15 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 15
Документ Проблеми культурно-комунікативної синергії освіти на шляху розвитку громадянського суспільства в Україні(ЛА НАУ, 2022) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.Проблеми синергетичної методології аналізу управління соціальними процесами як методології філософії, синергетична парадигма самоорганізації цивілізованого людства в умовах глобалізації , культурно-комунікативна синергія освіти на шляху розвитку громадянського суспільства в Україні. Problems of the synergistic methodology of analyzing the management of social processes as a methodology of philosophy, the synergistic paradigm of self-organization of civilized humanity in the conditions of globalization, the cultural and communicative synergy of education on the path to the development of civil society in Ukraine.Документ Постмодернізаційний аналіз професіоналізму в інформаційній системі суспільства: ціннісний аспект(Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2021) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.Взаємозв'язок молодої людини з освітою і з самим собою визначає комунікативний зміст, який вирішується в культурі не тільки розуму, але і глибини душі, з метою усвідомлення сенсу буття. Ставлення людини до всесвіту визначається символами та значеннями, у т. ч. і професійними, з метою спілкування у світі і усвідомлення призначення власного життя. Предметний аналіз професіоналізму в інформаційній системі суспільства збагачує громадські відносини людини в контексті світової інтеграції із Всесвітом і природою. Порівняння технічних та світоглядних аспектів діяльності авіаційних професіоналів дозволяє майбутньому спеціалісту адекватно сприймати як рівні власної філософської культури, так і всі важелі світоглядної підготовки. Освітня комунікативність поглиблює традиційний зміст гуманітарних дисциплін та доповнює їх власним розумінням української проблематики. Авторка зосереджена на проблемі дослідження особливостей соціокультурної трансформації сучасного суспільства в цивілізаційній зламі в соціально-філософській перспективі. Соціокультурна трансформація аналізується як процес внутрішніх змін у суспільстві за допомогою вищого рівня впорядкованості та організованості у всіх сферах діяльності як результат подолання втраченої рівноваги та соціального напруження. Нова соціокультурна парадигма, яка може протистояти хаосу, спочатку контрольованому, а потім–ні, пов’язана з формуванням нових соціокультурних реалій. Авторкою запропоновані концепції соціокультурної реальності, системні характеристики успіху модернізації та … The relationship of a young person with education and with himself determines the communicative content, which is resolved in the culture of not only the mind, but also the depths of the soul, in order to realize the meaning of being. A person's attitude to the universe is determined by symbols and meanings, including professional ones, in order to communicate in the world and realize the purpose of his own life. The subject analysis of professionalism in the information system of society enriches human public relations in the context of global integration with the Universe and nature. Comparison of technical and ideological aspects of the activities of aviation professionals allows the future specialist to perceive adequately both the levels of his own philosophical culture and all the levers of ideological training. Educational communicability deepens the traditional content of humanitarian disciplines and complements them with his own understanding of Ukrainian issues. The author focuses on the problem of studying the features of the socio-cultural transformation of modern society in a civilizational crisis in a socio-philosophical perspective. Sociocultural transformation is analyzed as a process of internal changes in society through a higher level of order and organization in all spheres of activity as a result of overcoming the lost balance and social tension. A new sociocultural paradigm that can withstand chaos, initially controlled, and then not, is associated with the formation of new sociocultural realities. The author proposes concepts of sociocultural reality, systemic characteristics of the success of modernization.Документ Соціальна філософія: контекст розвитку громадянського суспільства(Черкаський державний технологічний університет, 2020) Аксьонова В. І.; Скловський І. З.; Aksonova V. I.; Sklovsky I. Z.Сучасні цивілізовані країни світу у складному процесі становлення правової держави і демократичного розвитку свого часу постали перед гострою необхідністю створення правової і політичної культури народонаселення на шляху його перетворення у громадянське суспільство. Формування правової і політичної культури особистості відбувалося поступово, іноді драматично, про що свідчить досвід революцій і громадянських війн у добу Нової та Новітньої історії європейських країн. Modern civilized countries of the world in the complex process of forming a legal state and democratic development at one time faced an acute need to create a legal and political culture of the population on the way to its transformation into a civil society. The formation of the legal and political culture of the individual occurred gradually, sometimes dramatically, as evidenced by the experience of revolutions and civil wars in the era of the New and Modern history of European countries.