40 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 10 з 40
Документ Правові засади організації інклюзивного середовища у вищій школі (на прикладі розроблення здоров’язбережувальних технологій)(Наукові перспективи, 2024) Скидан С. О.; Макаренко Н. Г.; Барабаш К. В.; Skidan S. O.; Makarenko N. H.; Barabash K. V.У публікації представлено розкрито правові засади інклюзивного середовища у вищій школі (Конституція України, Концепція неперервної валеологічної освіти, «Закон про освіту», «Розвиток освіти України на період 2015-2025 років»). Правові основи організації інклюзивного середовища у вищій школі ґрунтовані на відповідних державних документах. У системі фахової підготовки укладання навчальних програм вибіркових дисциплін здійснюється відповідно до навчальних планів і навчальних програм. Здоров’язбережувальні технології схарактеризовані з позиції ергономіки, а також профілактичного і лікувально-профілактичного впливів на здоров’я, окреслено інтегративний характер здоров’язбережувальних технологій (фітнесу, адаптивного карате). Сучасні розвідки у психолого-педагогічній і медичній галузях суттєво розширюють уявлення про здоровий спосіб життя, ергономіку в умовах закладу освіти на рівні системного процесу. Окремого розгляду набуло твердження про те, що системне використання здоров’язбережувальних технологій сприяє забезпеченню якості освіти, оскільки урівноважує фізичний та емоційно-когнітивний складники особистості майбутніх фахівців в інклюзивному середовищі. Якість вищої школи забезпечується активним упровадженням здоров’язбережувальних технологій фітнесу в освітній процес на рівні вибіркових дисциплін, факультативів. Здоров’язбережувальні технології розглянуті як інтегративні, орієнтовані на індивідуальні запити і можливості здобувачів відповідно до анатомічно-медичних показань, рівня сформованості фізичної культури. Встановлено, що художньо-творчий фітнес з елементами хореографічного малюнку (рухові дії, узяті з національних танців; рухові дії, узяті з системи бойових мистецтв; рухові дії, узяті з системи хатах-йога). Адаптивне карате становить здоров’язбережувальні технології, що сприяють досягненню координації, швидкості реакції, витривалості організму, укріплення м’язів. Рекомендовані окремі вправи або комплекс вправ задля вироблення вміння руху в просторі. Здоров’язбережувальні технології містять елементи хатха йоги, мають як профілактичну, так і лікувально-профілактичну дію. Особливостями таких вправ системи хатха йоги є динаміка дихання (пранаяма), комплекс фізичних дій (виконання послідовних поз тіла – асани), помірність і послідовність у виконанні, передбачені поступальною складність комплексу дій і варіантів однієї асани; фізичні обмеження, які мають критерій фізичної підготовки; анатомічно-медичний показник). The publication clearly presents the legal principles of an inclusive environment in higher education (Constitution of Ukraine, Concept of Continuous Valeological Education, “Law on Education”, “Development of Education of Ukraine for the period 2015-2025”). The legal basis for organizing an inclusive environment in higher education is based on relevant state documents. In the professional training system, the curriculum of elective disciplines is compiled in accordance with curricula and curricula. Health-preserving technologies are characterized from the standpoint of ergonomics, as well as preventive and curative effects on health, the integrative nature of health-preserving fitness technologies is outlined. Modern intelligence in the psychological, pedagogical and medical fields significantly expands the idea of a healthy lifestyle, ergonomics in the conditions of an educational institution at the level of a systemic process. Proposals for the introduction of health-saving technologies into the content of selective disciplines in the system of professional training have been provided. Separate consideration was given to the statement that the systematic use of health-saving technologies contributes to ensuring the quality of education, as it balances the physical and emotional-cognitive components of the personality of future specialists in an inclusive environment. The quality of the higher school is ensured by the active introduction of health-preserving fitness technologies into the educational process at the level of selective disciplines and electives. Health-saving technologies are considered as integrative, oriented to the individual requests and capabilities of the acquirers in accordance with anatomical and medical indications, the level of physical education. It has been established that artistic and creative fitness with elements of a choreographic pattern (movements taken from national dances; movement actions taken from the system of martial arts; movement actions taken from the Hatah-yoga system). Adaptive karate is a health-saving technology that promotes coordination, reaction speed, body endurance, and muscle strengthening. Recommended individual exercises or a set of exercises to develop the ability to move in space. Health care technologies contain elements of hatha yoga, have both prophylactic and curative effects. Features of such exercises of the hatha yoga system are the dynamics of breathing (pranayama), a complex of physical actions (performance of consecutive body positions-asanas), moderation and consistency in performance, provided for by the progressive complexity of the complex of actions and variants of one asana; physical limitations that have a physical fitness criterion; anatomical and medical index).Документ ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «МОВНА ОСВІТА» У ВІТЧИЗНЯНІЙ ТА ЗАРУБІЖНІЙ НАУЦІ(Теорія та методика навчання та виховання : зб. наук. пр. Харків : ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2018, 2018) Короткова Ю.М.; Korotkova Yu.M.У статті досліджено сутність поняття «мовна освіта» у вітчизняній та зарубіжній, зокрема, грецькій науці. Проаналізовано погляди вчених на мету і завдання, структуру мовної освіти. З’ясовано, що як вітчизняні, так і більшість грецьких учених розглядають мовну освіту як цінність (держави, суспільства, особистості), як систему, як процес і як результат. Приблизно однаковим є представлення структури мовної освіти, яка відповідає основним етапам навчально-виховного процесу, охоплюючи дошкільну, шкільну і вищу освіту як державного, так і приватного секторів. Однак спостерігаються деякі розбіжності у виділенні провідних напрямів мовної освіти. Зокрема, українські вчені виділяють, як правило, три напрями (навчання державної мови; навчання рідної мови; навчання іноземної мови), натомість грецькі дослідники обов’язково додають ще один – навчання державної мови (новогрецької) як іноземної, The article examines the essence of the concept "language education" in domestic and foreign, in particular, Greek science. The views of scientists on the purpose and objectives, structure of language education are analyzed. It is found that both domestic and most Greek scholars consider linguistic education as a value (state, society, personality), as a system, as a process and as a result. The presentation of the structure of linguistic education, which corresponds to the main stages of the educational process, covering pre-school, school and higher education in both public and private sectors, is approximately the same. However, there are some differences in the distinguishing the leading areas of language education. So, if Ukrainian scholars, as a rule, define three directions (learning the state language, learning the native language, learning a foreign language), then the Greek researchers necessarily add another one - learning the state language (Modern Greek) as a foreign languageДокумент Формування лінгвокультурної компетентності майбутніх фахівців(Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, 2024) Васютинська Є. А.; Vasiutynska Ye. A.Проблематика забезпечення безперервності формування комунікативної компетенції в умовах інтенсивного розвитку нового лінгвокультурного простору є найважливішою та актуальною на сучасному етапі соціально-економічних та соціокультурних перетворень суспільства. Попри значну увагу вчених до означеної проблеми, питання формування лінгвокультурної компетентності майбутнього фахівця потребує подальшого вивчення. У статті розкрито методи формування лінгвокультурної компетентності майбутніх фахівців. Встановлено, що формування лінгвокультурної компетентності майбутніх фахівців сприяє розвитку навичок міжкультурної комунікації, здатності розуміти і адекватно реагувати на культурні особливості співрозмовника, що підвищує конкурентноспроможність на ринку праці. Встановлено, що процес підготовки майбутніх фахівців, спрямований на створення умов для професійної самореалізації за допомогою лігвокультурної комунікації, спирається на розуміння тієї чи тієї мови не тільки як засобу отримання інформації, але й як провідного елемента культури. Лінгвокультурна компетентність розглядає як наявність знань і вмінь, пов’язаних з добором, засвоєнням, переробкою, трансформацією і використанням у практичній діяльності інформації про лінгвокультуру, досвід міжкультурної комунікації і особистісні якості, необхідні для її успішного здійснення в умовах іншої лінгвокультури. Розкрито компоненти лінгвокультурної компетентності: знання моральної, гуманістичної та мовної складових культури людини у суспільстві, які є основами для соціалізації індивіда; об'єднання мовних та культурологічних знань, засвоєння яких допоможе