44 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 44
Документ Взаємозв’язок моделі сучасної держави Україна з її функціями: теоретичні питання(Ужгородського національного університету, 2021) Мельничук С. М.; Melnychuk S. M.Зміна світопорядку, інтеграційні процеси й державотворення впливає не лише на природу держав, але й на її мету, завдання та функції, які зазвичай фіксуються державами у конституціях чи інших законах. Метою цієї статті є з’ясування співвідношення функцій сучасної держави Україна з її конституційною моделлю шляхом: уточнення природи сучасної держави Україна, її мети завдань та функцій, які відповідають сучас-ній правовій державі в трансформаційних умовах. Сучасна держава Україна бере свій початок від 1991 року і функціонує до нині. Це соціальна публічна інституція, яка забезпечує цілісність, управління та розвиток су-спільства в процесі реалізації своїх функцій. Модель розвитку сучасної держави Україна як демократичної, правової, соціальної держави зафіксована в Конституції України та визначає мету її функціонування – забез-печення цілісності, функціонування та розвитку суспільства. Мета і завдання тісно взаємопов’язані між собою. Мета сучасної держави Україна є визначальною для завдань, зумовлює їх коло для держави – завдання щодо забезпечення цілісності суспільства; завдання щодо управління справами суспільства; завдання щодо розвитку суспільства, а також завдання, які гарантують взаємодію сучасної держави Україна з іншими соці-альними суб’єктами. Такі питання потребують розв’язання в процесі реалізації функцій сучасної держави Україна – найбільш доцільний обсяг діяльності держави щодо їх розв’язання. Функції сучасної держави Україна як і завдання спрямовані на досягнення її мети щодо цілісності, управління, розвитку суспільства. Обсяг та межі такої діяльності обумовлені змістом кожного із цих завдань. Така конструкція відображає співвідношення та взаємозв’язок між моделлю сучасної держави Україна та її функціями. Адаптація функ-цій до змін у сучасній державі є їх необхідною властивістю, яка дозволяє здійснювати регулюючий вплив на найважливіші сфери суспільного життя. The article deals with problematic issues of competence of local self-government bodies. The purpose of the article is to clarify problematic issues of competence of local self-government bodies in the dynamics of decentralization and professional opportunities for its implementation. Philosophical, general scientifi c conceptual approaches, as well as approaches and methods, which are characteristic of modern legal science and were demanded by the problem, became the methodological basis of scientifi c work. During the analysis of views on the understanding of the concept of competence, ambiguity in its interpretation was revealed. As a basis for developing the competence of local selfgovernment as a criterion for the effectiveness of decentralization processes and reforming the sphere of local self-government in general, its structure is taken as the subject of trust (the sphere of social relations where its functioning is determined by the purpose of creation and established by law) and powers (the rights and obligations of the body, which he is endowed with in relation to his objects of knowledge). It was found that councils, executive bodies, village, settlement, and city heads are empowered to resolve issues of local importance. It was investigated that the reform of local self-government did not achieve the optimal distribution of powers between local self-government bodies and executive power bodies. It has been established that the legislator endowed the executive bodies of village, settlement, city councils, village, settlement, and city heads with discretionary powers that can be exercised collectively and individually. Such powers are a corruption-inducing factor in the absence of legal means to ensure the use of discretionary powers in the clearly defi ned scope necessary for proper performance by a person authorized to perform the functions of local self-government. In order to detect violations, it is proposed to use monitoring of compliance of activities with the desired result; to adopt systemic legislation in the fi eld of local self-government, which would correspond to the provisions of the European Charter of Local Self-Government.Документ Порівняльний історико-правовий аналіз концептів поліції в Австро-Угорській та російській імперіях у ХVIII-XIX ст(Кривий Ріг: ДонДУВС, 2022) Іванов І.В.; Ivanov I.V.Українська поліцеїстика: теорія, законодавство, практика / І. В. Іванов // Науково-практичний журнал № 1 (3) 2022 (м. Кривий Ріг, 27 квітня 2022 року). - Кривий Ріг: ДонДУВС, 2022. – с. 9-16.