35 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 35
Документ Правоохоронні органи України як суб’єкти запобігання правопорушенням у сфері будівництва(Гельветика, 2023) Буга В. В.; Buha V. V.У статті наголошено, що правоохоронна діяльність визначається правоохоронною функцією держави, оскільки вона: здійснюється спеціально уповноваженими органами; реалізується при дотриманні встановленого порядку, певних правил і процедур; у процесі її реалізації застосовуються заходи державної або суспільної дії з метою виявлення, попередження або припинення правопорушень; націлена на охорону і захист прав у державі. Встановлено, що поліція наділена обмеженим обсягом повноважень щодо здійснення контролю та нагляду за законністю проведення будівельних робіт, правомірністю забудови територій населених пунктів, розміщенням малих архітектурних форм тощо. Системність протиправних дій в галузі будівництва в країні надає підстави визнати, що вони, без перебільшення, набувають ознак реальної загрози для національної безпеки України. В іноземній практиці, позитивний досвід вирішення проблем контролю, оперативного реагування та невідворотного припинення будь-яких порушень в будівельній галузі – це функціонування спеціалізованих підрозділів будівельної поліції. Діяльність прокуратури у запобіганні правопорушеннями в сфері будівництва направлена на: встановлення фактів незаконності будівництва; здійснення нагляду за додержанням вимог будівельного законодавства; запобігання та протидія корупції у сфері будівництва; застосування комплексних заходів щодо протидії порушенням у сфері збереження культурної спадщини та містобудівного законодавства; представництво інтересів держави в суді. Враховуючи, що робота всіх правоохоронних та інших органів стосовно запобігання правопорушенням у сфері будівництва має бути скоординована як внутрішньо, так і зовнішньо, у сучасних умовах діяльність органів правоохоронної спрямованості, насамперед, Національної поліції, потребує утворення абсолютного нового підходу за таким напрямом, що передбачає реформування її структури та відповідно оновлення стандартів, програми та напрямків підготовки поліцейських в закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання. За таким напрямом, важливим є створення «будівельної поліції» як підрозділу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста. The article emphasizes that law enforcement activity is determined by the law enforcement function of the state, since it: is carried out by specially authorized bodies; is implemented in compliance with the established order, certain rules and procedures; in the process of its implementation, measures of state or public action are applied to detect, prevent or stop offenses; aimed at the protection and protection of rights in the state. It has been established that the police has a limited scope of powers to control and supervise the legality of construction works, the legality of development of the territories of settlements, the placement of small architectural forms, etc. The systematicity of illegal actions in the field of construction in the country gave grounds to recognize that they, without exaggeration, are acquiring signs of a real threat to the national security of Ukraine. In foreign practice, a positive experience in solving problems of control, prompt response and inevitable termination of any violations in the construction industry is the operation of specialized units of the construction police. The activities of the prosecutor’s office in the prevention of offenses in the field of construction are aimed at: establishing the facts of the illegality of construction; supervision of compliance with the requirements of construction legislation; prevention and counteraction of corruption in the field of construction; application of comprehensive measures to combat violations in the field of cultural heritage preservation and urban planning legislation; representation of state interests in court. Taking into account that the work of all law enforcement and other agencies in relation to the prevention of offenses in the field of construction must be coordinated both internally and externally, in modern conditions the activities of law enforcement agencies, primarily the National Police, require the formation of an absolutely new approach in such a direction that involves reforming its structure and, accordingly, updating the standards, program and areas of police training in higher education institutions with specific training conditions. In this direction, it is important to create a «construction police» as a subdivision of the Department of State Architectural and Construction Control of the city.Документ Щодо визначення сутності та змісту контрольно-наглядової діяльності у сфері охорони земель(Гельветика, 2025) Буга В. В.; Чорна М. В.; Сахно А. П.; Buha V. V.; Chorna M. V.; Sakhno A. V.