зрозуміти основні цінності суспільства, у тому числі й пізнання мовної картини світу; збереження та поліпшення наявних і вироблення нових лінгвокультурних орієнтирів. Обґрунтовано методи формування лінгвокультурної компетентності майбутніх фахівців: лінгвосоціокультурний метод, культурологічна драматизація, тандем-метод та ін. The problem of ensuring the continuity of the formation of communicative competence in the conditions of intensive development of the new linguistic and cultural space is the most important and relevant at the current stage of socio-economic and socio-cultural transformations of society. The article discloses methods of formation of linguistic and cultural competence of future specialists. It was established that the formation of linguistic and cultural competence of future specialists contributes to the development of intercultural communication skills, the ability to understand and adequately respond to the cultural characteristics of the interlocutor, which increases competitiveness in the labor market. It has been established that the process of training future specialists, aimed at creating conditions for professional self-realization with the help of intercultural communication, is based on understanding this or that language not only as a means of obtaining information, but also as a leading element of culture. Linguistic and cultural competence is considered as the presence of knowledge and skills related to the selection, assimilation, processing, transformation and use in practical activities of information about the linguistic culture, experience of intercultural communication and personal qualities necessary for its successful implementation in the conditions of another linguistic culture.The components of linguocultural competence are revealed: knowledge of the moral, humanistic and linguistic components of human culture in society, which are the foundations for the socialization of the individual; the unification of linguistic and cultural knowledge, the assimilation of which will help to understand the basic values of society, including the knowledge of the linguistic picture of the world; the preservation and improvement of existing and the development of new linguocultural guidelines. The methods of forming linguocultural competence of future specialists are substantiated: linguosociocultural method, cultural dramatization, tandem method, etc.Документ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МОВНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ НАПРИКІНЦІ ΧΧ – НА ПОЧАТКУ ΧΧΙ СТОЛІТЬ(The Modern Higher Education Review. Ukraine, Finland, Poland, 2018) Короткова Ю.М.; Korotkova Yu.M.The article is devoted to the distinction and characterization of the leading trends in the development of language education in Ukraine in the late XX – early XXI centuries, which include: strengthening the authority of the Ukrainian language, its dissemination in all spheres of public life; increasing attention to foreign languages; a gradual transition to linguistic diversity and multilingualism; paying special attention to the study of the Ukrainian language as a foreign language; launching a certification process for the level of knowledge in Ukrainian and foreign languages; constant updating of the purpose, tasks, content, forms, methods and means of language education, Статтю присвячено виокремленню й характеристиці провідних тенденцій розвитку мовної освіти в Україні наприкінці XX – на початку XXI століть, до яких віднесено: посилення авторитету української мови, її розповсюдження у всіх сферах суспільного життя; посилення уваги до іноземних мов; поступовий перехід до мовного розмаїття та багатомовності; надання особливої уваги вивченню української мови як іноземної; започаткування процедури сертифікації рівня володіння українською та іноземними мовами; постійне оновлення мети, завдань, змісту, форм, методів і засобів мовної освіти.Документ Професійне навчання викладачів іноземної мови: основні тенденції у світовій педагогічній практиці(Helsinki, Finland, 2023) Краснопольський В.Е.; Тишакова Л.Т.; Хайруліна Н.Ф.; Krasnopolskyi V.E.; Tyshakova L.T.; Khairulina N.F.Krasnopolskyi V.E., Tyshakova L.T., Khairulina N.F. Professional Training of Foreign Language Teachers: Tendencies of the World Pedagogical Practice. The XIV International Scientific and Practical Conference “Prospects for the development of science and the environment”, April 10 – 12, Helsinki, Finland. – 415 p. – P. 206-211.Документ Оrganization of the educational process in the conditions of russian military aggression(Studies in Comparative Education., 2022) Mukhina G. V.; Мухіна Г. В.Розглянуто основні особливості організації освітнього процесу в умовах військової агресії з боку Росії: формування у здобувачів та здобувачок розуміння щодо важливості ціннісного ставлення до власного життя, безпеки і психологічного здоров’я; акцентування не стільки на передачу академічних знань та формування практичних умінь, скільки на організацію якісної комунікації та психологічної підтримки здобувачів та здобувачок вищої освіти; у процесі розробки навчальних завдань і завдань для самостійної роботи та критеріїв оцінювання до них, треба враховувати психоемоційний стан тих, хто навчається; для подолати відчуття безпорадності (як одного із проявів дистресу) треба залучати здобувачів та здобувачок вищої освіти до різноманітних позанавчальних заходів, і перш за все заходів, які спрямовано на допомогу іншим людям (або тваринам), які опинилися у складних життєвих обставинах; створення умов для забезпечення своєчасного і систематичного надання психологічної та соціально-педагогічної підтримки та формування навичок першої психологічної допомоги та самодопомоги у всіх учасників освітнього процесу. Визначено певний алгоритм надання першої психологічної допомоги здобувачам вищої освіти. Цей алгоритм передбачає надання допомоги покроково і враховуючи певні аспекти. Перший крок – обов’язково бути поряд. Другий – прояв ініціативи, підтримка ефективних дій. Третій крок – запитання, що спонукають до роздумів. Четвертим кроком є усвідомлення ситуації. Важливо розповісти людині, яка постраждала, що було до пережитої ситуації, і що було після неї. Окреслено безпосередній зв'язок надання психологічної підтримки здобувачам освіти і емоційного вигорання педагогів, а також шляхів профілактики емоційного вигорання у учасників освітнього процесу. The main features of the organization of the educational process in the conditions of military aggression on the part of russia are considered: formation of applicants' understanding of the importance of valuing one's own life, safety and psychological health; focusing not so much transfer of academic knowledge and formation of practical skills, but on organization of high-quality communication and psychological support of students of higher educational establishments; in the process of developing educational tasks and the tasks for independent work and evaluation criteria for them, the psychoemotional state of those who study must be taken into account; to overcome the feeling of helplessness (as one of the manifestations of distress), it is necessary to involve students of higher education in various extracurricular activities, and above all, activities aimed at helping other people (or animals) who found themselves in difficult life circumstances; A certain algorithm for provision of psychological first aid to students of higher educational establishments has been defined. This algorithm provides assistance step by step and taking into account certain aspects. The first step is to be close to. The second is manifestation of initiative, support for effective actions. The third step is thoughtprovoking questions. The fourth step is situational awareness. It is important to tell the victim what happened before and after the situation. The direct connection between the provision of psychological support to students of educational establishments and emotional burnout of teachers is outlined, as well as ways to prevent emotional burnout among participants of the educational process.Документ М'які навички як невід'ємний компонент конкурентоспроможності студентів у вищій освіті в Україні(2021) Рудішин Сергій; Кононенко Т. В.; Хроленко Марина; Коненко Віталій; Мердов С. П.; Rudyshyn S. D.; Kononenko T. V.; Khrolenko M. V.; Konenko V. S.; Merdov S. P.Це дослідження має на меті виявити найнеобхідніші комплексні навички, які збільшать здатність студентів знаходити відповідну роботу після закінчення навчання, а також виявити важливість м’яких навичок у конкурентоспроможності студентів у трудовій діяльності ринку. Автори обрали для дослідження кілька загальнонаукових методів, у тому числі спробу адаптувати метод групування та моделювання до теоретичного уявлення про зв'язок між м'якими навичками та конкурентоспроможністю студентів. This study intends to identify the most necessary comprehensive skills that will increase students’ ability to find a suitable job after graduation, as well as to identify the importance of soft skills in the student competitiveness in the labour market. The author selected several general scientific methods for the study, including an attempt to adapt the grouping and modelling method to the theoretical representation of the relationship between soft skills and student competitiveness. The article identified several promising areas of research, which will allow us to focus on in-depth study of the issue and its comprehensive scientific substantiation. The results of the study have several limitations that correlate with the previously identified areas of future research. They include only the theoretical substantiation of the hypotheses and the limitations of possible methods.Документ Experimental Model of Teaching a Foreign Language at the HEE of the MIA in a Pandemic(Proceedings of the International Conference on Economics, Law and Education Research (ELER 2021), 2021) Хайруліна Н.Ф.; Khairulina N.F.Khairulina N., Kopotun I., Experimental model of teaching a foreign language at the HEE of the MIA in a Рandemic// International Conference on Economics, Law and Education Research (ELER2021) 10-11 March, 2021 Kyiv, Ukraine (https://www.atlantis-press.com/proceedings/eler-21/125954374)Документ Формування професійної мобільності вищої освіти в Україні: переваги та виклики.(Львівський університет бізнесу та права, 2023) Мирошниченко Н. О.; Харькова Є. Д.; Квітко Н. М.; Myroshnychenko N. O.; Kharkova E. D.; Kvitko N. M.Мета статті – проаналізувати процес формування професійної мобільності в системі вищої освіти України та вказати на переваги й недоліки, що супроводжують цей процес. Було визначено, що професійна мобільність являє собою здатність швидко та легко адаптуватися до змін у роботі, переключатися на інші види діяльності. За ще одним визначенням, – це особливість особистості, що формується під час навчання та виховання і має вирішальний вплив на професійний ріст майбутнього фахівця. Виокремлено основні аспекти поняття «професійна мобільність»: гнучкість, вибір професії, підвищення кваліфікації, готовність до зміни місця роботи або професійного напрямку. Проаналізовано основні переваги формування професійної мобільності для викладачів закладів вищої освіти та для здобувачів. Окреслено основні переваги професійної мобільності як для викладачів у закладах вищої освіти, так і для здобувачів. Загальними позитивними моментами для цих категорій є: міжнародний досвід, підвищення рівня конкурентоспроможності, зростання науково-педагогічного досвіду, покращення рівня знань іноземної мови, розширення професійних можливостей. Професійна мобільність є ключовим аспектом сучасного освітнього процесу, оскільки вона сприяє розвитку адаптивних і конкурентоспроможних фахівців. За допомогою інноваційних підходів, таких як використання сучасних технологій і міжнародної співпраці, здобувачі освіти та викладачі можуть підвищити свою кваліфікацію та навчитися працювати в умовах швидко змінюваного світу. Дистанційні курси, вебінари та електронні платформи надають можливість отримувати нові знання та навички у будь-якому місці та у будь-який час. Однак існують певні виклики, такі як необхідність адаптації традиційних освітніх моделей до нових умов, розвиток інфраструктури для дистанційного навчання та забезпечення якості освіти в умовах мобільності. Для подолання цих викликів необхідні спільні зусилля закладів вищої освіти та уряду країни. The purpose of the article is to analyze the process of formation of professional mobility in the higher education system in Ukraine and to point out the advantages and disadvantages accompanying this process. It was determined that professional mobility is the ability to quickly and easily adapt to changes in work, to switch to other activities. According to another definition, it is a personality trait that is formed during education and upbringing and has a decisive influence on the professional growth of a future specialist. The main aspects of the concept of "professional mobility" are highlighted: flexibility, choice of profession, advanced training, readiness to change jobs or professional direction. The main advantages of forming professional mobility for teachers of higher education institutions and for applicants are analyzed. The main advantages of professional mobility for both teachers in higher education institutions and students are outlined. The general positive aspects for these categories are: international experience, increased competitiveness, growth of scientific and pedagogical experience, improvement of foreign language skills, and expansion of professional opportunities. Professional mobility is a key aspect of the modern educational process, as it contributes to the development of adaptive and competitive professionals. With the help of innovative approaches, such as the use of modern technologies and international cooperation, students and teachers can improve their skills and learn how to work in a rapidly changing world. Distance learning courses, webinars, and e-platforms provide an opportunity to acquire new knowledge and skills anywhere and anytime. However, there are certain challenges, such as the need to adapt traditional educational models to new conditions, develop infrastructure for distance learning, and ensure the quality of education in the context of mobility. To overcome these challenges, joint efforts of higher education institutions and the government are needed.