6 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Документ Специфіка й особливості організації дистанційного навчання в умовах воєнного стану: виклики та стратегії подолання(Перспективи та інновації науки, 2024) Зінченко В. М.; Квітко Н. М.; Михайлова Л. М.; Zinchenko V. М.; Kvitko N. M.; Mykhailova L. M.Під час війни традиційні системи навчання можуть бути порушені, тому досить важливо впроваджувати гнучкі підходи до освіти, які адаптуватимуться до мінливих обставин. Основними такими підходами є мобільні школи, неформальна освіта й дистанційне навчання. Мета статті – аналіз особливостей упровадження дистанційного навчання в умовах воєнного стану в Україні. Визначено, що дистанційною формою навчання є взаємодія між викладачем і студентом, що ґрунтується на використанні сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій, що дають змогу проводити навчання на відстані. У період воєнного стану дистанційне навчання може відбуватися у двох форматах – асинхронному (дозволяє здобувачам освіти навчатися в зручний для них час) і синхронному (відновлює спілкування зі здобувачами освіти й викладачами), які за можливості рекомендовано поєднувати. У статті розглянуто найбільш поширені платформи для дистанційного навчання, такі як: Moodle, Google Classroom, Zoom, Microsoft Teams. Проаналізовано основні виклики, з якими стикаються викладачі та здобувачі освіти під час дистанційного навчання в умовах воєнного стану. До них належить: високе навантаження на навчальні інтернет-ресурси, відсутність кваліфікованих кадрів і ресурсів, відсутність доступу до мережі «Інтернет» і комп’ютера, відсутність самодисципліни в здобувачів освіти, труднощі, пов’язані з перевіркою знань. Розв’язання низки проблем можливе за наявності державної підтримки галузі освіти або підтримки сторонніх організацій. Отриманий викладачами досвід дистанційного навчання під час пандемії COVID-19 виявився важливим і корисним на цей час. Навіть під час евакуації вчителі, які змушені були залишити свої місця проживання через воєнний конфлікт, могли продовжити свою освітню діяльність, використо- вуючи систему дистанційної освіти, навіть перебуваючи за межами території України. Загалом організація ефективного дистанційного навчання в умовах воєнного стану –нелегкий процес, але завдяки систематичній колективній роботі всіх учасників освітнього процесу й інших структур із упровадження і вдосконалення сучасних технологій, дасть змогу досягнути позитивних результатів у майбутньому. During wartime, traditional education systems can be disrupted, so it is quite important to implement flexible approaches to education that will adapt to changing circumstances. The main such approaches are mobile schools, non-formal education and distance learning. The purpose of the article was to analyze the peculiarities of the implementation of distance learning in the conditions of martial law in Ukraine. It was determined that distance learning is the interaction between a teacher and a student, which is based on the use of modern information and telecommunication technologies that allow distance learning. In the period of martial law, distance education can take place in two formats – asynchronous (allows students to study at a time convenient for them) and synchronous (restores communication with students and teachers), which, if possible, is recommended to be combined. The most common platforms for distance learning were considered, including Moodle, Google Classroom, Zoom, Microsoft Teams. The main challenges faced by teachers and students during distance learning in martial law are analyzed. These included a high load on educational Internet resources, a lack of qualified personnel and resources, a lack of access to the Internet and a computer, lack of self-discipline among students, and difficulties associated with testing knowledge. The solution of most problems is possible with the presence of state support of the education sector or support of third-party organizations. The distance learning experience gained by the teachers during the period of the coronavirus pandemic turned out to be important and useful during martial law. Even during the evacuation, teachers who were forced to leave their places of residence due to the military conflict could continue their educational activities using the distance education system, even if they were outside the territory of Ukraine. In general, the organization of effective distance learning in the conditions of martial law is a difficult process, but thanks to the systematic collective work of all participants in the educational process and other structures, on the introduction and improvement of modern technologies, it can lead to the achievement of positive results in the future.Документ Інноваційні та культурні трансформації освітнього середовища майбутнього: цифровізація, бар’єри для традиційного навчання(Futurity Research Publishing, 2023) Zinchenko V. М.; Dorosheva A. О.; Mosiy I. М.; Зінченко В. М.; Дорошева А. О.; Мосій І. М.Zinchenko, V. Innovative and cultural transformations of educational environment of the future: digitalization, barriers for traditional learning / V. Zinchenko, A. Dorosheva, I. Mosiy // Futurity Education. - 2023. – № 3 (1). – Р. 41–57.Документ Мобільні ІКТ для навчання інформатики майбутніх бакалаврів професійної освіти(Kyiv-Ukraine, 2021) Ткачук В. В.; Семеріков С. О.; Єчкало Ю. В.; Зінченко В. М.; Tkachuk V. V.; Semerikov S. O.; Yechkalo Y. V.; Zinchenko V. M.