У статті визначено сутність та зміст контрольно-наглядової діяльності у сфері охорони земель. Розроблено науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-правового механізму здійснення цієї діяльності. Наголошено на необхідності вдосконалення правового регулювання контрольно-наглядової діяльності органів публічного адміністрування у сфері охорони земель, шляхом чіткого розмежування повноважень, що належать до контролю та нагляду. Запропоновано уточнити назву Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877–V, змінюючи її на «Про основні засади державного контролю та нагляду у сфері господарської діяльності». Обґрунтовано доцільність доповнення статті 1 цього закону визначеннями термінів «наглядова діяльність» та «контрольна діяльність». Встановлено, що моніторинг земель, як правова категорія, є специфічним різновидом контрольно-наглядової діяльності, орієнтованим на систематичне спостереження та аналіз стану земельних ресурсів. Виокремлено відмінності моніторингу від контролю, адже останній включає безпосереднє втручання в діяльність господарюючих суб’єктів та можливість вжиття обов’язкових для виконання вказівок. Доведено ідентичність моніторингу та адміністративного нагляду, оскільки в обох випадках основний акцент робиться на спостереженні та зборі інформації, без прямого втручання в оперативну діяльність суб’єкта, що дозволяє вважати моніторинг однією з форм адміністративного нагляду, спрямованого на попередження порушень та підтримання належного стану земельних ресурсів. The article defines the essence and content of control and supervision activities in the field of land protection. Scientifically substantiated proposals are developed to improve the administrative and legal mechanism for implementing this activity. The need to improve the legal regulation of the control and supervision activities of public administration bodies in the field of land protection is emphasized by clearly delimiting the powers related to control and supervision. It is proposed to clarify the name of the Law of Ukraine “On the Basic Principles of State Supervision (Control) in the Sphere of Economic Activity” dated 05.04.2007 No. 877–V, changing it to “On the Basic Principles of State Control and Supervision in the Sphere of Economic Activity”. The expediency of supplementing Article 1 of this law with definitions of the terms “supervisory activity” and “control activity” is substantiated. It is established that land monitoring, as a legal category, is a specifi c type of control and supervision activity, focused on systematic observation and analysis of the state of land resources. The differences between monitoring and control are highlighted, since the latter includes direct intervention in the activities of economic entities and the possibility of adopting mandatory instructions. The identity of monitoring and administrative supervision is proven, since in both cases the main emphasis is on observation and collection of information, without direct intervention in the operational activities of the entity, which allows us to consider monitoring as one of the forms of administrative supervision aimed at preventing violations and maintaining the proper condition of land resources.Документ Європейський досвід формування міграційної політики та його значення для України в умовах воєнної агресії(Гельветика, 2024) Буга В. В.; Буга Г. С.; Buha V. V.; Buha H. S.У статті досліджуються актуальні тенденції та виклики у сфері міграційної політики Європейського Союзу, її взаємозв’язок з Україною в умовах глобалізаційних змін та військової агресії з боку російської федерації. Розглянуто міжнародний досвід створення єдиної мігра¬ційної політики, а також правові й інституційні механізми регулювання міграційних процесів, включаючи заходи ЄС щодо захисту прав людини і забезпечення безпеки держав-членів. Особлива увага приділяється Директиві тимчасового захисту для українських громадян, вимушених залишити країну через війну, а також новим підходам ЄС до управління потоками нерегулярних мігрантів і шукачів притулку. Визначено основні проблеми для України у сфері міграційної політики, включаючи гармонізацію національного законодавства з євро¬пейськими стандартами, регулювання трудової та гуманітарної міграції, а також впровадження міжнародних норм і практик. На основі аналізу досвіду Європейського Союзу запропоновано рекомендації щодо вдосконалення національної міграційної політики України для посилення безпеки, стимулювання економічного розвитку та інтеграції у європейський соціально-економічний простір. Доведено, що міграційні процеси відіграють значну роль у формуванні сучасного міжнародного середовища, впливаючи на економічну, соціальну та політичну стабільність країн. Європейський Союз слугує прикладом багаторівневої системи управління міграцією, яка органічно поєд¬нує захист прав людини із забезпеченням безпеки своїх держав-членів. Практичний досвід ЄС підкреслює важливість комплексного під¬ходу та скоординованих заходів на наднаціональному рівні для ефективного регулювання міграційних потоків та сприяння сталому роз¬витку. Для України, особливо в умовах військової агресії та прагнення інтегруватися в європейську спільноту, актуальним є застосування європейських підходів у розробці національної міграційної політики. Включення міжнародних стандартів та норм, адаптація законодавчої бази до практики ЄС, а також раціональне управління трудовою та гуманітарною міграцією набувають статусу ключових елементів державної стратегії. Таким чином, аналіз та впровадження європейського досвіду у сфері міграційної політики стає не лише предметом наукових досліджень, а й важливим державним пріоритетом. Це сприяє зміцненню національної безпеки, стимулює економічний розви-ток та відкриває нові перспективи для інтеграції України в європейський соціально-економічний простір. The article examines current trends and challenges in the field of migration policy of the European Union, its relationship with Ukraine in the context of globalization changes and military aggression by the russian federation. The article examines