Документ Проблеми міжкультурної комунікації в процесі професійної підготовки операторів складних систем в умовах культурної глобалізації (в контексті когнітивній лінгвістиці)(КЛА НАУ, 2014) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.Становлення і бурхливий розвиток теорії міжкультурної комунікації є закономірним процесом, зумовленим цілим рядом причин, зокрема: об’єктивно-цівілізаційними факторами (розвиток матеріальної цивілізації), суб’єктивно-цивілізаційними факторами (перегляд відношення до «чужого» і «чужих»), а також об’єктивно-науковими факторами (виникнення теорії комунікації). Комунікація являє собою різновид інтенціонального (свідомого) повідомлення інформації, за допомогою спеціально створених семіотичних заходів (кодів), направлених на формування суспільства як єдиного соціального організму. Міжкультурною являється комунікація між носіями різних культур, які стали інтенсивно посилюватися у період культурної глобалізації., що потребує визначення методологічних засад міжкультурної комунікації як складного соціального феномена, наприклад, у процесі професійної підготовки операторів складних систем. The formation and rapid development of the theory of intercultural communication is a natural process, caused by a number of reasons, in particular: objective-civilizational factors (development of material civilization), subjective-civilizational factors (revision of the attitude towards the "alien" and "strangers"), as well as objective-scientific factors (emergence of the theory of communication). Communication is a type of intentional (conscious) communication of information, using specially created semiotic measures (codes), aimed at the formation of society as a single social organism. Intercultural is communication between carriers of different cultures, which began to intensify intensively during the period of cultural globalization., which requires the definition of methodological principles of intercultural communication as a complex social phenomenon, for example, in the process of professional training of operators of complex systems.Документ Політична культура як фактор етносоціальних зрушень в Україні на межі тисячоліть(Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», Центр соціально-політичних досліджень «Politicus», 2022) Паршина А. І.; Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Parshina A. I.; Sklovsky I. Z.; Aksonova V. I.Актуальність проблеми зумовлена необхідністю боротьби за соціокультурну єдність держави та громадянського пошуку орієнтацій особистості у соціумі в контексті методологічних та інформаційно-аксіологічних змін, що отримало назву «громадянської мирної революції» у процесі взаємодії влади і суспільства в результаті справедливого електорального (національного) спілкування. На межі тисячоліть актуалізується політологічне дослідження етносоціального простору, оскільки дух посттоталітарної доби України, пов’язан з трансцендентним контекстом таких ключових понять: «політична культура», «антропологічні цінності», «софократія як розумне буття», «українська політична нація», «патріотизм», «націоналізм», «націонал-нігілізм», «сепаратизм», «колабораціонізм». У суспільстві діють певні закони функціонування політичної культури, а саме : 1. Закон єдності та своєрідності політичної культури. 2. Закон наступності в розвитку політичної культури. 3.Закон переривчатості та безперервності розвитку культури. У зв’язку зі зміною епох (формацій, цивілізацій) відбувається зміна типів політичної культури. 4.Закон взаємодії і співробітництва у процесі культурної глобалізації. The relevance of the problem is due to the need to fight for the socio-cultural unity of the state and the civic search for the orientations of the individual in society in the context of methodological and informational-axiological changes, which was called the "civic peaceful revolution" in the process of interaction between the government and society as a result of fair electoral (national) communication. At the turn of the millennium, political science research into the ethnosocial space is becoming more relevant, since the spirit of the post-totalitarian era of Ukraine is associated with the transcendental context of such key concepts: "political culture", "anthropological values", "sophocracy as a reasonable being", "Ukrainian political nation", "patriotism", "nationalism", "national nihilism", "separatism", "collaborationism". Certain laws of the functioning of political culture operate in society, namely: 1. The law of unity and originality of political culture. 2. The law of continuity in the development of political culture. 3. The law of discontinuity and continuity of cultural development. In connection with the change of eras (formations, civilizations), there is a change in the types of political culture. 4. The law of interaction and cooperation in the process of cultural globalization.Документ Право як специфічна соціальна реальність: логіка накопичення новітних сенсів та ідей в умовах воєнного часу та ефективній повоєнній відбудові України(Національна академія Національної гвардії України, 2025) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.Cоціальний інститут права зобов’язаний своїм походженням процесам розподілу праці й розвитку товарного виробництва. Людина – істота суспільна, тому неодмінною умовою «допуску» індивіда у життя суспільства в умовах світової інтеграції є процес соціалізації, тобто засвоєння ним специфічного людського способу життя, цінностей матеріальної та духовної культури. Взаємозалежність людей в умовах глобалізації породжує сучасне інформаційне суспільство, що спирається на найширший поділ праці матеріальної та духовної сфери. Право виступає тут як сукупність правових суспільних відносин, у яких виражена взаємозалежність індивідів. Закони є лише зовнішнім вираженням права, його історичною формою. Закон і право відрізняються друг від друга як, наприклад, ціна й вартість товару. Власник товару вільний призначати будь-яку ціну, але розуміє, що товар буде успішно реалізований тільки в тому випадку, якщо ціна не буде сильно відхилятися від його реальної вартості. Майже та ж ситуація склалася й з юридичними законами: так, вищий законодавчий орган влади може прийняти самий драконівський закон, але, якщо прийнятий можновладцями закон далеко відійшов від об’єктивної правової ситуації, що склалася у суспільстві, він не буде виконуватися його громадянами. Так, М. Монтень розповідає, що коли давньогрецького законодавця Солона запитали, чи найкращі закони він установив для афінян, він відповів: «Так, найкращі з тих, якім вони погодилися б підкорятися». Ситуація у державі та суспільстві істотно загострюється під час встановлення правового режиму воєнного стану. У історіософії на право як особливу соціальну реальність та його цивілізаційні наслідки існують різноманітні погляди. Традиційний підхід, наприклад, фактично ототожнює право із законом: право розглядають як систему загальнообов’язкових норм (правил) поводження людей, що установлені й підтримані державою й сприймається як «збірка» заборон і каральних санкцій за їхнє порушення. Суть такого тлумачення права містить принцип, що був загальноприйнятим до XVIII ст.: «заборонене все те, що не дозволено», де домінує репресивна функція права. Хоча правова думка напередодні доби Просвітництва і намагалася знайти якісь обмеження тенденції «сповзання» західноєвропейських держав до деспотизму, однак особливих успіхів вона не досягла саме тому, що найпоширенішим засобом боротьби із цим соціальним злом був заклик до розуму монарха, якому «багато вигідніше піклуватися про своїх підданих, як «доброму батькові про своїх численних дітей», тому що самому государеві буде забезпечене безпроблемне життя. The social institution of law owes its origin to the processes of division of labor and development of commodity production. Man is a social being, therefore, an indispensable condition for the “admission” of an individual into the life of society in the conditions of world integration is the process of socialization, that is, his assimilation of a specific human way of life, the values of material and spiritual culture. The interdependence of people in the conditions of globalization gives rise to a modern information society, which is based on the widest division of labor in the material and spiritual spheres. Law here acts as a set of legal social relations, in which the interdependence of individuals is expressed. Laws are only an external expression of law, its historical form. Law and right differ from each other as, for example, the price and value of a commodity. The owner of a commodity is free to set any price, but understands that the commodity will be successfully sold only if the price does not deviate greatly from its real value. Almost the same situation has developed with legal laws: yes, the highest legislative body can adopt the most draconian law, but if the law adopted by the authorities has deviated far from the objective legal situation that has developed in society, it will not be implemented by its citizens. Thus, M. Montaigne says that when the ancient Greek legislator Solon was asked whether he had established the best laws for the Athenians, he replied: "Yes, the best of those that they would agree to obey." The situation in the state and society is significantly aggravated during the establishment of the legal regime of martial law. In historian-sophy, there are various views on law as a special social reality and its civilization consequences. The traditional approach, for example, actually identifies law with law: law is viewed as a system of generally binding norms (rules) of human behavior established and supported by the state and perceived as a “collection” of prohibitions and punitive sanctions for their violation. The essence of such an interpretation of law contains a principle that was generally accepted until the 18th century: “everything that is not permitted is prohibited,” where the repressive function of law dominates. Although legal thought on the eve of the Enlightenment tried to find some restrictions on the tendency of Western European states to “slip” towards despotism, it did not achieve much success precisely because the most common means of combating this social evil was an appeal to the reason of the monarch, who “is much more profitable to take care of his subjects, as a “good father takes care of his numerous children,” because the sovereign himself will be provided with a problem-free life.Документ Світоглядні основи української національної ідентичності(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.Проблема філософського розуміння взаємовпливу соціального, правового і етнокультурного простору завжди привертала до себе увагу українських філософів, але під час воєнної агресії її актуальність зростає у зв’язку з труднощами втілення у соціокультурний простір гуманістичних обріїв толерантності, як цінності громадянського суспільства. Осмислення проблем сучасного соціокультурного простору в контексті громадських перспектив українського суспільства у післявоєнний час потребує від наукової сфери соціально-гуманітарних дисциплін змін її пріоритетів у бік конвенціональності. Дослідження якісних змін світоглядних основ національної ідентичності в українському суспільстві під час воєнної агресії, що 33 відбуваються під впливом гуманістичних обріїв європейського простору. З цією метою необхідно визначити світоглядні основи національної ідентичності, оскільки для подальшого розуміння соціокультурних, морально-етичних та правових ідеалів сучасного українського суспільства потрібно використання як філософських принципів онтології, аксіології, так і синергетичного та системнофункціонального методів, що має як теоретичне, так і практичне значення. Об’єкт дослідження визначає еволюцію процесу якісних змін світоглядних основ національної ідентичності в українському суспільстві під час воєнної агресії, що перебуває під впливом європейської цивілізації й являє собою феномен трансформації соціокультурної діяльності захисників громадського соціуму в Україні. Предмет дослідження – метафізична рефлексія українського громадянського суспільства у процесі соціокультурного впливу на демократично-патріотичні, культурно-освітні та правові зміни гуманістичних обріїв європейського простору. Оскільки сучасне українське суспільство в умовах воєнної агресії поступово стає історичним суб’єктом, свідома громадськість все більш наполягає на захисті традицій мультикультуралізму і толерантності. З метою відтворення громадянських властивостей патріотизму цивілізованого типу вітчізняні філософи творчо використовують онтологеми національного виховання. The problem of philosophical understanding of the mutual influence of social, legal and ethnocultural space has always attracted the attention of Ukrainian philosophers, but during the military aggression its relevance increases due to the difficulties of implementing the humanistic horizons of tolerance as a value of civil society into the sociocultural space. Understanding the problems of the modern sociocultural space in the context of the public prospects of Ukrainian society in the post-war period requires the scientific sphere of social and humanitarian disciplines to change its priorities towards conventionality. Research into qualitative changes in the ideological foundations of national identity in Ukrainian society during the military aggression, which 33 occur under the influence of the humanistic horizons of the European space. For this purpose, it is necessary to determine the worldview foundations of national identity, since further understanding of the sociocultural, moral-ethical and legal ideals of modern Ukrainian society requires the use of both philosophical principles of ontology, axiology, and synergistic and system-functional methods, which has both theoretical and practical significance. The object of the study determines the evolution of the process of qualitative changes in the worldview foundations of national identity in Ukrainian society during military aggression, which is under the influence of European civilization and represents a phenomenon of transformation of the sociocultural activities of defenders of public society in Ukraine. The subject of the study is the metaphysical reflection of Ukrainian civil society in the process of sociocultural influence on democratic-patriotic, cultural-educational and legal changes of the humanistic horizons of the European space. As modern Ukrainian society in the conditions of military aggression gradually becomes a historical subject, the conscious public increasingly insists on protecting the traditions of multiculturalism and tolerance. In order to reproduce the civic properties of patriotism of a civilized type, domestic philosophers creatively use the ontologems of national education.Документ Конвенціональність у просторі правової держави: герменевтичний аналіз(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.Соціально-історичне формування правової та політичної культури особистості відбувається поступово, креативно, іноді драматично, про що свідчить досвід революцій та громадянських війн доби Нової та Новітньої історії європейських країн. Сучасні цивілізовані країни у складну добу демократичного розвитку та становлення правової держави в процесі перетворення народонаселення в громадянське суспільство зіштовхнулися з гострою необхідністю формування правової та політичної культури на принципах конвенціональності. Новоєвропейський індивідуалізм, закріплений у творчості письменників і філософів романтизму, проголошує особливу значущість індивідуальності на противагу тиску стереотипів застарілих суспільних уставлень. Індивідуалізм як світоглядна парадигма виступає зі ствердженням ідеї самоцінності людської індивідуальності як творчого начала світу. Однак саме ця, на перший погляд, глибоко гуманістична, ідея стає об’єктом критики для більшості філософських напрямів другої половини ХХ століття. Особистість, втрачаючи через свою самоцінність здатність «обмеження», потреби враховувати інтереси інших особистостей, вироджується у гіпертрофію індивідуального «Я», яке не лише відрізняється від інших, а й протистоїть їм як деякий абсолют. Невипадково саме в умовах антропологічного песимізму Т. Гоббс намагається сформулювати правові положення, які здатні врегулювати жорстке протистояння між абсолютною монархією та парламентом у боротьбі за політичну владу у Великобританії. The socio-political formation of the legal and political culture of personality occurs gradually, creatively, sometimes dramatically, as evidenced by the experience of revolutions and civil wars of the era of the New and Modern history of European countries. Modern civilized countries in the difficult era of democratic development and the formation of a legal state in the process of transforming the population into a civil society have faced an urgent need to form a legal and political culture on the principles of conventionality. New European individualism, enshrined in the work of writers and philosophers of Romanticism, proclaims the special significance of individuality in contrast to the pressure of stereotypes of outdated social institutions. Individualism as a worldview paradigm advocates the affirmation of the idea of the intrinsic value of human individuality as the creative principle of the world. However, it is precisely this, at first glance, deeply humanistic idea that becomes the object of criticism for most philosophical trends of the second half of the 20th century. Personality, losing due to its intrinsic value the ability to "limit" and the need to take into account the interests of other individuals, degenerates into a hypertrophy of the individual "I", which not only differs from others, but also opposes them as a certain absolute. It is no coincidence that it is in the conditions of anthropological pessimism that T. Hobbes tries to formulate legal provisions that are capable of regulating the fierce confrontation between the absolute monarchy and parliament in the struggle for political power in Great Britain.Документ Академічна доброчесність як системно-конвенціональне поняття соціологічної етики Е. Дюркгейма(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Дорул Д. А.; Аксьонова В. І.; Dorul D. А.; Aksonova V. I.Мета статі: розкрити та продемонструвати актуальність основних принципів академічної доброчесності як системно-конвенціонального поняття соціологічної етики Е. Дюркгейма. Академічна доброчесність це – сукупність морально-етичних принципів та правил, що визначені як науковим співтовариством, так і законом. Академічна доброчесність як системно-конвенціональне поняття, виключає оману, фальсифікацію, фабрикацію тощо. Соціологічна етика Е. Дюркгейма - це етика доброчесного, неупередженого і компетентного дослідження [8]. Морально-етична позиція Дюркгейма підтримується багатьма передовими вченими сучасності, що є актуальним за добу «інтелектуального й морального оскоплення» та «культури відміни», а саме: «розлюднення», підміни функції державного управління діяльністю приватних банків, цифрової трансформації державного та суспільного управління пост-ліберальними урядами. «Оцифровка» - засіб встановлення тотального контролю за суспільством, процес збирання, вивчення, володіння та використання особистої інформації та можливого використання її проти «пересічних» громадян. Головне її завдання - відібрати всі людські ресурси: права вибору, права на освіту та міжкультурне спілкування, а також і самого життя. попри конституційних норм, де прописані права громадян на вільний розвиток мислення у дусі гуманістичних цінностей. Метою подібних маніпуляцій є встановлення безальтернативного постінформаційного суспільства, тотальної імітації життя. The purpose of the article: to reveal and demonstrate the relevance of the basic principles of academic integrity as a systemic and conventional concept of sociological ethics of E. Durkheim. Academic integrity is a set of moral and ethical principles and rules that are defined by both the scientific community and the law. Academic integrity as a systemic and conventional concept excludes deception, falsification, fabrication, etc. E. Durkheim's sociological ethics is the ethics of honest, impartial and competent research [8]. Durkheim's moral and ethical position is supported by many advanced scientists of our time, which is relevant in the era of "intellectual and moral castration" and "culture of cancellation", namely: "depopulation", replacement of the function of public administration by the activities of private banks, digital transformation of public and social management by post-liberal governments. "Digitization" is a means of establishing total control over society, the process of collecting, studying, possessing and using personal information and its possible use against "average" citizens. Its main task is to take away all human resources: the right to choose, the right to education and intercultural communication, as well as life itself. despite the constitutional norms, which stipulate the rights of citizens to the free development of thinking in the spirit of humanistic values. The goal of such manipulations is to establish a post-information society with no alternative, a total imitation of life.Документ Перспективи розвитку людства й природи крізь призму вивчення навчальної дисципліни «Основи наукових досліджень та академічна доброчесність»(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Булава Л. Р.; Аксьонова В. І.; Bulava L. R.; Aksonova V. I.Мета роботи: проаналізувати перспективи розвитку Людства й Природи скрізь призму вивчення навчальної дисципліни «Основи наукових досліджень та академічна доброчесність». Високі технології кінця ХХ – початку ХХІ століття (електроніка, інформатика, космічне виробництво, біотехнології тощо) виводять світове виробництво на принципово новий рівень, якісне відмінний від попередньої історії. Створення цих технологій цілком можна охарактеризувати як революцію, тобто радикальне якісне перетворення відносно Людства й Природи. Увесь світ виробництва там, де він вступив у фазу революційних змін, принципово видозмінює свій вигляд. Змінюється співвідношення виробництва благ і сфери послуг на користь останньої. Знижується відсоток важкої промисловості, відбувається її подрібнення, диверсифікованість (множення різноманіття). Жорсткі вертикальні моноструктури замінюються територіально невизначеними виробничими мережами. На інтелектуальну діяльність суттєве впливає всебічна «технологізація». Комп’ютерні технології розширюють можливості розумових актів, активізують пам’ять, створюють передумови для творчого зростання. У цій ситуації виникає необхідність створення «республіки вчених», співтовариства, яке займалося б безперервною «атакою» незвіданого, множила б «розумову силу» людей. Високо значущим стає життя, побудоване на основі фундаментальних досягнень науки. Стає очевидним, що країна, правляча еліта якої зневажливо ставиться до сфер освіти й науки, приречена на остаточний відрив від цивілізованого світу та занепад. The purpose of the work: to analyze the prospects for the development of Mankind and Nature everywhere through the prism of studying the academic discipline "Fundamentals of Scientific Research and Academic Integrity" High technologies of the late 20th - early 21st centuries (electronics, computer science, space production, biotechnology, etc.) bring world production to a fundamentally new level, qualitatively different from previous history. The creation of these technologies can be fully characterized as a revolution, that is, a radical qualitative transformation in relation to Mankind and Nature. The entire world of production, where it has entered a phase of revolutionary changes, fundamentally changes its appearance. The ratio of production of goods and the service sector is changing in favor of the latter. The percentage of heavy industry is decreasing, its fragmentation, diversification (multiplication of diversity) is taking place. Rigid vertical mono structures are being replaced by terrestrially undefined production networks. Comprehensive technology has a significant impact on intellectual activity. Computer technologies expand the possibilities of mental acts, activate memory, create prerequisites for creative growth. In this situation, there is a need to create a “republic of scientists”, a community that would be engaged in a continuous “attack” of the unknown, would multiply the “mental power” of people. A life built on the basis of fundamental achievements of science becomes highly significant. It becomes obvious that a country whose ruling elite is contemptuous of the spheres of education and science is doomed to a final separation from the civilized world and decline.