У статті розглядається проблема використання мобільних інформаційно-комунікаційних технологій як засобу навчання інформатики майбутніх бакалаврів професійної освіти. На основі аналізу наукової літератури теоретично проаналізовано проблему застосування інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні інформатики та підготовки майбутніх бакалаврів професійної освіти. Визначено зміст, критерії та рівні інформаційно-комунікаційних компетентностей майбутніх бакалаврів професійної освіти. Теоретично обґрунтовано та розроблено модель застосування мобільних інформаційно-комунікаційних технологій для підготовки майбутніх бакалаврів професійної освіти. Розроблено та експериментально підтверджено методи використання мобільних ІКТ як навчального засобу навчання інформатики майбутніх бакалаврів професійної освіти. Удосконалено структуру та зміст інформаційно-комунікаційних компетентностей майбутнього бакалавра професійної освіти. Розроблено методичні основи викладання інформатики майбутнім бакалаврам професійної освіти The paper considers the problem of using mobile information and communication technologies as a tool of teaching Computer Sciences to future bachelors in Professional Education. Based on the analysis of the sci- entific literature, the problem of applying information and communication technologies to teaching Computer Sciences and training future bachelor’s in Professional Education is theoretically analysed. The content, crite- ria and levels of information and communication competences of future bachelor’s in Professional Education are defined. The model of applying mobile information and communication technologies to training future bachelors in Professional Education is theoretically substantiated and developed. Methods of using mobile ICT as a training tool for teaching Computer Sciences to future bachelors in Professional Education are devel- oped and their effectiveness experimentally verified. The structure and content of information and communi- cation competences of future bachelor’s in Professional Education are improved. Methodical foundations of teaching Computer Sciences to future bachelor’s in Professional Education are elaborated.Документ Artificial Intelligence Tools in Teaching Social and Humanitarian Disciplines(Інститут цифровізації освіти НАПН України, 2024) Kyrpa А.; Stepanenko О.; Zinchenko V. M.; Datsiuk Т.; Karpan І.; Tilniak N.; Кирпа А.; Степаненко О.; Зінченко В. М.; Дацюк Т.; Карпань І.; Тільняк Н.З огляду на стрімкий розвиток інформаційних технологій використання цифрових рішень в освітніх цілях стає все більш актуальним та перспективним. Це спонукає до оцінки та розвитку нових методів, які забезпечують персоналізований підхід до викладання та навчання, включно з інтеграцією інструментів штучного інтелекту (ШІ), які мають потенціал революціонізувати галузь освіти. Проте залишається недослідженим питання кваліфікації вчителів щодо використання засобів ШІ в педагогічній діяльності, особливо в соціально- гуманітарних дисциплінах. Тому метою статті є дослідження рівня компетентності вчителів соціально-гуманітарних дисциплін щодо використання інструментів ШІ в освітній діяльності, що передбачає навчання користувачів можливостям, обмеженням та правильному використанню цих інструментів, розуміння того, як отримати користь та уникнути неправильного використання ШІ. У статті вивчені переваги та виклики застосування інструментів із ШІ, а також наведено аналіз деяких особливостей впровадження різних інструментів ШІ в соціально-гуманітарних дисциплінах. Реалізуючи педагогічний експеримент, автори не обмежувались використанням інструменту ChatGPT; учителі мали можливість дослідити особливості ряду інструментів ШІ, які сприяють плануванню уроків, а також створюють візуальний контент, текстові матеріали та завдання для них. Було експериментально перевірено доцільність використання інструментів із ШІ та визначено як переваги, так і суттєві недоліки та предметні нюанси. Також було з’ясовано поточний рівень компетентності вчителів соціально-гуманітарних дисциплін щодо роботи із ШІ. На контрольному етапі проаналізовано й узагальнено динаміку рівнів сформованості кожного окремого показника компетентності вчителів: обізнаність щодо використання ШІ в освітній діяльності; гнучкість та вміння адаптуватися в процесі роботи із ШІ; оцінку впевненості та відкритості до впровадження ШІ в освітній діяльності. Кількісні значення рівнів встановлено за допомогою методів математичної статистики. У висновках підкреслено як необхідність подальшого вивчення проблематики використання освітнього потенціалу інструментів із ШІ та розвитку цифрової компетентності вчителя, так і формування свідомого розуміння ризиків та обмежень у цій сфері з боку учнів та вчителів. Due to the rapid development of information technologies, the use of digital solutions for educational purposes is becoming increasingly relevant and promising. This encourages the evaluation and development of new methods that provide a personalized approach to teaching and learning, including integration of artificial intelligence (AI) tools that can revolutionize education. However, the question of teachers’ qualifications regarding the use of AI tools in their pedagogical activities, especially in social and humanitarian disciplines, remains unexplored. Therefore, the research goal is to investigate the level of competence of teachers of social and humanitarian disciplines when using AI tools in educational activities which involves educating users about the capabilities, limitations and proper use of these tools, understanding how to benefit from AI and how to avoid misuse. The article reveals the advantages and challenges of applying AI tools, and provides an analysis of some specifics when implementing various AI tools in social and humanitarian disciplines. During the pedagogical experiment, the authors did not limit themselves to the use of the ChatGPT tool; the teachers had an opportunity to explore the features of a number of AI tools that contribute to lesson planning, and generate visual content, text materials, and tasks for them. The expediency of using various AI tools was experimentally verified. Advantages and significant disadvantages as well as subject nuances were determined in practice. In addition, the authors found out the current level of competence of teachers of social and humanitarian disciplines. At the control stage, the authors analysed and summarized the dynamics of the levels of formation of the indicators of teachers’ competence like awareness of the use of AI tools in educational activities; flexibility and ability to adapt when working with AI tools; assessment of confidence when implementing AI tools in educational activities. The conclusions emphasize both the need for further study of the issues of using the educational potential of AI tools and the development of teachers’ digital competence, as well as the formation of a conscious understanding of the risks and limitations in this area by students and teachers.