53 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 53
Документ Арттерапевтична вправа «Ресурсні каракулі»(КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2023) Молчанова О. М.; Molchanova O. M.Авторка актуалізувала увагу на відреагування травматичних переживань через спонтанне малювання. Окреслила техніку такого малювання – каракулі. Презентувала методичне підґрунтя методики, вимоги до її проведення та хід виконання. Також надала емпіричні результати, які підтверджують позитивний вплив методики на регуляцію психоемоційного стану. Тези будуть корисні науково-педагогічним та педагогічним працівникам, діяльність яких тісно пов’язана із взаємодією з іншими людьми (здобувачами освіти, їх батьками та колегами). The author actualized attention to the reaction of traumatic experiences through spontaneous drawing. She outlined the technique of such drawing - doodles. She presented the methodological basis of the technique, the requirements for its implementation and the course of its implementation. She also provided empirical results confirming the positive impact of the technique on the regulation of the psycho-emotional state. The thesis will be useful for research and teaching staff whose activities are closely related to interaction with other people (students, their parents and colleagues).Документ Дослідження психологічних наслідків петернальної (ба́тьківської) депривації у дітей, які перебувають в ситуації війни(Громадська організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2025) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.Вплив фігури батька на психіку дітей завжди був актуальним питанням в області психології та психотерапії. Вивчення ролі батька в психічному розвиту дитини є важливим аспектом в систематизації психологічних концепцій та практичних досліджень. Існує складна взаємодія між такими факторами психічного розвитку дитини як наявність батька у сімʼї, віку дитини, характером відносин між ним і дитиною та якісними характеристиками образа батька. Ситуація війнив Україні, актуалізувала питання патернальної (батьківської депривації), яка через ряд чинників набула широкого масштабу. З метою вивчення наслідків патернальної депривації у дітей, які залишаються проживати в Україні в ситуації війни, ми провели емпіричне дослідження, яке охопило 200 дітей віком від 12 до 17 років. Психодіагностичним інструментарієм стали методики «Самооцінка психіних станів» (за Г.Айзенком), Тест депресії SDRS-R, методика дослідження соціальної адаптованості (за П.С. Кузнєцовим), дитячий опитувальник неврозів (за В.В.Сєднєвим, З.Г.Збарскіним та А.К.Бурцевим) та діагностичні бесіди з родичами дітей для експертної оцінки впливу патернальної депривації на зміни в психіці, поведінці, процесах спілкування, адаптації та мотивації дітей. Результати проведеного нами психодіагностичного дослідження психологічних наслідків патернальної депривації у дітей свідчать про те, що патернальна депривація справляє значний вплив на психологічний стан дітей, особливо в умовах війни, формуючи низку негативних змін не тільки в емоційній, але й і в поведінковій та особистісній сферах, основними з яких є високий рівень тривожності, прояви депресії, агресивності, невротичності, ригідності та фрустрації. Отримані показники свідчать про те, що в ситуації війни патернальна депривація призвела до глибоких негативних змін в психіці дітей, що потребує подальшої тривалої психокорекційної, розвивальної та психотерапевтичної допомоги. Таким чином, результати емпіричного дослідження свідчать про унікальнуроль фігури батька у психічному розвитку дітей, адаптації, відчутті внутрішньої опори і захисту, становленні самооцінки та статево-рольової ідентифікації. The influence of the father figure on children's psyche has always been a relevant issue in psychology and psychotherapy. Studying the role of the father in a child's psychological development is a crucial aspect in systematizing psychological concepts and practical research. There is a complex interaction between factors such as the presence of a father in the family, the child’s age, the nature of the father-child relationship, and the qualitative characteristics of the father’s image. The war situation in Ukraine has brought to the forefront the issue of paternal deprivation, which has reached a large scale due to various factors. To study the consequences of paternal deprivation in children who remain in Ukraine during the war, we conducted an empirical study involving 200 children aged 12 to 17 years. The psychodiagnostic tools used in the study included the "Self - Assessment of Mental States" method (by H. Eysenck), the SDRS-R Depression Test, the Social Adaptability Study Method (by P.S. Kuznetsov), the Children's Neurosis Questionnaire (by V.V. Sednev, Z.G. Zbarsky, and A.K. Burtsev), and diagnostic interviews with the children's relatives for expert evaluation of the impact of paternal depriva tion on changes in children's psyche, behavior, communication