18 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 18
Документ Запобігання організованій злочинності в Україні(Гельветика, 2023) Пономарьова Т. І.У статті розглядаються особливості запобігання організованій злочинності в умовах воєнного стану. Вказується, що організована злочинність є достатньо гнучким соціально негативним феноменом, здатним трансформуватись у часі та просторі, а також інтегруватись у майже будь-які суспільні відносини. Найвищий ступінь суспільної небезпечності організованої злочинності полягає у її резистентності до кримінально-правового впливу. Можливість інтеграції у суспільні відносини, зумовлена переважно прогалинами їх організаційно-управлінського та нормативно-правового забезпечення, що визначає способи та забезпечує засоби, необхідні для реалізації кримінально протиправного умислу. Зауважено, що законодавець розуміє цю проблематику, оскільки виправлення більшості реально існуючих недоліків визначені за мету у стратегічних документах. The article examines the peculiarities of the prevention of organized crime under martial law. It is indicated that organized crime is a sufficiently flexible socially negative phenomenon, able to transform in time and space, as well as integrate into almost any social relations. The highest degree of social danger of organized crime lies in its resistance to criminal law influence. The possibility of integration into social relations is caused mainly by the gaps in their organizational, managerial and legal support, which determines the methods and provides the means necessary for the implementation of criminally illegal intent. It is noted that the legislator understands this problem, since the correction of most of the actually existing shortcomings is defined as a goal in strategic documents.Документ Рекриміналізація контрабанди в світлі законодавчих ініціатив(Гельветика, Класичний приватний університет, 2023) Пономарьова Т. І.У статті розглядаються проблеми рекриміналізації контрабанди. Авторами аналізується президентський законопроєкт № 5420 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів». Вказується, що беззаперечним позитивним здобутком новел, викладених у законопроєкті є уніфікація в усіх запропонованих назвах статей КК України власне діяння, яке криміналізується – контрабанди. На відміну від тієї неузгодженості у назвах статей КК України, яка є у чинній редакції, – ст. 201 «Контрабанда» та ст. 201 -1 «Переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України». Водночас, звертається увага на недостатню конкретизацію предметів контрабанди та наявність потреби в уточненні окремих кваліфікуючих ознак такого кримінального правопорушення. Аргументовано доводиться, що виходячи із правил юридичної техніки та правозастосування, із урахуванням того, що диспозиція ч. 1 ст. 201 КК України є бланкетною, визначення предметів контрабанди має відповідати положенням правових актів, якими регулюються порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення. Водночас, аналіз законодавчих та інших нормативно-правових актів надав підставу для констатації відсутності диференціації вогнепальної мисливської зброї на нарізну та гладкоствольну під час визначення порядку переміщення її через митний кордон як у Митному кодексі України, так і в Інструкціях та інших правових актах. Підсумовується необхідність у доповненні переліку предметів контрабанди гладкоствольною мисливською зброєю та уніфікації кваліфікуючих ознак контрабанди у ст. 305 КК України. The article deals with the problems of recriminalization of smuggling. The authors analyze the presidential draft law No. 5420 «On Amendments to the Criminal Code of Ukraine and the Criminal Procedure Code of Ukraine regarding the criminalization of smuggling of goods and excise goods, as well as false declaration of goods.» It is indicated that an indisputable positive achievement of the novellas set forth in the draft law is the unification in all proposed names of the articles of the Criminal Code of Ukraine of the act itself, which is criminalized - smuggling. In contrast to the inconsistency in the names of the articles of the Criminal Code of Ukraine, which is in the current version, - Art. 201 «Contraband» and Art. 201-1 «Movement across the customs border of Ukraine outside of customs control or with concealment from customs control of timber or lumber of valuable and rare tree species, unprocessed timber, as well as other timber prohibited for export outside the customs territory of Ukraine.» At the same time, attention is drawn to the insufficient specification of contraband items and the need to clarify certain qualifying features of such a criminal offense. It is argued that based on the rules of legal technique and law enforcement, taking into account the fact that the provision of Part 1 of Art. 201 of the Criminal Code of Ukraine is blanket, the definition of contraband items must comply with the provisions of legal acts that regulate the order and conditions of movement of goods across the customs border of Ukraine, their customs control and customs clearance. At the same time, the analysis of legislative and other normative legal acts provided a basis for ascertaining the absence of differentiation of hunting firearms into rifled and smoothbore when determining the order of their movement across the customs border both in the Customs Code of Ukraine and in the Instructions and other legal acts. Summarizes the need to supplement the list of objects smuggled with smooth-bore hunting weapons and unify the qualifying signs of smuggling in Art. 305 of the Criminal Code of Ukraine.Документ Корупція як детермінанта, що впливає на вчинення кримінальних правопорушень проти довкілля в Україні(Гельветика, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, 2023) Пономарьова Т. І.У статті розглядаються окремі детермінанти, що впливають на вчинення кримінальних правопорушень проти довкілля в Україні. Вказується, що неможливо запобігти кримінальним правопорушенням, що вчиняються у сфері земельних відносин, не вивчивши їх природу, сутність, закономірності розвитку, причини, що їх відтворюють та негативні наслідки. Успішне проведення запобіжної роботи можливе лише на основі науково обґрунтованих уявлень про причини злочинності, глибокого розкриття умов, з якими пов’язана злочинність у тій чи іншій сфері. Звертається увага на тісний взаємозв’язок між кримінальними правопорушеннями проти довкілля та корупційними протиправними діяннями. Аналіз практики протидії корупції в Україні показує, що вона не заснована на адекватних уявленнях про причини та ключові проблеми поширення корупції, чільне місце серед яких посідають недоліки організаційно-управлінської діяльності. Зазначається, що необхідною умовою, яка дозволить скоординувати сферу земельних відносин на державному рівні, є закріплення за підрозділами Держгеокадастру України повноважень розпорядження землями, які розташовуються поза населеними пунктами. The article examines individual determinants affecting the commission of criminal offenses against the environment in Ukraine. It is indicated that it is impossible to prevent criminal offenses committed in the field of land relations without studying their nature, essence, patterns of development, causes that reproduce them and negative consequences. Successful preventive work is possible only on the basis of scientifically based ideas about the causes of crime, in-depth disclosure of the conditions associated with crime in one or another area. Attention is drawn to the close relationship between criminal offenses against the environment and corruption offenses. The analysis of the practice of countering corruption in Ukraine shows that it is not based on adequate ideas about the causes and key problems of the spread of corruption, among which the shortcomings of organizational and management activities occupy a prominent place. It is noted that a necessary condition that will allow coordination of the field of land relations at the state level is the establishment of powers to dispose of lands located outside populated areas by the units of the State Geocadastre of Ukraine.Документ Організована злочинність як феномен кримінології постмодерну(Університет митної справи та фінансів, 2023) Пономарьова Т. І.У статті розглядаються особливості сутності та змісту, а також запобігання організованій злочинності в кримінології постмодерну. Вказується, що організована злочинність як феномен кримінології постмодерну відтворюється через призму таких узагальнюючих ознак як: 1) системність та єдиний механізм реалізації, трансформований в залежності від виду суспільних відносин, на які здійснюється кримінально протиправний вплив; 2) ієрархічність та чітка підпорядкованість, наявність внутрішньо кореляційних взаємозв’язків між представниками організованої злочинності; 3) гнучкість та здатність до трансформації та маскування. Фактично, організована злочинність може розглядатись як наслідок існуючих поодиноких кримінальних правопорушень, суб’єкти яких об’єднались з метою удосконалення навичок та кримінально протиправних вмінь з метою вчинювати більш серйозні та вигідні суспільно небезпечні діяння. Тобто, організована злочинність – це наслідок еволюції суспільства, шлях до переродження та переосмислення явища злочинності у його загальному розумінні. The article examines the peculiarities of the essence and content, as well as the prevention of organized crime in post- modern criminology. It is indicated that organized crime as a phenomenon of postmodern criminology is reproduced through the prism of such generalizing features as: 1) systemicity and a single mechanism of implementation, transformed depending on the type of social relations that are criminally and unlawfully influenced; 2) hierarchy and clear subordination, the presence of intra-correlated relationships between representatives of organized crime; 3) flexibility and the ability to transform and disguise. In fact, organized crime can be considered as a consequence of existing individual criminal offenses, the subjects of which have united in order to improve skills and criminally illegal skills in order to commit more serious and profitable socially dangerous acts. That is, organized crime is a consequence of the evolution of society, a path to rebirth and reinterpretation of the phenomenon of crime in its general sense.Документ Подолання корупційних ризиків в механізмі запобігання організованій злочинності в Україні(Юридичний факультет Запорізького національного університету, 2023) Пономарьова Т. І.У статті розглядаються особливості подолання корупційних ризиків в механізмі запобігання організованій злочинності в Україні. Вказується, що корупція та організована злочинність безпосередньо корелюється із випадками легалізації (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом. Такого роду кримінальні правопорушення відносяться до категорії інтелектуальних суспільно небезпечних діянь та передбачають наявність у суб’єкта/ів певних знань та вмінь, необхідних та/або достатніх для реалізації кримінально протиправного умислу. Звертається увага на те, що у більшості випадків службові кримінальні правопорушення (зокрема і корупційні) вчиняються у складі організованої групи та злочинної організації з метою незаконного збагачення та вчинення інших майнових суспільно небезпечних діянь, матеріальна вигода від яких буде потім легалізована. Зазначено, що більшість кримінальних правопорушень, пов’язаних із корупцією, організованою злочинністю, легалізацією майна, отриманого незаконним шляхом передбачає наявність хоча б у одного учасника організованої групи/злочинної організації міжрегіональних або транснаціональних зв’язків, що спрощує вчинення необхідних операцій та ускладнює процес досудового розслідування такого роду кримінальних правопорушень. The article examines the peculiarities of overcoming corruption risks in the mechanism of prevention of organized crime in Ukraine. It is indicated that corruption and organized crime are directly correlated with cases of legalization (laundering) of property obtained through crime. Criminal offenses of this kind belong to the category of intellectual socially dangerous acts and require the subject/s to have certain knowledge and skills necessary and/or sufficient for the realization of criminally illegal intent. Attention is drawn to the fact that in most cases, official criminal offenses (in particular, corruption) are committed as part of an organized group and criminal organization with the aim of illegal enrichment and committing other property-related socially dangerous acts, the material benefit from which will be later legalized. It is noted that the majority of criminal offenses related to corruption, organized crime, legalization of property obtained illegally requires the presence of at least one member of an organized group/criminal organization with interregional or transnational ties, which simplifies the execution of the necessary operations and complicates the process of pre-trial investigation of this type of criminal offenses.Документ Пробаційний нагляд як вид покарання у кримінальному праві України(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Пономарьова Т. І.У статті розглядається пробаційний нагляд як відносно новий вид покарання. Відзначається, що у більшості європейських країн пенітенціарний нагляд є спеціальним виправним та виховним заходом, який застосовується до осіб, яких було звільнено від покарання із випробуванням. Доводиться, що станом на травень 2025 року значення такої законодавчої новели для розвитку кримінально-правової політики важко оцінити однозначно, причиною чого є непідтверджена ефективність пробаційного нагляду як виду покарання та низка наукових дискусій щодо правової природи та можливості відносити пробаційний нагляд до системи покарань. Відмічається, що наразі пенітенціарний нагляд передбачений як вид покарання у санкціях близько 170 кримінально-правових норм, в яких встановлено кримінальну відповідальність як за кримінальні проступки, так і за нетяжкі та середньої тяжкості злочини. Підсумовується, що абсолютно аргументованою є думка вчених щодо доцільності віднесення такого заходу до спеціальних наглядових та соціально-виправних заходів взаємодії із особами, яких було звільнено від відбування покарання з випробуванням. Зокрема, це також може стати одним зі способів удосконалення обов’язків, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням. The article considers probation supervision as a relatively new type of punishment. It is noted that in most European countries, penitentiary supervision is a special corrective and educational measure applied to persons who have been released from probationary punishment. It is proved that as of May 2025, the significance of such a legislative novelty for the development of criminal law policy is difficult to assess unambiguously, the reason for which is the unconfirmed effectiveness of probation supervision as a type of punishment and a number of scientific discussions regarding the legal nature and possibility of referring probation supervision to the system of punishments. It is noted that currently penitentiary supervision is provided for as a type of punishment in the sanctions of about 170 criminal law norms, which establish criminal liability for both criminal offenses and for minor and medium-serious crimes. It is summarized that the opinion of scientists regarding the expediency of classifying such a measure as special supervisory and social-correctional measures of interaction with persons who were released from serving a sentence with probation is absolutely justified. In particular, this can also be one of the ways to improve the duties that the court imposes on a person released from serving a sentence with probation.Документ Особливості застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах воєнного стану(Гельветика, 2024) Пономарьова Т. І.В статті розглядаються особливості застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах воєнного стану. Зазначається, що наразі в судовій практиці виникає низка проблемних питань, пов’язаних із особливостями застосування запобіжних заходів до окремих категорій кримінальних правопорушників, а також визначенням відповідності Конституції України положень, які зазнали змін після 2022 року. Вказується, що у кримінальному законодавстві унеможливлено застосування звільнення від покарання з випробуванням лише до осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 403, 405, 407, 408, 429 КК України. Отже, поза увагою залишились ті, що вчинили діяння, передбачені ст. 402 КК України (непокора) та ст. 404 КК України (опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків). Підсумовується, що наразі такий запобіжний захід, як тримання під вартою не повною мірою відповідає вимогам, які ставляться європейською та міжнародною правовою спільнотою до порядку його застосування. The article examines the features of the application of a preventive measure in the form of detention under martial law. It is noted that currently in judicial practice there are a number of problematic issues related to the features of the application of preventive measures to certain categories of criminal offenders, as well as determining the compliance of provisions that have undergone changes after 2022 with the Constitution of Ukraine. For the most part, the above applies to such a preventive measure as detention. It is indicated that the criminal legislation makes it impossible to apply exemption from punishment with probation only to persons who have committed criminal offenses provided for in Articles 403, 405, 407, 408, 429 of the Criminal Code of Ukraine. It is summarized that currently such a preventive measure as detention does not fully meet the requirements set by the European and international legal community for the procedure for its application.Документ Незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації: проблеми визначення об’єкта кримінального правопорушення(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2025) Пономарьова Т. І.У статті аналізуються підходи вчених до визначення об’єкта кримінального правопорушення, передбаченого статтею 359 Кримінального кодексу України. Установлено, що вчинення діяння, передбаченого статтею 359 Кримінального кодексу України, безпосередньо пов’язане з незаконним порушенням недоторканості приватного життя. Визначено, що коли формами реалізації об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого статтею 359 Кримінального кодексу України, є їх придбання та збут, посягання здійснюється на відповідний вид господарської діяльності. Підсумовано, що доцільним є визначення безпосереднім об’єктом такого діяння права громадянина на недоторканність приватного життя, особисту та сімейну таємницю, а родовим об’єктом – суспільні відносини, що забезпечують конституційні права та свободи людини і громадянина. The article analyzes the approaches of scientists to determining the object of a criminal offense provided for in Article 359 of the Criminal Code of Ukraine. It has been established that in most cases the commission of a criminal offense provided for in Article 359 of the Criminal Code of Ukraine is directly related to the purpose of obtaining private or confidential information and almost always – to the illegal violation of privacy. It has been determined that in cases where the forms of implementation of the objective side of the criminal offense provided for in Article 359 of the Criminal Code of Ukraine are their acquisition and sale, the criminal offender encroaches on economic activities related to the development, manufacture, supply of special technical means for removing information from communication channels and other technical means of covertly obtaining information.Документ Особливості здійснення правоохоронної діяльності на деокупованих територіях: звіт про науково-дослідну роботу(2024) Пономарьова Т. І.Об’єктом дослідження виступають організаційно-правові основи діяльності органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони. Метою дослідження є вивчення організаційних, кримінально-правових, адміністративних, криміналістичних, кримінологічних засад забезпечення правоохоронної діяльності на деокупованих територіях. Методологічну основу складають положення діалектичного матеріалізму, а також заснований на їх основі комплекс загальнонаукових теоретичних методів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером та змістом наукова робота є першою монографічною працею, присвяченою розв’язанню теоретичних та прикладних проблем здійснення правоохоронної діяльності на деокупованих територіях. В дослідженні вперше на системному рівні встановлено організаційно-правові особливості діяльності органів сектору безпеки в умовах дії особливого правового режиму воєнного стану. The object of the study is the organizational and legal basis of the activity of law enforcement agencies as part of the security and defense sector. The purpose of the research is to study the organizational, criminal-legal, administrative, forensic, criminological principles of ensuring law enforcement activities in the de-occupied territories. The methodological basis consists of the provisions of dialectical materialism, as well as a complex of general scientific theoretical methods based on them. The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that the nature and content of the scientific work is the first monographic work devoted to solving theoretical and applied problems of law enforcement activities in the de-occupied territories. In the study, for the first time, the organizational and legal features of the activities of the security sector bodies under the conditions of the special legal regime of martial law were established at the system level.Документ Звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування у кримінальному та кримінально-виконавчому праві України та Польщі(Дакор, 2018) Пономарьова Т. І.У книзі здійснено аналіз основних аспектів звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування в Україні та Польщі. Досліджено історію розвитку інституту звільнення від покарання та його відбування в зазначених країнах, вивчено поняття та підстави такого звільнення; надано характеристику умовним та безумовним видам звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування в Україні та Польщі, а також визначено правові наслідки такого звільнення. Окрему увагу звернуто на кримінально-виконавчі аспекти звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування в досліджуваних країнах. Книга розрахована на працівників суду, адвокатів, правозахисників, науковців, студентів, курсантів і викладачів вищих навчальних закладів юридичного профілю, а також усіх, хто цікавиться проблемами ювенального кримінального та кримінально-виконавчого права. The book analyzes the main aspects of releasing minors from punishment and serving it in Ukraine and Poland. The history of the development of the institution of exemption from punishment and its execution in the specified countries was studied, the concept and grounds of such exemption were studied; provided characteristics of conditional and unconditional types of release of minors from punishment and its serving in Ukraine and Poland, as well as defined legal consequences of such dismissal. Particular attention is paid to the criminal enforcement aspects of the release of minors from punishment and its serving in the studied countries. The book is intended for court employees, lawyers, human rights defenders, scientists, students, cadets and teachers of higher educational institutions of legal profile, as well as everyone who is interested in the problems of juvenile criminal and criminal enforcement law.