Документ Мовні засоби реалізації маніпулятивного впливу в англійському діалогічному мовленні(Громадська наукова організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2024) Васютинська Є. А.; Vasiutynska Ye. A.; Колектив авторів; The team of authorsЕпістемологічна значущість розвідки маніпулятивного впливу в англійському діалогічному мовленні обумовлена його перманентною інтеграцією у транснаціональний комунікативний простір, де лінгвістичні феномени слугують важелями когнітивного маніпулювання. Полісемантичність мовленнєвих структур, їхній субтильний прагматичний потенціал та латентні конотації формують підґрунтя для цілеспрямованої модифікації рецептивних реакцій комунікантів, що актуалізує необхідність системного аналізу таких механізмів. Пріоритетним завданням цього дослідження є виявлення функціонально-семантичного діапазону мовних інструментів, задіяних у маніпулятивних стратегіях англійського діалогічного мовлення. Аналітичний фокус зосереджено на деонтичних ілюзіях, суб’єктивній модальності та ідіоетнічних диспозиціях, які сприяють вербальній персуазії та когнітивній реконтекстуалізації. Методологічний каркас роботи базується на синтезі герменевтичного підходу та дискурсивно-аналітичної парадигми, доповненої когнітивно-семіотичними практиками. Прогностичний аналіз у поєднанні із прагма-лінгвістичним інструментарієм дозволяє детально окреслити маніпулятивні моделі. Отримані результати свідчать про наявність численних мовних стратегій, що використовуються для маніпулювання сприйняттям у діалогічному мовленні. Виявлено, що маніпулятивний вплив реалізується через комбінацію лексичних, синтаксичних та прагматичних засобів, які активно експлуатують емоційні реакції слухача та його когнітивні схеми. Визначено, що особливу роль у цьому процесі відіграють мовні елементи, які мають подвійне або нечітке значення, а також конструкції, що сприяють створенню ілюзії вибору чи підвищеної правдоподібності. Ідентифіковані маніпулятивні засоби демонструють багаторівневу інтеграцію лінгвістичних й когнітивних ресурсів у процесі діалогічного комунікування. Встановлено, що такі засоби слугують інструментом непрямого примусу, який ґрунтується на експлуатації когнітивних когезій та прихованих семантичних імплікацій. Узагальнені результати можуть слугувати теоретичним підґрунтям для подальших досліджень у галузі когнітивної лінгвістики, прагмалінгвістики й дискурсивної семіотики. The epistemological significance of exploring manipulative influence in English dialogical speech is determined by its constant integration into the transnational communicative space, where linguistic phenomena serve as tools for cognitive manipulation. The polysemantic nature of speech structures, their subtle pragmatic potential, and latent connotations form the basis for purposefully modifying the receptive reactions of interlocutors, highlighting the need for a systematic analysis of such mechanisms. The primary Objective of this study is to identify the functional-semantic range of linguistic tools employed in manipulative strategies within English dialogical speech. The analytical focus is placed on deontic illusions, subjective modality, and ethno-specific dispositions that facilitate verbal persuasion and cognitive recontextualization. The methodological framework of the research is based on a synthesis of the hermeneutic approach and the discourse-analytical paradigm, complemented by cognitive-semiotic practices. Predictive analysis, combined with pragmatic-linguistic tools, allows for a detailed delineation of manipulative models. The findings reveal numerous linguistic strategies utilized to influence perception in dialogical speech. It has been identified that manipulative influence is implemented through a combination of lexical, syntactic, and pragmatic means, which actively exploit the listener's emotional reactions and cognitive schemas. Particular attention is given to linguistic elements with ambiguous or dual meanings, as well as constructions that create an illusion of choice or enhanced plausibility. The identified manipulative means demonstrate a multi-level integration of linguistic and cognitive resources in dialogical communication processes. These means serve as instruments of indirect coercion, relying on the exploitation of cognitive cohesions and latent semantic implications. The generalized results may provide a theoretical foundation for further research in the fields of cognitive linguistics, pragmatics, and discourse semiotics.