виступає джерелом розуміння креативного, розкриває сутнісні складові творення як такого. Свідомість виступає лакмусовим папером різноманітних питань, що не мають однозначної відповіді, проявляючись як і джерело, і результат вирішення цих питань. Креативна складова свідомості породжує різні типи реальності, що обумовлені сучасними досягненнями науки. Інновативно-креативні чинники свідомості людини обумовлені психологічними, анатомічними та соціальними факторами. Креативність розуміється як характерна творча активність свідомості, перетворювальна сила. Мета статті — виокремити проблеми інновативної та креативної діяльності людини у сфері свідомості як структурних елементів перетворювальної діяльності з метою вдосконалення та поглиблення розуміння творчого процесу як такого. Методи. Для вивчення інновативно-креативних чинників свідомості людини використовувались такі методи: природно-онтологічний і суспільно-онтологічний для здійснення аналізу особливостей формування та розвитку свідомості, аксіоло- гічний — при оцінці значущості креативності й інновативності як характерних рис для особистості, морально-етичний метод — при дослідженні наслідків креативно-інновативного процесу для людства взагалі, а також конструктивно-деструктивний підхід до інтерпретації соціальної держави. Науковими принципами дослідження виступають: принцип об’єктивності (при аналізі результатів креативного процесу та фізіологічних особливостей свідомості), детермінізму (використовується для дослідження форм прояву активності свідомості), системності (загальне викладення матеріалу ґрунтується на цілісному сприйнятті креативності в системі індивідуальних, фізіологічних, соціальних та культурних норм).
Philosophy of sociocultural meanings in the information system yesterday and today
(Грані, 2018) Aksenova V. I.; Аксьонова В. І.
Відносини молодої людини з освітою і з самим собою визначає комунікативне значення, яке розглядається в культурі не тільки розуму, а й глибини душі, для того щоб контролювати потенціал усвідомлення сенсу буття. Ставлення людини до світу визначається символами та смислами для комунікативного обміну і як самоціль. Цінності визначають мотивацію, зокрема, коли справа доходить до корпоративної солідарності, коли ви хочете робити те, що маєте і має робити тільки те, що ви хочете. Конфлікт може бути вирішено вчасно, коли громадська думка йде до його швидкої реалізації – зокрема розробка нової гуманістичної інтерпретації сенсу професійної мети, з якою особа пов’язана або торкається уваги курсантів щодо нових форм навчання як особливої цінності. В освіті існує кілька початкових (основних) видів ціннісного відношення молодої людини до світу, тому що він може виступати у якості «майбутнього» професіонала як «чужинець». Культура – універсальний спосіб, за допомогою якого людина перетворює світ у «свій», перетворюючи його в «Будинок людського (сенс) існування». Цінна професіоналізація, навіть весь світ, перетворює комунікативні ідеї у світ ідеалів культурного розвитку буття. Значення аспекту професійної сторони буття завжди виявляє цивілізаційний рівень інформаційного розвитку гуманістичних важелів людини, і далеко не завжди вони можуть бути виражені раціонально: більшість аксіологічних почуттів розкривають сутність свідомої та несвідомої глибини людської душі. Але ці та інші аспекти професіоналізму можуть стати універсальними, поєднуючи єдину мету багатьох носіїв національних культурних смислів і виступаючи в якості основи їх думок і почуттів. Це така цінність, яка формує інформаційне поле культури взагалі, що впливає на статус національних цінностей. The relationship of a young person with education and with himself determines the communicative meaning that is addressed in the culture of not only reason, but also the depths of the soul, in order to control the potential of the awareness of the meaning of being. The attitude of a person to the world is determined by symbols and meanings, in order to communicate communicatively in the world and in itself its own purpose.Values determine motivation, in particular, when it comes to corporate solidarity, when you want to do what you have to and should do only what you want. The conflict can be solved in a timely manner when public opinion goes to the quick realization of which – in particular the development of a new humanistic interpretation of the meaning of professional purpose, to which an individual is tied or touches the cadets’ respect for new forms of learning as a specific value. In education, there are several initial (basic) types of value relation of a young person to the world, because he can act as a «future» professional as a «stranger». Culture is the universal way in which a person makes the world his own, transforming it into a «House of Human (meaning) existence». Valuable professionalization, even the whole world, turns communicative ideas into the world of ideals of cultural development of being.The value of the aspect of the professional side of being always manifests the civilization level of information development of humanistic human levers, and far from always they can be expressed rationally: most axiological senses reveal the essence of conscious and unconscious depths of the human soul. But these and other aspects of professionalism can become universal, combining the sole purpose of many carriers of national cultural meanings, and, acting as the basis of their thoughts and feelings. It is such a value that forms the information field of culture in general, influencing the status of national values. Key words: Philosophy, sociocultural space, information society, system of education and upbringing.
Socio-philosophical analysis of Ukrainian legal mentality in the context of European integration processes
(Universidad del Zulia, 2023) Shtepa О. O.; Kovalenko S. S.; Koban O. V.; Holovko O. O.; Aksyonova V. I.; Штепа О. О.; Коваленко С. С.; Кобан О. В.; Головко О. О.; Аксьонова В. І.
