Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 55
  • Документ
    Творчість А. С. Макаренка–постнекласичний символ лицарського відношення до ідеалів козакофільства
    (КЛА НАУ, 2017) Аксьонова В. І.; Aksyonova V. I.
    Пошук форм лицарського тлумачення виду Homo Liber у боротьбі за волю України у творчості Антона Макаренка є збереженням духу історичної необхідності подолання примітивізму поглядів противників демократичного патріотизму; архетипів національної ідеї. Дух української цивілізації відображує символи національної ідеї, відобразив індуктивну метафізику. The search for forms of chivalric interpretation of the species Homo Liber in the struggle for the freedom of Ukraine in the work of Anton Makarenko is the preservation of the spirit of the historical necessity of overcoming the primitivism of the views of opponents of democratic patriotism; archetypes of the national idea. The spirit of Ukrainian civilization reflects the symbols of the national idea, reflected inductive metaphysics.
  • Документ
    Метафізика української ідеї: в софіологічному контексті реформування освітнього простору
    (Запорізька державна інженерна академія, 2017) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
    В статті представлено метафізичне зрозуміння національної ідеї, яке відображує події, концепції, мрії дуже важливі для того, щоб залишатись на позиції «об’єктивного спостерігача» творчості духовних корифеїв. Адже хода української політичної нації є живий, творчий процес, завдяки громадського осмислення метафізики історії; софіологічний контекст реформування освітнього простору можна зрозуміти адекватно лише тоді, якщо ти сам особисто задіяний в цьому. The article presents the metaphysical understanding of the national idea, which reflects events, concepts, dreams are very important in order to remain on the position of "objective observer" in the work of spiritual coryphaeus. After all, the course of the Ukrainian political nation is a vibrant, creative process, due to public understanding of the metaphysics of history.
  • Документ
    Соціокультурний контекст інформаційного суспільства – феномен соціальної активності особистості
    (Гельветика, 2020) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
    Термін «глобальне інформаційне суспільство» включає в себе глобальну уніфіковану інформаційну індустрію, для розвитку якої необхідний розвиток інфосфери (інформосфери). На наших очах створюється єдиний інформаційний простір – глобальна мережа Інтернет, зростає все більша роль засобів теле-і радіокомунікацій, що сприяє розвитку мережевого та онлайнового суспільства. Не випадково інфосфера розглядається як новий соціальний концепт міжкультурної комунікації в умовах глобального інформаційного суспільства. У сучасних умовах відбулася реактуалізація терміну концепт, відкритого ще за добу Середньовіччя віки, який сьогодні починає активно використуватися самими різними сферами знань, дозволяючи висвітлювати сучасні моменти міжкультурної комунікації. Завдяки концепту, відтворюється зв’язок мислення і тропів, концепт дистанціє хаос мовного культурного середовища від конкретної екзистенції людського існування, демонструє багатоманітність індивідуальності, підкреслює суверенність кожної «монади». Концепт – свого роду «охоронна грамота» будь-якої креативності, який бере на себе функції того, що дозволяє говорити про процеси смислопородження і «смислоуловлювання», залишаючи за смислом суб’єктивний (особистісний) характер. У контексті концепту інфосфера = ноосфера=семіосфера= техносфера відбувається акцентуація на феномени: інформацію (інфосфера), раціональність (ноосфера), знаковість, смисл, значення (семіосфера), технологічна інструментальність (техносфера). Продовжуючи ряд термінів – антропосфера, соціосфера, ми можемо означити планетарну = глобальну сферу взаємодії природи і суспільства, у межах якої розумна людська діяльність стає головним визначальним фактором розвитку. Являючись визначальним фактором розвитку людей, становлення феномену соціальної активності особистості, інформація виступає найважливішим ресурсом суспільства і засобом побудови інформаційного суспільства поряд з матеріальними і енергетичними ресурсами планетарного значення. Розширення сфери дії і прискорення інформаційних процесів планетарного значення у ХХ ст. перетворює на наших очах техносферу (інформаційне середовище: 1. інформаційні фонди; 2. інформаційні технології; 3. інтеракції (між людьми і обладнанням) - в оптимальному розумінні його феноменології – гіпероб’єм, що вміщує зміст накопичених знань (інформаційного простору). Знання-techne (часткове, технологічне знання) стає інтелігібельним інструментом вираження і втілення знання–episteme (загального, філософського) знання, у чому і проявляється феноменологія суті гіпертрансформатизму інфосфери. Питання про онтологію інформаційного середовища (техносфери) означає морально-етичний імператив космічного статусу людини у кожному інформаційно-комунікативному акті і свідчить про епістемологію інфосфери. Аксіологічна позиція погляду на інфосферу висуває ментальну інструментальність (ризоматика: побудова із зв’язків) у якості адекватного способу розуміння минулого- теперішнього – минулого як одного часу. Ризоматика (структура) інформаційного середовища практично розсуває інтерактивну здатність людини знаходитися у стані діалогу з цією системою а динамічна структура даного діалогу направлена на розуміння Іншого та на діалог з Іншим. The term “global information society” includes a global unified information industry, the development of which requires the development of the infosphere (informosphere). We are witnessing the creation of a single information space - the global Internet, the growing role of television and radio communications, which contributes to the development of network and online society. It is no coincidence that the infosphere is seen as a new social concept of intercultural communication in a global information society. In modern conditions it took place reactualization of the term concept, discovered during the Middle Ages, which today is beginning to be actively used in various fields of knowledge, allowing to cover modern moments of intercultural communication. Thanks to the concept, the connection between thinking and tropes is reproduced, the concept distances the chaos of the linguistic cultural environment from the concrete existence of human existence, demonstrates the diversity of individuality, emphasizes the sovereignty of each “monad”. The concept is a kind of "protection letter" of any creativity, which assumes the functions of what allows us to talk about the processes of meaning generation and "sense capture", leaving the mean ing of subjective (personal) nature. In the context of the concept of the infosphere = noosphere = semiosphere = technosphere, the emphasis is on phenomena: information (infosphere), rationality (noosphere), significance, meaning, meaning (semiosphere), technological instrumentality (techno sphere).Continuing a number of terms - anthroposphere, sociosphere, we can define the planetary = global sphere of interaction between nature and society, within which intelligent human activity becomes the main determining factor of development. Being a determining factor in the develop ment of people, the formation of the phenomenon of social activity of the individual, information is the most important resource of society and a means of building an information society, along with material and energy resources of planetary importance.Expanding the scope and acceleration of information processes of planetary importance in the twentieth century. transforms before our eyes the technosphere (information environment: 1) information funds; 2) information technology; 3) in teractions (between people and equipment) - in the optimal sense of its phenomenology – a hyperobic volume that contains the content of accumulated knowledge (information space). -techne (partial, technological knowledge) becomes an intelligible tool for the expression and embodiment of knowl edge-episteme (general, philosophical) knowledge, which is the phenomenology of the essence of hypertransformatism of the infosphere. The question of the ontology of the information environment (technosphere) means the moral and ethical imperative of the cosmic status of man in each informa tion and communicative act and testifies to the epistemology of the infosphere. The axiological posi tion of the view of the infosphere puts forward mental instrumentality (rhizomatics: construction from connections) as an adequate way of understanding the past-present-past as one time. The rhizomatics (structure) of the information environment practically pushes the interactive abil ity of a person to be in a state of dialogue with this system and the dynamic structure of this dialogue is aimed at understanding the Other and the dialogue with the Other.
  • Документ
    Константи історії в історологічному проєкті Хосе Ортеги-і-Ґасета
    (Гілея, 2025) Туренко О. С.; Turenko O. S.
    Досліджується доктрина констант історії в історологічному проєкті Х. Ортеґа-і-Ґасета. Визначається, що проєкт нової науки ставить за мету розкрити онтологічні константи, ритми й структуру історії. Онтологія історії розкривається її апріорними ядрами – константами: стать, генерації, індивідуальне і колективне, шляхта і маси які не мають автономності і знаходяться в напруженій ієрархічно-структурній взаємозалежності, взаємодії і протиріччі. Коловорот напруженості констант формує епохальні уявлення, ритми інтенсивності подій та історичні періоди. Уявлення і періоди поєднуючись в єдину вібрацію формують унікальну історичну епоху. Будь який період чи епоха не має абсолютної детермінації. Це обумовлено тим, що рух історії залежить від непрогнозованості антропологічного фактору – ключової константи – метафізичного «життєвого світовідчуття» людини, динаміки взаємодії його трьох складових з біологічно-тваринним і зовнішніми обставинами життя, які мають міріади драматичних викликів. The doctrine of the constants of history is investigated in the historiological project of J. Ortega y Gasset. It is determined that the philosophy of history of J. Ortega y Gasset has an existential-phenomenological orientation, which is based on the thesis that life and history form an inseparable unity. In order to live, a person accepts the whole world, its infinitely dramatic circumstances. In order to realize his “I” and become true, an individual must reflect on his feelings, aspirations, images of the past and projections of the future. However, although reflection is a historical truth, it is not eternal. Therefore, a person, like Sisyphus, is doomed to think, find new, clearer, transparent “shades” of life, rise to new heights of comprehension of reality and start all over again. Sisyphus’ fate is a condition of human life, which can become irresistible for a person. To prevent this from happening and for peoples not to fall into a worldview aberration, new methods and principles of studying history should be developed – the movement of explication of the spirit known to us. The Iberian philosopher defined his scientific project with the term “historiology”.
  • Документ
    Формування комунікативної особистості в умовах глобалізації суспільства
    (Запорізька державна інженерна академія, 2012) Аксьонова В. І.; Aksyonova V. I.
    В статті дається аналіз динаміки особистості – від мовленнєвої до комунікативної і від комунікативної до віртуальної особистсоті, що свідчить про кладний і суперечливий процес становлення «інтернетоманії» глобального комунікаційного суспільства, в основі якого пріоритет «карнавальної особистості» і різного роду «шоу», які являються сурогатами адекватного спілкування. The analysis of dynamics of personality is given in the article – from linguistic to communicative and from communicative to virtual personality, that testifies to the difficult and contradictory becoming «internetomania» of global communicative society, in which basis a priority of «the carnival person» and any «show» that are substitutes of adequate dialogue.
  • Документ
    Гуманістичні обрії постнекласичної символіки українського козакофільства
    (Гілея, 2018) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
    Національна ідея, як пошук сучасного типу духовного тлумачення боротьби за вимір «власного архетипу» України, корелюється Антоном Макаренком із збереженням історичного оптимізму, щоб подолати примітивний погляд носіїв малоросійщення на демократизацію і патріотизм. The national idea, as a search for a contemporary type of spiritual interpretation of the struggle for measuring its «own archetype» of Ukraine, is correlated with Anton Makarenko, with the preservation of historical optimism, in order to overcome the primitive view of the native speakers of democratization and patriotism.
  • Документ
    Міжкультурна комунікація як фактор формування глобального інформаційно-комунікативного простору
    (Запорізька державна інженерна академія, 2013) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
    Статтю присвячено пізнавальній проблемі, яка пов’язана з дефіцитом теоретичного та практичного дослідження міжкультурної комунікації як фактору формування глобального інформаційно-комунікативного простору з метою формування концепції міжкультурної комунікації глобального інформаційно-комунікативного соціуму. Здійснено осмислення теоретико-методологічних засад міжкультурної комунікації на етапі трансформації сучасного українського суспільства; проаналізовано трансформацію особистості від мовленнєвої до комунікативної як умови становлення ефективної культури міжкультурної комунікації; розкрито сутність міжкультурної комунікації як фактору формування інформаційно-комунікативного простору постмодерну, яку здійснено на основі синтезу положень загальної теорії систем, діалектико-синергетичного методу, кроскультурного підходу, аксіологічного моделювання. The thesis is devoted to cognitive problem associated with lack of theoretical and practical study of intercultural communication as a factor shaping the global information and communication space to form concepts of intercultural communication global information and communication society. The author presents the comprehension of theoretical and methodological principles of intercultural communication at the stage of transformation of modern Ukrainian society analyzed the transformation of personality from speech communication as a condition to becoming an effective culture intercultural communication essence of intercultural communication as a factor shaping information and communication space of postmodernism, which is carried out on the basis of synthesis provisions of general systems theory, dialectical synergistic method crosscultural approach axiological modeling.
  • Документ
    Криза соціокультурної ідентичності особистості як наслідок соціокультурної дезінтеграції суспільства: соціально-філософський аналіз
    (Запорізька державна інженерна академія, 2013) Аксьонова В. І.; Aksyonova V. I.
    Розкривається криза соціокультурної ідентичності особистості як наслідок соціокультурної дезінтеграції суспільства, в результаті чого виник патологічний стан суспільства, що характеризується розладом між культурою і соціальними відносинами, розпадом всезагальності і культурних засад суспільного відтворення; обґрунтовується сутність і значення загальних криз, що охоплюють суспільство в цілому, які називаються соцієтальними; розкриваються шляхи і напрями відтворення соціокультурної системи суспільства, що представляє собою суперечливу єдність соціокультурної диференціації та інтеграції; напрями виходу з соціокультурної кризи, що породжує деструктивні тенденції в соціокультурній системі, які посилюються і загрожують збереженню її цілісності. The crisis of the socio-cultural identity of the individual is revealed as a consequence of the socio-cultural disintegration of society, as a result of which a pathological state of society has arisen, characterized by a discord between culture and social relations, the collapse of universality and the cultural foundations of social reproduction; the essence and significance of general crises that encompass society as a whole, which are called societal, are substantiated; the ways and directions of reproducing the socio-cultural system of society, which represents a contradictory unity of socio-cultural differentiation and integration, are revealed; directions for overcoming the socio-cultural crisis, which generates destructive tendencies in the socio-cultural system, which are intensifying and threatening the preservation of its integrity, are revealed.
  • Документ
    Культурні парадигми глобалізації як феномен комунікативного розвитку суспільства
    (Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2014) Аксьонова В. І.; Aksenova V. I.
    Висвітлюються умови розповсюдження характеристики акультурації та культурної дифузії в інформаційному суспільстві; розкриваються основні їх складові та роль; обґрунтовуються шляхи та напрями формування комунікативної парадигми глобалізації та інформаційного суспільства в напрямку оптимізації соціокультурної комунікації. Highlights the conditions of distribution characteristics of acculturation and cultural diffusion of the information society; discloses the main, their components and the role; path and direction of formation of the communicative paradigm of globalization and the information society towards the optimization of socio-cultural communication.
  • Документ
    Сократівсько-платонівські версії мужності – як спроба знайдення засобу синхронізації індивідуальної та колективної суверенності
    (Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України, 2010) Туренко О. С.; Turenko O. S.
    У статті аналізується соціально-політична цінність мужності в її сократівсько-платонівській версії, що забезпечує синхронізацію індивідуальної та колективної суверенності та є ключовою чеснотою ефективного існування публічного простору. In the article the socio-political value of courage is analysed in its sokrat-plato version which provides synchronization of individual and collective sovereignty and is the key virtue of existence of public space.