Інформаційно-пізнавальна складова досудового розслідування
Вантажиться...
Дата
2020
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Гельветика
Анотація
У статті розглядається інформаційно-пізнавальна складова досудового розслідування. Автор визначає такі особливості пізнавальної діяльності слідчого: 1) ретроспективний характер діяльності (здійснюється після вчинення злочинної події); 2) пізнання здійснюється у формі доказування (за допомогою кримінально-процесуальних засобів); 3) така діяльність здійснюється спеціальними суб’єктами (дізнавач, слідчий, прокурор); 4) пізнання має на меті одержання інформації, що має значення для встановлення істини у справі; 5) засоби здійснення діяльності визначені у кримінально-процесуальному законі. Вказується, що першочерговим завданням інформаційно-пізнавальної діяльності слідчого є розпізнання слідів кримінального правопорушення, схожих на сліди події, котра не є суспільно небезпечною. В цьому контексті особливого значення набуває розмежування слідів на ті, котрі передували кримінальному правопорушенню, ті, що мають безпосереднє відношення до нього та ті, що з’явились після вчинення. Сприйняття такого роду слідової інформації стає можливим за рахунок моделювання ймовірної події кримінального правопорушення із наступним її пізнанням. У зв’язку із цим одним із способів реалізації інформаційно-пізнавального процесу в межах досудового розслідування є пошук та збирання належних доказів. Підсумовується, що основними особливостями інформаційно-пізнавальної діяльності є: 1) гносеологічний підхід до сприйняття особливостей події кримінального правопорушення – встановлення послідовності дій кримінального правопорушника, необхідних для встановлення особливостей суб’єктивної сторони кримінального правопорушення (вина, мотив та мета); спосіб реалізації умислу та суспільна небезпечність наслідків та їх критична оцінка; 2) нормативно-визначений порядок отримання інформації – процес зібрання відомостей відбувається за рахунок дій та способів, а також відповідно до порядку, визначеного кримінальним процесуальним законодавством; 3) кримінально-правові межі процесуальної діяльності – інформація збирається стороною кримінального провадження в об’ємі, достатньому для доведення вини кримінального правопорушника та встановлення правильної кваліфікації кримінального правопорушення, що необхідно для наступного обрання на стадії судового розгляду виду та строку покарання, достатнього для виправлення правопорушника.
The article considers the information and cognitive component of the pre-trial investigation. The author identifies the following features of the cognitive activity of the investigator: 1) retrospective nature of the activity (carried out after the commission of a criminal event); 2) cognition is carried out in the form of evidence (with the help of criminal procedure); 3) such activities are carried out by special entities (investigator, investigator, prosecutor); 4) cognition aims to obtain information that is important for establishing the truth in the case; 5) the means of carrying out the activity are defined in the criminal procedure law. It is pointed out that the primary task of information and cognitive activity of the investigator is to identify traces of a criminal offense, similar to the traces of an event that is not socially dangerous. In this context, it is especially important to distinguish between those that preceded the criminal offense, those that are directly related to it and those that appeared after the offense. Perception of this kind of trace information becomes possible by modeling the probable event of a criminal offense with its subsequent knowledge. In this regard, one of the ways to implement the information and cognitive process in the pretrial investigation is to find and collect relevant evidence. It is concluded that the main features of information and cognitive activities are: 1) epistemological approach to the perception of the criminal offense – establishing the sequence of actions of the criminal offender, necessary to establish the subjective side of the criminal offense (guilt, motive and purpose); method of realization of intent and social danger of consequences and their critical assessment; 2) normatively defined procedure for obtaining information – the process of collecting information is due to actions and methods, as well as in accordance with the procedure established by criminal procedural law; 3) criminal-legal limits of procedural activity – information is collected by the party to the criminal proceedings in a volume sufficient to prove the guilt of the criminal offender and establish the correct qualification of the criminal offense, which is necessary for subsequent election at the stage of trial
Опис
Ковальова О. В. Інформаційно-пізнавальна складова досудового розслідування / О. В. Ковальова // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. - Сер.: Юриспруденція. - № 45. - 2020. - С. 172 – 175.