The aim of the article was to carry out a socio-philosophical analysis of the legal mentality in the context of European integration processes. Comparative and observational methods were the main methodological tools. The research revealed that the legal mentality of the EU population is characterized by respect for the law, human rights and freedoms. The rights of the individual are recognized as priority over the rights of the state. The Ukrainian legal mentality is characterized by legal nihilism, legal idealism, statism, anomie, detachment from legal culture and ambivalence. It is concluded that, the consolidation of civil society with public authority during the military aggression of the Russian Federation indicates positive changes in the legal mentality. There are some positive changes in the attitude of the EU population towards the future EU membership of Ukraine. Increased legal awareness is a necessary component for the development of Ukraine’s legal mentality. The current achievements embodied in the national and European legal mentality in the EU countries can be guidelines for Ukraine to achieve its goal of European integration.
The Post-Modern Era Spirituality Crisis : Values of Ideals a Post-Pandemic Day
(SC INMANIFEST NETWORK SRL, 2020) Salnikova N.; Holtobina O.; Gavrysh I.; Aleksandrova O.; Grygor’yeva V.; Сальнікова Н.; Холтобіна О.; Гавріш І.; Александрова О.; Григор’єва В.
In the postmodern era, the fundamental foundations of the human soul swayed. In accordance with this, in scientific approaches, there is a complex and controversial process of reassessment of the axiological orientations of modern man. Despite the painful collisions of this process, in the conditions of postmodernity, a person of a creative warehouse gets an unprecedented freedom so far, based on the constructive basis of spirituality, thanks to which a person acquires the ability to distance himself from society and independently critically comprehend all aspects and spheres of his life. The intensification of the search for the meaning of life on an individual-personal level is a characteristic sign of the development of society not only in the West, but also in societies with the preservation of traditional specifics. The effectiveness of the search for the meaning of life in the real world is directly dependent on the development by people of the new islands of freedom, life forms and directions ofcreativity, corresponding to the realities of the break of millennia. The purpose of the article is to identify the main problems of modern society, such as: globalization challenges, problems of attitude to the world, the environmental perception of the world in particular, and the problems of educating spirituality as a spiritual attitude to the world and to a holistic personality. В епоху постмодерну фундаментальні основи людської душі похитнулися. Відповідно до цього в наукових підходах відбувається складний і суперечливий процес переоцінки аксіологічних орієнтацій сучасної людини. Незважаючи на болісні колізії цього процесу, в умовах постмодерну людина творчого складу отримує безпрецедентну досі свободу, засновану на конструктивній основі духовності, завдяки якій людина набуває здатності дистанціюватися від суспільства та самостійно критично осягнення всіх сторін і сфер його життя. Активізація пошуку сенсу життя на індивідуально-особистісному рівні є характерною ознакою розвитку суспільства не лише на Заході, а й у суспільствах зі збереженням традиційної специфіки. Ефективність пошуку сенсу життя в реальному світі безпосередньо залежить від освоєння людьми нових острівців свободи, життєвих форм і напрямків творчості, відповідних реаліям зламу тисячоліть. Метою статті є визначення основних проблем сучасного суспільства, таких як: виклики глобалізації, проблеми ставлення до світу, екологічного сприйняття світу зокрема, проблеми виховання духовності як духовного ставлення до світу. і до цілісної особистості.
Transformation of the cultural development of the Ukrainian people in the context of military realities: philosophical reflections on dilemmas
(Primmate, 2023) Філімонова-Златогурська Є.; Поперечна Г.; Ніколенко К. В.; Полюга В.; Шевель І.; Filimonova-Zlatohurska Y.; Poperechna G.; Nikolenko K. V.; Poliuha V.; Shevel I.
Для сучасної України культурні трансформації є надзвичайно актуальними, адже в умовах протистояння російській агресії виявилося, що використання фільмів, книг, музики та інших культурних аспектів може стати інструментом гібридної війни. Метою даної статті є осмислення окремих аспектів трансформації культури українського народу в контексті реалій воєнного часу. При опрацюванні даного матеріалу використовувалися загальнонаукові методи та спеціалізовані методи дослідження. Результати роботи висвітлили актуальні питання: нібито інституційна криза українських закладів культури, знищення російськими військами пам’яток культури, трансформація культурних цінностей. Російська агресія лише прискорила вектор розвитку української культури ХХІ століття, яка замінила старі радянські парадигми, що функціонували протягом 1990-х років. Від поступового прив’язування до російсько-радянських орієнтирів сучасна українська культура перейшла до виробництва власного переважно україномовного культурного продукту. Зауважимо, що надалі цей рух лише посилюватиметься, і з 2022 року всі спроби нав’язати російські парадигми розвитку культурної сфери будуть можливі лише за умов капітуляції України, тобто її поразки у війні. For modern Ukraine, cultural transformations are extremely relevant, because in the conditions of confrontation with Russian aggression, it turned out that the use of films, books, music and other cultural aspects can become the tools of hybrid warfare. The purpose of this article is to understand certain aspects of the transformation of the culture of the Ukrainian people in the context of wartime realities. During the processing of this material, general scientific methods and specialized research methods were used. The results of the work highlighted the topical issues: the alleged institutional crisis of Ukrainian cultural institutions, the destruction of cultural monuments by Russian troops, the transformation of cultural values. Russian aggression only accelerated the development vector of Ukrainian culture in the 21st century, which replaced the old Soviet paradigms that functioned during the 1990s. From a gradual attachment to Russian-Soviet landmarks, modern Ukrainian culture has moved on to producing its own primarily Ukrainian-language cultural product. Note that this movement will only intensify in the future, and from 2022 all attempts to impose Russian paradigms of development in the cultural sector will be possible only under the conditions of Ukraine's capitulation, i.e., its defeat in the war.