international experience in creating a unified migration policy, as well as legal and institutional mechanisms for regulating migration processes, including EU measures to protect human rights and ensure the security of Member States. Particular attention is paid to the Temporary Protection Directive for Ukrainian citizens forced to leave the country because of the war, as well as new EU approaches to managing the flows of irregular migrants and asylum seekers. The main problems for Ukraine in the field of migration policy are identified, including the harmonization of national legislation with European standards, regulation of labor and humanitarian migration, as well as the implementation of international norms and practices. Based on the analysis of the experience of the European Union, recommendations are proposed for improving the national migration policy of Ukraine to strengthen security, stimulate economic development and integration into the European socio-economic space. It has been proven that migration processes play a significant role in shaping the modern international environment, affecting the economic, social and political stability of countries. The European Union serves as an example of a multi-level migration management system that organically combines the protection of human rights with ensuring the security of its member states. The practical experience of the EU emphasizes the importance of an integrated approach and coordinated measures at the supranational level for the effective regulation of migration flows and the promotion of sustainable development. For Ukraine, especially in the context of military aggression and the desire to integrate into the European community, the application of European approaches in the development of national migration policy is relevant. The inclusion of international standards and norms, adaptation of the legislative framework to EU practices, as well as rational management of labor and humanitarian migration are acquiring the status of key elements of the state strategy. Thus, the analysis and implementation of European experience in the field of migration policy is becoming not only a subject of scientific research, but also an important state priority. This helps to strengthen national security, stimulates economic development and opens up new prospects for the integration of Ukraine into the European socio-economic space.Документ Об’єктивні ознаки правопорушень у сфері будівництва(Гельветика, 2022) Буга В. В.; Buha V. V.У статті встановлено, що складом адміністративного правопорушення визнається сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, за наявності яких діяння стає адміністративним правопорушенням (деліктом). У складах конкретизуються загальні ознаки адміністративних правопорушень, тим самим законодавець диференціює кожен випадок протиправних діянь (дій чи бездіяльності), а особи, які застосовують право, здійснюють кваліфікацію адміністративних правопорушень. Сукупність головних, визначальних ознак складу адміністративного правопорушення виділена законодавцем як типові, необхідні і водночас достатні для притягнення особи до юридичної відповідальності ознаки. Встановлення об’єкта адміністративного правопорушення у сфері будівництва – це ключовий аспект визначення його суспільно-шкідливих наслідків та механізмів негативного впливу на суспільні відносини. Будучи інтегральним елементом складу адміністративного правопорушення, об’єкт посягання відіграє важливу роль як у застосуванні адміністративно-деліктних норм, так і в процесах їх творення та систематизації. Від правильності його визначення великою мірою залежать результати юридичної кваліфікації, підсумки розгляду кореспондуючих адміністративних справ та обґрунтованість рішень про накладення адміністративних стягнень. Включення адміністративно-деліктної норми до певної глави Кодексу України про адміністративні правопорушення означає, що саме відносини, охоплені назвою цієї глави, законодавець розглядає як основний об’єкт правопорушення. Решта правовідносин розглядаються як додаткові об’єкти. Звідси випливає цілком закономірний висновок про те, що для систематизації адміністративно-деліктного законодавства вирішальне значення має тільки той з об’єктів, який лежить у площині родового об’єкта (основний об’єкт). Інші (додаткові) об’єкти, хоча й потерпають від того самого проступку, але безпосередньо не впливають на його законодавче віднесення до певної категорії правопорушень. Об’єктивна сторона адміністративного правопорушення у сфері будівництва знаходить прояв у дії (будівництво на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети; без відповідного документа; недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміна окремих конструктивних елементів житлового будинку та ін.) чи бездіяльності (ігнорування технічних вимог, протипожежної безпеки, будівельних стандартів та ін.). The article establishes that the composition of an administrative offense is recognized as a set of objective and subjective signs, in the presence of which the act becomes an administrative offense (delict). The general features of administrative offenses are specified in the articles, thereby the legislator differentiates each case of illegal acts (actions or inactions), and the persons who apply the law carry out the qualification of administrative offenses. The set of main, defining signs of an administrative offense is highlighted by the legislator as typical, necessary and at the same time sufficient signs to bring a person to legal responsibility. Establishing the object of an administrative offense in the field of construction is a key aspect of determining its socially harmful consequences and mechanisms of negative impact on social relations. Being an integral element of the composition of an administrative offense, the object of encroachment plays an important role both in the application of administrative-delict norms and in the processes of their creation and systematization. The results of legal qualifications, the results of consideration of corresponding administrative cases, and the validity of decisions on imposing administrative fines largely depend on the correctness of its definition. The inclusion of an administrative-delict rule in a certain chapter of the Code of Ukraine on Administrative Offenses means that it is the relations covered by the title of this chapter that the legislator considers as the main object of the offense. The rest of the legal relations are considered as additional objects. From this follows a completely natural conclusion that for the systematization of administrative-delict legislation, only the one of the objects that lies in the plane of the generic object (the main object) is of decisive importance. Other (additional) objects, although suffering from the same misdemeanor, do not directly affect its legal assignment to a certain category of offenses. The objective side of an administrative offense in the field of construction is manifested in action (construction on a plot of land that was not allocated for this purpose; without an appropriate document; non-compliance with architectural, sanitary, ecological, fire-fighting and other requirements and rules, as well as changing individual constructive elements of a residential building, etc.) or inaction (ignoring technical requirements, fire safety, construction standards, etc.).Документ Суб’єктивні ознаки правопорушень у сфері будівництва(Гельветика, 2023) Буга В. В.; Buha V. V.У статті наголошено, що суб’єктивні ознаки складів адміністративних правопорушень становлять єдність суб’єкта і суб’єктивної сторони, а їхня специфіка зумовлюється особливостями предмету цих правопорушень. Ознака суб’єкта є конструктивним елементом складу адміністративного правопорушення і відіграє надзвичайно важливу роль для його кваліфікації. Відсутність (нез’ясованість) цієї ознаки свідчить про відсутність складу правопорушення та унеможливлює адміністративну відповідальність. З’ясовано, що уповноважені органи адміністративної юрисдикції зіштовхуються з цілою низкою проблем, зумовлених відсутністю єдиного розуміння суб’єкта делікту в адміністративному праві та вадами законодавчого опису суб’єктів конкретних адміністративних правопорушень. Сфера будівництва є складним механізмом, у якому взаємодіє велика кількість суб’єктів правопорушень, серед яких посадові особи, які перебувають на різних посадах окремих органів державної влади. Безпосередньо у статтях Особливої частини Кодексу України про адміністративні правопорушення ознаки посадових осіб не наводяться, а тому такі законодавчі неузгодженості обумовлюють необхідність звернення до інших нормативно-правових актів та наукових досліджень. Будучи частиною управлінських кадрів, посадові особи безпосередньо беруть участь у їхньому формуванні та є професійними виконавцями управлінських функцій. До суб’єктів вчинення правопорушень у сфері будівництва віднесено: загальний та спеціальний (уповноважена посадова особа юридичної особи – замовника, уповноважена посадова особа юридичної особи – генерального підрядника або підрядника, головний архітектор проекту, головний інженер проекту, експерт, посадова особа, яка здійснює технічний нагляд на будівництві (інженер технічного нагляду), відповідальні виконавці окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, посадова особа підприємства, яке здійснює виробництво або виготовлення будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та ін.). Структуру вини складають інтелектуальний та вольовий аспекти, перший з яких передбачає бажання правопорушника здійснити протиправне діяння, тоді як другий – усвідомлення настання шкідливих наслідків від їхньої реалізації. Факультативними ознаками суб’єктивної сторони, мета і мотив мають кваліфікуюче значення лише тоді, коли вони включені до опису конкретного адміністративного правопорушення в Особливій частині Кодексу України про адміністративні правопорушення або в іншому акті адміністративно-деліктного законодавства. Якщо ж у законодавчому описі правопорушення ці ознаки прямо не вказані, це означає, що вони виносяться за межі складу. The article emphasizes that the subjective features of the composition of administrative offenses constitute the unity of the subject and the subjective party, and their specificity is determined by the features of the subject of these offenses. The sign of the subject is a constructive element of the composition of the administrative offense and plays an extremely important role for its qualification. The absence (indistinctness) of this sign indicates the absence of an offense and renders administrative responsibility impossible. It has been found that the authorized bodies of administrative jurisdiction face a number of problems caused by the lack of a unified understanding of the subject of tort in administrative law and defects in the legislative description of the subjects of specific administrative offenses. The field of construction is a complex mechanism in which a large number of subjects of offenses interact, including officials who are in various positions of individual state authorities. The articles of the Special Part of the Code of Ukraine on Administrative Offenses do not directly indicate the characteristics of officials, and therefore such legislative inconsistencies make it necessary to refer to other normative legal acts and scientific research. As part of the management staff, officials directly participate in their formation and are professional performers of management functions. Subjects committing offenses in the field of construction include: general and special (authorized official of a legal entity – customer, authorized official of legal entity – general contractor or contractor, chief architect of the project, chief engineer of the project, expert, official who carries out technical construction supervision (technical supervision engineer), responsible executors of certain types of work (services) related to the creation of architectural objects, an official of an enterprise that produces or manufactures building materials, products, structures, etc.). The structure of guilt consists of intellectual and volitional aspects, the first of which involves the offender’s desire to commit an illegal act, while the second is awareness of the onset of harmful consequences from their implementation. As optional features of the subjective side, purpose and motive have a qualifying value only when they are included in the description of a specific administrative offense in the Special Part of the Code of Ukraine on Administrative Offenses or in another act of administrative-delict legislation. If these features are not explicitly specified in the legal description of the offense, this means that they are outside the scope of such an offense and, therefore, cannot be established during its qualification.Документ Доктринальні підходи до визначення адміністративно-правового механізму запобігання правопорушенням у сфері будівництва(Гельветика, 2022) Буга В. В.; Buha V. V.У статті надано поняття правопорушення у сфері будівництва як недотримання обов’язкових вимог державних стандартів, технічних умов, норм і правил, проектів, інших нормативних актів, що призводить до зменшення і втрати міцності, стійкості, надійності будівель, споруд, їх частин або окремих конструктивних елементів, силових параме- трів будівельних матеріалів, конструкцій і виробів, а також дії, що порушують встановлений організаційно-правовий порядок будівництва об’єктів і приймання їх в експлуатацію. Запобіганням правопорушенням у сфері будівництва – система заходів, спрямованих на виявлення та припинення порушень законодавства в галузі та забезпечення дотримання правил і норм, пов’язаних із будівництвом. Окремими аспектами запобігання правопорушенням в цій сфері є забезпечення безпеки та легальності будівельних проектів і процесів, підвищення якості будівельних робіт, сприяння ефективному використанню ресурсів у галузі будівництва. Метою запобігання правопорушенням у сфері будівництва насамперед є: обмеження дії негативних явищ та процесів, що мають місце у галузі; усунення або взагалі нейтралізація причин правопорушень та умов, що їм сприяють; вирішення конфліктів та суперечок між учасниками будівельних процесів; посилення відповідальності за вчиненні учасниками будівельної галузі правопорушення. Адміністративно-правовий механізм запобігання правопорушенням – це сукупність адміністративно-правових засобів, які організовані відповідно до свого нормативного закріплення та спрямовані на врегулювання суспільних відносин у діяльності суб’єктів запобігання. Розглядаючи структуру цього механізму, автором наголошено на складових елементах, без яких його існування позбавлене змісту (основні: норми права, які регламентують специфіку будівельних відносин та запобіжну діяльність; акти реалізації норм права; правовідносини; адміністративна відповідальність як засіб попередження правопорушень) та без яких його функціонування не буде достатньо ефективним (факультативні). Його дієвість забезпечується через специфічні заходи, засоби, форми, методи адміністративно-правового характеру, які спрямовані на запобігання правопорушенням у будівельній сфері, шляхом: упорядкування будівельних відносин через створення та вдосконалення відповідної нормативно-правової бази; розроблення стратегії, програм, планів з питань сталого розвитку; інституційне забезпечення адміністративно-правових інструментів запобігання; здійснення контрольно‒наглядової діяльності; удосконалення системи запобіжних заходів шляхом реагування на протиправні дії. The article provides the concept of an offense in the field of construction as non-compliance with the mandatory requirements of state standards, technical conditions, norms and rules, projects, other regulatory acts, which leads to a decrease and loss of strength, stability, reliability of buildings, structures, their parts or individual constructive elements, power parameters of building materials, structures and products, as well as actions that violate the established organizational and legal order of construction of objects and their commissioning. Crime prevention in the field of construction is a system of measures aimed at identifying and stopping violations of legislation in the field and ensuring compliance with rules and regulations related to construction. Certain aspects of crime prevention in this area are ensuring the safety and legality of construction projects and processes, improving the quality of construction works, and promoting the effective use of resources in the construction industry. The goal of prevention of offenses in the field of construction is primarily: limiting the effect of negative phenomena and processes taking place in the industry; elimination or general neutralization of the causes of offenses and the conditions that contribute to them; resolution of conflicts and disputes between participants in construction processes; strengthening of responsibility for the commission of offenses by participants in the construction industry. The administrative-legal mechanism for the prevention of offenses is a set of administrative-legal means that are organized in accordance with their normative establishment and are aimed at regulating social relations in the activities of prevention subjects. Examining the structure of this mechanism, the author emphasized the constituent elements without which its existence is devoid of meaning (the main ones: legal norms that regulate the specifics of construction relations and preventive activities; acts of implementation of legal norms; legal relations; administrative responsibility as a means of preventing offenses) and without which its functioning will not be efficient enough (optional). Its effectiveness is ensured through specific measures, means, forms, methods of an administrative and legal nature, which are aimed at preventing offenses in the construction sector, by: streamlining construction relations through the creation and improvement of the appropriate regulatory and legal framework; development of strategy, programs, plans on issues of sustainable development; institutional provision of administrative and legal tools for prevention; implementation of control and supervision activities; improving the system of preventive measures by responding to illegal actions.Документ Legal regulation of the institute of control in the field of housing construction in the conditions of armed aggression of the Russian Federation(Instituto de Estudios Políticos y Derecho Público "Dr. Humberto J. La Roche" de la Facultad de Ciencias Jurídicas y Políticas de la Universidad del Zulia Maracaibo, Venezuela, 2022) Buha V. V.; Iakubin O. L.; Mazur T. V.; Rezvorovich K. R.; Daraganova N. V.; Буга В. В.; Якубін О. Л.; Мазур Т. В.; Резворович К. Р.; Дараганова Н. В.Housing and social infrastructure have suffered significant damage during the Russian armed aggression, and it needs to be restored in a short time. So, the aim of the study was to analyses the legal background for construction control and determine its importance for the development of the construction industry. The chosen topic was comprehensively studied through empirical and theoretical methods of scientific knowledge, as well as the comparative analysis. The legal basis of control in the field of housing construction in the conditions of armed aggression is determined. It is established that сconstruction control is exercised by inspecting construction sites, issuing construction permits, conducting examinations of construction projects for compliance with building codes, rules and standards, and identifying violations of construction legislation in order to eliminate them. The mechanism of legal regulation of construction control consists of construction and legal rules that ensure control in the construction industry; subjects of architectural and construction control; construction control tools; the control procedure. The prospect of further research is the organizational support of effective control in the field of housing construction in the context of the armed aggression of the Russian Federation in order to restore the quality of housing in Ukraine. Житлова та соціальна інфраструктура значно постраждали пошкоджень під час російської збройної агресії, і це необхідно відновлено за короткий час. Отже, метою дослідження було проаналізувати правову основу для контролю за будівництвом та визначити його важливо для розвитку будівельної галузі. Обрану тему було всебічно досліджено за допомогою емпіричних та теоретичних методів наукового пізнання, а також порівняльного аналізу. Визначено правові основи контролю у сфері житлового будівництва в умовах збройної агресії. Встановлено, що будівельний контроль здійснюється шляхом обстеження будівельних майданчиків, видачі дозволів на будівництво, проведення експертиз будівельних проектів на відповідність будівельним нормам, правилам і стандартам, а також виявлення порушень будівельного законодавства з метою їх усунення. Механізм правового регулювання будівельного контролю складається з будівельно-правових норм, що забезпечують контроль у будівельній галузі; суб'єкти архітектурно-будівельного контролю; інструменти контролю будівництва; процедура контролю. Перспективою подальших досліджень є організаційне забезпечення ефективного контролю у сфері житлового будівництва в умовах збройної агресії Російської Федерації з метою відновлення якості житла в Україні.Документ Адміністративно-попереджувальні заходи запобігання правопорушенням у сфері будівництва(Гельветика, 2022) Буга В. В.; Buha V. V.У статті наголошено, що адміністративні примусові заходи у сфері будівництва застосовують для запобігання правопорушенням, недопущення настання негативних наслідків, утворення певної ситуації недопущення протиправних дій; переривання протиправної поведінки, припинення розпочатого або вже вчиненого протиправного діяння, що посягає на встановлений порядок здійснення будівництва та проведення будівельних робіт, забезпечення провадження в справах про адміністративні проступки; покарання осіб, які вчинили адміністративні правопорушення. Усі фактори, які впливають на здійснення заходів адміністративного примусу у сфері будівництва, розподілено за критеріє безпосередності їх впливу на процес на опосередковані (загальні) та безпосередні (основні). Адміністративно-попереджувальні заходи запобігання порушенням у сфері будівництва в Україні визначено як діяльність органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та громадських організацій щодо формування у правопорушників законослухняної поведінки, запобігання правопорушенням, що посягають на порядок ведення будівництва (здійснення будівельних робіт тощо), з урахуванням обставин та умов, що негативно впливають на індивідуальну, або групову протиправну поведінку осіб. Адміністративно-попереджувальним заходам запобігання властиві певні особливості, які характеризують їх місце в єдиній системі заходів адміністративного примусу. Суть цих особливостей полягає в тому, що адміністративно-попереджувальні заходи тісно пов’язані із заходами припинення і заходами стягнення. Зв’язок адміністративно-попереджувальних запобіжних заходів із заходами адміністративного припинення виявляється, перш за все, у тому, що вони в багатьох випадках є попередниками заходів адміністративного припинення. У той же час застосування заходів припинення часто передує застосуванню адміністративних стягнень, оскільки забезпечує можливість притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності. Разом з тим адміністративно-попереджувальні заходи запобігання у сфері будівництва виконують свої особливі охоронні функції, які відрізняють їх від інших заходів адміністративного примусу, що і визначає їх самостійне місце в системі цих заходів. The article emphasizes that administrative coercive measures in the field of construction are used to prevent offenses, prevent the occurrence of negative consequences, and create a certain situation of preventing illegal actions; interruption of illegal behavior, termination of a started or already committed illegal act that encroaches on the established order of construction and construction works, ensuring proceedings in cases of administrative misdemeanors; punishment of persons who have committed administrative offenses. All factors affecting the implementation of administrative coercion measures in the field of construction are divided into indirect (general) and direct (main) factors based on the criterion of immediacy of their impact on the process. Administrative and preventive measures for the prevention of violations in the field of construction in Ukraine are defined as the activities of executive authorities, local self-governments and public organizations regarding the formation of law-abiding behavior in offenders, the prevention of offenses that encroach on the order of construction (construction work, etc.), taking into account the circumstances and conditions that negatively affect individual or group illegal behavior of persons. Administrative and preventive measures of prevention are characterized by certain features that characterize their place in the unified system of measures of administrative coercion. The essence of these features is that administrative preventive measures are closely related to termination measures and enforcement measures. The connection of administrative preventive measures with measures of administrative termination is revealed, first of all, in the fact that in many cases they are precursors of measures of administrative termination. At the same time, the application of termination measures often precedes the application of administrative penalties, as it provides the possibility of bringing the offender to administrative responsibility. At the same time, administrative and preventive measures of prevention in the field of construction performtheir specialprotectivefunctions,whichdistinguishthemfromothermeasuresofadministrative coercion, which determines their independent place in the system of these measures.Документ Правове регулювання медичного забезпечення транспортної безпеки(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Буга В. В.; Єдаменко І. В.; Buha V. V.; Yedamenko I. V.Вертикальна структура транспортної правової системи базується на ієрархії нормативно-правових актів. Конституція України, основний закон держави, є джерелом транспортного права та правовою основою для його розвитку. Цивільний кодекс України та Господарський кодекс є, безперечно, важливими джерелами транспортного права. Основоположним нормативно-правовим актом транспортного законодавства є Закон України «Про транспорт», який закладає правові, економічні та соціальні основи діяльності транспорту. Окрім того, транспортна діяльність регулюється законами України «Про дорожній рух», «Про залізничний транспорт», «Про функціонування єдиної транспортної системи України в особливий період» тощо. The vertical structure of the transport legal system is based on the hierarchy of normative legal acts. The Constitution of Ukraine, the fundamental law of the state, is the source of transport law and the legal basis for its development. The Civil Code of Ukraine and the Commercial Code are undoubtedly important sources of transport law. The fundamental normative legal act of transport legislation is the Law of Ukraine “On Transport”, which lays down the legal, economic and social foundations of transport activities. In addition, transport activities are regulated by the Laws of Ukraine “On Road Traffic”, “On Railway Transport”, “On the Functioning of the Unified Transport System of Ukraine in a Special Period”, etc. Unfortunately, Ukraine ranks among the first in Europe in terms of road injuries. Every year we lose more than 3,5 thousand people in road accidents (hereinafter referred to as RTA), and 10 times more are injured. The Law of Ukraine “On Road Traffic” defines the legal and social foundations of road traffic in order to protect the life and health of citizens, create safe and comfortable conditions for road users and protect the environment. According to Article 45 of the said Law, medical examination and review of candidate drivers and drivers of vehicles is carried out in order to determine the ability of candidate drivers and drivers to safely drive vehicles. The said review includes: preliminary, periodic, variable pre-trip and post-trip examinations, as well as unscheduled examinations due to necessity. The frequency of examinations, the procedure for their implementation and sending drivers for unscheduled examinations are determined by a joint act of the central executive body responsible for the formation of state policy in the field of health care, and the Ministry of Internal Affairs of Ukraine.Документ Напрями удосконалення дозвільної діяльності суб’єктів публічного адміністрування у сфері охорони земель(PRAVO.UA, 2024) Буга В. В.; Чорна М. В.; Сахно А. П.; Buha V. V.; Chorna M. V.; Sakhno A. P.У статті проаналізовано теоретико-правові засади дозвільної діяльності суб’єктів публічного адміністрування у сфері охорони земель та сформульовано напрямки його удосконалення. Наголошено, що сучасне законодавче забезпечення дозвільних процедур залишається фрагментарним і недостатньо чітким. Встановлено, що Земельний кодекс України, Закон України «Про охорону земель» та інші акти не містять цілісного визначення дозвільної діяльності суб’єктів публічного адміністрування, не закріплюють її видів та цілісної системи суб’єктного складу. Обґрунтовано необхідність розроблення та ухвалення спеціального законодавчого акту, норми якого спрямовані на комплексне врегулювання питань надання дозвільних адміністративних послуг у сфері охорони земель. Доведено наявність дисбалансу повноважень між окремими суб’єктами публічного адміністрування, зокрема, органами місцевого самоврядування, територіальними підрозділами Держгеокадастру та іншими суб’єктами у сфері надання дозвільних послуг. З’ясовано, що відсутність нормативно встановлених меж відповідальності унеможливлює належну координацію дій, що негативно впливає на ефективність дозвільної системи, та вимагає уточнення компетенції кожного органу й запровадження чітких процедурних регламентів цієї діяльності. Встановлено, що сутнісною ознакою дозвільної діяльності у сфері земельних відносин є її адміністративно-процедурна природа, що проявляється у здійсненні комплексних організаційно-правових та реєстраційних дій, пов’язаних із наданням адміністративних послуг, передбачених чинним законодавством. Розкрито ознаки дозвільної діяльності суб’єктів публічного адміністрування у сфері охорони земель, в контексті науки адміністративного права, а саме: публічно-правовий характер, владно-субординаційну природу, ініціативу з боку заінтересованих осіб та імперативну компетенцію адміністративного суб’єкта. The article analyzes the theoretical and legal foundations of permitting activities of public administration entities in the field of land protection and formulates directions for their improvement. It is emphasized that the current legislative support for permitting procedures remains fragmented and insufficiently clear. It is established that the Land Code of Ukraine, the Law of Ukraine "On Land Protection," and other acts do not contain a comprehensive definition of the permitting activities of public administration entities, nor do they establish its types or a holistic system of stakeholders. The study justifies the necessity of developing and adopting a special legislative act aimed at the complex regulation of providing permitting administrative services in the land protection sector. The author proves the existence of an imbalance of powers between individual public administration entities, particularly local self-government bodies, territorial divisions of the State GeoCadastre, and other actors in the field of providing permitting services. It is found that the absence of legally established boundaries of responsibility makes proper coordination impossible, negatively affecting the efficiency of the permitting system; this requires clarifying the competence of each body and introducing clear procedural regulations for such activities. It is established that the essential feature of permitting activity in land relations is its administrative-procedural nature, manifested in the implementation of complex organizational, legal, and registration actions related to the provision of administrative services provided by current legislation. The article reveals the characteristics of the permitting activities of public administration entities in the field of land protection within the context of administrative law, namely: its public-legal character, power-subordinate nature, initiative from interested parties, and the imperative competence of the administrative subject.