Документ Integration of internet memes when teaching philological disciplines in higher education institutions(Політехніка, 2022) Кирпа А.; Степаненко О.; Зінченко В. М.; Удовіченко Г.; Дмитрук Л.; Kyrpa A.; Stepanenko O.; Zinchenko V. M.; Udovichenko H.; Dmytruk L.Швидке збільшення доступної інформації впливає на сприйняття студентами будь-якого повідомлення та формування пріоритетів; скорочується період концентрації уваги на одному предметі; учні віддають перевагу лаконічним яскравим зоровим образам. Інтернет-меми стають частиною щоденного спілкування студентів і транслюють культурно-інформаційні реалії сьогодення. Метою дослідження було оцінити ефективність інтеграції інтернет-мемів під час опанування українськими студентами філологічних дисциплін (наприклад, англійської мови). Автори експериментували, щоб перевірити запропоновану методику в рамках одного програмного блоку. Експеримент ми проводили у 2020-2021 навчальному році та залучили 68 студентів та 5 викладачів Дніпровської академії неперервної освіти, Донецького державного університету внутрішніх справ та Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського. Автори провели опитування до та після експерименту та неформальні інтерв’ю для порівняння академічних досягнень і надали систему завдань, що інтегрують меми. Проводячи експеримент, ми з’ясували домінуючий спосіб сприйняття та обробки інформації студентами та виявили доцільність інтеграції мемів у навчання англійської мови. Автори визначили динаміку рівнів мотивації студентів до вивчення англійської мови шляхом інтеграції інтернет-мемів та встановили кількісні значення рівнів за допомогою методу математичної статистики. У висновках наголошується на необхідності підвищення педагогічної майстерності вчителів, розвитку критичного та творчого мислення для інтеграції мемів у навчальну діяльність. Автори наголошують на актуальності подальшого детального вивчення виховного потенціалу мемів у викладанні не лише філологічних дисциплін, а й інших предметів навчального плану. A rapid increase of available information affects students’ perception of any message and formation of priorities; the period of concentration on one subject is reduced; students prefer concise vivid visual images. Internet memes become a part of students’ daily communication and broadcast today’s cultural and information realities. The aim of the study was to evaluate the effectiveness of Internet memes integration while mastering philological disciplines (for example, English) by Ukrainian students. The authors experimented to check the methodology proposed within one program unit. We conducted the experiment in the 2020-2021 academic year and involved 68 students and 5 teachers of Dnipro Academy of Continuing Education, Donetsk State University of Internal Affairs and Mykhailo Tuhan-Baranovskyi Donetsk National University of Economics and Trade. The authors conducted pre- and post-experimental surveys and informal interviews to compare academic achievements and provided a system of tasks integrating memes. Implementing the experiment, we clarified the dominant way of students’ perception and processing of information and revealed the expediency of integrating memes into teaching English. The authors determined the dynamics of the levels of students’ motivation to learn English through Internet memes integration and established quantitative values of the levels using the method of mathematical statistics. The conclusions emphasize the need to improve teachers’ pedagogical skills, developed critical and creative thinking to integrate memes into educational activities. The authors stress the relevance of the further detailed study of the educational potential of memes in teaching not only philological disciplines but also other subjects of the curriculum.Документ Socialization of Figher Education Recipients in the Modern Media Space Using Information Technologies(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка ; ВД «Гельветика», 2024) Zinchenko V. M.; Gigin O.; Dzevitska L.; Зінченко В. М.; Гігін О.; Дзевицька Л.Перехід людства до нового етапу розвитку – інформаційному суспільству є об’єктивною реальністю і впливає попри всі сфери діяльності суспільства, зокрема і систему освіти. Інформатизація освіти, зумовлена глобальними змінами та, насамперед, зародженням та розвитком інформаційного суспільства, дозволяє вирішити головне завдання – підвищення якості освіти на основі використання сучасних інформаційних технологій. Це забезпечує підготовку суб’єктів освітнього процесу до життєдіяльності за умов інформаційного суспільства, коли більше половини робочих місць передбачає використання комп’ютерів та Internet. The transition of humanity to a new stage of development – the information society is an objective reality and it affects all spheres of society, in particular the education system. Informatization of education, caused by global changes and, above all, the emergence and development of the information society, allows solving the main task – improving the quality of education based on the use of modern information technologies. This ensures the preparation of the subjects of the educational process for functioning under the conditions of the information society, when more than half of the jobs involve the use of computers and the Internet.