processes, adaptation, and motivation. The results of our psychodiagnostic study on the psychological consequences of paternal deprivation in children indicate that paternal deprivation signific antly affects children's psychological state, especially in wartime conditions. It leads to a series of negative changes not only in the emotional sphere but also in behavioral and personal aspects. The main consequences include high levels of anxiety, man ifestations of depression, aggression, neuroticism, rigidity, and frustration. The obtained data suggest that in the context of war, paternal deprivation has caused profound negative changes in children's psyche, necessitating long-term psychological correction, developmental, and psychotherapeutic support. Thus, the results of the empirical study highlight the unique role of the father figure in children's psychological development, adaptation, sense of inner support and protection, self-esteem formation, and gender-role identification.Документ Вплив акцентуацій на прояви злочинної поведінки(Гельветика, Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024) Гельбак А. М.; Молчанова О. М.; Gelbak A. M.; Molchanova O. M.Здійснено аналіз впливу акцентуацій характеру на злочинну поведінку особистості. акцентовано на відмінності в поведінкових проявах злочинців і злочинній поведінці; злочинній поведінці та злочинній поведінці, що відхиляється. Висвітлено теоретичні підходи до феномена акцентуацій та їх впливу на поведінку злочинця, при цьому увага зосереджується на акцентуаціях як крайніх варіантах норми, дисгармонійності розвитку та гіпертрофованому прояві їх окремих властивостей. Актуалізовано увагу до впливу окремих акцентуацій на кримінальні прояви в поведінці (гіпертимна акцентуація може провокувати злочини під впливом вживання алкоголю; епілептоїдна акцентуація впливає на прояви садизму, зґвалтування, вбивства; педантична акцентуації сприяє демонстрації злочинну поведінку через застрягання та постійну готовність оборонятись). Окреслено найбільший вплив акцентуацій на злочинну поведінку шляхом провокування збудження, що проявляється некерованістю та жорстокістю. Виявлено акцентуації, які значно рідше проявляються у злочинців, а саме – демонстративна та застрягаюча. Обґрунтовані подальші напрями наукового пошуку. The impact of character accentuations on the criminal behavior of the individual is analyzed. emphasized on differences in behavioral manifestations of criminals and criminal behavior; criminal behavior and criminal behavior. Theoretical approaches to the phenomenon of accentuations and their impact on the behavior of the offender are highlighted, and attention is focused on accentuation as extreme variants of norm, disharmony of development and hypertrophied manifestation of their individual properties. Attention to the impact of individual accentuations on criminal manifestations in behavior (hypertension may provoke crimes under the influence of alcohol consumption; epileptoid accentuation affects the manifestations of sadism, rape, murder; pedantic accentuation contributes to the demonstration of criminal behavior. The greatest impact of accentuations on criminal behavior is outlined by provoked arousal, which is manifested by unmanageability and cruelty. Accentuations are revealed that are much less likely to be manifested in criminals, namely demonstrative and stuck. Further directions of scientific search are substantiated.Документ Комунікативна компетентність педагога як фактор розвитку особистості здобувача освіти(Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2023) Молчанова О. М.; Molchanova O. M.Авторка проаналізувала комунікативну компетентність як важливу характеристику професійних вмінь педагога. Окреслила наукові погляди на дане утворення, його структуру та значення для педагогічного спілкування; звернула увагу на роль комунікативної компетентності для створення позитивного психологічного клімату й актуалізації розвитку особистості здобувача освіти. Тези будуть корисні науково-педагогічним та педагогічним працівникам, діяльність яких тісно пов’язана із взаємодією з іншими людьми (здобувачами освіти, їх батьками та колегами). The author analyzes communicative competence as an important characteristic of a teacher's professional skills. She outlined the scientific views on this education, its structure and importance for pedagogical communication; drew attention to the role of communicative competence in creating a positive psychological climate and actualizing the development of the student's personality. The theses will be useful for scientific and pedagogical workers whose activities are closely related to interaction with other people (students, their parents and colleagues).Документ Суб’єктивне благополуччя як показник психічного здоров’я особистості в юнацькому віці(Громадська наукова організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2025) Молчанова О. М.; Molchanova O.M.Авторка проаналізувала проблему суб’єктивного благополуччя особистості, яке відображає оцінку емоційного стану та життя загалом. Виокремила складові суб’єктивного благополуччя особистості (ставлення до себе, міжособистісні стосунки, гармонійний спосіб життя, мотивація до саморозвитку) та психологічний механізм його розвитку. Звертається увага на критерії зазначеного утворення (зовнішні ознаки благополуччя, задоволеність життям, перевага позитивних емоцій над негативними). Провела емпіричне дослідження рівня суб’єктивного благополуччя в юнаків та дівчат, окреслила його рівні та визначила взаємозв’язок між його компонентами (психологічне благополуччя, фізичне здоров’я та стосунки). Закцентувала увагу на тому, що в юнацькому віці суб’єктивне благополуччя найбільше залежить від міжособистісних стосунків та задоволеності ними. The author analyzed the problem of subjective well-being of the individual, which reflects the assessment of the emotional state and life in general. The author identifies the components of subjective well-being (attitude to oneself, interpersonal relationships, harmonious lifestyle, motivation for self-development) and the psychological mechanism of its development. Attention is drawn to the criteria of this formation (external signs of well-being, life satisfaction, prevalence of positive emotions over negative ones). The author conducted an empirical study of the level of subjective well-being in boys and girls, outlined its levels and determined the relationship between its components (psychological well-being, physical health and relationships). She emphasized that in adolescence, subjective well-being depends most on interpersonal relationships and satisfaction with them.Документ Психологічні особливості комунікації та спілкування студентської молоді в умовах пандемії COVID-19 та війни(ХДАЕУ, 2025) Цумарєва Н. В.; Tsumarieva N. V.У тезах викладено дослідження вплив пандемії COVID-19 та повномасштабної війни в Україні на комунікативну поведінку та психологічне благополуччя студентської молоді. Зазначено, що вимушена ізоляція, дистанційне навчання, переміщення та обмеження соціальних контактів стали причинами трансформації міжособистісної взаємодії, підвищеного рівня самотності, тривожності та розвитку адаптаційних механізмів. Особливу увагу приділено ролі цифрового середовища як альтернативного каналу спілкування, що з одного боку сприяє підтриманню контактів, а з іншого — підвищує ризики інтернет-залежності. У статті представлено комплексний підхід до дослідження змін у спілкуванні молоді, який включає використання валідованих психодіагностичних методик і авторської анкети. Отримані результати дозволяють оцінити якісні зміни у формах комунікації, рівень адаптації до кризових умов і розробити рекомендації щодо психологічної підтримки молоді в умовах глобальних соціальних трансформацій. The thesis presents a study of the impact of the COVID-19 pandemic and the full-scale war in Ukraine on the communication behavior and psychological well-being of student youth. It is noted that forced isolation, distance learning, displacement, and restriction of social contacts have led to the transformation of interpersonal interaction, increased loneliness, anxiety, and the development of adaptive mechanisms. Particular attention is paid to the role of the digital environment as an alternative channel of communication, which, on the one hand, facilitates the maintenance of contacts, and on the other hand, increases the risks of Internet addiction. The article presents a comprehensive approach to the study of changes in youth communication, which includes the use of validated psychodiagnostic methods and the author's questionnaire. The obtained results allow us to assess the qualitative changes in the forms of communication, the level of adaptation to crisis conditions and to develop recommendations for psychological support of young people in the context of global social transformations.Документ Готовність педагога до роботи з дітьми з особливими потребами як проблема інклюзивного навчання(Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2020) Молчанова О. М.; Molchanova O. M.Авторка проаналізувала готовність педагога до роботи з дітьми з особливими потребами та її структурні компоненти. Визначила залежність професійної успішності педагога від наявності у нього негативних смислових установок. Окреслила основні умови для розвитку професійної готовності педагогів до роботи з дітьми зазначеної категорії. Тези будуть корисні науково-педагогічним та педагогічним працівникам, діяльність яких тісно пов’язана із взаємодією з іншими людьми (здобувачами освіти, їх батьками та колегами). The author analyzed the teacher's readiness to work with children with special needs and its structural components. She determined the dependence of a teacher's professional success on the presence of negative semantic attitudes. She outlined the main conditions for the development of teachers' professional readiness to work with children of this category. The theses will be useful for scientific and pedagogical workers whose activities are closely related to interaction with other people (students, their parents and colleagues).Документ Developing prospective teachers' reflexivity in the process of professional training(AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research, 2021) Klochek L.; Melnychuk S.; Blyzniukova О.; Rzhevska-Shtefan Z.; Gelbak A.; Mankovska I.The article aims to study the development of reflexivity in future teachers in their professional training. It is pointed out that reflexivity is a personal formation. The pedagogical activity provides the teacher's comprehension and rethinking of his personal and professional manifestations and interactions with students. It is emphasized that reflexivity acts as a unique formation, and its manifestation at the mental level reflects a personal, professional, and social one. Future teachers' personal reflection is carried out by understanding and rethinking their meanings and values. The professional reflection is boiled down to understanding the meaningful parameters of professional self-awareness. Social reflection provides an opportunity to qualitatively assess one's ability to solve problem situations in pedagogical interactions. The research methods are substantiated, and the obtained results are presented. It is revealed that this education reached the highest level of development in senior students. In developing personal reflection, students who have experience of pedagogical practice in school strive for self-improvement, rethinking their values, and seeing as potential pedagogical activity subjects. It was found that students of different courses can establish cane interaction with students based on developed connections. Still, senior students - those studying in the master's program of the university have tremendous potential for more significant courses of the pedagogical process. It is proved that the progressive development of future teachers' ability to reflect on their social manifestations, analyze the situation of interaction with students, draw the right conclusions.Документ Розвиток навичок резильєнтності викладача вищої школи засобами арттерапії(ISM A Univerity of Applied sciences, 2024) Молчанова О. М.; Molchanova O. M.Авторка актуалізувала увагу до проблеми психологічної стійкості викладача та значення для розвитку професійної майстерності. Окреслила феномен резильєнтності, який постає захисним механізмом психіки впливаючи на здатність протистояти стресам та є основою позитивного пристосування особистості. Описала можливості застосування арттерапії для розвитку резильєнтності викладача вищої школи. The author has actualized attention to the problem of psychological stability of the teacher and its importance for the development of professional skills. The author outlined the phenomenon of resilience, which is a protective mechanism of the psyche, affecting the ability to withstand stress and is the basis of positive adaptation of the individual. She described the possibilities of using art therapy to develop the resilience of a higher education teacher.Документ Структура комунікативної толерантності керівника закладу вищої освіти: теоретико-прикладний аспект(Наукові перспективи, 2023) Мухіна Г. В.; Mukhina G. V.Розкрито зміст таких структурних компонентів комунікативної як: когнітивний, мотиваційно-ціннісний, конативний та емоційно-вольовий. Крім цього окреслено критерії сформованості комунікативної толерантності у керівника закладу вищої освіти. До таких критеріїв відносять: стійкість особистості та сформованість соціально-моральних мотивів її поведінки у стосунках з людьми; емпатія як чутливість, співпереживання, поштивість, екстравертованість, здатність до рефлексії; дивергентність поведінки, що проявляється у спробах пошуку кількох варіантів вирішення проблеми; мобільність поведінки; соціальна активність. Також, у статті надається змістовна характеристика критеріїв, показників та пропонується певний перелік методик визначення рівня сформованості комунікативної толерантності керівника закладу вищої освіти. The content of such structural components of communicative tolerance as: cognitive, motivational and value, conative and emotional-volitional is revealed. In addition, the criteria for the formation of communicative tolerance by the head of a higher educational institution are outlined. These criteria include: personality stability and the formation of social and moral motives of his/her behaviour in relations with people; empathy as sensitivity, empathy, courtesy, extroversion, ability to reflect; divergence of behaviour, which is manifested in attempts to find several solutions to a problem; mobility of behaviour; social activity. Additionally, the article provides a substantive description of the criteria, indicators and offers a certain list of methods for determining the level of formation of communicative tolerance of the head of a higher educational institution.