А. Макаренко і З. Фрейд: спроба герменістичного аналізу віртуальної взаємодії видатних європейських гуманістів
(Грані, 2017) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
Стаття присвячена аналізу проблем постнекласичної метафізикі вивчення українського досвіду просвітників інформаційної доби (В. Вернадському, А. Макаренко), реконструює дух історії політичної думки, охоплюючі метафізику, політичну логістику нації, а також футурологію та відроджуючі архетипи романтично-просвітницького ходу. Надбання духовних лідерів автрка розкриває у термінах футурології, яка визначає процесуальну логіку освітнього простору як чудовий контекст філософії історії, що в даному випадку є найкращим способом розуміння “субстанціального”- трансцендентної глибини проникнення української реформаторської професійної культури А. Макаренка , представника духовної та освітянської еліти у характері та структурі підготовки патріотично налаштованих людей - інтелектуальної глибини мрій та Надії українського суспільства, “козакофільско-кордоцентричний персонал” як основу національного буття, що охоплює духом динаміку життя. З. Фрейд досліджував європейську сміхову культуру і також запропонував для аналізу образ «доброго лицаря» Дон Кіхота Ламанчського, оскільки доблесний лицар не є комічним героєм, його жартівлива веселість виникає, на думку психоаналітика, внаслідок стримування якогось емоційного збудження. The article is devoted to the analysis of the problems of post-nonclassical metaphysics and the study of the Ukrainian experience of educators of the information age (V. Vernadsky, A. Makarenko), reconstructs the spirit of the history of political thought, covering metaphysics, political logistics of the nation, as well as futurology and reviving archetypes of the romantic-enlightenment movement. The acquisition of spiritual leaders by the author reveals in terms of futurology, which defines the procedural logic of the educational space as a wonderful context for the philosophy of history, which in this case is the best way to understand the “substantial” - transcendental depth of penetration of the Ukrainian reformist professional culture of A. Makarenko, a representative of the spiritual and educational elite in the character and structure of the training of patriotically minded people - the intellectual depth of dreams and Hope of Ukrainian society, “Cossack-cordocentric personnel” as the basis of national existence, covering the dynamics of life with the spirit. Z. Freud studied European laughter culture and also proposed for analysis the image of the "good knight" Don Quixote of La Mancha, since the valiant knight is not a comic hero, his humorous gaiety arises, according to the psychoanalyst, as a result of the restraint of some emotional arousal.
Антропологічні виміри комунікативно-інформаційного усвідомлення сенсу буття
(Український державний університет науки і технологій, 2013) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
Розкрити антропологічні аспекти комунікативно-інформаційного усвідомлення сенсу буття; визначити антропологічні виміри комунікативно-інформаційного усвідомлення сенсу буття, пов’язаного з проникненням інформації та інформатизації; розглянути моделі розвитку інформаційного суспільства, які упроваджені в розвинених країнах світу для вирішення антропологічних проблем людини; проаналізувати проблеми нового сенсу життя, пов’язані з розвитком інформаційного суспільства, та знайти шляхи їх оптимізації. Методологія. Завдяки аналізу когнітивних структур та епісистем розкриваються нові антропологічні площини соціалізації особистості, що полягають в оволодінні кодами і жанрами зовнішнього дискурсу. Наукова новизна. Автор пропонує тезу про те, що соціальна поведінка людей істотно визначається можливими знаковими системами, які створюються культурами конкретних суспільств, і це представляє собою новий підхід в розумінні комунікативних та інформаційних детермінант смисложиттєвих орієнтирів людини і суспільства. Останні детерміновані розширенням комунікативно-інформаційного простору, який потребує формування нових антропологічних засад буття, в контексті яких людина проходить соціалізацію та формує новий сенс буття. Висновки. Антропологічні виміри комунікативноінформаційного усвідомлення сенсу буття зводяться до того, що на нього здійснює вплив мережева культура, нові тип комунікації, зумовлені інформаційними технологіями, в результаті чого з’являється новий тип особистості – віртуальний чи … To reveal the anthropological aspects of the communicative and informational awareness of the meaning of being; to determine the anthropological dimensions of the communicative and informational awareness of the meaning of being associated with the penetration of information and informatization; to consider the models of the development of the information society, which are implemented in the developed countries of the world to solve the anthropological problems of man; to analyze the problems of the new meaning of life associated with the development of the information society, and to find ways to optimize them. Methodology. Thanks to the analysis of cognitive structures and episystems, new anthropological planes of the socialization of the individual are revealed, which consist in mastering the codes and genres of external discourse. Scientific novelty. The author proposes the thesis that the social behavior of people is significantly determined by the possible sign systems that are created by the cultures of specific societies, and this represents a new approach to understanding the communicative and informational determinants of the meaningful life orientations of man and society. The latter are determined by the expansion of the communicative and informational space, which requires the formation of new anthropological foundations of being, in the context of which a person undergoes socialization and forms a new meaning of being. Conclusions. The anthropological dimensions of the communicative and informational awareness of the meaning of being are reduced to the fact that it is influenced by network culture, new types of communication, conditioned by information technologies, as a result of which a new type of personality appears - virtual or ...
Гуманістичний контекст соціокультурного простору України
(Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2015) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovsky I. Z.
У статті з’ясовується філософсько-гуманістичний сенс цивілізаційного вибору, який полягає в осмисленні змін національних в контексті освітньо-громадських перспектив дійсності, чим привернуло до себе увагу українських дослідників, але у зв’язку з труднощами втілення гуманістичних обріїв в умовах глобалізаційних процесів, потрибне відтворення етносоціальних властивостей патріотизму цивілізованого типу. Relevance of the research is in understanding the changes in the philosophy of reality in the context of national education and social perspectives. The problem of philosophical and educational understanding of reality has long attracted the attention of Ukrainian philosophers, but in recent decades its importance has grown even more due to implementation difficulties humanistic horizons in terms of globalization, aggravation of national conflicts; Ukrainian as a European nation is gradually becoming a historical subject, creatively using metaphysics national idea to play ethnosocial properties civilized patriotism type.
Гуманістичні обрії постнекласичної символіки українського козакофільства
(Гілея, 2018) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
Національна ідея, як пошук сучасного типу духовного тлумачення боротьби за вимір «власного архетипу» України, корелюється Антоном Макаренком із збереженням історичного оптимізму, щоб подолати примітивний погляд носіїв малоросійщення на демократизацію і патріотизм. The national idea, as a search for a contemporary type of spiritual interpretation of the struggle for measuring its «own archetype» of Ukraine, is correlated with Anton Makarenko, with the preservation of historical optimism, in order to overcome the primitive view of the native speakers of democratization and patriotism.
Гуманітарна освіта в Україні як фактор антропологізації становлення європейських цінностей
(Гельветика, 2022) Аксьонова В. І.; Aksenova V. І.
Гуманітарна освіта демонструє філософську мудрість і соціальну силу діалектики людини, яка завжди була предметом антропологізації онтологічного дискурсу, подолання суперечності між суспільством та індивідом, особливо в умовах війни. У сучасному духовному просторі України рельєфне йде формування політичної нації, відбуваються складні соціокультурні процеси суспільної трансформації. Під час військового протистояння змінюються філософські концепції взаємодії людини і суспільства. Тому без філософського осмислення гуманітарного адеквату сучасної стадії антропологізму неможливе подолання інерції відчуження людини від влади, людини від людини, людини від природи, що відображає труднощі входження України у складні еволюційно – соціокультурні процеси країн європейського світу, що детерміновані суспільними змінами і трансформаціями становлення політичної нації. В статті розглянута система інноваційних трансформацій патріотичних цінностей. Запропоновано постнекласичний аналіз когнітивних структур цивілізованого буття. Автор розкриває нові антропологічні рівні історичної діалектики особистості, що полягають в оволодінні гуманістичним кодом за екстремальних умов і жанрами дискурсу метафізики та діалектики історії. Відбувається суб’єктивація змін у європейському просторі навколо суверенітету України, становлення нової моделі цивілізованої української людини. В результаті дослідження автор дійшов розуміння, що соціальне значення проблеми антропології гуманітарних цінностей політичної нації полягає у розкритті громадського розуміння аспектів комунікативно-інформаційного усвідомлення сенсу діалектики поточного моменту, визначення аксіологічних вимірів інформації та інформатизації. Гуманітарна освіта, у такому разі, навіть коли дуже критикує небезпечні прояви сфери управлінської діяльності, є необхідний момент громадських зрушень за умов глобальної кризи, – потребує від людини-фахівця пошуку внутрішньої правди, і високих зразків філософської культури. Humanitarian education demonstrates the philosophical wisdom and social power of human dialectics, which has always been the subject of anthropological ontological discourse, overcoming the contradiction between society and the individual, especially in wartime. In the modern spiritual space of Ukraine, the formation of a political nation is taking place in relief; complex socio-cultural processes of social transformation are taking place. Philosophical concepts of interaction between man and society change during military confrontation. Therefore, without a philosophical understanding of the humanitarian adequate of the modern stage of anthropology, it is impossible to overcome the inertia of alienation of man from power, man from man, man from nature, which reflects the difficulties of Ukraine's entry into the complex evolutionary and sociocultural processes of the countries of the European world, which are determined by social changes and transformations of the formation of a political nation. The article examines the system of innovative transformations of patriotic values. A post-classical analysis of the cognitive structures of civilized life is proposed. The author reveals new anthropological levels of the historical dialectics of the individual, which consist in mastering the humanistic code under extreme conditions and the discourse genres of metaphysics and the dialectics of history. There is a subjectivization of changes in the European space around the sovereignty of Ukraine, the formation of a new model of a civilized Ukrainian person. As a result of the study, we came to understand that the social significance of the problem of anthropology of the humanitarian values of the political nation is to reveal a public understanding of the aspects of communicative and information awareness of the meaning of the current moment dialectics, the definition of axiological dimensions of information and informatization. Humanitarian education, in this case, even when it is very criticized by dangerous manifestations of management activity, there is a necessary moment of public shifts in the face of a global crisis-requires a specialist of search for internal truth, and high patterns of philosophical culture.
Гуманітарна освіта в Україні як фактор боротьби за становлення європейських цінностей в умовах війни
(Черкаський державний технологічний університет, 2022) Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Sklovsky I. Z.; Aksenova V. I.
Статтю присвячено формуванню в Україні політичної нації в ході інноваційних трансформацій патріотичних цінностей в умовах сучасної російсько-української війни. Представлено авторське бачення засадничих цінностей національної системи філософсько-патріотичних знань. Проаналізовано набутки стародавніх цивілізацій і сучасної науки – у контексті розвитку діалектики антропологічного та переосмислення концепції взаємодії людини і суспільства. Нині в Україні активно відроджується громадська повага до досвіду самокритичного розуміння постмодерної європейської думки, чому значною мірою сприяє система гуманітарної освіти. Об’єктивно стають затребуваними такі специфічні характеристики духовності людини, як шляхетність, професіоналізм, патріотизм, креативність, інформативність, громадська активність, які можуть сприяти прогресивному розвитку суспільства й особистості, збереженню вільного життя і виживанню локально-етносоціальних утворень у військових умовах. The article is devoted to the formation of a political nation in Ukraine in the course of innovative transformations of patriotic values in the conditions of the modern Russian-Ukrainian war. The author's vision of the fundamental values of the national system of philosophical and patriotic knowledge is presented. The achievements of ancient civilizations and modern science are analyzed in the context of the development of anthropological dialectics and the reinterpretation of the concept of interaction between man and society. Currently, public respect for the experience of self-critical understanding of postmodern European thought is actively reviving in Ukraine, which is largely facilitated by the humanitarian education system. Objectively, such specific characteristics of a person's spirituality as nobility, professionalism, patriotism, creativity, informativeness, public activity, which can contribute to the progressive development of society and the individual, the preservation of free life and the survival of local ethno-social formations in military conditions, are becoming in demand.
Детермінанти оптимізації міжкультурної комунікації в умовах глобалізації
(Запорізька державна інженерна академія, 2012) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
В статті дається аналіз детермінантів оптимізації міжкультурної комунікації в умовах сучасного глобалізованого процесу; відмічається, що соціально-філософське розуміння сучасного світу формується під впливом істотної трансформації міжкультурної комунікації, яка набуває значення парадигми розвитку глобального суспільства; детермінанти оптимізації міжкультурної комунікації пов’язані з осмисленням місця у ньому України, взаємодії багаточисленних локальних культур в українському культурному просторі. The article provides an analysis of the determinants of the optimization of intercultural communication in the conditions of the modern globalized process; it is noted that the socio-philosophical understanding of the modern world is formed under the influence of a significant transformation of intercultural communication, which acquires the significance of the paradigm of the development of global society; the determinants of the optimization of intercultural communication are associated with the understanding of the place of Ukraine in it, the interaction of numerous local cultures in the Ukrainian cultural space.
Дискурс антропологізації ідеї цивілізаційного розвитку України
(Гельветика, 2020) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
У статті розповідається про те, що в сучасному світі постнекласичне пізнання охоплює цивілізаційні зусилля української нації під час оригінального осмислювання духовності сучасної людини в контексті розвитку аспектів антропологізації та синетергетичної футурологізації духовного буття тощо. Проблеми громадянської культури автор розглядає як антропологічно-комунікативне цілісне втілення духовних ідеалів сучасного розвитку світу, що якісно впливає на моральні чесноти цивілізаційного втілення філософем освіти, зокрема у пошуках алгоритму соціальної надійності захисників реформування зразків високотехнологічної професійної діяльності. Антропологізація має насамперед встановлену практикою мету України – на рівних конкурувати з високорозвиненими країнами та, відповідно до неї, поступово розвиватися за циклом еволюційного становлення цивілізаційних важелів буття, вплинувши на досягнення оптимального рівня найвищого розвитку культури та мистецтва. Тоді дух антропологізму розвиває всі існуючі у цивілізованій людині соціокультурні можливості, які закладені власною нацією. Громадянське суспільство поступово реалізує свій духовний потенціал, нарешті на рубежі ХХ–ХХІ ст., долає деякі бюрократичні перешкоди, часто-густо маючи обмежений доступ до субстанційного впливу носіїв цивілізаційно-патріотичних сил, без чого не можлива подальша еволюція софократії людини та демократичного суспільства. За традицією, означену добу розвитку антропологізації професійної культури, автор розглядає як «стадію цивілізацій ного розквіту» українського суспільства. Отже, існування української цивілізації, виходячи з антропологічно-метафізичних поглядів її власної духовної еліти, яка поступово усвідомлює сенс свого шляху до євроінтеграції, врешті-решт має досягти відповідного цивілізаційного розквіту. Філософсько-антропологічний аналіз і синергетична методологія управління соціально-культурними процесами в Україні конче необхідна для узагальнення історіографічного сенсу даної проблематики. The article describes that in the modern world post-classical cognition covers the civilizational efforts of the Ukrainian nation during the original understanding of the spirituality of modern man in the context of the development of aspects of anthropologization and synergetic futurologization of spiritual life and more. The author considers the problems of civic culture as an anthropologically – communicative holistic embodiment of spiritual ideals of modern world development, which qualitatively influences the moral virtues of the civilizational embodiment of philosophers of education, in particular in search of algorithm of social reliability of defenders of reforming high-tech professional activity. Anthropologization has, first of all, Ukraine’s goal in practice – to compete on an equal footing with highly developed countries and, accordingly, to gradually develop in the cycle of evolutionary formation of civilizational levers of existence, influencing the achievement of optimal levels of culture and art. Then the spirit of anthropologism develops all the existing socio-cultural opportunities in a civilized person, which are inherent in their own nation. Civil society is gradually realizing its spiritual potential, finally at the turn of XX–XXI centuries, overcomes some bureaucratic obstacles, often having limited access to substantial influence. patriotic forces, without which the further evolution of man and a democratic society is impossible. According to tradition, the author considers the specified period of development of anthropologization of professional culture as a “stage of civilizational flourishing” of Ukrainian society. Thus, the existence of Ukrainian civilization, based on the anthropological and metaphysical views of its own spiritual elite, which is gradually realizing the meaning of its path to European integration, must eventually reach the appropriate flowering of civilization. Philosophical and anthropological analysis and synergetic methodology of management of socio-cultural processes in Ukraine is absolutely necessary to generalize the historiographical meaning of this issue.
Дискурс національної ідеї у контексті цивілізаційного розвитку України
(Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2014) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
В статті розповідається про те, що в сучасному світі метафізичне пізнання охоплює цивілізаційні зусилля нації під час оригінального осмислювання духовності України, розвитку аспектів антропологізації та синергетичної футурологізації тощо. The article reveals the civilizational aspects of metaphysical osmislennya duhovnostі in Ukraine that stimulates anthropological and futures.
Дон Кіхот – постнекласичний символ лицарського служіння ідеалам козакофільства
(Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2017) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
Національна ідея, як пошук сучасного типу духовного тлумачення боротьби за вимір «власного архетипу» України, корелюється Антоном Макаренком із збереженням історичного оптимізму, щоб подолати примітивний погляд носіїв малоросійщення на демократизацію і патріотизм. The national idea, as a search for a modern type of spiritual interpretation of the struggle for measuring its "own archetype" of Ukraine, is correlated with Anton Makarenko, with the preservation of historical optimism, in order to overcome the primitive view of the bearers of small-towns on democratization and patriotism.
Дух українського націогенезу в контексті змін громадянського суспільства
(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Урсол О. В.; Sklovskyi I. Z.; Aksenova V. I.; Ursol O. V.
У статті проведено метафізичне дослідження природи громадянського суспільства, що дозволяє в онтологічному аспекті зрозуміти ускладнення структури сучасної філософії; з’ясувати патріотично-індуктивний рівень історичної самосвідомості українців у постнекласичному дискурсі. Потребує осмислення хода філософського пошуку істини та кордоцентричного «очищення» свідомості від антиклерикально – богоборських кліше, які примітивізують сенс свободи. Постнекласична метафізика історії дозволяє сприйняти цивілізований характер свободи, як переходу етногенезу в нову якість у межах європейських цінностей. Класичні евристичні конструкти відображують методологічно і теоретичну основу соціальної філософії, що необхідна для відповіді на питання про рівень цивілізованості процесу націотворення. Вчені в історичному розділі дослідження проблеми свободи особливо визначають концепції суспільства прихильників екзістенціолізму і неофрейдизму. Громадський націогенез у пошуках свободи сприймає негативно нецивілізований характер «лівого» або правого радикалізму, оскільки його специфіка суперечить умовам прихованого розвитку української ідеї. На цивілізаційне розуміння української ідеї у дусі козацької революції вплинуло тлумачення філософії свободи великих корифеїв України, що має велике значення у подоланні стереотипів вульгарно – соціологічних проявів соціального демонізму радикалів та націонал-нігілістів. Еволюційне формування принципів свободи збагачує розмаїття проявів «серцевої єдності» носіїв європейських цінностей, закрема вияви постнекласичного та філософсько – богословського символів тощо. Заповіт українців – автохтонів («батьків титульного етносу») виводить сенс «національного буття» з потаємних глибин метафізики української ідеї в центр розуміння сенсу поняття свободи як універсалії козацької волі, на цілком самостійний шлях формування життєве важливих цінностей громадянського суспільства. The article presents a metaphysical study of the nature of civil society, which allows in the ontological aspect to understand the complications of the structure of modern philosophy; to find out the patriotic-inductive level of historical self-consciousness of Ukrainians in post-classical discourse. It requires understanding the course of the philosophical search for truth and cord centric “cleansing” of consciousness from anti-clerical – God-fighting clichés that primitivism the meaning of freedom. Post-classical metaphysics of history allows us to perceive the civilized nature of freedom as the transition of ethno genesis to a new quality within European values. Classical heuristic constructs reflect the methodological and theoretical basis of social philosophy, which is necessary to answer the question of the level of civilization of the nation-building process. Scholars in the historical section of the study of freedom especially define the concepts of society of existentialism and neoFreudianism. Public nation-genesis in search of freedom perceives the negatively uncivilized nature of “left” or right wing radicalism, as its specificity contradicts the conditions of the hidden development of the Ukrainian idea. The civilizational understanding of the Ukrainian idea in the spirit of the Cossack revolution was influenced by the interpretation of the philosophy of freedom of the great luminaries of Ukraine, which is important in overcoming stereotypes of vulgar sociological manifestations of social demonism of radicals and national nihilists. The evolutionary formation of the principles of freedom enriches the variety of manifestations of the “heart unity” of the bearers of European values, in particular the Manifestations of post-classical and philosophical-theological symbols, and so on. The testament of autochthonous Ukrainians (“fathers of the titular ethnic group”) brings the meaning of “national existence” from the secret depths of metaphysics of the Ukrainian idea to the center of understanding the meaning of freedom as a universal Cossack will, on a completely independent way of forming vital values of civil society.
Екстремальні умови буття та соціокультурний сенс європейської гуманістики
(Талком, 2017) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovsky I. Z.
Проблема національної ідентичності є основою в духовній сфері українського самоствердження. Сучасна історіографія саме з цього починає системний розгляд оновлення аспектів єдності нової політичної нації, українських патріотів, що спеціалізувалися на філософському розумінні освітнього простору або осмисленні викривлення національної свідомості. Взагалі серед своїх духовних попередників рідко дослідниками згадується А. Макаренко, якій в екстремальних умовах суцільної русифікації діяв легально, зберігав дух козакофільства. Його ім’я має бути серед українських видатних реформаторів освітнього простору. Дослідники, що спеціалізуються на вивченні проблем трансформації свідомості у сучасному громадському контексті, згадуючи освітню традицію від Г. Сковороди, Т. Шевченка, М. Пирогова, К. Ушинського до П. Юркевича…, І. Дзюби, Є. Сверстюка, дуже рідко користуються його спадщиною та досвідом. The problem of national identity is the basis in the spiritual sphere of Ukrainian self-affirmation. Modern historiography begins with this systematic consideration of the renewal of aspects of the unity of the new political nation, Ukrainian patriots who specialized in the philosophical understanding of the educational space or the understanding of the distortion of national consciousness. In general, among his spiritual predecessors, A. Makarenko is rarely mentioned by researchers, who acted legally in extreme conditions of complete Russification, preserving the spirit of Cossackism. His name should be among the outstanding Ukrainian reformers of the educational space. Researchers specializing in the study of the problems of consciousness transformation in the modern social context, recalling the educational tradition from H. Skovoroda, T. Shevchenko, M. Pirogov, K. Ushynsky to P. Yurkevich..., I. Dzyuba, E. Sverstyuk, very rarely use his heritage and experience.
Етнонаціональна саморегуляція українського суспільства: життя поза шаблонами (постмодерністський контекст символічного інтеракціонізму)
(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.
Свідомий, цинічний терор російського агресора проти українського суспільства, незламний спротив окупантам – це приклад надзвичайної людської стійкості та внутрішньої сили. Екзистенційна війна змушує українців перебувати у стані екзистенції – буття на грані, коли знищуються стереотипи самоідентифікації, моделі сприйняття світу, звичні шаблони людської поведінки. Стаття присвячена виявленню особливостей етнонаціональної саморегуляції українського суспільства, аналізу специфіки життя поза шаблонами у постмодерністському контексті символічного інтеракціонізму. Актуальність проблеми зумовлена необхідністю боротьби за соціокультурну єдність держави та громадянського пошуку духовних орієнтацій особистості, яка відносить себе до фоловерів норм і цінностей західно-європейської культури. Проблеми альтернативного осмислення етнонаціональної саморегуляції українського суспільства у першої чверті ХХІ століття пов’язані з необхідністю соціально-філософського аналізу наукового сенсу дефініції «демократичного патріотизму» як важливого підґрунтя процесів відтворення цивілізованого державотворення у постмодерністському контексті символічного інтеракціонізму. У контексті методологічних та інформаційно-аксіологічних змін у Європі ці процеси у свій час отримали назву «громадянської мирної революції», яка характеризувалася взаємодією влади та суспільства як результат цивілізованого, толерантного і справедливого електорального (національного) спілкування. Філософеми української національної ідеї торкаються не лише поверхового вдосконалення суспільної життєдіяльності «нащадків великих предків». Подібний підхід вільно чи невільно принижує й примітивізує ступінь етносоціального й духовного становлення суверенітету історичної нації. Така модель, – за рівнем бездуховної реалізації інтенцій Вічносущого, лише обмежує, наприклад, дух козакофільства, як момент метафізики Надії і не може бути використаною для започаткування у площині історичної пам’яті подальших напрямків наукового дослідження інших аспектів цієї важливої проблеми дослідження у дусі парадигмальних вимог у постмодерністському контексті символічного інтеракціонізму. Особливої уваги науковців потребує, наприклад, така проблема сучасності, як універсальні культурно специфічні особливості та просоціальна поведінка українців, які перебувають у якості внутрішньо переміщених осіб та приймаючої громади під час російсько-української війни. Проблема ненасильницького спілкування та вирішення міжкультурних конфліктів в умовах війни має також знаходитися у фокусі досліджень соціальної філософії. Результатом комплексного уявлення вчених про методи ненасильницького спілкування й алгоритми вирішення міжкультурних конфліктів різними категоріями внутрішньо переміщених осіб, постраждалих внаслідок воєнних подій мають стати науково-практичні рекомендації, що сприятимуть створенню атмосфери демократичного патріотизму, гуманізму, злагоди, толерантності та довіри в українському суспільстві у воєнний та повоєнний час. The conscious, cynical terror of the Russian aggressor against Ukrainian society, the indomitable resistance to the occupiers is an example of extraordinary human resilience and inner strength. The existential war forces Ukrainians to be in a state of existence - being on the verge, when stereotypes of self-identification, models of world perception, and habitual patterns of human behavior are destroyed. The purpose of the article is to identify the features of ethno-national self-regulation of Ukrainian society, to analyze the specifics of life outside the patterns in the postmodern context of symbolic interactionism. The relevance is due to the need to fight for the socio-cultural unity of the state and the civic search for spiritual orientations of the individual, who considers himself to be a follower of the norms and values of Western European culture. The problems of alternative understanding of ethno-national self-regulation of Ukrainian society in the first quarter of the 21st century are related to the need for a socio-philosophical analysis of the scientific meaning of the definition of “democratic patriotism” as an important basis for the processes of reproducing civilized statehood in the postmodern context of symbolic interactionism. In the context of methodological and informational and axiological changes in Europe, these processes were once called the “civil peaceful revolution”, which was characterized by the interaction of power and society as a result of civilized, tolerant and fair electoral (national) communication. The philosophies of the Ukrainian national idea concern not only the superficial improvement of the social life of the “descendants of great ancestors”. Such an approach freely or involuntarily degrades and primitivizes the degree of ethno-social and spiritual formation of the sovereignty of the historical nation. Such a model, in terms of the level of the spiritualless realization of the intentions of the Eternal, only limits, for example, the spirit of Cossackism, as a moment of the metaphysics of Hope and cannot be used to initiate, in the plane of historical memory, further directions of scientific research of other aspects of this important research problem in the spirit of paradigmatic requirements in the postmodern context of symbolic interactionism. In our opinion, special attention of scientists is required, for example, by such a problem of modernity as universal culturally specific features and prosocial behavior of Ukrainians who are internally displaced persons and the host community during the Russian-Ukrainian war. The problem of non-violent communication and resolution of intercultural conflicts in conditions of war should also be in the focus of research in social philosophy. The result of scientists' comprehensive understanding of methods of non-violent communication and algorithms for resolving intercultural conflicts by various categories of internally displaced persons affected by war events should be scientific and practical recommendations that will contribute to creating an atmosphere of democratic patriotism, humanism, harmony, tolerance, and trust in Ukrainian society during and after the war.
Етнічна толерантність як необхідність позитивного сприйняття європейських цінностей
(Запорізька державна інженерна академія, 2018) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
В статті дається аналіз етнічної толерантності під час розвитку інформаційного суспільства, за атрибутивною характеристикою життєдіяльності суспільства, що проникає в освітосферу і є однією з головних задач націотворення, - в сучасних умовах головною метою української держави, повинно стати – суб’єктом виконання моделі освітоцентризму,- як чинник гуманітаризації кризового суспільства, котре встановлює сутність опредметнених ідеалів української ідеї. Метою статті є відображення феномену етнічної толерантності, - істотної риси процесів сучасного націотворення: виникнення контурів глобального інформаційного суспільства, як складного соціального і суперечливого феномену в сучасних умовах державотворення, в основі якого є становлення гуманітарної концептуалізації. Термін «комунікативно- інформаційне суспільство» включає в себе глобальну уніфіковану інформаційну індустрію, для розвитку якої необхідний розвиток освітосфери (сфери освітоцентризму). В Україні створюється єдиний соціокультурний простір – глобальна мережа Інтернет, зростає все більша роль засобів теле-і радіокомунікацій, що сприяє розвитку мережевого та онлайнового суспільства. Результати статті Як слідує з аналізу наведеного не випадково освітосфера розглядається, - як новий соціальний концепт соціокультурної комунікації в умовах глобального інформаційного суспільства. Етнічна толерантність у сучасних умовах впливає на трансформацію соціуму, у якому відбулася реактуалізація явища «переходу» малоросійського етносу в українську політичну націю; котрий як історичний етнос існував ще у Середні віки у формі держави Київської Русі, який сьогодні починає активно розвиватись у процесі розвитку європейського спрямування Української Держави. The article analyzes ethnic tolerance during the development of the information society, according to the attributive characteristic of the life of society, which penetrates into the educational sphere and is one of the main tasks of nation-building, - in modern conditions, the main goal of the Ukrainian state should become the subject of the implementation of the model of education centeredness, - as a factor in the humanization of a crisis society, which establishes the essence of the aforementioned ideals of the Ukrainian idea. The purpose of the article is to form a reflection of the phenomenon of ethnical tolerance is an essential feature of the processes of modern nation-building: the emergence of contours of the global information society as a complex social and controversial phenomenon in modern conditions of state formation, which is based on the formation of humanitarian conceptualization. The term "communicative-information society" includes a global unified information industry, for the development of which the development of the education system (areas of education center) is required. In Ukraine, a single socio-cultural space - a global Internet network - is being created, and an increasing role of telecommunication and radiocommunication facilities is being promoted, which promotes the development of a network and online society. Article results: As we can see from analysis of previously shown - it is no coincidence that education is considered - as a new social concept of socio-cultural communication in the global information society. Ethnic tolerance in modern conditions affects the transformation of society, in which the reaction of the phenomenon of the "transition" of the Little Russian ethnos to the Ukrainian political nation took place; which as a historical ethnos existed in the Middle Ages in the form of the state of Kievan Rus, which today begins to actively develop in the process of developing the European direction of the Ukrainian State.

Переглянути

Перегляд Наукові публікації (Scientific publications) за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування