24 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 24
Документ Постнекласична методологія моделі конвергентного суспільства України(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovskyi I. Z.У статті автор намагається подолати поверхневий аналіз процесу українського націєтворення (навіть невігластво окремих філософів та багатьох політиків) стосовно історичності народу, який нібито пізно вийшов на цивілізований шлях і порівняно довго завершує процес соціокультурних змін і демократично-патріотичних перетворень. Завдяки новій індуктивної метафізики посилюється громадське усвідомлення (де переплелися світські і християнські риси), гностичні й езотеричні прозріння. Спекулятивна, дедуктивна метафізика не дозволяє адекватно зрозуміти духовний зміст соціокультурних подій сьогодення або визначити реальний шлях подолання стереотипів «перманентного бунтарства мас», оскільки навіть на Заході «філософські шукання» загрузли у сипких пісках загального скептицизму. Правочинна різноманітність поглядів поступалася місцем некритичному плюралізму, браку віри в існування істини. Певні концепції життя, які походять зі Сходу, позбавляють істину абсолютного характеру. Метафізичний контекст постнекласичної методології моделі конвергентного суспільства України зумовлює якісне осмислення духовною елітою громадських соціокультурних цінностей суспільства часто-густо під впливом сусідів із Заходу. Європейська цивілізація спроможна виявити духовні можливості через поняття «Homo Liber» – фундамент еволюційного підходу до постмодерної особистості як до цивілізованого громадянина. Цивілізаційний злам як у світовому соціокультурному просторі конвергентного суспільства, так і в українському, свідчить про те, що реалізувати свої потенції можна лише через громадські вимоги, які засвідчують рівень метафізичного розуміння філософії свободи, що поєднується як із носіями культури конвергентного суспільства, так і зі звільненням громадянина від обожнювання адміністративних або революційно-охлократичних (як їх антиподів) сил суспільства. Посилюється авторитет методології, організаторів філософської освіти, скерованість на вдосконалення моральних та професійних якостей молодих людей, які із зацікавленням засвоюють знання, його гуманітарні, прикладні, фундаментальні підстави, адже усвідомлюють аксіологічну значущість та необхідність захисту аксіом цивілізованого буття, надійності підготовки спеціалістів. Завдання освітнього подолання фрагментарності процесу реформування потребують від творців інтелект-продукту компетентності в галузі освіти. Позитивні результати керівництва галуззю освіти можливі лише тоді, коли галузь очолюють не тільки авторитетні політики, а й ті з них, які без піаракцій комунікують із громадою, мають спільні дії з інтелект-середовищем, зі студентством патріотично-професійного напряму. Діалог треба вести в значенні концепції софократії – «тяжкого перехідного стану», після якого з’являється «громадянське прозріння», вміння знайти порозуміння в соціумі. Thanks to the new inductive metaphysics, public awareness (where secular and Christian features are intertwined), Gnostic and esoteric insights are intensified. Speculative, deductive metaphysics does not allow us to adequately understand the spiritual content of today’s sociocultural events or to determine the real way to overcome the stereotypes of “permanent mass rebellion” because, even in the West, “philosophical pursuits” are mired in the loose sands of general skepticism. Legitimate diversity of views gave way to uncritical pluralism, showed a lack of faith in the existence of truth. Certain conceptions of life that originate in the East deprive truth of its absolute character. The metaphysical context of the post-classical methodology of the model of convergent society of Ukraine determines the qualitative understanding of the spiritual elite of public socio-cultural values of society, often under the influence of neighbors from the West. European civilization is able to discover spiritual possibilities through the concept of “Homo Liber” – the foundation of an evolutionary approach to the postmodern personality as a civilized citizen. Civilizational breakdown, both in the world and in the Ukrainian socio-cultural space of a convergent society, shows that it is possible to realize its potential only through social requirements that testify to the level of metaphysical understanding of the philosophy of freedom that is combined both with the bearers of the culture of a convergent society, and with the liberation of the citizen from the deification of administrative or their antipodes – the revolutionary – ochlocracy forces of society. The authority of the methodology, the organizers of philosophical education, the focus on improving the moral and professional qualities of young people who are interested in learning knowledge, its humanitarian, applied, fundamental foundations, because they are aware of the axiological significance and necessity for the protection of the axioms of civilized existence, the reliability of training. The task of educational overcoming the fragmentary nature of the reform process requires the creators of the intellectual product of competence in the field of education. Positive results of the management of the education sector are possible only when the industry is headed not only by authoritative politicians, but also by those who communicate with the community without PR actions, have joint actions with the intellectual environment and patriotic-professional students. Dialogue should be conducted in the sense of the concept of sophocracy – a “difficult transition state”, followed by “civic insight”, the ability to find understanding in society.Документ Дух українського націогенезу в контексті змін громадянського суспільства(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Урсол О. В.; Sklovskyi I. Z.; Aksenova V. I.; Ursol O. V.У статті проведено метафізичне дослідження природи громадянського суспільства, що дозволяє в онтологічному аспекті зрозуміти ускладнення структури сучасної філософії; з’ясувати патріотично-індуктивний рівень історичної самосвідомості українців у постнекласичному дискурсі. Потребує осмислення хода філософського пошуку істини та кордоцентричного «очищення» свідомості від антиклерикально – богоборських кліше, які примітивізують сенс свободи. Постнекласична метафізика історії дозволяє сприйняти цивілізований характер свободи, як переходу етногенезу в нову якість у межах європейських цінностей. Класичні евристичні конструкти відображують методологічно і теоретичну основу соціальної філософії, що необхідна для відповіді на питання про рівень цивілізованості процесу націотворення. Вчені в історичному розділі дослідження проблеми свободи особливо визначають концепції суспільства прихильників екзістенціолізму і неофрейдизму. Громадський націогенез у пошуках свободи сприймає негативно нецивілізований характер «лівого» або правого радикалізму, оскільки його специфіка суперечить умовам прихованого розвитку української ідеї. На цивілізаційне розуміння української ідеї у дусі козацької революції вплинуло тлумачення філософії свободи великих корифеїв України, що має велике значення у подоланні стереотипів вульгарно – соціологічних проявів соціального демонізму радикалів та націонал-нігілістів. Еволюційне формування принципів свободи збагачує розмаїття проявів «серцевої єдності» носіїв європейських цінностей, закрема вияви постнекласичного та філософсько – богословського символів тощо. Заповіт українців – автохтонів («батьків титульного етносу») виводить сенс «національного буття» з потаємних глибин метафізики української ідеї в центр розуміння сенсу поняття свободи як універсалії козацької волі, на цілком самостійний шлях формування життєве важливих цінностей громадянського суспільства. The article presents a metaphysical study of the nature of civil society, which allows in the ontological aspect to understand the complications of the structure of modern philosophy; to find out the patriotic-inductive level of historical self-consciousness of Ukrainians in post-classical discourse. It requires understanding the course of the philosophical search for truth and cord centric “cleansing” of consciousness from anti-clerical – God-fighting clichés that primitivism the meaning of freedom. Post-classical metaphysics of history allows us to perceive the civilized nature of freedom as the transition of ethno genesis to a new quality within European values. Classical heuristic constructs reflect the methodological and theoretical basis of social philosophy, which is necessary to answer the question of the level of civilization of the nation-building process. Scholars in the historical section of the study of freedom especially define the concepts of society of existentialism and neoFreudianism. Public nation-genesis in search of freedom perceives the negatively uncivilized nature of “left” or right wing radicalism, as its specificity contradicts the conditions of the hidden development of the Ukrainian idea. The civilizational understanding of the Ukrainian idea in the spirit of the Cossack revolution was influenced by the interpretation of the philosophy of freedom of the great luminaries of Ukraine, which is important in overcoming stereotypes of vulgar sociological manifestations of social demonism of radicals and national nihilists. The evolutionary formation of the principles of freedom enriches the variety of manifestations of the “heart unity” of the bearers of European values, in particular the Manifestations of post-classical and philosophical-theological symbols, and so on. The testament of autochthonous Ukrainians (“fathers of the titular ethnic group”) brings the meaning of “national existence” from the secret depths of metaphysics of the Ukrainian idea to the center of understanding the meaning of freedom as a universal Cossack will, on a completely independent way of forming vital values of civil society.Документ Пошук цивілізаційного сенсу метафізики соціокультури громади в європейському просторі(Наукові записки, 2020) Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; SKLOVSKYI I. Z.; Aksenova V. I.Соціокультурні засади трансформацій в Україні ціннісної сфери життєдіяльності суспільства дуже різноманітні, зокрема зараз, коли об’єктом пошуку національної ідеї виступає громадська сфера суспільства, сутністю – патріотична особистість, з усіма явищами й процесами, що відбуваються у ній. Предмет пошуку фіксується в її методологічних поняттях, законах, категоріях, принципах. The socio-cultural foundations of transformations in the value sphere of society's vital activity in Ukraine are very diverse, in particular now, when the object of the search for a national idea is the public sphere of society, the essence of which is the patriotic personality, with all the phenomena and processes that take place in it. The subject of the search is fixed in its methodological concepts, laws, categories, principles.Документ Пошук єдності громадського суспільства у площині особливостей соціокультурного плюралізму(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2015) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovsky I. Z.Екстремальні умови розвитку соборності сучасної України вимагають визначення соціально-філософського знання та футурологічної міри ефективності громадських підходів до перспективи плюралізму у пізнавально-класичних, некласичних та постнекласичних вимірах національного сенсу громадянських традицій. TheextremeconditionsofthedevelopmentofthecatholicityofmodernUkrainerequireidentificationofthe socio-philosophical know ledgeand futurologiathe effectivenessof socialapproachesto thepro spectsofpluralism in cognitiveand classical, non classical andpost classical imensionso fnational meanin go fthecivil traditions.Документ Гуманістичний контекст соціокультурного простору України(Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2015) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovsky I. Z.У статті з’ясовується філософсько-гуманістичний сенс цивілізаційного вибору, який полягає в осмисленні змін національних в контексті освітньо-громадських перспектив дійсності, чим привернуло до себе увагу українських дослідників, але у зв’язку з труднощами втілення гуманістичних обріїв в умовах глобалізаційних процесів, потрибне відтворення етносоціальних властивостей патріотизму цивілізованого типу. Relevance of the research is in understanding the changes in the philosophy of reality in the context of national education and social perspectives. The problem of philosophical and educational understanding of reality has long attracted the attention of Ukrainian philosophers, but in recent decades its importance has grown even more due to implementation difficulties humanistic horizons in terms of globalization, aggravation of national conflicts; Ukrainian as a European nation is gradually becoming a historical subject, creatively using metaphysics national idea to play ethnosocial properties civilized patriotism type.Документ Екстремальні умови буття та соціокультурний сенс європейської гуманістики(Талком, 2017) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovsky I. Z.Проблема національної ідентичності є основою в духовній сфері українського самоствердження. Сучасна історіографія саме з цього починає системний розгляд оновлення аспектів єдності нової політичної нації, українських патріотів, що спеціалізувалися на філософському розумінні освітнього простору або осмисленні викривлення національної свідомості. Взагалі серед своїх духовних попередників рідко дослідниками згадується А. Макаренко, якій в екстремальних умовах суцільної русифікації діяв легально, зберігав дух козакофільства. Його ім’я має бути серед українських видатних реформаторів освітнього простору. Дослідники, що спеціалізуються на вивченні проблем трансформації свідомості у сучасному громадському контексті, згадуючи освітню традицію від Г. Сковороди, Т. Шевченка, М. Пирогова, К. Ушинського до П. Юркевича…, І. Дзюби, Є. Сверстюка, дуже рідко користуються його спадщиною та досвідом. The problem of national identity is the basis in the spiritual sphere of Ukrainian self-affirmation. Modern historiography begins with this systematic consideration of the renewal of aspects of the unity of the new political nation, Ukrainian patriots who specialized in the philosophical understanding of the educational space or the understanding of the distortion of national consciousness. In general, among his spiritual predecessors, A. Makarenko is rarely mentioned by researchers, who acted legally in extreme conditions of complete Russification, preserving the spirit of Cossackism. His name should be among the outstanding Ukrainian reformers of the educational space. Researchers specializing in the study of the problems of consciousness transformation in the modern social context, recalling the educational tradition from H. Skovoroda, T. Shevchenko, M. Pirogov, K. Ushynsky to P. Yurkevich..., I. Dzyuba, E. Sverstyuk, very rarely use his heritage and experience.Документ Соціально-філософський сенс гуманістичних обріїв європейського простору: український контекст(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2018) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovsky I. Z.Актуальність теми освітоцентризму випливає з субстанційних підвалин осмислення поняття «гуманізація соціокультурного простору» та відображення в розвитку тенденцій антропологізму і толерантності, а також оновлення європейського простору освіти у перспективі демократизації громадських ідеалів. The urgency of this topic stems from the substantive foundations of comprehension of the concept of "humanization of the socio-cultural phenomenon" and reflection in the development of its trends - anthropologism and communicative, as well as studying the problems of updating the space of education and its perspectives on the level of implementation of public ideals.Документ Софократія як проєкт виходу гуманітарного знання із ситуації духовної нестабільності(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2020) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksenova V. I.; Sklovsky I. Z.У статті обґрунтовується соціокультурний зміст софократії як феномену розумного реформування гуманітарно-філософської освіти в Україні на основі аналізу процесу демократичного подолання протиборства захисників сучасного цивілізованого суспільства з носіями войовничого національного екстремізму; взаємозв’язку носіїв громадянського суспільства з ідеалами великих корифеїв про «сім’ю велику,вільну, нову» (Т.Шевченко), яка актуалізує етноконфесійні мрії про те, що «во Христі немає а ні іудея а ні елліна, а ні римлянина». The article substantiates the socio-cultural content of sophocracy as a phenomenon of reasonable reform of humanitarian and philosophical education in Ukraine based on the analysis of the process of democratic overcoming the confrontation of defenders of modern civilized society with the bearers of militant national extremism; the relationship of the bearers of civil society with the ideals of the great luminaries of the "great, free, new family" (T. Shevchenko), which actualizes ethno-confessional dreams that "in Christ there is neither a Jew nor a Hellen nor a Roman."Документ Філософія(Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», 2021) Борінштейн Є. Р.; Аксьонова В. І.; Атаманюк З. М.; Виноградова Н. М.; Врайт Г. Я.; Лісеєнко О. В.; Орленко І. М.; Петінова О. Б.; Поплавська Т. М.; Скловський І. З.; Цибра М. Ф.; Borinshteyn Y. R.; Aksenova V. I.; Atamanyuk Z. M.; Vynogradova N. M.; Vrait H. Y.; Liseyenko O. V.; Orlenko I. M.; Petinova O. B.; Poplavska T. M.; Sklovsky I. Z.; Tsybra M. F.Підручник підготовлено на кафедрі філософії, соціології та менеджменту соціокультурної діяльності Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського». Вперше в сучасній українській навчальній літературі представлена концепція розвитку творчої особистості в рамках дослідження актуальних проблем філософського знання. Філософія на класичній кафедрі в класичному університеті презентована не як традиційне зачерствіле знання, а як жива наука, що розвивається, продукує і акумулює нове буття, нові уявлення про людину і світ, і, одночасно, ґрунтується на традиціях наукового знання, категоричному імперативі моралі. The textbook was prepared at the Department of Philosophy, Sociology and Management of Socio-Cultural Activities of the State Institution “South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushinsky”. For the first time in modern Ukrainian educational literature the concept of development of the creative personality within the limits of research of actual problems of philosophical knowledge is presented. Philosophy in the classical department at the classical university is presented not as a traditional stale knowledge, but as a living science that develops, produces and accumulates a new being, new ideas about man and the world, and is based on the traditions of scientific knowledge, the categorical imperative of morality.Документ Особливості громадського суспільства: соціокультурний аспект(Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2017) Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Sklovsky I. Z.; Aksenova V. I.Дослідження перспектив становлення єдиного етнонаціонального буття часто-густо в актуалізації пошуку цілісності громадського суспільства висвітлює дух метафізичних засад соціокультурного плюралізму (О. Ахієзер, М. Бердяєв, З. Бжезинський, П. Тейяр де Шарден). Осмислення соборності української політичної нації полягає в концептуальній реконструкції буття, зокрема в соціокультурному і освітньому просторі (В. Андрущенко, Е. Борінштейн, В. Кремень, М. Романенко). The study of the prospects for the formation of a unified ethno-national existence, often in the actualization of the search for the integrity of civil society, highlights the spirit of the metaphysical foundations of socio-cultural pluralism (O. Akhiezer, M. Berdyaev, Z. Brzezinski, P. Teilhard de Chardin). Understanding the unity of the Ukrainian political nation consists in the conceptual reconstruction of existence, in particular in the socio-cultural and educational space (V. Andrushchenko, E. Borinshtein, V. Kremen, M. Romanenko).
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »