Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 43
  • Документ
    Шляхи подолання стереотипів нетолерантності в освіті у контексті аксіосфери сучасного українського суспільства
    (Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2023) Аксьонова В. І.; Кобзар В. О.; Aksyonova V. I.; Kobzar V. O.
    Духовний потенціал людини ніколи не буває результатом впливу тільки внутрішніх або зовнішніх цінностей. Він є відображенням цілісності внутрішнього індивідуального світу культури і зовнішнього соціокультурного простору суспільства. Але у реальності внутрішній та зовнішній чинники не завжди відповідають один одному, а іноді діють навпаки. Для оптимізації цього процесу необхідна комунікативна трансформація зовнішніх соціокультурних факторів у внутрішній особистісній стиль. The spiritual potential of a person is never the result of the influence of only internal or external values. It is a reflection of the integrity of the internal individual world of culture and the external socio-cultural space of society. But in reality, internal and external factors do not always correspond to each other, and sometimes act in the opposite way. To optimize this process, a communicative transformation of external socio-cultural factors into an internal personal style is necessary.
  • Документ
    Соціокультурні засади трансформацій ціннісної сфери життєдіяльності людства в умовах глобалізації
    (Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2023) Аксьонова В. І.; Aksyonova V. I.
    Кінець XX – початок ХХІ століття – це час загального зростання масштабів людських перетворень, що стають значимими подіями життя всього Людства. Соціально-економічною основою глобалізації є зростання масштабів предметної діяльності Людини. Охоплення всіх континентів і країн економічними та соціокультурними процесами, що мають глобальний характер, є головними рисами сучасного виробництва. The end of the 20th - the beginning of the 21st century is a time of general growth in the scale of human transformations, which become significant events in the life of all Humanity. The socio-economic basis of globalization is the growth in the scale of Human objective activity. The coverage of all continents and countries by economic and socio-cultural processes of a global nature are the main features of modern production.
  • Документ
    Постмодернізаційний аналіз професіоналізму в інформаційній системі суспільства: ціннісний аспект
    (Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2021) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.
    Взаємозв'язок молодої людини з освітою і з самим собою визначає комунікативний зміст, який вирішується в культурі не тільки розуму, але і глибини душі, з метою усвідомлення сенсу буття. Ставлення людини до всесвіту визначається символами та значеннями, у т. ч. і професійними, з метою спілкування у світі і усвідомлення призначення власного життя. Предметний аналіз професіоналізму в інформаційній системі суспільства збагачує громадські відносини людини в контексті світової інтеграції із Всесвітом і природою. Порівняння технічних та світоглядних аспектів діяльності авіаційних професіоналів дозволяє майбутньому спеціалісту адекватно сприймати як рівні власної філософської культури, так і всі важелі світоглядної підготовки. Освітня комунікативність поглиблює традиційний зміст гуманітарних дисциплін та доповнює їх власним розумінням української проблематики. Авторка зосереджена на проблемі дослідження особливостей соціокультурної трансформації сучасного суспільства в цивілізаційній зламі в соціально-філософській перспективі. Соціокультурна трансформація аналізується як процес внутрішніх змін у суспільстві за допомогою вищого рівня впорядкованості та організованості у всіх сферах діяльності як результат подолання втраченої рівноваги та соціального напруження. Нова соціокультурна парадигма, яка може протистояти хаосу, спочатку контрольованому, а потім–ні, пов’язана з формуванням нових соціокультурних реалій. Авторкою запропоновані концепції соціокультурної реальності, системні характеристики успіху модернізації та … The relationship of a young person with education and with himself determines the communicative content, which is resolved in the culture of not only the mind, but also the depths of the soul, in order to realize the meaning of being. A person's attitude to the universe is determined by symbols and meanings, including professional ones, in order to communicate in the world and realize the purpose of his own life. The subject analysis of professionalism in the information system of society enriches human public relations in the context of global integration with the Universe and nature. Comparison of technical and ideological aspects of the activities of aviation professionals allows the future specialist to perceive adequately both the levels of his own philosophical culture and all the levers of ideological training. Educational communicability deepens the traditional content of humanitarian disciplines and complements them with his own understanding of Ukrainian issues. The author focuses on the problem of studying the features of the socio-cultural transformation of modern society in a civilizational crisis in a socio-philosophical perspective. Sociocultural transformation is analyzed as a process of internal changes in society through a higher level of order and organization in all spheres of activity as a result of overcoming the lost balance and social tension. A new sociocultural paradigm that can withstand chaos, initially controlled, and then not, is associated with the formation of new sociocultural realities. The author proposes concepts of sociocultural reality, systemic characteristics of the success of modernization.
  • Документ
    Конвенціональність у просторі правової держави: герменевтичний аналіз
    (Донецький державний університет внутрішніх справ, 2023) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.
    Соціально-історичне формування правової та політичної культури особистості відбувається поступово, креативно, іноді драматично, про що свідчить досвід революцій та громадянських війн доби Нової та Новітньої історії європейських країн. Сучасні цивілізовані країни у складну добу демократичного розвитку та становлення правової держави в процесі перетворення народонаселення в громадянське суспільство зіштовхнулися з гострою необхідністю формування правової та політичної культури на принципах конвенціональності. Новоєвропейський індивідуалізм, закріплений у творчості письменників і філософів романтизму, проголошує особливу значущість індивідуальності на противагу тиску стереотипів застарілих суспільних уставлень. Індивідуалізм як світоглядна парадигма виступає зі ствердженням ідеї самоцінності людської індивідуальності як творчого начала світу. Однак саме ця, на перший погляд, глибоко гуманістична, ідея стає об’єктом критики для більшості філософських напрямів другої половини ХХ століття. Особистість, втрачаючи через свою самоцінність здатність «обмеження», потреби враховувати інтереси інших особистостей, вироджується у гіпертрофію індивідуального «Я», яке не лише відрізняється від інших, а й протистоїть їм як деякий абсолют. Невипадково саме в умовах антропологічного песимізму Т. Гоббс намагається сформулювати правові положення, які здатні врегулювати жорстке протистояння між абсолютною монархією та парламентом у боротьбі за політичну владу у Великобританії. The socio-political formation of the legal and political culture of personality occurs gradually, creatively, sometimes dramatically, as evidenced by the experience of revolutions and civil wars of the era of the New and Modern history of European countries. Modern civilized countries in the difficult era of democratic development and the formation of a legal state in the process of transforming the population into a civil society have faced an urgent need to form a legal and political culture on the principles of conventionality. New European individualism, enshrined in the work of writers and philosophers of Romanticism, proclaims the special significance of individuality in contrast to the pressure of stereotypes of outdated social institutions. Individualism as a worldview paradigm advocates the affirmation of the idea of the intrinsic value of human individuality as the creative principle of the world. However, it is precisely this, at first glance, deeply humanistic idea that becomes the object of criticism for most philosophical trends of the second half of the 20th century. Personality, losing due to its intrinsic value the ability to "limit" and the need to take into account the interests of other individuals, degenerates into a hypertrophy of the individual "I", which not only differs from others, but also opposes them as a certain absolute. It is no coincidence that it is in the conditions of anthropological pessimism that T. Hobbes tries to formulate legal provisions that are capable of regulating the fierce confrontation between the absolute monarchy and parliament in the struggle for political power in Great Britain.
  • Документ
    Право як специфічна соціальна реальність: логіка накопичення новітних сенсів та ідей в умовах воєнного часу та ефективній повоєнній відбудові України
    (Національна академія Національної гвардії України, 2025) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.
    Cоціальний інститут права зобов’язаний своїм походженням процесам розподілу праці й розвитку товарного виробництва. Людина – істота суспільна, тому неодмінною умовою «допуску» індивіда у життя суспільства в умовах світової інтеграції є процес соціалізації, тобто засвоєння ним специфічного людського способу життя, цінностей матеріальної та духовної культури. Взаємозалежність людей в умовах глобалізації породжує сучасне інформаційне суспільство, що спирається на найширший поділ праці матеріальної та духовної сфери. Право виступає тут як сукупність правових суспільних відносин, у яких виражена взаємозалежність індивідів. Закони є лише зовнішнім вираженням права, його історичною формою. Закон і право відрізняються друг від друга як, наприклад, ціна й вартість товару. Власник товару вільний призначати будь-яку ціну, але розуміє, що товар буде успішно реалізований тільки в тому випадку, якщо ціна не буде сильно відхилятися від його реальної вартості. Майже та ж ситуація склалася й з юридичними законами: так, вищий законодавчий орган влади може прийняти самий драконівський закон, але, якщо прийнятий можновладцями закон далеко відійшов від об’єктивної правової ситуації, що склалася у суспільстві, він не буде виконуватися його громадянами. Так, М. Монтень розповідає, що коли давньогрецького законодавця Солона запитали, чи найкращі закони він установив для афінян, він відповів: «Так, найкращі з тих, якім вони погодилися б підкорятися». Ситуація у державі та суспільстві істотно загострюється під час встановлення правового режиму воєнного стану. У історіософії на право як особливу соціальну реальність та його цивілізаційні наслідки існують різноманітні погляди. Традиційний підхід, наприклад, фактично ототожнює право із законом: право розглядають як систему загальнообов’язкових норм (правил) поводження людей, що установлені й підтримані державою й сприймається як «збірка» заборон і каральних санкцій за їхнє порушення. Суть такого тлумачення права містить принцип, що був загальноприйнятим до XVIII ст.: «заборонене все те, що не дозволено», де домінує репресивна функція права. Хоча правова думка напередодні доби Просвітництва і намагалася знайти якісь обмеження тенденції «сповзання» західноєвропейських держав до деспотизму, однак особливих успіхів вона не досягла саме тому, що найпоширенішим засобом боротьби із цим соціальним злом був заклик до розуму монарха, якому «багато вигідніше піклуватися про своїх підданих, як «доброму батькові про своїх численних дітей», тому що самому государеві буде забезпечене безпроблемне життя. The social institution of law owes its origin to the processes of division of labor and development of commodity production. Man is a social being, therefore, an indispensable condition for the “admission” of an individual into the life of society in the conditions of world integration is the process of socialization, that is, his assimilation of a specific human way of life, the values of material and spiritual culture. The interdependence of people in the conditions of globalization gives rise to a modern information society, which is based on the widest division of labor in the material and spiritual spheres. Law here acts as a set of legal social relations, in which the interdependence of individuals is expressed. Laws are only an external expression of law, its historical form. Law and right differ from each other as, for example, the price and value of a commodity. The owner of a commodity is free to set any price, but understands that the commodity will be successfully sold only if the price does not deviate greatly from its real value. Almost the same situation has developed with legal laws: yes, the highest legislative body can adopt the most draconian law, but if the law adopted by the authorities has deviated far from the objective legal situation that has developed in society, it will not be implemented by its citizens. Thus, M. Montaigne says that when the ancient Greek legislator Solon was asked whether he had established the best laws for the Athenians, he replied: "Yes, the best of those that they would agree to obey." The situation in the state and society is significantly aggravated during the establishment of the legal regime of martial law. In historian-sophy, there are various views on law as a special social reality and its civilization consequences. The traditional approach, for example, actually identifies law with law: law is viewed as a system of generally binding norms (rules) of human behavior established and supported by the state and perceived as a “collection” of prohibitions and punitive sanctions for their violation. The essence of such an interpretation of law contains a principle that was generally accepted until the 18th century: “everything that is not permitted is prohibited,” where the repressive function of law dominates. Although legal thought on the eve of the Enlightenment tried to find some restrictions on the tendency of Western European states to “slip” towards despotism, it did not achieve much success precisely because the most common means of combating this social evil was an appeal to the reason of the monarch, who “is much more profitable to take care of his subjects, as a “good father takes care of his numerous children,” because the sovereign himself will be provided with a problem-free life.
  • Документ
    Специфіка та особливості інтенсифікації комунікацій в процесі цивілізаційної взаємодії
    (Криворізький національний університет, 2022) Шурупова К.В.; Ніколенко К. В.; Shurupova K.V.; Nikolenko K.V.
    Тези присвячені проблемі міжкультурної взаємодії та цивілізаційного обміну. В сучасному світі різко постають проблеми взаємодії та культурного обміну між цивілізаціями, тому дослідження на філософському рівні стратегій, особливостей таких взаємодій маже виступати одним зі шляхів пошуку відповідей на актуальні і болючі питання сучасності. Культура об'єднує людей, формує підстави для цивілізаційної єдності та створює неявні, неозвучувані перешкоди для міжкультурної та міжцивілізаційної взаємодії. В умовах економічної глобалізації, коли прискореними темпами зростає співпраця та взаємозалежність суб'єктів господарювання – представників різних країн, націй та культур, зростає значення розуміння глибинних підстав для формування цивілізаційних відмінностей, механізмів їх впливу на організацію економічної діяльності. Theses are devoted to the problem of intercultural interaction and civilizational exchange. In the modern world, the problems of interaction and cultural exchange between civilizations are sharply emerging, therefore research at the philosophical level of strategies and features of such interactions can be one of the ways to find answers to current and painful questions of our time. Culture unites people, forms the basis for civilizational unity and creates implicit, unspoken obstacles for intercultural and intercivilizational interaction. In the conditions of economic globalization, when the cooperation and interdependence of business entities - representatives of different countries, nations and cultures - is growing at an accelerated pace, the importance of understanding the deep grounds for the formation of civilizational differences, the mechanisms of their influence on the organization of economic activity, is increasing.
  • Документ
    Проблеми міжкультурної комунікації в процесі професійної підготовки операторів складних систем в умовах культурної глобалізації (в контексті когнітивній лінгвістиці)
    (КЛА НАУ, 2014) Аксьонова В. І.; Aksonova V. I.
    Становлення і бурхливий розвиток теорії міжкультурної комунікації є закономірним процесом, зумовленим цілим рядом причин, зокрема: об’єктивно-цівілізаційними факторами (розвиток матеріальної цивілізації), суб’єктивно-цивілізаційними факторами (перегляд відношення до «чужого» і «чужих»), а також об’єктивно-науковими факторами (виникнення теорії комунікації). Комунікація являє собою різновид інтенціонального (свідомого) повідомлення інформації, за допомогою спеціально створених семіотичних заходів (кодів), направлених на формування суспільства як єдиного соціального організму. Міжкультурною являється комунікація між носіями різних культур, які стали інтенсивно посилюватися у період культурної глобалізації., що потребує визначення методологічних засад міжкультурної комунікації як складного соціального феномена, наприклад, у процесі професійної підготовки операторів складних систем. The formation and rapid development of the theory of intercultural communication is a natural process, caused by a number of reasons, in particular: objective-civilizational factors (development of material civilization), subjective-civilizational factors (revision of the attitude towards the "alien" and "strangers"), as well as objective-scientific factors (emergence of the theory of communication). Communication is a type of intentional (conscious) communication of information, using specially created semiotic measures (codes), aimed at the formation of society as a single social organism. Intercultural is communication between carriers of different cultures, which began to intensify intensively during the period of cultural globalization., which requires the definition of methodological principles of intercultural communication as a complex social phenomenon, for example, in the process of professional training of operators of complex systems.
  • Документ
    Соціокультурний феномен трансформації сучасного суспільства
    (Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», 2022) Скловський І. З.; Аксьонова В. І.; Sklovsky I. Z.; Aksenova V. I.
    В контексті змін комунікаційного суспільства соціокультурна комунікація по-перше, відіграє роль гаранта існування культур, що потребує адекватного дослідження її передумов, шляхів, центрів, особистісного начала, національної своєрідності; по-друге, потребує визначення необхідності повного обсягу систематизації всіх теоретико-методологічних принципів, методів, підходів і критеріїв міжкультурної комунікації; по-третє, визнання соціальної затребуваності спеціалістів, здатних ефективно функціонувати PR- технологами в умовах соціокультурної глобалізації. In the context of changes in the communication society, socio-cultural communication, firstly, plays the role of a guarantor of the existence of cultures, which requires adequate research into its prerequisites, paths, centers, personal origin, and national identity; secondly, it requires determining the need for the full scope of systematization of all theoretical and methodological principles, methods, approaches, and criteria of intercultural communication; thirdly, recognition of the social demand for specialists capable of effectively functioning as PR technologists in the context of socio-cultural globalization.
  • Документ
    Інформаційно-аналітичні матеріали до круглого столу “Лобіювання в Україні: досвід, проблеми і перспективи”
    (СПД Москаленко О.М., 2009) Базілевич Д.; Bazilevych D.; Нестерович В. Ф.; Nesterovych V.
    Завданням запропонованих інформаційно-аналітичні матеріалів є ознайомлення учасників круглого столу із закордонним досвідом інституціалізації лобіювання та спробами унормування лобістської діяльності в Україні.
  • Документ
    Українські жінки у науці проти гендерних стереотипів та гендерно зумовленого насильства під час російсько – української війни
    (ДонДУВС, 2024) Алєксєєнко А. А.; Аксьонова В. І.; Alekseenko A. А.; Aksonova V. I.
    Без двох речей немає майбутнього – без освіти табез науки. Мета роботи – показати важливість збереження наукового потенціалу держави у воєнний час адже він визначатиме наше майбутнє, розкрити роль науковиць у цьому процесі та надихнути дівчат і жінок будувати кар’єру у STEM-спеціальностях.У рамках програми «ЄС за гендерну рівність: разом проти гендерних стереотипів та гендерно зумовленого насильства», що фінансується Європейським Союзом та реалізується спільно структурою ООН Жінки та ЮНФПА, в Україні діє Проєкт «Науковиці». INSCIENCE – це організація, яка займається популяризацією науки та підвищенням її цінності для суспільства, бізнесу та держави 308 через науково-популярні проєкти. ЇЇ співпрацівники роблять українських вчених видимими та сприяють розвитку критичного мислення через просування наукового підходу до пізнання світу, розповідають про те, як робота вчених впливає на життя людей та чому наука в Україні на часі й потребує підтримки. Героїні проєкту, попри війну, продовжують свою роботу: досліджують наш світ – від бактерій в Чорнобилі до екзопланет, допомагають дівчатам знайти свій шлях у STEM та вивчають галузі науки, які можуть бути корисними у післявоєнному відновленні. There is no future without two things – without education and without science. The purpose of the work is to show the importance of preserving the scientific potential of the state in wartime, as it will determine our future, to reveal the role of female scientists in this process and to inspire girls and women to build a career in STEM specialties. As part of the program “EU for Gender Equality: Together against Gender Stereotypes and Gender-Based Violence”, funded by the European Union and implemented jointly by UN Women and UNFPA, the “Women Scientists” Project is operating in Ukraine. INSCIENCE is an organization that promotes science and increases its value for society, business and the state through popular science projects. Its collaborators make Ukrainian scientists visible and contribute to the development of critical thinking by promoting a scientific approach to understanding the world, talk about how the work of scientists affects people's lives and why science in Ukraine is timely and needs support. The heroines of the project, despite the war, continue their work: they explore our world - from bacteria in Chernobyl to exoplanets, help girls find their way in STEM, and study fields of science that can be useful in post-war reconstruction.