Документ Economic Disputes Resolving Models by Courts in the Post-Soviet Countries(Journal of Contemporary Issues in Business and Government, 2021) Butyrskyi A. A.; Nikolenko L. N.; Ivanyuta N. V.; Butyrskya I. A.; Kabenok Y. V.The article is devoted to the study of models for resolving economic disputes by courts in the countries of the post-Soviet space (i.e. individual countries). Commercial courts should be viewed as a product of the historical development not only of the Soviet Union but also of European states since commercial courts first appeared in Western Europe and then spread throughout the continent. In this article, the authors examined the judicial systems of Ukraine, the Republic of Lithuania, the Republic of Armenia, the Republic of Kazakhstan, the Russian Federation, and the Republic of Belarus. The choice of these states was made taking into account the fact that they were all part of the Soviet Union, that is, they had the same initial elements of the judicial system, but at the moment, economic disputes are resolved differently in all these states. Based on the results of the study, the authors conclude that the following models of resolving economic disputes by courts can be distinguished as (1) economic disputes are resolved by economic courts based on the norms of the Economic Procedure Code (in this case, the status of economic courts can be determined in the Constitution or a special law); (2) economic disputes are resolved by economic courts based on the norms of the Civil Procedure Code; (3) economic disputes are resolved by general courts based on the norms of the Civil Procedure Code; (4) certain economic disputes are resolved by the bankruptcy courts based on insolvency legislation. Стаття присвячена дослідженню моделей вирішення господарських спорів судами в країнах пострадянського простору (тобто окремі країни). Господарські суди розглядаються як продукт історичного розвитку не тільки Радянського Союзу, а й Європейських держав, оскільки комерційні суди спочатку з'явилися в Західній Європі, а потім поширилися по всьому континенту. У цій статті автори дослідили судові системи України, Литовської Республіки, Республіки Вірменії, Республіки Казахстан та інших країн. Вибір цих держав був зроблений з урахуванням того, що всі вони були частиною Радянського Союзу, тобто мали однакову кількість елементів судової системи, але на даний момент господарські спори вирішуються по різному во всіх цих країнах. За результатами дослідження автори роблять висновок, що моделі вирішення господарських спорів судами можна виділити як (1) господарські спори вирішуються господарськими судами на підставі норм ГПК (в даному випадку, статус господарських судів може бути визначений у Конституції або спеціальному законі); (2) господарські спори вирішуються господарськими судами на основі норм ГПК; (3) господарські спори вирішуються загальними судами на основі норм Цивільного процесуального кодексу; (4) окремі господарські спори вирішуються судами у справах про банкрутство на підставі законодавства про неплатоспроможність.Документ Цифрові гуманітарні науки в історико-правових дослідженнях: перспективи та обмеження(Запорізький національний університет, 2025) Пасічник Н. О.; Ріжняк Р. Я.; Pasichnyk N. O.; Rizhniak R. Ya.У статті здійснено комплексне дослідження ролі та значення цифрових гуманітарних наук (Digital Humanities, DH) у сфері історикоправових студій. Автори наголошують, що сучасна історико-правова наука дедалі більше стикається з викликами цифровізації, що зумовлює потребу в нових методологічних підходах. У роботі висвітлено історію становлення DH, окреслено їх основні напрями – створення цифрових архівів, застосування корпусної лінгвістики, текстової аналітики, мережевого аналізу, геоінформаційних систем (GIS) та візуалізаційних інструментів. Окрему увагу приділено джерельній базі цифрових досліджень: оцифрованим кодексам, статутам і конституціям, національним та міжнародним цифровим архівам, а також спеціалізованим базам правових текстів. Показано можливості використання OCR-технологій, Text Mining, NLP для реконструкції історико-правових пам’яток, вивчення еволюції правових понять і створення нових моделей інтерпретації правових процесів. Проаналізовано перспективи розвитку цифрових методів у правознавстві: масштабний аналіз на основі Big Data, автоматизований пошук закономірностей, міжнародна інтеграція завдяки відкритим архівам, формування нових міждисциплінарних шкіл на стику права, історії та ІТ. Водночас визначено обмеження та виклики: технічні (якість OCR, різні формати даних), методологічні (ризик редукціонізму, втрата контексту), етичні (авторство, автентичність документів), інституційні (недостатність фінансування та інфраструктури в Україні). Зроблено висновок, що DH виступають не лише технічним інструментарієм, а й новою дослідницькою парадигмою, здатною інтегрувати українську науку у світовий академічний простір. Запропоновано напрями подальших розвідок: розробка національної методології застосування DH у правових студіях, створення відкритих баз даних, використання машинного навчання для аналізу термінології та впровадження GIS у вивчення правових реформ. The article provides a comprehensive study of the role and significance of Digital Humanities (DH) in the field of historical and legal studies. The authors emphasize that contemporary historical and legal science increasingly faces the challenges of digitalization, which necessitates new methodological approaches. The paper highlights the history of DH development and outlines its main directions – the creation of digital archives, the use of corpus linguistics, text analytics, network analysis, geographic information systems (GIS), and visualization tools. Particular attention is paid to the source base of digital research: digitized codes, statutes, and constitutions, national and international digital archives, as well as specialized databases of legal texts. The article demonstrates the potential of OCR technologies, Text Mining, and NLP for the reconstruction of historical and legal monuments, studying the evolution of legal concepts, and creating new models of interpreting legal processes. The prospects for the development of digital methods in jurisprudence are analyzed, including large-scale analysis based on Big Data, automated search for hidden patterns, international integration through open archives, and the formation of new interdisciplinary schools at the intersection of law, history, and IT. At the same time, certain limitations and challenges are identified: technical (OCR quality, diverse data formats), methodological (risk of reductionism, loss of context), ethical (authorship, authenticity of documents), and institutional (lack of funding and digital infrastructure in Ukraine). It is concluded that DH serves not only as a technical toolkit but also as a new research paradigm capable of integrating Ukrainian science into the global academic space. The authors propose directions for further research: development of a national methodology for applying DH in legal studies, creation of open databases, application of machine learning to the analysis of terminology, and implementation of GIS in the study of legal reforms.Документ Особливості роботи судів в умовах військового стану(Ужгородський національний університет, 2022) Дацюк Т. К.; Кравцова М. О.; Datsiuk T. K.; Kravtsova M. O.Робота судової системи у воєнний час є предметом дискусії, оскільки, не зважаючи на те, що порядок роботи судів закріплений, частіше за все, в конституціях країн, існують різні прецеденти та досвід роботи судів в ситуаціях надзвичайного характеру. Суттєвими факторами впливу на роботу судів є безпеки суддів та інших учасників процесу по причинам окупації деяких регіонів, масованих обстрілів міст України, можливих диверсій тощо. В міжнародній практиці до ситуацій надзвичайного характеру належать: надзвичайний стан, воєнний стан, стан облоги, стан суспільної небезпеки, стан війни, стан напруженості, стан оборони, стан загрози, стан готовності. Незалежна Україна вперше за своє існування застосувала воєнний стан в 2022 році, після початку відкритої агресії з боку РФ. Окрім Конституції України, в період воєнного стану робота судів регулюється Законом України «Про правовий режим військового стану» та Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» щодо зміни підсудності судів» №2112-IX. Головними аспектами роботи судів в Україні під час воєнного стану в 2022 році стало: робота судів не може бути зупинена; безпека людей є першочерговою метою; всі органи юстиції повинні розробити плани, які передбачають: заходи щодо збереження особових справ і персональних даних суддів і працівників; списки судових справ, що підлягають евакуації, а також тих, що підлягають знищенню; місця, куди будуть евакуйовані такі документи, та маршрути такого переміщення; питання евакуації інформаційних технологій та збереження даних; керівники органів юстиції відповідають за організацію невідкладних заходів; парламент має оперативно реагувати на необхідність законодавчого забезпечення сталого функціонування судової системи; влада має забезпечити інформаційну безпеку суддів та обмежити доступ громадськості до реєстрів, що містять інформацію про них; суб’єктам, відповідальним за формування Вищої ради юстиції, якнайшвидше сформувати її склад; при Раді суддів України створено оперативний штаб. Досвід України та зроблені владою висновки щодо дієвості такого алгоритму роботи судів в умовах воєнного стану можуть бути використаний країнами Європи. The work of the judicial system in wartime is a subject of debate, because, despite the fact that the order of court work is fixed, most often, in the constitutions of countries, there are various precedents and experience of the work of courts in emergency situations. Important factors influencing the work of courts are the safety of judges and other participants in the process due to the occupation of some regions, massive shelling of Ukrainian cities, possible sabotage, etc. In international practice, emergency situations include: state of emergency, state of war, state of siege, state of public danger, state of war, state of tension, state of defense, state of threat, state of readiness. Independent Ukraine applied martial law for the first time in its existence in 2022, after the beginning of open aggression by the Russian Federation. In addition to the Constitution of Ukraine, during the period of martial law, the work of courts is regulated by the Law of Ukraine «On the Legal Regime of Martial Law» and the Law ofThe work of the judicial system in wartime is a subject of debate, because, despite the fact that the order of court work is fixed, most often, in the constitutions of countries, there are various precedents and experience of the work of courts in emergency situations. Important factors influencing the work of courts are the safety of judges and other participants in the process due to the occupation of some regions, massive shelling of Ukrainian cities, possible sabotage, etc. In international practice, emergency situations include: state of emergency, state of war, state of siege, state of public danger, state of war, state of tension, state of defense, state of threat, state of readiness. Independent Ukraine applied martial law for the first time in its existence in 2022, after the beginning of open aggression by the Russian Federation. In addition to the Constitution of Ukraine, during the period of martial law, the work of courts is regulated by the Law of Ukraine «On the Legal Regime of Martial Law» and the Law of Ukraine. The experience of Ukraine and the conclusions made by the authorities regarding the effectiveness of such an algorithm of court work in martial law conditions can be used by European countries. .Документ Правова культура майбутнього як елемент правової системи(Futurity Research Publishing, 2023) Буряк Є.; Скалецька З.; Резворович К.; Гігін О.; Buriak I.; Skaletska Z.; Rezvorovych K.; Gigin O.Актуальність досліджуваної проблеми полягає у перспективі розвитку правової культури як елемента правової системи. Пошукові системи знайшли 2500 статей з 2018 по 2023 рік. У результаті процесу включення та виключення для перевірки було відібрано 22 статті, опубліковані у відомих базах даних і рецензованих наукових журналах. Встановлено, що питання правової культури активно обговорюються вченими різних галузей права. Ці наукові розробки були зумовлені світовими змінами, науково-технічним прогресом, розвитком інформаційних технологій, штучного інтелекту, кліматичними та природними умовами, військовими діями, політичним та економічним становищем окремих країн, освоєнням космосу. Правова культура в таких умовах не може залишатися на одному рівні, вона повинна розвиватися і підлаштовуватися під ці обставини. The relevance of the problem under study is the future development of legal culture as an element of the legal system. Search engines found 2,500 articles from 2018 to 2023. As a result of the inclusion and exclusion process, 22 articles published in well-known databases and peer-reviewed scientific journals were selected for review. Legal culture issues were found to be actively discussed by scholars in different areas of law. These scientific developments were conditioned by the world changes, scientific and technological progress, development of information technologies, artificial intelligence, climatic and natural conditions, military actions, political and economic situation of some countries, mastery of space. Legal culture in such circumstances cannot remain at one level, it must develop and adjust to these circumstances.Документ Функції сучасної держави в умовах воєнного стану(Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 2023) Мельничук С. М. ; Melnychuk S. M.У статті розглянуто вплив воєнного стану на функції сучасної держави. З метою отримання цілісного уявлення про зміни в обсягах діяльності сучасної держави, на території якої запроваджений і діє особливий правовий режим – воєнний стан, у роботі було використано методологічний інструментарій, витребуваний тематикою, в основі якого філософські, загальнонаукові концептуальні підходи, а також характерні для сучасної юридичної науки способи й методи. Для належного наукового пошуку в межах цієї проблематики було з’ясовано зміст таких категорій, як сучасна держава (соціальна публічна інституція, що забезпечує цілісність, управління та розвиток суспільства в процесі реалізації її функцій), конституційна модель держави (суверенна, демократична, правова, соціальна держава), мета держави (забезпечення цілісності, управління і розвитку суспільства), завдання держави (питання, які обумовлені її метою та потребують розв’язання в процесі реалізації функцій держави), функції держави (найбільш доцільний обсяг діяльності держави, що спрямована на розв’язання її завдань), котрі в сучасній теорії держави не мають однозначного розуміння. Встановлено, що конституційна модель сучасної держави об’єктивує логічні взаємовідносини її функціональних сфер – завдання, які мають нормативне закріплення в Конституції України. А їх зміст опосередковує функції сучасної держави, які піддаються змінам під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів. Досліджено, що низка функцій держави піддалася змінам, з огляду на запровадження обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, а також інституційних проблем сфери публічного управління, регуляторних новацій у фіскальній сфері та іншого на період воєнного стану. З’ясовано, що доцільність та обсяг застосування обмежень прав людини відбувається з врахуванням загроз національній безпеці й корелюється з міжнародними документами. The article examines the influence of martial law on the functions of the modern state. In order to obtain a holistic view of changes in the scope of the activities of the modern state, on the territory of which a special legal regime - martial law - has been introduced and operates, this work used a methodological toolkit demanded by the subject, based on philosophical, general scientific conceptual approaches, as well as typical for modern approaches and methods of legal science. For a proper scientific search within the framework of this issue, the content of such categories as the modern state (social public institution that ensures the integrity, management and development of society in the process of implementing its functions), the constitutional model of the state (sovereign, democratic, legal, social state) was clarified), the purpose of the state (ensuring the integrity, management and development of society), the tasks of the state (issues that are determined by its purpose and need to be solved in the process of implementing the functions of the state), the functions of the state (the most appropriate scope of the state's activities aimed at solving its tasks), which in the modern theory of the state do not have a clear understanding. It was established that the constitutional model of the modern state objectifies the logical interrelationships of its functional spheres - tasks that are normatively enshrined in the Constitution of Ukraine. And their content mediates the functions of the modern state, which are subject to changes under the influence of external and internal factors. It was investigated that a number of functions of the state underwent changes in view of the introduction of restrictions during the period of martial law on the constitutional rights and freedoms of man and citizen and the rights and legitimate interests of legal entities, as well as institutional problems in the field of public administration, regulatory innovations in the fiscal sphere, and others. It was found that the expediency and scope of the application of human rights restrictions takes into account threats to national security and correlates with international documents.Документ Співвідношення дозволів і заборон у механізмі правового регулювання: євроінтеграційні перспективи України(Ампаро, Запорізький національний університет, 2024) Куракін О. М.; Kurakin O. M.Стаття присвячена дослідженню співвідношенню дозволів і заборон у механізмі правового регулювання на євроінтеграційному шляху української держави. Уточнено, що отримання членства в ЄС для України сприятиме лібералізації економічної, політичної та соціальної сфер, а також забезпечить необхідний рівень економічної стійкості і сприятиме збереженню незалежності держави. Отримання членства в ЄС для України можливе за умови досягнення відповідності європейським стандартам і нормам у різних суспільних сферах, а особливо в аспекті трансформації правового регулювання різних сфер суспільного життя. Уточнено поняття «механізм правового регулювання» та значення «дозволів» і «заборон», як його складників. Визначена відмінність українського та європейського механізмів правового регулювання, яка полягає в тому, що для ЄС характерна перевага дозволів над заборонами, а для України навпаки – перевага заборон над дозволами. The article is devoted to the study of the ratio of permits and prohibitions in the mechanism of legal regulation on the path of the Ukrainian state to European integration. It was specified that obtaining EU membership for Ukraine will contribute to the development of the economic, political and social spheres, as well as ensure the necessary level of economic stability and contribute to the preservation of the state’s independence. Obtaining EU membership for Ukraine is possible on the condition of achieving compliance with European standards and norms in various social spheres, and especially in the aspect of legislation and legal regulation of various social spheres. The concept of «mechanism of legal regulation» has been specified, the specifics of the «permit» and «prohibition» categories have been determined. The difference between the Ukrainian and European mechanisms of legal regulation is determined, which is that the EU is characterized by the superiority of permits over prohibitions in the mechanism of legal regulation, while for Ukraine, on the contrary, the superiority of prohibitions over permits.Документ Legal Globalisation and Economic Systems(Baltic Journal of Economic Studies, 2023) Васильєв С. В.; Єпринцев П. С.; Rekunenko T.; Vasyliev S. V.; Epryntsev P. S.; Rekunenko T.The objective content of globalisation is made up of processes that are heterogeneous in their origins, mechanisms and consequences, which makes it possible to consider globalisation as a complex system of phenomena and relations that is internally quite contradictory. This status of globalisation processes gives rise to a wide variety of concepts and theories of the origin and development of globalisation, among which a separate group studies globalisation in the field of economics and law. The article examines the main theories and concepts of the globalisation process and, on the basis of these, formulates general trends and guidelines for the development of the national legal and economic system. The author presents the main modern scientific positions on the nature and content of globalisation in the field of economics and law, which have made it possible to highlight its characteristics and conceptuality. It should be noted that the analysis of academic theories shows, firstly, that scholars tend to argue for legal globalisation exclusively through the sphere of economic relations and, secondly, that there are significant differences of opinion regarding the prospects of globalisation in this area. The authors suggest that the main trends are: (a) legal globalisation: internationalisation of national law, internalisation of international law – incorporation of international law into national law, globalisation of legal regulation; (b) economic globalisation: concentration and centralisation of capital, strengthening of the international division of labour, formation of international transport and logistics infrastructure, development of information and technological progress. The subject of the study is the main patterns of globalisation in the field of economics and law: theoretical concepts and models; current status, dynamics, main trends of development, as well as the state of scientific research in this field. The methodological basis of the study is, first of all, modern philosophical methods of cognition (dialectical, historical and logical, systemic and analytical). The study used general scientific methods of comparison, analysis and synthesis, abstraction and generalisation, analogy, induction and deduction. For the purposes of this study, system-structural and system-functional methods of cognition were widely used. These tools made it possible, first of all, to identify the dynamic characteristics of law in the system of socio-cultural values.Документ Судово-процесуальна політика України на тлі євроінтеграції(Південноукраїнський правничий часопис, 2022) Васильєв С. В.; Vasyliev S. V.Юридична політика держави набуває особливої значущості як явище, яке забезпечує взаємодію та координацію політичних та правових процесів, що протікають у державі на сучасному етапі його розвитку. Юридична політика держави має системоутворюючий характер, об’єднуючи в єдинє ціле політики різноманітних спрямувань залежно від сфери правового регулювання. Автор пропонує розглядати у якості окремого напряму правової політики держави судово-процесуальну правову політику, яка здатна вирішувати завдання як стратегічного так і тактичного характеру в регулюванні суспільних відносин у сфері національного судоустрою та судочинства. Метою статті є формування авторської теоретичної конструкції судово-процесуальної правової політики, розуміння її сутності та змісту, розкриття характеру її співвідношення із державною правової політикою та впливом на неї процесів правової глобалізації та європейської інтеграції. Зазначається, що судово-процесуальна правової політики повинна розглядатися у двох значеннях. По-перше, як науково обґрунтована, послідовна і системна діяльність держави, а по-друге, як правова доктрина, що спрямована на вдосконалення процесуального законодавства і практики його застосування. Слід також враховувати, що сьогодні судово-процесуальна правова політика України зазнає впливу трансформації в умовах світових глобалізаційних процесів, що вимагає вдосконалення організації та діяльності національних правозастосовних інститутів та процедур, у забезпеченні їх відповідності загальновизнаним міжнародним моделям. Крім того, процеси глобалізації проявляються також у можливості розширення предметів правового регулювання, що передбачає появу нових правових інститутів, а також ускладненні вже існуючих. Today, legal policy and its varieties are the object of a special direction of theoretical-legal and industry research. This direction synthesizes both theoretical and applied aspects of improvement and development of the national legal system. Judicial and procedural policy plays a major role in the development and implementation of legal policy. The content of this policy includes an assessment of the national judicial system and judiciary, the state of the judicial system, goals, objectives and priorities for the development of the judicial power of Ukraine. The author offers the author’s theoretical construction of judicial and procedural legal policy, provides an understanding of its essence and content, reveals the nature of its relationship with state legal policy and the impact on it of the processes of legal globalization and European integration. It is noted that judicial and procedural legal policy is a connecting chain in the construction of the legal policy of the state, which looks like this: state legal policy↔judicial (judicial and procedural) legal policy↔sectoral procedural legal policy (legal policy of individual procedural branches of law). The specified construction provides for two-way movement of its elements, which results from the systemic nature of state legal policy. It is this feature that allows for a harmonious relationship between the state legal policy (as a system-forming component) and the legal policy of a separate branch of law (as an element of the system) in terms of planning, content saturation and control. Given that judicial and procedural legal policy develops in the conditions of close interstate cooperation, under the influence of the norms of international law and the law of foreign countries, this obliges judicial legal policy to base its existence and formation on universally binding, formally defined, universal international principles of justice , entitled “international standards of justice”. The quintessence of judicial and procedural legal policy is its strategic component, which provides conceptuality, sufficient stability over time, theoretical validity and realistic implementation. Thus, among the main strategic areas of improvement of the national judicial system and judiciary are declared: further improvement of the institutions of the judicial system, modernization and optimization of the judicial process, expansion of access to justice, formation of a high level of professional legal awareness of the judicial corps, stability of judicial practice, improvement of the effectiveness of judicial protection and execution of judicial orders resolutions.